Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

1. Відомості про прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження

Скаржника та прокурора Шабанова Є.С. своєчасно та належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії.

У засіданні взяли участь прокурор Шабанов Є.С., скаржник – прокурор Дмитрунь Ю.О.

Заслухавши доповідача Томак М.В., скаржника та прокурора Шабанова Є.С., вивчивши висновок, дослідивши матеріали перевірки, Комісією встановлено таке.

Слідчим СВ Макарівського РВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_4 27 вересня та 12 листопада 2009 року порушено кримінальні справи стосовно ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 за фактом вчинення злочину, передбаченого частиною другою статті 121 КК України, і які 12 листопада 2009 року об’єднано за № 14-8755.

Під час попереднього слідства усім підозрюваним обрано запобіжний захід у виді взяття під варту. Після направлення 23 грудня 2009 року обвинувального висновку до суду обраний ОСОБА_2 та ОСОБА_3 запобіжний захід змінено на підписку про невиїзд (11 жовтня 2012 року), ОСОБА_1 – тримання під вартою з можливістю внесення застави (08 квітня 2013 року).

Підтримання державного обвинувачення у суді здійснено прокурором Шабановим Є.С.

Вироком Макарівського районного суду Київської області від 23 грудня 2013 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнано винними у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 121 КК України, та кожному із них призначено покарання пов’язане із позбавленням волі.

Ухвалою Колегії суддів Апеляційного суду Київської області від 26 лютого 2014 року апеляції прокурора, який брав участь у суді першої інстанції, обвинувачених та захисника обвинуваченого Калюжного В.В. задоволено частково. Вирок від 23 грудня 2013 року скасовано, а кримінальну справу направлено прокурору для проведення додаткового розслідування.

Після повернення кримінальної справи прокурору, на виконання вимог КПК України, 20 травня 2014 року відомості за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 121 КК України, внесено до ЄРДР № 12014110210000293.  

Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснено слідчими СВ Макарівського ВП Ірпінського ВП ГУ НП в Київській області, а процесуальне керівництво – групою прокурорів, старшим у якій визначено прокурора Шабанова Є.С.

23 червня 2016 року за погодженням із прокурором Шабановим Є.С. ОСОБА-1 повідомлено про підозру.

Постановою виконувача обов’язків керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури ОСОБА_5 від 22 серпня 2016 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців – 23 вересня 2016 року.

Постановами слідчого ОСОБА_6 від 14 вересня 2016 року досудове розслідування у провадженні зупинено на підставі пункту 1 частини першої статті 280 КПК України, а 29 травня 2018 року відновлено.

Повідомлення про підозру, яке погоджено прокурором Шабановим Є.С., вручено ОСОБА_3 та ОСОБА_2 04 червня 2018 року, а 05 червня 2018 року ОСОБА_1 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри.

05 червня 2018 року прокурором Шабановим Є.С. слідчому надано доручення щодо повідомлення сторонам кримінального провадження про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів досудового розслідування.

Сторону захисту із матеріалами досудового розслідування ознайомлено у період з 18 липня до 31 серпня 2018 року.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні затверджено прокурором Шабановим Є.С. 28 вересня 2018 року, у цей же день підозрюваними та їх захисниками прокурору Шабанову Є.С. надано розписки про вручення копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування.

Відомості про результати досудового розслідування кримінального провадження № 12014110210000293 внесено Шабановим Є.С. до ЄРДР о 17 год 28 вересня 2018 року, зокрема: про направлення обвинувального акта у ньому до Макарівського районного суду Київської області. 

Відповідно до копії супровідного листа про направлення обвинувального акта та додатків до нього до суду, який підписано прокурором Шабановим Є.С., обвинувальний акт надійшов до Макарівського районного суду Київської області лише 25 вересня 2023 року (вхідний суду № 6246/23).

За інформацією з веб-порталу «Судова влада України» кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 перебуває на розгляді судді Макарівського районного суду Київської області ОСОБА_7, якою 12 березня 2024 року кримінальне провадження призначено до розгляду (ухвала у справі № 370/233/23).

Відповідно до інформації із листа Офісу Генерального прокурора від 06 вересня 2023 року № 27/73993вих-23 до Київської обласної прокуратури за належністю направлено скаргу Семененка М.О., яку зареєстровано в обласній прокуратурі 08 вересня 2023 року № 5632-23 та для розгляду направлено до Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області.

Опрацюванням згаданої скарги встановлено, що її подано з підстав недотримання розумних строків під час здійснення досудового розслідування. У ній порушено питання виконання стороною обвинувачення вимог КПК України, зокрема, щодо прийняття рішення про зобов’язання уповноваженої особи направити обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12014110210000293 до суду чи закрити провадження, а також повідомити про процесуальний статус скаржника. У скарзі також зауважено на інформації про останні, відомі підозрюваному, процесуальні дії та рішення проведені/прийняті стороною обвинувачення, зокрема, про повідомлення 05 червня 2018 року про зміну раніше повідомленої ОСОБА_1 підозри, завершення досудового розслідування, направлення у вересні 2018 року обвинувального акта до суду, про що скаржнику стало відомо з листів окружної прокуратури від 11 березня 2021 року та територіального органу поліції від 12 червня 2023 року.

Одночасно з інформації керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури вбачається, що окрім відомостей про розгляд скарги ОСОБА_1 у 2023 році, інші у прокуратурі відсутні.

Листом Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини Сокоренко М.С. від 25 квітня 2024 року № 63231/56131-33-24/5.3.2 Комісію повідомлено про те, що 30 листопада 2023 року Уповноваженим від Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) отримано матеріали заяви ОСОБА_1, який, з огляду на надмірну тривалість кримінального провадження та відсутність ефективних засобів юридичного захисту, скаржився на порушення його прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Вказану заяву до ЄСПЛ подано скаржником 23 серпня 2023 року (№ 33426/23).

У відповідь на отримані матеріали підготовлено та 21 березня 2024 року до ЄСПЛ направлено зауваження Уряду України у справі «ОСОБА_1 проти України», рішення у якій наразі не прийнято.

У дисциплінарному провадженні ініційовано проведення службового розслідування фактів, викладених у дисциплінарній скарзі, під час якого пояснення надано керівником Києво-Святошинської окружної прокуратури Дмитрунем Ю.О., його першим заступником ОСОБА_5, адвокаткою ОСОБА_8.

Прокурор Дмитрунь Ю.О. пояснив, що 21 лютого 2024 року до окружної прокуратури надійшло доручення обласної прокуратури про надання інформації Уповноваженому у справах ЄСПЛ у кримінальному провадженні                                            № 12014110210000293. На виконання доручення встановлено, що 28 вересня 2018 року прокурор Шабанов Є.С. від слідчого отримав (нарочно) матеріали вказаного провадження, проєкт обвинувального акта із додатками. Після затвердження обвинувального акта його скеровано до суду лише у вересні 2023 року. Про прийняття у 2018 році рішення не направляти обвинувальний акт до суду через втрату розписок про вручення копій обвинувального акта та його направлення до суду лише у вересні 2023 року прокурор Шабанов Є.С. керівництву окружної прокуратури не повідомляв.

Аналогічні пояснення надано прокурором ОСОБА_5.

Адвокатка ОСОБА_8 повідомила, що влітку 2013 року між нею та Солоним І.Б., який притягувався до кримінальної відповідальності, укладено договір про надання йому правової допомоги. Після направлення кримінальної справи для проведення додаткового розслідування та внесення відповідних відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, досудове розслідування тривалий час не проводилося. Приблизно у липні 2018 року стороною обвинувачення повідомлено про закінчення досудового розслідування, стороні захисту надано можливість ознайомитися із його матеріалами. У вересні цього ж року їй та її підзахисному вручено копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування, у відповідь стороні обвинувачення надано розписки. Через деякий час Солоний І.Б. повідомив адвокатці про факт звернення до нього прокурора з приводу повторного підписання розписок, у чому прокурору відмовлено. Окрім цього, ОСОБА_8 повідомила про те, що її підзахисний дії слідчого чи прокурора не оскаржував.

У період з вересня 2018 року до вересня 2023 року службові обов’язки прокурора Шабанова Є.С. визначено наказами керівника Києво-Святошинської місцевої (окружної) прокуратури «Про розподіл обов’язків між працівниками Києво-Святошинської місцевої (окружної) прокуратури» від 12 вересня 2018 року № 110вих-18; 14 березня та 12 серпня 2019 року № 38вн-19 та № 162вн-19; 16 липня, 30 листопада та 08 грудня 2021 року № 37, № 59 та №63; 12 січня, 22 лютого, 08 червня, 07 серпня 2023 року №№ 1, 3, 11, 14, згідно з якими на прокурора Шабанова Є.С., окрім здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва, покладено обов’язки: із забезпечення виконання вимог закону щодо додержання розумних строків кримінального провадження; внесення відомостей до ЄРДР, у тому числі про результати досудового розслідування. 

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, загальні права і обов’язки прокурора визначено Законом № 1697‑VII.

Згідно із пунктами 2, 10 частини першої статті 3 Закону № 1697-VII діяльність прокуратури ґрунтується на засадах законності, справедливості, неупередженості, об’єктивності. Пунктом 3 частини четвертої статті 19 цього ж Закону визначено, що прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Пунктами 2, 14, 21 частини першої статті 7 КПК України визначено, що серед інших, основними засадами кримінального провадження є законність, доступ до правосуддя, розумність строків.

Частина перша статті 9 КПК України передбачає, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов’язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Частиною першою статті 21 КПК України визначено, що кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Частиною першою, другою, третьою статті 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об’єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.

Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є:

1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо;

2) поведінка учасників кримінального провадження;

3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

Відповідно до пункту 14 частини другої статті 36 КПК України прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений звертатися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до частин першої та другої статті 37 КПК України прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування.

Прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення.

Згідно із частиною четвертою статті 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.

Статями 113, 115 КПК України визначені поняття процесуальних строків, та порядок обчислення процесуальних строків. Частиною другою статті 113 цього Кодексу установлено, що будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Статтею 116 передбачено, що процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 219 КПК України з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування повинно бути закінчене протягом 2 місяців.

Статтею 283 КПК України визначено, що особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження.

Прокурор зобов’язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій:

1) закрити кримінальне провадження;

2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності;

3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Відомості про закінчення досудового розслідування вносяться прокурором до ЄРДР.

Відповідно до вимог пункту 10 частини першої статті 284 КПК України кримінальне провадження закривається, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров’я особи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до пункту 3 розділу ІV Порядку організації діяльності прокурорів та слідчих органів прокуратури у кримінальному провадженні, затвердженого наказом Генерального прокуратура від 28 березня 2019 року № 51 (далі – Наказ № 51) чинного на час вчинення прокурором дисциплінарного проступку, прокурор у кримінальному провадженні, здійснюючи процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, відповідно до вимог законодавства забезпечує виконання завдань кримінального провадження з дотриманням його загальних засад. 

Відповідно до пункту 11 Наказу № 309 прокурор здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні відповідно до вимог законодавства.

Пунктом 11.22 Наказу № 309 визначено, що прокурор який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні здійснює повноваження, передбачені КПК України.

Згідно з висновком у постанові Верховного Суду від 15 вересня 2021 року у справі № 711/3111/19, кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов’язує у часі із зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням). Тому у межах строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складений, затверджений та вручений, а й безпосередньо направлений до суду.

Колегія суддів Верховного Суду 03 червня 2021 року у справі № 525/641/20 зазначила, що досудове розслідування, яке має наслідком звернення до суду з обвинувальним актом або з клопотанням про застосування примусових заходів, має три ключові стадії: початок – визначається внесенням відомостей до ЄРДР; завершення – пов’язується з фактом відкриття матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику, законному представнику, захиснику особи та іншим особам відповідно до положень статті 290 КПК України; закінчення – зверненням до суду з обвинувальним актом (стаття 283 КПК). Тобто, кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов’язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням), як це передбачено у статті 219 КПК України.

Згідно з Нормами професійної відповідальності та переліком необхідних прав та обов’язків прокурорів, прийнятих 23 квітня 1999 року Міжнародною Асоціацією прокурорів, прокурори зобов’язані завжди підтримувати честь та гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, правил та етики їх професії, в будь-який час дотримуватись найбільш високих норм чесності, у тому числі підтримувати професійну конфіденційність.

Відповідно до пунктів 1, 3 Керівних принципів, що стосуються державних обвинувачів, які прийняті восьмим конгресом Організації об’єднаних націй з попередження злочинності та поводженню з правопорушниками (Гавана, Куба, 27 серпня – 07 вересня 1990) особи, відібрані для здійснення судового переслідування, повинні мати високі моральні якості та здібності, а також відповідну підготовку та кваліфікацію.

Особи, які здійснюють судове переслідування, будучи найважливішими представниками системи відправлення кримінального правосуддя, завжди зберігають честь та гідність своєї професії.

Розділом ІІІ Європейських інституцій з питань етики та поведінки прокурорів (Будапештські принципи), ухвалених Конференцією генеральних прокурорів країн-членів Ради Європи у 2005 році, які згідно з частиною другою статті 3 Кодексу є нормативною базою правового регулювання відносин у сфері професійної етики та поведінки прокурорів, передбачено, що поведінка прокурорів, як і суддів, не може бути залишена на власний розсуд незалежно від того, чи це стосується робочого або вільного часу. Це особливо важливо при оцінці діяльності прокурорів і в дисциплінарних провадженнях проти них.

Оцінивши доводи дисциплінарної скарги на предмет відповідності дій прокурора Шабанова Є.С. нормам законів та підзаконних актів, Комісія дійшла консолідованого висновку про те, що його дії не відповідають загальним засадам кримінального провадження, зокрема: законності, доступу до правосуддя та розумності строків, а також покладеним на процесуального керівника обов’язкам, пов’язаним із неухильним додержанням вимог Конституції України, КПК України інших актів законодавства.

Дисциплінарне провадження стосовно прокурора Шабанова Є.С. відкрито у зв’язку із невиконанням чи неналежним виконанням прокурором своїх службових обов’язків. 

Склавши Присягу, зміст якої наведено у статті 36 Закону № 1697-VII, прокурор Шабанов Є.С. серед іншого, взяв на себе обов’язок додержуватися Конституції, чинного законодавства України, чинних нормативно-правових актів, правил прокурорської етики, якими повинні керуватися прокурори при виконанні своїх службових обов’язків та поза службою, визначених у Кодексі професійної етики та поведінки прокурорів.

Натомість усупереч вимогам пункту 2 частини першої статті 3, пункту 3 частини четвертої статті 19 Закону № 1697‑VII, статті 2, пунктів 2, 14, 21 частини першої статті 7, статей 9, 28, 113, 116, 219, 283 КПК України, пункту 3 розділу ІV Наказу № 51, пункту 11.22 Наказу № 309 Шабанов Є.С., за обставин викладених у дисциплінарній скарзі, допустив дії, які вказують на порушення ним вимог кримінального процесуального законодавства, Законів України та відомчих нормативно-правових актів Генерального прокурора та адміністративних наказів керівництва Києво-Святошинської окружної (місцевої) прокуратури Київської області, якими врегульовано строки досудового розслідування, їх обчислення, право осіб на розгляд справи у розумні строки, обов’язки процесуального керівника, тощо,  у зв’язку із чим підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності на підставі пункту 1 частини першої статті 43 Закону № 1697‑VII,  

Законодавцем визначено, що досудове розслідування – стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження.

Обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Засадами кримінального провадження є законність та доступ до правосуддя, які передбачають обов’язок прокурора неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК України, вимог інших актів законодавства, а також гарантують право особи на доступ до правосуддя у розумні строки.

Процесуальні строки – це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Тому будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Важливо, що саме розумні строки є однією з загальних засад кримінального провадження. Це означає, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об’єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Проведення досудового розслідування у розумні строки під час досудового розслідування і до направлення обвинувального акта до суду забезпечує у тому числі прокурор.

Отже, вочевидь, що дотримання строків досудового розслідування є невід’ємною складовою такої засади кримінального провадження як розумність строків та законність.

Згідно із нормами КПК України прокурор зобов’язаний якнайшвидше, але не пізніше визначеного законом процесуального строку після повідомлення особі про підозру та за наявності підстав звернутись до суду з обвинувальним актом або закрити кримінальне провадження – це є гарантією фундаментального права людини на розгляд її справи упродовж розумного строку, закріпленого у пункті 1 статті 6 Конвенції, передбаченого статтею 7, частини першої статті 21 КПК України, та підтверджується усталеною практикою ЄСПЛ. Зокрема, Велика палата ЄСПЛ у пункті 68 рішення у справі Карт проти Туреччини (Kart v. Turkey, заява № 8917/05) зазначила, що право на розгляд справи протягом розумного строку базується на необхідності гарантувати, що обвинуваченим доведеться не залишатись занадто довго у стані невизначеності щодо результатів кримінальних звинувачень проти них. Так само ЄСПЛ у пункті 18 рішення в справі Вемхофф проти Німеччини (Wemhoff v. Germany, заява № 2122/64) вказував, що чітка мета відповідного положення пункту 1 статті 6 Конвенції у кримінальних справах полягає у забезпеченні того, щоби обвинувачені особи не перебували занадто довго під обвинуваченням та обвинувачення було визначене.

Згідно із сталою практикою Комісії дисциплінарний проступок – це винне, протиправне діяння (бездіяльність), яке порушує трудову дисципліну у відповідному організованому колективі шляхом невиконання чи неналежного виконання своїх службових обов’язків, яке передбачає застосування дисциплінарних санкцій, визначених чинним законодавством.

Службовими обов’язками прокурора слід вважати нормативно визначені вид та міру необхідної поведінки, котрі забезпечують реалізацію завдань, постановлених перед прокуратурою суспільством і державою та повноважень, наданих для ефективного здійснення професійних функцій (постанова Великої палати Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 800/433/17 (П/9901/112/18)).

Безумовним службовими обов’язками процесуального керівника у кримінальному провадженні є забезпечення всебічного дослідження обставин кримінального провадження, здійснення швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування та прийняття законного у розумні строки рішення.

Тому, навіть за відсутності наразі рішення уповноваженого суду про порушення прав та основоположних свобод особи, є очевидним факт того, що процесуальним керівником Шабановим Є.С. у кримінальному провадженні № 12014110210000293 не додержано законності, порушено право особи на справедливий суд у розумні строки, що значно обмежило його права та свободи.

Отже, через недбале ставлення процесуального керівника до виконання покладених на нього обов’язків, обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні стосовно осіб, яким інкриміновано вчинення тяжкого кримінального правопорушення проти життя та здоров’я особи направлено до суду із очевидним порушенням розумних строків (через п’ять років з моменту завершення досудового розслідування), у кримінальному провадженні наразі не досягнуто його завдань, зокрема до установленої законом відповідальності не притягнуто винних осіб, а до кожного учасника кримінального провадження не була застосована належна правова процедура.

Окрім цього, надмірно тривале ненаправлення прокурором Шабановим Є.С. обвинувального акта до суду призвело і до звернення обвинувачених до ЄСПЛ із заявами до України про порушення їх прав і свобод, що у свою чергу, у разі їх задоволення, може призвести до виплат державою матеріальної та моральної шкоди, завданої у зв’язку із недодержанням уповноваженим суб’єктом вимог законодавства, тощо.

Комісія вважає, що прокурор Шабанов Є.С. у силу неналежного виконання ним службових обов’язків вчинив дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 1 частини першої статті 43 Закону № 1697‑VII.

Вчинення прокурором Шабановим Є.С. дисциплінарного проступку підтверджено матеріалами цього дисциплінарного провадження. Зокрема, поясненнями прокурора Шабанова Є.С., поясненнями прокурорів Дмитруня Ю.О., ОСОБА_5 та адвокатки ОСОБА_8, витягом з ЄРДР у кримінальному провадженні № 12014110210000293, супровідними листом до обвинувального акта у ньому, відомостями веб-потралу «Судова влада України», інформацією у листі Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини Сокоренко М.С. від 25 квітня 2024 року № 63231/56131-33-24/5.3.2.

З урахуванням усталеної практики та висновків Верховного Суду щодо порядку обрахунку строків притягнення до дисциплінарної відповідальності (наприклад постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі № 9901/315/19), Комісія дійшла висновку про те, що прокурором Шабановим Є.С. вчинено триваючий дисциплінарний проступок, початковим та кінцевим етапом якого слід вважати факти першої та останньої дій прокурора, здійснених ним усупереч вимогам чинного КПК України. Зокрема, цими датами є: 28 вересня 2018 року (затвердження обвинувального акта та внесення до ЄРДР відомостей про його направлення до суду) та 25 вересня 2023 року (фактичне направлення обвинувального акта до суду).

При виборі виду дисциплінарного стягнення стосовно прокурора Шабанова Є.С. Комісія зважила на очевидне недодержання прокурором вимог чинного законодавства та відомчих наказів керівництва органів прокуратури, якими врегульовано процесуальну діяльність прокурора.

Одночасно враховано його позитивну характеристику, відсутність у прокурора дисциплінарних стягнень, усвідомлення ним проступку, Комісія вирішила застосувати до прокурора Шабанова Є.С. стягнення у виді заборони на переведення до органу прокуратури вищого рівня та на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, строком на один рік.

Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення у дисциплінарному провадженні, не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 47–50, 77, 78 Закону № 1697-VII, пунктами 108, 110–112, 115–117 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження,  Комісія

ВИРІШИЛА:

Притягнути прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області Шабанова Євгена Станіславовича до дисциплінарної відповідальності та накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді заборони на переведення до органу прокуратури вищого рівня та на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, строком на один рік.

Копію рішення направити керівнику Київської обласної прокуратури для застосування накладеного дисциплінарного стягнення, прокурору           Шабанову Є.С., а також керівнику окружної прокуратури, у якій прокурор обіймає посаду.

Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, або Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.