Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів (далі – Комісія, КДКП) у складі: головуючого Гнатіва А.Я., членів – Війтовича Л.М., Житного О.О., Захарової О.С., Поліщука В.В., Стуконога О.І., Томак М.В., Цуркана М.І., Юзькова О.В., розглянувши висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Черкаської обласної прокуратури Цапка Артема Анатолійовича у дисциплінарному провадженні №  07/3/2-249дс-34дп-24, 

 

ВСТАНОВИЛА:

 

Цапко Артем Анатолійович в органах прокуратури працює з лютого 2012 року, посаду прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Черкаської обласної прокуратури обіймає з грудня 2023 року.

Присягу прокурора склав 08 червня 2012 року, з положеннями Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів ознайомлений 20 червня 2017 року.

Характеризується позитивно. За сумлінне виконання службових обов’язків заохочено керівником обласної прокуратури. Дисциплінарних стягнень не має.

 

До Комісії 01 квітня 2024 року надійшла дисциплінарна скарга керівника Черкаської обласної прокуратури Шевцової К.В. про вчинення дисциплінарного проступку прокурором Цапком А.А.

Автоматизованою системою розподілу для вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження дисциплінарну скаргу розподілено голові КДКП Гнатіву А.Я., яким 03 квітня 2024 року прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження.

За результатами перевірки Гнатівим А.Я. 01 травня 2024 року складено висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора
Цапка А.А., який того ж дня разом із матеріалами дисциплінарного провадження передано на розгляд КДКП.

Скаржника та прокурора своєчасно та належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії.

16 травня 2024 року розгляд висновку Комісією відкладено у зв’язку з неявкою прокурора Цапка А.А.

Далі, скаржника та прокурора повторно своєчасно та належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії.

У засіданні КДКП 29 травня 2024 року взяли участь прокурор Цапко А.А. та представник скаржника – Особа 1.

 

Скаржник вказав, що прокурор Цапко А.А. під час здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 366-2 Кримінального кодексу (далі – КК) України, допустив порушення вимог статей 2, 9, 28, 36, 219, 283 Кримінального процесуального кодексу (далі – КПК) України та не вжив належних та своєчасних заходів щодо забезпечення надходження до суду у строки, визначені КПК України, обвинувального акта, що призвело до постановлення 18 вересня 2023 року Уманським міськрайонним судом Черкаської області ухвали про закриття провадження на підставі пункту 10 частини першої статті 284 КПК України.

За таких обставин скаржник вважав, що в діях прокурора Цапка А.А. вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру», – невиконання чи неналежне виконання службових обов’язків.

 

4.   Обставини, встановлені під час здійснення дисциплінарного провадження

 

Заслухавши доповідача – голову Комісії Гнатіва А.Я., прокурора
Цапка А.А., який частково погодився з висновком, представника скаржника – Особа 1, який підтримав доводи дисциплінарної скарги, вивчивши висновок, дослідивши матеріали дисциплінарного провадження, Комісія встановила таке.

Кримінальне провадження № (конфіденційна інформація) розпочато 02 січня 2022 року за частиною другою статті 366-2 КК України за фактом внесення депутатом Бабанської селищної ради Уманського району Черкаської області Особа 2 завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої законом України «Про запобігання корупції».

          Керівником Черкаської обласної прокуратури Особа 3 постановою від 26 жовтня 2022 року у вказаному кримінальному провадженні змінено групу прокурорів та включено, зокрема, прокурора Цапка А.А.

          Під час досудового розслідування 26 жовтня 2022 року керівником обласної прокуратури Особа 3 складено та підписано повідомлення про підозру, яке 27 жовтня 2022 року прокурором Цапком А.А. вручено Особа 2.

Згодом, 11 листопада 2022 року, постановою заступника керівника Черкаської обласної прокуратури Особа 4 змінено групу прокурорів у зазначеному кримінальному провадженні, старшим групи визначено прокурора Цапка А.А., якому доручено керувати діями інших прокурорів.

Далі, 22 грудня 2022 року, прокурором Цапком А.А. надано доручення слідчому про відкриття стороні захисту матеріалів кримінального провадження, з яким підозрюваного та захисника ознайомлено під підпис.

Стороною захисту завершено ознайомлення з матеріалами кримінального провадження 30 грудня 2022 року.

Того ж дня Особа 2 під підпис отримав повістку про необхідність з’явитися 03 січня 2023 року на 10 год до Черкаської обласної прокуратури для вручення йому обвинувального акта.

Водночас 03 січня 2023 року сторона захисту до прокурора не прибула, у зв’язку з чим Цапком А.А. скеровано повістки про виклик Особа 2 на 05, 09 та 11 січня 2023 року.

Захисником підозрюваного Особа 2 – адвокатом Особа 5,
05 січня 2023 року на адресу прокурора Цапка А.А. скеровано повідомлення про неможливість прибуття Особа 2 до Черкаської обласної прокуратури у зв’язку з його зверненням за медичною допомогою, до якого додано витяг з електронного реєстру листків непрацездатності від 03 січня 2023 року.

Після отримання від захисника зазначеного повідомлення, 05 січня
2023 року прокурором Цапком А.А. винесено постанову про зупинення досудового розслідування на підставі пункту 1 частини першої статті 280 КПК України – у зв’язку з хворобою підозрюваного.

Пізніше, 10 січня 2023 року, до Черкаської обласної прокуратури на адресу прокурора Цапка А.А. надійшло клопотання адвоката Особа 5 про закриття кримінального провадження стосовно Особа 2 на підставі пункту 2 частини першої статті 284 КПК України.

Прокурором Цапком А.А. постановою від 10 січня 2023 року відновлено досудове розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) у зв’язку з одужанням підозрюваного.

Постановою від 11 січня 2023 року прокурором Цапком А.А. відмовлено в задоволенні клопотання захисника про закриття кримінального провадження та в той же день вручено стороні захисту обвинувальний акт від 03 січня 2023 року разом із реєстром матеріалів досудового розслідування.

Відповідно до відомостей в Єдиному реєстрі досудових розслідувань             (далі – ЄРДР) інформацію про завершення досудового розслідування у виді скерування обвинувального акта до суду внесено Цапком А.А. до ЄРДР 11 січня 2023 року.

Згідно з відомостями інформаційної системи «Система електронного документообігу органів прокуратури України» (далі – ІС «СЕД») прокурором Цапком А.А. 11 січня 2023 року о 15 год 33 хв створено супровідний лист за
№ 09/2-38вих-23 про направлення обвинувального акта з додатками до Уманського міськрайонного суду Черкаської області для розгляду по суті, після чого передано спеціалісту відділу Особа 6 для реєстрації і направлення до суду.

Вказаний документ Особа 6 зареєстровано того ж дня о 16 год 05 хв та реєстром передано на відправку спеціалісту відділу документального забезпечення Особа 7.

У зв’язку з надходженням зазначеного супровідного листа з додатками на відправку 11 січня 2023 року після 17 год відправити його того ж дня виявилось неможливим.

Ураховуючи, що відправка кореспонденції до м. Умань здійснювалася тільки через Черкаський обласний вузол спеціального зв’язку, а згідно з графіком найближча дата доставки кореспонденції була тільки 19 січня 2023 року, вказаний супровідний лист з додатками надійшов для відправки 16 січня 2023 року.

У зв’язку з вказаними обставинами обвинувальний акт у зазначеному кримінальному провадженні надійшов до Уманського міськрайонного суду Черкаської області лише 19 січня 2023 року. 

Під час судового розгляду вказаного кримінального провадження захисником обвинуваченого адвокатом Особа 5 подано клопотання про закриття кримінального провадження на підставі пункту 10 частини першої статті 284 КПК України. Клопотання захисник обґрунтував тим, що днем закінчення строку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні було 05 січня 2023 року, а обвинувальний акт направлено до суду 16 січня 2023 року, тобто після закінчення двомісячного строку досудового розслідування з дня повідомлення Особа 2 про підозру.

У підготовчому судовому засіданні прокурор Цапко А.А. заперечував проти закриття кримінального провадження, оскільки вважав, що досудове розслідування та направлення обвинувального акта до суду ним здійснено у визначені законом строки, що підтверджено документами, долученими до обвинувального акта.

Проте судом вказано, що враховуючи обставини вказаного кримінального провадження, а саме те, що станом на 22 грудня 2022 року залишок строку досудового розслідування становив 5 днів, а період часу з 23 до 30 грудня
2022 року не включався у строки досудового розслідування у зв’язку з ознайомленням стороною захисту з матеріалами кримінального провадження, то після закінчення такого ознайомлення, тобто після 30 грудня 2022 року, продовжено обчислення строку досудового розслідування, а кінцевим днем визначеного законом строку досудового розслідування було 04 січня 2023 року.

Водночас прокурором лише наступного дня, а саме 05 січня 2023 року, прийнято рішення про зупинення кримінального провадження та далі – про відновлення кримінального провадження відповідною постановою від 10 січня 2023 року. Отже суд дійшов висновку, що станом на 05 січня 2023 року, тобто на час прийняття прокурором рішення про зупинення кримінального провадження, двомісячний строк досудового розслідування вже сплинув.

Додатково суд звернув увагу на те, що з урахуванням приписів частини п’ятої статті 219 КПК України дні прийняття відповідних постанов про зупинення та відновлення кримінального провадження 05 січня 2023 року та      10 січня 2023 року також мають бути включені до загального строку досудового розслідування.

Окрім цього, як вбачається з матеріалів справи, супровідний лист про направлення обвинувального акта до суду складено та зареєстровано прокурором 11 січня 2023 року, але спеціальним зв`язком до суду направлено лише 16 січня 2023 року.

Однак судом зазначено, що у випадку направлення обвинувального акта до суду, в контексті статті 116 КПК України, особою, уповноваженою на його прийняття, є відповідний працівник суду, уповноважений на прийняття вхідної кореспонденції, а не працівник прокуратури, який відповідає за відправку вихідної кореспонденції.

Ураховуючи викладене, судом встановлено, що згідно із штампом на конверті фактичне направлення обвинувального акта засобами спецзв`язку на адресу Уманського міськрайонного суду Черкаської області відбулось лише       16 січня 2023 року, тобто через 5 днів після реєстрації супровідного листа про направлення обвинувального акта до суду та на 12-й день після закінчення строку досудового розслідування.

Відтак, ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 13 вересня 2023 року задоволено клопотання захисника обвинуваченого
Особа 2 – Особа 5, та закрито кримінальне провадження
№ (конфіденційна інформація) за обвинуваченням Особа 2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 366-2 КК України, на підставі пункту 10 частини першої статті 284 КПК України у зв’язку з закінченням строку досудового розслідування, визначеного статтею 219 КПК України.

Не погоджуючись із цим рішенням прокурор Цапко А.А. оскаржив його в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду.

В апеляційній скарзі прокурор наголосив, що строк досудового розслідування, який залишився після завершення виконання вимог статті 290 КПК України, становив 6 днів, тобто спливав 05 січня 2023 року, оскільки відповідно до статті 115 КПК України при обрахуванні строку місяцями не береться день, від якого починається строк. Тому, на його думку, рішення про зупинення та відновлення досудового розслідування, як і вручення обвинувального акта, здійснено в межах передбаченого статтею 219 КПК України двомісячного строку.

Також в апеляційній скарзі прокурор Цапко А.А. зазначив, що відповідно до статті 116 КПК України ним 11 січня 2023 року до закінчення процесуального строку передано обвинувальний акт особі, уповноваженій на його прийняття – працівнику відділу документального забезпечення обласної прокуратури.

За наслідками розгляду апеляційної скарги прокурора та вивчення матеріалів вказаного кримінального провадження судом апеляційної інстанції  25 січня 2024 року постановлено ухвалу, згідно з якою апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 13 вересня 2023 року – без змін.

Постановляючи цю ухвалу, Черкаський апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно дослідив обставини справи щодо спливу строків досудового розслідування у кримінальному провадженні, а тому оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим.

За таких обставин суди зробили правильний висновок про те, що прокурор направив обвинувальний акт стосовно Особа 2 до місцевого суду поза межами строку досудового розслідування.

Вищенаведені обставини підтверджено здобутими під час перевірки у дисциплінарному провадженні матеріалами.

Водночас прокурором Цапком А.А. надано дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні                         № (конфіденційна інформація) в обсязі, необхідному для проведення дисциплінарного провадження.

 

5.   Пояснення прокурора

 

Прокурор Цапко А.А., частково погодившись із висновком про наявність у його діях дисциплінарного проступку, пояснив Комісії наступне.

Ним здійснено процесуальне керівництво в кримінальному провадженні
№ (конфіденційна інформація).

На підставі зібраних доказів ним за дорученням керівника Черкаської обласної прокуратури Особа 3 27 жовтня 2022 року вручено Особа 2 повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 366-2 КК України.

Згодом, 22 грудня 2022 року, ним надано слідчому доручення про відкриття матеріалів досудового розслідування стороні захисту.

Ураховуючи, що стороною захисту завершено ознайомлення з такими матеріалами 30 грудня 2022 року, ним у той же день складено обвинувальний акт, який не вручено підозрюваному та його захиснику через їх відмову в його отриманні.

У зв’язку з такою відмовою ним у відповідності до статті 135 КПК України викликано підозрюваного Особа 2 та його захисника для вручення обвинувального акта. 

Під час перевірки у дисциплінарному провадженні прокурор зазначив, що, на його думку, 22 грудня 2022 року не повинно бути включено до строків досудового розслідування, оскільки сторона захисту в цей день вже почала ознайомлення з матеріалами досудового розслідування. З огляду на те, що сторона захисту ознайомлювалась з матеріалами кримінального провадження у період з 22 до 30 грудня 2022 року, то станом на день завершення такого ознайомлення залишилось 6 днів строку досудового розслідування, у зв’язку з чим такий строк спливав 05 січня 2023 року.

Далі, 05 січня 2023 року, досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні ним зупинено та 10 січня 2023 року відновлено.

На його думку, рішення про зупинення та відновлення досудового розслідування, як і вручення обвинувального акта, здійснено ним у межах передбаченого статтею 219 КПК України двомісячного строку.

Також прокурор зазначив, що відповідно до статті 116 КПК України ним 11 січня 2023 року до закінчення процесуального строку передано обвинувальний акт особі, уповноваженій на його прийняття – працівнику відділу документального забезпечення обласної прокуратури

Вважав, що, оскільки обвинувальний акт ним передано на реєстрацію спеціалісту відділу документального забезпечення Черкаської обласної прокуратури 11 січня 2023 року, тобто в межах строку досудового розслідування, то жодних порушень КПК України не допущено.

Окрім цього, вважав, що дисциплінарна скарга не містить встановленого факту ухилення ним від вчинення дій, передбачених законодавством, у рамках виконання повноважень процесуального керівника у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація), або завідомо неякісне, із порушенням норм законодавства виконання ним своїх посадових обов’язків, оскільки відповідно до покладених на нього обов’язків, він не зобов’язаний контролювати подальший рух документів, переданих до секретаріату на відправку.

         На думку прокурора, ним, як процесуальним керівником, вжито всіх можливих заходів, передбачених чинним законодавством та КПК України з метою дотримання строків досудового розслідування, а також направлення обвинувального акта до суду, тоді як до закриття кримінального провадження призвела недосконалість кримінального процесуального законодавства та неналежна процесуальна поведінка підозрюваного, а тому підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності відсутні.

Під час засідання Комісії прокурор Цапко А.А. погодився з висновком про наявність у його діях дисциплінарного проступку, оскільки помилково обрахував строки досудового розслідування, і що про це він зрозумів уже при прийнятті судом рішення про закриття кримінального провадження. Водночас прокурор вважав, що під час підготовчого судового засідання висловити позицію щодо закриття кримінального провадження на підставі пункту 10 частини першої статті 284 КПК України він не міг, оскільки обвинувальний акт вже надійшов до суду та підлягав розгляду по суті, що було його принциповою позицією.

Далі, незважаючи на те, що він вважав рішення суду першої інстанції щодо закриття кримінального провадження у зв’язку зі спливом строків досудового розслідування законним, ним, за вказівкою керівництва прокуратури, складено довідку про незаконність вказаного рішення та подано апеляційну скаргу, яка, за його словами, була безперспективною.

Також Цапко А.А. вважав, що обставини, викладені у дисциплінарній скарзі, не можуть вважатися триваючим правопорушенням, оскільки йому у провину ставиться вчинення певного діяння, а саме направлення обвинувального акта поза межами строку досудового розслідування, у зв’язку з чим строк притягнення повинен відраховуватися від дати такого направлення і такий строк вичерпаний. Подальші дії щодо підтримання державного обвинувачення у вказаному кримінальному провадженні в суді першої та апеляційної інстанції, на його думку, не можуть свідчити про неналежне виконання ним службових обов’язків.

 

6.   Правові джерела, що підлягають застосуванню, та мотиви ухваленого Комісією рішення

 

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 131^-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка поміж іншим здійснює підтримання публічного обвинувачення в суді, організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Так, правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, загальні права і обов’язки прокурора визначено Законом України «Про прокуратуру».

Пункт 3 частини четвертої статті 19 Закону України «Про прокуратуру» зобов’язує прокурора діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з Нормами професійної відповідальності та переліком необхідних прав та обов’язків прокурорів, прийнятих 23 квітня 1999 року Міжнародною Асоціацією прокурорів, прокурори зобов’язані завжди підтримувати честь та гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, правил та етики їх професії, в будь-який час дотримуватись найбільш високих норм чесності, у тому числі підтримувати професійну конфіденційність.

Відповідно до пунктів 1, 3 Керівних принципів, що стосуються державних обвинувачів, які прийняті восьмим конгресом Організації об’єднаних націй з попередження злочинності та поводженню з правопорушниками (Гавана, Куба, 27 серпня – 07 вересня 1990 року) особи, відібрані для здійснення судового переслідування, повинні мати високі моральні якості та здібності, а також відповідну підготовку та кваліфікацію.

Особи, які здійснюють судове переслідування, будучи найважливішими представниками системи відправлення кримінального правосуддя, завжди зберігають честь та гідність своєї професії.

Відповідно до статті 5 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів (далі – Кодекс), професійна діяльність прокурора має ґрунтуватися на неухильному дотриманні конституційних принципів верховенства права та законності.

При здійсненні повноважень він зобов’язаний діяти відповідно до закону, своєчасно вживати вичерпних заходів для їх належного виконання.

Згідно зі статтею 15 Кодексу, прокурор повинен здійснювати службові повноваження сумлінно, компетентно, вчасно і відповідально.

Постійно підвищувати свій професійний рівень, культуру спілкування, виявляти ініціативу, відповідальне ставлення та творчий підхід до виконання своїх службових обов’язків, фахово орієнтуватися у чинному законодавстві, передавати власний професійний досвід колегам.

Він має усвідомлювати, що його діяльність оцінюється з урахуванням рівня підготовки, знання законодавства, компетентності, ініціативності, комунікативних здібностей, здатності вчасно і якісно виконувати службові обов’язки та завдання.

Статтею 2 КПК України встановлено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до статті 9 КПК України під час кримінального провадження прокурор зобов’язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Розумність строків є однією із засад кримінального провадження, передбачених статтею 7 КПК України.

За приписами частини першої та другої статті 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті у розумні строки. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор.

Повноваження прокурора у кримінальному провадженні визначені частиною другою статті 36 КПК України, зокрема, передбачено, що прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження та продовження строків досудового розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною другою та третьою статті 37 КПК України прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення.

Статтею 113 КПК України визначено поняття процесуальних строків, у межах яких учасники кримінального провадження зобов’язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії, які мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 116 КПК України процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки. Строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти, а для осіб, які тримаються під вартою або перебувають у лікувально-профілактичному закладі охорони здоров’я чи закладі з надання психіатричної допомоги, спеціальній навчально-виховній установі, - якщо скаргу або інший документ подано службовій особі відповідної установи до закінчення строку.

Відповідно до вимог статті 219 КПК України, строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

З дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею, крім дня прийняття відповідної постанови та дня повідомлення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Статтею 283 КПК України визначено, що прокурор зобов’язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: закрити кримінальне провадження; звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Відповідно до положень статті 293 КПК України одночасно з переданням обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до суду прокурор зобов’язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному (крім випадку, передбаченого частиною другою                            статті 297^-1 цього Кодексу), його захиснику, законному представнику, захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Частиною п’ятою статті 294 КПК України визначено, що строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає.

Згідно з пунктом 10 частини першої статті 284 КПК України кримінальне провадження підлягає закриттю в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров’я особи.

Згаданими нормами визначено, що прокурор має право приймати процесуальні рішення у кримінальному провадженні виключно в межах процесуальних строків, зокрема, складати, затверджувати та направляти обвинувальний акт у кримінальному провадженні саме у межах строку досудового розслідування. Окрім цього, кримінальним процесуальним законодавством не передбачено можливості передання обвинувального акта до суду поза межами строку досудового розслідування.

Таку ж позицію зазначено в постанові Верховного Суду від 21 квітня 2021 року у справі № 991/6516/20, що відповідно до вимог частини першої статті 290 КПК України досудове розслідування вважається завершеним після повідомлення стороні захисту про його завершення та відкриття матеріалів.

Передбачення процесуальним законом обов’язку прокурора якнайшвидше, але не пізніше визначеного законом процесуального строку після повідомлення особі про підозру, звернутись до суду з обвинувальним актом або закрити кримінальне провадження – є гарантією фундаментального права людини на розгляд її справи упродовж розумного строку, закріпленого у пункті 1 статті 6 Конвенції, передбаченого статтею 7, частиною першою статті 21 КПК, що підтверджено усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ).

Так, Велика палата ЄСПЛ у пункті 68 рішення у справі Карт проти Туреччини (Kart v. Turkey, заява № 8917/05) зазначила, що право на розгляд справи протягом розумного строку базується на необхідності гарантувати, що обвинуваченим не доведеться залишатись занадто довго у стані невизначеності щодо результатів кримінальних звинувачень проти них. Так само ЄСПЛ у пункті 18 рішення в справі Вемхофф проти Німеччини (Wemhoff v. Germany, заява           № 2122/64) вказав, що чітка мета відповідного положення пункту 1 статті 6 Конвенції у кримінальних справах полягає у забезпеченні того, щоби обвинувачені особи не перебували занадто довго під обвинуваченням та обвинувачення було визначене.

Згідно з пунктом 21.4 наказу Генерального прокурора від 30 вересня 2023 року № 309 «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні» прокурор у судовому провадженні відповідно до вимог законодавства має висловлювати мотивовану позицію з приводу клопотань інших учасників судового провадження.

Оцінивши діяльність прокурора Цапка А.А. на предмет відповідності наведеним вимогам Комісія дійшла висновку про наявність порушень ним приписів чинного законодавства, що обґрунтовується наступним. 

Дисциплінарне провадження стосовно прокурора Цапка А.А. відкрито у зв’язку з його можливим неналежним виконанням чи невиконанням службових обов’язків.

Для встановлення наявності чи відсутності факту невиконання чи неналежного виконання прокурором службових обов’язків потрібно установити, зокрема, факт ухилення прокурора від вчинення дій, передбачених законодавством, у рамках виконання ним спеціальних повноважень або завідомо неякісне, із порушенням норм законодавства та правил професійної етики, виконання прокурором посадових обов’язків, що тягне за собою настання негативних наслідків.

Підставою для юридичної відповідальності прокурора – процесуального керівника є винесення ним незаконних і необґрунтованих процесуальних рішень, вчинення незаконних дій, бездіяльність, неналежне реагування на скарги учасників процесу, потурання порушенням закону з боку осіб, на яких поширюються його процесуальні повноваження.

Відповідно до розподілу обов’язків між працівниками відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю та транснаціональною злочинністю, Черкаської обласної прокуратури від                  14 жовтня 2022 року на Цапка А.А., як прокурора цієї прокуратури, покладено обов’язок здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях господарської та службової спрямованості, у тому числі про корупційні злочини, що перебувають у провадженні слідчих СУ ГУНП у Черкаській області, у відповідності до галузевого наказу Генерального прокурора.

Під час здійснення нагляду за додержанням законів у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) прокурор Цапко А.А. мав забезпечити виконання завдань кримінального провадження з дотриманням його загальних засад, принципу законності, тобто неухильного додержання вимог Конституції України, КПК України, вимог інших актів законодавства.

Кримінальним процесуальним законодавством не передбачено можливості спрямування обвинувального акта до суду поза межами строків досудового розслідування.

Обов’язок прокурора якнайшвидше, але не пізніше визначеного законом процесуального строку після повідомлення особі про підозру звернутися до суду з обвинувальним актом є гарантією фундаментального права людини на розгляд її справи впродовж розумного строку, закріпленого в пункті 1 статті 6 Конвенції, передбаченого статтею 7, частиною першою статті 21 КПК України, що підтверджено усталеною практикою Європейського суду з прав людини.

Отже, прокурор Цапко А.А. мав невідкладно вчинити всі необхідні дії щодо направлення обвинувального акта до суду в межах строку досудового розслідування. Зволікання з його направленням не може бути обґрунтовано процесуальною поведінкою підозрюваного чи будь-якими іншими обставинами.

Ураховуючи, що станом на дату відкриття стороні захисту матеріалів досудового розслідування для ознайомлення, а саме на 22 грудня 2022 року, у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) залишок строку досудового розслідування становив 5 днів, а період часу з 23 до 30 грудня 2022 року не включено у строки досудового розслідування у зв’язку з таким ознайомленням, то після його закінчення 30 грудня 2022 року продовжено обчислення строку досудового розслідування з 31 грудня 2022 року та кінцевим п’ятим днем визначеного законом строку досудового розслідування мало бути 04 січня 2023 року.

         Водночас прокурором Цапком А.А. не враховано, що відповідно до частини п’ятої статті 219 КПК України дата повідомлення про завершення досудового розслідування та про відкриття матеріалів кримінального провадження для ознайомлення в порядку, передбаченому статтею 290 КПК України, входить до строку досудового розслідування, у зв’язку з чим він помилково вважав кінцевою датою такого строку 05 січня 2023 року.

Через це прокурор Цапко А.А. лише наступного дня, а саме 05 січня 2023 року, прийняв постанову про зупинення кримінального провадження та далі,       10 січня 2023 року, – постанову про відновлення кримінального провадження.

Разом із тим, 05 січня 2023 року, тобто на час прийняття прокурором рішення про зупинення кримінального провадження, двомісячний строк досудового розслідування вже сплинув.

Таким чином, прокурор Цапко А.А. під час обчислення процесуальних строків у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) не врахував вказані обставини та усупереч вимогам кримінального процесуального законодавства у зазначений строк обвинувальний акт ним до суду не скерував.

Водночас, прокурор Цапко А.А., склавши та затвердивши обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні 03 січня 2023 року, лише 11 січня 2023 року вручив його стороні захисту, після чого, внісши відомості до ЄРДР, о 15 год 33 хв цього дня створив супровідний лист за № 09/2-38вих-23 про направлення обвинувального акта з додатками до Уманського міськрайонного суду Черкаської області для розгляду по суті та передав спеціалісту відділу Особа 6 для реєстрації і направлення до суду.

Вказаний документ Особа 6 зареєстровано того ж дня 11 січня 2023 року о 16 год 05 хв та реєстром передано на відправку спеціалісту відділу документального забезпечення Особа 7.

Як вбачається з ухвали суду від 13 вересня 2023 року, згідно із штампом на конверті фактичне направлення обвинувального акта засобами спецзв`язку на адресу Уманського міськрайонного суду Черкаської області відбулось лише
16 січня 2023 року, тобто через 5 днів після реєстрації супровідного листа про направлення обвинувального акта до суду та на 12-й день після закінчення строку досудового розслідування.

Навіть у разі, якщо б прокурор вважав 11 січня 2023 року кінцевим днем строку досудового розслідування, ним неправильно трактовано вимоги статті 116 КПК України, зокрема, у частині визначення «особи, уповноваженої приймати документи», оскільки прокурор помилково не врахував, що у цьому випадку зазначеною особою є працівник канцелярії суду, а не прокуратури.

Ураховуючи, що 11 січня 2023 року, на думку прокурора Цапка А.А., був кінцевим строком досудового розслідування, він у разі необхідності термінового направлення обвинувального акта у той день не вчинив жодних дій щодо цього.

Далі, усвідомлюючи відсутність іншої, аніж його закриття судом на підставі пункту 10 частини першої статті 284 КПК України, судової перспективи кримінального провадження № (конфіденційна інформація), прокурор
Цапко А.А. упродовж тривалого часу (аж до винесення Уманським міськрайонним судом Черкаської області 13 вересня 2023 року відповідної ухвали) вчиняв процесуальні дії, які завідомо не могли забезпечити виконання завдань кримінального провадження та були позбавлені процесуального змісту й за своєю суттю були тяганиною, безцільним витрачанням своїх ресурсів та ресурсів органів прокуратури та суду.

У підсумку такі дії та бездіяльність прокурора Цапка А.А. призвели до закриття судом кримінального провадження на підставі пункту 10 частини першої статті 284 КПК України.

Згодом, 20 вересня 2023 року, прокурор Цапко А.А., будучи обізнаним про неправильне обчислення ним строків досудового розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) та скерування обвинувального акта у ньому поза межами строків досудового розслідування, подав апеляційну скаргу на вказану ухвалу та підтримував її в суді апеляційної інстанції.

Водночас про усвідомлення безперспективності поданої ним апеляційної скарги можуть свідчити і пояснення прокурора Цапка А.А., надані під час засідання Комісії, відповідно до яких він усвідомлював сплив строку досудового розслідування ще 13 вересня 2023 року, після отримання повного тексту рішення суду першої інстанції, яке він вважав законним та обґрунтованим.

Однак, незважаючи на те, що прокурор Цапко А.А. вважав рішення суду першої інстанції щодо закриття кримінального провадження у зв’язку зі спливом строків досудового розслідування законним, він, посилаючись на вказівку керівництва прокуратури, склав довідку про незаконність вказаного рішення, подав апеляційну скаргу на зазначену ухвалу та підтримував її в суді апеляційної інстанції.

Проте, 25 січня 2024 року Черкаським апеляційним судом постановлено ухвалу, згідно з якою апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 13 вересня 2023 року – без змін.

Таким чином, Цапком А.А., незважаючи на його усвідомлення спливу строків досудового розслідування у кримінальному провадженні стосовно
Особа 2, вчинено дії щодо притягнення його до кримінальної відповідальності, що не ґрунтувалося на нормах КПК України. 

За таких обставин, прокурором Цапком А.А. порушено вимоги статті 19 Закону України «Про прокуратуру», статей 2, 7, 28, 36, 219, 283 КПК України, статей 5, 15 Кодексу, тобто ним вчинено дисциплінарний проступок, відповідальність за який передбачено пунктом 1 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру», і наявні підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання службових обов’язків.

Посилання прокурора Цапка А.А. на недосконалість кримінального процесуального законодавства та неналежну процесуальну поведінку підозрюваного ніяким чином не спростовують факту передання ним обвинувального акта у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) поза межами процесуальних строків, а відповідно порушення вимог чинного законодавства, яке підтверджено висновками судів.

Окрім цього, посилання прокурора на те, що ним складено довідку про незаконність ухвали суду першої інстанції, а також подано апеляційну скаргу на вказане рішення за вказівкою керівництва прокуратури, жодним чином не підтверджено та не спростовує порушення ним вимог КПК України, тим паче з огляду на його процесуальну незалежність як прокурора.

Вчинення прокурором Цапком А.А. вказаного дисциплінарного проступку підтверджено:

- відомостями, викладеними у дисциплінарній скарзі та додатках до неї;

- постановами про зміну групи прокурорів від 26 жовтня 2022 року та         11 листопада 2022 року;

- матеріалами службового розслідування;

- матеріалами кримінального провадження № (конфіденційна інформація);

- ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від               13 вересня 2023 року про закриття кримінального провадження;

- ухвалою Черкаського апеляційного суду від 25 січня 2024 року.

Відповідно до рішення Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 05 березня 2018 року у справі № 800/422/17, триваюче правопорушення – це проступок, пов’язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов’язків, передбачених правовою нормою, яке припиняється, або виконанням регламентованих обов’язків, або притягненням винної у невиконанні особи до відповідальності. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов’язків.

Комісія вважає, що дії та бездіяльність прокурора Цапка А.А. належать до триваючих правопорушень, а тому днем початку вчинення дисциплінарного проступку треба вважати 05 січня 2023 року, тобто наступний день після спливу законних строків для направлення обвинувального акта до суду та невчинення в цей день такої дії прокурором, далі його тривання продовжено 13 вересня 2023 року в день ухвалення Уманським міськрайонним судом Черкаської області за його участі рішення про закриття кримінального провадження на підставі пункту 10 частини першої статті 284 КПК України, після чого тривання продовжено поданням ним 20 вересня 2023 року апеляційної скарги та прийняття Черкаським апеляційним судом за його участі 25 січня 2024 року рішення про залишення в силі ухвали суду першої інстанції про закриття кримінального провадження, яке є днем завершення вчинення дисциплінарного проступку.

З огляду на викладене, Комісією спростовано доводи прокурора про те, що обставини, викладені у дисциплінарній скарзі, не можуть вважатися триваючим правопорушенням, оскільки йому у провину ставиться вчинення певних діянь саме 05 січня, 13 та 20 вересня 2023 року, 25 січня 2024 року, у зв’язку з чим строк притягнення повинен відраховуватися і від указаних дат.

При виборі виду дисциплінарного стягнення стосовно Цапка А.А., Комісія зважає на його позитивну характеристику, характер проступку, ступінь вини, яка залежала виключно від його діянь та умислу, часткове визнання вини, а тому дійшла висновку про можливість накладення на нього стягнення у виді догани.

ВИРІШИЛА:

 

Притягнути прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Черкаської обласної прокуратури Цапка Артема Анатолійовича до дисциплінарної відповідальності та накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді догани.