21.08.2024
Рішення №114дп-24
Про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Закарпатської обласної прокуратури Орос М.М.
кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів
№114дп-24
21 серпня 2024
Київ
Про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Закарпатської обласної прокуратури Орос М.М.
Кваліфікаційно-дисциплінарна
комісія прокурорів (далі – Комісія, КДКП) у складі: головуючого Гнатіва А.Я.,
членів – Житного О.О., Захарової О.С., Отвіновського П.Л., Поліщука В.В.,
Стуконога О.І., Томак М.В., Цуркана М.І., Юзькова О.В., розглянувши висновок
про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора відділу процесуального керівництва при
провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та
підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів
Національною поліцією України Закарпатської обласної прокуратури Орос Марії
Михайлівни у дисциплінарному провадженні № 07/3/2-537дс-77дп-24,
ВСТАНОВИЛА:
1.
Відомості про прокурора, стосовно якого
здійснюється дисциплінарне провадження
Орос Марія Михайлівна в органах прокуратури
працює з липня 2009 року дотепер.
Із 13 грудня 2023 року обіймала посаду
прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового
розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного
обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією
України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Закарпатської
обласної прокуратури.
Із 12 червня 2024 року обіймає посаду
прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового
розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного
обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією
України Закарпатської обласної прокуратури.
Присягу працівника прокуратури склала 11
лютого 2011 року, з положеннями Кодексу професійної етики та поведінки
прокурорів ознайомлена ознайомлена 10 січня 2022 року.
Характеризується позитивно. Дисциплінарних
стягнень не має.
2.
Відомості щодо етапів дисциплінарного провадження
До Комісії 05 липня 2024 року надійшла дисциплінарна
скарга виконувача обов’язків керівника Генеральної інспекції Офісу Генерального
прокурора Дзюби І.І. про вчинення дисциплінарного проступку прокурором Орос
М.М.
Автоматизованою системою розподілу для
вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження дисциплінарну
скаргу розподілено члену Комісії Захаровій О.С., за результатами вивчення якої
10 липня 2024 року нею прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження
№ 07/3/2-537дс-77дп-24.
Окрім цього, 24 липня 2024 року до Комісії
стосовно цього ж прокурора надійшла дисциплінарна скарга керівника
Закарпатської обласної прокуратури Ковальчука А.Д., яку автоматизованою
системою розподілу розподілено голові Комісії Гнатіву А.Я., за результатами
розгляду якої 26 липня 2024 року ним прийнято рішення про відкриття стосовно
прокурора Орос М.М. дисциплінарного провадження № 07/3/2-587дс-82дп-24.
Рішенням Комісії від 05 серпня 2024 року
вказані дисциплінарні провадження стосовно прокурора Орос М.М. об’єднано в одне
провадження за № 07/3/2-537дс-77дп-24, яке розподілено голові Комісії Гнатіву
А.Я.
За результатами
перевірки Гнатівим А.Я. 09 серпня 2024 року складено висновок про наявність
дисциплінарного проступку в діях прокурора
Орос М.М., який того ж дня разом із матеріалами дисциплінарного провадження
передано на розгляд КДКП.
Скаржників та
прокурора своєчасно та належним чином повідомлено про час і місце проведення
засідання Комісії.
Керівник Закарпатської
обласної прокуратури Ковальчук А.Д. просив провести розгляд дисциплінарної
скарги за відсутності представника обласної прокуратури, притягнути прокурора
Орос М.М. до дисциплінарної відповідальності та накласти на неї дисциплінарне стягнення
у виді догани.
У засіданні
Комісії взяли участь прокурор Орос М.М. та представник Генеральної інспекції Офісу Генерального
прокурора Особа 1.
3.
Зміст дисциплінарної скарги
Скаржниками зазначено, що 23 березня 2024 року
працівниками Управління патрульної поліції в Закарпатській області у зв’язку з
порушенням пункту 15.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету
Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі – ПДР), а саме,
порушенням заборони зупинки у місцях, де відстань між суцільною лінією
розмітки, розділювальною смугою чи протилежним краєм проїзної частини і
транспортним засобом, що зупинився, менше 3 метрів, зупинено автомобіль марки
«TOYOTA RAV 4», державний номерний знак (конфіденційна інформація), під
керуванням прокурора Орос М.М.
Після зупинки поліцейськими вказаного
автомобіля та спілкування з водієм Орос М.М. ними виявлено в неї ознаки
алкогольного сп’яніння.
За результатами огляду Орос М.М. у приміщенні
комунального некомерційного підприємства «Закарпатський обласний медичний центр
психічного здоров’я та медицини залежностей» Закарпатської обласної ради
складено висновок щодо результатів медичного огляду від 23 березня 2024
року № 393, згідно з яким Орос М.М. перебувала у стані алкогольного сп’яніння.
З урахуванням вищевикладених обставин
поліцейським складено протокол серії (конфіденційна інформація) про
адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 Кодексу України
про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП). Окрім цього, стосовно
Орос М.М. поліцейським складено постанову серії (конфіденційна інформація) про
адміністративне правопорушення за частиною першою статті 122 КУпАП за фактом
порушення пункту 15.9 ПДР.
Однак Орос М.М. перед керівництвом обласної
прокуратури і Генеральною інспекцією свідомо укрила факт керування транспортним
засобом у стані алкогольного сп’яніння та не надала документів, які
підтверджують, що прокурор не перебував у такому стані.
Натомість, після початку службового
розслідування обрала невластивий для доброчесного прокурора спосіб свого
захисту та подальше свідоме укриття факту порушення вимог Кодексу професійної
етики та поведінки прокурорів (далі – Кодекс) шляхом надання неправдивих
пояснень.
Також у скарзі керівника Генеральної інспекції
Офісу Генерального прокурора Дзюби І.І. зазначено, що прокурор Орос М.М.
відповідно до пункту 3 розділу II Порядку проведення таємної
перевірки доброчесності прокурорів, затвердженого наказом Генерального прокурора
від 29 грудня 2022 року № 293 (далі – Порядок № 293), зобов’язана
щорічно проходити таємну перевірку доброчесності та у період з 01 січня до
31 березня особисто подавати декларацію доброчесності прокурора (далі –
Декларація) за встановленими формою та правилами.
Водночас у поданій 25 березня 2024 року
Декларації Орос М.М. вказала недостовірні відомості.
З огляду на викладене, на думку скаржників,
Орос М.М. вчинила дії, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у
її об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності
органів прокуратури та одноразове грубе порушення правил прокурорської етики у
зв’язку з чим підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності на
підставі пунктів 5, 6 частини першої статті 43 Закону України «Про
прокуратуру».
4.
Обставини, встановлені під час здійснення
дисциплінарного провадження
Заслухавши доповідача – голову
Комісії Гнатіва А.Я., прокурора
Орос М.М., яка погодилась із висновком, представника скаржника
Особа 1, який підтримав доводи дисциплінарної скарги, вивчивши висновок, дослідивши
матеріали дисциплінарного провадження, Комісія встановила таке.
4.1
Встановлені обставини з приводу керування Орос М.М. автомобілем у стані
алкогольного сп’яніння
23 березня 2024 року працівниками Управління
патрульної поліції в Закарпатській області у зв’язку з порушенням пункту 15.9
ПДР, а саме, порушенням заборони зупинки у місцях, де відстань між суцільною
лінією розмітки, розділювальною смугою чи протилежним краєм проїзної частини і
транспортним засобом, що зупинився, менше 3 метрів, зупинено автомобіль марки
«TOYOTA RAV 4», державний номерний знак (конфіденційна інформація), під
керуванням прокурора Орос М.М.
Під час спілкування з Орос М.М. поліцейськими
в неї виявлено ознаки алкогольного сп’яніння, які полягали у порушенні
координації рухів, наявності запаху алкоголю з ротової порожнини та порушення
мови (млява мова). Також Орос М.М. штучно затягувала час при вирішенні, як саме
нею здійснюватиметься проходження огляду на стан сп’яніння.
Зважаючи на це, Орос М.М. неодноразово
запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп’яніння на місці зупинки
транспортного засобу з використанням спеціального технічного приладу, однак,
вона відмовилася від проходження такого огляду, стверджуючи, що алкоголь вона
не вживала.
Також у вказаний період часу від прокурора
Орос М.М. декілька разів працівникам поліції поступала пропозиція «давайте без
огляду», на що останніми їй надано відмову.
Далі, працівниками патрульної поліції
запропоновано Орос М.М. пройти огляд на стан алкогольного сп’яніння у
приміщенні комунального некомерційного підприємства «Закарпатський обласний
медичний центр психічного здоров’я та медицини залежностей» Закарпатської
обласної ради, на що отримано її згоду.
Після прибуття до вищевказаного закладу 23
березня 2024 року о 00 год 50 хв проведено огляд Орос М.М. та відповідно
до відеозапису «export-lud9i» за допомогою газоаналізатора проведено три спроби
проходження тесту. Перша спроба – негативний результат, друга спроба – хибний
результат, третя спроба – наявність в Орос М.М. алкоголю, лікар-нарколог
оголосив результат проходження Орос М.М. тесту на стан сп’яніння та зазначив,
що драгер показав 0,99 проміле. Далі, інспектором патрульної поліції Особа 2
здійснено фотофіксацію результату, що показав драгер. На нагрудний портативний
відео реєстратор інспектора патрульної поліції не зафіксовано відео результату
показників драгеру.
За наслідками медичного огляду з використанням
газоаналізатора лікарем-наркологом складено висновок від 23 березня 2024
року № 393 про перебування Орос М.М. у стані алкогольного сп’яніння.
З огляду на це, інспектором патрульної поліції
складено стосовно
Орос М.М. протокол серії (конфіденційна інформація) про адміністративне
правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП. Окрім цього,
стосовно Орос М.М. поліцейським винесено постанову серії (конфіденційна
інформація) про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 122
КУпАП за фактом порушення пункту 15.9 ПДР.
Переглядом оптичних носіїв інформації із
відеозаписами, які здійснено на нагрудний портативний відео реєстратор
інспектора патрульної поліції Особа 2, відео реєстратор з поліцейського
автомобіля, а також файли-фотографії встановлено наступне.
Відеофайл «IMG_1924»:
Запис здійснено з поліцейського автомобіля у
вечірній час доби. З правої сторони видно торговий центр «Дастор». З лівої
сторони руху поліцейського автомобіля видно, що на
зустрічній смузі руху, яку розділяє суцільна смуга, зупинився автомобіль марки
«TOYOTA RAV 4» білого кольору з ввімкнутими сигналами поворотників, який після
зупинки попрямував далі у напрямку руху прямо. Після цього поліцейський
автомобіль на перехресті розвернувся та попрямував до транспортного засобу
«TOYOTA RAV 4», який уже здійснював маневр повороту у сторону стоянки
торговельного центру «Дастор» з ввімкненими сигналами поворотів.
У діалозі поліцейських з 00:29 секунди відео
та до кінця чути наступні фрази:
- чоловічий голос: «Шо він мутить. Щось він
дуже странний»;
- жіночий голос: «А, він дає назад. Це тьолка
вобщє за рульом.».
Відео закінчується тим, що водійка автомобіля
«TOYOTA RAV 4», після того як до неї під’їхав поліцейський патруль, припаркувала
його на стоянці торговельного центру «Дастор».
Відеофайл «export-lud9i», об’ємом 1,40 ГБ,
тривалістю 52:38 хв, відео реєстратор № 470078:
- 04:29 хв відеозапису – на чергову пропозицію
працівника поліції пройти Орос М.М. тест на стан алкогольного сп’яніння на
місці остання просила, чи можна так, щоб не проходити такого тесту. На цім,
працівник поліції відповів, що не можна обійтись без тесту, оскільки він виявив
у Орос М.М. ознаки сп’яніння (04:36 хв).
- 05:19 хв відеозапису – Орос М.М. просила
працівників поліції розібратись по-людськи на місці без драгера та розійтись по-нормальному,
спитавши чи пише камера і отримавши відповідь, що пише – нічого не відповіла.
Далі, Орос М.М. вчергове просила Особа 3 не йти за татом, а на 06:48 хв ще
раз просила розійтись по-нормальному.
- 07:15 хв відеозапису – Орос М.М. запитала у
працівників поліції чи пише камера. У відповідь Особа 4 сказав, що нічого не
зміниться від того, чи проходити і де проходити тест. Різниця лише у
витраченому часі.
- 46:11 хв відеозапису – лікар-нарколог
оголосив результат проходження Орос М.М. тесту на сп’яніння
та сказав, що драгер показав 0,99 проміле. Далі, патрульна поліції Особа 2 здійснила фото результату, що
показав драгер (46:21 хв), а Особа 4 повідомив, що допустима норма 0,2 проміле.
Файл «photo_2024-03-25_17-45-48»:
- на файлі зображено прибор чорного кольору
«Dräger», який знаходився у ввімкненому стані, на екрані зазначено показники
0,99 проміле.
Згідно з листом Департаменту охорони здоров`я
Закарпатської обласної військової адміністрації від 12 квітня 2024 року
№0-73/022-13 за результатами оскарження Орос М.М. висновку щодо результатів
медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого
сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу
та швидкість реакції № 393 від 23 березня 2024 року встановлено, що Комісією з
контролю за якістю проведення медичних оглядів водіїв транспортних засобів та
експертиз станів сп`яніння (далі – Комісією з контролю), здійснено перевірку
щодо дотримання вимог діючого законодавства України медичними працівниками під
час проведення медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного,
наркотичного чи наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом
лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За результатами перевірки встановлено,
зокрема, що Акт медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного,
наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських
препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 23 березня 2024 року №
393 не містить істотних відомостей, зокрема результатів повторної (через 20
хв.) проби видихуваного повітря з використанням технічного засобу для
визначення наявності або вимірювання вмісту етилового спирту у видихуваному
повітрі, відомостей стосовно інших проявів та симптомів, про відбір та
дослідження біологічного середовища, що не відповідає вимогам Додатку 3 до
Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак
алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом
лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої
спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та
Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року №1452/735, зареєстрованого в Міністерстві юстиції
України 11 листопада 2015 року за №1413/27858 (далі – Інструкції).
Ураховуючи вищевказане, Комісія з контролю
дійшла наступного висновку: «Висновок щодо результатів медичного огляду з метою
виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебувають
під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», від
23 березня 2024 року № 393 є таким, що
складений з порушенням вимог наказу Міністерства внутрішніх справ України та
Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735,
зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №
1413/27858.
Згідно з пунктом 22 Розділу ІІІ Інструкції,
висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням
вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
За наслідками розгляду протоколу про
адміністративне правопорушення постановою Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області від 01 липня 2024 року у справі № (конфіденційна
інформація), провадження в справі стосовно Орос М.М. у вчиненні
адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130
КУпАП, закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП за
відсутністю у діянні Орос М.М. складу адміністративного правопорушення,
передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Із пояснень інспектора управління патрульної
поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції Особа 2
вбачається, що культура та манера спілкування Орос М.М. з працівниками поліції
була ввічливою, коректною. Жодних висловлювань принизливого та/або образливого
характеру з її боку не здійснено. Нею не озвучено будь-яких висловлювань, які
можна розцінити як погрозу чи залякування. Орос М.М. не звертала уваги на її
службовий статус. Жодного впливу на працівників поліції, як представників
правоохоронного органу, з її боку не допущено.
Також із пояснень Особа 3 вбачається, що 22
березня 2024 року вона спілкувалась з Орос М.М. у неї вдома (точного часу не
пригадує). Далі, Орос М.М. відвезла її до дому. Через вікно свого будинку
вона побачила на парковці торгового центру «Дастор» автомобіль Орос М.М. і
вирішила підійти туди. Підійшовши на парковку, біля автомобіля Орос М.М. вона
побачила працівників поліції. Особа 3 зазначила, що Орос М.М. не відмовлялась
від проходження тесту на стан алкогольного сп’яніння та погодилась пройти тест
у наркологічному диспансері.
Окрім цього, Особа 3 зазначила, що під час
спілкування з працівниками поліції Орос М.М. не зазначала про її службовий
статус, посвідчення працівника прокуратури не показувала, алкогольних напоїв не
вживала та не вчиняла впливу на працівників поліції з метою уникнення адміністративної
відповідальності.
За результатами службового розслідування 27
червня 2024 року керівником Закарпатської обласної прокуратури Ковальчуком А.Д.
затверджено висновок, згідно з яким підтверджено, що Орос М.М. вчинено дії, що
порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у її об’єктивності,
неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів
прокуратури, що виразилось у керуванні нею транспортним засобом у стані
алкогольного сп’яніння та ненаданні документів, які підтверджують, що вона не
перебувала у такому стані.
4.2. Встановлені обставини з приводу вказання Орос
М.М. недостовірних
відомостей у Декларації
Відповідно до частини п’ятої статті 19 Закону
України «Про прокуратуру» та пункту 3 розділу ІІ Порядку № 293, Орос
М.М., як прокурор зобов’язана щорічно проходити таємну перевірку доброчесності
шляхом заповнення з 01 січня до 31 березня на офіційному вебсайті
Офісу Генерального прокурора Декларації за встановленими формою та правилами.
Із вимогами Порядку № 293, обов’язком щорічної
подачі Декларації та пам’яткою щодо порядку її подання прокурора Орос М.М.
ознайомлено 12 лютого 2024 року, шляхом спрямування на її
домашню адресу на ознайомлення листа з пам’яткою щодо порядку подання
прокурорами Декларації від 12 лютого 2024 року № 07-122ВИХ-24 та наданими
особисто нею поясненнями.
Згідно з наданою Офісом Генерального прокурора
паперовою копією Декларації доброчесності прокурора, прокурором Орос М.М. її
заповнено особисто 25 березня 2024 року за період із 01 січня 2023 року до 25
березня 2024 року.
У пункті 10 Розділу ІІ «Твердження прокурора»
Декларації міститься твердження «Мені не відомо про складання стосовно мене
уповноваженим органом протоколів про перебування у стані сп’яніння під час
керування транспортними засобами або про відмову від огляду з метою виявлення
такого стану, а також про наявність судових рішень за результатами розгляду
таких справ» та йому кореспондує відповідь «Підтверджую».
Також під час перевірки встановлено, що 25
березня 2024 року за допомогою поштового відправлення, 29 березня, 01 квітня
2024 року з використанням електронної пошти (конфіденційна інформація)
прокурором Орос М.М. направлено на адресу Офісу Генерального прокурора лист із
власноручно заповненою виправленою Декларацією.
У пункті 10 Розділу ІІ «Твердження прокурора»
Декларації міститься твердження «Мені не відомо про складання стосовно мене
уповноваженим органом протоколів про перебування у стані сп’яніння під час
керування транспортними засобами або про відмову від огляду з метою виявлення
такого стану, а також про наявність судових рішень за результатами розгляду
таких справ» та йому кореспондує відповідь «Не підтверджую».
Проте, під час заповнення виправленої
Декларації прокурором Орос М.М. на відповідь «Не підтверджую» не наведено
жодних додаткових відомостей з приводу обставин, зазначених у пункті 10 Розділу
ІІ «Твердження прокурора».
Водночас на момент подачі Декларації (у
охоплений Декларацією період) стосовно прокурора Орос М.М. 23 березня 2024 року
складено протокол серії (конфіденційна інформація) про адміністративне
правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП.
За результатами службового розслідування 14
червня 2024 року керівником Закарпатської обласної прокуратури Ковальчуком А.Д.
затверджено висновок, згідно з яким підтверджено інформацію щодо подання Орос
М.М. недостовірних тверджень у Декларації за період із 01 січня 2023 року до 25 березня 2024 року.
Згідно із довідкою про результати таємної
перевірки доброчесності прокурора від 28 червня 2024 року, складеною прокурором
відділу запобігання правопорушенням в органах прокуратури управління
внутрішньої безпеки Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора
Кравчуком В.М. та погодженою виконувачем обов’язків керівника Генеральної
інспекції Дзюбою І.І. №
17/1/1-1рп-24, не підтверджено проходження такої перевірки прокурором Орос М.М.
5.
Пояснення
прокурора
Прокурор Орос М.М. пояснила, що 25 березня
2024 року нею власноручно подано заповнену Декларацію, у якій за встановленою
формою підтверджено усі відомості щодо власної доброчесності. На цім, у
вказаній Декларації нею помилково зазначено недостовірні відомості шляхом
підтвердження тверджень «Мені невідомо про складення стосовно мене
уповноваженим органом протоколів про перебування у стані сп’яніння під час
керування транспортними засобами або про відмову від огляду з метою виявлення
такого стану, а також про наявність судових рішень за результатами розгляду
таких справ».
Одночасно нею повідомлено, про факт складання
у березні 2024 року стосовно неї відповідного протоколу, а тому вона помилково
вважала, що відсутні підстави для повідомлення про цей факт в Декларації за
2023 рік. Неодноразово хотіла подати виправлену декларацію, але система не
дозволяла це зробити на сайті. Тому, 25 березня 2024 року, помітивши допущену
технічну помилку, вона направила поштою до Генеральної інспекції Офісу
Генерального прокурора власноручно заповнену виправлену Декларацію для
розміщення на офіційному веб-сайті.
На підтвердження своїх доводів Орос М.М.
надала копії документів, які підтверджують факт надсилання виправленої
Декларації до Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора, а саме –
копії виправленої Декларації, супровідного листа та конверт із відміткою АТ
«Укрпошта» про дату відправлення.
Також прокурор Орос М.М. зазначила, що вона не
мала наміру приховати факт складання стосовно неї зазначеного вище протоколу, а
подання виправленої Декларації, на її думку, свідчить про відсутність умислу
приховати будь-яку інформацію, яка може свідчити про її доброчесність.
Із приводу складання 23 березня 2024 року
протоколу про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130
КУпАП Орос М.М. пояснила наступне.
22 березня 2024 року, приблизно о 20 год 00 хв
– 20 год 30 хв (точний час не пам’ятає), її відвідала Особа 3. Далі, приблизно
опівночі 23 березня 2024 року, вона відвезла Особа 3 додому. Під час
маневру щодо зміни напрямку руху, здійснюючи поворот ліворуч із увімкненими
покажчиками поворота, завершила маневр на паркувальному майданчику поблизу
торгівельного центру «Дастор», де була зупинена працівниками патрульної
поліції.
Причину зупинки їй повідомлено у зв’язку з
порушенням вимог пункту 15.9 «д» ПДР, здійснення зупинки біля розділової смуги,
яка позначена розміткою 1.1. ПДР, зокрема порушення заборони зупинки у місцях,
де відстань між суцільною лінією розмітки і транспортним засобом менше 3 м.
Окрім цього, під час складання
адміністративних матеріалів Орос М.М. працівником патрульної поліції
запропоновано пройти огляд на стан сп’яніння на місці або у лікаря-нарколога.
Нею обрано пройти тест у лікаря-нарколога. Додатково зазначила, що від проходження
тесту взагалі вона не відмовлялась.
Прибувши до комунального некомерційного
підприємства «Закарпатський обласний медичний центр психічного здоров’я та
медицини залежностей» Закарпатської обласної ради, лікарем проведено огляд на
стан сп’яніння за клінічними ознаками та з використанням Dräger Alcotest 6820.
На цім, мали місце три спроби проходження
тесту. Перша спроба показала – негативний результат, друга – хибний результат,
третя – позитивний результат, що й стало підставою для складання висновку про перебування
Орос М.М. у стані сп’яніння.
Також Орос М.М. вказала, що всі спроби при
проходженні тесту за Dräger Alcotest 6820 проводились з використанням 1 мундштуку,
який є одноразовим та не може використовуватись повторно, оскільки буде
відображати результат за накопичувальним принципом або хибний.
Не погодившись із вказаним рішенням Орос М.М.
звернулася зі скаргою до Департаменту охорони здоров’я Закарпатської обласної
державної адміністрації (далі – Департамент) на предмет перевірки порушень при
проведенні вищевказаного огляду.
Згідно з листом Департаменту від 12 квітня
2024 року № 0-73/022-13, перевіркою встановлено порушення під час проведення
огляду Орос М.М. на стан сп’яніння.
Окрім цього Орос М.М. зазначено, що постановою
Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01 липня
2024 року у справі № (конфіденційна інформація), провадження в справі
стосовно Орос М.М. у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого
частиною першою статті 130 КУпАП, закрито на підставі пункту 1 частини першої
статті 247 КУпАП за відсутністю у діянні Орос М.М. складу адміністративного
правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Також Орос М.М. вказала, що під час зупинки
автомобіля та у подальшому вона коректно спілкувалася з поліцейськими, не
хизувалась своїм місцем роботи, не повідомляла та не намагалася жодним чином
використати своє службове становище чи вплинути на події, службове посвідчення
не показувала.
Керівництво обласної прокуратури про вказані
події безпосередньо 23 березня 2024 року не повідомляла, оскільки
перебувала у відпустці по догляду за дитиною, алкогольні напої не вживала,
рішень, які б набрали законної сили стосовно неї щодо притягнення її
адміністративної відповідальності, не було.
Під час
засідання Комісії прокурор Орос М.М. погодилася з висновком щодо наявності в її
діях дисциплінарного проступку та підтримала пояснення, надані нею під час
здійснення перевірки у дисциплінарному провадженні. Додатково зазначила, що
жодного наміру приховувати факт складання щодо неї протоколу не мала. Прокурор
погодилася з тим, що нею вчасно не повідомлено керівництво обласної прокуратури
та Генеральну інспекцію про такий факт, допущено помилку в Декларації при її
первинному заповненні, допущено неналежну поведінку при спілкуванні з
працівниками поліції. У своїх діях прокурор щиро розкаялася та просила суворо
не карати. Повідомила, що алкоголь вона не вживала, а результати тесту у лікаря-нарколога могли показати позитивний
результат у зв’язку з вживанням нею лікарського препарату «Ременс», про що нею
лікаря та працівників поліції не повідомлено. Окрім цього прокурор зазначила,
що вона не заперечувала результат тесту безпосередньо після його здачі через
те, що перебувала в стресовому стані, однак, вирішила це зробити пізніше шляхом
подання скарги до Департаменту.
5.1. Пояснення представника скаржника
Під час засідання Комісії представник скаржника
- Генеральної інспекції
Офісу Генерального прокурора, Особа 1 частково погодився з висновком, однак зазначив,
що в діях прокурора Орос М.М. також наявний дисциплінарний проступок у вигляді
керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння. Вказав, що
рішення суду в адміністративному провадженні не мають преюдиційного значення
для дисциплінарного провадження, а тому рішення суду про закриття провадження
стосовно прокурора Орос М.М. не впливає на наявність у її діях дисциплінарного
проступку. Із відеозаписів, які зроблено працівниками поліції, вбачається, що
Орос М.М. перебувала у стані алкогольного сп’яніння, лікарем проведено огляд на
стан сп’яніння за клінічними ознаками та з використанням Dräger Alcotest 6820,
результат такої перевірки прокурором безпосередньо після його здачі не
оскаржено, не зазначено про її незгоду з результатом. Окрім цього Порядком
передбачено, що прокурор повинна надати документи, які підтверджують, що вона
не перебувала у стані алкогольного сп’яніння. Таких спроб прокурором не
здійснено. Також представник скаржника зазначив, що умисел при внесенні
недостовірних відомостей до Декларації не обов’язковий. Додатково вказав, що
жодних дій для подання виправленої декларації прокурором не вчинено, оскільки
відомості з сайту щодо цього відсутні, у зв’язку із чим прокурор допустила
нещирість.
6.
Правові джерела, що підлягають застосуванню, та
мотиви ухваленого Комісією рішення
Відповідно до частини другої статті 19
Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування,
їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у
спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації і діяльності
прокуратури України, статус прокурорів, загальні права і обов’язки прокурора
визначено Законом України «Про прокуратуру».
Згідно з пунктами 2, 10
частини першої статті 3 Закону України «Про прокуратуру» діяльність
прокуратури ґрунтується на засадах законності, справедливості,
неупередженості, об’єктивності та неухильного дотримання вимог професійної
етики та поведінки прокурорів.
Пунктами 3, 4 частини четвертої статті
19 цього ж Закону визначено, що прокурор зобов’язаний діяти лише на
підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України,
додержуватися правил прокурорської етики, зокрема, не допускати поведінки, яка
дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету
прокуратури.
Відповідно до частини п’ятої статті 19 Закону
України «Про прокуратуру» прокурор зобов’язаний щорічно проходити таємну
перевірку доброчесності.
Таємну перевірку доброчесності прокурорів
Офісу Генерального прокурора, обласних і окружних прокуратур проводять
підрозділи внутрішньої безпеки в порядку, затвердженому Генеральним прокурором.
Підстави і процедура щорічного проходження
прокурорами таємної перевірки доброчесності регулюються Порядок № 293.
Згідно з пунктом 2 розділу I Порядку № 293
проходження таємної перевірки доброчесності доброчесність прокурора – здатність
прокурора спрямовувати свої дії на захист публічних інтересів, відмовляючись
від превалювання приватного інтересу під час здійснення наданих йому
повноважень, та повідомляти достовірні відомості в Декларації під час її
подання.
Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Порядку №
293 кожен прокурор щороку з 01 січня до 31 березня (включно) зобов’язаний
особисто шляхом заповнення на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора
подати Декларацію за формою і правилами, визначеними додатком 1 до Порядку,
надати правдиві відповіді у формі «Підтверджую» або «Не підтверджую» на
запитання, що стосуються або можуть стосуватися його доброчесності, а у
випадках, визначених Порядком, Декларацією і правилами її заповнення, навести додаткові
відомості.
Згідно з додатком 1 до Порядку № 293 у
Декларацію вносяться відомості за період із 01 січня року, що передує року
подання Декларації, і до дати подання Декларації включно. Достовірність,
точність і повнота вказаних у Декларації відомостей засвідчується особистим
електронним підписом. Декларація за відповідний період подається лише один раз.
Подання повторної (виправленої) Декларації не передбачено.
Відповідно до пункту 2 Розділу І Порядку
організації роботи з питань внутрішньої безпеки в органах прокуратури,
затвердженого наказом Генеральної прокуратури України № 111 від 13 квітня 2017
року (далі – Порядок № 111) до дій, що порочать звання прокурора і можуть
викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у
чесності та непідкупності органів прокуратури, серед іншого, належить подання в
анкеті доброчесності прокурора недостовірних (у тому числі неповних) тверджень.
Частиною першою статті 130 КУпАП передбачено
відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані
алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських
препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування
транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп’яніння чи під
впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує
транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку
огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання
лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції
Частини перша, друга, третя та четверта статті
266 КУпАП передбачають відсторонення особи від керування, у тому числі
транспортними засобами у разі наявності підстав вважати, що вони перебувають у
стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських
препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; огляд на стан
алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом
лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції особи, яка
керувала транспортним засобом, який проводиться поліцейським з використанням
спеціальних технічних засобів; застосування поліцейськими під час огляду осіб
технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів
проведення огляду у присутності двох свідків; проведення огляду особи на стан
алкогольного сп’яніння в закладах охорони здоров’я у разі незгоди
особи, на проведення такого огляду поліцейським з використанням
спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами; проміжок
часу, у який особа підлягає огляду в закладах охорони здоров’я; проведення
огляду у закладі охорони здоров’я та складення висновку за результатами огляду
проводиться в присутності поліцейського.
У статті 268 КУпАП визначено права особи, яка
притягається до адміністративної відповідальності, і, зокрема, має право
надавати пояснення.
Закон України «Про дорожній рух» від 30 червня
2003 року № 3353-XII визначає правові та соціальні основи дорожнього руху з
метою захисту життя та здоров’я громадян, створення безпечних і комфортних умов
для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища.
Частиною п’ятою статті 14 Закону України «Про
дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов’язані знати і
неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з
питань безпеки дорожнього руху; виконувати розпорядження органів
державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до абзацу
третього частини другої статті 16 Закону України «Про дорожній рух» водій
зобов’язаний виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, що даються в
межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими
нормативними актами.
Статтею 52 Закону
Закон України «Про дорожній рух» визначено, що контроль у сфері безпеки
дорожнього руху здійснюється, у тому числі, Національною поліцією.
Згідно із пунктом 2.5.
розділу 1 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в
установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного,
наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських
препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Інструкцією про
порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного,
наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських
препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним
наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735
(далі – Інструкція № 1452/735) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції
України 11 листопада 2015 року № 1413/27858, визначено процедуру
проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного,
наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських
препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів
такого огляду. Розділами І та ІІ Інструкції № 1452/735 визначено загальні
положення та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп’яніння
поліцейськими та оформлення його результатів.
Зокрема, огляду на
стан сп’яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського
уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що
вони перебувають у стані сп’яніння згідно з ознаками такого стану. Огляд
на стан сп’яніння проводиться: поліцейським на місці
зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів,
дозволених до застосування МОЗ, або лікарем закладу охорони здоров’я (у
сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером
фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку); у
разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан
сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами
огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі
охорони здоров’я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП;
з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних
засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров’я, поліцейський
забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров’я не пізніше
ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Пунктами 1, 2 Розділу
ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні
правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в
автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07 листопада 2015
року № 1395 (далі – Інструкція № 1395) та зареєстрованого в Міністерстві
юстиції України 10 листопада 2015 року № 1408/27853, визначено перелік
додатків до протоколу про адміністративне правопорушення, серед яких можуть
бути документи і матеріали, які містять інформацію про правопорушення; протокол
підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до
адміністративної відповідальності, а за наявності свідків і потерпілих
підписується також цими особами; особа, яка притягається до адміністративної
відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту
протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які
долучаються до протоколу; під час складання протоколу особі, яка притягається
до адміністративної відповідальності, роз’яснюються її права й обов’язки,
передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.
Розділом Х Інструкції
№ 1395 регулюються особливості оформлення матеріалів про адміністративне
правопорушення, відповідальність за яке передбачено статтею 130 КУпАП. Згідно з
пунктами 1, 4 Розділу Х цієї Інструкції водії, стосовно яких у поліцейських є достатні
підстави вважати, що вони перебувають, у тому числі, у стані алкогольного
сп’яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами
та огляду на стан алкогольного сп’яніння. Огляд на стан алкогольного,
наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських
препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з
використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб
поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості
застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Великою Палатою
Верховного Суду у постанові від 02 червня 2021 року у справі № 9901/375/19
констатовано, що згідно з Інструкцією № 1452/735 з метою забезпечення достовірності
результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в
закладах охорони здоров’я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до
найближчого закладу охорони здоров’я не пізніше ніж протягом двох годин з
моменту виявлення підстав для його проведення.
У постанові від 30
червня 2022 року у справі № 9901/152/19 Велика Палата Верховного Суду
зазначила, що з огляду на положення частини п’ятої статті 14 Закону
України «Про дорожній рух», частини другої статті 16 та статті 52 цього Закону,
пункту 2.5 ПДР водій зобов’язаний виконувати обов’язки, визначені вказаними
нормативно-правовими актами, зокрема виконувати розпорядження поліцейського,
які він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів. Одним з таких
розпоряджень поліцейського є вимога пройти огляд з метою встановлення стану
алкогольного сп’яніння. Дотримання водієм транспортного засобу процедури
проведення огляду на стан алкогольного сп’яніння на вимогу працівників поліції
є його обов’язком. Позивач як особа, яка має відповідні професійні знання,
будучи фаховим юристом, перебуваючи на посаді в органах прокуратури, будучи
ознайомленим з вимогами щодо прокурорської етики, за наявності обґрунтованих
сумнівів щодо перебування у стані алкогольного сп’яніння, не спростував таких та
не виконав законних вимог працівників поліції щодо проходження огляду на стан
сп’яніння.
Одночасно у висновках
Великої Палати Верховного суду у цій же постанові вказано, що законодавством не
передбачено можливості висунення особою, яку зупинили працівники поліції, умов
проходження огляду на стан сп’яніння.
Відповідно до статті 1
Кодексу його завданнями, зокрема, є підвищення авторитету органів прокуратури
та сприяння зміцненню довіри громадян до них, створення умов для розвитку у
прокурорів почуття справедливості, відповідальності, відданості справі,
додержання загальнолюдських моральних цінностей.
Частинами першою та
другою статті 11 Кодексу визначено, що прокурор повинен постійно
дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність. Своєю доброчесністю,
принциповістю, компетентністю, неупередженістю та сумлінним виконанням
службових обов'язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню
довіри громадян до неї.
При виконанні
службових обов’язків прокурор має дотримуватися загальноприйнятих етичних норм
поведінки, бути взірцем доброчесності, вихованості і культури. Порушення
службової дисципліни, непристойна поведінка є неприпустимими для прокурора і
тягнуть за собою передбачену законом відповідальність (частина перша
статті 16 Кодексу).
Відповідно до частин першої та другої статті
21 Кодексу прокурор діє на підставі закону, неупереджено, незважаючи на
приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої ідеологічні,
релігійні або інші особисті погляди чи переконання. Прокурору слід
уникати особистих зв'язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть
вплинути на неупередженість і об'єктивність виконання професійних обов'язків,
скомпрометувати звання прокурора, не допускати дій, висловлювань і поведінки,
які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати
негативний суспільний резонанс.
Статтями 32, 33 Кодексу визначено, що оцінка
дотримання норм професійної етики та поведінки прокурора може проводитися під
час дисциплінарного провадження.
Відповідно до Закону України «Про прокуратуру» прокурори зобов’язані
неухильно дотримуватися вимог цього Кодексу. Їх порушення тягне за собою
відповідальність, встановлену законом. У разі систематичного (два і більше
разів протягом одного року) або одноразового грубого порушення правил
прокурорської етики прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної
відповідальності.
Інструкцією Про порядок проведення
психофізіологічного дослідження із застосуванням поліграфа в органах
прокуратури, затвердженою наказом Генерального прокурора від 17 вересня 2021
року № 293 (далі – Інструкція № 239), визначено основні принципи,
завдання, умови організації та проведення психофізичного дослідження із
застосуванням поліграфа в органах прокуратури. Зокрема, пунктом 1 розділу ІІ
цієї інструкції визначено, що метою проведення дослідження є отримання
орієнтувальної інформації, з’ясування ступеня її достовірності та повноти,
отримання додаткових відомостей, які можуть використовуватися у службовій
діяльності органів прокуратури у порядку та випадках, визначених
законодавством. При цьому метою підвищення ефективності проведення службових
розслідувань в органах прокуратури завдання на дослідження може надаватися для
отримання орієнтувальної інформації, у тому числі виявлення можливої
причетності суб’єкта дослідження до підготовки або вчинення діянь, що
становлять предмет службового розслідування (пункт 7 розділ ІІ).
У пунктах 14, 15 розділу ІІ цієї ж Інструкції
зазначено, що дослідження не передбачає отримання незаперечних результатів щодо
реагування особи на психологічні стимули (подразники). Висновки за результатами
такого дослідження мають виключно ймовірний та орієнтувальний характер і
розглядаються у сукупності з іншою перевіреною інформацією та не тягнуть
правових наслідків, не можуть бути підставою для прийняття будь-яких
адміністративно-управлінських рішень стосовно суб’єкта дослідження.
Згідно з усталеною практикою Комісії до дій,
що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності,
неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів
прокуратури віднесено, зокрема, керування транспортними засобами у стані
алкогольного чи наркотичного сп’яніння або відмова від проходження огляду з метою
виявлення стану сп’яніння та ненадання
документів, які підтверджують, що прокурор не перебував у такому стані.
Згідно з Нормами професійної відповідальності
та переліком необхідних прав та обов’язків прокурорів, прийнятими 23 квітня
1999 року Міжнародною Асоціацією прокурорів, прокурори зобов’язані завжди
підтримувати честь та гідність професії, вести себе професійно, відповідно до
закону, правил та етики їх професії, в будь-який час дотримуватись найбільш
високих норм чесності, у тому числі підтримувати професійну конфіденційність.
Відповідно до пунктів 1, 3 Керівних принципів,
що стосуються державних обвинувачів, які прийняті восьмим конгресом Організації
об’єднаних націй з попередження злочинності та поводженню з правопорушниками
(Гавана, Куба, 27 серпня – 07 вересня 1990) особи, відібрані для здійснення
судового переслідування, повинні мати високі моральні якості та здібності, а
також відповідну підготовку та кваліфікацію.
Особи, які здійснюють судове переслідування,
будучи найважливішими представниками системи відправлення кримінального
правосуддя, завжди зберігають честь та гідність своєї професії.
Розділом ІІІ Європейських інституцій з питань
етики та поведінки прокурорів (Будапештські принципи), ухвалених Конференцією
генеральних прокурорів країн-членів Ради Європи у 2005 році, які згідно з
частиною другою статті 3 Кодексу є нормативною базою правового регулювання
відносин у сфері професійної етики та поведінки прокурорів, передбачено, що
поведінка прокурорів, як і суддів, не може бути залишена на власний розсуд
незалежно від того, чи це стосується робочого або вільного часу. Це особливо
важливо при оцінці діяльності прокурорів і в дисциплінарних провадженнях проти
них.
Оцінивши діяльність прокурора Орос М.М. на предмет
відповідності наведеним вимогам Комісія
дійшла висновку про наявність
порушень нею приписів чинного законодавства, що обґрунтовано наступним.
Дисциплінарне провадження стосовно прокурора
Орос М.М. відкрито у зв’язку з можливим вчиненням нею дій, що порочать звання
прокурора і можуть викликати сумнів у об’єктивності, неупередженості та
незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, та одноразовим
грубим порушенням правил прокурорської етики.
Водночас
у Постановах Великої Палати Верховного Суду від 03 лютого 2021 року у справі №
9901/229/19, від 29 вересня 2021 року справі № 9901/501/19 суд зазначив, що для
притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності за такий проступок, як
одноразове грубе порушення правил прокурорської етики, потрібно установити,
зокрема, факт поведінки, що скомпрометувала звання працівника прокуратури,
зашкодила репутації працівника прокуратури та авторитету прокуратури, викликала
негативний громадський резонанс.
Варто звернути увагу на те, що рішення у
справі про адміністративне правопорушення, не є преюдиціальним для вирішення
питання про наявність або відсутність в діях/бездіяльності прокурора складу
дисциплінарного проступку. Оскільки в межах дисциплінарного провадження не
досліджується питання наявності або відсутності вини особи у вчиненні
адміністративного правопорушення, а надається правова оцінка обставинам
наявності або відсутності вчинення прокурором саме дисциплінарного проступку.
У зв’язку із цим у дисциплінарному провадженні
надано правову оцінку обставинам наявності або відсутності вчинення нею
дисциплінарного проступку у частині порушення норм професійної етики та
вчинення дій, що порочать звання прокурора.
Виходячи з аналізу змісту пункту 2.5 Правил
дорожнього руху України, можна зробити висновок, що водій, стосовно якого є
підозри про перебування його у стані сп’яніння, зобов’язаний пройти огляд у
встановленому законом порядку. Вказаний обов’язок водія спрямований на безпеку
руху, тому факт відмови від проходження такого огляду законодавство автоматично
прирівнює до перебування його у стані сп’яніння. Таке формулювання є цілком
виправданим та логічним, оскільки в протилежному випадку водії, відмовляючись
від такого огляду, мали б можливість приховувати свій стан, і як наслідок –
уникати юридичної відповідальності.
Наявність або відсутність обставин (фактів),
що обґрунтовують доводи дисциплінарної скарги та інші обставини, які мають
значення для прийняття рішення у дисциплінарному провадженні, можуть
встановлюватися письмовими, речовими електронними доказами та поясненнями
посадових або службових осіб органів прокуратури. Таку позицію викладено
Верховним Судом у постанові від 20 травня 2020 року у справі № 9901/383/19.
Як вбачається з матеріалів дисциплінарного
провадження, зокрема із наявних відеозаписів, під час спілкування з
працівниками поліції Орос М.М. повідомила їм про те, що вона спиртних напоїв не
вживала. Указані обставини підтвердила і Особа 3, яка фігурує на зазначених
відеозаписах. Після того як працівники поліції запропонували їй пройти огляд за
допомогою приладу Драгер на місці, Орос М.М. відмовилася від цього, однак
погодилася пройти такий огляд у медичному закладі.
За результатами такого огляду
лікарем-наркологом хоч і складено висновок медичного огляду з метою
встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або
перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість
реакції, від 23 березня 2024 року
№ 393, однак такий висновок у подальшому скасовано Комісією з контролю.
Також за наслідками розгляду протоколу про
адміністративне правопорушення постановою Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області від 01 липня 2024 року у справі № (конфіденційна
інформація), провадження в справі стосовно Орос М.М. у вчиненні
адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130
КУпАП, закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП за
відсутністю у діянні Орос М.М. складу адміністративного правопорушення,
передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Ураховуючи вказані обставини та відсутність
будь-яких інших відомостей про те, що прокурор Орос М.М. перебувала у стані
алкогольного сп’яніння та у такому стані керувала транспортним засобом, Комісія
вважає, що вказані обставини не знайшли свого підтвердження під час
дисциплінарного провадження, оскільки Комісія не може приймати рішень на
підставі припущень.
Водночас під час спілкування з працівниками
поліції прокурор Орос М.М. неодноразово намагалася ухилитися від проходження
огляду на стан сп’яніння, просила працівників поліції розібратись по-людськи на
місці без Драгера та розійтись по-нормальному, а також питала чи пише камера і,
отримавши відповідь, що пише, нічого не відповідала.
Окрім цього, прокурором Орос М.М. як під час
службового розслідування, так і під час перевірки у дисциплінарному провадженні
наголошено на тому, що вони разом із Особа 3 сиділи вдома та пили чай, тоді як
на відеозаписі, зробленому працівниками поліції, і зазначена прокурорка, і Особа
3 повідомили працівників поліції, про те, що Особа 3 вживала алкоголь і запах
алкоголю може бути від неї.
Також прокурором Орос М.М. не повідомлено
керівництво прокуратури про складання стосовно нею протоколу за адміністративне
правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, що може свідчити про її
намагання скрити вказаний факт.
За таких обставин, навіть за відсутності
конкретних відомостей про вчинення названим прокурором такого адміністративного
правопорушення, Комісія вважає, що в її діях наявні ознаки грубого порушення
правил прокурорської етики, оскільки її дії призвели до дискредитації особи
прокурора, зашкодили її репутації та авторитету прокуратури та направлені не на
встановлення істини, а на уникнення можливої відповідальності.
Отже, сукупно такі дії прокурора Орос М.М. не
є прикладом законослухняності, добропорядності, додержання загальновизнаних
норм моралі та поведінки, а також є такими, які дискредитують її як
представника прокуратури.
Ураховуючи викладене, прокурором Орос М.М.
порушено вимоги пункту 10 частини 1 статті 3, пунктів 3,4 частини четвертої
статті 19 Закону України «Про прокуратуру», частин першої та другої статті 21
Кодексу, тобто вчинено дисциплінарний проступок, відповідальність за який
передбачено пунктом 6 частини першої статті 43 Закону України «Про
прокуратуру», і наявні підстави для притягнення її до дисциплінарної
відповідальності за грубе порушення правил професійної етики.
Окрім цього, як вбачається з матеріалів
дисциплінарного провадження, прокурором Орос М.М. 25 березня 2024 року особисто
заповнено та подано Декларацію доброчесності за 2023 рік, проте, нею не
вказано, що стосовно неї 23 березня 2024
року складено протокол серії (конфіденційна інформація) за частиною першою
статті 130 КУпАП, який разом із адміністративними матеріалами направлено в суд.
Прокурор Орос М.М. зазначила, що вона спочатку
помилково не зазначила про цей факт, однак після підписання вказаної Декларації
електронним підписом та її подачі, вона спробувала подати виправлену декларацію
або внести зміни в уже подану, проте система не дозволила цього зробити.
Ураховуючи вказані обставини, прокурором
поштовим зв’язком 25
березня, а також 29 березня, 01 квітня 2024 року з використанням
електронної пошти направлено на адресу Офісу Генерального прокурора листа із
власноручно заповненою виправленою Декларацією, у якому вона зазначила, що не
підтверджує інформації щодо того, що їй невідомо про складання стосовно неї
протоколів про перебування у стані сп’яніння під час керування транспортними
засобами або про відмову від огляду з метою виявлення такого стану, а також про
наявність судових рішень за результатами розгляду таких справ.
Водночас із копії вказаної Декларації, яку
прокурором Орос М.М, направлено до Офісу Генерального прокурора, вбачається, що
нею під час заповнення виправленої Декларації на відповідь «Не підтверджую» не
наведено жодних додаткових відомостей з приводу обставин, зазначених у пункті
10 Розділу ІІ «Твердження прокурора».
Однак правилами заповнення та подання форми
Декларації доброчесності прокурора передбачено, що при обранні відповіді «Не
підтверджую» прокурор зобов’язаний у довільній формі навести в Декларації
додаткові відомості щодо кожного з таких тверджень, у тому числі із зазначенням
дати і результатів розгляду відповідних обставин уповноваженими органами (за
наявності).
Ураховуючи, що навіть за відсутності
можливості подати виправлену або змінену Декларацію, прокурором Орос М.М. хоч і
направлено таку Декларацію до Офісу Генерального прокурора поштовим зв’язком та
електронною поштою, проте нею у додаткових відомостях не зазначено ні дати
складання такого протоколу, який складено стосовно неї, ні номера протоколу, а
також не наведено жодних інших відомостей, за якими можна було б
ідентифікувати, яку саме інформацію вона хотіла повідомити.
Отже, навіть якщо допустити можливість подання
прокурором таким чином виправленої або зміненої Декларації, прокурором Орос
М.М. порушено правила заповнення та подання форми Декларації доброчесності
прокурора.
За таких обставин, прокурором Орос М.М.
порушено вимоги частини п’ятої статті 19 Закону України «Про прокуратуру», а
також Порядку № 293, тобто вчинено дисциплінарний проступок, відповідальність
за який передбачено пунктом 5 частини першої статті 43 Закону України «Про
прокуратуру», і наявні підстави для притягнення її до дисциплінарної
відповідальності за вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть
викликати сумнів у її об’єктивності, неупередженості та незалежності, у
чесності та непідкупності органів прокуратури.
Вчинення прокурором Орос М.М. вказаних дисциплінарних
проступків підтверджено:
- відомостями, викладеними у дисциплінарних скаргах та
додатках до них;
- матеріалами службових розслідувань;
- відеозаписами вказаних подій, здійсненими працівниками
поліції;
- поясненнями прокурора Орос М.М.
Днем вчинення дисциплінарного проступку слід
вважати дні, коли стосовно прокурора Орос М.М. складено протокол про
адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП, під час
складання якого нею допущено некоректне спілкування з працівниками поліції та
намагання ухилитися від проходження огляду на стан сп’яніння, тобто 23 березня 2024 року, а
також день, коли нею подано недостовірні відомості до Декларації, а саме 25
березня 2024 року. Тому встановлений законодавством річний строк для прийняття
Комісією рішення про притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності
не минув.
При виборі виду дисциплінарного стягнення стосовно Орос М.М. Комісія зважає
на її позитивну характеристику,
характер проступку, ступінь вини, яка залежала виключно від її діянь та умислу,
визнання прокурором порушень правил прокурорської етики, щире каяття, а тому дійшла висновку про можливість накладення на неї
стягнення, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 49 Закону України «Про
прокуратуру», у виді заборони на
переведення до органу прокуратури вищого рівня та на призначення на вищу посаду
в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, строком на 1 рік.
Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення у дисциплінарному
провадженні, не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 47-50, 77, 78
Закону України «Про прокуратуру», пунктами 108, 110-112, 115-117
Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне
провадження, Комісія
ВИРІШИЛА:
Притягнути прокурора відділу процесуального керівництва при
провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та
підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів
Національною поліцією України Закарпатської обласної прокуратури Орос Марію
Михайлівну за діяння, вчинені на посаді прокурора відділу процесуального керівництва
при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та
підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів
Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою
злочинністю, Закарпатської обласної прокуратури, до
дисциплінарної відповідальності та накласти на неї дисциплінарне стягнення у виді заборони на переведення до органу прокуратури вищого
рівня та на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор
обіймає посаду, строком на 1 рік
Копію рішення
направити Генеральному прокурору для застосування накладеного дисциплінарного
стягнення, прокурору Орос М.М., а
також керівнику Закарпатської обласної прокуратури та виконувачу обов’язків
керівника Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора.
Прокурор може
оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до
адміністративного суду, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, або до
Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення їй чи отримання нею
поштою копії рішення.
Головуючий |
|
Андрій ГНАТІВ |
|
|
|
Члени Комісії |
|
Олександр ЖИТНИЙ |
|
|
|
|
|
Олена ЗАХАРОВА |
|
|
|
|
|
|
|
|
Павло ОТВІНОВСЬКИЙ |
|
|
|
|
|
В’ячеслав ПОЛІЩУК
|
|
|
|
|
|
Олег СТУКОНОГ |
|
|
|
|
|
Майя ТОМАК |
|
|
|
|
|
Михайло ЦУРКАН
Олександр ЮЗЬКОВ |