Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів (далі – Комісія), у складі: головуючого Гнатіва А.Я., членів – Війтовича Л.М., Житного О.О., Захарової О.С., Отвіновського П.Л., Поліщука В.В., Стуконога О.І., Томак М.В., Цуркана М.І., Юзькова О.В., розглянувши висновок про відсутність дисциплінарного проступку в діях прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу із організованою та транснаціональною злочинністю, Дніпропетровської обласної прокуратури Запашного Миколи Олексійовича у дисциплінарному провадженні № 07/3/2-589дс-126дп-23, 

 

ВСТАНОВИЛА:

 

Запашний Микола Олексійович в органах прокуратури працює з січня 2003 року. З 11 вересня 2020 року обіймає посаду прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу із організованою та транснаціональною злочинністю, Дніпропетровської обласної прокуратури.

Присягу прокурора склав 14 лютого 2011 року, з положеннями Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів ознайомлений 03 вересня 2019 року.

Характеризується позитивно, у 2021 році заохочено грамотою Генерального прокурора. Дисциплінарних стягнень не має.

До Комісії 19 липня 2023 року надійшла дисциплінарна скарга адвокатки ОСОБА_1 про вчинення прокурором Запашним М.О. дисциплінарного проступку.

У цей же день автоматизованою системою розподілу для вирішення питання про відкриття або відмову у відкритті дисциплінарного провадження дисциплінарну скаргу розподілено члену Комісії Томак М.В.

Вивченням дисциплінарної скарги встановлено, що вона містила окремі відомості про наявність ознак дисциплінарного проступку прокурора.

Дисциплінарну скаргу подано з підстав, передбачених пунктами 1, 5 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі – Закон № 1697-VII).

28 липня 2023 року прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2-589дс-126дп-23 стосовно прокурора Запашного М.О. у частині викладених фактів можливого неналежного процесуального керівництва у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) від 19 квітня 2022 року, а також можливого вчинення ним дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.

З огляду на відсутність конкретних доводів щодо упередженості та зацікавленості прокурора Запашного М.О. у результатах розслідування кримінального провадження, свідомому здійсненні прокурором тиску на посадових осіб (конфіденційна інформація), що, на думку скаржниці, вчинено з корисливою метою, оскільки Запашний М.О. сприяв слідчому у допущенні порушень вимог Кримінального процесуального кодексу (далі – КПК) України у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) від 08 травня 2023 року, а також втручання прокурора Запашного М.О., здійснення ним будь-якого іншого впливу у випадках чи порядку, не передбачених законодавством у службову діяльність іншого прокурора, службових, посадових осіб чи суддів, у тому числі шляхом публічних висловлювань стосовно їх рішень, дій чи бездіяльності, за відсутності при цьому ознак адміністративного чи кримінального правопорушення, вчинених під час здійснення ним процесуального керівництва у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація), то у цій частині на підставі пунктів 1, 5, 8 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру» у відкритті дисциплінарного провадження відмовлено.

На виконання вимог статті 222 КПК України від прокурора Запашного М.О. отримано дозвіл на використання Комісією у межах цього дисциплінарного провадження відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) від 19 квітня 2022 року, яке об’єднано із матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) від 26 березня 2022 року, окремих матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №  (конфіденційна інформація) від 08 травня 2023 року. 

З метою перевірки обставин, викладених у дисциплінарній скарзі, скаржниці направлено запит, проте, інформації у відповідь на нього від адвокатки ОСОБА_1 до Комісії не надійшло.

За результатами перевірки 19 грудня 2023 року складено висновок про відсутність дисциплінарного проступку прокурора, який із зібраними матеріалами передано на розгляд Комісії.

Скаржницю та прокурора Запашного М.О. своєчасно та належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії.

3. Зміст дисциплінарної скарги 

 

Запашним М.О. неналежно виконано службові обов’язки під час здійснення нагляду за додержанням законів у формі процесуального керівництва у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) від 19 квітня 2022 року, оскільки ним, на думку скаржниці, умисно не повернуто майно, яке вилучено слідчим під час обшуку цілісного майнового комплексу за адресою: (конфіденційна інформація), проведеного 22 червня 2022 року.

Окрім цього, скаржниця вважала, що прокурором вчинено дії, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, оскільки Запашний М.О. шляхом безпідставного погодження низки клопотань, діючи в своїх корисливих інтересах чи інтересах третіх осіб, сприяв слідчому у порушенні вимог чинного законодавства, що негативно вплинуло на законну господарську діяльність (конфіденційна інформація) та (конфіденційна інформація).

У червні 2022 року прокурором Запашним М.О. погоджено клопотання, зокрема, про проведення обшуку на території майнового комплексу (конфіденційна інформація) та про накладення арешту на тимчасово вилучене майно.

Слідчим відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_2 за адресою вказаного вище майнового комплексу проведено обшук, під час якого вилучено майно (хімічні та мінеральні добрива, хімічні речовини), яке належало (конфіденційна інформація) і перебувало на відповідальному зберіганні (конфіденційна інформація). Вилучене майно опечатано та залишено під охороною працівників поліції.

Згодом слідчим у кримінальному провадженні подано клопотання про арешт тимчасово вилученого майна.

Ухвалами Кіровського районного суду м. Дніпропетровська у справі № (конфіденційна інформація) від 14 липня 2022 року та Дніпропетровського апеляційного суду від 01 серпня 2022 року клопотання слідчого, а також апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції – без змін.

Упродовж липня-серпня 2022 року ОСОБА_1, яка діяла в інтересах (конфіденційна інформація), слідчому та керівнику органу досудового розслідування подано низку клопотань про повернення майна, а у зв’язку із невиконанням судового рішення – скарг на бездіяльність слідчого у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація).

Клопотання та скарги адвокатки залишено без задоволення. Тому у серпні 2022 року ОСОБА_1 у порядку статті 303 КПК України звернулася до слідчого судді із скаргою на бездіяльність слідчого у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація), що виразилося у неповерненні майна.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 серпня 2022 року скаргу на бездіяльність слідчого задоволено, а слідчого зобов’язано повернути (конфіденційна інформація) майно, вилучене під час обшуку, проведеного 22 червня 2022 року. 

У цей же період часу слідча звернулася до слідчого судді для роз’яснення судового рішення від 22 серпня 2022 року у частині способу його виконання. Ухвалою Кіровоградського районного суду м. Дніпропетровська від 03 жовтня 2022 року роз’яснено судове рішення від 22 серпня 2022 року у справі № (конфіденційна інформація), зокрема, спосіб виконання постановленого рішення. Цією ухвалою роз’яснено, що тимчасово вилучено майно мало бути повернуто (конфіденційна інформація) на його території, шляхом надання доступу уповноваженим особам до опечатаних складських приміщень, у яких зберігалося майно. Вказані дії необхідно вчинити задля забезпечення власникам повернутого майна можливості володіти, користуватися та розпоряджатися майном.

Проте, і після постановлення цього рішення майно його розпоряднику (володільцю) не повернуто.

У зв’язку із невиконанням органами досудового розслідування рішення суду, ОСОБА_1 зверталася до процесуального керівника у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація), начальника структурного підрозділу Дніпропетровської обласної прокуратури та керівництва обласної прокуратури із численними скаргами і клопотаннями на бездіяльність слідчого, про забезпечення належної правової процедури під час здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, а також про його закриття.

Скаржниця вважала, що подання нею до прокуратури численних клопотань та скарг своїх результатів не дало, оскільки вилучене майно (конфіденційна інформація) належним чином не повернуто, а кримінальне провадження № (конфіденційна інформація) за відсутністю складу злочину не закрито.

Неповернення майна, на думку адвокатки, сталося, у тому числі, і за потурання слідчому у вчиненні незаконних бездіяльності, шляхом умисного ігнорування прокурором Запашним М.О. очевидних порушень вимог чинного законодавства, тобто свідомому створенні стороною обвинувачення умов, які перешкоджали законній господарській діяльності підприємств.

На цім, посилаючись на вимоги статті 2, частини першої статті 7, статті 9, частини першої статті 40, пунктів 1, 7, 8 частини другої статті 36, статті 77, частини другої статті 171, частини третьої статті 234 КПК України, пунктів 11.8, 11.15 наказу Генерального прокурора «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні» від 30 вересня 2021 року № 309, статті 25 Закону № 1697-VII, Рішення Європейського суду з прав людини від 13 листопада 2018 року у справі «Муравська проти України», скаржниця просила притягнути прокурора Запашного М.О. до дисциплінарної відповідальності на підставі пунктів 1 та 5 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, тобто у зв’язку із невиконанням ним чи неналежним виконанням службових обов’язків; вчиненням ним дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.

 

4. Обставини, встановлені під час здійснення дисциплінарного провадження

 

Заслухавши доповідача – члена Комісії Томак М.В., прокурора Запашного М.О., вивчивши висновок, дослідивши матеріали дисциплінарного провадження, Комісія встановила таке.

Щодо процесуальних рішень та дій прийнятих/проведених у межах досудового розслідування кримінального провадження: 

Досудове розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) від 19 квітня 2022 року здійснюється групою слідчих слідчого відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу (далі – КК) України.

Процесуальне керівництво у провадженні здійснено групою прокурорів Дніпропетровської обласної прокуратури, старшим якої визначено прокурора Запашного М.О. (постанова від 03 травня 2022 року).

Постановою першого заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 від 05 вересня 2022 року здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) доручено іншому органу досудового розслідування, а постановою прокурора Запашного М.О. від 07 вересня 2022 року матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях № (конфіденційна інформація) та № (конфіденційна інформація) об’єднано в одне, якому у Єдиному реєстрі досудових розслідувань (далі – ЄРДР) присвоєно єдиний номер (конфіденційна інформація).

Матеріали досудового розслідування цього провадження також об’єднано із матеріалами кримінальних проваджень №№ (конфіденційна інформація). 

Згідно із відомостями ЄРДР досудове розслідування в об’єднаному кримінальному провадженні наразі триває і проводиться за фактами шахрайського заволодіння посадовими особами (конфіденційна інформація) майном (конфіденційна інформація) за ознаками складу злочину, передбаченого частинами другою, третьою, четвертою статті 190 КК України.

У зв’язку із прийняттям Запашним М.О. рішень про об’єднання вказаних вище матеріалів досудового розслідування, постановами керівництва обласної прокуратури від 05 вересня, 22 листопада 2022 року, 03 січня, 06 та 25 липня 2023 року у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) визначено групи прокурорів у складі прокурорів відділу обласної прокуратури та підпорядкованих окружних прокуратур, старшим у яких визначено прокурора Запашного М.О.

У період червня-жовтня 2022 року у кримінальному провадженні вчинено дії та прийнято наступні процесуальні рішення.

Слідчим СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 03 червня 2022 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська подано клопотання про проведення обшуку комплексу будівель (цілісний майновий комплекс), а також прилеглої до нього території по (конфіденційна інформація). Згідно з клопотанням вказана адреса є адресою фактичного місця розташування (конфіденційна інформація), директором якого є ОСОБА_5, а засновником та кінцевим бенефіціарним власником – ОСОБА_6, який одночасно був засновником та бенефіціарним власником (конфіденційна інформація). Це клопотання погоджено прокурором Запашним М.О.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 червня 2022 року у справі № (конфіденційна інформація) клопотання задоволено, а слідчим надано дозвіл на проведення обшуку об’єкта, зазначеного у ньому.

22 червня 2022 року слідчою ОСОБА_2 проведено обшук, під час якого виявлено та вилучено майно, яке зберігалося у складських приміщеннях цілісного майнового комплексу.

Із відомостей відповідного протоколу вбачається, що обшук проведено за участі адвокатки ОСОБА_1 та представника (конфіденційна інформація) ОСОБА_7. Під час обшуку вилучено майно (мінеральні добрива, хімічні речовини), яке відповідно до актів №№ 7, 8, 9, 11, 18, 19, 20, 24, 25 та накладних № 0964330, 40900078, 43219948, 43211135, 43208792, 43215953 передано на відповідальне зберігання (конфіденційна інформація) замовником (власником) (конфіденційна інформація).

Постановою слідчої ОСОБА_2 від 23 червня 2022 року вилучене майно визнано речовими доказами. Цією ж постановою визначено місце його зберігання: складські приміщення цілісного майнового комплексу за адресою: (конфіденційна інформація).

24 червня 2022 року слідчий ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна, яке погоджено прокурором ОСОБА_8.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 липня 2022 року у справі № (конфіденційна інформація) клопотання слідчого залишено без задоволення.

Прокурором ОСОБА_8 18 липня 2022 року на ухвалу від 03 липня 2022 року подано апеляційну скаргу, яку ухвалою Дніпропетровського апеляційного суду від 01 серпня 2022 року залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 серпня 2022 року у справі № (конфіденційна інформація) задоволено скаргу адвокатки ОСОБА_1, подану на бездіяльність слідчого у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація). Цим рішенням слідчого ВРОТЗ СУ ГУНП в Дніпропетровській області зобов’язано повернути (конфіденційна інформація) майно, вилучене під час обшуку, проведеного 22 червня 2022 року.

Опрацюванням вказаної ухвали встановлено, що слідчий, дії якого оскаржувалися, участі під час розгляду скарги не брав.

Згадану ухвалу супровідним листом суду від 25 серпня 2022 року № (конфіденційна інформація) направлено для відома та виконання відповідно адвокатці ОСОБА_1 та слідчому. Відомості про її надходження слідчому відсутні.

Постановою слідчої ОСОБА_2 від 26 серпня 2022 року задоволено клопотання адвокатки ОСОБА_1 про повернення вилученого майна, про що надано відповідь.

21 вересня 2022 року слідча ОСОБА_2 звернулася до слідчого судді із заявою про роз’яснення способу виконання ухвали від 22 серпня 2022 року, якою слідчого зобов’язано повернути тимчасово вилучене майно.    

Ухвалою Кіровоградського районного суду м. Дніпропетровська від 03 жовтня 2022 року слідчому роз’яснено судове рішення від 22 серпня 2022 року у справі № (конфіденційна інформація), зокрема, способу, у який повинно бути здійснено повернення майна (конфіденційна інформація): «…на території цього підприємства, шляхом надання доступу до опечатаних складських приміщень, у яких знаходилося тимчасово вилучене майно, задля забезпечення власникам повернутого майна можливості володіти, користуватись та розпоряджатись майном…».

Відомості про надходження цієї ухвали до СУ ГУНП в Дніпропетровській області у Комісії відсутні. Одночасно моніторингом Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР) встановлено, що згадану вище ухвалу зареєстровано 12 жовтня 2022 року та оприлюднено лише 24 січня 2023 року.

Щодо клопотань, звернень, заяв адвокатки ОСОБА_1, які розглянуто у Дніпропетровській обласній прокуратурі та в органах досудового розслідування, відомості щодо яких надійшли до Комісії:

Засобами електронного зв’язку до Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_1, яка діяла в інтересах (конфіденційна інформація), направлено листи (клопотання), які зареєстровано у прокуратурі 27 червня 2022 року №№ 22872, 22874-22. У листах вказано на відсутність події та складу кримінального правопорушення, досудове розслідування щодо якого здійснювалося у межах кримінального провадження № (конфіденційна інформація), а також на безпідставність погодженого прокурором клопотання про проведення обшуку. У зв’язку із відсутністю події та складу кримінального правопорушення, проте, наявністю господарських (цивільно-правових) відносин, адвокатка просила вжити заходів реагування щодо недопущення з боку прокурорів порушення вимог чинного законодавства та втручання у господарську діяльність підприємства.

Лист аналогічного змісту надійшов до Дніпропетровської обласної прокуратури засобами електронного зв’язку і 27 липня 2022 року, зареєстрований у інформаційній системі електронного документообігу (далі – ІС «СЕД») за № 27892-22.

У відповідь на листи ОСОБА_1 30 червня 2022 року та 10 серпня 2022 року начальником відділу обласної прокуратури ОСОБА_9 та начальником управління обласної прокуратури ОСОЮА_10 направлено листи відповідно № 09/2-739вих-22 та № 09/2926вих-22. У листах, із посиланням на вимоги статей 2, 36, 234 КПК України, наголошено на повноваженнях сторони обвинувачення про погодження та звернення до слідчого судді із клопотаннями, зокрема про проведення обшуку. Звернуто увагу на судове рішення, яким задоволено клопотання про обшук, вказано на здійснення досудового розслідування у межах кримінального провадження № (конфіденційна інформація), а також роз’яснено положення статей 303-306 КПК України.

21 липня 2022 року у ІС «СЕД» в обласній прокуратурі за № 27199-22 зареєстровано клопотання адвокатки ОСОБА_1, яка вже діяла в інтересах (конфіденційна інформація). У клопотанні просила закрити кримінальне провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 284 КПК України. Наступного дня листом виконувача обов’язків начальника відділу обласної прокуратури ОСОБА_11 клопотання для розгляду по суті направлено до СУ ГУНП в Дніпропетровській області (лист від 22 липня 2022 року № 09/2-1397вих-22).

21 липня 2022 року за № 27200-22 у прокуратурі зареєстровано клопотання ОСОБА_1, яке подано у межах кримінального провадження № (конфіденційна інформація) у якості представника (конфіденційна інформація), у якому просила надати копії документів, які стали підставою для вилучення у банківській установі кредитних справ товариства.

Листом виконувача обов’язків начальника відділу обласної прокуратури ОСОБА_11 клопотання для розгляду по суті направлено до СУ ГУНП в Дніпропетровській області (лист від 22 липня 2022 року № 09/2-1398вих-22).

17 серпня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до обласної прокуратури із клопотанням про об’єднання матеріалів досудового розслідування № (конфіденційна інформація) та № (конфіденційна інформація) (№ 31658-222), яке задоволено, про що 14 вересня 2022 року начальником відділу обласної прокуратури В. Кондратовим надано відповідь листом № 09/2-1156вих-22 (матеріали об’єднані в єдиний № (конфіденційна інформація)).

У відповідь на звернення (заяву) ОСОБА_1, яке надійшло до обласної прокуратури з Офісу Генерального прокурора 14 вересня 2022 року (№ 36467‑22), а також ті, що направлено нею до обласної прокуратури засобами електронного зв’язку 09 та 19 вересня 2022 року (№№ 35751-22, 37032-22) про взяття на контроль досудового розслідування у кримінальному провадженні, вжиття заходів, спрямованих на повернення вилученого майна, додержання передбаченої нормами КПК України процедури його повернення, 22 вересня 2022 року начальником відділу обласної прокуратури ОСОБА_9 направлено листа № 09/2-1198вих-22. У листі вказано про задоволення слідчим її клопотання, а також згадано про лист слідчого, у якому уповноваженим особам запропоновано прибути до слідчого відділу з метою реалізації права володіння, користування та розпорядження тимчасово вилученим майном. У зв’язку із чим наголошено на необхідності звернення до СУ ГУНП в Дніпропетровській області, а також роз’яснено норми статей 303-306 КПК України.

Тоді, як у серпні 2022 року вже задоволено клопотання про об’єднання матеріалів досудового розслідування № (конфіденційна інформація) та № (конфіденційна інформація), ОСОБА_1 18 жовтня 2022 року звернулася до обласної прокуратури із клопотанням в інтересах (конфіденційна інформація) (№ 4224‑22) про закриття кримінального провадження № (конфіденційна інформація). Це клопотання листом виконувача обов’язків начальника відділу обласної прокуратури ОСОБА_11 від 19 жовтня 2022 року направлено для розгляду до СУ ГУНП в Дніпропетровській області (№ 09/2-1334вих-22).

Керівництвом обласної прокуратури також розглянуто скарги адвокатки ­–ОСОБА_1, які надходили із Офісу Генерального прокурора, а також засобами електронного зв’язку та зареєстровані у прокуратурі 13 та 26 липня 2023 року (№ № 42124023, 44982-23). У них скаржниця просила вжити заходів щодо припинення можливого свавілля прокурора Запашного М.О. під час здійснення процесуального керівництва, у тому числі у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація), у зв’язку із чим призначити службове розслідування за фактами, викладеними у скаргах (скарги є аналогічними за змістом із дисциплінарною скаргою). У відповідь на них заступником керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_12 та виконувачем обов’язків керівника обласної прокуратури ОСОБА_3 направлено листи 24 липня та 08 серпня 2023 року, відповідно №№ 09/2-1273вих-23 та 09/2-1321вих-23. У відповідях повідомлено про об’єднання в одне провадження (№ конфіденційна інформація) матеріалів досудового розслідування із № (конфіденційна інформація). Вказано, що досудове розслідування кримінальних правопорушень триває, за результатами якого прийматимуться рішення згідно з вимогами закону. Окрім цього, скаржницю повідомлено про здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація), наголошено на процесуальній самостійності прокурора, а також відповідальності слідчого за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій, а також процитовано положення статті 45 Закону «Про прокуратуру» щодо вимог закону про оскарження рішень, дій чи бездіяльності прокурора у межах кримінального процесу виключно у порядку встановленому КПК України. Скаржниці роз’яснено право звернення із скаргою до Комісії, а також окремі положення Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, яким врегульовано питання притягнення слідчого до дисциплінарної відповідальності. Одночасно скаржницю поінформовано про відкриття дисциплінарного провадження за поданою до Комісії скаргою.

Слідчою ОСОБА_2 на ім’я начальника відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_13 подано рапорт, у якому керівництво повідомлено про те, що станом на 29 червня 2022 року у суді не розглянуто клопотання про арешт майна, вилученого під час обшуку 22 червня 2022 року. Одночасно у рапорті, із посиланням на вимоги статті 173 КПК України, вказано про необхідність повернення вилученого майна.  

У цей же день на ім’я директора (конфіденційна інформація) ОСОБА_7 слідчою ОСОБА_2 направлено листа № 2/ек-401, у якому особі запропоновано з’явитися до СУ ГУНП в Дніпропетровській області з метою отримання тимчасово вилученого майна.

Лист аналогічного змісту направлено слідчою до (конфіденційна інформація) і 31 серпня 2022 року № 2/ек-641. У листі також вказано на необхідності узгодження із слідчим дати і часу прибуття особи для отримання майна.

У червні 2022 року, у зв’язку із постановленням ухвали про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна, ОСОБА_1 зверталася до СУ ГУНП в Дніпропетровській області із заявами (скаргами) про виконання цієї ухвали. У відповідь на скарги листами начальника ОМВ СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_14 від 26 липня 2022 року №№ 2/к-398Ад, К‑400Ад та 2/к-401АД, К-393АД, адвокатку повідомлено про повернення вилученого майна директору (конфіденційна інформація) ОСОБА_7.

У дисциплінарному провадженні свої пояснення надали слідча СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_2 та заступник начальника відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_15, якими на підтвердження пояснень надано окремі матеріали.

ОСОБА_2 пояснила, що нею у складі групи слідчих здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація). На виконання судового рішення нею 22 червня 2022 року проведено обшук цілісного майнового комплексу за адресою, вказаною у дисциплінарній скарзі. Слідчою також перелічено майно, яке описано, опечатано та залишено на зберігання у складських приміщеннях, у яких проведено обшук. Вилучене майно визнано речовими доказами. Окрім цього вказала, що з метою збереження тимчасово вилученого майна у день проведення слідчих дій нею винесено постанову, яку направлено до ВП № 1 Кам’янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області. На підставі її рішення у відділі поліції сформовано групу для забезпечення схоронності вилученого майна. Одночасно до суду подано клопотання про накладення арешту на майно, рішення щодо якого прийнято лише 14 липня 2022 року (клопотання залишено без задоволення).

З метою додержання вимог КПК України, якими врегульовано питання тимчасового доступу до речей і документів, до (конфіденційна інформація) та (конфіденційна інформація) 29 червня 2022 року направлено листи про намір здійснити повернення вилученого майна. Проте представники жодного із підприємств до слідчого не з’явилися. Тому на виконання вимог закону у частині повернення тимчасово вилученого майна, слідчим ОСОБА_16. 30 червня 2022 року здійснено виїзд за адресою майнового комплексу, у якому проведено обшук.

Виїзд слідчого на місце зафіксовано на відео, яке долучено до матеріалів кримінального провадження. 

У серпні 2022 року постановлено ухвалу, якою слідчого зобов’язано повернути вилучене майно. На виконання цієї ухвали 31 серпня 2022 року слідчою засобами поштового зв’язку в чергове до (конфіденційна інформація) направлено листа від № 2/ек-641 про повернення спірного майна. Для виконання ухвали про повернення майна представники підприємства до слідчої не з’явилися. За таких обставин у вересні 2022 року слідча звернулася до слідчого судді для роз’яснення способу виконання ухвали від 22 серпня 2022 року. Між тим, ухвала якою роз’яснено спосіб виконання ухвали про повернення вилученого майна, до СУ ГУНП в Дніпропетровській області не надійшла.

Щодо скарг адвокатки ОСОБА_1 про неповернення майна, вилученого під час обшуку 22 червня 2022 року, то ОСОБА_2 повідомила про таке. Від ОСОБА_1 до слідчого відділу надійшло понад 36 клопотань (скарг) з приводу повернення вилученого майна, які розглянуто. Попри надходження численних звернень від ОСОБА_1 з цього приводу ОСОБА_2 вважала, що судове рішення виконано, а дії уповноважених осіб (конфіденційна інформація), які ухилялися від одержання тимчасово вилученого майна, розцінює як спосіб ухилення від виконання своїх процесуальних обов’язків.

Слідча вважала, що численні скарги та клопотання адвокатки є втручанням у діяльність слідчого під час проведення досудового розслідування, адже її доводи щодо позбавлення володільців майна права користування та розпорядження майном не відповідають дійсності, оскільки спірне майно фактично повернуто. Про це свідчать і показання свідка у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) ОСОБА_17, яка є представником (конфіденційна інформація) (потерпілий у кримінальному провадженні). У ході допиту, проведеного у червні 2023 року, свідок показала, що нею у липні 2022 року спільно з представником (конфіденційна інформація), у діяльність якого, на думку адвокатки, втрутилися органи досудового розслідування, проведено інвентаризацію майна, яке належало (конфіденційна інформація) і яке зберігалося у складських приміщеннях, у яких у червні того ж року здійснено обшук. Інвентаризацію проведено шляхом вільного доступу до приміщень, одночасно із цим здійснено фотографування відповідного майна. Копію протоколу допиту свідка ОСОБА_17, а також відеозапис від 30 червня 2022 року слідчою ОСОБА_2 долучено до своїх пояснень.

Пояснення слідчої у частині дій органу досудового розслідування, спрямованих на повернення тимчасово вилученого майна, підтвердив ОСОБА_15. Зокрема, пояснив, що 30 червня 2022 року ним спільно із слідчим ОСОБА_16 здійснено виїзд за адресою цілісного майнового комплексу (конфіденційна інформація) ((конфіденційна інформація)), у якому 22 червня 2022 року проведеного обшук та тимчасово вилучено майно. Прибувши на місце, директор підприємства ОСОБА_7 відмовився від отримання вилученого майна, зокрема від проставлення власного підпису та отримання відповідної розписки від слідчого ОСОБА_16. 

Опрацюванням копії протоколу допиту свідка ОСОБА_17 від 21 червня 2023 року установлено, що її допитано у межах кримінального провадження № (конфіденційна інформація), яке розпочато за заявою (конфіденційна інформація) за фактом привласнення (розтрати, заволодіння) майна шляхом зловживання службовим становищем службовими особами (конфіденційна інформація) та (конфіденційна інформація). Досудове розслідування розпочато та здіснюється за фактом вчинення злочину, передбаченого частиною п’ятою статті 191 КК України.

З лютого 2022 року свідок працювала на посаді менеджера у (конфіденційна інформація), яке здійснювало підприємницьку діяльність із продажу мінеральних добрив на території України. У цей же період часу вона була представником (конфіденційна інформація) та (конфіденційна інформація), які мали господарські відносини з (конфіденційна інформація). У період 2018-2019 років між (конфіденційна інформація) та (конфіденційна інформація) укладено договори на зберігання майна у складських приміщеннях за адресою: (конфіденційна інформація). За родом своєї діяльності спілкувалася із низкою представників обидвох підприємств. Зокрема, у середині липня 2022 року із ОСОБА_18 та ОСОБА_5, який є власником та представником (конфіденційна інформація) та (конфіденційна інформація), спілкувалася з приводу інвентаризації майна (конфіденційна інформація), яке зберігалося у приміщеннях вказаних складів. Отримавши згоду, 20 липня 2022 року приблизно о 09 год 30 хв свідо у супроводі водія прибула за вказаною вище адресою. Спільно із представницею (конфіденційна інформація) та (конфіденційна інформація) ОСОБА_18 нею проведено інвентаризацію наявних мінеральних добрив, тобто їх залишків. Під час інвентаризації встановлено відсутність частини мінеральних добрив, про що зазначено у відповідних актах. Ці акти ОСОБА_5 або ОСОБА_7 не підписано, оскільки вони були відсутні під час інвентаризації та не прибули у складські приміщення, коли її завершено. За відсутності повноважень акти відмовилася підписати і ОСОБА_18. Після виявлення ОСОБА_17 нестачі майна та відмови від підписання інвентаризаційних актів вона повідомила про це своє керівництво, яке надалі намагалося зв’язатися із представниками (конфіденційна інформація).

Переглядом відеофайлу Whatsapp Videо, 30.08.2022, at 10.20.46(1), який міститься на диску CD-R 52х 700мв 80 мin, встановлено наступне.

На відео зафіксовано моменти прибуття поліцейських на об’єкт, на якому на вигляд розташовано складські приміщення. На території об’єкту припаркований транспортний засіб Toyota Land Cruser, державний номерний знак (конфіденційна інформація). Біля автомобіля стоїть особа чоловічої статі, до якої поліцейські звертаються «Олександр Іванович». Особі повідомлено про мету прибуття представників поліції на об’єкт. Особа на ім’я «Олександр Іванович» пропонує поліцейським зв’язатися із адвокаткою, яка заборонила вчиняти будь-які дії без її відома. Поліцейський повідомляє, що особі вручається розписка про отримання на відповідальне зберігання майна, яке вилучено під час обшуку. Окрім цього, особі наголошено на місці зберігання тимчасово вилученого майна, яке до відповідного судового рішення (розгляду клопотання про арешт майна) знаходитиметься у складських приміщеннях підприємства, а тому вручення поліцейськими документу (розписка) є юридичною процедурою. Тоді «Олександр Іванович» повідомляє, що йому все одно, підписувати подані документи відмовляється. Тому документ (розписка) без підпису особи поліцейськими залишено на пункті охорони.

Із копії розписки (відповідальне зберігання), складеної слідчим ОСОБА_16 на ім’я слідчої ООБА_2, яка датована 30 червня 2022 року, вбачається наступне: «директор (конфіденційна інформація) ОСОБА_7…, отримав від співробітників поліції на відповідальне зберігання наступне майно:…, зобов’язується зберігати до прийняття рішення по суті в такому вигляді, як отримав. Речовий доказ буде зберігатися за адресою: (конфіденційна інформація). Роз’яснено, що реалізація, переобладнання або конструктивні зміни заборонено без письмового дозволу слідчого чи процесуального керівника у кримінальному провадженні. Про кримінальну відповідальність за статтею 388 КК України попереджений…».

Підпис ОСОБА_7 у цьому документі відсутній.

Згідно з інформацією, наданою члену Комісії листом керівника Дніпропетровської обласної прокуратури Біжка С.В. від 18 серпня 2023 року № 07-1843вих-23, відомості про кримінальні правопорушення за фактом умисного невиконання судового рішення у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань (з дислокацією у м. Дніпро) у ЄРДР не вносилися, відповідно досудового розслідування за вказаним фактом слідчими не здійснено.

Інформації про визнання бездіяльності чи незаконними рішення, дії прокурора Запашного М.О. у межах кримінального провадження № (конфіденційна інформація) до Комісії не надходило.

У засіданні Комісії прокурором Запашним М.О. надано копії ухвал, які постановлено за результатами розгляду заяви про відвід прокурора у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація), а також скарг на його дії/бездіяльність у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація).

Ухвалою Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від                 23 жовтня 2023 року у справі № (конфіденційна інформація) у задоволенні заяви адвокатки ОСОБА_1 про відвід прокурора Запашного М.О. у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) відмовлено з причин невстановлення підстав для його відводу.

Ухвалами Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від                02 серпня 2023 року у справах №№ (конфіденційна інформація) ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні її скарг, поданих на дії/бездіяльність прокурора у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація), а ухвалою у справі № (конфіденційна інформація) провадження закрито.

 

5. Пояснення прокурора

 

У засіданні прокурор Запашний М.О. не погодився із доводами дисциплінарної скарги, підтримав пояснення, надані у дисциплінарному провадженні, та висновок про відсутність у нього дисциплінарного проступку.

Підтвердив факт здійснення ним процесуального керівництва у кримінальних провадженнях №№ (конфіденційна інформація), зокрема, погодження клопотання про обшук, подання клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, оскарження в апеляційному порядку ухвали на відмову у накладенні арешту, задоволенням скарги на дії/бездіяльність слідчого, звернення слідчого до суду для роз’яснення способу виконання відповідної ухвали, подання адвокаткою ОСОБА_1 у межах зазначених вище проваджень численних скарг, відповідно їх розгляд у обласній прокуратурі та органі досудового розслідування, тощо.

Зосередив увагу Комісії на показаннях свідка, наданих у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація), яка вказала про вільний доступ уповноважених осіб (конфіденційна інформація) та (конфіденційна інформація) до спірного майна, а також здійснення органом досудового розслідування активних та послідовних дій, спрямованих на виконання ухвали про повернення майна.

Вважав, що дії сторони захисту (адвокатки ОСОБА_1, представників (конфіденційна інформація)) вказують на ухилення від виконання процесуальних обов’язків, спрямовані на приховання «розтрати» тимчасово вилученого майна, факт якого розслідується у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація).

Послався на подані ним до Комісії рішення про відмову у задоволенні зави та скарг про його відвід та бездіяльність у кримінальних провадженнях № (конфіденційна інформація), вказав на відсутність судових рішень про визнання його бездіяльності.

За таких обставин прокурор Запашний М.О. вважав, що доводи дисциплінарної скарги не знайшли свого об’єктивного підтвердження, а тому просив Комісію дисциплінарне провадження стосовно нього закрити.

 

6. Правові джерела, що підлягають застосуванню, та мотиви ухваленого Комісією рішення

 

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи прокуратури України та їх посадові особи зобов’язані діяти в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 2 частини першої статті 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку.

Відповідно до частини 4 статті 19 Закону № 1697-VII прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Частиною першою статті 9 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов’язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Частини друга та третя статті 37 КПК передбачають, що прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення. Здійснення повноважень прокурора в цьому самому кримінальному провадженні іншим прокурором можливе лише у випадках, передбачених частинами четвертою та п’ятою статті 36, частиною третьою статті 313, частиною другою статті 341 цього Кодексу та частиною третьою цієї статті. Якщо прокурор, який у відповідному кримінальному провадженні здійснює повноваження прокурора, не може їх здійснювати через задоволення заяви про його відвід, тяжку хворобу, звільнення з органу прокуратури або з іншої поважної причини, що унеможливлює його участь у кримінальному провадженні, повноваження прокурора покладаються на іншого прокурора керівником відповідного органу прокуратури. У виняткових випадках повноваження прокурора можуть бути покладені керівником органу прокуратури на іншого прокурора цього органу прокуратури через неефективне здійснення прокурором нагляду за дотриманням законів під час проведення досудового розслідування.

Згідно із частиною першою статті 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу; у разі скасування арешту; за вироком суду в кримінальному провадженні щодо кримінального проступку.

Частиною третьою вищевказаної статті передбачено, що слідчий, прокурор після отримання судового рішення про відмову в задоволенні або про часткове задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна повинні негайно вжити заходів щодо виконання судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді.

У силу вимог частини першої статті 36 КПК України прокурор, обстоюючи свої правові позиції, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Зазначене забезпечує засади рівності та змагальності сторін кримінального провадження.

Відповідно до вимог частини другої статті 16 Закону № 1697-VII здійснюючи функції прокуратури, прокурор є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску, втручання і керується у своїй діяльності лише Конституцією та законами України.

Дотриманням такої гарантії забезпечуються загальні засади діяльності прокуратури, передбачені частиною першою статті 3 Закону № 1697-VII, зокрема щодо незалежності прокурорів.

Згідно з абзацом 2 частини першої статті 45 Закону № 1697-VII рішення, дії чи бездіяльність прокурора в межах кримінального процесу можуть бути оскаржені виключно в порядку, встановленому КПК України. Лише у разі якщо за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність прокурора в межах кримінального процесу встановлено факти порушення прокурором прав осіб або вимог закону, таке рішення може бути підставою для дисциплінарного провадження.

На підставі викладеного вище, а також з урахуванням фактів встановлених у дисциплінарному провадженні, Комісія дійшла висновку, що доводи скаржниці щодо вчинення прокурором Запашним М.О. дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 1, 5 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII не знайшли свого підтвердження з огляду на таке.

Для встановлення наявності чи відсутності факту невиконання чи неналежного виконання прокурором службових обов’язків потрібно установити, зокрема, факт ухилення прокурора від вчинення дій, передбачених законодавством, у рамках виконання ним спеціальних повноважень або завідомо неякісне, із порушенням норм законодавства та правил професійної етики, виконання прокурором посадових обов’язків.

Дисциплінарним проступком прокурора необхідно вважати протиправну винну дію або бездіяльність, прийняття рішення чи його неприйняття, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні прокурором своїх посадових обов’язків та інших вимог, встановлених Законом України «Про прокуратуру» та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Частиною першою статті 43 Закону№ 1697-VII визначено підстави для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (рішення від 04 березня 2019 року в справі № 9901/5/19) констатував, що неналежне виконання чи невиконання вимог Конституції, Законів України, зокрема КПК України, підзаконних нормативно-правових актів є неналежним виконанням службових обов’язків, що є дисциплінарним проступком, за який прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження.

Разом із цим, вимоги щодо оцінки ефективності здійснення прокурорами – процесуальними керівниками своїх службових обов’язків містяться у рішеннях Великої Палати Верховного Суду, зокрема, викладені у постанові по справі № 9901/577/18 від 19 березня 2019 року, в якій вказано, що постанова прокурора вищого рівня про заміну прокурора на підставі частини третьої статті 37 КПК України в порядку, встановленому статтями 311–313 КПК України, є вагомою обставиною при оцінці ефективності процесуального керівництва прокурором.

Так, відповідно до вимог вказаної норми закону прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення. У виняткових випадках повноваження прокурора можуть бути покладені керівником органу прокуратури на іншого прокурора з підстав визначених частинами другою та третьою статті 37 КПК України. 

Тому, з огляду на конструкцію норм цієї статті можливо виснувати, що  у разі неможливості подальшого здійснення прокурором процесуального керівництва у конкретному кримінальному провадженні, за обставин встановлення фактів його упередженості, у разі скасування незаконних рішень прокурора або визнання незаконними вчиненої ним дії чи бездіяльності, через задоволення заяви про його відвід, неефективності здійснення ним процесуального керівництва, тощо, прокурор вищого рівня має право здійснити заміну одного прокурора на іншого з числа службових осіб органів прокуратури того самого рівня в досудовому провадженні, де було прийнято або вчинено незаконне рішення, дія чи бездіяльність, визначена неефективність або встановлено упередженість прокурора під час здійснення процесуального керівництва.

Таких фактів під час дисциплінарного провадження стосовно прокурора Запашного М.О. не встановлено.

Отже, як прокурор у кримінальному провадженні Запашний М.О. повинен забезпечувати виконання завдань кримінального провадження з дотриманням його загальних засад, принципу законності, розумності строків, тобто неухильного додержання вимог Конституції України, КПК України, вимог інших актів законодавства.

Комісія вважає, що прокурором Запашним М.О. у межах кримінального провадження № (конфіденційна інформація) (№ (конфіденційна інформація)) вчинено дії, спрямовані на виконання вимог закону про повернення тимчасово вилученого майна. Зокрема, ним надано вказівки у межах повноважень, передбачених статтею 36 КПК України, а оскільки тимчасово вилучене майно перебувало у розпорядженні слідчих, якими воно вилучене, то клопотання адвокатки направлялися для їх вирішення по суті до відповідного слідчого підрозділу. На це вказують відповідні супровідні листи керівництва окремих структурних підрозділів обласної прокуратури, а також листи, якими розглянуто інші звернення ОСОБА_1.

Разом із цим, не можна вважати незаконним втручанням у діяльність підприємств погодження прокурором процесуальних документів (клопотань) або подання до суду апеляційних скарг, адже такі дії законодавцем віднесено до повноважень прокурора і відповідають принципу змагальності у процесі.

         У дисциплінарному провадженні також встановлено, що з метою виконання вимог закону органом досудового розслідування вживалися заходи до повернення уповноваженим особами (конфіденційна інформація) тимчасово вилученого майна. На це вказують численні листи слідчої поліції, спрямовані уповноваженим особам підприємства, відеозапис від 30 червня 2022 року, яким зафіксовано відповідні дії поліцейських, а також, опосередковано, - протокол допиту свідка ОСОБА_17.

З огляду на встановлені у дисциплінарному провадженні обставини Комісією не встановлено ухилення прокурора Запашного М.О. від вчинення дій, передбачених законодавством, а також не встановлено фактів перешкоджання виконанню судового рішення із повернення тимчасово вилученого майна, на що вказує ухвала від 23 жовтня 2023 року про відмову у задоволенні заяви про відвід прокурора у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація).

         Окрім цього установлено, що рішення, дії чи бездіяльність прокурора Запашного М.О. у вказаному провадженні слідчому судді у встановленому законом порядку не оскаржено. На їх відсутність вказав Запашний М.О., таких рішень не містить і Єдиний державний реєстр судових рішень, їх також не прийнято прокурором вищого рівня (статті 37, 308 КПК України).

         Щодо доводів скаржниці про вчинення Запашним М.О. дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, то відповідно до сталої практики Комісії до них віднесено: вчинення дій, що містять ознаки корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших кримінальних правопорушень; керування транспортними засобами у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння або відмова від проходження огляду з метою виявлення стану сп’яніння; неподання або несвоєчасне подання прокурором без поважних причин анкети доброчесності прокурора; подання в анкеті доброчесності прокурора недостовірних (у тому числі неповних) тверджень; умисне приховування достовірної інформації про вчинення іншим прокурором дій, що порушують Присягу прокурора чи вимоги Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів; протиправні позаслужбові стосунки – використання прокурором своїх службових повноважень або службового статусу та пов’язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб; порушення прокурором вимог, заборон та обмежень, встановлених Законами України «Про запобігання корупції», «Про прокуратуру»; добровільне перебування прокурора в умовах воєнного часу на території ворожої держави, перехід на сторону ворога або вчинення дій в інтересах ворога або окупаційної влади.

         Водночас під час здійснення дисциплінарного провадження Комісією не встановлено, а скаржницею не підтверджено вчинення прокурором Запашним М.О. дій, перелік яких наведено вище. Ба більше, уповноваженими органами досудового розслідування рішень про внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення щодо умисного невиконання прокурором Запашним М.О. судового рішення, пов’язаного із неповерненням тимчасово вилученого майна, не приймалося.

На цім, Комісія виснувала, що доводи дисциплінарної скарги не знайшли свого об’єктивного підтвердження, у прокурора Запашного М.О. відсутні ознаки дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 5 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII (невиконання чи неналежне виконання службових обов’язків; вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури), а тому дисциплінарне провадження підлягає закриттю.

Дисциплінарне провадження № 07/3/2-589дс-126дп-23 стосовно прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу із організованою та транснаціональною злочинністю, Дніпропетровської обласної прокуратури Запашного Миколи Олексійовича закрити.