Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів (далі – Комісія), у складі: головуючого Гнатіва А.Я., членів – Війтовича Л.М., Житного О.О., Захарової О.С., Отвіновського П.Л., Стуконога О.І., Томак М.В., Цуркана М.І., Юзькова О.В., розглянувши висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора Окружної прокуратури міста Миколаєва Миколаївської області Білецького Станіслава Юрійовича у дисциплінарному провадженні № 07/3/2-730дс-141дп-23, 

 

ВСТАНОВИЛА:

 

Білецький Станіслав Юрійович в органах прокуратури працює з грудня 2002 року. З 30 березня 2021 року обіймає посаду прокурора Окружної прокуратури міста Миколаєва Миколаївської області.

Присягу прокурора склав 04 лютого 2011 року, з положеннями Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів ознайомився 15 травня 2017 року.

Характеризується позитивно, заохочувався прокурором області. Дисциплінарних стягнень не має.

Наказом від 11 серпня 2022 року № 552к у період з 22 до 28 серпня 2022 року, тобто на 7 календарних днів прокурору Білецькому С.Ю. надано частину щорічної відпустки.

 

До Комісії 29 серпня 2023 року надійшла дисциплінарна скарга керівника Миколаївської обласної прокуратури Казака Д.І. про вчинення прокурором Білецьким С.Ю. дисциплінарного проступку.

Автоматизованою системою розподілу для вирішення питання про відкриття або відмову у відкритті дисциплінарного провадження дисциплінарну скаргу розподілено члену Комісії Томак М.В., за результатами вивчення якої      05 вересня 2023 року прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2-730дс-141дп-23.

За результатами перевірки 01 лютого 2024 року складено висновок про наявність дисциплінарного проступку прокурора, який із зібраними матеріалами передано на розгляд Комісії. 

Скаржника та прокурора Білецького С.Ю. своєчасно та належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії.

3. Зміст дисциплінарної скарги 

 

Білецьким С.Ю. неналежно виконано службові обов’язки під час здійснення нагляду за додержанням законів у формі процесуального керівництва у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) від 11 жовтня 2021 року, оскільки обвинувальний акт у цьому провадженні направлено до суду прокурором поза межами строку досудового розслідування, унаслідок чого ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва від 29 червня 2023 року вказане кримінальне провадження закрито на підставі пункту десятого частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу (далі – КПК) України.

Скаржник вважав, що рішення про направлення Білецьким С.Ю. обвинувального акта до суду прийнято із порушенням норм КПК України. Недодержання прокурором вимог чинного законодавства зумовило недосягнення завдань кримінального провадження, що виразилося в уникненні осіб від відповідальності, встановленої законом.

Білецький С.Ю. також неналежно виконав свої службові обов’язки здійснюючи процесуальне керівництво на стадії досудового розслідування та підтримуючи публічне обвинувачення у суді у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) від 20 листопада 2022 року за обвинуваченням        ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126¹ Кримінального кодексу України (далі – КК України).

Неналежне виконання службових обов’язків прокурора полягало у недодержанні приписів статті 94 КПК України щодо оцінки достатності і належності доказів для погодження 30 листопада 2022 року повідомлення про підозру та затвердження 13 грудня 2022 року обвинувального акта. Унаслідок неналежних дій прокурора 27 червня 2023 року Заводським районним судом міста Миколаєва ухвалено вирок, яким ОСОБА_1 виправдано на підставі пункту 2 частини першої статті 373 КПК України, у зв’язку із недоведеністю вчинення особою кримінального правопорушення.

За викладених обставин, у зв’язку із неналежним виконанням службових обов’язків, що виразилося у порушенні прокурором Білецьким С.Ю. вимог статей 28, 36, 94, 219 КПК України, скаржник вважав, що він підлягав притягненню до дисциплінарної відповідальності на підставі пункту 1 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі – Закон № 1697-VII), тобто невиконання чи неналежне виконання службових обов’язків.

 

4. Обставини, встановлені під час здійснення дисциплінарного провадження

 

Заслухавши членкиню Комісії – Томак М.В., прокурора Білецького С.Ю. та представницю скаржника Порошину Є.В., вивчивши висновок, дослідивши матеріали дисциплінарного провадження, Комісія встановила таке.

Кримінальне провадження № (конфіденційна інформація)

Прокурором Білецьким С.Ю. здійснено процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) від 06 червня 2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 367, частиною п’ятою статті 191 КК України.

Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні з 06 червня 2019 до 28 грудня 2020 року здійснено детективами Національного антикорупційного бюро України, з 28 грудня 2020 року до 14 вересня 2021 року – слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань у місті Миколаєві, а з 14 вересня 2021 року – слідчими відділення поліції № 1 Миколаївського РУП ГУНП у Миколаївській області.

Білецьким С.Ю. 21 вересня 2021 року погоджено повідомлення про підозру, зокрема, у вчиненні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 367 КК України.

Постановою прокурора Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_4 від 11 жовтня 2021 року матеріали досудового розслідування за підозрою щодо вказаних осіб виділено в окреме провадження, якому у Єдиному реєстрі досудових розслідувань (далі – ЄРДР) присвоєно № (конфіденційна інформація).

У цей же день у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) визначено групу прокурорів, до складу якої увійшов прокурор Білецький С.Ю., а старшим у цій групі визначено прокурора ОСОБА_4. 

Постановою керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_5 від 17 листопада 2021 року у провадженні продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців, тобто до 21 грудня 2021 року. Строк досудового розслідування продовжено також ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 20 грудня 2021 року до п’яти місяців.

Ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва від 18 лютого 2022 року відмовлено у задоволенні клопотання про продовження строку досудового розслідування до шести місяців.

У цей же день прокурором ОСОБА_4 надано доручення про надання доступу до матеріалів кримінального провадження, на виконання якого слідчим стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

На виконання вимог статті 290 КПК України 21 лютого 2022 року стороною захисту шляхом надання копій прокурору відкрито матеріали, які вона мала намір використати у суді.

22 лютого 2022 року підозрюваною Удовиченко О.О. та її захисником – адвокатом ОСОБА_5, прокурору ОСОБА_4 підтверджено факт ознайомлення із матеріалами, найменування яких зазначено у додатку на 69 арк. (штамп вхідної кореспонденції відділення поліції № 1-1225).

Підозрюваний ОСОБА_3 та його захисник надіслали прокурору листа про небажання здійснювати ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, одночасно підтвердивши реалізацію свого права на ознайомлення 21 лютого 2022 року.

Останнім днем строку досудового розслідування у кримінальному провадженні визначено 25 лютого 2022 року.

Проте обвинувальний акт у кримінальному провадженні затверджено прокурором Білецьким С.Ю. лише 22 червня 2022 року.

Копію обвинувального акта та додатків до нього отримано підозрюваними та їх захисниками 22 та 23 червня 2022 року, про що надано розписки прокурору Білецькому С.Ю.

Із відомостей в ЄРДР вбачається, що обвинувальний акт до суду  скеровано Білецьким С.Ю. 24 червня 2022 року, проте його фактично скеровано супровідним листом першого заступника керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_6 № 51-2810вих-22 від 27 червня 2022 року. До суду обвинувальний акт надійшов 28 червня 2022 року (штамп вхідної кореспонденції Центрального районного суду міста Миколаєва № 7809/22-вх).

Під час здійснення дисциплінарного провадження інформації про доручення Білецькому С.Ю. старшим групи прокурорів затвердження, вручення стороні захисту та направлення обвинувального акта до суду до Комісії не надійшло.

Разом із цим встановлено, що старший групи прокурорів – прокурор ОСОБА_4, у періоди з 10 до 14 січня 2022 року, з 02 березня до 09 травня 2022 року перебував, відповідно у відпустці без збереження заробітної плати та був відсутній на робочому місці у зв’язку із тимчасовою втратою працездатності у зв’язку із пораненням, а з 17 червня 2022 року і до сьогодні перебуває у відпустці без збереження заробітної плати на весь період воєнного стану.

Кримінальне провадження призначено до розгляду у підготовчому засіданні Центрального районного суду міста Миколаєва, у якому брав участь прокурор Білецький С.Ю.

У підготовчому судовому засіданні 29 червня 2023 року прокурор вказав, що у зв’язку із відповідністю обвинувального акта вимогам статті 291 КПК України та відсутністю підстав для закриття кримінального провадження його можливо призначити до розгляду, заперечивши у задоволенні клопотання сторони захисту про закриття провадження на підставі пункту 10 частини першої статті 284 КПК України.

З огляду на повідомлення особам про підозру 21 вересня 2021 року, продовження строку досудового розслідування до п’яти місяців, констатовано те, що граничним строком досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні було 25 лютого 2022 року. Тому складання слідчим ОСОБА_8 обвинувального акта, його затвердження прокурором Білецьким С.Ю. 22 червня 2022 року та направлення його до суду 27 червня 2022 року прийнято поза межами строку досудового розслідування.

Ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва від 29 червня 2023 року у справі № (конфіденційна інформація) задоволено клопотання сторони захисту, кримінальне провадження стосовно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 закрито на підставі пункту 10 частини першої статті 284 КПК України.

10 липня 2022 року Білецьким С.Ю. складено висновок про законність рішення ухваленого судом першої інстанції. Одночасно у висновку прокурора зазначено про відсутність підстав для його апеляційного оскарження.

У цей же день, позицію щодо законності постановленого рішення погоджено першим заступником керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_7.

19 липня 2023 року заступником керівника Миколаївської обласної прокурори ОСОБА_9 проведено оперативну нараду, на якій обговорено стан досудового розслідування, процесуального керівництва у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) та підтримання публічного обвинувачення у суді. Оперативною нарадою відзначено, що через неналежне виконання прокурором Білецьким С.Ю. своїх повноважень, судом постановлено рішення про його закриття, а за результатами розслідування кримінального правопорушення не досягнуто мети (завдань) кримінального провадження. 

Під час дисциплінарного провадження свої пояснення надали керівник Окружної  прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_6, його перший заступник ОСОБА_7, старший слідчий СВ відділення поліції № 1 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_8. Одночасно інформацію про події 18 та 24 лютого 2022 року надано скаржником у листі від 20 жовтня 2023 року № 24-354вих-23.

Прокурор ОСОБА_6 пояснив, що у період з 17 листопада 2021 року до 22 червня 2022 року на оперативних нарадах, проведених у прокуратурі, обговорено стан досудового розслідування, а також додержання та необхідність продовження процесуальних строків у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація). Наради у прокуратурі проведено за участі заступника керівника окружної прокуратури ОСОБА_7. 17 листопада та 10 грудня 2021 року.

За результатами розслідування 22 червня 2022 року обвинувальний акт затверджено Білецьким С.Ю. Можливість його затвердження та направлення до суду поза строками досудового розслідування із ОСОБА_6 не обговорювалась. 

Зазначив, що початок збройної агресії рф унеможливив проведення процесуальних дій, здійснення яких заплановано на 24 лютого 2022 року, а роботу ЄРДР у той час заблоковано і відновлено після 27 лютого 2022 року.

З 24 лютого 2024 року окружна прокуратура продовжувала здійснювати свої повноваження здебільшого у дистанційному режимі. До приміщення прокуратури працівники приходили за необхідності погодження процесуальних документів, з урахуванням оголошення «повітряної тривоги», пов’язаної з обстрілами міста Миколаєва. У прокуратурі у той період часу організовано чергування працівників прокуратури, їх участь у судових засіданнях, а також здійснення процесуального керівництва у відповідних кримінальних провадженнях.

У період з 10 до 24 лютого 2022 року оперативних нарад з приводу додержання процесуальних строків у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) за участі прокурорів ОСОБА_4 або Білецького С.Ю. не проводилося.

Разом із цим, в окружній прокуратурі постійно проводяться наради, на яких обговорюються стан досудового розслідування та процесуального керівництва у кримінальних провадженнях, опрацьовуються прийняті нормативно-правові акти, зміни до них, листи прокуратур вищого рівня щодо застосування норм законодавчих актів та використання судової практики Верховного Суду під час виконання прокурорами повноважень процесуального керівника, тощо.

Зокрема, на оперативній нараді 17 листопада 2021 року за участі усіх прокурорів обговорено листа Офісу Генерального прокурора від 22 жовтня 2021 року № 8435-21 щодо обчислення строку досудового розслідування у кримінальному провадженні (додано витяги із журналу спільних навчань працівників Окружної прокуратури міста Миколаєва).

Прокурор ОСОБА_7 надав аналогічні пояснення, вказавши, що інформації про ухвали, якими б було зобов’язано слідчого або прокурора закрити кримінальне провадження № (конфіденційна інформація) у зв’язку із закінченням строку досудового розслідування до окружної прокуратури не надходило. У період з 18 до 24 лютого 2022 року у прокуратурі відсутні відомості про виникнення ускладнень чи неможливості затвердження та направлення до суду обвинувальних актів у кримінальних провадженнях, у яких у вказаний термін збігали строки досудового розслідування. Така інформація не надходила до ОСОБА_7 і від старшого групи прокурорів у вказаному вище кримінальному провадженні – прокурора ОСОБА_4. Вважав, що хід досудового розслідування у провадженні № (конфіденційна інформація), окрім відмови у продовженні судом процесуальних строків до шести місяців, не викликав складності та особливої уваги з боку керівництва окружної прокуратури.

18 лютого 2022 року у зв’язку із відмовою суду у задоволенні клопотання про продовження строку досудового розслідування до 6 місяців, сторону захисту повідомлено про його завершення. Від сторони захисту 21 та 22 лютого 2022 року надійшли повідомлення про реалізацію своїх прав на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.  

22 червня 2022 року Білецьким С.Ю. у цьому кримінальному провадженні затверджено обвинувальний акт, до якого 27 червня 2022 року ОСОБА_7 підписано супровідний лист. Перевірка додержання прокурором Білецьким С.Ю. процесуальних строків під час затвердження обвинувального акта у цьому провадженні ОСОБА_7 не проводилася.

Одночасно вказав, що строки досудового розслідування у вказаному провадженні збігли ще 25 лютого 2022 року. Враховуючи, що станом на 27 червня 2022 року не було роз’яснень законодавця про обрахунок строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях, у яких з об’єктивних причин (вторгнення рф на територію України) досудове розслідування не можливо закінчити у процесуальні строки, тому не мало значення, коли обвинувальний акт у вказаному провадженні скеровувати до суду.      

Окрім цього повідомив, що інформація про надання у період часу з               09 травня до 17 червня 2022 року ОСОБА_4 Білецькому С.Ю. доручення на виконання вимог статей 290, 293 КПК України до ОСОБА_7 не надходила.

Слідча ОСОБА_8 повідомила, що нею здійснено досудове розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація), матеріали якого виділено із провадження № (конфіденційна інформація) та у межах якого                   21 вересня 2021 року особам повідомлено про підозру. Враховуючи необхідність проведення додаткових слідчих дій 17 листопада та 20 грудня 2021 року керівником окружної прокуратури та слідчим суддею у провадженні продовжено строки досудового  розслідування до трьох та п’яти місяців відповідно. Разом із цим, 18 лютого 2022 року залишено без задоволення її клопотання про продовження строку досудового розслідування до шести місяців. У цей же день процесуальним керівником слідчій надано доручення на повідомлення стороні захисту про завершення досудового розслідування та виконання вимог статті 290 КПК України. 22 та 23 лютого від підозрюваних та їх адвокатів надійшли письмові підтвердження про реалізацію прав на ознайомлення із матеріалами досудового розслідування. У телефонній розмові із прокурором Білецьким С.Ю. 24 лютого 2022 року заплановано погодження обвинувального акта. Проте у зв’язку із повномасштабним вторгненням на територію України країни-агресора запланована процесуальна дія не відбулася. Особовий склад відділу поліції № 1 зібрано та приведено у бойову готовність по тривозі. З моменту повномасштабного вторгнення рф на територію України органи поліції здійснювали повноваження по охороні громадського порядку на території міста Миколаєва та фіксували злочини, вчинені країною-агресором. У зв’язку із підвищеним ризиком для життя та здоров’я громадян повноваження щодо проведення досудового розслідування фактично не здійснювалося. До травня 2022 року Центральний районний суд м. Миколаєва не функціонував (не розглядав справ, не приймав обвинувальних актів).

За інформацією керівника Миколаївської обласної прокуратури Казака Д.І. (лист від 20 жовтня 2023 року № 24-354вих-23) від керівництва Окружної прокуратури міста Миколаєва чи процесуальних керівників у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) інформацій про завершення наприкінці лютого 2022 року строків досудового розслідування, неможливість додержання вимог статті 219 КПК України до обласної прокуратури не надходило. Разом із цим, обласною прокуратурою до окружних прокуратур не скеровувались листи з питань додержання вимог статті 219 КПК України та/або алгоритму дій процесуальних керівників у кримінальних провадженнях, досудове розслідування у яких завершено (завершувалося) наприкінці лютого 2022 року.

Інформація про роботу у період 18-24 лютого 2022 року відділень поліції в обласній прокуратурі також відсутня. У зв’язку із агресією рф евакуація співробітників органів прокуратури Миколаївської області не проводилась, накази керівника обласної прокуратури та інші документи з цих питань не видавались, відповідних розпоряджень з Офісу Генерального прокурора не надходило.

Кримінальне провадження № (конфіденційна інформація)

Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснено СВ Миколаївського РУП ГУ НП в Миколаївській області за підозрою   ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126¹ КК України.

Процесуальне керівництво здійснено групою прокурорів у складі Білецького С.Ю. (старший групи), ОСОБА_10, ОСОБА_11.

Прокурором Білецьким С.Ю. 30 листопада 2022 року погоджено повідомлення особі про підозру, а 13 грудня 2022 року ним затверджено обвинувальний акт, який супровідним листом цього прокурора від 14 грудня 2022 року скеровано до суду.

Обставини вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, які викладені у повідомленні про підозру та обвинувальному акті, наступні.

31 серпня 2022 року за адресою місто Миколаїв, (конфіденційна інформація) ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство стосовно потерпілої         ОСОБА_12. Постановою Заводського районного суду міста Миколаєва від 10 листопада 2022 його визнано винним за частиною першою статті 173² Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).

23 жовтня 2022 року ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство стосовно ОСОБА_12. Постановою Заводського районного суду міста Миколаєва від 10 листопада 2022 року його визнано винним за частиною першою статті 173² КУпАП.

24 жовтня 2022 року ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство стосовно ОСОБА_12. Постановою Заводського районного суду міста Миколаєва від 10 листопада 2022 року його визнано винним за частиною першою статті 173² КУпАП.

Однак зазначені обставини вчинення домашнього насильства 24 жовтня 2022 року не відповідали дійсності, оскільки домашнє насильство ОСОБА_1 вчинено стосовно свого неповнолітнього сина ОСОБА_13.

Вироком від 27 червня 2023 року, ухваленим у справі № (конфіденційна інформація), ОСОБА_1 визнано невинуватим у зв’язку із недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення.

У судовому провадженні публічне обвинувачення підтримано прокурором Білецьким С.Ю. У мотивувальній частині вироку вказано, що стороною обвинувачення не доведено вчинення обвинуваченим інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки показання потерпілої та свідка не містили інформації про факти та обставини вчинення підсудним інкримінованого кримінального правопорушення.

Виправдовуючи ОСОБА_1 суд, окрім іншого, послався на постанову Верховного Суду від 25 лютого 2021 року у справі № 583/3295/19, вказавши, що судовою практикою визнано систематичним насильство, вчинене в одній з визначених диспозицією статті 126¹ КК України форм, принаймні втретє. Проте постановою Заводського районного суду міста Миколаєва від 10 листопада 2022 року, яку стороною обвинувачення надано як доказ, зазначено про вчинення психологічного насильства стосовно потерпілої ОСОБА_12 лише двічі – 31 серпня та 23 жовтня 2022 року, а за епізодом від 24 жовтня 2022 року, інкримінованим підсудному, потерпілим від домашнього насильства був свідок ОСОБА_13, щодо насильства над яким обвинувачення не висувалось.

За результатами судового розгляду Білецьким С.Ю. 10 липня 2023 року складено висновок із правовою позицією про законність рішення суду першої інстанції, у якому прокурором вказано на незаконність ухваленого вироку. Висновок Білецького С.Ю. погоджено заступником керівника окружної прокуратури ОСОБА_7.

20 липня 2023 року в обласній прокуратурі проведено оперативну нараду, на якій, у тому числі обговорено якість досудового розслідування, процесуального керівництва та результати судового розгляду обвинувального акта у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація).

Нарадою встановлено факт неналежного виконання прокурором Білецьким С.Ю. процесуальних повноважень, що виразилося у неналежній оцінці достатності зібраних у кримінальному провадженні доказів, відсутності ознак у діях особи складу кримінального правопорушення, як при погодженні підозри, затвердженні обвинувального акта, так, і у судовому засіданні, за результатами якого ухвалено виправдувальний вирок.

Про неналежне виконання Білецьким С.Ю. обов’язків процесуального керівника у кримінальному провадженні вказано і у висновку, затвердженому керівником обласної прокуратури 10 серпня 2023 року. У цьому документі зосереджено увагу на недодержанні Білецьким С.Ю. приписів статті 94 КПК України та законності ухваленого рішення, у зв’язку із чим відсутні підстави для його оскарження.

За фактом ухвалення виправдувального вироку свої пояснення надали керівник Окружної  прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_6, його заступники ОСОБА_7, ОСОБА_14, старший слідчий СВ відділу поліції Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_15. Керівником окружної прокуратури в листі від 27 жовтня 2023 року № 51/2-10394вих-23 до Комісії направлено копії/витяги з журналу обліку спільних навчань працівників окружної прокуратури міста Миколаєва.

Прокурор ОСОБА_6 пояснив, що у прокуратурі постійно проводяться наради/навчання, на яких вивчаються зміни до законодавства та судова практика, обговорюються інформаційні листи прокуратур вищого рівня.  

20 квітня 2022 року на оперативній нараді в окружній прокуратурі за участі її керівника, його заступників та прокурорів прокуратури обговорено інформаційний лист Офісу Генерального прокурора від 14 лютого 2022 року № 22/2-19вих-89-окв-22, 10 лютого 2022 року вх.№ 1470-22 та 23 листопада 2021 року № 9536-21, у яких відповідно викладено правові позиції Верховного Суду щодо особливостей закриття кримінальних проваджень за фактами кримінальних правопорушень, пов’язаних з домашнім насильством; щодо набуття особою статусу потерпілої, її права на збирання та подання доказів у кримінальному провадженні; щодо деяких аспектів доказування, тощо (додано витяги із журналу спільних навчань працівників Окружної прокуратури міста Миколаєва).  

Прокурор ОСОБА_7 пояснив, що у період з 03 до 21 липня 2023 року виконував обов’язки заступника керівника окружної прокуратури ОСОБА_14, який у цей час перебував у відпустці. 10 липня 2023 року ним погоджено висновок із правовою позицією щодо законності ухвалення судом першої інстанції рішення, який складено Білецьким С.Ю. У висновку вказано про незаконність вироку ухваленого Заводським районним судом міста Миколаєва. Позицію у висновку прокурор обґрунтував матеріалами кримінального провадження, зокрема, у яких містилася інформація про визнання обвинуваченим своєї вини, доказами, які вказували на вчинення обвинуваченим домашнього насильства стосовно дружини та сина. Однак під час обговорення питання про законність вказаного рішення 19 листопада 2023 року на оперативній нараді у обласній прокуратурі визнано законність ухваленого рішення і відсутності підстав для його оскарження.

Прокурор ОСОБА_14 повідомив, що на оперативних нарадах в окружній прокуратурі обговорено питання з особливостей розслідування, здійснення процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях, розпочатих за фактами вчинення правопорушень, пов’язаних із домашнім насильством.

Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) ОСОБА_14 не здійснювався контроль за якістю процесуального керівництва прокурором Білецьким С.Ю., зокрема, дослідженням ним доказів, зібраних у цьому провадженні, оскільки прокурор у своїй процесуальній діяльності є самостійним. Разом із цим скарг чи повідомлень щодо неналежного здійснення ним процесуального керівництва у вказаному провадженні до прокуратури не надходило.

Слідчий ОСОБА_15 пояснив, що 19 листопада 2022 року за заявою ОСОБА_12 про систематичне вчинення ОСОБА_1 стосовно неї домашнього насильства (психологічного та фізичного характеру) внесено відповідні відомості до ЄРДР. Досудове розслідування здійснено стосовно ОСОБА_1 за фактом вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126¹ КК України. Під час досудового розслідування зібрано докази, які вказували на систематичність протиправних дій підозрюваного, вчинених стосовно ОСОБА_12, зокрема судові рішення, які постановлено у період з 31 серпня до 24 жовтня 2022 року і якими ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених частиною першою статті 173¹ КУпАП; показаннями потерпілої, яка підтвердила факти вчинення її співмешканцем протиправних дій; показаннями свідка ОСОБА_1 та іншими доказами. Тому оцінивши зібрані докази з точки зору їх достатності, слідчим особі вручено підозру та складено обвинувальний акт, який направлено до суду. 

Наказом «Про розподіл обов’язків між працівниками Окружної прокуратури міста Миколаєва» від 10 грудня 2021 року № 47 на прокурора Білецького С.Ю., серед іншого, покладено обов’язки із здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням; контролю за строками досудового розслідування у кримінальних провадженнях; підтримання публічного обвинувачення; забезпечення виконання галузевих наказів Генерального прокурора. 

 

5. Пояснення прокурора

 

У засіданні прокурор Білецький С.Ю. частково погодився із висновком члена Комісії. Ним підтверджено факти включнення його до складу групи прокурорів у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація), затвердження обвинувального акта, направлення його суду, своїх доводів, висловлених у судовому засіданні про відповідність обвинувального акта вимогам законодавства та можливості його призначення до розгляду, постановлення судом рішення, яким провадження стосовно осіб закрито на підставі пункту 10 частини першої статті 284 КПК України.

Зокрема, прокурор вказав, що процесуальне керівництво у провадженні здійснено у складі групи прокурорів, до якої він входив, а старшим групи зазначено іншого прокурора, який безпосередньо і здійснював процесуальне керівництво.

Після початку повномасштабного вторгнення країни-агресора на територію України прокуратура працювала у дистанційному режимі. У цей період часу старший групи прокурорів отримав тяжке поранення, у зв’язку із чим тривалий час був непрацездатним.

До моменту вивчення матеріалів кримінального провадження у порядку статті 290 КПК України, які передано лише у червні 2022 року, обставини досудового розслідування достеменно йому невідомі.

Вивченням матеріалів встановлено факти продовження у провадженні процесуальних строків керівником прокуратури та слідчим суддею до трьох та п’яти місяців, а також відмову у продовженні цих строків до шести місяців. Тоді ж ним виявлено факт сплину строків досудового розслідування у кримінальному провадженні. За результатами вивчення ним затверджено обвинувальний акт, який скеровано до суду. Своє рішення із затвердження обвинувального акта прокурор пояснив сподіваннями про внесення змін до КПК України або роз’яснення законодавцем норм, які стосувалися обрахунку строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях, у яких з об’єктивних причин (військова агресія рф) неможливо було закінчити досудове розслідування у визначені законом строки.

У підготовчому засіданні ним наведено доводи про відповідність обвинувального акта вимогам законодавства та можливість призначення його розгляду, разом із цим заперечив проти закриття кримінального провадження.

На питання Комісії щодо дій прокурора за очевидності факту закінчення процесуальних строків, відповів – закрити. Одночасно не зміг вказати об’єктивних причин, з яких ним не прийнято таке рішення.

Щодо обставин здійснення процесуального керівництва та ухвалення виправдувального вироку у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) пояснив таке.

Попри великий строк роботи в органах прокуратури вказав на незначний досвід із здійснення процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення у суді протягом останніх трьох років.

Наразі вважав, що перед погодженням підозри ОСОБА_1 ним неуважно досліджено матеріали провадження. Зокрема, належним чином (критично) не досліджено всіх обставин справи з точки зору їх достовірності, достатності та взаємозв’язку. На момент погодження особі повідомлення про підозру був впевненим у наявності складу інкримінованого кримінального правопорушення. На це вказували сукупність зібраних доказів: викривальні показання підозрюваного, показання потерпілої та свідків, постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності на підставі статті 173² КУпАП, які, на думку прокурора, вказували на систематичність вчинення насильства у сім’ї.   

Після затвердження Білецьким С.Ю. обвинувального акта, його скеровано до суду. Під час судового розгляду потерпіла та свідок фактично змінили свої показання, які ними надано на стадії досудового розслідування, а інші докази, подані до суду, не утворювали складу кримінального правопорушення. Разом із цим, Білецький С.Ю. у дебатах просив визнати підсудного винним у вчиненні злочину, у зв’язку із чим призначити відповідну міру покарання. Виправдувальний вирок у провадженні ухвалено у 2023 році.

На питання Комісії щодо можливості його відмови у суді від обвинувачення відповів про наявність такої можливості, проте, не зміг вказати об’єктивних причин, з яких ним не прийнято таке рішення.

Прокурор звернув увагу Комісії на те, що за результатами винесення виправдувального вироку в обласній прокуратурі проведено оперативну нараду, на якій прийнято рішення про законність рішення суду та відсутність підстав для його оскарження. Також на нараді вирішено врахувати встановлені факти під час щорічного оцінювання прокурора Білецького С.Ю. Тому у кінці року проведеним оцінюванням його роботу оцінено незадовільно, що суттєво вплинуло на розмір преміювання.

Попри фактичне визнання Білецьким С.Ю. описаних вище фактів неналежного виконання ним службових обов’язків, вважав, що строки його притягнення до дисциплінарної відповідальності наразі сплинули. Вважав, що у висновку невірно визначено кінцевий етап здійсненої ним дії у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_1, яким, на його думку, є момент скерування у листопаді 2022 року обвинувального акта до суду. Тому просив Комісію врахувати цей факт.

 

5.1 Пояснення представниці скаржника

 

Порошина Є.В. підтримала доводи дисциплінарної скарги, погодилася із висновком члена Комісії про наявність у діях прокурора Білецького С.Ю. дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, у зв’язку із чим просила накласти на нього дисциплінарне стягнення.  

 

6. Правові джерела, що підлягають застосуванню, та мотиви ухваленого Комісією рішення

 

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Конституції України та Закону № 1697-VII однією з основних функцій прокуратури є організація і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку та функції підтримання публічного (державного) обвинувачення у суді.

Пунктами 1, 2 частини першої статті 3 Закону № 1697-VII визначено, що діяльність прокуратури ґрунтується на засадах верховенства права та визнання людини, її життя і здоров’я, честі і гідності, недоторканності і безпеки найвищою соціальною цінністю; законності, справедливості, неупередженості та об’єктивності.

Згідно з частиною четвертою статті 19 Закону № 1697-VII прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною третьою статті 43 Закону № 1697-VII виправдання особи або закриття стосовно неї судом кримінального провадження не може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора, який здійснював процесуальне керівництво досудовим розслідуванням та/або підтримання державного обвинувачення у цьому провадженні, крім випадків умисного порушення ним вимог законодавства чи неналежного виконання службових обов’язків.

Частиною першою статті 1 КПК України визначено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Згідно з параграфом 2 глави 3 розділу 1 та пунктом 19 частини першої статті 3 КПК України прокурор є суб`єктом кримінального процесу зі сторони обвинувачення.

Частинами першою та другою статті 9 КПК України визначено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов’язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов’язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом’якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Пунктами 9, 13, 15, 20 частини другої статті 36 КПК України передбачено, що прокурор уповноважений приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження та продовження строків досудового розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом; затверджувати чи відмовляти у затвердженні обвинувального акта; підтримувати державне обвинувачення в суді, відмовлятися від підтримання державного обвинувачення, змінювати його або висувати додаткове обвинувачення у порядку, встановленому цим Кодексом; оскаржувати судові рішення в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до частин першої та другої статті 37 КПК України прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів. Прокурор здійснює свої повноваження у кримінальному провадженні з початку до його завершення.

Згідно із пунктами 1, 2 частини першої статті 91 КК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Відповідно до частини першої статті 92 КПК України обов’язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

У відповідності до частини першої статті 94 КПК України, зокрема, прокурор за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Статями 113, 115 КПК України визначені поняття процесуальних строків, та порядок обчислення процесуальних строків. Частиною другою статті 113 цього Кодексу установлено, що будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 219 КПК України з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування повинно бути закінчене протягом 2 місяців.

Відповідно до частини другої статті 283 КПК України прокурор зобов’язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: закрити кримінальне провадження; звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Відповідно до вимог пункту 10 частини першої статті 284 КПК України кримінальне провадження у тому числі закривається, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров’я особи. Частиною четвертою цієї статті передбачено, що про закриття кримінального провадження слідчий, дізнавач, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом. Прокурор приймає постанову про закриття кримінального провадження, у тому числі щодо підозрюваного, з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим або п’ятим цієї частини.

Частиною п’ятою статті 294 КПК України установлено, що строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає.

Пунктом 11 наказу Генерального прокурора «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні» від 30 вересня 2021 року № 309 передбачено, що прокурор здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні відповідно до вимог законодавства.

Параграфом 2 Глави 28 Розділу IV КПК України врегульовано межі судового розгляду. Зокрема, стаття 340 цього Кодексу передбачає право прокурора відмовитись у судовому засіданні від підтримання державного обвинувачення.

Відповідно до частини п’ятої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Згідно з висновком у постанові Верховного Суду від 15 вересня 2021 року у справі № 711/3111/19, кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов’язує у часі із зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням). Тому у межах строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складений, затверджений та вручений, а й безпосередньо направлений до суду.

Колегія суддів Верховного суду 03 червня 2021 року у справі № 525/641/20 зазначила, що досудове розслідування, яке має наслідком звернення до суду з обвинувальним актом або з клопотанням про застосування примусових заходів, має три ключові стадії: початок – визначається внесенням відомостей до ЄРДР; завершення – пов’язується з фактом відкриття матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику, законному представнику, захиснику особи та іншим особам відповідно до положень статті 290 КПК України; закінчення – зверненням до суду з обвинувальним актом (стаття 283 КПК). Тобто, кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов’язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням), як це передбачено у статті 219 КПК України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 629/847/15-к констатовано: «Прокурор здійснює свої повноваження у кримінальному провадженні з початку до його завершення. Те саме стосується й прокурорів, які включені до складу групи прокурорів у конкретному кримінальному провадженні. Тобто в конкретному кримінальному провадженні, за загальним правилом, характер діяльності прокурорів, які входять до складу групи, містить ознаку постійності. Прокурори, які включені до складу групи прокурорів, і в такий спосіб знаходяться в єдиному організаційно-процесуальному утворенні, спрямовані на досягнення єдиної мети, виконують загальні завдання. Крім того, всі прокурори, які входять до складу групи прокурорів, мають однакові процесуальні права і обов’язки, а отже, однаковий процесуальний статус. Ще однією ознакою групи прокурорів виступає єдність процесуального статусу. Група прокурорів у кримінальному провадженні діє як єдиний процесуальний суб’єкт прокурор. Процесуальні дії, що вчиняють прокурори, які входять до групи, мають характер взаємодоповнюваності та взаємозамінності й спрямовані на реалізацію прав та обов’язків прокурора відповідно до норм КПК України».

Згідно з Нормами професійної відповідальності та переліком необхідних прав та обов’язків прокурорів, прийнятих 23 квітня 1999 року Міжнародною Асоціацією прокурорів, прокурори зобов’язані завжди підтримувати честь та гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, правил та етики їх професії, в будь-який час дотримуватись найбільш високих норм чесності.

Відповідно до пунктів 1, 3 Керівних принципів, що стосуються державних обвинувачів, які прийняті восьмим конгресом Організації об’єднаних націй з попередження злочинності та поводженню з правопорушниками (Гавана, Куба, 27 серпня – 07 вересня 1990 року) особи, відібрані для здійснення судового переслідування, повинні мати високі моральні якості та здібності, а також відповідну підготовку та кваліфікацію.

Особи, які здійснюють судове переслідування, будучи найважливішими представниками системи відправлення кримінального правосуддя, завжди зберігають честь та гідність своєї професії.

Повноваження та обов’язки прокурора у провадженні серед інших визначено у частині другій статті 9, пунктах 9, 13, 15, 20 статті 36, статті 37, частині другій статті 283, статтях 284, 293 КПК України.

На час викладених у дисциплінарній скарзі обставин, службові обов’язки прокурора Білецького С.Ю. визначалися наказом «Про розподіл обов’язків між працівниками Окружної прокуратури міста Миколаєва» від 10 грудня 2021 року № 47.

При наданні оцінки обставинам цього дисциплінарного провадження Комісія діє виключно в межах компетенції, встановленої Законом № 1697-VII, тобто надає оцінку тим фактам, які можуть свідчити про наявність або відсутність в діях прокурора складу дисциплінарного проступку та ступінь його вини.

Згідно із сталою практикою Комісії дисциплінарний проступок – це винне, протиправне діяння (бездіяльність), яке порушує трудову дисципліну у відповідному організованому колективі шляхом невиконання чи неналежного виконання своїх службових обов’язків, яке передбачає застосування дисциплінарних санкцій, визначених чинним законодавством.

Тому, дії прокурора Білецького С.Ю. розглянуто крізь призму їх відповідності чи невідповідності вимогам законів чи нормативно-правових актів.

Не посягаючи на процесуальну самостійність прокурора, проте оцінюючи доводи дисциплінарної скарги про вчинення ним дисциплінарного проступку у сукупності з фактичними обставинами, встановленими під час здійснення дисциплінарного провадження, Комісія виснувала, що у зв’язку із прийняттям прокурором Білецьким С.Ю. рішень про затвердження обвинувального акта у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація), його направленн до суду поза межами процесуальних строків досудового розслідування, необґрунтованої нормами закону, позиції у суді про можливість призначення провадження до розгляду, а також невиконання приписів закону під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація), а також висловлення у суді процесуальної позиції, яка не обґрунтована нормами процесуального та матеріального права, що зумовило виправдання підсудного у зв’язку з недоведеністю вчинення особою кримінального правопорушення, свідчить про неналежне виконання прокурором своїх службових повноважень.

Згідно із нормами КПК України прокурор зобов’язаний якнайшвидше, але не пізніше визначеного законом процесуального строку після повідомлення особі про підозру та за наявності підстав звернутись до суду з обвинувальним актом або закрити кримінальне провадження – це є гарантією фундаментального права людини на розгляд її справи упродовж розумного строку, закріпленого у пункті 1 статті 6 Конвенції, передбаченого статтею 7, частини першої статті 21 КПК України, та підтверджується усталеною практикою ЄСПЛ. Зокрема, Велика палата ЄСПЛ у пункті 68 рішення у справі Карт проти Туреччини (Kart v. Turkey, заява № 8917/05) зазначила, що право на розгляд справи протягом розумного строку базується на необхідності гарантувати, що обвинуваченим доведеться не залишатись занадто довго у стані невизначеності щодо результатів кримінальних звинувачень проти них. Так само ЄСПЛ у пункті 18 рішення в справі Вемхофф проти Німеччини (Wemhoff v. Germany, заява № 2122/64) вказував, що чітка мета відповідного положення пункту 1 статті 6 Конвенції у кримінальних справах полягає у забезпеченні того, щоби обвинувачені особи не перебували занадто довго під обвинуваченням та обвинувачення було визначене.

Тому застосування передбачених законом наслідків пропуску такого строку, як строк досудового розслідування, не є зайвим формалізмом, оскільки строки досудового розслідування є граничними, а положення частини п’ятої статті 294 КПК України виключають можливість суду поновити строк досудового розслідування, що завершився.

Наведеними вище нормативно-правовими актами визначено, що прокурор має право приймати процесуальні рішення у кримінальному провадженні виключно у межах процесуальних строків. Зокрема, складати або затверджувати та направляти обвинувальний акт до суду, а у судових провадженнях, за наявності об’єктивних підстав, наділені повноваженням підтримати клопотання сторони захисту або відмовитися від публічного обвинувачення, просити суд закрити кримінальне провадження.

Згідно з чинним законодавством прокурор зобов’язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження та надати їм належну правову оцінку, забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Разом із цим, прокурор Білецький С.Ю., будучи членом групи прокурорів та маючи однакові процесуальні права і обов’язки з усіма членами групи прокурорів (однаковий процесуальний статус), усвідомлюючи під час перевірки факт спливу процесуальних строків у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація), затвердив обвинувальний акт, який направив до суду, а у судовому засіданні висловив позицію щодо можливості призначення справи до розгляду, тобто діяв усупереч вимогам чинного КПК України, яким прокурора зобов’язано у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру закрити кримінальне провадження.

Окрім цього, під час здійснення нагляду за додержанням законів у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) прокурор Білецький С.Ю. повинен був забезпечити виконання завдань кримінального провадження з дотриманням його загальних засад, принципу законності, тобто неухильного додержання вимог Конституції України, КПК України, вимог інших актів законодавства.

У Бордоській декларації «Судді та прокурори у демократичному суспільстві», яку спільно розроблено Робочою Групою Консультативної ради європейських суддів і Консультативної ради європейських прокурорів у місті Бордо (Франція) та офіційно прийнято у місті Брдо (Словенія) 18 листопада 2009 року, зазначено, що правоохоронні та, де це прийнятно, дискреційні повноваження прокуратури на етапі досудового слідства потребують, щоб статус прокурорів був гарантований законом на якомога вищому рівні, подібно до статусу суддів.

Комітет Міністрів Ради Європи, Венеційська комісія, Консультативна рада європейських прокурорів у численних документах, які стосуються відповідальності прокурора за постановлення виправдувальних вироків, зазначають, що така відповідальність може мати місце тільки, якщо прокурором допущено грубе порушення службових обов’язків, а не будь-які порушення норм законодавства, які стали, зокрема, причиною неприйняття судом доказів обвинувачення та виправдання обвинуваченого.

Відповідно до спільного коментаря Венеційської комісії та Директорату з прав людини Закон має «виключати можливість того, що виправдання особи, проти якої прокурор висунув обвинувачення, може призвести до дисциплінарного провадження стосовно цього прокурора, якщо тільки обвинувачення не було висунуто з грубої недбалості або зі злочинним наміром». Іншими словами, дисциплінарні санкції до прокурора в разі виправдання особи є допустимими хіба у виняткових випадках.

Під час процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) прокурором Білецьким С.Ю. допущено грубі порушення процесуальних (службових) обов’язків, про що свідчить вирок від 27 червня 2023 року.

Неналежне виконання прокурором службових обов’язків у цьому випадку пов’язано із порушенням вимог законодавства, неналежною оцінкою доказів, зібраних під час досудового розслідування, що призвело до необґрунтованого повідомлення особі про підозру, затвердження і направлення до суду обвинувального акта, в основу якого покладено обвинувачення, яке не відповідало фактичним обставинам кримінального провадження, яке, зі слів Білецького С.Ю., стало очевидним вже під час розгляду справи у суді.

Так, Білецький С.Ю. за встановлених під час судового розгляду обставин, дотримуючись принципу законності, керуючись вимогами КПК України міг і повинен був відмовитись від підтримання публічного обвинувачення. Проте не зробив цього, на момент судових дебатів усвідомлював факт необґрунтованого притягнення особи до кримінальної відповідальності, продовжуючи наполягати перед судом на визнанні підсудного винним у вчиненні кримінального правопорушення.

Наслідком недодержання Білецьким С.Ю. вимог закону, що ним вчинено як під час досудового розслідування так і в суді, став виправдувальний вирок.

Тому Комісією констатовано, що ним неналежно виконано свої процесуальні (службові) обов’язки, не забезпечено виконання завдань кримінального провадження з дотриманням його загальних засад.

Обов’язки прокурора характеризують сутність його службової діяльності, адже саме через них виявляється його роль у реалізації повноважень держави.

Підставою для юридичної відповідальності прокурора – процесуального керівника є винесення ним незаконних і необґрунтованих процесуальних рішень, вчинення незаконних дій, бездіяльність, неналежне реагування на скарги учасників процесу, потурання порушенням закону з боку осіб, на яких поширюються його процесуальні повноваження. Невідповідність дій прокурора під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні, що зумовлює, зокрема, закриття судом кримінального провадження у зв’язку із закінченням процесуальних строків або виправдання підсудного у зв’язку із недоведеністю вчинення кримінального правопорушення, свідчить про неналежне виконання ним своїх службових повноважень.

Унаслідок неналежного виконання прокурором Білецьким С.Ю. службових обов’язків порушено вимоги статей 9, 28, 36, 91, 94 статі 283, 291, 340 КПК України, пункту 11 Наказу № 309, тобто ним вчинено дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 1 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII (неналежне виконання службових обов’язків).

Вчинення прокурором Білецьким С.Ю. дисциплінарного проступку підтверджено матеріалами цього дисциплінарного провадження, зокрема, доводами дисциплінарної скарги, окремими матеріалами кримінальних проваджень №№ (конфіденційна інформація), судовими рішеннями, прийнятими за результатами розгляду обвинувальних актів у цих провадженнях, поясненнями прокурорів Білецького С.Ю., ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_14, слідчих ОСОБА_8, ОСОБА_15, наказом про надання відпустки прокурору ОСОБА_14, висновками Білецького С.Ю. щодо законності судових рішень від 10 липня 2023 року, інформацією у листі керівника обласної прокуратури від 20 жовтня 2023 року № 24-354вих-23, копіями протоколів оперативних нарад від 19 та 20 липня 2023 року, висновком обласної прокуратури щодо неналежного виконання процесуальних обов’язків у кримінальному провадженні від 10 серпня 2023 року.       

З урахуванням усталеної практики та висновків Верховного Суду щодо порядку обрахунку строків притягнення до дисциплінарної відповідальності (наприклад постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі № 9901/315/19), Комісія дійшла висновку про те, що прокурором Білецьким С.Ю. вчинено триваючий дисциплінарний проступок, початковим та кінцевим етапом якого слід вважати факти першої та останньої дій прокурора, здійснених ним усупереч вимогам чинного КПК України, зокрема у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація): 22 червня 2022 року (направлення обвинувального акта до суду поза межами строку досудового розслідування) та 29 червня 2023 року (постановлення рішення про закриття провадження); у № конфіденційна інформація) – 30 листопада 2022 року (погодження повідомлення про підозру) та 27 червня 2023 року (ухвалення виправдувального вироку).

На цім, зважаючи на приписи частини четвертої статті 48 Закону №1697-VII, строк притягнення прокурора Білецького С.Ю. до дисциплінарної відповідальності не минув.