Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

Характеризується позитивно.

 

2. Відомості щодо етапів дисциплінарного провадження

 

До Комісії 23 жовтня 2023 року надійшла дисциплінарна скарга керівника Харківської обласної прокуратури Фільчакова О.В. (далі – скаржник) про вчинення прокурором Шкоркіною І.О. дисциплінарного проступку, яку автоматизованою системою розподілено члену Комісії Житному О.О., яким         02 листопада 2023 року прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2-893дс-158дп-23 та проведено перевірку викладених у ній обставин, а 05 лютого 2024 року складено і передано на розгляд Комісії висновок про наявність дисциплінарного проступку у діях прокурора Шкоркіної І.О.

Скаржника та прокурора Шкоркіну І.О своєчасно та належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії.

Прокурором Шкоркіною І.О. та скаржником до Комісії надіслано заяви про розгляд висновку без їх участі.

За вказаних обставин Комісія, ураховуючи вимоги пункту 1 частини третьої статті 47 Закону України «Про прокуратуру» (далі – Закон № 1697-VII), прийняла рішення про розгляд висновку за відсутності прокурора.

 

3. Зміст дисциплінарної скарги

Скаржник зазначив, що під час здійснення нагляду за додержанням законів у формі процесуального керівництва у кримінальному провадженні (конфіденційна інформація) прокурор  Шкоркіна І.О. допустила порушення вимог Кримінального процесуального кодексу (далі – КПК) України та не вжила належних та своєчасних заходів щодо забезпечення надходження до суду у строки, визначені КПК України, обвинувального акта.

За таких обставин скаржник вважав, що в діях прокурора Шкоркіної І.О. вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом першим частини першої статті 43 Закону № 1697-VII – неналежне виконання службових обов’язків, та вона підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності.

 

4.Обставини, встановлені під час здійснення дисциплінарного провадження

 

Заслухавши доповідача – члена Комісії Житного О.О., вивчивши висновок та дослідивши матеріали дисциплінарного провадження, Комісією встановлено таке.

Ухвалою Куп’янського міськрайонного суду від 08 грудня 2021 року кримінальне провадження (конфіденційна інформація)  стосовно ОСОБА-1 та ОСОБА-2 закрито на підставі пункту 10 частини першої статті 284 КПК України у зв’язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного статтею 219 КПК України. Під час розгляду обвинувального акту судом констатовано, що його направлено до суду 22 лютого 2021 року та отримано канцелярією Куп’янського міськрайонного суду 02 березня 2021 року.

Прокурор Шкоркіна І.О. 21 грудня 2021 року подала апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 08 червня 2023 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а ухвалу Куп’янського міськрайонного суду від 08 грудня 2021 року – без змін.

Апеляційний суд зазначив в ухвалі, що останнім днем досудового розслідування у кримінальному провадженні (конфіденційна інформація) було               21 лютого 2021 року. Натомість обвинувальний акт у кримінальному провадженні скеровано до суду 22 лютого 2021 року та отримано судом лише      02 березня 2021 року, тобто поза межами строків досудового розслідування, визначених статтею 219 КПК України. Апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення. У судовому засіданні при розгляді скарги взяла участь особисто прокурор Шкоркіна І.О.

На зазначену ухвалу Полтавського апеляційного суду Шкоркіною І.О. подано касаційну скаргу.

Ухвалою колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15 вересня 2023 року прокурору відмовлено у відкритті касаційного провадження. Касаційним судом зазначено в ухвалі, що в рамках строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду. Судом звернено увагу на те, що посилання прокурора на відомості супровідного листа та Інформаційної системи «Система електронного документообігу органів прокуратури» (далі – ІС «СЕД») не підтверджують своєчасного направлення обвинувального акта до суду.

За вищезазначених обставин на підставі наказу керівника Харківської обласної прокуратури від 11 серпня 2023 року № 45 призначено та проведено службове розслідування, висновок якого 09 жовтня 2023 року затверджено керівником Харківської обласної прокуратури Фільчаковим О.В.

У висновку констатовано неналежне виконання прокурором         Шкоркіною І.О. своїх службових обов’язків, яке мало місце упродовж тривалого часу, та відповідно наявність у її діях ознак дисциплінарного проступку.

 

5. Пояснення прокурора та інших осіб

 

Прокурор Шкоркіна І.О. пояснила, що Харківським районним управлінням поліції № 2 ГУНП України в Харківській області проводилось досудове слідство у кримінальному провадженні (конфіденційна інформація) стосовно ОСОБА-1 та ОСОБА-2, у якому нею здійснено процесуальне керівництво та водночас виконано обов’язки старшої групи прокурорів.

Досудове розслідування кримінального провадження проведено групою слідчих СВ Московського ВП ГУНП України в Харківській області, старшим якої призначено старшого слідчого ОСОБА-5.

Оперативне супроводження проведення досудового розслідування здійснено оперативним співробітником УПК ДКП НП ГУНП України в Харківській області ОСОБА-4.

За результатами проведеного досудового розслідування ОСОБА-1 та ОСОБА-2 04 грудня 2020 року повідомлено про підозру у вчиненні інкримінованих злочинів.

02 лютого 2021 року сторонам повідомлено про завершення досудового розслідування та відкрито матеріали кримінального провадження для ознайомлення, яке обвинувачені та захисники завершили 19 лютого 2021 року.

У цей же день Шкоркіна І.О. затвердила обвинувальний акт у кримінальному провадженні. Його копії вручено обвинуваченим та захисникам за два дні до завершення строку досудового розслідування.

Матеріали кримінального провадження 19 лютого 2021 року, а саме в останній робочий день тижня (п’ятницю) надійшли від органу досудового розслідування до місцевої прокуратури та зареєстровано у ІС «СЕД» за №1709-21. Скерувати обвинувальний акт до суду у цей же день з необхідними додатками не було можливості у зв’язку із закінченням робочого часу.

Наступного робочого дня, тобто 22 лютого 2021 року (у понеділок), Шкоркіною І.О. підготовлено, а керівництвом місцевої прокуратури підписано супровідного листа про направлення обвинувального акта з додатками до Куп’янського міськрайонного суду, який передано до канцелярії прокуратури і якому присвоєно вихідний номер поштової кореспонденції № 04-13-1504вих-21.

Оскільки вона особисто не мала можливості у цей день забезпечити доставлення обвинувального акта до суду, то супровідний лист із додатками (обвинувальним актом та реєстром матеріалів досудового розслідування) передано оперативному співробітнику УПК ДКП НП ГУНП України в області    ОСОБА-4 для забезпечення доставлення до Куп’янського міськрайонного суду.

Шкоркіна І.О. натепер не пригадує, чи особисто передавала матеріали кримінального провадження ОСОБА-4, чи залишила їх в канцелярії. Вказане рішення вона прийняла через те, що співробітники спецзв’язку здійснювали доставлення кореспонденції до суду лише двічі на тиждень, і, враховуючи необхідність транспортування документів у більш стислі строки в інше місто, для забезпечення оперативності вони не залучались.

Ухвалою Куп’янського міськрайонного суду від 08 грудня 2021 року кримінальне провадження стосовно ОСОБА-1 та ОСОБА-2 закрито у зв’язку із закінченням строків досудового розслідування.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції з вказаного приводу, Шкоркіна І.О. подала апеляційну скаргу. За результатом її розгляду ухвалою Полтавського апеляційного суду від 08 червня 2023 року, в засіданні якого вона брала безпосередню участь, судом відмовлено у задоволенні апеляційної скарги прокурора.

На той час вона вважала, що саме направлення обвинувального акта (звернення з обвинувальним актом до суду), а не отримання його судом є кінцевим терміном досудового розслідування, який визначено в статтях 3, 219 КПК України. На її переконання, відповідно до норм КПК України та відповідно до правових позицій Верховного Суду, оскільки обвинувальний акт зареєстровано в канцелярії прокуратури 22 лютого 2022 року, то саме ця дата є датою безпосереднього направлення до суду. У практиці Верховного Суду, на яку посилається Офіс Генерального прокурора у своїх інформаційних листах, відсутнє твердження про те, що в межах строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено, вручено, безпосередньо направлено прокурором до суду, а й зареєстровано в  канцелярії суду, про що зазначено Верховним Судом у справах № 711/3111/19 від 15 вересня 2021 року, а також № 752/3218/20 від 01 липня 2021 року.

До своїх пояснень Шкоркіна І.О. долучила листи Офісу Генерального прокурора від 16 серпня 2021 року та від 27 січня 2022 року.

Начальник галузевого відділу Харківської обласної прокуратури      ОСОБА-6 пояснив, що про деталі внесення прокурором апеляційної скарги у кримінальному провадженні на ухвалу Куп’янського міськрайонного суду від    08 грудня 2021 року стосовно ОСОБА-1 та ОСОБА-2 йому невідомо. Питання доцільності внесення апеляційної скарги у відділі не вивчалися. Довідка про результати судового розгляду зазначеного кримінального провадження до обласної прокуратури не надходила.

Пояснення аналогічного змісту надала начальник управління підтримання публічного обвинувачення у суді Харківської обласної прокуратури ОСОБА-7.

Старший інспектор управління протидії кіберзлочинам в Харківській області ДКП НП України ОСОБА-4 пояснив, що він особисто обвинувальний акт із додатками у кримінальному провадженні (конфіденційна інформація) для подальшого його доставлення до Куп’янського міськрайонного суду ані                22 лютого 2021 року, ані в інший день не отримував та, відповідно, до суду його не доставляв. Оперативне супроводження у зазначеному кримінальному провадженні також не здійснював.

 

6. Правові джерела, що підлягають застосуванню, та мотиви ухваленого Комісією рішення

 

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи прокуратури України та їх посадові особи зобов’язані діяти в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації й діяльності прокуратури України, статус прокурорів, загальні права і обов’язки прокурора визначено Законом № 1697-VII.

Згідно зі статтею 3 Закону № 1697-VII діяльність прокуратури ґрунтується на засадах законності, справедливості, неупередженості та об’єктивності.

Відповідно до вимог пунктів 3, 4 частини четвертої статті 19 Закону  № 1697-VII прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до вимог пункту 2 наказу Генерального прокурора від                   07 серпня 2020 року № 365 «Про загальні засади організації роботи в органах прокуратури України», прокурори усіх рівнів здійснюють свої повноваження лише в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України. Прокурори зобов’язані забезпечувати діяльність органів прокуратури на засадах верховенства права, законності, справедливості, неупередженості та об’єктивності.

Статтею 15 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів передбачено, що прокурор повинен здійснювати службові повноваження сумлінно, компетентно, вчасно і відповідально, постійно підвищувати свій професійний рівень, культуру спілкування, виявляти ініціативу, відповідальне ставлення та творчий підхід до виконання своїх службових обов’язків, фахово орієнтуватися у чинному законодавстві, передавати власний професійний досвід колегам. Він має усвідомлювати, що його діяльність оцінюється з урахуванням рівня підготовки, знання законодавства, компетентності, ініціативності, комунікативних здібностей, здатності вчасно і якісно виконувати службові обов’язки та завдання.

Згідно з Нормами професійної відповідальності та переліком необхідних прав та обов’язків прокурорів, прийнятих 23.04.1999 Міжнародною Асоціацією прокурорів, прокурори зобов’язані завжди підтримувати честь та гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, правилами та етикою їх професії, в будь-який час дотримуватись найбільш високих норм чесності.

Відповідно до пунктів 1, 3 Керівних принципів, що стосуються державних обвинувачів, які прийняті Восьмим конгресом Організації Об’єднаних Націй з попередження злочинності та поводженню з правопорушниками (Гавана, Куба, 27.08-07.09.1990) особи, відібрані для здійснення судового переслідування, повинні мати високі моральні якості та здібності, а також відповідну підготовку та кваліфікацію.

Професійна діяльність прокурора має ґрунтуватися на неухильному дотриманні конституційних принципів верховенства права та законності.

Повноваження прокурора у кримінальному провадженні визначені частиною другою статті 36 КПК України, якою, зокрема, передбачено, що прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження та продовження строків досудового розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною другою та третьою статті 37 КПК України прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення.

Статтею 2 КПК України встановлено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до положень статті 7 КПК України, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя та обов`язковість судових рішень, змагальність сторін, диспозитивність та розумність строків розгляду справи.

Стаття 9 КПК України вимагає від прокурора під час кримінального провадження неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом’якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Частиною першою статті 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об’єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Частиною сьомою статті 115 КПК України передбачено, що при обчисленні процесуального строку в нього включаються вихідні і святкові дні, а при обчисленні строку годинами – і неробочий час. Якщо закінчення строку, який обчислюється днями або місяцями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день, за винятком обчислення строків тримання під вартою та перебування в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи.

Згідно з вимогами статті  219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Згідно з пунктом 10 частини першої статті 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров’я особи.

Згаданими нормами визначено, що прокурор має право приймати процесуальні рішення у кримінальному провадженні виключно в межах процесуальних строків, зокрема, складати, затверджувати та направляти обвинувальний акт у кримінальному провадженні саме у межах строку досудового розслідування.

Кримінальним процесуальним законодавством не передбачено можливості передання обвинувального акта до суду поза межами строків досудового розслідування.

Так, у постанові від 21 квітня 2021 року у справі № 991/6516/20 Верховним Судом вказано, що відповідно до вимог частини першої статті 290 КПК України досудове розслідування вважається завершеним після повідомлення стороні захисту про його завершення та відкриття матеріалів. Дії слідчого і прокурора, передбачені частиною першою статті 291 та статтею 293 КПК України (складення обвинувального акта, його затвердження, вручення стороні захисту та направлення до суду), є формою завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні й не є підставою для зупинення процесуальних строків після ознайомлення сторонами з матеріалами кримінального провадження.

Передбачення процесуальним законом обов’язку прокурора якнайшвидше, але не пізніше визначеного законом процесуального строку після повідомлення особі про підозру звернутись до суду з обвинувальним актом або закрити кримінальне провадження є гарантією фундаментального права людини на розгляд її справи упродовж розумного строку, закріпленого у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція), передбаченого статтею 7, частиною першою статті 21 КПК, що підтверджується усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ).

Так, Велика палата ЄСПЛ у пункті 68 рішення у справі Карт проти Туреччини (Kart v. Turkey, заява № 8917/05) зазначила, що право на розгляд справи протягом розумного строку базується на необхідності гарантувати, що обвинуваченим не доведеться залишатись занадто довго у стані невизначеності щодо результатів кримінальних звинувачень проти них. Так само ЄСПЛ у пункті 18 рішення в справі Вемхофф проти Німеччини (Wemhoff v. Germany, заява          № 2122/64) вказував, що чітка мета відповідного положення пункту 1 статті 6 Конвенції у кримінальних справах полягає у забезпеченні того, щоби обвинувачені особи не перебували занадто довго під обвинуваченням та обвинувачення було визначене.

Водночас частина перша статті 294 КПК України передбачає: якщо досудове розслідування злочину до моменту повідомлення особі про підозру неможливо закінчити у строк, зазначений у частині другій статті 219 цього Кодексу, вказаний строк може бути продовжений неодноразово слідчим суддею за клопотанням прокурора або слідчого, погодженого з прокурором, на строк, встановлений пунктами 2 і 3 частини четвертої статті 219 цього Кодексу.

Як визначено у постанові колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 12 грудня 2023 року (справа № 355/942/21), сторона обвинувачення повинна своєчасно виконати визначені КПК України дії, зокрема, й направлення обвинувального акта до суду, а також наголошено на тому, що прокурор в силу своєї професійної діяльності ознайомлений із положеннями КПК України, які регулюють строк досудового розслідування у кримінальному провадженні. З метою недопущення випадків пропуску таких строків саме стороні обвинувачення слід вживати заходів для належної організації своєї роботи, оскільки часові межі строку досудового розслідування є чітко визначеними кримінальним процесуальним законом і прокурор точно обізнаний із тими наслідками, які потягне пропуск цих строків.

Критерії, вимоги щодо ефективності виконання повноважень прокурором у сфері процесуального керівництва у кримінальних провадженнях встановлено відповідними нормами КПК України та вимогами наказів Генерального прокурора України № 309 від 30 вересня 2021 року «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні» (далі – Наказ № 309) та № 51 від           28 березня 2019 року «Про затвердження Порядку організації діяльності прокурорів і слідчих органів прокуратури у кримінальному провадженні», який був чинний до 30 вересня 2021 року  (далі – Порядок № 51).

Відповідно до пункту 3 розділу IV Порядку № 51 прокурор у кримінальному провадженні, здійснюючи процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, відповідно до вимог законодавства, забезпечує виконання завдань кримінального провадження з дотриманням його загальних засад, здійснює повноваження, передбачені КПК України. Аналогічні та інші  вимоги зазначено у пункті 11 Порядку № 309.

Згідно з вимогами пункту 21 Наказу № 309, прокурор у судовому провадженні відповідно до вимог законодавства зобов’язаний, зокрема, реагувати на порушення закону, що обмежують права учасників судового провадження або можуть вплинути на законність прийнятого рішення; висловлювати мотивовану позицію з приводу клопотань інших учасників судового провадження; забезпечувати своєчасне внесення до відповідної інформаційно-аналітичної системи обліку та статистики органів прокуратури відомостей про ухвалене судове рішення у кримінальному провадженні, а впродовж п’яти діб із дня ухвалення судового рішення також зазначати про свою позицію щодо його законності та наявності підстав для апеляційного, касаційного оскарження.

Відповідно до вимог пунктів 5.4.1, 5.4.4. Тимчасової інструкції з діловодства в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генерального прокурора України від 12 лютого 2019 року № 27 (далі – Інструкція з діловодства), матеріали кримінальних проваджень реєструються у книгах обліку централізовано службою діловодства у загальному порядку відповідно до форм, передбачених додатками 7, 8, та окремо в кожному структурному підрозділі як такі, що надійшли у зв’язку з реалізацією прокурором повноважень, передбачених КПК України. Пересилка (доставляння) матеріалів кримінальних проваджень здійснюється лише фельд’єгерським зв’язком або кур’єром (уповноваженим працівником прокуратури).

Безпосередні службові обов’язки прокурора Шкоркіної І.О. закріплено у наказах керівників Харківської місцевої прокуратури № 4 від 11 січня 2021 року  № 1 «Про розподіл обов’язків між працівниками Харківської місцевої прокуратури № 4» та Салтівської окружної прокуратури м. Харкова № 43 від       12 листопада 2021 року. Зокрема, до них належить: нагляд за додержанням законів органами, які проводять досудове розслідування кримінальних проваджень, у формі процесуального керівництва; підтримання обвинувачення в судовому провадженні щодо кримінальних правопорушень, а також у кримінальних справах, які направлені до суду, забезпечення оскарження незаконних судових рішень.

При наданні оцінки обставинам цього дисциплінарного провадження Комісія діє виключно в рамках компетенції, встановленої Законом, тобто оцінює тільки ті факти, які можуть свідчити про наявність або відсутність в діях прокурора складу дисциплінарного проступку та ступінь його вини.

Дисциплінарний проступок – це винне, протиправне діяння (дія чи бездіяльність), яке порушує трудову дисципліну у відповідному організованому колективі шляхом невиконання чи неналежного виконання своїх трудових обов’язків, за яке передбачене застосування дисциплінарних санкцій, визначених у чинному законодавстві.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02 жовтня 2018 року (справа № 800/433/17 (П/9901/112/18) зазначила, що службовими обов’язками працівника прокуратури слід вважати нормативно визначені вид та міру необхідної поведінки, котрі забезпечують реалізацію завдань, поставлених перед прокуратурою суспільством і державою, та повноважень, наданих для ефективного здійснення професійних функцій.

Згідно із правовою позицією Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеною у рішенні від 04 березня 2019 року у справі               № 9901/5/19, неналежним виконанням службових обов’язків як дисциплінарним проступком, за який прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження, є неналежне виконання чи невиконання вимог Конституції, Законів України, зокрема КПК України, підзаконних нормативно-правових актів.

Дії прокурора Шкоркіної І.О., зазначені у дисциплінарній скарзі, слід розглядати крізь призму їх відповідності чи невідповідності вимогам законів та нормативно-правових актів.

Прокурор Шкоркіна І.О., здійснюючи процесуальне керівництво та підтримуючи публічне обвинувачення у суді у кримінальному провадженні                    № 12020220470000235, реалізуючи свої процесуальні повноваження, мала виконувати завдання кримінального провадження, визначені статтею 2 КПК України, дотримуватись загальних засад судочинства, вимог Порядку № 51 (під час здійснення процесуального керівництва на стадії досудового розслідування) та Наказу № 309 (у ході судового розгляду кримінального провадження у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій).

Відповідно, на Шкоркіну І.О. покладався обов’язок уважно вивчити матеріали зазначеного кримінального провадження. Виходячи із загальних вимог щодо обов’язків прокурора у кримінальному провадженні, у тому числі у судовому провадженні, вона мала забезпечити, зокрема, направлення обвинувального акта до суду у визначені КПК України строки. Крім того, далі, в ході судового розгляду справи, для прокурора не існувало перешкод для висловлення й обґрунтування 08 грудня 2021 року правової позиції щодо пропуску строку досудового розслідування, визначеного статтею 219 КПК України, та наявності законних підстав для закриття кримінального провадження (конфіденційна інформація).

Натомість прокурором Шкоркіною І.О. ці вимоги не виконано.

Комісія бере до уваги пояснення прокурора, що матеріали кримінального провадження (конфіденційна інформація) надійшли від органу досудового розслідування до прокуратури лише 19 лютого 2021 року, тобто в останній робочий день тижня (п’ятницю), що справді могло перешкодити скерувати обвинувальний акт з необхідними додатками до суду у зв’язку із закінченням робочого часу. Водночас, оскільки фактично строк досудового розслідування закінчився 21 лютого 2021 року, тобто у вихідний день (неділю), згідно з правилами, встановленими частиною сьомою статті 115 КПК України, останнім днем цього строку вважався наступний за ним робочий день, тобто 22 лютого 2021 року (понеділок). Між тим, попри усвідомлення того, що він є останнім днем закінчення строку досудового розслідування, будучи точно обізнаною із тими наслідками, які потягне пропуск цих строків, Шкоркіна І.О. не вжила ефективних заходів, спрямованих на виконання її безумовного обов’язку як прокурора направити обвинувальний акт до суду в межах встановлених кримінальним процесуальним законодавством строків. Так, згідно з поясненнями прокурора, після підписання і реєстрації в канцелярії прокуратури супровідного листа обвинувальний акт скеровано до суду нарочно – передано працівникові поліції  ОСОБА-4. Між тим, цю обставину самим ОСОБА-4 заперечено, а будь-яких матеріалів, які підтверджували би використання інших способів забезпечення вчасного направлення обвинувального акта до суду, під час перевірки у дисциплінарному провадженні не одержано. Судами першої, другої та касаційної інстанцій послідовно констатовано відсутність доказів скерування в межах строків досудового розслідування матеріалів кримінального провадження (конфіденційна інформація) до суду для розгляду по суті. Ці обставини свідчать про неналежну організацію прокурором Шкоркіною І.О. діяльності щодо своєчасного направлення обвинувального акта до суду, а отже – про неналежне виконання нею своїх службових обов’язків.

Окрім того, попри встановлення факту порушення строків досудового розслідування, під час підтримання публічного обвинувачення у суді першої інстанції прокурор Шкоркіна І.О. заперечувала щодо закриття кримінального провадження у зв’язку із закінченням строку досудового розслідування та надалі безпідставно послідовно відстоювала необґрунтовану правову позицію в апеляційному і касаційному судах.

Унаслідок допущених прокурором Шкоркіною І.О. порушень вимог законодавства під час здійснення процесуального керівництва та  підтримання публічного обвинувачення у кримінальному провадженні (конфіденційна інформація) судом прийнято рішення про його закриття, що унеможливило розгляд по суті питання про кримінальну відповідальність конкретних осіб.

Окрім того, усвідомлюючи відсутність іншої, аніж його закриття судом на підставі пункту 10 частини першої статті 284 КПК України, судової перспективи кримінального провадження (конфіденційна інформація), прокурор          Шкоркіна І.О. упродовж тривалого часу вчиняла процесуальні дії, які завідомо не могли забезпечити виконання завдань кримінального провадження, що позбавляло ці її дії процесуального змісту й за своєю суттю було невиправданою тяганиною, безцільним витрачанням власних організаційних ресурсів та ресурсів органів прокуратури й суду.

Обов’язки прокурора характеризують сутність його службової діяльності, адже саме через них виявляється його роль у реалізації повноважень держави.

Підставою для юридичної відповідальності прокурора – процесуального керівника є винесення ним незаконних і необґрунтованих процесуальних рішень, вчинення незаконних дій, бездіяльність, неналежне реагування на скарги учасників процесу,  потурання порушенням закону з боку осіб, на яких поширюються його процесуальні повноваження.

Невикористання прокурором наданих йому законодавством повноважень під час процесуального керівництва у кримінальному провадженні без поважних причин, що зумовлює, зокрема, закриття судом кримінального провадження у зв’язку із закінченням строків, свідчить про неналежне виконання прокурором своїх службових повноважень.

Унаслідок неналежного виконання службових обов’язків прокурором Шкоркіною І.О. втрачено можливість розгляду судом й вирішення по суті питання про кримінальну відповідальність осіб, які обвинувачувались у скоєнні злочинів, не виконано завдання кримінального процесу, неефективно витрачено організаційні й матеріальні ресурси на розкриття й розслідування кримінального правопорушення. 

Оцінивши діяльність прокурора Шкоркіної І.О. на предмет відповідності наведеним вимогам чинного законодавства, Комісія дійшла висновку про наявність їх порушень, тобто про неналежне виконання прокурором     Шкоркіною І.О. своїх службових обов’язків під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні (конфіденційна інформація) та під час підтримання публічного обвинувачення у суді у цьому провадженні.

Таким чином, доводи, викладені в дисциплінарній скарзі, знайшли своє підтвердження.

Неналежне виконання прокурором Шкоркіною І.О. своїх службових обов’язків підтверджено:

– відомостями, викладеними у дисциплінарній скарзі керівника Харківської обласної прокуратури;

– матеріалами службового розслідування, проведеного Харківською обласною прокуратурою стосовно прокурора Шкоркіної І.О.;

– постановою заступника керівника Харківської місцевої прокуратури від 20 липня 2020 року про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні (конфіденційна інформація);

– постановою керівника Салтівської окружної прокуратури м. Харкова від    23 квітня 2021 року про зміну групу прокурорів у зазначеному кримінальному провадженні;

– повідомленнями про підозру ОСОБА-1 та ОСОБА-2 від 04 грудня 2020 року у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень.

– обвинувальним актом за обвинуваченням ОСОБА-1 та ОСОБА-2 у кримінальному провадженні (конфіденційна інформація), який 19 лютого 2021 року затверджено прокурором Шкорікіною І.О.;

– листом від 22 лютого 2021 року № 04-13-1504вих-21 виконувача обов’язків керівника Харківської місцевої прокуратури № 4 про направлення обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування до Куп’янського міськрайонного суду;

– ухвалою Куп’янського міськрайонного суду від 08 грудня 2021 року;

– апеляційною скаргою прокурора Шкоркіної І.О. від 21 грудня 2021 року;

– ухвалою Полтавського апеляційного суду від 08 червня 2023 року;

– касаційною скаргою прокурора Шкоркіної І.О від 08 вересня 2023 року;

– ухвалою колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15 вересня 2023 року;

– наказами керівника Харківської місцевої прокуратури № 4 від 11 січня 2021 року та від 12 листопада 2021 року № 43 «Про розподіл обов’язків між працівниками Харківської місцевої прокуратури № 4»;

– поясненнями прокурорів Шкоркіної І.О., ОСОБА-6, ОСОБА-7;

– поясненням працівника поліції ОСОБА-4.

Згідно з вимогами частини четвертої статті 48 Закону № 1697-VII рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11 грудня 2018 року у справі № 810/1224/17 надано тлумачення, зокрема, поняття «триваючого правопорушення», яке починається з будь-якої протиправної дії чи бездіяльності, коли винна особа не виконує конкретний покладений на неї обов’язок або виконує його неповністю чи неналежним чином, а потім така бездіяльність триває протягом певного проміжку часу до моменту виконання установлених обов’язків або виявлення правопорушення.

Оцінивши діяльність прокурора Шкоркіної І.О. на предмет відповідності наведеним вимогам, Комісія доходить висновку про наявність порушень прокурором приписів чинного законодавства, які мають форму триваючого дисциплінарного проступку. Днем його початку варто вважати 22 лютого 2021 року, тобто останній день, в який, в межах вимог КПК України, прокурор мала виконати обов’язок зі скерування обвинувального акту до суду, а закінчення –    08 вересня 2023 року, тобто день, коли Шкоркіною І.О. подано до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу у кримінальному провадженні (конфіденційна інформація). 

Відповідно до наданих Харківською обласною прокуратурою відомостей  прокурор Шкоркіна І.О. упродовж зазначено періоду перебувала у відпустках упродовж 46 днів.

З огляду на викладене, строк притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності не сплинув. 

Надаючи комплексну оцінку встановленим під час перевірки                                у дисциплінарному провадженні обставинам, Комісія вважає доводи дисциплінарної скарги обґрунтованими та такими, що знайшли своє об’єктивне підтвердження. 

Таким чином, за вищевказаних обставин прокурором Шкоркіною І.О. допущено порушення вимог статей 19, 219, 283 КПК України, пункту 3 розділу ІV Порядку № 51, пунктів 11, 21 Наказу № 309, та пунктів 5.4.1, 5.4.4. Інструкції з діловодства, тобто вчинено дисциплінарний проступок, відповідальність за який передбачено пунктом першим частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, а саме неналежне виконання службових обов’язків. Наявні підстави для притягнення її до дисциплінарної відповідальності.

Під час прийняття рішення у дисциплінарному провадженні щодо виду дисциплінарного стягнення, з огляду на вимоги частини 3 статті  48 Закону № 1697-VII, Комісією взято до уваги характер проступку, його наслідки, очевидність порушень, їх негативний вплив на професійний авторитет прокурора та органів прокуратури, особу прокурора, ступінь її вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення, службову характеристику, професійний досвід та період роботи в органах прокуратури.

Із урахуванням зазначених обставин Комісія дійшла висновку, що дисциплінарний проступок, який вчинено прокурором Шкоркіною І.О., є підставою для застосування до неї дисциплінарного стягнення у виді догани.  

Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення у дисциплінарному провадженні, Комісією не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 47–49, 50, 77, 78 Закону № 1697-VII, пунктами 108, 110–112, 115–117 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісія

 

В И Р І Ш И Л А:

 

Притягнути прокурора Салтівської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області Шкоркіну Інну Олексіївну до дисциплінарної відповідальності та накласти на неї дисциплінарне стягнення у виді догани.

Копії рішення направити керівнику Харківської обласної прокуратури для застосування накладеного дисциплінарного стягнення, прокурору          Шкоркіній І.О. та керівнику Салтівської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області.

Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення їй чи отримання нею поштою копії рішення.