Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

(рішення Комісії скасовано рішенням Вищої ради правосуддя від 05.12.2024 № 3553/0/15-24)

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів (далі – Комісія), у складі: головуючого Гнатіва А.Я., членів: Житного О.О., Захарової О.С., Отвіновського П.Л., Поліщука В.В., Стуконога О.І., Томак М.В., Цуркана М.І., Юзькова О.В., розглянувши висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області Вайди В.В. у дисциплінарному провадженні № 07/3/2-183дс-24дп-24,

 

УСТАНОВИЛА:

 

1. Відомості про прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження

 

Вайда Віталій Володимирович з липня 2013 року працює в органах прокуратури.

На вказаній у дисциплінарній скарзі посаді Вайда В.В. працює з 15 листопада 2021 року (наказ керівника Закарпатської обласної прокуратури від 10 листопада 2021 року №686к).

Присягу працівника прокуратури склав 26 травня 2014 року, з положеннями Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів ознайомлений 16 вересня 2021 року.

Характеризується позитивно, дисциплінарних стягнень не має.

 

2. Відомості щодо етапів дисциплінарного провадження

 

До Комісії 05 березня 2024 року надійшла дисциплінарна скарга керівника Закарпатської обласної прокуратури Ковальчука А.Д. про вчинення прокурором Вайдою В.В. дисциплінарного проступку.

За допомогою автоматизованої системи дисциплінарну скаргу розподілено члену Комісії Отвіновському П.Л., яким 11 березня 2024 року прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2-183дс-24дп-24.

За результатами перевірки членом Комісії 05 червня 2024 року складено висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора Вайди В.В., який разом з матеріалами дисциплінарного провадження передано на розгляд Комісії.

Скаржника та прокурора своєчасно та належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії.

У засіданні взяв участь прокурор Вайда В.В.

Від скаржника надійшло повідомлення про згоду на розгляд висновку за його відсутності та підтримання обставин, наведених у дисциплінарній скарзі, у повному обсязі.

 

 3. Зміст дисциплінарної скарги

 

Скаржником зазначено про те, що прокурор Вайда В.В. здійснював процесуальне керівництво у кримінальних провадженнях № конфіденційна інформація від 29 червня 2022 року та № конфіденційна інформація від
03 лютого 2023 рокуу складі групи прокурорів до 18 квітня 2023 року.

На думку скаржника, під час здійснення процесуального керівництва у вказаних кримінальних провадженнях прокурор Вайда В.В. не забезпечив належного здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні, а саме не оскаржив судових рішень щодо клопотань прокурора,
не подав клопотань слідчому судді та не вчинив інших дій процесуального характеру, а також розголосив в подальшому відомості досудового розслідування довіреним особам підозрюваного з переконанням, що останній уникне відповідальності.  

Скаржник вважав, що за таких обставин у діях прокурора Вайди В.В. вбачаються ознаки дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 5, 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року (далі – Закон № 1697-VII), а саме – невиконання чи неналежне виконання службових обов’язків, розголошення таємниці, що охороняється законом, яка стала відомою прокуророві під час виконання повноважень, вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, грубе порушення правил прокурорської етики.

4. Обставини, встановлені під час здійснення дисциплінарного провадження

Слідчим відділенням поліції № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні № конфіденційна інформація від 29 червня 2022 року.

Постановою першого заступника керівника Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА 1 від 29 червня 2022 року визначено групу прокурорів у вказаному кримінальному провадженні у складі: ОСОБА 2 (старшого групи прокурорів), Вайди В.В. та ОСОБА 3.

Органом досудового розслідування 30 червня 2022 року матеріали кримінального провадження скеровано до Ужгородської окружної прокуратури, де знаходились до 19 грудня 2022 року.

З липня до 19 грудня 2022 року прокурори ОСОБА 2 та Вайда В.В. (які входили до складу групи прокурорів до 18 квітня 2023 року) у вказаному кримінальному провадженні самостійно проводили всі слідчі та процесуальні дії.

Під час досудового розслідування 19 грудня 2022 року за місцем проживання особи проведено обшук та прокурором ОСОБА 2 особі повідомлено про підозру шляхом вручення повідомлення представнику об’єднання співвласників багатоповерхового будинку. 

Слідчому судді Перечинського районного суду Закарпатської області
04 січня 2023 року прокурором Вайдою В.В. подано клопотання про надання дозволу на затримання підозрюваної особи з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У задоволенні клопотання прокурора Вайди В.В. 05 січня 2023 року судом відмовлено, копію ухвали останній отримав цього ж дня під розписку. Зазначене судове рішення прокурорами не оскаржено.

Далі, 17 січня 2023 року, Вайдою В.В. скеровано листа в управління стратегічних розслідувань (далі – УСР) у Закарпатській області про організацію розшуку підозрюваної особи та погоджену ним як прокурором постанову слідчого про оголошення підозрюваного в розшук.

На виконання цього листа та постанови співробітниками УСР у Закарпатській області заведено ОРС категорії «РОЗШУК».  

Із матеріалів кримінального провадження № конфіденційна інформація прокурором Вайдою В.В. 03 лютого 2023 року виділено матеріали за підозрою особи у окреме кримінальне провадження, якому присвоєно
№ конфіденційна інформація.

Цього ж дня на підставі постанови слідчого, погодженої процесуальним керівником Вайдою В.В., досудове розслідування у кримінальному провадженні № конфіденційна інформація зупинено у зв’язку з оголошенням розшуку підозрюваного.

Прокурором Вайдою В.В. 09 лютого 2023 року подано заяву слідчому судді Перечинського районного суду Закарпатської області про залишення без розгляду клопотання прокурора ОСОБА 2 від 19 грудня 2022 року про застосування стосовно особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яку 09 лютого 2023 року суддею задоволено.

У подальшому, 25 квітня 2023 року, до Перечинського районного суду Закарпатської області слідчим повторно подано два клопотання, погоджені прокурором ОСОБА 3: про обрання особі запобіжного заходу у виді тримання під вартою та про надання дозволу на затримання останнього з метою приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу, які 26 квітня 2023 року судом задоволено.

За інформацією Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора конфіденційна інформація прокурорами вказаного Департаменту підтримується публічне обвинувачення у кримінальному провадженні № конфіденційна інформація від 31 березня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА 4 та ОСОБА 2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 368, частиною четвертою статті 368 Кримінального кодексу України (далі – КК України).

У кримінальному провадженні № конфіденційна інформація встановлено, що заступником начальника відділу УСР в Закарпатській області
ОСОБА 4 (який організовував оперативний супровід у кримінальних провадженнях) 27 березня 2023 року в месенджері «Telegram» організовано аудіоконференцію, у якій окрім нього взяли участь «довірені особи» підозрюваного (не є учасниками вказаних проваджень) та особа, яка назвалася «Михайлом».

Під час розмови особа «Михайло» повідомила про факт відмови Перечинського районного суду Закарпатської області в наданні дозволу на затримання підозрюваного з метою його приводу для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також про виділення стосовно останнього матеріалів у окреме провадження, яке зупинено у зв’язку з розшуком підозрюваного. На цім «Михайло» запевнив, що оголошення в розшук є формальним, оскільки фактично заходи з розшуку підозрюваного не здійснюються.

Окрім цього, «Михайло» заперечив можливість закриття кримінального провадження стосовно особи, однак повідомив, що може вилучити з матеріалів провадження докази причетності особи до вчинення злочинів, зокрема, протоколи допитів свідків, а також вжити заходів щодо отримання «потрібного» висновку судової фоноскопічної експертизи.

Також «Михайло» зазначив про можливість приїзду підозрюваного до
м. Ужгорода для подальшого «контрольованого та узгодженого» обрання йому запобіжного заходу, не пов’язаного з триманням під вартою. При цьому він запевнив, що за результатами виконання всіх запланованих та погоджених дій судом у будь-якому випадку вирішиться про закриття кримінального провадження стосовно особи у зв’язку з недоведеністю його вини.         

У кримінальному провадженні № конфіденційна інформація встановлено, що 08 квітня 2023 року ОСОБА 4 та ОСОБА 2 прибули до номеру готелю для зустрічі з особами, які не є учасниками кримінального провадження, взявши із собою окремі оригінали та копії матеріалів кримінальних проваджень
№ конфіденційна інформація та № конфіденційна інформація.

Під час зустрічі в номері готелю ОСОБА 2 та ОСОБА 4 «довіреним особам» підозрюваного повідомили про всю доказову базу в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні № конфіденційна інформація, а також інформацію про виділення матеріалів стосовно цієї особи у кримінальне провадження № конфіденційна інформація, продемонструвавши останнім окремі оригінали та копії матеріалів досудових розслідувань, у тому числі протоколи за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій та висновки судових хімічних експертиз.

Окрім того, при зазначеній зустрічі ОСОБА 2 та ОСОБА 4 детально повідомили вказаним особам алгоритм запланованих ними конкретних та цілеспрямованих заходів, спрямованих на уникнення притягнення особи до кримінальної відповідальності, які по суті співпадали з висловами «Михайла»
27 березня 2023 року під час аудіоконференції.

Перебуваючи в номері готелю, ОСОБА 2 та ОСОБА 4 одержали від «довіреної особи» підозрюваного першу обумовлену раніше частину неправомірної вигоди у сумі 10 000 (десять тисяч) доларів США. В подальшому 13 квітня 2023 року ОСОБА 4 одержав від особи другу частину неправомірної вигоди у сумі 20 000 (двадцять тисяч) доларів США за вчинення в інтересах третьої особи дій з використанням наданої йому влади та службового становища у кримінальних провадженнях № конфіденційна інформація та
№ конфіденційна інформація.

Слідчими діями, проведеними у кримінальному провадженні
 № конфіденційна інформація, зокрема оглядом аудіофайлу та впізнанням (протокол від 03 серпня 2023 року пред’явлення особи для впізнання за голосом зі свідком ОСОБА 5 за голосом особи, яка представляється у вказаному аудіофайлі як «Михайло», впізнано як прокурора Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області Вайду В.В. Допитаний як свідок ОСОБА 5 повідомив, що він працює на посаді старшого слідчого  відділу поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатський області. У кримінальному провадженні  № конфіденційна інформація він був слідчим але фактично до грудня 2022 року прокурори Ужгородської окружної прокуратури самостійно проводили досудове розслідування, він лише підписував окремі процесуальні документи.

У кримінальному провадженні № конфіденційна інформація з’ясовано, що відповідно до висновку експерта № конфіденційна інформація від 19 вересня 2023 року встановити, чи наявні голос і усне мовлення Вайди В.В. в розмові, яка зафіксована у файлі, неможливо у зв’язку із спотворенням у вказаному звукозаписі мовленнєвого сигналу співрозмовника і непридатністю зразків голосу і усного мовлення Вайди В.В., що надані експертам, для мовознавчих ідентифікаційних досліджень через відмінність мови спілкування.            

За інформацією Державного бюро розслідувань від конфіденційна інформація постановою прокурора Офісу Генерального прокурора матеріали кримінального провадження щодо неправомірних дій
невстановленої особи виділено в окреме кримінальне провадження
№ конфіденційна інформація від 20 вересня 2023 року за ознаками злочину, передбаченого частиною четвертою статті 368 КК України.

Комісією отримано дозвіл в порядку статті 222 КПК України на використання матеріалів кримінального провадження № конфіденційна інформація у дисциплінарному провадженні.

5. Пояснення прокурора

Згідно з письмовими поясненнями Вайди В.В. на підставі рішення керівництва Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області його включено до складу групи прокурорів, які здійснювали процесуальне керівництво у кримінальних провадженнях № конфіденційна інформація та
№ конфіденційна інформація.

У ході проведення досудового розслідування у вказаних кримінальних провадженнях 19 грудня 2022 року низці осіб, які причетні до діяльності злочинної організації, повідомлено про підозру.

Стан досудового розслідування та процесуального керівництва у вказаних кримінальних провадженнях неодноразово обговорено на оперативних нарадах у Закарпатський обласній прокуратурі та Ужгородській окружній прокуратурі, після проведення яких визначено певні заходи, виконання яких доручено прокурорам Ужгородської окружної прокуратури, слідчим підрозділів ГУНП в Закарпатській області та оперативним працівникам УСР ДСР НП України.

До Перечинського районного суду Закарпатської області 05 січня 2023 року скеровано клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного, а також клопотання про надання дозволу на його затримання з метою розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу. За результатами розгляду клопотання про затримання особи судом відмовлено. Про прийняте судом рішення він доповів керівництву окружної прокуратури за результатами, підстав для оскарження прийнятого рішення судом у апеляційному порядку не встановлено, оскільки у поданому клопотанні відсутні необхідні відомості для його задоволення.

Також ним 06 січня 2023 року, в порядку статті 36 КПК України, скеровано доручення на адресу ДСР НП України про необхідність провадження слідчих дій, які спрямовані на місце перебування підозрюваного. 

Звернення до суду з заявою про залишення без розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обґрунтовано вимогами закону і не дозволяло суду його розглянути за тих обставин і  з тим змістом, у якому воно подано.

Після складання слідчим постанови про оголошення в розшук підозрюваного, яку ним погоджено, 17 січня 2023 року скеровано на адресу УСР в Закарпатській області листа про оголошення підозрюваного в розшук. На підставі вказаного листа, наскільки йому відомо, УСР заведено оперативно-розшукову справу.

На виконання вимог статей 217, 280 КПК України 03 лютого 2023 року, як процесуальний керівник у кримінальному провадженні № конфіденційна інформація, він погодив рішення слідчого про виділення матеріалів кримінального провадження стосовно підозрюваної особи, якому присвоєно
№ конфіденційна інформація.

Звернув увагу, що усі дії у вказаних кримінальних провадженнях здійснив, керуючись виключно нормами КПК України, і узгодив із керівництвом Ужгородської окружної та Закарпатської обласної прокуратур.

Зазначив, що керівниками окружної та обласної прокуратур неодноразово призначалась та замінювалась група прокурорів у кримінальному провадженні № конфіденційна інформація (старшим групи прокурорів спочатку визначено
ОСОБА 2, в подальшому ОСОБА 6). Відповідно до статті 37 КПК України саме старший прокурор групи має керувати діями інших прокурорів. Після доповіді про відмову суддею у задоволенні клопотання про затримання жодних вказівок, доручень щодо подачі апеляційної скарги чи повторних звернень до суду із клопотаннями старший групи йому не надавав.

Про хід досудового розслідування та процесуального керівництва (про факт відмови судом у задоволенні клопотання і доцільності його оскарження) він доповідав керівництву окружної прокуратури або старшому групи прокурорів, вказане можуть підтвердити керівники окружної прокуратури ОСОБА 7 та ОСОБА 1, а також начальник відділу обласної прокуратури ОСОБА 6.

Щодо проведення слідчих дій у кримінальному провадженні
№ конфіденційна інформація зі свідком ОСОБА 5 (слідчим, який проводив досудове розслідування у кримінальному провадженні № конфіденційна інформація ), фактично вважав, що до його показань слід відноситись критично, оскільки він з вказаним свідком майже ніколи не спілкувався, а тому свідок ОСОБА 5 не міг впізнати його за голосом. У вказаному кримінальному провадженні проведено низку експертиз, які також не підтвердили його спілкування з довіреними особами підозрюваного.             

 

6. Правові джерела, що підлягають застосуванню, та мотиви ухваленого Комісією рішення

 

Надаючи юридичну оцінку діям прокурора Вайди В.В., Комісія виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, загальні права і обов’язки прокурора визначено Законом № 1697-VII.

Згідно з пунктами 2, 3, 4 частини четвертої статті 19 Закону № 1697-VII прокурор зобов’язаний не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, а також додержуватись правил прокурорської етики, зокрема, не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Відповідно до статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до частин першої, другої статті 9 КПК України  під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов’язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов’язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом’якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Згідно з підпунктом «е» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» посадові та службові особи органів прокуратури є суб’єктами, на яких поширюється дія цього Закону.

Статтею 22 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що посадовим та службовим особам органів прокуратури забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов’язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.

Відповідно до статті 43 Закону України «Про запобігання корупції» на прокурорів, як суб’єктів, на яких поширюється дія  цього Закону, встановлено заборону на розголошення і використання в інший спосіб конфіденційної та іншу інформацію з обмеженим доступом, що стала їм відома у зв’язку з виконанням своїх службових повноважень та професійних обов’язків, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 19 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого 27 квітня 2017 року всеукраїнською конференцією прокурорів (зі змінами від 21 грудня 2018 року, 28 серпня 2021 року, 28 лютого 2023 року) (далі – Кодекс), при виконанні службових обов’язків прокурор має виконувати вимоги та суворо дотримуватись обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції, не допускати будь-яких проявів корупції, у тому числі вступати у позаслужбові стосунки з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб; використовувати службові повноваження або службове становище у своїх приватних інтересах чи в інтересах третіх осіб, у тому числі використовувати свій статус та інформацію про місце роботи з метою неправомірного впливу на службову діяльність іншого прокурора, службових, посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування чи суддів, інших фізичних та юридичних осіб; вимагати та одержувати неправомірну вигоду, а також отримувати подарунки у випадках, не передбачених законодавством, а в разі надходження таких пропозицій зобов’язаний діяти відповідно до вимог законодавства у сфері запобігання корупції.

Частинами першою та другою статті 11 Кодексу визначено, що прокурор повинен постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність. Своєю доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю та сумлінним виконанням службових обов’язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї. При виконанні службових обов’язків прокурор має дотримуватись загальноприйнятих етичних норм поведінки, спрямовувати свої дії на захист публічних інтересів і відмову від превалювання приватного інтересу, бути взірцем доброчесності, вихованості і культури. Порушення службової дисципліни, непристойна поведінка є неприпустимими для прокурора (стаття 16 Кодексу).

Статтею 21 Кодексу визначено, що прокурору слід уникати особистих зв’язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об’єктивність виконання професійних обов’язків, дискредитувати його як представника прокуратури, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс.

Пунктами 1, 3 Керівних принципів, що стосуються державних обвинувачів, які прийняті восьмим конгресом Організації Об’єднаних Націй з попередження злочинності та поводження з правопорушниками (Гавана, Куба, 27 серпня – 07 вересня 1990 року) наголошено, що особи, відібрані для здійснення судового переслідування, повинні мати високі моральні якості та здібності, а також відповідну підготовку та кваліфікацію. Особи, які здійснюють судове переслідування, будучи найважливішими представниками системи відправлення кримінального правосуддя, завжди зберігають честь та гідність своєї професії.

За змістом пункту 2 розділу 1 Порядку організації роботи з питань внутрішньої безпеки в органах прокуратури України, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України № 111 від 13 квітня 2017 року, до дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, належать протиправні позаслужбові стосунки – використання прокурором своїх службових повноважень або службового статусу та пов’язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб.

Верховним Судом у рішенні від 18 лютого 2019 року (справа
№ 9901/721/18) наголошено, що правила професійної етики та поведінки прокурорів, є обов’язковими для прокурорів при виконанні своїх службових обов’язків та поза службою. Прокурор зобов’язаний не допускати будь-яких проявів, які можуть створити враження корупційних, у тому числі: вступати у позаслужбові стосунки з метою використання службових повноважень або службового становища. До дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, належать, зокрема, протиправні позаслужбові стосунки – використання прокурором своїх службових повноважень або службового статусу та пов’язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб.

Окрім цього, згідно з Стандартами професійної відповідальності та викладенням основних обов’язків та прав прокурорів, прийнятих Міжнародною Асоціацією прокурорів 23 квітня 1999 року, прокурори зобов’язані завжди підтримувати честь та гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, правил та етики їх професії, в будь-який час дотримуватись найбільш високих норм чесності.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи прокуратури України та їх посадові особи зобов’язані діяти в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 4 статті 19 Закону прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Комісія вважає, що доводи скаржника щодо вчинення Вайдою В.В. дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 5, 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, не знайшли свого підтвердження з огляду на таке.

Дисциплінарному проступку, як і будь‑якому противоправному діянню, притаманна визначена єдність об’єктивних і суб’єктивних ознак, сукупність яких називається складом правопорушення. Об’єктивну сторону дисциплінарного проступку характеризують такі елементи, як протиправне діяння (бездіяльність). Суб’єктивну сторону дисциплінарного проступку характеризує вина.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Приймаючи рішення Комісія виходила із наступного.

Твердження скаржника про незабезпечення належного здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні, а саме неоскарження судових рішень щодо клопотань прокурора, тривале неподання клопотань слідчому судді та невчинення інших дії процесуального характеру, а також розголошення в подальшому відомостей досудового розслідування довіреним особам підозрюваного з переконанням, що останній уникне відповідальності,
не знайшли підтвердження під час перевірки у дисциплінарному провадженні.

Так, слід зазначити, що для встановлення наявності чи відсутності факту невиконання чи неналежного виконання прокурором посадових обов’язків Комісія повинна встановити, зокрема, факт ухилення прокурора від вчинення конкретних дій, передбачених законодавством, у рамках виконання ним спеціальних повноважень або завідомо неякісне, із порушенням норм законодавства та правил професійної етики, виконання прокурором посадових обов’язків, що тягне за собою настання негативних наслідків.

У кримінальних провадженнях Вайду В.В. не призначено старшим групи прокурорів. Відомостей щодо надання йому старшим групи прокурорів вказівок, доручень про вчинення дій чи прийняття процесуальних рішень скаржником не надано. Стан досудового розслідування та процесуального керівництва знаходився на контролі керівництва Ужгородської окружної та Закарпатської обласної прокуратур.

На цім, Комісією встановлено, що Вайда В.В. у повному обсязі виконав доручення, які отримав як прокурор групи у кримінальному провадженні, про що доповів старшому прокурору групи та керівництву прокуратури. Інших вказівок і доручень, у тому числі, щодо подання апеляційної скарги, повторних клопотань тощо йому не надавали і таких відомостей Комісією не здобуто.    

Із наданих скаржником відомостей неможливо встановити, які конкретно дії мав вчинити прокурор Вайда В.В. відповідно до законодавства та своїх службових обов’язків, проте не вчинив через свою протиправну бездіяльність.

За таких обставин невиконання чи неналежне виконання службових обов’язків Вайдою В.В., а саме вчинення ним дій, передбачених пунктом 1 частини першої статті 43 Закону № 1697‑VII – не підтверджено.  

Також Комісією встановлено, що прокурорами Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора підтримується публічне обвинувачення у кримінальному провадженні № конфіденційна інформація від 31 березня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА 4 та ОСОБА 2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 368, частиною четвертою статті 368 КК України.

У вказаному кримінальному провадженні Вайду В.В. допитано в якості свідка із застосуванням технічних засобів фіксації.

Постановою прокурора Офісу Генерального прокурора матеріали кримінального провадження щодо неправомірних дій невстановленої особи  виділено в окреме кримінальне провадження № конфіденційна інформація від
20 вересня 2023 року за ознаками злочину, передбаченого частиною четвертою статті 368 КК України.

На цім Комісія звертає увагу, що єдиним джерелом доказів вчинення дисциплінарного проступку Вайдою В.В. в частині розголошення відомостей досудового розслідування є лише протокол від 03 серпня 2023 року пред’явлення особи для впізнання за голосом зі свідком ОСОБА 5.        

Згідно з пунктом 62 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, орган не може приймати рішення на підставі припущень, неперевіреної чи недостовірної інформації.

Таким чином, при невстановлені вищезазначених обставин та за відсутності відповідних доказів Комісія не може обґрунтовувати своє рішення на припущеннях про наявність дисциплінарного проступку в діях вказаного прокурора.

Відповідно до вимог частини п’ятої статті 47 Закону № 1697-VII, пункту 111 Положення розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засадах змагальності.       На засіданні заслуховуються пояснення члена Комісії, особи, яка подала дисциплінарну скаргу, та/або її представника, прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представника. У разі необхідності заслуховуються пояснення інших осіб та досліджуються інші матеріали дисциплінарного провадження.

Отже, принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов’язку Комісії вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.       Стандарт доказування «баланс ймовірностей» – це та ступінь достовірності наданих стороною доказів, за яких Комісія має визнати тягар доведення знятим, а фактичну обставину доведеною. Мова йде про достатній рівень допустимих сумнівів, при якому тягар доведення вважається виконаним. Іншими словами, це певний критерій (поріг) прийняття рішення для  Комісії, через установлення певної міри, ступеня доведеності (переконання/впевненості), досягнувши якої факт вважається встановленим.

Саме за цим стандартом доказування, тягар доведення факту вважається виконаним, якщо на підставі поданих доказів можна зробити висновок, що факт швидше мав місце, ніж не мав.

З огляду на викладене, Комісія дійшла висновку, що позиція скаржника та матеріали дисциплінарної скарги не свідчать про незабезпечення належного здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні, а саме неоскарження судових рішень щодо клопотань прокурора, тривале неподання клопотань слідчому судді та невчинення інших дій процесуального характеру, а також розголошення в подальшому відомостей досудового розслідування довіреним особам підозрюваного з переконанням, що останній уникне відповідальності.

Не здобуто таких доказів і за результатами перевірки доводів дисциплінарної скарги під час засідання Комісії.

Разом з тим, скаржником не наведено будь-яких нових фактичних даних про вчинення прокурором Вайдою В.В. дисциплінарного проступку.
На засідання Комісії скаржник або його представник не прибули, не вважавши за необхідне підтримати доводи дисциплінарної скарги.

Враховуючи викладене, комплексно дослідивши та надавши оцінку встановленим у дисциплінарному провадженні обставинам з урахуванням вищезазначених вимог законодавства, Комісія дійшла консолідованого висновку, що не встановлено відомостей, які б вказували на вчинення
Вайдою В.В. будь-якого дисциплінарного проступку.

Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення у дисциплінарному провадженні, не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 45, 47, 48, 50, 77, 78 Закону України «Про прокуратуру», пунктами 108, 110–113, 115, 116 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісія

                                               ВИРІШИЛА:

 

Дисциплінарне провадження № 07/3/2-183дс-24дп-24 стосовно прокурора  Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області Вайди Віталія Володимировича – закрити.

Копію рішення направити скаржнику, прокурору Вайді В.В., а також керівнику Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області.

Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення чи отримання ним поштою копії рішення.

Надати дозвіл особі, яка подала дисциплінарну скаргу, на оскарження рішення до Вищої ради правосуддя.