Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів (далі – КДКП, Комісія), у складі: головуючого Гнатіва А.Я., членів – Житного О.О., Захарової О.С., Отвіновського П.Л., Поліщука В.В., Стуконога О.І., Томак М.В., Цуркана М.І., Юзькова О.В., розглянувши висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області Дєєва Андрія Вікторовича (далі – прокурор Дєєв А.В.) у дисциплінарному провадженні № 07/3/2-113дс-19дп-24, 

 

ВСТАНОВИЛА:

 

Дєєв Андрій Вікторович в органах прокуратури працює з березня 1999 року. З березня 2021 року обіймає посаду прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області.

Присягу прокурора склав 01 лютого 2011 року, з положеннями Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів ознайомлений 27 вересня 2017 року.

Характеризується позитивно, неодноразово заохочувався прокурором Запорізької області, у 2003 році відзначений подякою Генерального прокурора України.

Згідно із наказом керівника Запорізької обласної прокуратури від 29 січня 2024 року № 65к прокурор Дєєв А.В. перебував у щорічній відпустці у період з 31 січня до 06 лютого 2024 року, тобто 7 календарних днів; відповідно до електронних листків непрацездатності був відсутнім на робочому місці у зв’язку із тимчасовою непрацездатністю у періоди з 01 до 06 січня 2024 року, з 08 до 17 січня 2024 року, з 19 до 24 січня 2024 року, тобто 22 календарних дні.

 

2. Відомості щодо етапів дисциплінарного провадження

 

До Комісії 13 лютого 2024 року надійшла дисциплінарна скарга керівника Запорізької обласної прокуратури Спільника Сергія Івановича (далі – скаржник) про вчинення прокурором Дєєвим А.В. дисциплінарного проступку.

Автоматизованою системою розподілу для вирішення питання про відкриття або відмову у відкритті дисциплінарного провадження дисциплінарну скаргу розподілено члену Комісії Томак М.В., за результатами вивчення якої 26 лютого 2024 року прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2-113дс-19дп-24.

Рішенням Комісії від 10 квітня 2024 року № 51дп-24 у цьому дисциплінарному провадженні строк перевірки відомостей про наявність підстав для притягнення прокурора Дєєва А.В. до дисциплінарної відповідальності продовжено до 13 травня 2024 року.

За результатами перевірки 30 травня 2024 року членом Комісії Томак М.В. складено висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора Дєєва А.В., який передано на розгляд Комісії.

3. Зміст дисциплінарної скарги 

 

У зв’язку із складанням співробітниками Управління патрульної поліції в Запорізькій області (далі – УПП в Запорізькій області) 06 грудня 2023 року стосовно прокурора Дєєва А.В. протоколу про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) проведено службове розслідування, під час якого встановлено порушення прокурором Дєєвим А.В. вимог низки нормативно-правових актів, якими врегульовано суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, права та обов’язки, відповідальність учасників дорожнього руху, тощо, а також обов’язки та правила професійної етики і поведінки прокурорів.

Хоча поведінка прокурора Дєєва А.В. під час проходження огляду на предмет виявлення стану алкогольного сп’яніння та оформлення стосовно нього адміністративних матеріалів не викликала зауважень, проте, скаржник вважав, що прокурор допустив порушення вимог статті 14 Закону України «Про дорожній рух», пункту 2.5 ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, статей 3, 19, 36 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697‑VII (далі – Закон № 1697‑VII), статей 11, 16, 21 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, тобто вчинив дії, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, а також одноразово грубо порушив правила прокурорської етики, у зв’язку із чим підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності на підставі пунктів 5, 6 частини першої статті 43 Закону № 1697‑VII.   

 

4. Обставини, встановлені під час здійснення дисциплінарного провадження

 

5. Пояснення прокурора  

 

Під час засідання Комісії прокурор Деєєв А.В. погодився із висновком члена Комісії Томак М.В. про вчинення ним дисциплінарного проступку, підтвердив обставини, встановлені у дисциплінарному провадженні, а також свої пояснення, які виклав у письмовому вигляді, раніше надіславши їх до Комісії.

Пояснив, що на початку військової агресії з боку російської федерації його дружина з двома дітьми, одна з яких є малолітньою, виїхали за кордон. Наразі на його утриманні перебувають двоє літніх осіб: мати, 1939 року народження, яка після перенесеного оперативного втручання, у зв’язку із травмою нижніх кінцівок, не спроможна самостійно пересуватися, отже потребує постійного догляду, а також батько дружини, який також, у силу літнього віку та хвороби, потребує стороннього догляду. У зв’язку із отриманою травмою мати постійно скаржиться на погане самопочуття та біль у нижніх кінцівках, тому їй призначено вживання знеболюючих та заспокійливих медичних препаратів. 

Увечері 06 грудня 2023 року він дійсно вжив алкоголь у виді двох банок пива. У цей же день, трохи пізніше, мати поскаржилася на біль. Оскільки вдома відповідні медичні препарати були відсутні, Дєєв А.В. вирішив придбати їх в аптеці, яка працювала цілодобово і розташована близько 1 км від будинку. На погляд Дєєва А.В., його стан після вжиття алкоголю дозволяв керувати транспортним засобом, тому, зважаючи на наближення комендантської години, він вирішив доїхати до аптеки на власному автомобілі. Дорогою до аптеки його авто зупинено поліцейськими, якими стосовно нього винесено постанову і якою накладено адміністративне стягнення, а далі – протокол про адміністративне правопорушення. Під час складання адміністративних матеріалів Дєєв А.В. із працівниками поліції у конфлікт не вступав, не допускав поведінки, яка б могла його скомпрометувати як прокурора, службове посвідчення не демонстрував, виконував усі вимоги поліцейських, добровільно погодився на проходження огляду на предмет виявлення у нього стану алкогольного сп’яніння.

На питання щодо підстав повідомлення поліцейським про невживання у день зупинки транспортного засобу алкогольних напоїв, Дєєв А.В. повідомив Комісію про те, що це був одним із способів його захисту.

Окрім цього, Дєєв А.В. пояснив, що здійснював рух транспортним засобом без увімкненого світла фар, оскільки дорога освітлювалась зовнішніми приладами вулично-дорожньої мережі, а також в авто працювали денні ходові вогні, тому вважав це достатнім.

Прокурор усвідомив факт невідповідності його дій чинному законодавству, розкаявся у вчиненому, запевнив про відсутність у нього умислу на вчинення дисциплінарного проступку, просив застосувати до нього дисциплінарне стягнення не пов’язане із звільненням з органів прокуратури.

 

5.1 Пояснення представниці скаржника  

 

         Представниця скаржника підтримала доводи дисциплінарної скарги, погодилася із висновком про наявність у прокурора Дєєва А.В. дисциплінарного проступку. Надавши характеристику прокурору, підтримала клопотання колективу Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області та зважаючи на його щире каяття, позитивну характеристику, досягнення у роботі, сімейні обставини, клопотала перед Комісією про накладення на                   Дєєва А.В. дисциплінарного стягнення, не пов’язаного із звільненням із органів прокуратури. На цім, наголосила, що прокурор Дєєв А.В. виконує службові обов’язки на території поблизу зіткнення із ворожими окупаційними військами, позбавлений можливості проживати спільно із своєю сім’єю та має на утриманні двох батьків похилого віку.  

     

6. Правові джерела, що підлягають застосуванню, та мотиви ухваленого Комісією рішення

 

Надаючи юридичну оцінку діям прокурора, Комісія виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, загальні права і обов’язки прокурора визначено Законом № 1697‑VII.

Згідно із пунктами 2, 10 частини першої статті 3 Закону № 1697-VII діяльність прокуратури ґрунтується на засадах законності, справедливості, неупередженості, об’єктивності та неухильного дотримання вимог професійної етики та поведінки прокурорів. Пунктами 3, 4 частини четвертої статті 19 цього ж Закону визначено, що прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Частина перша статті 130 КУпАП передбачає накладення адміністративного стягнення у випадку встановлення судом складу адміністративного правопорушення у тому числі у зв’язку із відмовою особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частини перша, друга, третя та четверта статті 266 КУпАП передбачають відсторонення особи від керування у тому числі транспортними засобами у разі наявності підстав   вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції особи, яка керувала транспортним засобом, який проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів; застосування поліцейськими під час огляду осіб технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів проведення огляду у присутності двох свідків; проведення огляду особи на стан алкогольного сп’яніння в закладах охорони здоров’я у разі незгоди особи, на проведення такого огляду поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами; проміжок часу у який особа підлягає огляду в закладах охорони здоров’я; проведення огляду у закладі охорони здоров’я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.

У статті 268 КУпАП визначено права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і зокрема має право надавати пояснення.

Закон України «Про дорожній рух» від 30 червня 2003 року № 3353-XII (далі – Закон № 3353-XII) визначає правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров’я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища.

Частиною п’ятою статті 14 Закону № 3353-XII визначено, що учасники дорожнього руху зобов’язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, ПДР та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до абзацу третього частини другої статті 16 Закону № 3353-XII водій зобов’язаний виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, ПДР та іншими нормативними актами.

Статтею 52 Закону № 3353-XII визначено, що контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється у тому числі Національною поліцією.

Згідно із пунктом 2.5. розділу 1 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пункту 2.9. «а» ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВД України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі – Інструкція № 1452/735) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року № 1413/27858 визначено процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду.

Інструкцією № 1452/735 визначено загальні положення та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп’яніння (поліцейськими, у закладах охорони здоров’я) та оформлення його результатів. Зокрема, огляду на стан сп’яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп’яніння згідно з ознаками такого стану; огляд на стан сп’яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ України або лікарем закладу охорони здоров’я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку); у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров’я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП; з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров’я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров’я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення; огляд у закладах охорони здоров’я щодо виявлення стану сп’яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров’я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством; метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп’яніння в обстежуваної особи; предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покрову обличчя і рук; за результатами огляду на стан сп’яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду; висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, видається на підставі акта медичного огляду.

Пунктами 1, 2 Розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395 (далі – Інструкція № 1395) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року № 1408/27853, визначено перелік додатків до протоколу про адміністративне правопорушення, серед яких можуть бути документи і матеріали, які містять інформацію про правопорушення; протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, а за наявності свідків і потерпілих підписується також цими особами; особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу; під час складання протоколу особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, роз’яснюються її права й обов’язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.

Розділом Х Інструкції № 1395 регулюється особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП. Згідно із пунктами 1, 4, 5 Розділу Х цієї Інструкції водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають, у тому числі, у статі алкогольного сп’яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного сп’яніння; огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У разі проведення огляду на стан сп’яніння в закладах охорони здоров’я висновок про його результати долучається до протоколу про адміністративне правопорушення (у разі підтвердження стану сп’яніння).

Великою Палатою Верховного Суду ВС у постанові від 02 червня 2021 року у справі № 9901/375/19 констатовано, що згідно з Інструкцією                № 1452/735 з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров’я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров’я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Відповідно до статті 1 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, прийнятого 27 квітня 2017 року всеукраїнською конференцією прокурорів (далі – Кодекс), його завданнями, зокрема, є підвищення авторитету органів прокуратури та сприяння зміцненню довіри громадян до них, створення умов для розвитку у прокурорів почуття справедливості, відповідальності, відданості справі, додержання загальнолюдських моральних цінностей. Частинами першою та другою статті 11 Кодексу визначено, що прокурор повинен постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність. Своєю доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю та сумлінним виконанням службових обов'язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї. При виконанні службових обов’язків прокурор має дотримуватися загальноприйнятих етичних норм поведінки, бути взірцем доброчесності, вихованості і культури. Порушення службової дисципліни, непристойна поведінка є неприпустимими для прокурора і тягнуть за собою передбачену законом відповідальність (частина перша статті 16 Кодексу).

Статтями 32, 33 Кодексу визначено, що оцінка дотримання норм професійної етики та поведінки прокурора може проводитися під час дисциплінарного провадження. Відповідно до Закону України № 1697‑VII прокурори зобов’язані неухильно дотримуватися вимог цього Кодексу. Їх порушення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У разі систематичного (два і більше разів протягом одного року) або одноразового грубого порушення правил прокурорської етики прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Згідно з усталеною практикою Комісії до дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури віднесено: вчинення дій, що містять ознаки корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших кримінальних правопорушень; умисне приховування достовірної інформації про вчинення іншим прокурором дій, що порушують Присягу прокурора чи вимоги Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів; протиправні позаслужбові стосунки – використання прокурором своїх службових повноважень або службового статусу та пов’язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб; порушення прокурором вимог, заборон та обмежень, встановлених Законами України «Про запобігання корупції», «Про прокуратуру»; добровільне та свідоме перебування прокурора в умовах воєнного часу на території ворожої держави, перехід на сторону ворога або вчинення дій в інтересах ворога або окупаційної влади, зайняття колабораційною діяльністю; керування транспортними засобами у стані алкогольного сп’яніння та/або відмова від проходження огляду з метою виявлення стану сп’яніння, некоректне та непристойне поводження.

Згідно з Нормами професійної відповідальності та переліком необхідних прав та обов’язків прокурорів, прийнятих 23 квітня 1999 року Міжнародною Асоціацією прокурорів, прокурори зобов’язані завжди підтримувати честь та гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, правил та етики їх професії, в будь-який час дотримуватись найбільш високих норм чесності, у тому числі підтримувати професійну конфіденційність.

Відповідно до пунктів 1, 3 Керівних принципів, що стосуються державних обвинувачів, які прийняті восьмим конгресом Організації об’єднаних націй з попередження злочинності та поводженню з правопорушниками (Гавана, Куба, 27 серпня – 07 вересня 1990) особи, відібрані для здійснення судового переслідування, повинні мати високі моральні якості та здібності, а також відповідну підготовку та кваліфікацію.

Особи, які здійснюють судове переслідування, будучи найважливішими представниками системи відправлення кримінального правосуддя, завжди зберігають честь та гідність своєї професії.

Розділом ІІІ Європейських інституцій з питань етики та поведінки прокурорів (Будапештські принципи), ухвалених Конференцією генеральних прокурорів країн-членів Ради Європи у 2005 році, які згідно з частиною другою статті 3 Кодексу є нормативною базою правового регулювання відносин у сфері професійної етики та поведінки прокурорів, передбачено, що поведінка прокурорів, як і суддів, не може бути залишена на власний розсуд незалежно від того, чи це стосується робочого або вільного часу. Це особливо важливо при оцінці діяльності прокурорів і в дисциплінарних провадженнях проти них.

Оцінивши доводи дисциплінарної скарги на предмет відповідності дій прокурора Дєєва А.В. нормам законів та підзаконних актів, правилам прокурорської етики, Комісія виснує, що його дії не відповідають вимогам чинного законодавства, загальноприйнятим нормам поведінки, дискредитують звання прокурора та шкодять авторитету органів прокуратури.

Дисциплінарне провадження стосовно прокурора Дєєва А.В. відкрито у зв’язку з можливим вчиненням ним дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, одноразового грубого порушення правил прокурорської етики.

Склавши Присягу, зміст якої наведено у статті 36 Закону № 1697-VII, прокурор Дєєв А.В. серед іншого, взяв на себе обов’язок додержуватися Конституції, чинного законодавства України, чинних нормативно-правових актів, правил прокурорської етики, якими повинні керуватися прокурори при виконанні своїх службових обов’язків та поза службою, визначених у Кодексі професійної етики та поведінки прокурорів.

Натомість усупереч вимогам статей 3, 19, 36 Закону № 1697-VII, статті 11, 16, 21 Кодексу, статей 14, 16 Закону № 3353-XII, пункту 2.9 «а» ПДР України, Дєєв А.В. за обставин, викладених у дисциплінарній скарзі, допустив дії, які вказують на порушення ним вимог законодавства, яке регулює безпеку дорожнього руху і виконання якого є безумовним обов’язком водія. 

Попри встановлені законодавцем заборони Дєєв А.В. керував транспортним засобом, який є джерелом підвищеної небезпеки, у стані алкогольного сп’яніння.

На факт керування 06 грудня 2023 року прокурором Дєєвим А.В. транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння вказує медична документація, а також пояснення представників поліції та лікаря нарколога, яким проведено відповідний медичний огляд. Зокрема, на стан Дєєва А.В. вказували цифрові показники огляду, отримані за допомогою газоаналізатора «Alcotester DRAGER», які на момент тесту відповідали 1,14‰, а також показники проведеного аналізу, які становили 1,47‰, що відображено в офіційній медичній документації.

Виконуючи вимоги чинних нормативно-правових актів, якими врегульовано правові та соціальні основи дорожнього руху та якими визначено принципи професійної етики та поведінки прокурорів, прокурор Дєєв А.В. не повинен був допускати дій, що прямо не відповідають визначеним Законом № 3353-XII та ПДР.

Отже, Комісія дійшла консолідованого висновку, що прокурор Дєєв А.В. не виконав приписів чинного законодавства, керував джерелом підвищеної небезпеки (власним авто) у стані алкогольного сп’яніння, порушив вимоги статті 19 Закону № 1697-VIІ, статей 11, 16, 21 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, тобто вчинив дисциплінарний проступок, відповідальність за який передбачено пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VI (дії, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; одноразове грубе порушення правил прокурорської етики).

Вчинення прокурором Дєєвим А.В. дисциплінарного проступку підтверджено матеріалами цього дисциплінарного провадження. Зокрема, поясненнями Дєєва А.В., поясненнями поліцейських ОСОБА_4,  ОСОБА_1; поясненнями лікаря ОСОБА_2; відеофайлами, долученими до матеріалів дисциплінарного провадження; медичним висновком від 06 грудня 2023 року № 11199, актом медичного огляду від 06 грудня 2023 року та результатами аналізу № 3769, тощо.

Визначаючи співмірний дисциплінарному проступку вид дисциплінарного стягнення стосовно прокурора Дєєва А.В., Комісією взято до уваги очевидне недодержання прокурором вимог чинного законодавства, яким регулюється безпека дорожнього руху. З огляду на допущене прокурором Дєєвим А.В. одноразове грубе порушення правил прокурорської етики, тяжкість вчиненого дисциплінарного проступку, Комісія зазвичай приймає рішення про накладення на прокурора найтяжчого виду дисциплінарного стягнення – звільнення з посади в органах прокуратури. Однак, визначаючи вид дисциплінарного стягнення, що має бути застосовано до Дєєва А.В., Комісією взято до уваги те, що керування транспортним засобом обумовлено необхідністю, пов’язаною із наданням невідкладної медичної допомоги людині літнього віку, наближенням часу комендантської години, невеликою відстанню, яку Дєєв А.В. подолав на транспортному засобі, оскільки його авто фактично зупинено при виїзді із прибудинкової території. Комісією враховано його щире каяття,  позитивну характеристику, його роботу на території, наближеній до окупованої ворогом місцевості, здобутки у роботі, у зв’язку із чим його заохочено керівництвом обласної та Генеральної прокуратури, відсутність дисциплінарних стягнень, фактичне перебування на його утриманні двох літній людей, коректну поведінку прокурора та виконання ним вимог поліцейських під час оформлення стосовно нього адміністративних матеріалів, невтручання у діяльність уповноважених осіб органів поліції та закладу охорони здоров’я під час подій 06 грудня 2023 року, а також клопотання колективу Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області та представниці скаржника щодо застосування до Дєєва А.В. більш м’якого виду дисциплінарного стягнення, а тому прийнято рішення про можливість накладення на нього стягнення, не пов’язаного із звільненням з органів прокуратури.

Таким чином Комісія вирішила застосувати до прокурора Дєєва А.В. дисциплінарне стягнення у виді заборони на переведення до органу прокуратури вищого рівня та на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, строком на один рік.