Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

Прокурор Пономаренко І.О. на засідання Комісії не з’явився повторно.

За таких умов Комісією, ураховуючи вимоги пунктів 1, 3 частини третьої статті 47 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697- VII (далі – Закон № 1697-VII), прийнято рішення про розгляд висновку за відсутності прокурора Пономаренка І.О.

На засіданні зачитано пояснення прокурора Пономаренка І.О., що надійшли до Комісії засобами електронного зв’язку 19 червня 2024 року, які долучено до матеріалів дисциплінарного провадження і враховано при прийнятті рішення.

 

3.      Зміст дисциплінарної скарги

Прокурором групи прокурорів Пономаренком І.О. затверджено 12 жовтня 2022 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні № конфіденційна інформація за обвинуваченням ОСОБА-1 та ОСОБА-2 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 190 та частиною другою статті 209 Кримінального кодексу України  (далі – КК України), який 14 жовтня 2022 року направлено до суду.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 березня 2023 року за клопотанням захисника ОСОБА-3 кримінальне провадження № конфіденційна інформація на підставі пункту 10 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) закрито, у зв’язку із закінченням строку досудового розслідування.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 25 вересня 2023 року подану прокурором Пономаренком І.О. апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

За таких обставин скаржник вважав, що в діях прокурора Пономаренка І.О. вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 1, 5 (невиконання чи неналежне виконання службових обов’язків; вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури) частини першої статті 43 Закону № 1697-VII.

 

4.      Обставини, встановлені під час здійснення дисциплінарного провадження

Заслухавши доповідача – члена Комісії Стуконога О.І., вивчивши висновок та інші матеріали дисциплінарного провадження, Комісією встановлено таке.

У провадженні СУ ГУНП в  Дніпропетровській області перебувало кримінальне провадження № конфіденційна інформація стосовно ОСОБА-1, ОСОБА-2 за частиною четвертою статті 190, частиною другою статті 209 КК України.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснювалось групою прокурорів. Старшим групи прокурорів 31 травня 2018 року призначено прокурора Пономаренка І.О.

Постановою Пономаренка І.О. від 12 вересня 2018 року кримінальні провадження № конфіденційна інформація за частиною другою статті 375 КК України та № конфіденційна інформація за частиною четвертою статті 190 КК України, об’єднано за № конфіденційна інформація.

Під час досудового розслідування 21 січня 2022 року повідомлено про підозру ОСОБА-1 за частиною четвертою статті 190 КК України.

У зв’язку із захворюванням підозрюваної ОСОБА-1 прокурором Пономаренком І.О. постановою від 24 лютого 2022 року зупинено досудове розслідування у кримінальному провадженні, а постановою від 17 березня 2022 року досудове розслідування відновлено.

Окрім того, постановою Пономаренка І.О. від 31 березня 2022 року кримінальні провадження № конфіденційна інформація за частиною четвертою статті 190 КК України та № конфіденційна інформація за частиною другою статті 209 КК України об’єднано в одне, якому присвоєно № конфіденційна інформація.

У кримінальному провадженні № конфіденційна інформація на підставі клопотань Пономаренка І.О. строк досудового розслідування продовжено постановами заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури Вахітова Р.Ф.: від  05 квітня 2022 року до 3-х місяців – до 12 травня 2022 року, від 11 травня 2022 року до 5-ти місяців – до 12 липня 2022 року, від 12 липня 2022 року до 6-ти місяців – до 12 серпня 2022 року.

Далі, 23 липня 2022 року, ОСОБА-1 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінального правопорушення за частиною четвертою статті 190, частиною другою статті 209 КК України.

Слідчим СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА-4 за погодженням з Пономаренком І.О. 26 липня 2022 року повідомлено про підозру ОСОБА-2 за частиною четвертою статті 190, частиною другою статті 209 КК України.

На підставі статті 290 КПК України, 05 серпня 2022 року слідчим повідомлено ОСОБА-1, ОСОБА-2 та їх адвокатів про завершення досудового розслідування та надання доступу до його матеріалів.

Також, 06 серпня 2022 року, 22 серпня 2022 року та 08 вересня 2022 року слідчим повідомлено ОСОБА-2 та його адвокату про завершення досудового розслідування, яке направлено рекомендованим листом.

Окрім того, Пономаренком І.О. особисто повідомлено підозрюваних ОСОБА-1, ОСОБА-2 та їх адвокатів про завершення досудового розслідування.

За клопотанням Пономаренка І.О. від 19 вересня 2022 року ухвалою слідчого судді від 27 вересня 2022 року встановлено строк для ознайомлення ОСОБА-1 та ОСОБА-2 з матеріалами кримінального провадження до 11 жовтня 2022 року.

Слідчим 03 жовтня 2022 року складено протокол про надання стороні захисту доступу до матеріалів досудового розслідування та речових доказів, відповідно до якого обвинувачені, їх захисники ознайомились з матеріалами кримінального провадження.

Пономаренком І.О. 12 жовтня 2022 року затверджено обвинувальний акт у кримінальному провадженні № конфіденційна інформація за обвинуваченням ОСОБА-1 та ОСОБА-2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 190, частиною другою статті 209 КК України, який 14 жовтня 2022 року направлено до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська для розгляду по суті.

У підготовчому судовому засіданні 28 березня 2023 року захисником ОСОБА-3 заявлено клопотання про закриття кримінального провадження на підставі пункту 10 частини першої статті 284 КПК України, у зв’язку із закінченням строків досудового розслідування.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 березня 2023 року у кримінальному провадженні № конфіденційна інформація клопотання захисника обвинувачених задоволено та кримінальне провадження закрито на підставі пункту 10 частини першої статті 284 КПК України у зв’язку з порушенням прокурором порядку продовження строків досудового розслідування у кримінальному провадженні, оскільки строки досудового розслідування продовжено постановами заступника керівника обласної прокуратури, а не слідчим суддею.

Суд вважав, що відомості про кримінальне правопорушення за кількома фактами внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – ЄРДР) після введення в дію змін згідно із Законом України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі – Закон № 2147-VІІІ), тому відповідно до статті 5, пункту 2 частини першої статті 219 КПК України, частини четвертої цієї статті, пункту 4 параграфа 2 розділу 4 цього Кодексу, виключно слідчий суддя є суб’єктом, який наділений повноваженнями щодо продовження до шести місяців строку досудового розслідування в даному кримінальному провадженні, де відомості про перше кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР до введення в дію положень Закону № 2147- VІІІ, а наступних – після визначеної цим Законом дати (16.03.2018).

Проте прокурор з клопотанням про продовження строку досудового розслідування звернувся до заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури, який 11 травня 2022 року своєю постановою продовжив строк досудового розслідування до 5-ти місяців та постановою від 12 липня 2022 року – до 6-ти місяців, що не відповідає вимогам Закону № 2147-VІІІ.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, прокурором Пономаренком І.О. 03 квітня 2023 року подано апеляційну скаргу та 29 травня 2023 року доповнення до апеляційної скарги, яку ухвалою Дніпропетровського апеляційного суду від 25 вересня 2023 року залишено без задоволення, а ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 квітня 2023 року – без змін.

Колегія суддів зазначила, що продовження строків досудового розслідування здійснюється слідчим суддею в межах повноважень, визначених положеннями Законів № 2147-VІІІ, № 2617-VІІІ, у кримінальних провадженнях, внесених до ЄРДР з 15 березня 2018 року і які об’єднано із кримінальним провадженням, розпочатим до цієї дати. Всупереч наведеному рішення про продовження строків досудового розслідування двічі ухвалено заступником керівника прокуратури, що дало підстави вважати подальші процесуальні дії та рішення такими, що прийняті поза межами строку досудового розслідування.

На зазначені судові рішення першої та апеляційної інстанції прокурором ОСОБА-5, який забезпечував участь у розгляді скарги судом апеляційної інстанції, 19 грудня 2023 року подано касаційну скаргу. Ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27 грудня 2023 року за касаційною скаргою прокурора відкрито касаційне провадження, яке триває.

 

4.1    Стислий зміст висновку службового розслідування

Відповідно до наказу виконувача обов’язків керівника Дніпропетровської обласної прокуратури від 25 січня 2024 року № 35 проведено службове розслідування за фактом можливого допущення прокурором Пономаренком І.О. порушень вимог кримінального процесуального законодавства під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні  № конфіденційна інформація.

Службовим розслідуванням не встановлено в діях прокурора Пономаренка І.О. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 1, 5 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, оскільки факт неналежного виконання ним службових обов’язків під час здійснення ним процесуального керівництва у кримінальному провадженні № конфіденційна інформація не знайшов свого підтвердження.

 

5.      Пояснення прокурора Пономаренка І.О.

Пономаренко І.О. вважав, що доводи скаржника про неналежне виконання ним службових обов’язків у кримінальному провадженні № конфіденційна інформація не обґрунтовані та необ’єктивні, з огляду на таке.

Він входив до групи прокурорів у вказаному кримінальному провадженні, які здійснювали процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у ньому, та був призначений її керівником. Під час досудового розслідування ним особисто проведено значну кількість слідчих та процесуальних дій. У кримінальному провадженні 21 січня 2022 року повідомлено про підзору ОСОБА-1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 190 КК України.

Окрім того, 25 березня 2022 року розпочато досудове розслідування в іншому кримінальному провадженні за ознаками вчинення злочину, передбаченого частиною другою статті 209 КК України, яке 31березня 2022 року об’єднано з кримінальним провадженням № конфіденційна інформація. У зв’язку з необхідністю проведення низки слідчих та процесуальних дій після повідомлення про підозру ОСОБА-1 та об’єктивними обставинами, що ускладнювали їх виконання, Пономаренком І.О. у березні, квітні та червні 2022 року ініційовано перед керівником органу прокуратури продовження досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № конфіденційна інформація постановами заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури від 05 квітня 2022 року продовжено до 3-х місяців – до 12 травня 2022 року, від 11 травня 2022 року до 5-ти місяців – до 12 липня 2022 року, від 12 липня 2022 року до 6 місяців – до 12 серпня 2022 року.

При вирішенні питання про продовження строку досудового розслідування ним враховано, що відомості про кримінальне правопорушення за частиною четвертою статті 190 КК України, у якому ОСОБА-1 повідомлено про підозру, внесено до ЄРДР 04 січня 2017 року.

Відповідно до статті 294 КПК України в редакції від 14 жовтня 2014року, що регулювала питання продовження досудового розслідування у кримінальних провадженнях, розпочатих до набрання 15 березня 2018 року чинності Законом № 2147-VІІІ (пункт 4 параграф 2 розділу 4), якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове слідство неможливо закінчити у строк, зазначений у пункті 2 абзацу третього частини першої статті 219 цього Кодексу, тобто 2 місяці, він може бути продовжений до шести місяців – керівником регіональної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора.

Про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень за частиною четвертою статті 190, частиною другою статті 209 КК України повідомлено 23 липня 2022 року ОСОБА-1 та 16 липня 2022 року ОСОБА-2, які, діючи умисно, незаконно, за попередньою змовою групою осіб, 01 лютого 2013 року шляхом обману заволоділи чужим майном, яке належить територіальній громаді м. Дніпро та внаслідок умисних, незаконних дій ОСОБА-1, ОСОБА-2 територіальній громаді м. Дніпра спричинено майнову шкоду на загальну суму 1 546 424 грн., що у 2696 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, тобто є особливо великим розміром.

Після направлення обвинувального акта для розгляду до суду ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 березня 2023 року кримінальне провадження закрито на підставі пункту 10 частини першої статті 284 КПК України.

Пономаренком І.О. 03 квітня 2023 року на цю ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська подано апеляційну скаргу, а 29 травня 2023 року – доповнення до апеляційної скарги, яку Дніпровським апеляційним судом не задоволено.

Він також зазначив, що в обґрунтування прийнятого рішення про закриття кримінального провадження судами першої та апеляційної інстанцій вказано порушення порядку продовження строків досудового розслідування кримінального провадження постановами заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури від 11 травня 2022 року до 5-ти місяців та від 22 червня 2022 року до 6-ти місяців, а не слідчим суддею.

Прокурор пояснив, що судами обох інстанцій зазначено, що такі висновки викладено у постанові Об’єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду (далі – ОП ККС ВС) від 31 жовтня 2022 року у справі № 73/12578/19, однак суди помилково дійшли висновку щодо тотожності обставин цієї справи з обставинами продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № конфіденційна інформація і невірно трактували та застосували висновки ОП ККС ВС до кримінального провадження № конфіденційна інформація.

Пономаренко І.О. вважав, що посилання судів першої та апеляційної інстанції на зазначену постанову ОП ККС ВС є нерелевантним, а доводи щодо тотожності обставин невірні, про що ним детально зазначено у доводах апеляційної скарги. Така судова практика сформована вже після продовження строків досудового розслідування у кримінальному провадженні № конфіденційна інформація, тому не могла бути ним врахована, а з урахуванням іншої та більш сучасної практики Верховного суду, зокрема правових висновків, сформованих ОП ВС від 11.09.2023 у справі № 711/8244/18, наявні всі правові підстави для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанції у кримінальному провадженні № конфіденційна інформація.

 

6.      Правові джерела, що підлягають застосуванню, та мотиви ухваленого Комісією рішення

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 2 частини другої статті 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус  прокурорів, загальні права і обов’язки прокурора визначено Законом № 1697-VII.

Згідно зі статтею 3 Закону № 1697-VII діяльність прокуратури ґрунтується на засадах законності, справедливості, неупередженості та об’єктивності.

Згідно з вимогами частини другої статті 16 Закону № 1697-VII, здійснюючи функції прокуратури, прокурор є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску, втручання і керується у своїй діяльності лише Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог пунктів 3, 4 частини четвертої статті 19 Закону № 1697-VII прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, а також додержуватись правил прокурорської етики, зокрема, не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити  авторитету прокуратури.

Згідно зі статтею 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до статті 9 КПК України, під час кримінального провадження прокурор зобов’язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Розумність строків є однією із засад кримінального провадження, передбачених статтею 7 КПК України.

Частиною першою статті 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об’єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Повноваження прокурора у кримінальному провадженні визначено частиною другою статті 36 КПК України, зокрема, передбачено, що прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження та продовження строків досудового розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною другою та третьою статтею 37 КПК України прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення.

Згідно з вимогами статті 219 КПК України, строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Досудове розслідування повинне бути закінчене протягом 2-х місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Статтею 283 КПК України визначено, що прокурор зобов’язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: закрити кримінальне провадження; звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Виходячи з приписів статті 92 КПК України, тягар доказування покладений на сторону обвинувачення.

Кримінальне провадження закривається у разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 КПК України (пункт 10 частини першої статті 284 КПК України).

Згаданими нормами визначено, що прокурор має право приймати процесуальні рішення у кримінальному провадженні виключно в межах процесуальних строків, зокрема, складати, затверджувати та направляти обвинувальний акт у кримінальному провадженні саме в межах строку досудового розслідування.

Кримінальним процесуальним законодавством не передбачено можливості спрямування обвинувального акта до суду поза межами строків досудового розслідування.

Обов’язок прокурора якнайшвидше, але не пізніше визначеного законом процесуального строку після повідомлення особі про підозру звернутись до суду з обвинувальним актом або закрити кримінальне провадження, є гарантією фундаментального права людини на розгляд її справи упродовж розумного строку, закріпленого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція), передбаченого статтею 7, частиною першою статті 21 КПК України, що підтверджується усталеною практикою Європейського суду з прав людини.

Так, Велика палата Європейського суду з прав людини у пункті 68 рішення у справі Карт проти Туреччини (Kart v. Turkey, заява № 8917/05) зазначила, що право на розгляд справи протягом розумного строку базується на необхідності гарантувати, що обвинуваченим доведеться не залишатись занадто довго у стані невизначеності щодо результатів кримінальних звинувачень проти них. Так само Європейський суд з прав людини у пункті 18 рішення в справі Вемхофф проти Німеччини (Wemhoff v. Germany, заява № 2122/64) вказував, що чітка мета відповідного положення пункту 1 статті 6  Конвенції у кримінальних справах полягає у забезпеченні того, щоби обвинувачені особи не перебували занадто довго під обвинуваченням та обвинувачення було визначене.

Тому, застосування передбачених законом наслідків пропуску такого строку, як строк досудового розслідування, не є зайвим формалізмом, оскільки строки досудового розслідування є граничними, а положення частини п’ятої статті 294 КПК України виключає можливість суду поновити строк досудового розслідування, що завершився.

Положеннями частини першої та другої статті 11 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого 27 квітня 2017 року всеукраїнською конференцією прокурорів (далі – Кодекс) прокурор повинен постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність; своєю доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю та сумлінним виконанням службових обов’язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї.

Статтею 15 Кодексу передбачено, що прокурор повинен здійснювати службові повноваження сумлінно, компетентно, вчасно і відповідально, постійно підвищувати свій професійний рівень, культуру спілкування, виявляти ініціативу, відповідальне ставлення та творчий підхід до виконання своїх службових обов’язків, фахово орієнтуватися у чинному законодавстві, передавати власний професійний досвід колегам. Він має усвідомлювати, що його діяльність оцінюється з урахуванням рівня підготовки, знання законодавства, компетентності, ініціативності, комунікативних здібностей, здатності вчасно і якісно виконувати службові обов’язки та завдання.

Окрім цього, згідно з Нормами професійної відповідальності та переліком необхідних прав і обов’язків прокурорів, прийнятих Міжнародною асоціацією прокурорів 23 квітня 1999 року, прокурори зобов’язані завжди підтримувати честь та гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, правил та етики їх професії, в будь-який час дотримуватись найбільш високих норм чесності.

Критерії, вимоги щодо ефективності виконання повноважень прокурором у сфері процесуального керівництва у кримінальних провадженнях встановлено відповідними нормами КПК України, наказом Генерального прокурора від 30.09.2021 № 309 (далі – наказ № 309) «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні».

Відповідно до пункту 7 наказу № 309 нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування слідчими органів Національної поліції України в обласних прокуратурах забезпечують прокурори структурних підрозділів, які здійснюють нагляд за додержанням законів Національною поліцією України.

Службові обов’язки прокурора Пономаренка І.О. на час викладених у дисциплінарній скарзі обставин закріплено розподілом обов’язків між працівниками другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Дніпропетровської обласної прокуратури, затвердженим заступником керівника обласної прокуратури 05 листопада 2021 року.

Згідно з цим розподілом обов’язків серед іншого на прокурора Пономаренка І.О. покладено обов’язки із здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням, підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях, які розслідуються слідчими слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, підтримання обвинувачення у них, оскарження судових рішень в апеляційному та касаційному порядку; у встановленому порядку проведення слідчих (розшукових) дій у кримінальних провадженнях, взяття участі у їх проведенні за власною ініціативою або доручення їх проведення, надання іншої практичної допомоги слідчим у розслідуванні злочинів, прийняття процесуальних рішень у випадках, передбачених законодавством, у тому числі щодо закриття кримінальних проваджень.

Дисциплінарне провадження стосовно Пономаренка І.О. відкрито у зв’язку з можливим неналежним виконанням чи невиконанням ним службових обов’язків та вчиненням дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.

Наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують доводи дисциплінарної скарги та інші обставини, які мають значення для прийняття рішення у дисциплінарному провадженні, можуть встановлюватися письмовими, речовими електронними доказами та поясненнями посадових або службових осіб органів прокуратури.

Для встановлення наявності чи відсутності факту невиконання чи неналежного виконання прокурором службових обов’язків потрібно установити, зокрема, факт ухилення прокурора від вчинення дій, передбачених законодавством, в рамках виконання ним спеціальних повноважень або завідомо неякісне, із порушенням норм законодавства та правил професійної етики, виконання прокурором посадових обов’язків, що тягне за собою настання негативних наслідків.

Пономаренко І.О. має статус прокурора і за загальними правилами, викладеними у статті 19 Закону № 1697-VII, на нього покладено обов’язки неухильного дотримання присяги прокурора.

Склавши Присягу, зміст якої наведено у статті 36 Закону № 1697-VII, прокурор Пономаренко І.О. серед іншого, взяв на себе обов’язок додержуватися Конституції, чинного законодавства України, нормативно-правових актів Генерального прокурора, вказівок керівництва, що прямо стосуються реалізації прокурором функцій прокуратури, виданих в письмовій формі в межах повноважень, визначених законом.

Оцінку діям Пономаренка І.О. Комісією надано на підставі матеріалів, зібраних під час дисциплінарного провадження.

При наданні оцінки обставинам цього дисциплінарного провадження Комісія діє виключно в рамках компетенції, встановленої Законом, тобто оцінює тільки ті факти, які можуть свідчити про наявність або відсутність діях прокурора Пономаренка І.О. складу дисциплінарного проступку та ступінь його вини, а тому дії прокурора, зазначені у дисциплінарній скарзі, слід розглядати через призму їх відповідності чи невідповідності вимогам законів та нормативно-правових актів.

Оцінивши діяльність Пономаренка І.О. на предмет відповідності наведеним вимогам та встановленим у дисциплінарному провадженні обставинам, Комісія дійшла висновку про наявність порушення ним приписів чинного законодавства, що обґрунтовується наступним.

Прокурор Пономаренко І.О., здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № конфіденційна інформація у формі процесуального керівництва, реалізуючи свої повноваження, мав забезпечити виконання завдань кримінального провадження з дотриманням його загальних засад, принципу законності, тобто неухильного додержання вимог Конституції України, КПК України, вимог інших нормативно-правових актів.

Підставою для юридичної відповідальності прокурора – процесуального керівника є винесення ним незаконних і необґрунтованих процесуальних рішень, вчинення незаконних дій, бездіяльність, неналежне реагування на скарги учасників процесу, потурання порушенням закону з боку осіб, на яких поширюються його процесуальні повноваження.

Обов’язки прокурора характеризують сутність його службової діяльності, адже саме через них виявляється його роль у реалізації повноважень держави.

Невикористання прокурором наданих йому законодавством повноважень під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні без поважних причин, що зумовлює, зокрема закриття судом кримінального провадження на підставі пункту 10 частини 1 статті 284 КПК України у зв’язку із закінченням строку досудового розслідування, свідчить про неналежне виконання прокурором своїх службових повноважень.

Так, відповідно до правового висновку щодо застосування норм права (статті 219 КПК України) у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 15 вересня 2021 року у справі № 711/3111/19, кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов’язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням). А тому в межах строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду.

Відповідно до частини першої статті 28 КПК України, процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийнятими в розумні строки, тобто такі, що є об’єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень,

Частиною другою статті 283 КПК України передбачено, що прокурор зобов’язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: закрити провадження, звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Ураховуючи вимоги пункту 9 частини другої статті 36, пункту 10 частини першої статті 284 КПК України, після закінчення 12 липня 2022 року строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № конфіденційна інформація, єдиним законним способом дій прокурора у цьому мало бути винесення постанови про закриття кримінального провадження, що Пономаренком І.О. не зроблено.

У підсумку дії/бездіяльність Пономаренка І.О., яким порушено порядок продовження строків досудового розслідування, призвели до закриття Кіровським районним судом м. Дніпропетровська 28 березня 2023 року кримінального провадження № конфіденційна інформація стосовно ОСОБА-1 та ОСОБА-2 на підставі пункту 10 частини першої статті 284 КПК України та унеможливлення вирішення по суті питання про кримінальну відповідальність вказаних осіб.

Далі Пономаренко І.О., продовжуючи неналежно виконувати свої службові обов’язки, 28 березня 2023 року у засіданні Кіровського районного суду м. Дніпропетровська безпідставно заперечував проти закриття судом кримінального провадження, направленого до суду поза межами строків досудового розслідування та без достатніх на це правових підстав направив 03 квітня 2023 року апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції та 29 травня 2023 року доповнення до апеляційної скарги, яку ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 25 вересня 2023 року залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

У зв’язку з перебуванням прокурора Пономаренка І.О. з 01 вересня 2023 року у відпустці, участь у розгляді апеляційної скарги прийняв прокурор групи прокурорів ОСОБА-5.

Пояснення Пономаренка І.О., в яких він ствердив про помилкову позицію судів першої та апеляційної інстанції у вказаній справі, неправильне застосування ними висновку Об’єднаної палати Кримінального касаційного суду Верховного суду у справі № 73/12578/19 до кримінального провадження № конфіденційна інформація та нерелевантність їх посилань на нього, Комісія оцінює як такі, що не спростовують доводи дисциплінарної скарги та матеріалів перевірки у дисциплінарному провадженні.

Перевірку доводів дисциплінарної скарги проведено виключно у межах встановленої законом компетенції, а саме надано оцінку тільки фактам, які можуть свідчити про наявність або відсутність у діях прокурора складу дисциплінарного проступку та про ступінь його вини.

Таким чином, внаслідок невиконання членом групи прокурорів Пономаренком І.О. вимог закону під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні, не виконано завдання кримінального провадження, закріплені частиною першою статті 2 КПК України, щодо забезпечення швидкого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, а також прав підозрюваних, визначених частиною першою статті 283 КПК України, на розгляд обвинувачення проти них в суді в найкоротший строк або його припинення шляхом закриття провадження.

Не посягаючи на процесуальну самостійність прокурора, проте комплексно оцінюючи доводи дисциплінарної скарги про вчинення прокурором Пономаренком І.О. дисциплінарного проступку та обставини, встановлені під час перевірки, Комісія дійшла консолідованого висновку про порушення ним вимог статті 19 Закону № 1697-VII, статей 2, 7, 9, 28, 36, 219, 283 КПК України, тобто вчинення дисциплінарного проступку, відповідальність за який передбачено пунктом 1 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII «Про прокуратуру», а відтак наявні підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання службових обов’язків.

Вчинення прокурором Пономаренком І.О. дисциплінарного проступку підтверджено:

- дисциплінарною скаргою Дніпровського міського голови Філатова Б.А.;

- ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 березня 2023 року (справа № конфіденційна інформація);

- ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 25 вересня 2023 року (справа № конфіденційна інформація);

- поясненнями Пономаренка І.О.

З приводу зазначених у дисциплінарній скарзі скаржником доводів про вчинення прокурором Пономаренком І.О. дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, слід зазначити таке.

Як свідчить усталена практика Комісії, до дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури відноситься: вчинення дій, що містять ознаки корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших кримінальних правопорушень; керування транспортними засобами у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння або відмова від проходження огляду з метою виявлення стану сп’яніння та ненадання документів, які підтверджують, що прокурор не перебував у такому стані; неподання або несвоєчасне подання прокурором без поважних причин анкети доброчесності прокурора; подання в анкеті доброчесності прокурора недостовірних (у тому числі неповних) тверджень; умисне приховування достовірної інформації про вчинення іншим прокурором дій, що порушують Присягу прокурора чи вимоги Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів; протиправні позаслужбові стосунки – використання прокурором своїх службових повноважень або службового статусу та пов’язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб; порушення прокурором вимог, заборон та обмежень, встановлених Законами України «Про запобігання корупції», «Про прокуратуру».

Наведені у дисциплінарній скарзі дії зазначеного прокурора не охоплюються зазначеним переліком, відповідальність за який передбачено пунктом 5 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII.

За результатами дисциплінарного провадження не встановлено фактів вчинення Пономаренком І.О. дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, відповідальність за які передбачено пунктом 5 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII.

Згідно з частиною четвертою статті 48 Закону № 1697-VII рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення або рішення про можливість подальшого перебування на посаді прокурора може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці.

Відповідно до рішення Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 05 березня 2018 року у справі № 800/422/17, триваюче правопорушення – це проступок, пов’язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов’язків, передбачених правовою нормою, яке припиняється, або виконанням регламентованих обов’язків, або притягненням винної у невиконанні особи до відповідальності. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов’язків.

У випадку, який є предметом дисциплінарного провадження, прокурором Пономаренком І.О. вчинено триваючий проступок, початковим та кінцевим етапом якого варто вважати факти першої та останньої дій прокурора, охоплених єдиним умислом.

Як вбачається з матеріалів дисциплінарного провадження, днем початку вчинення дисциплінарного проступку треба вважати 14 жовтня 2022 року, тобто день направлення обвинувального акта до суду поза межами строку досудового розслідування та завершено 29 травня 2023 року – у день направлення прокурором Пономаренком І.О. доповнення до апеляційної скарги в судову палату з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду.

Наказом керівника Дніпропетровської обласної прокуратури від 25 серпня 2023 року № 2118к Пономаренку І.О. надано відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною конфіденційна інформація, з 01 вересня 2023 року до 12 березня 2027 року.

Відтак, встановлений частиною четвертою статті 48 Закону № 1697-VII строк для прийняття рішення про притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, не минув.

Під час прийняття рішення у дисциплінарному провадженні щодо виду дисциплінарного стягнення, з огляду на вимоги частини 3 статті  48 Закону № 1697-VII, Комісією взято до уваги характер проступку, його наслідки, очевидність порушень, особу прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення, службову характеристику, професійний досвід та період роботи в органах прокуратури, відсутність дисциплінарних стягнень.

З урахуванням зазначених обставин Комісія дійшла висновку, що застосування до прокурора Пономаренка І.О. дисциплінарного стягнення у виді догани є пропорційним вчиненому ним дисциплінарному проступку.

Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення, під час дисциплінарного провадження не встановлено.

На підставі зазначеного, керуючись статтями 43, 47–50, 77, 78 Закону № 1697-VII, пунктами 108, 110–112, 115-117 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісія,

ВИРІШИЛА: