Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів (далі – Комісія) у складі: головуючого – Радзівона М.О., членів Комісії: Бобровник С.В.,                 Булулукова О.Ю., Гарбузи Н.В., Коваль К.П., Куриленка Д.В., Мавроді В.В., Міхеда О.В., Мнишенко Є.С., Степанової Т.В., розглянувши висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону Стринатка Сергія Юрійовича, у дисциплінарному провадженні № 07/3/2-558дс-79дп-24,

 

УСТАНОВИЛА:

 

1. Відомості про прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження

Стринатко Сергій Юрійович в органах прокуратури працює з липня            2015 року. З березня 2023 року обіймає посаду прокурора Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону.

Присягу працівника прокуратури склав 10 серпня 2015 року, з положеннями Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури ознайомлений 14 липня 2015 року.

Характеризується позитивно. Дисциплінарних стягнень не має.

 

2. Відомості щодо етапів дисциплінарного провадження

До Комісії 12 липня 2024 року надійшла дисциплінарна скарга керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону Синельникова М.В. про вчинення дисциплінарного проступку прокурором Стринатком С.Ю.

Скаргу розподілено члену Комісії Цуркану М.І., яким за результатами її вивчення 17 липня 2024 року прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2-558дс-79дп-24 та розпочато перевірку відомостей про наявність підстав для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності в межах обставин, повідомлених у дисциплінарній скарзі. Копії рішення надіслано скаржнику та прокурору Стринатку С.Ю.

У процесі перевірки до Комісії надійшли копії: висновку службового розслідування від 20 червня 2024 року та матеріалів службового       розслідування; процесуальних документів у кримінальному провадженні                                                   № (конфіденційна інформація); ухвали Бородянського районного суду Київської області від 05 березня 2024 року; апеляційної скарги від 08 березня 2024 року та доповнення (від 21 березня 2024 року) до апеляційної скарги; ухвали Київського апеляційного суду від 14 травня 2024 року; касаційної скарги від 26 липня         2024 року; ухвал Верховного Суду від 10 вересня 2024 року; наказів про розподіл обов’язків між керівництвом та працівниками Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону; касаційної скарги від            26 липня 2024 року; матеріалів, що характеризують особу прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження.

Також до Комісії надійшли листи Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону від 30 липня, 15 серпня 2024 року та лист Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону від 26 серпня 2024 року.

За результатами перевірки членом Комісії 20 вересня 2024 року складено висновок про наявність дисциплінарного проступку у діях прокурора              Стринатка С.Ю., який із зібраними матеріалами передано на розгляд Комісії.

Надалі, у зв’язку з припиненням повноважень членів Комісії та сформуванням її нового складу, 05 грудня 2024 року автоматизованою системою розподілу дисциплінарне провадження стосовно прокурора Стринатка С.Ю. розподілено члену Комісії Бобровник С.В.

Скаржника та прокурора своєчасно та належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії.

Від скаржника надійшло повідомлення про згоду на розгляд висновку за його відсутності.

Прокурор Стринатко С.Ю. взяв участь у засіданні Комісії особисто. З висновком члена Комісії Цуркана М.І. не погодився, зазначивши про те, що згоден з думкою члена Комісії Бобровник С.В. про необхідність закриття дисциплінарного провадження.

 

3. Зміст дисциплінарної скарги

Скаржником зазначено, що Стринатком С.Ю. здійснювалось  процесуальне керівництво (старший групи прокурорів) досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною п’ятою статті 407 КК України, за фактом нез’явлення вчасно на службу військовослужбовця військової частини (конфіденційна інформація) солдата ОСОБА_1.

ОСОБА_1 11 жовтня 2023 року повідомлено про підозру. Того ж дня прокурором Стринатком С.Ю. затверджено обвинувальний акт.

Супровідний лист із обвинувальним актом у кримінальному провадженні    № (конфіденційна інформація) та додатками до нього Стринатком С.Ю.                 16 жовтня 2023 року скеровано до суду за допомогою кур’єра ФОП «ОСОБА_2». Ці документи надійшли до Бородянського районного суду Київської області лише 29 січня 2024 року.

Бородянський районний суд Київської області, ухвалою від 05 березня     2024 року, закрив кримінальне провадження у зв’язку із закінченням строку досудового розслідування на підставі пункту 10 частини першої статті 284 КПК України. Рішенням Київського апеляційного суду від 14 травня 2024 року  ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

Скаржник вважав, що прокурор неналежно виконав свої службові обов’язки, а тому підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності на підставі пункту 1 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697‑VII (далі – Закон  № 1697‑VII).

 

4. Досліджені Комісією джерела інформації та встановлені на їх підставі обставини

Заслухавши члена Комісії Бобровник С.В., пояснення прокурора     Стринатка С.Ю., вивчивши висновок, дослідивши матеріали перевірки, Комісією встановлено таке.

 

4.1 Інформація про рух кримінального провадження                                           № (конфіденційна інформація) 

Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у м. Києві здійснювалося досудове розслідування кримінального провадження № (конфіденційна інформація) від 26 січня 2023 року за фактом нез’явлення вчасно на службу військовослужбовця військової частини (конфіденційна інформація) солдата ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною п’ятою статті 407 КК України.

Згідно даних Єдиного реєстру досудового розслідування (далі – ЄРДР) та постанови заступника керівника Київської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону від 27 січня 2023 року та постанови першого заступника керівника Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону від 11 жовтня 2023 року, нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні здійснювався групою прокурорів у складі прокурорів вказаної прокуратури, старшим якої визначено Стринатка С.Ю.

11 жовтня 2023 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п’ятою статті 407 КК України. Повідомлення про підозру підписано слідчим третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованим у місті Києві та погоджено прокурором Стринатком С.Ю. Відповідні відомості внесено в ЄРДР слідчим 11 жовтня 2023 року.

Того ж дня, слідчим внесено відомості до ЄРДР про відкриття матеріалів досудового розслідування відповідно до вимог статті 290 КПК України, а старшим групи прокурорів Стринатком С.Ю. затверджено обвинувальний акт, який вручено ОСОБА_1 та до ЄРДР внесено відомості про результат досудового розслідування, тобто направлення кримінального провадження до суду з обвинувальним актом.

16 жовтня 2023 року прокурором Стринатком С.Ю. супровідний лист із обвинувальним актом у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) та додатками до нього скеровано до суду за допомогою кур’єра ФОП «ОСОБА_2».

Відповідно до експрес-накладної № (конфіденційна інформація), яка датована 16 жовтня 2023 року, Стринатко С.Ю. відправив через ФОП «ОСОБА_2» на адресу Бородянського районного суду Київської області документацію з описом вкладення, а саме: супровідний лист до Бородянського районного суду Київської області від 16 жовтня 2023 року, обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування, розписку підозрюваного про отримання копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування. Службова особа Бородянського районного суду Київської області отримала це відправлення 29 січня 2024 року, тобто обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні надійшов до суду через 3 місяці і 18 днів з дня повідомлення ОСОБА_1 про підозру та через 3 місяці і 13 днів після передачі обвинувального акта суб’єкту поштової діяльності.

 

4.2 Інформація у судовій справі № (конфіденційна інформація)

Ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 05 березня 2024 року кримінальне провадження № (конфіденційна інформація) від 26 січня            2023 року закрито на підставі пункту 10 частини першої статті 284 КПК України, у зв’язку з тим, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 КПК України.

Згідно із реєстром матеріалів розслідування, строк досудового розслідування у цьому провадженні не продовжувався.

Бородянським районним судом Київської області установлено, що обвинувальний акт у  кримінальному провадженні скеровано до суду 16 жовтня 2023 року за вихідним № 12/4559вих.23, однак зареєстровано судом лише              31 січня 2024 року.

Прокурор Стринатко С.Ю. особисто оскаржив вказану ухвалу суду та взяв участь  у розгляді апеляційної скарги. Ухвалою Київського апеляційного суду від           14 травня 2024 року (справа № (конфіденційна інформація)) апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції – без змін.

Стринатко С.Ю. 26 липня 2024 року подав до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив скасувати зазначені судові рішення. Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Верховного Суду від 10 вересня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою прокурора.

 

4.3 Зміст висновку службового розслідування від 20 червня 2024 року

Відповідно до наказу керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону від 20 травня 2024 року № 13, проведено службове розслідування за фактом надходження до суду обвинувального акта у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) від 26 січня             2023 року за обвинуваченням ОСОБА_1 за частиною п’ятою статті 407 КК України після закінчення строків досудового розслідування.

Згідно із висновком службового розслідування, факти щодо можливого неналежного виконання обов’язків прокурором під час здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація), що мало наслідком закриття справи судом на підставі пункту 10 частини першої статті 284 КПК України у зв’язку із закінченням строків досудового розслідування, знайшли своє підтвердження.

 

4.4 Зміст пояснень прокурора Стринатка С.Ю.

На час складання висновку прокурор Стринатко С.Ю. правом надавати пояснення не скористався.

 

5. Правові джерела, що підлягають застосуванню, та мотиви ухваленого Комісією рішення

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи прокуратури України та їх посадові особи зобов’язані діяти в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 2 частини першої статті 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими та розшуковими діями органів правопорядку.

Відповідно до частини четвертої статті 19 Закону № 1697-VII прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Розумність строків є однією із засад кримінального провадження, передбачених статтею 7 КПК України.

Частиною другою статті 9 цього ж Кодексу передбачено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов’язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом’якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Згідно з вимогами статті 28 КПК України проведення досудового розслідування кримінального провадження у розумні строки забезпечує прокурор – процесуальний керівник у вказаному провадженні.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини третьої статті 219 КПК України з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку досудове розслідування повинно бути закінчене протягом одного місяця, а у разі повідомлення про підозру у вчиненні злочину – протягом двох місяців з дня такого повідомлення.

Відповідно до статті 283 КПК України особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження. Прокурор зобов’язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: закрити кримінальне провадження; звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності;  звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Пунктом 10 частини першої статті 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження підлягає закриттю в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров’я особи.

Згаданими нормами визначено, що прокурор має право приймати процесуальні рішення у кримінальному провадженні виключно в межах процесуальних строків, зокрема, складати, затверджувати та направляти обвинувальний акт у кримінальному провадженні саме у межах строку досудового розслідування. Окрім цього, кримінальним процесуальним законодавством не передбачено можливості передання обвинувального акта до суду поза межами строку досудового розслідування.

Відповідно до пунктів  9.5, 11 наказу Генерального прокурора від 30 вересня 2021 року № 309 «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні» (далі – Порядок № 309) прокурор у кримінальному провадженні, здійснюючи процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, відповідно до вимог законодавства, забезпечує виконання завдань кримінального провадження з дотриманням його загальних засад, здійснює повноваження, передбачені КПК України, контролює виконання доручень і вказівок, наданих слідчому, дізнавачу, органу досудового розслідування, відповідному оперативному підрозділу, щодо проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій.

Колегія суддів Верховного Суду 03 червня 2021 року у справі № 525/641/20 зазначила, що досудове розслідування, яке має наслідком звернення до суду з обвинувальним актом або з клопотанням про застосування примусових заходів, має три ключові стадії: початок – визначається внесенням відомостей до ЄРДР; завершення – пов’язується з фактом відкриття матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику, законному представнику, захиснику особи та іншим особам відповідно до положень статті 290 КПК України; закінчення – зверненням до суду з обвинувальним актом (стаття 283 КПК України). Тобто, кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов’язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням), як це передбачено у статті 219 КПК України.

Обов’язок прокурора якнайшвидше, але не пізніше визначеного законом процесуального строку після повідомлення особі про підозру, звернутись до суду з обвинувальним актом або закрити кримінальне провадження – є гарантією фундаментального права людини на розгляд її справи упродовж розумного строку, закріпленого в пункті 1 статті 6 Конвенції, передбаченого статтею 7, частиною першою статті 21 КПК України, що підтверджується практикою ЄСПЛ.

Так, Велика палата ЄСПЛ у пункті 68 рішення у справі «Карт проти Туреччини» (Kart v. Turkey, заява № 8917/05) зазначила, що право на розгляд справи протягом розумного строку базується на необхідності гарантувати, що обвинуваченим доведеться не залишатись занадто довго у стані невизначеності щодо результатів кримінальних звинувачень проти них. Так само ЄСПЛ у пункті 18 рішення в справі «Вемхофф проти Німеччини» (Wemhoff v. Germany, заява № 2122/64) вказував, що чітка мета відповідного положення пункту 1 статті 6 Конвенції у кримінальних справах полягає у забезпеченні того, щоби обвинувачені особи не перебували занадто довго під обвинуваченням та обвинувачення було визначене.

Тому застосування передбачених законом наслідків пропуску такого строку як строк досудового розслідування не є зайвим формалізмом, оскільки строки досудового розслідування є граничними, а положення частини п’ятої статті 294 КПК України виключає можливість суду поновити строк досудового розслідування, що завершився.

Статтею 15 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів передбачено, що прокурор повинен здійснювати службові повноваження сумлінно, компетентно, вчасно і відповідально, постійно підвищувати свій професійний рівень, культуру спілкування, виявляти ініціативу, відповідальне ставлення та творчий підхід до виконання своїх службових обов’язків, фахово орієнтуватися у чинному законодавстві, передавати власний професійний досвід колегам. Він має усвідомлювати, що його діяльність оцінюється з урахуванням рівня підготовки, знання законодавства, компетентності, ініціативності, комунікативних здібностей, здатності вчасно і якісно виконувати службові обов’язки та завдання.

Окрім цього, згідно зі Стандартами професійної відповідальності та основними правами і обов’язками прокурорів, прийнятими Міжнародною асоціацією прокурорів 23 квітня 1999 року, та Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів прокурор повинен завжди поводитись професійно, згідно закону, правил та етики своєї професії, здійснювати службові повноваження сумлінно, компетентно, вчасно і відповідально, а також відігравати активну роль у кримінальному судочинстві.

При наданні оцінки обставинам цього дисциплінарного провадження Комісія діє виключно в межах компетенції, встановленої Законом, тобто оцінює тільки ті факти, які можуть свідчити про наявність або відсутність у діях прокурора складу дисциплінарного проступку та ступінь його вини.

Дії прокурора Стирнатко С.Ю., зазначені у дисциплінарній скарзі, слід розглядати через призму їх відповідності чи невідповідності вимогам законів
та нормативно-правових актів.

Дисциплінарному проступку, як і будь‑якому противоправному діянню, притаманна визначена єдність об’єктивних і суб’єктивних ознак, сукупність яких називається складом правопорушення. Об’єктивну сторону дисциплінарного проступку характеризують такі елементи, як протиправне діяння (бездіяльність), шкідливі наслідки, причиновий зв’язок між діянням і шкідливими наслідками, а також час і місце діяння. Суб’єктивну сторону дисциплінарного проступку характеризує вина.

Формуючи позицію щодо невиконання чи неналежного виконання прокурором Стринатком С.Ю. своїх службових обов’язків слід установити, зокрема, факт ухилення прокурора від вчинення дій, передбачених законом та посадовою інструкцією, в рамках виконання ним спеціальних повноважень або завідомо неякісне, із порушенням норм законодавства, виконання прокурором посадових обов’язків, що тягне за собою настання негативних наслідків.

Дисциплінарний проступок – це винне, протиправне діяння (бездіяльність), яке порушує трудову дисципліну у відповідному організованому колективі шляхом невиконання чи неналежного виконання своїх трудових обов’язків, за яке передбачене застосування дисциплінарних санкцій, визначених у чинному законодавстві.

Підставою для юридичної відповідальності прокурора – процесуального керівника є винесення ним незаконних і необґрунтованих процесуальних рішень, вчинення незаконних дій, бездіяльність, неналежне реагування на скарги учасників процесу, потурання порушенням закону з боку осіб, на яких поширюються його процесуальні повноваження.

Так, прокурор Стринатко С.Ю. здійснюючи нагляд у формі процесуального керівництва за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація), реалізуючи свої повноваження, мав виконувати завдання кримінального провадження, визначені статтею 2 КПК України, дотримуватись загальних засад судочинства, таких як законність та розумність строків (статті 7, 9, 28 КПК України).

Бородянський районний суд Київської області, ухвалою від 05 березня     2024 року, закрив кримінальне провадження у зв’язку із закінченням строку досудового розслідування на підставі пункту 10 частини першої статті 284 КПК України. Рішенням Київського апеляційного суду від 14 травня 2024 року  ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

11 грудня 2024 року колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду було розглянуто касаційну скаргу прокурора Стирнатко С.Ю. в якій останній просив скасувати вищевказані судові рішення.

Постановою Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі №  (конфіденційна інформація) задоволено касаційну скаргу прокурора Стирнатко С.Ю. та скасовано ухвалу Бородянського районного суду Київської області від 05 березня 2024 року та ухвалу Київського апеляційного суду від        14 травня 2024 року і призначено новий розгляд у суді першої інстанції.

В постанові Верховного суду від 11 грудня 2024 року у справі №  (конфіденційна інформація) зазначено, що, приймаючи рішення про закриття кримінального провадження щодоОСОБА_1, суд першої інстанції не врахував усіх обставин справи, належно їх не перевірив та не дотримався вимог кримінального процесуального закону, зокрема, положень статей 116 та 219 КПК України, а апеляційний суд необґрунтовано погодився з висновком місцевого суду, оскільки у повній мірі не перевірив доводи апеляційної скарги прокурора, який слушно вказував на відсутність підстав, передбачених пунктом 10 частини першої статті 284 КПК України, для закриття кримінального провадження.

Наведене узгоджується зі усталеною практикою Касаційного кримінального суду Верховного Суду, зокрема, викладеною в постановах від 15 вересня          2021 року (справа № 711/3111/19), від 06 квітня 2023 року (справа                                № 591/5568/19), від 20 червня 2024 року (справа № 202/6609/21).

Колегія суддів зазначила, що допущене порушення вимог кримінального процесуального закону є істотним, оскільки перешкодило судам ухвалити законні  та обґрунтовані судові рішення, що відповідно до положень пункту 1 частини першої статті 438 КПК України є підставою для скасування таких рішень з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.

Таким чином, згідно постанови Верховного суду від 11 грудня 2024 року прокурор Стринатко С.Ю. у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) реалізував свої повноваження, передбачені статтею 36 КПК України, виконав завдання кримінального провадження, визначені статтею 2 КПК України, дотримуватись загальних засад судочинства, таких як законність та розумність строків (статті 7, 9, 28 КПК України).

Отже, комплексно проаналізувавши сукупність всіх обставин, викладених у дисциплінарній скарзі та встановлених під час перевірки, Комісія вважає, що у матеріалах дисциплінарної скарги не наведено доводів щодо незабезпечення ефективного здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація), що призвело до постановлення Бородянським районним судом Київської області 05 березня 2024 року ухвали про закриття кримінального провадження на підставі пункту 10 частини першої статті 284 КПК України.

З огляду на вказане, комплексно дослідивши та надавши оцінку встановленим у дисциплінарному провадженні обставинам з урахуванням вищезазначених вимог законодавства, Комісія дійшла висновку, що доводи дисциплінарної скарги про вчинення прокурором Стринатком С.Ю. дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, не знайшли свого підтвердження, у зв’язку з цим підстави для притягнення прокурора Стринатка С.Ю. до дисциплінарної відповідальності відсутні.

Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення у дисциплінарному провадженні, не встановлено.

Відповідно до вимог частини п’ятої статті 48 Закону № 1697-VII у разі відсутності підстав для накладення на прокурора дисциплінарного стягнення Комісія своїм рішенням закриває дисциплінарне провадження.

На підставі викладеного, керуючись статтями 47, 48, 77, 78 Закону                     № 1697-VII, пунктами 108, 110-113, 115, 116 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісія,

 

В И Р І Ш И Л А:

 

Дисциплінарне провадження № 07/3/2-558дс-79дп-24 стосовно прокурора Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону Стринатка Сергія Юрійовича – закрити.

Копію рішення направити керівнику Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону, керівнику Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону та прокурору             Стринатку С.Ю.

Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.