Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів (далі – Комісія), у складі: головуючого Гнатіва А.Я., членів: Житного О.О., Захарової О.С., Отвіновського П.Л., Поліщука В.В., Стуконога О.І., Томак М.В., Цуркана М.І., Юзькова О.В., розглянувши висновок про наявність дисциплінарних проступків в діях прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва Лимонченка М.С. у дисциплінарному провадженні № 07/3/2-370дс-50дп-24,

 

УСТАНОВИЛА:

 

1. Відомості про прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження

Лимонченко Максим Сергійович в органах прокуратури працює з липня 2013 року і дотепер.

Згідно з наказом керівника Київської міської прокуратури від 09 березня 2021 року № 639к Лимонченка М.С. переведено на посаду прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва з 15 березня 2021 року.

На теперішній час (з липня 2021 року) Лимонченко М.С. перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Присягу працівника прокуратури склав 28 травня 2014 року, характеризується позитивно, дисциплінарних стягнень не має.

 

2. Відомості щодо етапів дисциплінарного провадження

До Комісії 03 травня 2024 року надійшла дисциплінарна скарга виконувача обов’язків керівника Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора Дзюби І.І. про вчинення прокурором Лимонченком М.С. дисциплінарного проступку, яку автоматизованою системою розподілено члену Комісії Юзькову О.В.

За результатами розгляду скарги Юзьковим О.В. 10 травня 2024 року прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2-370дс-50дп-24, відповідно до вимог Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі – Закон № 1697-VII) проведено перевірку викладених у ній обставин та 19 липня 2024 року складено висновок про наявність дисциплінарного проступку прокурора Лимонченка М.С., який із зібраними матеріалами передано на розгляд Комісії. Запропоновано накласти на прокурора дисциплінарне стягнення у виді догани.

Скаржника та прокурора своєчасно та належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії.

У засіданні взяв участь представник скаржника – прокурор відділу запобігання правопорушенням в органах прокуратури управління внутрішньої безпеки Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора ОСОБА_1, який скаргу підтримав та з висновком члена Комісії погодився.          

Прокурор Лимонченко М.С. на засідання Комісії не з’явився, надіславши листа про надання згоди на розгляд висновку без його участі.

За вказаних обставин Комісія, ураховуючи вимоги пункту 3 частини третьої статті 47 Закону № 1697-VII, прийняла рішення про розгляд висновку за відсутності прокурора.

 

3. Зміст дисциплінарної скарги

Лимонченко М.С., перебуваючи на посаді прокурора, зобов’язаний у строк з 01 січня до 31 березня щорічно подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а також щорічно проходити таємну перевірку доброчесності та у цей же строк особисто подавати декларацію доброчесності прокурора за встановленими формою та правилами. Однак, зазначені вимоги він проігнорував та подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, 01 квітня 2024 року, а декларацію доброчесності прокурора лише 24 квітня 2024 року.

Окрім цього, в пункті 3 декларації доброчесності прокурора Лимонченко М.С. указав недостовірне твердження про те, що ним виконано всі вимоги фінансового контролю, визначені Законом України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII (далі – Закон № 1700-VII), а саме не зазначив про несвоєчасне подання 01 квітня 2024 року декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави.

Скаржник вважав, що за таких обставин у діях прокурора Лимонченка М.С. вбачаються ознаки дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5 (порушення встановленого законом порядку подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури) частини першої статті 43 Закону № 1697-VII.

 

4. Обставини, встановлені під час здійснення дисциплінарного провадження

Заслухавши доповідача – члена Комісії Юзькова О.В., представника скаржника ОСОБА_1, вивчивши висновок, дослідивши інші матеріали дисциплінарного провадження, Комісія встановила таке.

Лимонченко М.С., перебуваючи на посаді прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва, тобто відповідно до підпункту «е» пункту 1 частини першої статті 3 Закону № 1700-VII особою, уповноваженою на виконання функцій держави, згідно з вимогами частини першої статті 45 цього Закону зобов’язаний у строк до 01 квітня 2024 року подати шляхом заповнення на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий, тобто 2023 рік.

Водночас Лимонченко М.С. вказані вимоги Закону не виконав та дії, спрямовані на забезпечення своєчасного декларування майна, не вчинив, подавши її 01 квітня 2024 року о 13 год 12 хв.

У зв’язку з цим Київською міською прокуратурою надіслано до Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) повідомлення про факт несвоєчасного подання декларації особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

Згідно з листом управління проведення спеціальних перевірок та контролю за своєчасністю подання декларацій НАЗК від 11 червня 2024 року № 47-07/42569-24 ними здійснюється збір доказів щодо дотримання вимог частини першої статті 45 Закону № 1700-VII Лимонченком М.С.

Відповідно до наданого представником скаржника протоколу НАЗК про адміністративне правопорушення від 17 липня 2024 року № 47-01/41/24 Лимонченко М.С. у порушення вимог абзацу 1 частини другої статті 45 Закону № 1700-VII несвоєчасно без поважних причин подав декларацію за минулий 2023 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено частиною першою статті 172-1 Кодексу України про адміністративні порушення (далі – КУпАП). Розгляд протоколу призначено Шевченківським районним судом м. Києва на 26 серпня 2024 року.

Частиною п’ятою статті 19 Закону № 1697-VII та пункту 3 розділу ІІ Порядку проведення таємної перевірки доброчесності прокурорів, затвердженого наказом Генерального прокурора від 29 грудня 2022 року № 293 (далі – Порядок № 293), передбачено, що прокурор зобов’язаний щорічно проходити таємну перевірку доброчесності шляхом заповнення з 01 січня до 31 березня на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора декларації доброчесності прокурора за встановленими формою та правилами.

З вимогами Порядку № 293 Лимонченко М.С. ознайомився 15 січня 2023 року, що свідчить про його обізнаність з правилами та вчасну подачу ним декларації доброчесності прокурора у 2023 році, а саме 25 січня 2023 року.

Згідно з відомостями підсистеми перевірки декларації доброчесності прокурора, Лимонченко М.С. з 01 січня до 31 березня 2024 року в особистий кабінет користувача системи не входив, вперше такий вхід здійснив 11 квітня 2024 року о 12 год 58 хв, пізніше того ж дня заповнив та подав декларацію доброчесності прокурора.

Окрім цього, в пункті 3 декларації доброчесності прокурора Лимонченко М.С. указав недостовірне твердження про те, що ним виконано всі вимоги фінансового контролю, визначені Законом № 1700-VII, не зазначивши виявлені кадровим підрозділом Київської міської прокуратури вищевказані порушення ним вимог частини 1 статті 45 цього Закону та пункту 27 розділу XIII Прикінцевих положень Закону № 1700-VII (зі змінами, внесеними відповідно до Закону № 3384-ІХ від 20 вересня 2023 року) під час подання декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави, за 2023 рік, а саме не зазначив про несвоєчасне подання 01 квітня 2024 року декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави.

 

5. Пояснення прокурора

Лимонченко М.С. підтвердив викладені у дисциплінарній скарзі обставини щодо несвоєчасності подання ним декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий 2023 рік, та декларації доброчесності прокурора.

Причинами несвоєчасного подання декларацій Лимонченко М.С. пояснив особистими та сімейними обставинами, які, на його думку, є поважними (хвороба доньки та матері, потрапляння матері у дорожньо-транспортну пригоду з отриманням тілесних ушкоджень, перебуванням її на лікуванні та наданням їй допомоги тощо).

Окрім цього зазначив, що наміру приховати відомості про доброчесність не мав та від проведення такої перевірки не ухилявся.

Також доповнив, що аналогічних випадків не допускав, попередні декларації подавав вчасно та не мав умислу не несвоєчасне їх подання.

Щодо зазначення у дисциплінарній скарзі про недостовірне твердження в пункті 3 декларації доброчесності прокурора, то вважав його помилковим, оскільки вказана декларація охоплює період календарного року з 01 січня до 31 грудня. Так, при подачі наступної декларації у 2025 році початком періоду декларування буде визначено дату 01 січня 2024 року, тому він планував зазначити про невиконання всіх вимог фінансового контролю, визначених Законом № 1700-VII.

Зважаючи на викладене, просив не притягувати його до дисциплінарної відповідальності.

 

5.1 Пояснення інших осіб

Керівник Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_2 пояснив, що відповідно до вимог Порядку № 293 він систематично вказував підлеглим прокурорам про необхідність своєчасного подання декларації доброчесності прокурора шляхом оголошення вимог на оперативній нараді та організації ознайомлення з листами Офісу Генерального прокурора, Київської міської прокуратури.

Керівництвом окружної прокуратури визначено відповідального виконавця у завданні Київської міської прокуратури від 13 січня 2023 року № 07-33ВИХ-18ОКВ-23 – прокурора ОСОБА_3.

У зв’язку з перебуванням прокурора Лимонченка М.С. у довготривалій відпустці, ознайомлення відбулось шляхом скерування прокурором ОСОБА_3 йому засобами телефонного зв’язку наказу Генерального прокурора від 29 грудня 2022 року № 293, Порядку, бланка листа-ознайомлення, посилання на розділ Офісу Генерального прокурора та короткої відеоінструкції з питань авторизації на офіційному вебсайті.

25 січня 2023 року Лимонченком М.С. передано до прокуратури заповнений власноруч лист-ознайомлення, який містить його підпис, що свідчить про його ознайомлення з Наказом № 293 та Порядком.

Зважаючи на викладене, вважав що окружною прокуратурою вжито вичерпних заходів щодо ознайомлення прокурора Лимонченка М.С. з вимогами Порядку проведення таємної перевірки доброчесності прокурора.

Прокурор Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 пояснила, що їй доручено виконання завдання Київської міської прокуратури від 13 січня 2023 року № 07-33ВИХ-18ОКВ-23 та інформування відділу кадрової роботи та державної служби щодо результатів виконання.

У зв’язку з перебуванням прокурора Лимонченка М.С. у довготривалій відпустці, ознайомлення відбулось шляхом скерування йому засобами телефонного зв’язку наказу Генерального прокурора від 29 грудня 2022 року № 293, Порядку, бланка листа-ознайомлення, посилання на розділ Офісу Генерального прокурора та короткої відеоінструкції з питань авторизації на офіційному вебсайті.

25 січня 2023 року Лимонченком М.С. передано до прокуратури заповнений власноруч лист-ознайомлення, який містить його підпис, що свідчить про його ознайомлення з Наказом № 293 та Порядком. Також у цей же день він повідомив її про подання декларації доброчесності прокурора та надіслав фото з особистого кабінету із сайту Офісу Генерального прокурора.

Про результати подання прокурорами окружної прокуратури декларації доброчесності прокурора поінформовано Київську міську прокуратуру листом від 01 лютого 2023 року № 41-1010ВИХ-23.

 

6. Правові джерела, що підлягають застосуванню, та мотиви ухваленого Комісією рішення

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, загальні права і обов’язки прокурора визначено Законом № 1697-VII.

Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 19 Закону № 1697-VII прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. Частиною п’ятою цієї статті передбачено, що прокурор зобов’язаний щорічно проходити таємну перевірку доброчесності.

Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначає Закон України «Про запобігання корупції».

Згідно з підпунктом «е» пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону суб’єктами, на яких поширюється дія Закону, є посадові та службові особи органів прокуратури.

Закон № 1700-VII (стаття 4) визначає, що Національне агентство є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.

До повноважень Національного агентства належать, зокрема,  здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій суб’єктів декларування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя суб’єктів декларування (пункт 71 Закону № 1700-VII).

Відповідно до частини першої статті 45 Закону № 1700-VII особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в»  пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті Національного агентства Декларацію за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Приписами частини першої статті 651 Закону № 1700-VII визначено, що за вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини п’ятої статті 19 Закону № 1697-VII прокурор зобов’язаний щорічно проходити таємну перевірку доброчесності.

Подання Декларації врегульовано Порядком № 293.

Пунктами 1, 2 розділу ІІ Порядку № 293 передбачено, що щорічна таємна перевірка доброчесності прокурорів проводиться на підставі частини п'ятої статті 19 Закону № 1697-VII; проходження таємної перевірки доброчесності полягає у щорічному поданні прокурором Декларації.

Пунктом 3 розділу ІІ Порядку № 293 встановлено, що кожен прокурор щороку з 01 січня до 31 березня (включно) зобов’язаний особисто шляхом заповнення на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора подати Декларацію за формою і правилами, визначеними додатком 1 до Порядку.

Згідно з пунктом 7 розділу ІІ Порядку № 293 неподання, несвоєчасне подання прокурором Декларації без поважних причин вважається невиконанням обов’язку, передбаченого частиною п’ятою статті 19 Закону України «Про прокуратуру», та може бути підставою для ініціювання дисциплінарної відповідальності.

Комісія вважає, що доводи скаржника щодо вчинення Лимонченком М.С. дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, знайшли своє підтвердження з огляду на таке.

Дисциплінарне провадження стосовно прокурора Лимонченка М.С. відкрито у зв’язку з порушенням встановленого законом порядку подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та вчиненням ним дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.

При наданні оцінки обставинам цього дисциплінарного провадження Комісія діє виключно в межах компетенції, встановленої Законом № 1697-VII, тобто надає оцінку тим фактам, які можуть свідчити про наявність або відсутність в діях прокурора складу дисциплінарного проступку та ступінь його вини.

Згідно зі сталою практикою Комісії дисциплінарним проступком прокурора необхідно вважати протиправну, винну дію або бездіяльність, прийняття рішення чи його неприйняття, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні прокурором своїх посадових обов’язків та інших вимог, встановленими Законом № 1697-VII та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Тому, зазначені у дисциплінарній скарзі дії прокурора Лимонченка М.С. слід розглядати через призму їх відповідності чи невідповідності вимогам законів та нормативно-правових актів.

Скаржник пов’язав факти вчинення Лимонченком М.С. порушення встановленого законом порядку подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, та дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури з невиконанням ним вимог Закону № 1700-VII і Порядку № 293 щодо строків подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, та декларації доброчесності прокурора, що призвело до направлення ним декларацій відповідно через 1 день та 24 дні після крайнього строку їх подання.

Наведені Лимонченком М.С. причини несвоєчасного подання декларацій (особистими та сімейними обставинами) Комісія не вважає поважними, оскільки вони можуть свідчити лише про неналежне виконання нормативно-правових актів і не виправдовують пропущення строку на подання декларацій, які він мав можливість подати упродовж трьох місяців, починаючи з січня 2024 року, а не тільки у кінці березня 2024 року.

Отже, дії Лимонченка М.С. свідчать про порушення ним вимог статті 45 Закону № 1700-VII в частині службового обов’язку щодо подання у строк до 01 квітня 2024 року шляхом заповнення на офіційному вебсайті НАЗК декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік та порушення ним вимог, заборон та обмежень, встановлених цим Законом.

Перевірку доводів дисциплінарної скарги проведено виключно в межах встановленої законом компетенції, а саме надано оцінку тільки фактам, які можуть свідчити про наявність або відсутність у діях прокурора складу дисциплінарного проступку та про ступінь його вини.

Згідно з усталеною практикою Комісії, до дій що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, серед інших, належить неподання або несвоєчасне подання прокурором без поважних причин декларації доброчесності прокурора.

Тому, відповідно до пункту 7 розділу II Порядку № 293, несвоєчасне подання прокурором декларації доброчесності прокурора без поважних причин вважається невиконанням обов’язку, передбаченого частиною п’ятою статті 19 Закону № 1697-VII, та може бути підставою для дисциплінарної відповідальності прокурора.

Окрім цього, Правилами заповнення та подання форми декларації доброчесності прокурорів, наявними у Додатку 1 Порядку № 293, передбачено, що у декларацію вносяться відомості за період з 01 січня року, що передує року подання декларації, і по дату подання декларації включно.

Тому доводи Лимонченка М.С. про відсутність підстав для зазначення у твердженні в пункті 3 декларації доброчесності прокурора про те, що ним виконано всі вимоги фінансового контролю, визначені Законом № 1700-VII, а саме незазначення про несвоєчасне подання 01 квітня 2024 року декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, є безпідставними.

Таким чином Комісія вважає, що прокурор Лимонченко М.С., несвоєчасно подавши декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави, декларацію доброчесності прокурора та зазначивши недостовірне твердження про те, що ним виконано всі вимоги фінансового контролю, порушив вимоги частини першої статті 45 Закону № 1700-VII, пунктів 3, 4 частин четвертої, частини п’ятої статті 19 Закону № 1697-VII, пунктів 1-3 розділу ІІ Порядку № 293, тобто вчинив дисциплінарні проступки, відповідальність за які передбачено пунктами 4, 5 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, а саме порушення встановленого законом порядку подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, а відтак наявні підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Вчинення прокурором Лимонченком М.С. дисциплінарного проступку підтверджено:

- відомостями, викладеними у дисциплінарній скарзі виконувача обов’язків керівника Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора Дзюби І.І.;

- повідомленням Київської міської прокуратури до НАЗК про факт несвоєчасного подання декларації прокурором Лимонченком М.С.;

- листом управління проведення спеціальних перевірок та контролю за своєчасністю подання декларацій НАЗК від 11 червня 2024 року № 47-07/42569-24 про здійснення збору доказів щодо дотримання вимог частини першої статті 45 Закону № 1700-VII стосовно прокурора Лимонченка М.С.;

- протоколом НАЗК про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 172-1 КУпАП від 17 липня 2024 року № 47-01/41/24;

- відомостями про ознайомлення Лимонченка М.С. 15 січня 2023 року про зобов’язання подавати декларацію доброчесності прокурора;

- витягом з переліку дій користувача Лимонченка М.С. у підсистемі перевірки декларацій доброчесності прокурорів;

- переліком поданих Лимонченком М.С. декларацій доброчесності прокурора, а саме 25.01.2023 і 11.04.2024;

- декларацією доброчесності прокурора Лимонченка М.С. за період з 01 січня 2024 року до 11 квітня 2024 року, датованою 11 квітня 2024 року;

- протоколом перевірки кваліфікованого електронного підпису Лимонченка М.С.

- поясненнями прокурора Лимонченка М.С.;

- поясненнями керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_2;

- поясненнями прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3.

Оскільки вчинені прокурором Лимонченком М.С. дисциплінарні правопорушення мали триваючий характер з 01 до 11 квітня 2024 року, встановлений частиною четвертою статті 48 Закону № 1697-VII строк для прийняття Комісією рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності не минув.

При обранні виду дисциплінарного стягнення стосовно прокурора Лимонченка М.С. Комісія враховує характер вчинених ним дисциплінарних проступків,  його особу, ступінь вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення, службову характеристику прокурора та перебування прокурора Лимонченка М.С. у відпустці для догляду за дитиною.

З огляду на викладене Комісія вважає, що застосування до прокурора Лимонченка М.С. дисциплінарного стягнення у виді догани є пропорційним вчиненим ним дисциплінарних проступків.

Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення, під час дисциплінарного провадження не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 47–50, 77, 78 Закону № 1697-VII, пунктами 108, 110–113, 115 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісія,

 

ВИРІШИЛА: