Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів (далі – Комісія), у складі: головуючого Гнатіва А.Я., членів – Війтовича Л.М., Житного О.О.,             Захарової О.С., Поліщука В.В., Стуконога О.І., Томак М.В., Цуркана М.І., Юзькова О.В., розглянувши висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області Федика Остапа Романовича у дисциплінарному провадженні № 07/3/2-105дс-18дп-24,

 

 

УСТАНОВИЛА:

 

1. Відомості про прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження

Федик Остап Романович в органах прокуратури працює з липня 2015 року. З березня 2021 року обіймає посаду прокурора Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області.

Присягу працівника прокуратури склав 15 грудня 2015 року, із положеннями Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів ознайомлений 09 вересня 2019 року.

Характеризується позитивно. Дисциплінарних стягнень не має.

 

2. Відомості щодо етапів дисциплінарного провадження

До Комісії 08 лютого 2024 року надійшла дисциплінарна скарга керівника Дніпропетровської обласної прокуратури Біжка С.В. про вчинення дисциплінарного проступку прокурором Федиком О.Р.

Скаргу розподілено члену Комісії Цуркану М.І., яким за результатами її вивчення 20 лютого 2024 року прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2-105дс-18дп-24 та розпочато перевірку відомостей про наявність підстав для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності в межах обставин, повідомлених у дисциплінарній скарзі. Копії рішення надіслано скаржнику та прокуророві Федику О.Р.

У процесі перевірки до Комісії надійшли копії: висновку службового розслідування від 03 січня 2024 року та матеріалів службового розслідування; витягів з Єдиного реєстру досудових розслідувань та процесуальних документів з кримінальних проваджень № (конфіденційна інформація) та                                          № (конфіденційна інформація); ухвал Печерського районного суду м. Києва; матеріалів, що характеризують особу прокурора Федика О.Р.

Також до Комісії надійшли пояснення прокурора Федика О.Р.

За результатами перевірки членом Комісії 30 квітня 2024 року складено висновок про наявність дисциплінарного проступку у діях прокурора                Федика О.Р., який із зібраними матеріалами передано на розгляд дисциплінарного органу.

Скаржника та прокурора своєчасно та належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії.

Від скаржника участь у засіданні Комісії взяв заступник начальника відділу кадрової роботи та державної служби Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_1, який скаргу підтримав та з висновком члена Комісії повністю погодився.

Прокурор Федик О.Р. повторно не з’явився на засідання Комісії. Про причини неявки не повідомив.

З урахуванням вимог пункту 3 частини третьої статті 47 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі також – Закон, Закон № 1697-VII) Комісією прийнято рішення про розгляд висновку за відсутності прокурора Федика О.Р.  

      

3. Зміст дисциплінарної скарги

Автор зазначив, що 05 жовтня 2023 року, приблизно о 17 годині 30 хвилин, у рамках кримінального провадження № (конфіденційна інформація) від                 25 вересня 2023 року за частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу (далі – КК) України, біля будинку 4 на вул. (конфіденційна інформація) у                 м. Дніпрі затримано в порядку статті 208 КПК України Федика О.Р.

Прокурор отримав 10 тисяч доларів США неправомірної вигоди за зміну обвинувачення у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) від               15 квітня 2016 року стосовно ОСОБА_2, яке розглядає Жовтневий районний суд м. Дніпра.

Скаржник вважав, що у діяннях прокурора вбачаються ознаки дисциплінарних поступків, передбачених пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, тобто вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, а також одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.

 

4. Зміст досліджених Комісією джерел інформації

Заслухавши доповідача – Цуркана М.І., пояснення представника скаржника           ОСОБА_1, вивчивши висновок, дослідивши матеріали перевірки, Комісія встановила таке.

 

4.1 Інформація із матеріалів кримінального провадження                                            № (конфіденційна інформація)   

Досудове розслідування кримінального провадження                                                  № (конфіденційна інформація) від 15 квітня 2016 року стосовно ОСОБА_2,        ОСОБА_3 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 15, частиною четвертою статті 190, частиною четвертою статті 190, частиною четвертою статті 358 КК України провадилося слідчими Амур-Нижньодніпровського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області.

Процесуальне керівництво здійснювалося групою прокурорів Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області, до якої із 26 серпня 2016 року включено Федика О.Р.

Обвинувальний акт у цьому провадженні 21 грудня 2016 року затверджено прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_4 та направлено до Амур-Нижньодніпровського районного суду                                                  м. Дніпропетровська.

Апеляційним судом Дніпропетровської області 07 січня 2017 року кримінальне провадження передано для розгляду Жовтневим районним судом    м. Дніпропетровська.

Публічне обвинувачення у згаданому провадженні підтримував прокурор Федик О.Р.

 

4.2 Інформація із матеріалів кримінального провадження                                            № (конфіденційна інформація) 

До ЄРДР внесено відомості за фактом вимагання неправомірної вигоди службовою особою правоохоронного органу, а Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань провадилося досудове розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) від 25 вересня      2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України.

Зі змісту окремих процесуальних документів цього розслідування вбачається, що прокурор Федик О.Р. забезпечував публічне обвинувачення у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) від 15 квітня           2016 року стосовно ОСОБА_2 і ОСОБА_3.

З метою одержання неправомірної вигоди за зміну обвинувачення стосовно ОСОБА_2, Федик О.Р. вступив в позаслужбові стосунки з батьком обвинуваченого – ОСОБА_5.

Прокурору Федику О.Р. 05 жовтня 2023 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2023 року (справа (конфіденційна інформація)) стосовно підозрюваного     Федика О.Р. застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а ухвалою цього ж суду від 29 листопада 2023 року (справа (конфіденційна інформація)) продовжено строк дії запобіжного заходу.

Окрім того, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2023 року (справа (конфіденційна інформація)) підозрюваного Федика О.Р. відсторонено від займаної посади прокурора.

Ухвалою від 29 листопада 2023 року (справа (конфіденційна інформація)) строк відсторонення Федика О.Р. від займаної посади прокурора продовжено.

У вказаних рішеннях суд погодився із доводами про наявність достатніх доказів, що можуть свідчити про вчинення прокурором протиправних дій.

Зі змісту розсекреченого протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії – «аудіо-, відеоконтролю особи» від 06 жовтня 2023 року підтверджено позапроцесуальні стосунки між прокурором Федиком О.Р. та батьком обвинуваченого ОСОБА_2 – ОСОБА_5.

Листами прокурора першого відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора від 14 грудня 2023 року та від 18 січня 2024 року членам Комісії надано дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування у згаданому кримінальному провадженні.

 

4.3 Короткий зміст висновку службового розслідування

Відповідно до наказу керівника Дніпропетровської обласної прокуратури від 06 жовтня 2023 року № 266 (зі змінами згідно наказу від 06 листопада           2023 року № 285) проведено службове розслідування з метою з’ясування обставин події щодо вчинення прокурором Федиком О.Р. дій, що містять ознаки кримінального правопорушення.

Комісія із розслідування у своєму висновку вважала доведеним факт вчинення Федиком О.Р. дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, а саме: допущення особистих зв’язків і ділових взаємовідносин, що можуть скомпрометувати звання прокурора, допущення дій і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс та у сукупності можуть створити враження корупційних, у тому числі щодо позаслужбових стосунків з метою використання службових повноважень або службового становища, чим грубо порушено правила прокурорської етики.

 

4.4 Зміст пояснень прокурора Федика О.Р.

Федик О.Р. пояснив, що ним підтримано публічне обвинувачення у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) за обвинуваченням  ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 15, частиною четвертою статті 190, частиною четвертою статті 358 КК України.

Між ним та ОСОБА_5, який є батьком підсудного ОСОБА_2, відсутні      будь-які особисті зв’язки, фінансові або ділові стосунки, вони не знайомі, до        05 жовтня 2023 року не зустрічалися та не перебували у будь-яких приватних чи ділових відносинах. Окрім того, ОСОБА_5 не є стороною кримінального провадження № (конфіденційна інформація), що виключає будь-які кримінальні процесуальні відносини між ними.

Згідно із протоколом огляду від 27 вересня 2023 року ініціатором знайомства виступав сам ОСОБА_5, який у невідомий спосіб отримав номер його (Федика О.Р.) мобільного телефону. Також зазначив, що у згаданому протоколі огляду відсутні будь-які відомості, які б підтверджували наміри отримання неправомірної вигоди чи обговорення такої пропозиції із          ОСОБА_5.

Фактично, між ним та ОСОБА_5 відбулася лише одна зустріч – 05 жовтня 2023 року, коли його затримали у порядку статті 208 КПК України. Ініціатором виступив ОСОБА_5, який хотів довести невинуватість свого сина. Під час допиту 27 вересня 2023 року в приміщенні ДБР ОСОБА_5 вказав, що дізнався номер телефону Федика О.Р. у знайомих та зателефонував з метою з’ясувати причини тривалого судового розгляду справи. Вважає такі твердження нелогічними, оскільки його син із 2017 року особисто і постійно брав участь у засіданнях та знав кожну причину відкладення судового розгляду.

Переконаний, що ОСОБА_5 діяв із особистої неприязні, з метою помсти за виконання службових обов’язків з підтримання публічного обвинувачення, а заяву про вимагання прокурором коштів подав із використанням своїх зв’язків в УСБ України у Дніпропетровській області.

Також зазначив, що 05 жовтня 2023 року в рамках конфіденційного співробітництва ОСОБА_5 при виконанні негласної слідчої (розшукової) дії – спеціального слідчого експерименту, запропоновано йому неправомірну вигоду у розмірі 10 тисяч доларів США, за зміну обвинувачення в кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація). Усвідомлюючи, що дії ОСОБА_5 є незаконними, а прийняття неправомірної вигоди – злочином, він відмовився від такої пропозиції та сказав про це заявнику.

Згідно з протоколом огляду автомобіля від 05 жовтня 2023 року та показань свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 встановлено, що в ході огляду транспортного засобу ОСОБА_5 виявлено згорток паперу, в якому знаходились грошові кошти, на яких відсутні відбитки пальців рук, що вказує на те, що ним (Федиком О.Р.) грошові кошти не приймались.

Наголосив на тому, що впродовж розмови, яка відбулася 05 жовтня            2023 року і передувала затриманню він неодноразово звертав увагу               ОСОБА_5 на неприпустимість вести мову про оплату послуг прокурора.

Зазначив, що огляд транспортного засобу ОСОБА_5 проведено без його участі та лише через 2,5 години після затримання, а тому є сумніви, що це ті кошти, які виділені УСБ України в Дніпропетровській області для проведення спеціального слідчого експерименту.

Повідомив, що поняті ОСОБА_6 та ОСОБА_7, яких залучено співробітником УСБ України у Дніпропетровській області, можуть бути заінтересованими в результатах кримінального провадження, оскільки протоколи допиту свідків від 26 жовтня 2023 року ідентичні та співпадають – слово в слово, що є неможливим при проведенні допиту за всіма вимогами, передбаченими кримінальним процесуальним законодавством України. Подібна обставина може свідчити про те, що протокол допиту свідків завчасно складено оперуповноваженим або слідчим та надано на підпис понятим без застережень з боку останніх.

Окрім цього Федик О.Р. вважав, що доводи дисциплінарної скарги щодо отримання ним неправомірної вигоди за зміну обвинувачення в суді, з метою подальшого звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності не відповідають дійсності, суперечать вимогам кримінального процесуального законодавства України, оскільки прокурор окружної прокуратури не приймає рішень, навіть теоретично, про які стверджує скаржник.

Також зазначив, що суспільний резонанс навколо його затримання є штучним та активно використовувався недобросовісними представниками медіа з метою нанесення шкоди його діловій репутації. Окрім цього, всупереч правилам статті 222 КПК України, Державним бюро розслідувань та/або Офісом Генерального прокурора допущено розголошення конфіденційних відомостей, зокрема його прізвище, ім’я та по-батькові, що використанні при висвітлені затримання слідчим ДБР.

Ствердив, що викладені в дисциплінарній скарзі доводи не відповідають дійсності, а додані до неї документи не обґрунтовують підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

 

5. Правові джерела, що підлягають застосуванню, юридична кваліфікація встановленим обставинам та мотиви ухваленого Комісією рішення

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною четвертою статті 19 Закону № 1697-VII прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, додержуватися правил прокурорської стики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Згідно підпункту «е» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» посадові та службові особи органів прокуратури є суб’єктами, на яких поширюється дія цього Закону.

Статтею 22 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що посадовим та службовим особам органів прокуратури забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов’язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.

Відповідно до статті 19 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого 27 квітня 2017 року всеукраїнською конференцією прокурорів (далі – Кодекс), при виконанні службових обов’язків прокурор має виконувати вимоги та суворо дотримуватись обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції, не допускати будь-яких проявів корупції, у тому числі вступати у позаслужбові стосунки з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб; використовувати службові повноваження або службове становище у своїх приватних інтересах чи в інтересах третіх осіб, у тому числі використовувати свій статус та інформацію про місце роботи з метою неправомірного впливу на службову діяльність іншого прокурора, службових, посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування чи суддів, інших фізичних та юридичних осіб; вимагати та одержувати неправомірну вигоду, а також отримувати подарунки у випадках, не передбачених законодавством, а в разі надходження таких пропозицій зобов’язаний діяти відповідно до вимог законодавства у сфері запобігання корупції.

Частинами першою та другою статті 11 Кодексу визначено, що прокурор повинен постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність. Своєю доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю та сумлінним виконанням службових обов’язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї. При виконанні службових обов’язків прокурор має дотримуватись загальноприйнятих етичних норм поведінки, спрямовувати свої дії на захист публічних інтересів і відмову від превалювання приватного інтересу, бути взірцем доброчесності, вихованості і культури. Порушення службової дисципліни, непристойна поведінка є неприпустимими для прокурора (стаття 16 Кодексу).

Статтею 21 Кодексу визначено, що прокурору слід уникати особистих зв’язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об’єктивність виконання професійних обов’язків, дискредитувати його як представника прокуратури, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс.

Пунктами 1, 3 Керівних принципів, що стосуються державних обвинувачів, які прийняті восьмим конгресом Організації Об’єднаних Націй з попередження злочинності та поводження з правопорушниками (Гавана, Куба, 27 серпня –          07 вересня 1990 року) наголошено, що особи, відібрані для здійснення судового переслідування, повинні мати високі моральні якості та здібності, а також відповідну підготовку та кваліфікацію. Особи, які здійснюють судове переслідування, будучи найважливішими представниками системи відправлення кримінального правосуддя, завжди зберігають честь та гідність своєї професії.

За змістом пункту 2 розділу 1 Порядку організації роботи з питань внутрішньої безпеки в органах прокуратури України, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України № 111 від 13 квітня 2017 року, до дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, належать протиправні позаслужбові стосунки – використання прокурором своїх службових повноважень або службового статусу та пов’язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб.

Верховним Судом у рішенні від 18 лютого 2019 року (справа № 9901/721/18) наголошено, що правила професійної етики та поведінки прокурорів, є обов’язковими для прокурорів при виконанні своїх службових обов’язків та поза службою. Прокурор зобов’язаний не допускати будь-яких проявів, які можуть створити враження корупційних, у тому числі: вступати у позаслужбові стосунки з метою використання службових повноважень або службового становища. До дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, належать, зокрема, протиправні позаслужбові стосунки – використання прокурором своїх службових повноважень або службового статусу та пов’язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб.

Окрім цього, згідно з Стандартами професійної відповідальності та викладенням основних обов’язків та прав прокурорів, прийнятих Міжнародною Асоціацією прокурорів 23 квітня 1999 року, прокурори зобов’язані завжди підтримувати честь та гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, правил та етики їх професії, в будь-який час дотримуватись найбільш високих норм чесності.

Частиною першою статті 43 Закону № 1697-VII передбачено, що прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури. 

Оцінивши діяльність Федика О.Р. на предмет відповідності наведеним вимогам, Комісія дійшла висновку про наявність порушень прокурором низки приписів наведеного чинного законодавства. 

Так, зібраними доказами, які узгоджуються між собою, Комісією встановлено, що прокурор Федик О.Р. неодноразово спілкувався із батьком обвинуваченого ОСОБА_2 стосовно зміни обвинувачення останньому в суді, з метою подальшого звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_2 у зв’язку з закінченням строків давності вчинення кримінального правопорушення. Незалежно від сприйняття самим Федиком О.Р. законності такого спілкування та/чи реальності використання за його наслідками своїх службових повноважень або службового статусу та пов’язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб – такі спілкування поза всяким сумнівом, створили враження корупційних, порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.

З огляду на пояснення та заперечення щодо доводів скарги самого прокурора Федика О.Р., варто зазначити, що статус підозрюваного у кримінальному провадженні не змінює правової кваліфікації дій прокурора в межах дисциплінарного провадження. Як зазначив Верховний Суд у рішенні від              18 серпня 2022 року (справа № 640/18269/20), повідомлення про підозру є тільки формальним/офіційним припущенням органу/посадової особи, який/яка проводить досудове розслідування, про те, що конкретна особа причетна до злочину. Таке припущення ґрунтується на неостаточних (неповних) результатах досудового розслідування і кримінально-правова кваліфікація поставленого їй за провину діяння може бути змінена. З часу оголошення цієї підозри особа набуває статусу підозрюваного, однак її вину у вчиненні злочину ще потрібно довести, принаймні на цій стадії кримінального провадження твердити про її винуватість як доконаний факт не можна.

Дисциплінарна відповідальність є окремим/самостійним видом юридичної відповідальності і вирішення питання про правомірність притягнення особи до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з’ясувати склад дисциплінарного проступку в його діях, незалежно від того яку кримінально-правову кваліфікацію ті самі дії працівника прокуратури отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали чи можуть настати для такої особи.

Поведінка Федика О.Р. є неприпустимою та жодним чином не сприяє утвердженню статусу прокурора як високоморальної особи в очах сторонніх осіб та загалом подає негативний приклад неналежної поведінки працівника правоохоронного органу особам, що були присутні на місці події, а також не сприяє підвищенню авторитету прокуратури в цілому.

Затримання Федика О.Р. за наслідками зустрічі із батьком підсудного викликало суспільний резонанс та призвело до негативних публікацій у засобах масової інформації. Поширення таких сюжетів, які виникли внаслідок діянь Федика О.Р., негативно вплинуло на імідж та авторитет прокуратури.  

Узагальнивши викладене Комісія вважає, що прокурор Федик О.Р. у порушення вимог статті 19 Закону України «Про прокуратуру», статей 11, 16, 19, 21 Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури, статті 22 Закону України «Про запобігання корупції» порушив правила прокурорської етики щодо недопущення поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури, вступивши у позаслужбові стосунки із використанням службових повноважень (службового становища) з метою одержання неправомірної вигоди, чим вчинив дисциплінарні проступки, передбачені пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру», а саме сукупно: допустив дії, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; скоїв одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.

Дисциплінарний проступок Федиком О.Р. вчинено 05 жовтня 2024 року, а тому встановлений частиною четвертою статті 48 Закону № 1697-VII річний строк для прийняття Комісією рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності не минув.

Під час визначення виду стягнення стосовно Федика О.Р. Комісією взято до уваги як позитивну характеристику прокурора так і відсутність застосованих дисциплінарних стягнень.

Водночас, Комісія ураховує очевидність та грубість допущеного        Федиком О.Р. порушення, яке підриває авторитет самого прокурора, а також авторитет органів прокуратури й держави в цілому.

З урахуванням викладеного, Комісія дійшла висновку про відсутність підстав для накладення більш м’якого стягнення, ніж звільнення з посади в органах прокуратури, оскільки вчинений Федиком О.Р. дисциплінарний проступок не сумісний з подальшим зайняттям будь-якої посади в органах прокуратури.

З огляду на викладене Комісія вважає, що застосування до прокурора        Федика О.Р. дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури є пропорційним вчиненому ним дисциплінарному проступку.

Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення у дисциплінарному провадженні, не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 45, 47-50, 77, 78 Закону України «Про прокуратуру», пунктами 108, 110-112, 115-117 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісія,

 

В И Р І Ш И Л А:

 

Притягнути прокурора Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області Федика Остапа Романовича до дисциплінарної відповідальності та накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.

Копію рішення направити керівнику Дніпропетровської обласної прокуратури для застосування накладеного дисциплінарного стягнення, керівнику Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області та прокурору Федику О.Р.

Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.