Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

2. Відомості щодо етапів дисциплінарного провадження

 

До Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі – Комісія) 16 травня 2024 року надійшла дисциплінарна скарга виконувача обов’язків керівника Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора Дзюби І.І. про вчинення прокурором Жолонком С.П. дисциплінарного проступку.

Автоматизованою системою розподілу дисциплінарних скарг для вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження дисциплінарну скаргу розподілено члену Комісії Війтовичу Л.М., яким 20 травня 2024 року прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2-412дс-57дп-24 та проведено перевірку викладених у ній обставин.

На підставі рішення Комісії від 03 червня 2024 № 17зп-24 та наказу голови Комісії від 03 червня 2024 року № 21, повторним автоматичним розподілом 05 червня 2024 року дисциплінарне провадження визначено члену Комісії Отвіновському П.Л.

За результатами перевірки членом Комісії Отвіновським П.Л.  21 червня 2024 року складено висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора Жолонка С.П., який разом з матеріалами дисциплінарного провадження передано на розгляд Комісії.

На засідання Комісії 17 липня 2024 року своєчасно та належним чином повідомлений прокурор Жолонко С.П. не з’явився через стан здоров’я. Надіслав засобами електронного зв’язку 15 липня 2024 року пояснення, які долучено до матеріалів дисциплінарного провадження і враховано при прийнятті рішення.

На підставі пункту 108 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісією ухвалено протокольне рішення про продовження розгляду висновку на один місяць.

Скаржника та прокурора Жолонка С.П. повторно своєчасно та належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії.

У засіданні взяв участь представник скаржника – прокурор відділу запобігання правопорушенням в органах прокуратури управління внутрішньої безпеки Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора ОСОБА 1, який у повному обсязі підтримав доводи дисциплінарної скарги, погодився із висновком члена Комісії Отвіновського П.Л. та вказав про наявність в діях Жолонка С.П. ознак дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4 та 5 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі – Закон № 1697-VII), та підстав для притягнення прокурора Жолонка С.П. до дисциплінарної відповідальності.

Прокурор Жолонко С.П. на засідання Комісії не з’явився повторно, надіслав повідомлення, що не буде присутній на засіданні Комісії через стан здоров’я.

За таких умов Комісією, ураховуючи вимоги пунктів 1, 3 частини третьої статті 47 Закону № 1697-VII, прийнято рішення про розгляд висновку за відсутності прокурора Жолонка С.П.

 

3. Зміст дисциплінарної скарги

 

Прокурор Жолонко С.П., перебуваючи на посаді першого заступника керівника прокуратури Кіровоградської області, згідно з вимогами пункту 2-7 Прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII (далі – Закон № 1700-VII) зобов’язаний у строк до 31 січня 2024 року подати шляхом заповнення на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК, Національне агентство) декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація) за 2021, 2022 роки, а згідно з вимогами частини першої статті 45 цього Закону до 01 квітня 2024 року – за 2023 рік. Однак Жолонко С.П. вказані вимоги Закону проігнорував та дії, спрямовані на забезпечення своєчасного декларування майна, не вчинив.

Окрім того, прокурор Жолонко С.П. зобов’язаний щорічно проходити таємну перевірку доброчесності та з 01 січня до 31 березня особисто подавати декларацію доброчесності прокурора (далі – декларація доброчесності) за встановленими формою та правилами. Однак зазначені вимоги він проігнорував, декларацію доброчесності у 2023 та 2024 році не подав.

Скаржник вважав, що за таких обставин у діях прокурора Жолонка С.П. вбачаються ознаки дисциплінарних проступків, передбачених пунктом 4 (порушення встановленого законом порядку подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) та пунктом 5 (вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та  непідкупності органів прокуратури) частини першої статті 43 Закону № 1697-VII.

 

5. Пояснення прокурора Жолонка С.П.

6. Правові джерела, що підлягають застосуванню, та мотиви прийнятого рішення

 

Надаючи юридичну оцінку діям прокурора Жолонка С.П., Комісія виходить з наступного.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, загальні права і обов’язки прокурора визначено Закон № 1697-VII.

Згідно з пунктами 3, 4 частини четвертої статті 19 Закону № 1697-VII прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, а також додержуватись правил прокурорської етики, зокрема, не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Відповідно до вимог статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначено Законом № 1700-VII.

За частинами першою, четвертою статті 4 Закону № 1700-VIІ центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, є НАЗК.

Відповідно до положень статті 1 Закону № 1700-VIІ суб’єкти декларування – це особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пунктах 4, 5 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов’язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Згідно з підпунктом «е» пункту 1 частини першої статті 3 Закону  № 1700- VII суб’єктами, на яких поширюються дія цього Закону, є, зокрема, посадові та службові особи органів прокуратури.

За правилами частини першої статті 45 Закону № 1700-VII особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, зобов’язані щорічно до 01 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті Національного агентства декларацію за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Зазначеною статтею визначено також типи декларацій, підстави та строки їх подання, зокрема, строки подання виправлених декларацій, декларацій суб’єктів декларування, притягнутих до відповідальності за неподання, несвоєчасне подання декларації або в разі виявлення у ній недостовірних відомостей, особливості подання декларацій суб’єктами декларування, які не мали можливості її подати до 01 квітня за місцем військової служби, роботи, а також підстави звільнення уповноважених осіб від подання декларацій.

Наказом НАЗК від 23 липня 2021 року № 449/21 затверджено Порядок заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, розділом ІІ якого визначено типи декларацій, підстави та строки їх подання, алгоритм дій уповноваженої особи при роботі з Єдиним державним реєстром декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

У статті 43 Закону № 1697-VII підставами для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності є, зокрема, порушення встановленого законом порядку подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.

Статтею 4 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів (далі – Кодекс) визначено основні принципи професійної етики та поведінки прокурорів, до яких, зокрема, відносяться верховенство права та законність; професійна честь і гідність, формування довіри до прокуратури; доброчесність, зразковість поведінки та дисциплінованість.

Статті 11, 16, 19 та 21 Кодексу зобов’язують прокурора постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність, бути взірцем доброчесності, діяти на підставі закону, не допускати будь-яких проявів, які можуть створити враження корупційних, дій і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс.

Відповідно до частини п’ятої статті 19 Закону № 1697-VII прокурор зобов’язаний щорічно проходити таємну перевірку доброчесності.

Подання декларації доброчесності врегульовано Порядком № 293.

Пунктами 1, 2 розділу ІІ Порядку № 293 передбачено, що щорічна таємна перевірка доброчесності прокурорів проводиться на підставі частини п’ятої статті 19 Закону № 1697-VII; проходження таємної перевірки доброчесності полягає у щорічному поданні прокурором декларації доброчесності.

Пунктом 3 розділу ІІ Порядку № 293 встановлено, що кожен прокурор щороку з 01 січня до 31 березня (включно) зобов’язаний особисто шляхом заповнення на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора подати декларацію доброчесності за формою і правилами, визначеними додатком 1 до Порядку.

Згідно з пунктом 7 розділу ІІ Порядку № 293 неподання, несвоєчасне подання прокурором декларації доброчесності без поважних причин вважається невиконанням обов’язку, передбаченого частиною п’ятою статті 19 Закону № 1697-VII, та може бути підставою для ініціювання дисциплінарної

   

відповідальності прокурора.

У статті 43 Закону № 1697-VII підставами для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності є, зокрема, порушення встановленого законом порядку подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.

До дій що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, належать: вчинення дій, що містять ознаки корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших кримінальних правопорушень; керування транспортними засобами у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння або відмова від проходження огляду з метою виявлення стану сп’яніння та ненадання документів, які підтверджують, що прокурор не перебував у такому стані; неподання або несвоєчасне подання прокурором без поважних причин анкети доброчесності прокурора; подання в анкеті доброчесності прокурора недостовірних (у тому числі неповних) тверджень; умисне приховування достовірної інформації про вчинення іншим прокурором дій, що порушують Присягу прокурора чи вимоги Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів; протиправні позаслужбові стосунки – використання прокурором своїх службових повноважень або службового статусу та пов’язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб; порушення прокурором вимог, заборон та обмежень, встановлених Законами № № 1700-VII, 1697-VII.

Оцінивши дії прокурора Жолонка С.П. на предмет відповідності наведеним вимогам, Комісія вважає, що в його діяннях наявні порушення вимог чинного законодавства з огляду на таке.

Дисциплінарне провадження стосовно прокурора Жолонка С.П. відкрито у зв’язку з вчиненням ним порушення встановленого законом порядку подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.

При наданні оцінки обставинам цього дисциплінарного провадження Комісія діє виключно в межах компетенції, встановленої Законом № 1697-VII, тобто надає оцінку тим фактам, які можуть свідчити про наявність або відсутність в діях прокурора складу дисциплінарного проступку та ступінь його вини.

Згідно із сталою практикою Комісії дисциплінарним проступком прокурора необхідно вважати протиправну, винну дію або бездіяльність, прийняття рішення чи його неприйняття, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні прокурором своїх посадових обов’язків та інших вимог, встановленими Законом № 1697-VII та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Тому, зазначені у дисциплінарній скарзі дії прокурора Жолонка С.П. слід розглядати через призму їх відповідності чи невідповідності вимогам законів та нормативно-правових актів.

За правилами частини першої статті 45 Закону № 1700-VII прокурори (пункт 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 Закону) зобов’язані щорічно до 01 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті Національного агентства декларацію за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Національне агентство є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику та має повноваження зі здійснення в порядку, визначеному Законом №1700-VII, контролю та перевірки (повної) декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а у разі встановлення за результатами повної перевірки декларації відображення у ній недостовірних відомостей – письмово повідомляє про це керівника відповідного державного органу, в якому працює відповідний суб’єкт декларування, та спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції.

Натомість частиною першою статті 51-2 Закону № 1700-VII роботодавця суб’єкта декларування, яким у даному випадку є Кіровоградська обласна прокуратура, наділено повноваженнями лише щодо здійснення перевірки факту подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та повідомлення Національного агентства про випадки неподання чи несвоєчасного подання цих декларацій.

Надаючи комплексну оцінку встановленим під час перевірки у дисциплінарному провадженні обставинам, Комісія вважає, що доводи дисциплінарної скарги знайшли своє об’єктивне підтвердження в частині, що стосується наявності в бездіяльності прокурора дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII.

Порушення встановленого законом порядку подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, як самостійну підставу для притягнення прокурорів до дисциплінарної відповідальності передбачено пунктом 4 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII.

Перебуваючи у статусі особи, уповноваженої на виконання функцій держави, прокурор Жолонко С.П. зобов’язаний подати, шляхом заповнення на офіційному вебсайті НАЗК, щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, за 2021, 2022 та 2023 роки, водночас її не подав.

До дисциплінарної скарги скаржником долучено повідомлення Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора Національного агентства про факти неподання прокурором Жолонком С.П. декларації за 2021, 2022 та 2023 роки.

Наведене свідчить про порушення прокурором Жолонком С.П. вимог статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» в частині службового обов’язку щодо подання ним у строк до 31 січня 2024 року та до 01 квітня 2024 року шляхом заповнення на офіційному вебсайті НАЗК декларації за 2021- 2022 роки та за 2023 рік, порушення ним вимог, заборон та обмежень, встановлених Законом № 1700-VII.

Оцінивши діяння Жолонка С.П. на предмет відповідності наведеним вимогам, які висуваються до особи у зв’язку із наявним у нього статусом прокурора, Комісія дійшла висновку, що його бездіяльність є протиправною.

Так, за правилами частини першої статті 45 Закону № 1700-VII прокурори (пункт 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 Закону) зобов’язані щорічно до 01 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті Національного агентства декларацію за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Жолонко С.П., перебуваючи на посаді першого заступника прокурора Кіровоградської області та будучи відповідно до підпункту «е» пункту 1 частини першої статті третьої Закону № 1700-VII особою, уповноваженою на виконання функцій держави, згідно з вимогами пункту 2-7 Прикінцевих положень Закону № 1700-VII був зобов’язаний у строк до 31 січня 2024 року подати шляхом заповнення на офіційному вебсайті НАЗК декларацію за 2021 та 2022 роки, а згідно з вимогами частини першої статті 45 цього Закону у строк до 01 квітня 2024 року – декларацію за 2023 рік.

Однак, вказані вимоги цього Закону Жолонко С.П. проігнорував та дії, спрямовані на забезпечення своєчасного декларування майна за 2021, 2022 роки та 2023 рік, не вчинив, чим порушив вимоги пункту 2-7 Прикінцевих положень та частини першої статті 45 Закону № 1700-VII.

Бездіяльність прокурора Жолонка С.П., яка полягала у свідомому недотриманні прокурором встановлених Законом № 1700-VII вимог щодо порядку декларування слід кваліфікувати як порушення встановленого законом порядку подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Таким чином, Комісія вважає, що прокурор Жолонко С.П., перебуваючи на посаді першого заступника прокурора Кіровоградської області, тобто будучи відповідно до підпункту «е» пункту 1 частини першої статті третьої Закону № 1700-VII, уповноваженою на виконання функцій держави, згідно з вимогами пункту 2-7 Прикінцевих положень Закону № 1700-VII не подав у строк до 31 січня 2024 року шляхом заповнення на офіційному вебсайті НАЗК декларацію за 2021, 2022 роки, а згідно з вимогами частини першої статті 45 Закону № 1700-VII до 01 квітня 2024 року – декларацію за 2023 рік, тому наявні підстави для притягнення прокурора Жолонка С.П. до дисциплінарної відповідальності за пунктом 4 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII.

Окрім того, пунктами 1, 2 розділу ІІ Порядку № 293 передбачено, що щорічна таємна перевірка доброчесності прокурорів проводиться на підставі частини п’ятої статті 19 Закону № 1697-VII; проходження таємної перевірки доброчесності полягає у щорічному поданні прокурором декларації доброчесності.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Порядку № 293 прокурор повинен щороку з 01 січня до 31 березня (включно) особисто шляхом заповнення на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора подавати декларацію доброчесності за формою і правилами, визначеними додатком 1 до Порядку № 293, надавши правдиві відповіді у формі «Підтверджую» або «Не підтверджую» на запитання, що стосуються або можуть стосуватися його доброчесності, а у випадках, визначених Порядком № 293, декларацією доброчесності і правилами її заповнення, навести додаткові відомості.

Згідно з пунктом 7 розділу ІІ Порядку № 293 неподання, несвоєчасне подання прокурором Декларації без поважних причин вважається невиконанням обов’язку, передбаченого частиною п’ятою статті 19 Закону № 1697-VII, та може бути підставою для ініціювання дисциплінарної відповідальності.

Згідно з усталеною практикою Комісії до дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, серед іншого належить неподання або несвоєчасне подання прокурором без поважних причин анкети доброчесності прокурора; подання в анкеті доброчесності прокурора недостовірних (у тому числі неповних) тверджень.

Скаржник пов’язав факт вчинення Жолонком С.П. дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури з тим, що Жолонко С.П., знаючи вимоги Порядку № 293 та обов’язку неухильного його дотримання (про що Жолонка С.П. письмово повідомлено Кіровоградською обласною прокуратурою) їх не виконав, що призвело до неподання ним декларації доброчесності у 2023 та 2024 році.

Наведені Жолонком С.П. причини неподання декларації та декларації доброчесності відсутністю статусу прокурора та реального його поновлення на роботі Комісія не може визнати поважними та такими, що об’єктивно  перешкоджали Жолонку С.П. подати декларацію до 31 січня 2024 року за 2021-2022 роки та до 01квітня 2024 року за 2023 рік, а також декларацію доброчесності у 2023 та 2024 роках упродовж трьох місяців, починаючи з січня 2023 року та січня 2024 року.

Таким чином, Комісія вважає, що прокурор Жолонко С.П., перебуваючи на посаді першого заступника прокурора Кіровоградської області, у порушення вимог пунктів 3, 4 частини четвертої, частини п’ятої статті 19 Закону № 1697-VII, пунктів 1-3 розділу ІІ Порядку № 293 шляхом заповнення на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора не подав декларації доброчесності у 2023 та 2024 роках.

Своїми діями Жолонко С.П. вчинив дисциплінарний проступок, відповідальність за який передбачено пунктом 5 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, а саме, вчинив дії, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, а відтак наявні підстави для  притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Вчинення прокурором Жолонком С.П. дисциплінарних проступків підтверджено:

- інформацією, викладеною у дисциплінарній скарзі виконувача обов’язків керівника Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора Дзюби І.І.;

- відомостями про ознайомлення Жолонка С.П. з вимогами Порядку таємної перевірки доброчесності прокурорів та пам’яткою щодо порядку подання прокурорами Декларації доброчесності;

- повідомленнями Кіровоградською обласною прокуратурою та Генеральною інспекцію Офісу Генерального прокурора НАЗК про факт неподання чи несвоєчасного неподання Жолонком С.П. щорічної декларації за 2021, 2022 та 2023 роки;

- іншими матеріалами дисциплінарного провадження.

Частиною четвертою статті 48 Закону № 1697-VII визначено, що рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці.

Відповідно до рішення Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 05 березня 2018 року у справі № 800/422/17, триваюче правопорушення – це проступок, пов’язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов’язків, передбачених правовою нормою, яке припиняється, або виконанням регламентованих обов’язків, або притягненням винної у невиконанні особи до відповідальності. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов’язків.

У випадку, який є предметом оцінки, прокурором вчинено триваюче правопорушення. Як вбачається з матеріалів дисциплінарного провадження, днем початку вчинення Жолонком С.П. дисциплінарного проступку треба вважати 31 січня 2024 року та 01 квітня 2024 року, коли він мав подати щорічні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування за 2021, 2022 та 2023 роки, а також 31 березня 2023 та 31 березня 2024 року, коли він мав подати декларацію доброчесності за 2023 та 2024 роки.

Оскільки вищезазначені декларації Жолонком С.П. дотепер не подано, то вчинене ним дисциплінарне правопорушення має характер триваючого.

Окрім того, згідно з наказом керівника Кіровоградської обласної прокуратури від 13 червня 2023 року № 215к  Жолонку С.П. надано відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 13 червня 2023 року до 11 липня 2025 року включно.

Отже, встановлений частиною четвертою статті 48 Закону № 1697-VII річний строк для прийняття Комісією рішення про притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності не минув.

При обранні виду дисциплінарного стягнення стосовно прокурора Жолонка С.П. Комісія  з огляду на вимоги частини третьої статті 48 цього Закону враховує характер вчиненого ним дисциплінарного проступку, його особу та ступінь вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення, характеристику прокурора.

З огляду на викладене Комісія вважає, що застосування до прокурора Жолонка С.П. дисциплінарного стягнення у виді догани є пропорційним вчиненому ним дисциплінарному проступку.

Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення, під час перевірки не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 47–49, 77, 78 Закону № 1697-VII, пунктами 110–112, 115, 117 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісія,