Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України, установлені Законом № 1697-VII.

Згідно з пунктами 2, 10 частини першої статті 3 Закону № 1697-VII  діяльність прокуратури ґрунтується на засадах законності, справедливості, неупередженості, об’єктивності та неухильного дотримання вимог професійної етики та поведінки.

Загальні права та обов’язки прокурора визначені статтею 19 Закону № 1697-VII. Так, відповідно до частини другої та пунктів 3, 4 частини четвертої цієї норми, прокурор зобов’язаний удосконалювати свій професійний рівень та з цією метою підвищувати кваліфікацію; діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, додержуватися правил прокурорської етики, зокрема, не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Згідно зі статтею 36 Закону № 1697-VII особа, призначена на посаду прокурора, набуває повноважень прокурора після складення Присяги Україні, згідно з якою урочисто присягає, у тому числі сумлінним виконанням своїх службових обов’язків сприяти утвердженню верховенства права, законності та правопорядку.

Основні принципи, моральні норми та правила прокурорської етики, якими повинні керуватися прокурори при виконанні своїх службових обов’язків та поза службою, визначені Кодексом професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженим 27 квітня 2017 року Всеукраїнською конференцією прокурорів, в редакції від 28 лютого 2023 року (далі – Кодекс етики).

Відповідно до статті 1 цього Кодексу етики, його завданням, зокрема, є: забезпечення компетентного та ефективного здійснення прокурорами своїх професійних обов’язків на підставі додержання принципів верховенства права, законності, справедливості, неупередженості, визначення морально-етичних стандартів внутрішньої та зовнішньої комунікації.

Положеннями частини першої та другої статті 11 Кодексу етики встановлено, що прокурор повинен постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність; своєю доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю та сумлінним виконанням службових обов’язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї.

Статтею 16 Кодексу етики визначено, що при виконанні службових обов'язків прокурор має дотримуватися загальноприйнятих етичних норм поведінки, бути взірцем доброчесності, вихованості і культури. Порушення службової дисципліни, непристойна поведінка є неприпустимими для прокурора і тягнуть за собою передбачену законом відповідальність.

Згідно зі статтею 21 Кодексу етики прокурору слід не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс. Поза службою поводитися коректно і пристойно. При з’ясуванні будь-яких обставин з представниками правоохоронних і контролюючих органів не використовувати свій службовий статус, у тому числі посвідчення прокурора з метою впливу на посадових осіб.

Статтею 33 Кодексу етики прокурори зобов’язані неухильно дотримуватися вимог цього Кодексу. Їх порушення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частиною п’ятою статті 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов’язані: знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно з положеннями статті 52 Закону України «Про дорожній рух» одним із таких органів державного контролю є Національна поліція України.

Відповідно до абзацу третього частини другої статті 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов’язаний виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, що даються в межах його компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною другою статті 43 Закону № 1697-VII передбачено, що притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності не виключає можливості притягнення його до адміністративної чи кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом.

Однією із загальних рис дисциплінарної відповідальності, якою вона відрізняється від інших видів юридичної відповідальності, є можливість її застосування без рішення суду на підставі вчинення дисциплінарного проступку.

Згідно з Нормами професійної відповідальності та переліком необхідних прав та обов’язків прокурорів, прийнятими 23 квітня 1999 року Міжнародною Асоціацією прокурорів, прокурори зобов’язані завжди підтримувати честь та гідність професії, поводитися професійно, відповідно до закону, правил та етики їх професії, в будь-який час дотримуватись найбільш високих норм чесності.

Відповідно до пунктів 1, 3 Керівних принципів, що стосуються державних обвинувачів, які прийняті восьмим конгресом Організації об’єднаних націй з попередження злочинності та поводження з правопорушниками (Гавана,  Куба,  27 серпня – 07 вересня 1990 року) особи, відібрані для здійснення судового переслідування, повинні мати високі моральні якості та здібності, а також відповідну підготовку та кваліфікацію. Особи, які здійснюють судове переслідування, будучі найважливішими представниками системи відправлення кримінального правосуддя, завжди зберігають честь та гідність своєї професії.

Згідно з підпунктом «b» Висновку № 3 (2008) «Про роль прокуратури за межами сфери кримінального права», прийнятого Консультативною радою європейських прокурорів (ССРЕ) на 3-му пленарному засіданні (Страсбург, 15 - 17 жовтня 2008 року), держави, у яких прокурорські служби виконують функції за межами сфери кримінального права, мають забезпечити реалізацію цих функцій відповідно до принципів демократичної держави з верховенством права і, зокрема, що дії прокурорів за межами сфери кримінального права мають характеризуватися чесністю.

За результатами розгляду Комісія дійшла висновку, що доводи скаржника щодо вчинення Романюком Д.В. дисциплінарного проступку знайшли своє підтвердження з огляду на таке.

Так, Романюк Д.В. має статус прокурора і за загальними правилами, викладеними у статті 19 Закону № 1697-VII, на нього покладено обов’язки неухильного дотримання присяги прокурора.

Склавши Присягу, зміст якої наведено у статті 36 Закону № 1697-VII, прокурор Романюк Д.В., серед іншого, взяв на себе обов’язок додержуватися Конституції, чинного законодавства України, нормативно-правових актів Генерального прокурора, основних принципів, моральних норм та правил прокурорської етики, якими повинні керуватися прокурори при виконанні своїх службових обов’язків та поза службою, визначених у Кодексі професійної етики та поведінки прокурорів.

Він повинен усвідомлювати повноту відповідальності за свої вчинки, бути взірцем добропорядності, гідності та честі для колег та суспільства, оскільки його поведінка, зокрема, поза службою, повинна відповідати загальноприйнятим етичним нормам поведінки.

Слідуючи принципам, визначеним у Кодексі етики, Романюк Д.В. не повинен допускати поведінки, що не відповідає загально прийнятим нормам поведінки у суспільстві, визначеним цим Кодексом, вчиняти дії, які шкодять авторитету прокуратури та можуть свідчити про нанесення ними шкоди честі і гідності прокурорської професії, які не відповідають вимогам високих моральних якостей, вплинули на думку громадськості, сформували суспільне уявлення про прокурорів у вкрай негативному світлі.

Допущення подібної поведінки підриває як авторитет прокурора, органів прокуратури, так й держави в цілому, тому що прокурори при здійсненні своїх повноважень представляють державу.

Одним з елементів професійності прокурора є обов’язок неухильно дотримуватись засад професійної честі, етики, моралі та доброчесності, які є запорукою правосуддя.

Прокурор своїми вчинками, діями формує репутацію, яка впливає на формування суспільної думки не тільки щодо окремого прокурора, а й щодо всіх працівників прокуратури.

Водночас слід звернути увагу на те, що складання стосовно Романюка Д.В. протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, у справі про адміністративне правопорушення, не є преюдиціальним для вирішення питання про наявність або відсутність у діях/бездіяльності прокурора складу дисциплінарного проступку. Оскільки в межах дисциплінарного провадження не досліджується питання наявності або відсутності вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а надається правова оцінка обставинам наявності або відсутності вчинення прокурором саме дисциплінарного проступку.

У зв’язку з цим Комісією не досліджуються питання наявності або відсутності вини прокурора у вчиненні адміністративного правопорушення, що інкримінувалося прокурору, а надається правова оцінка обставинам наявності або відсутності вчинення ним дисциплінарного проступку у частині порушення норм професійної етики та вчиненням дій, що порочать звання прокурора.

Дії Романюка Д.В., а саме керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння (з перевищенням допустимих норм у більш ніж десять разів), призвели до дискредитації особи прокурора, завдали шкоди його репутації та авторитету прокуратури. Грубе порушення правил прокурорської етики відбулось, оскільки Романюком Д.В. проігноровано етичні норми, які є основоположними нормами поведінки прокурора, зокрема, й з огляду на невиправдане затягування прокурором проходження освідування на стан сп’яніння.

Окрім цього, перебування у стані алкогольного сп’яніння та керування транспортним засобом у стані сп’яніння, що підтверджено висновком щодо результатів медичного огляду від 25 серпня 2023 року № (конфіденційна інформація) та поясненнями Романюка Д.В., є порушенням вимог Закону України «Про дорожній рух» і Правил дорожнього руху.

Отже, сукупно такі дії прокурора Романюка Д.В. не є прикладом законослухняності, добропорядності, додержання загальновизнаних норм моралі та поведінки, дискредитують його як представника прокуратури перед працівниками правоохоронного органу, громадянами, шкодять авторитету прокуратури.

Таким чином Романюк Д.В., як особа, яка має відповідні професійні знання, будучи фаховим юристом, перебуваючи на посаді в органах прокуратури, будучи ознайомленим з вимогами щодо прокурорської етики та усвідомлюючи можливі правові наслідки скоєного ним діяння, допустив вживання алкоголю та керування транспортним засобом в стані алкогольного сп’яніння.

Посилання прокурора на порушення процедури проходження огляду на стан сп’яніння, Комісія відхилила з огляду на те, що на засіданні він визнав факт вживання алкоголю (горілки) перед тим, як сісти за кермо автомобіля, з перегляду відеозапису з нагрудних відеокамер поліцейських не вбачається, що прокурор наполягав на відборі у нього зразків крові, натомість добровільно пройшов огляд, зокрема, за допомогою газоаналізатора «Драгер».

Отже, прокурором Романюком Д.В. порушено вимоги статті 19 Закону № 1697-VIІ, статей 16, 21 Кодексу етики, чим вчинено проступки, відповідальність за які передбачено пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VIІ, і наявні підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності за вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, та одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.

Наявність дисциплінарного проступку підтверджено матеріалами дисциплінарного провадження, а саме: відомостями, викладеними у дисциплінарній скарзі; поясненнями Романюка Д.В., ОСОБА 3 та ОСОБА 2; відеозаписами, з нагрудних бодікамер №№ 473604, 473606; протоколом про адміністративне правопорушення від 25 серпня 2023 року серії (конфіденційна інформація), висновком лікаря-нарколога № (конфіденційна інформація) про результати огляду на стан сп’яніння в КНП КМН КЛ «Соціотерапія».

Днем вчинення Романюком Д.В. дисциплінарного проступку варто вважати 25 серпня 2023 року. Отже, встановлений частиною четвертою статті 48 Закону № 1697-VII строк для прийняття Комісією рішення про притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності не минув.

Визначаючи вид дисциплінарного стягнення, що може бути застосовано до прокурора Романюка Д.В., Комісією, з огляду на вимоги частини третьої статті 48 Закону № 1697-VII, взято до уваги характер проступку, зокрема, його вчинення в стані алкогольного сп’яніння, наслідки, що проявилися у заподіянні шкоди авторитету органам прокуратури, особу прокурора, ступінь його вини, обставини вчиненого діяння.

З іншого боку взято до уваги позитивну характеристику прокурора, відсутність дисциплінарних стягнень, перебування на його утриманні двох неповнолітніх дітей.

На цім поведінка Романюка Д.В. є усвідомленим грубим порушенням не тільки вимог закону, але й правил прокурорської етики, адже підриває авторитет і довіру до органів прокуратури загалом і ставить під сумнів компетентність і професіоналізм такого прокурора зокрема. Комісія не може ігнорувати й той факт, що прокурор керував автомобілем у стані алкогольного сп’яніння з перевищенням допустимої норми у більше ніж десять разів, наразив на небезпеку інших учасників дорожнього руху, та пасажирку автомобіля  – свою колегу. Визнання вини у скоєному проступку Комісія оцінює, як намагання пом’якшити свою відповідальність через наявність беззаперечних і неспростовних доказів у скоєному.

Обираючи вид дисциплінарного стягнення стосовно прокурора Романюка Д.В. Комісія дійшла висновку, що для досягнення мети дисциплінарного провадження немає підстав для застосування більш м’яких видів стягнення, передбачених частиною першою статті 49 Закону № 1697-VII.

Тому пропорційним вчиненому ним дисциплінарному проступку достатнім, необхідним та справедливим буде накладення на нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.

На підставі викладеного, керуючись статтями 43-50, 77, 78 Закону                  № 1697-VII, пунктами 108, 110–112, 115–117 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісія,

В И Р І Ш И Л А:

Притягнути прокурора відділу екстрадиції управління правової допомоги, екстрадиції та міжнародної взаємодії Департаменту міжнародно-правового співробітництва Офісу Генерального прокурора Романюка Дмитра Віталійовича, за діяння, вчинені на посаді прокурора відділу екстрадиції управління правової допомоги та екстрадиції Департаменту міжнародно-правового співробітництва Офісу Генерального прокурора, до дисциплінарної відповідальності та накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.

Копію рішення направити Генеральному прокурору для застосування накладеного дисциплінарного стягнення, особі, яка подала дисциплінарну скаргу, та Романюку Д.В.

Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, або до Вищої ради правосуддя протягом місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.