Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

Відсутність Кузьмич Н.А. на роботі та робочому місці відбулася не через службові питання та без інших поважних причин. Також повідомив, що прокурор Кузьмич Н.А. ігнорує дзвінки свого керівництва, не повідомляє про причини своєї відсутності на роботі та не надала доказів поважності своєї відсутності на роботі.

7. Правові джерела, що підлягають застосуванню, та мотиви ухвалення Комісією рішення

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України, установлені Законом № 1697-VII.

Згідно з пунктами 2, 10 частини першої статті 3 Закону № 1697-VII  діяльність прокуратури ґрунтується на засадах законності, справедливості, неупередженості, об’єктивності та неухильного дотримання вимог професійної етики та поведінки.

Загальні права та обов’язки прокурора визначені статтею 19 Закону № 1697-VII. Так, відповідно до частини другої та пунктів 3, 4 частини четвертої цієї норми, прокурор зобов’язаний удосконалювати свій професійний рівень та з цією метою підвищувати кваліфікацію; діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, додержуватися правил прокурорської етики, зокрема, не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Основні принципи, моральні норми та правила прокурорської етики, якими повинні керуватися прокурори при виконанні своїх службових обов’язків та поза службою, визначені Кодексом професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженим 27 квітня 2017 року Всеукраїнською конференцією прокурорів, в редакції від 28 лютого 2023 року (далі – Кодекс етики).

Відповідно до статті 1 цього Кодексу, його завданням, зокрема, є: забезпечення компетентного та ефективного здійснення прокурорами своїх професійних обов’язків на підставі додержання принципів верховенства права, законності, справедливості, неупередженості, визначення морально-етичних стандартів внутрішньої та зовнішньої комунікації.

Положеннями частини першої та другої статті 11 Кодексу етики встановлено, що прокурор повинен постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність; своєю доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю та сумлінним виконанням службових обов’язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї.

Згідно зі статтею 21 Кодексу етики прокурору слід не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс. Поза службою поводитися коректно і пристойно. При з’ясуванні будь-яких обставин з представниками правоохоронних і контролюючих органів не використовувати свій службовий статус, у тому числі посвідчення прокурора з метою впливу на посадових осіб.

Статтею 33 Кодексу етики прокурори зобов’язані неухильно дотримуватися вимог цього Кодексу. Їх порушення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частиною п’ятою статті 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов’язані: знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно з положеннями статті 52 Закону України «Про дорожній рух» одним із таких органів державного контролю є Національна поліція України.

Відповідно до абзацу третього частини другої статті 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов’язаний виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, що даються в межах його компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. 

Із системного аналізу положень частини другої статті 43 Закону № 1697-VII можна дійти висновку, що притягнення чи непритягнення прокурора до адміністративної відповідальності не виключає можливості притягнення його до дисциплінарної відповідальності за те саме діяння, якщо воно містить склад дисциплінарного проступку.

Згідно з Нормами професійної відповідальності та переліком необхідних прав та обов’язків прокурорів, прийнятими 23 квітня 1999 року Міжнародною Асоціацією прокурорів, прокурори зобов’язані завжди підтримувати честь та гідність професії, поводитися професійно, відповідно до закону, правил та етики їх професії, в будь-який час дотримуватись найбільш високих норм чесності.

Відповідно до пунктів 1, 3 Керівних принципів, що стосуються державних обвинувачів, які прийняті восьмим конгресом Організації об’єднаних націй з попередження злочинності та поводження з правопорушниками (Гавана,  Куба,  27 серпня – 07 вересня 1990 року) особи, відібрані для здійснення судового переслідування, повинні мати високі моральні якості та здібності, а також відповідну підготовку та кваліфікацію. Особи, які здійснюють судове переслідування, будучі найважливішими представниками системи відправлення кримінального правосуддя, завжди зберігають честь та гідність своєї професії.

Згідно з підпунктом «b» Висновку № 3 (2008) «Про роль прокуратури за межами сфери кримінального права», прийнятого Консультативною радою європейських прокурорів (ССРЕ) на 3-му пленарному засіданні (Страсбург, 15 - 17 жовтня 2008 року), держави, у яких прокурорські служби виконують функції за межами сфери кримінального права, мають забезпечити реалізацію цих функцій відповідно до принципів демократичної держави з верховенством права і, зокрема, що дії прокурорів за межами сфери кримінального права мають характеризуватися чесністю.

Статтею 3 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) визначено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Водночас пунктом 4 частини першої статтею 40 КЗпП України передбачено розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у випадках прогулу (у тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Окрім цього, пунктом 7 частини першої статтею 40 КЗпП України передбачено розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння.

Згідно з статтею 46 КЗпП України у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння; відмови або ухилення від обов’язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством допускається роботодавцем відсторонення працівників від роботи.

Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов’язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової дисципліни.

Прогулом вважається самовільне використання без погодження з роботодавцем днів відгулів, чергової відпустки, припинення виконання трудових обов’язків до закінчення строку трудового договору або строку, який працівник повинен відпрацювати після закінчення вищого або середнього спеціального навчального закладу.

Працівник, якого офіційно працевлаштовано згідно з нормами КЗпП України, є захищеною стороною трудових відносин. Тому звільнити такого працівника за ініціативою роботодавця можливо лише у випадках, передбачених законодавством. Зокрема, такою підставою є прогул.

Відповідно до пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06 листопада 1992 року прогулом вважається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.

З урахуванням вимог трудового законодавства, прогул є підставою для звільнення працівника.

Правила внутрішнього службового розпорядку прокурорів Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, затверджено наказом керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону від 05 квітня 2023 року № 30 та погоджено профспілковим комітетом первинної профспілкової організації Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону 05 квітня 2023 року.

Вказані Правила розміщено на офіційному вебсайті Спеціалізованих прокуратурах у сфері оборони Західного регіону, є локальним нормативно-правовим актом, а тому обізнаність з його положеннями та виконання його приписів є прямим обов’язком кожного прокурора спеціалізованої прокуратури.

Відповідно до розділу 2 цих Правил встановлено такий режим роботи в Спеціалізованих прокуратурах у сфері оборони Західного регіону: початок роботи з 9 години – упродовж робочого тижня; перерва на обід з 13 год до 13  год 45 хв – упродовж робочого тижня; кінець робочого дня в понеділок, вівторок, середу та четвер – о 18 год, у п’ятницю – о 16 год 45  хв, вихідні дні – субота і неділя.

Згідно з розділом ІІІ зазначених Правил прокурор про свою відсутність на роботі повідомляє безпосереднього керівника у письмовій формі, засобами електронного чи телефонного зв’язку або іншими доступними способами.

У разі недотримання прокурором цих вимог складається акт про його відсутність на робочому місці.

Недотримання вимог Правил внутрішнього службового розпорядку прокурорів є підставою для притягнення прокурора до відповідальності у порядку, передбаченому законодавством.

За результатами перевірки Комісія дійшла висновку, що доводи скаржника щодо вчинення Кузьмич Н.А. дисциплінарних проступків знайшли своє підтвердження з огляду на таке.

Комісією встановлено, що 03 червня 2023 року прокурор Кузьмич Н.А., відмовляючись від проходження огляду на стан сп’яніння, порушила вимоги пункту 3 частини четвертої статті 19 Закону № 1697-VII, частини п’ятої статті 14 Законом України «Про дорожній рух», пункту 2.5 Правил дорожнього руху, якими встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Факт відмови Кузьмич Н.А. від виконання вимог закону щодо необхідності проходження огляду на стан сп’яніння, в сукупності з відмовою від проведення відповідного обстеження в приміщенні лікувального закладу, а також її бездіяльність щодо спростування обґрунтованих підозр працівників поліції про перебування у такому стані, розцінюється як дії, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, тобто вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII.

Окрім цього, дії Кузьмич Н.А., вчинені 03 червня 2023 року під час складання протоколу про адміністративне правопорушення (намагання поза визначений чинним законодавством спосіб уникнути притягнення до адміністративної відповідальності шляхом спонукання працівників поліції до нескладання стосовно неї протоколу, а також відмови у наданні інформації про місце реєстрації чи проживання та місце роботи), є порушенням вимог пункту 4 частини четвертої статті 19 Закону № 1697-VII, статей 11, 21 Кодексу етики, кваліфікуються Комісією, як одноразове грубе порушення правил прокурорської етики, тобто дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII.

Перебування 06 червня 2023 року Кузьмич Н.А. на робочому місці в стані алкогольного сп’яніння, Комісія оцінює як дії, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, тобто вчинення  дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII.

Відсутність Кузьмич Н.А. з 07 червня 2023 року до 18 жовтня 2023 року (за  виключенням днів перебування на лікарняному), на робочому місці без поважних причин, неповідомлення безпосереднього керівника та роботодавця про поважність відсутність на робочому місці є грубим порушенням Правил внутрішнього службового розпорядку прокурорів Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону.

Отже, Кузьмич Н.А. вчинила дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 7 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII – порушення правил внутрішнього службового розпорядку.

Враховуючи викладене, тривале порушення прокурором Кузьмич Н.А. законодавства свідчить про невиконання нею вимог щодо професійної відповідності, загальновизнаних світовою спільнотою прокурорів обов’язків прокурора, грубе ігнорування вимог закону, що для прокурора є неприпустимим.

Таким чином Комісія вважає, що прокурором Кузьмич Н.А. порушено вимоги статті 19 Закону № 1697-VII, статті 40 КЗпП України, частини п’ятої статті 14 Законом України «Про дорожній рух», статей 11, 21 Кодексу етики, розділів ІІ та ІІІ Правил внутрішнього службового розпорядку, пункту 2.5 Правил дорожнього руху чим вчинено проступки, відповідальність за які передбачено пунктами 5, 6, 7 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII.

Вчинення прокурором дисциплінарних проступків підтверджено: доводами дисциплінарної скарги; актами про відсутність Кузьмич Н.А. на робочому місці; табелями обліку використання робочого часу прокурора Кузьмич Н.А.; висновком КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень» від 06 червня 2023 року № 1183; поясненнями ОСОБА 5, ОСОБА 1, ОСОБА 6, ОСОБА 7; матеріалами адміністративної справи стосовно Кузьмич Н.А., зокрема, оптичним носієм інформації із відеозаписами, які здійснено на нагрудні портативні відеореєстратори інспекторів патрульної поліції); поясненнями ОСОБА 3, ОСОБА 4, ОСОБА 8.

Датами вчинення Кузьмич Н.А. дисциплінарних проступків слід вважати:

·                   03 червня 2023 року – відмова від проходження відповідного медичного огляду з метою встановлення такого стану, пропозиція поза визначений чинним законодавством спосіб уникнути притягнення до адміністративної відповідальності, відмова надати працівникам поліції відомості про місце роботи та свою посаду;

·                   06 червня 2023 року – перебування нею на робочому місці в стані алкогольного сп’яніння;

·                   порушення правил внутрішнього службового розпорядку розпочався 07 червня 2023 року та триває, оскільки прокурор дотепер не з’явилась на роботі, не надала пояснень щодо поважності причин відсутності на роботі.

Прокурор Кузьмич Н.А. (з моменту вчинення дисциплінарного проступку) 35 календарних днів з 19 до 23 червня, з 05 до 10 липня, 11 липня, з 12 до 17 липня, з 18 до 21 липня, з 24 до 28 липня, з 01 до 08 серпня 2023 року перебувала на лікарняному.

З урахуванням положень частини четвертої статті 48 Закону № 1697-VII строк притягнення Кузьмич Н.А. до дисциплінарної відповідальності не сплинув.

Під час визначення виду стягнення, що має бути застосоване до Кузьмич Н.А., взято до уваги відсутність застосованих дисциплінарних стягнень і тривалий час роботи в органах прокуратури.

З іншого боку, підлягає врахуванню поведінка Кузьмич Н.А., яка є усвідомленим грубим порушенням не тільки вимог закону, правил внутрішнього службового розпорядку, але й правил прокурорської етики, адже підриває авторитет і довіру до органів прокуратури загалом і ставить під сумнів компетентність і професіоналізм такого прокурора, а отже, унеможливлює подальше перебування на посаді прокурора, а також негативна характеристика, видана за місцем роботи.

Також Комісією враховано, що встановлені порушення правил внутрішнього службового розпорядку здійснено Кузьмич Н.А. упродовж тривалого часу, тобто вчинений проступок має систематичний грубий характер. Дотримання прокурором правил внутрішнього службового розпорядку є обов’язковим, а його порушення не може бути виправдано ніякими обставинами. Невиконання нею установлених для прокурорів Правил внутрішнього службового розпорядку в частині інформування керівництва про причини своєї відсутності на робочому місці, подання відповідних підтверджуючих документів або пояснень є умисним порушенням вимог цих Правил, якими регламентовано режим роботи у прокуратурі.

Вчинені прокурором Кузьмич Н.А., дисциплінарні проступки не сумісні з подальшим зайняттям нею посади в органах прокуратури, тому наявні підстави для прийняття рішення про неможливість подальшого обіймання нею посади прокурора.

Обираючи вид дисциплінарного стягнення стосовно Кузьмич Н.А. Комісія дійшла висновку, що для досягнення мети дисциплінарного провадження немає підстав для застосування більш м’яких видів стягнення, передбачених частиною першою статті 49 Закону № 1697-VII, а тому пропорційним вчиненим нею дисциплінарним проступкам достатнім, необхідним та справедливим буде накладення на неї дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.

Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення, не встановлено.

На підставі зазначеного, керуючись статтями 43, 47–50, 77, 78 Закону № 1697-VII, пунктами 108, 110–112, 115–117 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісія,

В И Р І Ш И Л А:

Притягнути прокурора відділу представництва інтересів держави в суді Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону Кузьмич Наталію Анатоліївну до дисциплінарної відповідальності та накласти на неї дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.

Копію рішення направити Генеральному прокурору для застосування накладеного дисциплінарного стягнення, керівнику Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону та Кузьмич Н.А.

Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, або до Вищої ради правосуддя протягом місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.