21.08.2024
Рішення №117дп-24
Про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора Томашпільського відділу Тульчинської окружної прокуратури Вінницької області Швець Аллу Іванівну

кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів
№117дп-24
21 серпня 2024
Київ
Про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора Томашпільського відділу Тульчинської окружної прокуратури Вінницької області Швець Аллу Іванівну
Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів (далі – Комісія,
КДКП), у складі: головуючого Гнатіва А.Я., членів – Житного О.О.,
Захарової О.С., Отвіновського П.Л., Поліщука В.В., Стуконога О.І.,
Томак М.В., Цуркана М.І., Юзькова О.В., розглянувши висновок про
наявність дисциплінарного проступку в діях прокурорки Томашпільського відділу Тульчинської окружної прокуратури
Вінницької області Швець Алли Іванівни у дисциплінарному провадженні № 07/3/2‑442дс-62дп-24,
ВСТАНОВИЛА:
1. Відомості про прокурора,
стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження
Швець Алла
Іванівна в органах прокуратури працює з листопада 2001 року. З січня 2023 року
обіймає посаду прокурора Томашпільського відділу Тульчинської окружної прокуратури Вінницької області.
Присягу
прокурора склала 07 лютого 2011 року, з положеннями Кодексу професійної етики
та поведінки прокурорів ознайомлена 10 квітня 2023 року.
Характеризується
посередньо, неодноразово заохочувалась прокурором Вінницької області та
Генеральним прокурором, у 2011 році оголошено Подяку з врученням нагрудного
знаку «Подяка за сумлінну службу в органах прокуратури» ІІ ступеня.
Згідно з
інформацією скаржника прокурорці надано частину щорічної відпустки у період
часу з 02 до 16 травня 2024 року, тобто на 15 календарних днів; відповідно до
електронних листків непрацездатності була відсутня на робочому місці у зв’язку
із тимчасовою непрацездатністю у періоди з 08 до 11 грудня 2023 року, з 08
до 10 січня, з 11 до 12 січня, з 09 до 12 квітня та з 31 травня до 02
червня 2024 року, тобто всього 16 календарних днів.
2. Відомості
щодо етапів дисциплінарного провадження
До Комісії 29 травня 2024 року надійшла дисциплінарна скарга керівника
Вінницької обласної прокуратури Химченка О.С. про вчинення прокурором Швець
А.І. дисциплінарного проступку.
Автоматизованою системою розподілу для вирішення питання про відкриття або
відмову у відкритті дисциплінарного провадження дисциплінарну скаргу
розподілено члену Комісії Томак М.В., за результатами вивчення якої 11 червня 2024 року прийнято рішення про
відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2-442дс-62дп-24.
За результатами
перевірки 07 серпня 2024 року членом Комісії Томак М.В. складено висновок
про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора Швець А.І., який
передано на розгляд Комісії.
Скаржника та прокурорку Швець
А.І. своєчасно та належним чином повідомлено про час і місце проведення
засідання Комісії.
У засіданні прокурорка Швець А.І.
участі не брала, просила розглянути висновок за її відсутності, подані нею у дисциплінарному
провадженні пояснення підтримала у повному обсязі та просила їх врахувати під
час прийняття рішення.
У засіданні брав участь
представник скаржника – прокурор відділу захисту інтересів дітей та протидії
домашньому насильству Вінницької обласної прокуратури Ігнатов Р.Г.
3. Зміст
дисциплінарної скарги
Швець А.І., якою здійснено
нагляд за додержанням законів
під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва
досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 12023020200000248
від 13 жовтня 2023 року, затверджено клопотання про застосування до малолітнього
ОСОБА_1 примусових заходів виховного характеру, якому інкриміновано вчинення
кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 125
Кримінального кодексу (далі – КК) України.
Ухвалою Томашпільського районного
суду Вінницької області від 19 лютого 2024 року вказане кримінальне
провадження закрито з підстав недоведення прокурором умислу в діях особи на
вчинення кримінального правопорушення.
Не погоджуючись із рішенням суду
першої інстанції, прокуроркою Швець А.І. безпідставно подано апеляційну
скаргу, яку ухвалою Вінницького апеляційного суду від 24 квітня 2024 року
залишено без задоволення, а постановлене судом рішення – без змін.
Скаржник вважав, що з огляду на
судові рішення, у зв’язку із істотним (грубим) порушенням під час досудового
розслідування вимог статей 2, 7, 9, 36, 91, 291, 484, 499 Кримінального
процесуального кодексу України (далі – КПК України), що залишено поза увагою
прокурора Швець А.І., нею порушено вимоги пункту 3 частини четвертої статті 19
Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня
2014 року № 1697-VII
(далі – Закон № 1697‑VII), наказу керівника Тульчинської окружної
прокуратури Вінницької області від 23 травня 2023 року (із змінами), тобто
неналежно виконано службові обов’язки, у зв’язку із чим просив притягнути її до
дисциплінарної відповідальності на підставі пункту 1 частини першої статті 43
Закону№ 1697‑VII.
4. Обставини,
встановлені під час здійснення дисциплінарного провадження
Заслухавши доповідача Томак М.В., представника скаржника,
який підтримав доводи дисциплінарної скарги, вивчивши висновок, дослідивши
матеріали перевірки, Комісією встановлено таке.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні №
12023020200000248 здійснено сектором дізнання ВП № 2 Тульчинського РВП ГУНП у
Вінницькій області за фактом вчинення малолітнім ОСОБА_1 кримінального
правопорушення, передбаченого частиною другою статті 125 КК України.
Процесуальне керівництво у цьому провадженні здійснено
прокурором Швець А.І.
За результатами досудового розслідування дізнавачем 10
листопада 2023 року складено, а прокуроркою Швець А.І. 13 листопада 2023
року затверджено клопотання про застосування до малолітнього примусових заходів
виховного характеру, яке у цей же день подано до Томашпільського районного суду
Вінницької області.
Ухвалою суду від 19 лютого 2024 року прокурорці Швець
А.І., яка брала участь у засіданні, відмовлено у задоволенні клопотання,
кримінальне провадження стосовно особи закрито з підстав недоведення прокурором
вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння,
передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Із змісту цього рішення вбачається, що у судовому засіданні
прокурором не подано висновку судово-медичної експертизи, яким підтверджено
нанесення/наявність у потерпілої тілесних ушкоджень, а також не доведено
суб’єктивної сторони злочину, тобто умислу малолітнього на нанесення потерпілій
тілесних ушкоджень.
За результатами судового розгляду прокуроркою Швець
А.І. складено, а виконувачем обов’язків керівника окружної прокуратури ОСОБА_2
20 лютого 2024 року затверджено та направлено до прокуратури вищого рівня
довідку про результати розгляду кримінального провадження із висновком про
незаконність судового рішення.
Не погодившись із постановленим рішенням суду Швець
А.І. 26 лютого 2024 року підготувала та подала до суду апеляційну скаргу, у якій,
серед іншого, вказала про те, що судом під час оцінки доказів (показання
малолітніх свідків) надано перевагу одним понад іншими, що істотно вплинуло на
висновки і є порушенням вимог статті 411 КПК України. Окрім цього в апеляційній
скарзі вказано про невідповідність резолютивної частини ухвали суду, зокрема
прокурор вказала, що 19 лютого 2024 року суд обмежився оголошенням резолютивної
частини рішення, у якій не проголосив рішення про закриття кримінального
провадження стосовно малолітнього, що, на думку прокурора, вказувало на
виготовлення повного тексту ухвали поза межами нарадчої кімнати, тобто є
істотним порушенням вимог процесуального права. Одночасно в апеляційні скарзі зазначено,
що судом у порушення вимог КПК України окремим учасникам процесу (законним
представникам та психологу) не роз’яснено їх обов’язків та прав бути присутнім
під час допитів малолітніх осіб, у тому числі, щодо якого вирішувалося питання
про застосування примусових заходів виховного характеру, а також право ставити
запитання чи заперечувати проти їх постановлення.
Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 24
квітня 2024 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, рішення
суду першої інстанції – без змін.
Причини ухвалення Томашпільським районним судом Вінницької
області 19 лютого 2024 року рішення, яким прокурору відмовлено у задоволенні
клопотання про застосування до малолітнього примусових заходів виховного
характеру та закриття кримінального провадження, обговорено 23 лютого 2024 року
на оперативній нараді у керівника обласної прокуратури. За результатами
обговорення та вивчення матеріалів кримінального провадження оперативною
нарадою установлено, що у затвердженому прокурором Швець А.І. клопотанні при
викладенні фактичних обставин кримінального правопорушення та формулюванні
вчиненого малолітнім суспільно-небезпечного діяння не зазначено про наявність у
його діях прямого умислу на вчинення кримінального правопорушення,
передбаченого частиною другою статті 125 КК України. Водночас показання
малолітніх свідків та потерпілої вказували на прямий умисел на спричинення
тілесних ушкоджень, а сам факт їх спричинення не доведено прокурором у суді,
оскільки не подано доказу – висновку судово-медичної експертизи. За таких
обставин нарадою вирішено, що стан досудового розслідування та процесуального
керівництва у кримінальному провадженні № 12023020200000248 не відповідали
вимогам статей 2, 7, 9, 36, 91, 291, 484, 499 КПК України та галузевим наказам
Генерального прокурора.
Таке обґрунтування викладено у мотивованому
висновку щодо неналежного виконання прокурором обов’язків процесуального
керівника у цьому кримінальному провадженні, який затверджено 20 травня 2024
року керівником Вінницької обласної прокуратури.
4.1. Інші
відомості встановлені у дисциплінарному провадженні
Під час службового розслідування,
яке ініційовано членом Комісії Томак М.В., пояснення надано начальником
сектору дізнання ВП № 2 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3,
дізнавачем цього ж відділення ОСОБА_4, заступником керівника Тульчинської
окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_2 та начальником Томашпільського
відділу цієї ж прокуратури ОСОБА_5.
Вказані вище службові особи
органів дізнання та прокуратури, окрім обставини досудового розслідування у
кримінальному провадженні № 12023020200000248, повідомили про те, що під
час дізнання потерпіла та її законний представник не вказували, що дії
малолітнього ОСОБА_1, якого підозрювано у вчиненні суспільно-небезпечного
діяння, вчинено з прямим умислом.
Одночасно із пояснень дізнавачів
та прокурорів вбачається, що під час процесуального керівництва прокурором
Швець А.І. вказівок, спрямованих на об’єктивне досудове розслідування у цьому
провадженні, не надано.
У період здійснення досудового
розслідування у кримінальному провадженні № 12023020200000248 службові
обов’язки прокурорки Швець А.І. визначено наказами керівника Тульчинської
окружної прокуратури Вінницької області від 23 травня, 24 липня, 14 листопада
2023 року відповідно №№ 23, 27, 30, згідно з якими на неї, окрім іншого,
покладено обов’язки із здійснення організації і процесуального керівництва
досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях, у тому числі щодо
кримінальних правопорушень, вчинених неповнолітніми, за їх участі, щодо них, а
також розпочатих у сфері охорони дитинства; відповідно до закону вирішення
інших питань під час кримінального провадження; вивчення матеріалів
кримінальних проваджень та надання у них вказівок; у необхідних випадках –
особистого проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій, надання
слідчим та дізнавачам практичної та методичної допомоги у розслідуванні
кримінальних правопорушень; перевірки законності процесуальних рішень,
додержання конституційних прав громадян під час розслідування; затвердження
клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру, звернення з
ним до суду, підтримання у суді публічного обвинувачення тощо.
5.
Пояснення прокурорки, які надано під час здійснення дисциплінарного провадження
Прокурорка Швець А.І. підтвердила факти здійснення
нею процесуального керівництва у кримінальному провадженні
№ 12023020200000248, направлення у ньому до суду клопотання про
застосування примусових заходів виховного характеру, його розгляду та постановлення
судом першої інстанції ухвали про закриття кримінального провадження, а також
звернення до суду з апеляційною скаргою та її розгляд.
Швець А.І. погоджуючись із доводами дисциплінарної
скарги повідомила, що у клопотанні про застосування примусових заходів
виховного характеру, яке нею затверджено, дійсно не було викладено усіх
фактичних обставин суспільно-небезпечного діяння, які б вказували на умисел
малолітнього на спричинення потерпілій тілесних ушкоджень. Ці обставини
прокурором залишено поза увагою. Окрім цього, вона у суді не долучила висновку
судово-медичної експертизи, яким підтверджено нанесення та наявність у
потерпілої тілесних ушкоджень.
Прокурорка згідна, що допущені під час здійснення
нею процесуального керівництва недоліки вплинули на судове рішення, яке
прийнято за результатами поданого Швець А.І. клопотання.
Вважала, що причинами допущених нею порушень став
нетривалий досвід роботи під час виконання функцій ювенального прокурора, а
також велика завантаженість у роботі на інших напрямах діяльності прокурора.
При вирішенні питання про накладення
дисциплінарного стягнення, орім невеликого досвіду роботи у якості ювенального
прокурора, просила прийняти до уваги її тривалу сумлінну службу в органах
прокуратури, за що її неодноразово заохочено, а також її бажання постійно
підвищувати кваліфікацію. Для забезпечення цього нею пройдено відповідні
тренінгові навчання, за результатами чого отримано відповідні оцінки. Одночасно
прокурорка просила врахувати факт відсутності у неї дисциплінарних стягнень, її
характеристику, усвідомлення факту допущених нею порушень, сумлінне виконання
покладених на неї обов’язків.
6.
Пояснення представника скаржника
Прокурор Ігнатов Р.Г.
підтримав доводи дисциплінарної скарги, погодився із висновком про наявність у
прокурора Швець А.І. дисциплінарного проступку, а також із запропонованим у
висновку дисциплінарним стягненням.
7. Правові
джерела, що підлягають застосуванню, та мотиви ухваленого Комісією рішення
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції
України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові
особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що
передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною другою статті 62 Конституції
України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним
шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться
на її користь.
Пунктом 1 частини першої та частини другої статті
1311 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура,
яка здійснює організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням,
вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження,
нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів
правопорядку; підтримання публічного обвинувачення в суді.
Правові засади організації і діяльності прокуратури
України, статус прокурорів, загальні права і обов’язки прокурора визначено
Законом № 1697‑VII.
Згідно із пунктами 2, 10 частини першої
статті 3 Закону № 1697-VII діяльність прокуратури ґрунтується на
засадах законності, справедливості, неупередженості, об’єктивності. Пункту 3
частини четвертої статті 19 цього ж Закону визначено, що прокурор зобов’язаний
діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та
законами України.
Відповідно до частини третьої статті 43 Закону № 1697-VII виправдання особи або
закриття стосовно неї судом кримінального провадження не може бути підставою
для притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора, який здійснював
процесуальне керівництво досудовим розслідуванням та/або підтримання державного
обвинувачення у цьому провадженні, крім випадків умисного порушення ним вимог
законодавства чи неналежного виконання службових обов’язків.
Статтею 2 КПК України установлено, що завданнями
кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від
кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів
учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та
неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив
кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї
вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не
була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника
кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Загальні засади кримінального провадження визначені
частиною першою статті 7 КПК України.
Частини перша, друга статті 9 КПК України
передбачає, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор,
керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів
державної влади зобов’язані неухильно додержуватися вимог Конституції
України,
цього Кодексу, міжнародних
договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, вимог
інших актів законодавства.
Прокурор, керівник органу досудового розслідування,
слідчий зобов’язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини
кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що
виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом’якшують
чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити
прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Частиною другою статті 17 КПК України визначено, що
ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального
правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе
винуватість особи поза розумним сумнівом.
Повноваження прокурора у
кримінальному провадженні визначені частиною другою статті 36 КПК України.
У статті 91 КПК України
викладено обставини, які підлягають доказуванню, зокрема такими є необхідність
встановлення винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, форми
вини, мотиву і мети вчинення кримінального правопорушення.
Водночас тягар
доказування обставин, передбачених статтею 91 КПК України покладено на сторону
обвинувачення, у тому числі прокурора (частина перша статті 92 КПК України).
Відповідно до статті 283
КПК України прокурор зобов’язаний у найкоротший строк здійснити одну з дій,
перелічених у частині другій цієї статті, у тому числі закрити кримінальне провадження.
Стаття 498 КПК України
вказує на те, що кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів
виховного характеру, передбачених законом України про кримінальну
відповідальність, здійснюється внаслідок вчинення особою, яка після досягнення
одинадцятирічного віку до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна
відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки
діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
У статті 499 КПК України
наведено особливості досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо
застосування примусових заходів виховного характеру.
У статті 501 КПК України
викладено питання, які з’ясовує суд під час постановлення рішення у
кримінальному провадженні щодо застосування заходів виховного характеру,
зокрема: чи мало місце суспільно небезпечне діяння. Одночасно зазначено, що у
разі невстановлення обставин визначених пунктами 1 та 2 частини першої цієї
статті, суд зобов’язаний постановити ухвалу про відмову у застосуванні
примусових заходів виховного характеру і закрити кримінальне провадження.
Відповідно до правової позиції
Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 12 жовтня 2018
року у справі № 800/433/17, службовими обов’язками працівника прокуратури
слід вважати нормативно визначені вид та міру необхідної поведінки, котрі
забезпечують реалізацію завдань, поставлених перед прокуратурою суспільством і
державою, та повноважень, наданих для ефективного здійснення професійних
функцій.
Не посягаючи на процесуальну самостійність та
незалежність прокурора, оцінивши діяльність прокурорки Швець А.І. на предмет
відповідності наведеним вимогам, Комісія дійшла висновку про порушення нею приписів чинних
нормативно-правових актів, що виразилось у невідповідності її дій загальним
засадам кримінального провадження: законності, презумпції невинуватості та
забезпечення доведеності вини особи.
Дисциплінарне провадження стосовно прокурора Швець А.І. відкрито у
зв’язку із можливим неналежним виконанням чи невиконанням нею службових
обов’язків.
Оцінку дій цієї прокурорки
проведено на підставі матеріалів, зібраних під час дисциплінарного провадження.
Для встановлення наявності чи відсутності факту
невиконання чи неналежного виконання прокурором службових обов’язків потрібно установити,
зокрема, факт ухилення прокурора від вчинення дій, передбачених законодавством,
в рамках виконання ним спеціальних повноважень або завідомо неякісне, із
порушенням норм законодавства та правил професійної етики, виконання прокурором
посадових обов’язків, що тягне за собою настання негативних наслідків.
Швець А.І. має статус прокурора і за загальними
правилами, викладеними у статті 19 Закону № 1697-VII, на яку покладено
обов’язки неухильного дотримання присяги прокурора, здійснення діяльності на підставі,
в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Натомість
усупереч вимогам пункту 2 частини першої статті 3, пункту 3 частини четвертої
статі 19 Закону № 1697‑VII, статей 2, 7, 9 17, 36, 91, 498 прокурорка за
обставин, викладених у дисциплінарній скарзі, неналежно виконала службові
обов’язки, які покладено на процесуального керівника у кримінальному
провадженні.
З метою реалізації своїх процесуальних повноважень
та службових обов’язків прокурорка Швець А.І, здійснюючи нагляд за додержанням
законів під час досудового розслідування у кримінальному провадженні
№ 12023020200000248, повинна була забезпечити виконання завдань кримінального
провадження з дотриманням його загальних засад, принципу законності, презумпції невинуватості та забезпечення
доведеності вини особи.
Відповідно до розподілу обов’язків Швець А.І.
здійснювався нагляд за додержанням законів у кримінальних провадженнях про
кримінальні правопорушення, які у тому числі вчинено неповнолітніми (ювенальний
прокурор). Тому, ураховуючи повноваження прокурора у конкретному кримінальному
провадженні, які визначені статтею 36 КПК України, з метою всебічного, повного
і неупередженого досудового розслідування зобов’язана була дослідити всі
обставини цього кримінального провадження. Зокрема, виявити обставини, що
викривають, так і ті, що виправдовують особу, надати належну правову оцінку та
забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень, що
кореспондується із вимогами частини другої статті 9, пунктам 4, 13 частини
другої статті 36 КПК України, статтями 84-86,
91-94, 498 КПК України.
Чинним законодавством визначено, що тягар
доказування у кримінальному провадженні покладено на сторону обвинувачення, що
включає у себе об’єктивне дослідження прокурором обставин кримінального
провадження, тобто оцінки доказів зібраних досудовим розслідуванням.
Свої повноваження прокурор реалізує, у тому числі через
інститут вказівок, які спрямовуються на повне та неупереджене досудове
розслідування, тобто збирання доказів у кримінальному провадженні, що далі
зумовлює (спонукає) уповноваженого прокурора об’єктивно дослідити обставини
встановлені досудовим розслідуванням (дізнанням), а отже прийняти законне
рішення.
Методи досудового розслідування (дізнання),
збирання доказів та доказування вини у категорії справ про кримінальні
правопорушення, пов’язаних із спричиненням тілесних ушкоджень є незмінними і
для категорії правопорушень вчинених неповнолітніми (малолітніми). Окрім
суб’єкта, об’єкта, об’єктивної сторони, невід’ємною складовою кримінального
правопорушення є суб’єктивна сторона, яка передбачає встановлення форми вини,
мотиву і мети вчинення кримінального правопорушення (проступку, суспільно
небезпечного діяння). Одночасно КПК України чітко визначено форму (порядок)
здійснення провадження щодо неповнолітніх.
Тому, з огляду на тривалий час роботи Швець А.І. в
органах прокуратури (з 2001 року) її доводи про відсутність у неї досвіду
та/або необізнаності з особливостями здійснення провадження щодо неповнолітніх Комісією
оцінено критично.
Безумовними
службовими обов’язками процесуального керівника у кримінальному провадженні є
забезпечення всебічного дослідження обставин кримінального провадження,
здійснення швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування
(дізнання), прийняття рішення відповідно до вимог закону.
Отже,
через недбале ставлення процесуального керівника до виконання покладених на неї
обов’язків, Комісія вважає, що є підтвердженими доводи дисциплінарної скарги
про неналежне виконання Швець А.І. обов’язків процесуального керівника
(службових обов’язків), що полягало у незабезпеченні виконання завдань
кримінального провадження, дотриманні його загальних засад та особливостей
здійснення провадження щодо неповнолітніх (малолітніх), наслідками чого є
постановлення відповідної ухвали, яку судом апеляційної інстанції залишено у
силі.
На
підставі викладеного вище Комісія дійшла консолідованого висновку про вчинення
прокуроркою Швець А.І. дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 43
Закону № 1697-VII (неналежне виконання службових (процесуальних)
обов’язків).
Вчинення прокуроркою Швець А.І.
дисциплінарного проступку підтверджено матеріалами цього дисциплінарного провадження. Зокрема, її
поясненнями, поясненнями ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, копіями
процесуальних документів у кримінальному провадженні № 12023020200000248,
судовими рішеннями від 19 лютого та 24
квітня 2024 року.
При виборі виду
дисциплінарного стягнення стосовно прокурорки Швець А.І. Комісія зважила на очевидне
недодержання прокурором вимог чинного законодавства.
Одночасно враховано її характеристику, відсутність у неї дисциплінарних стягнень, її
попередні здобутки у роботі, у зв’язку із чим прокурора неодноразово заохочено,
її щире каяття, прагнення до удосконалення професійних навичок, тому Комісія вирішила
застосувати до прокурорки
Швець А.І. стягнення у виді догани.
Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення
у дисциплінарному провадженні, не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 47–50, 77, 78 Закону № 1697-VII, пунктами 108, 110–112,
115–117 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює
дисциплінарне провадження, Комісія
ВИРІШИЛА:
Притягнути прокурорку Томашпільського
відділу Тульчинської окружної прокуратури Вінницької області Швець Аллу Іванівну до дисциплінарної
відповідальності та накласти на неї дисциплінарне стягнення у виді догани.
Копію рішення направити керівнику
Вінницької обласної прокуратури для застосування накладеного дисциплінарного
стягнення, прокурорці Швець А.І., а також керівнику окружної прокуратури, у
якій вона обіймає посаду.
Прокурор може оскаржити рішення,
прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до окружного адміністративного суду,
територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, або Вищої ради
правосуддя протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою
копії рішення.
Головуючий |
|
Андрій ГНАТІВ |
|
|
|
Члени Комісії |
|
Олександр ЖИТНИЙ |
|
|
Олена ЗАХАРОВА |
|
|
Павло ОТВІНОВСЬКИЙ
В’ячеслав ПОЛІЩУК
Олег СТУКОНОГ
|
|
|
Майя ТОМАК
Михайло ЦУРКАН
|
|
|
Олександр ЮЗЬКОВ |
|
|
|