Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів (далі – КДКП, Комісія), у складі: головуючого Гнатіва А.Я., членів – Війтовича Л.М., Житного О.О., Захарової О.С., Отвіновського П.Л., Поліщука В.В., Стуконога О.І., Томак М.В., Цуркана М.І., Юзькова О.В., розглянувши висновок про відсутність дисциплінарного проступку в діях прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Київської міської прокуратури Долгої Надії Миколаївни у дисциплінарному провадженні № 07/3/2-864дс-153дп-23,

 

ВСТАНОВИЛА:

 

Долга Надія Миколаївна в органах прокуратури працює з 2010 року. З грудня 2020 року обіймає посаду прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Київської міської прокуратури, що підтверджено наказом керівника Київської міської прокуратури від 11 грудня 2020 року № 933-к.

Характеризується позитивно, дисциплінарних стягнень не має.

 

Відповідно до змісту дисциплінарної скарги та додатків до неї, прокурор Долга Н.М., здійснюючи процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація), усупереч вимогам пункту 10 частини другої статті 36 Кримінального процесуального кодексу (далі – КПК) України, пункту 3 частини першої статті 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та підпункту 11.4 наказу Офісу Генерального прокурора «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні» від 30 вересня 2021 року № 309 (далі – наказ            № 309), не перевіривши наявність правових підстав для погодження клопотання органу досудового розслідування про проведення обшуку житлового приміщення, яке фактично належить адвокату, а також відповідність наведених у ньому відомостей вимогам законів, матеріалам і фактичним обставинам кримінального провадження, неправомірно погодила вказане клопотання.

Згодом, 25 вересня 2023 року, за результатами розгляду цього клопотання слідчим суддею Голосіївського районного суду міста Києва винесено ухвалу про його задоволення та надання дозволу слідчому та/або прокурору у кримінальному провадженні, слідчим слідчої групи та прокурорам групи прокурорів на проведення обшуку житлового приміщення, яке фактично належить адвокату.

Після цього, органом досудового розслідування 27 вересня 2023 року проведено обшук житлового приміщення, яке належить на праві приватної власності Особа 1.

Скаржниця вважала, що описані дії прокурора Долгої Н.М. перебувають у причиново-наслідковому зв’язку із порушенням гарантій її адвокатської діяльності, які передбачені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

З огляду на викладене Особа 1 просила притягнути Долгу Н.М. до дисциплінарної відповідальності.

         Прокурорка Долга Н.М. заперечила проти доводів Особа 1, викладених у дисциплінарній скарзі, та пояснила наступне.

         Нею здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 1(конфіденційна інформація) за підозрою восьми осіб у вчиненні в складі злочинної організації кримінальних правопорушень, передбачених частинами першою, другою статті 255, частиною четвертою статті 28, частиною четвертою статті 190, частиною першою статті 309 КК України.

         Вказане кримінальне провадження розслідується слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у місті Києві, є резонансним, позаяк має транснаціональний характер та перебуває на контролі в Київській міській прокуратурі та Офісі Генерального прокурора.

         Під час досудового розслідування за результатами проведення комплексу слідчих та негласних слідчих (розшукових) дій прийнято рішення про проведення низки обшуків з метою припинення шахрайської схеми діяльності злочинної організації стосовно громадян Європейського Союзу з подальшим повідомленням про підозру особам, які вчиняли кримінальні правопорушення.

         Слідчим надано на погодження більше 20 клопотань про проведення обшуків, які нею погоджено з правових підстав, зокрема, й клопотання про проведення обшуку помешкання за адресою: (конфіденційна інформація).

         На цім, прокурорка Долга Н.М. зазначила, що з огляду на пункт 3 частини першої статті 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гарантії адвокатської діяльності застосовуються тоді, коли слідчі дії, оперативно-розшукові заходи спрямовані та проводяться стосовно адвоката. Однак щодо Особа 1 жодна така слідча дія чи оперативно-розшукові заходи не проводились. Всі процесуальні дії проводились стосовно громадянина Особа 5, про що зазначено у клопотанні про проведення обшуку та в ухвалі слідчого судді про дозвіл на його проведення. Вказаний громадянин не є адвокатом чи іншим спеціальним суб’єктом, щодо якого повинен застосовуватися особливий порядок кримінального провадження.

         Окрім цього, до профілю адвоката (повної інформації) доступ має тільки сама Особа 1, бо оприлюднені в Єдиному реєстрі адвокатів України (далі – ЄРАУ) відомості, взагалі не містять адрес здійснення її адвокатської діяльності, у зв’язку із чим, об’єктивно відсутня можливість встановити місця, де зазначена адвокатка здійснює свою професійну діяльність. Встановити, що в ЄРАУ та у витязі з Реєстру речових прав на нерухоме майно зазначену одну і ту ж особу, а не особу з ідентичними анкетними даними – неможливо, оскільки відомості в ЄРАУ про адвоката Особа 1 не містять її паспортних даних, ідентифікаційного коду, дати народження тощо, що дало б змогу ідентифікувати саме її, як власницю вищезазначеного помешкання. Також у всіх доступних інформаційних базах вказано лишу одну адресу її адвокатської діяльності, яка знаходиться у місті Кропивницький Кіровоградської області.

         Відтак Долга Н.М. вважала, що на час вивчення нею клопотання про проведення обшуку за місцем проживання Особа 5 підстав для відмови в його погодженні не було, а тому його погоджено правомірно та слідчим суддею прийнято законне рішення про його задоволення. Таким чином, це клопотання пройшло судовий контроль, адже саме ухвала слідчого судді стала підставою для проведення обшуку.

         За результатами обшуку місця проживання Особа 5 встановлено, що у квартирі він проживав зі співмешканкою, яка, як виявилось, є донькою Особа 1. До речі, сама адвокатка не проживала у цій квартирі, а жодних ознак здійснення нею адвокатської діяльності в обшукуваному помешканні не виявлено. Дозвіл на вилучення речей, які перелічені в протоколі обшуку, надано ухвалою слідчого судді. Як слідує з протоколу обшуку, присутні під час слідчої дії Особа 5 та Особа 7 не повідомляли, що з ними проживають інші особи та що вилучене майно їм не належить. Також не виявлено будь-яких речей та документів, які б свідчили про зайняття адвокатською діяльністю.

         За словами прокурорки Долгої Н.М., вона не брала участі у проведенні обшуку за місцем проживання Особа 5, а під час та після його завершення слідчий не повідомляв їй про наявність обставин для припинення такої слідчої дії, зокрема, з підстав, визначених частиною другою статті 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

         Водночас згідно з цими законодавчими приписами, повідомлення Ради адвокатів регіону про проведення обшуку володіння адвоката за місцем проведення такої слідчої дії покладено на конкретну службову особу, яка буде проводити обшук. У зазначеному випадку це мав би зробити слідчий, який проводив обшук, тож саме його дії є у причиново-наслідковому зв’язку із виконанням цього обов’язку.

         Натомість твердження Особа 1 про нібито порушення гарантій адвокатської діяльності через вилучення її ноутбуку спростовані тим, що під час обшуку ніхто з присутніх не заявив, що такий належить адвокату.

         Ба більше, вже після проведення обшуку, 02 жовтня 2023 року, прокурорці Долгій Н.М. зателефонував старший групи слідчих Особа 8 та повідомив, що до нього прийшла адвокат Особа 1, яка надала повний витяг з ЄРАУ (до якого доступу ніхто раніше не мав), де наявна вищевказана адреса, як додаткова, на якій останньою здійснюється адвокатська діяльність, та заявила клопотання про повернення телефону її доньки та комп’ютера. У зв’язку із цим слідчий повернув ці речі адвокатці без проведення їх огляду, тобто без здійснення доступу до них, а відтак і до адвокатської таємниці чи таємниці листування будь-яких інших осіб, які могли там зберігатись.

         Також прокурорка Долга Н.М. звернула увагу на те, що Особа 1 не надала відомостей про оскарження в порядку, визначеному КПК України, рішень, дій чи бездіяльності прокурора під час досудового розслідування, так само як і судових рішень, якими б були встановлені факти порушення прокурором прав осіб або вимог закону.

         З огляду на викладені обставини, Долга Н.М. вважала, що в її діях відсутні порушення вимог чинного законодавства та відомчих наказів.

 

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 2 частини першої статті 131¹ Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, загальні права і обов’язки прокурора визначено Законом України «Про прокуратуру».

Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 19 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до частини другої статті 16 Закону України «Про прокуратуру», здійснюючи функції прокуратури, прокурор є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску, втручання і керується у своїй діяльності лише Конституцією та законами України.

Нормами професійної відповідальності та переліком необхідних прав та обов’язків прокурорів, прийнятих 23 квітня 1999 року Міжнародною Асоціацією прокурорів, визначено, що прокурори зобов’язані завжди підтримувати честь та гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, правил та етики їх професії, в будь-який час дотримуватись найбільш високих норм чесності.

Відповідно до пунктів 1, 3 Керівних принципів, що стосуються державних обвинувачів, які прийняті восьмим конгресом Організації об’єднаних націй з попередження злочинності та поводженню з правопорушниками (Гавана, Куба, 27 серпня – 07 вересня 1990 року) особи, відібрані для здійснення судового переслідування, повинні мати високі моральні якості та здібності, а також відповідну підготовку та кваліфікацію.

Особи, які здійснюють судове переслідування, будучи найважливішими представниками системи відправлення кримінального правосуддя, завжди зберігають честь та гідність своєї професії.

Статтею 2 КПК України встановлено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

За приписами статті 9 КПК України, під час кримінального провадження прокурор зобов’язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Статтею 36 КПК України визначено, що прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений серед іншого погоджувати або відмовляти у погодженні клопотань слідчого до слідчого судді про проведення слідчих (розшукових) дій.

Водночас, порядок проведення такої слідчої дії, як обшук, регламентовано статтею 234 КПК України.

Так, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду.

У разі необхідності провести обшук слідчий за погодженням з прокурором або прокурор звертається до слідчого судді з відповідним клопотанням, яке повинно містити відомості про: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв’язку з розслідуванням якого подається клопотання;                       3) правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 4) підстави для обшуку; 5) житло чи інше володіння особи або частину житла чи іншого володіння особи, де планується проведення обшуку; 6) особу, якій належить житло чи інше володіння, та особу, у фактичному володінні якої воно знаходиться; 7) індивідуальні або родові ознаки речей, документів, іншого майна або осіб, яких планується відшукати, а також їхній зв’язок із вчиненим кримінальним правопорушенням; 8) обґрунтування того, що доступ до речей, документів або відомостей, які можуть у них міститися, неможливо отримати органом досудового розслідування у добровільному порядку шляхом витребування речей, документів, відомостей відповідно до частини другої статті 93 цього Кодексу, або за допомогою інших слідчих дій, передбачених цим Кодексом, а доступ до осіб, яких планується відшукати, - за допомогою інших слідчих дій, передбачених цим Кодексом. Зазначена вимога не поширюється на випадки проведення обшуку з метою відшукання знаряддя кримінального правопорушення, предметів і документів, вилучених з обігу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими прокурор, слідчий обґрунтовує доводи клопотання, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

Клопотання про обшук розглядається у суді в день його надходження за участю слідчого або прокурора.

Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про обшук, якщо прокурор, слідчий не доведе наявність достатніх підстав вважати, що: 1) було вчинено кримінальне правопорушення; 2) відшукувані речі і документи мають значення для досудового розслідування; 3) відомості, які містяться у відшукуваних речах і документах, можуть бути доказами під час судового розгляду; 4) відшукувані речі, документи або особи знаходяться у зазначеному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи; 5) за встановлених обставин обшук є найбільш доцільним та ефективним способом відшукання та вилучення речей і документів, які мають значення для досудового розслідування, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб, а також заходом, пропорційним втручанню в особисте і сімейне життя особи.

У відповідності до пункту 7 частини першої статті 480 КПК України, особливий порядок кримінального провадження застосовується стосовно адвоката.

Згідно з приписами статті 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Рада адвокатів України забезпечує ведення ЄРАУ з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності.

До ЄРАУ вносяться відомості, зокрема, щодо найменування і місцезнаходження організаційної форми адвокатської діяльності, адреси робочого місця адвоката, номерів засобів зв’язку та інші відомості, передбачені цим Законом.

Адресою робочого місця адвоката є місцезнаходження обраної адвокатом організаційної форми адвокатської діяльності або адреса фактичного місця здійснення адвокатської діяльності, якщо вона є відмінною від місцезнаходження обраної адвокатом організаційної форми адвокатської діяльності. У разі наявності декількох адрес робочих місць адвоката до ЄРАУ вноситься лише одна адреса робочого місця адвоката.

Інформація, внесена до ЄРАУ, є відкритою на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України.

Потрібно відмітити, що порядок внесення змін до відомостей, що містяться в ЄРАУ врегульовано Розділом 4 Порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України, затвердженого рішенням Ради адвокатів України № 74 від 22 серпня 2022 року (далі – Порядок № 74).

Так, відповідно до пункту 4.6, підпунктів 4.6.1, 4.6.2 Порядку № 74 заява про внесення змін до ЄРАУ подається адвокатом до ради адвокатів регіону за адресою його робочого місця. У випадку необхідності внесення змін в ЄРАУ щодо адреси робочого місця адвоката з одного регіону в інший, - адвокат отримує в раді адвокатів регіону за поточною адресою робочого місця трансферний витяг з ЄРАУ, про що подає заяву. У заяві про видачу трансферного витягу адвокат зазначає раду адвокатів регіону, на території діяльності якої буде знаходитись його нове робоче місце. Зазначається лише одна рада адвокатів регіону.

Між тим, гарантії адвокатської діяльності передбачені статтею 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Зокрема, пунктами 2-4 частини першої цієї статті цього Закону визначено, що: забороняється вимагати від адвоката, його помічника, стажиста, особи, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об’єднанням, а також від особи, стосовно якої припинено або зупинено право на заняття адвокатською діяльністю, надання відомостей, що є адвокатською таємницею. З цих питань зазначені особи не можуть бути допитані, крім випадків, якщо особа, яка довірила відповідні відомості, звільнила цих осіб від обов’язку зберігати таємницю в порядку, передбаченому законом; проведення стосовно адвоката оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій, що можуть проводитися виключно з дозволу суду, здійснюється на підставі судового рішення, ухваленого за клопотанням Генерального прокурора, його заступників, прокурора Автономної Республіки Крим, області, міста Києва та міста Севастополя; забороняється проведення огляду, розголошення, витребування чи вилучення документів, пов’язаних із здійсненням адвокатської діяльності.

Водночас, за правилами, визначеними частиною другою вказаної статті цього Закону, у разі проведення обшуку чи огляду житла, іншого володіння адвоката, приміщень, де він здійснює адвокатську діяльність, тимчасового доступу до речей і документів адвоката слідчий суддя, суд у своєму рішенні в обов’язковому порядку зазначає перелік речей, документів, що планується відшукати, виявити чи вилучити під час проведення слідчої дії чи застосування заходу забезпечення кримінального провадження, а також враховує вимоги пунктів 2-4 частини першої цієї статті.

Під час проведення обшуку чи огляду житла, іншого володіння адвоката, приміщень, де він здійснює адвокатську діяльність, тимчасового доступу до речей і документів адвоката має бути присутній представник ради адвокатів регіону, крім випадків, передбачених абзацом четвертим цієї частини. Для забезпечення його участі службова особа, яка буде проводити відповідну слідчу дію чи застосовувати захід забезпечення кримінального провадження, завчасно повідомляє про це раду адвокатів регіону за місцем проведення такої процесуальної дії.

Відповідно до підпункту 11.4 наказу № 309, прокурор, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні, відповідно до вимог законодавства перед погодженням клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій перевіряє наявність правових підстав для прийняття таких процесуальних рішень, відповідність наведених у них даних вимогам законів, матеріалам і фактичним обставинам кримінального провадження.

Також встановлено, що постановою Великої Палати Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 9901/987/18 залишено без змін рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 липня 2020 року про відмову у задоволенні позову прокурорки до Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів (далі – Кадрова комісія) про визнання протиправним та скасування рішення від 07 листопада 2018 року № 499дп-18 щодо накладення на прокурора дисциплінарного стягнення.

Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що під час виконання вимог частини третьої статті 234 КПК України прокурор зобов’язаний перевірити правильність, повноту і достовірність даних, відображених слідчим у клопотанні про надання дозволу на проведення обшуку, що є обов`язковою умовою погодження відповідного клопотання. Нездійснення такої перевірки свідчить про неналежне виконання прокурором своїх обов’язків, установлених частиною другою статті 36 КПК України. На цім, зазначені в клопотанні неповні відомості щодо адвоката, як особи, у будинку якої планувалось проведення обшуку, по суті були вирішальними під час постановлення слідчим суддею ухвали про задоволення клопотання слідчого про проведення обшуку.

Оцінивши діяльність прокурорки Долгої Н.М. на предмет відповідності наведеним вимогам Комісія дійшла висновку, що в її діяннях відсутні порушення приписів чинного законодавства з таких мотивів.

Дисциплінарне провадження стосовно прокурорки Долгої Н.М. відкрито у зв’язку з можливим неналежним виконанням чи невиконанням службових обов’язків.

Для встановлення наявності чи відсутності факту невиконання чи неналежного виконання прокурором службових обов’язків потрібно установити, зокрема, факт ухилення прокурора від вчинення дій, передбачених законодавством, у рамках виконання ним спеціальних повноважень або завідомо неякісне, із порушенням норм законодавства та правил професійної етики, виконання прокурором посадових обов’язків.

Згідно з усталеною практикою Комісії, дисциплінарним проступком прокурора необхідно вважати протиправну винну дію або бездіяльність, прийняття рішення чи його неприйняття, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні прокурором своїх посадових обов’язків та інших вимог, встановлених Законом України «Про прокуратуру» та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Як вбачається із матеріалів дисциплінарного провадження прокурорка Долга Н.М. забезпечувала виконання функцій прокуратури під час нагляду при проведенні досудового розслідування у формі процесуального керівництва у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація), зокрема, здійснювала повноваження щодо погодження клопотань слідчого до слідчого судді про проведення слідчих (розшукових) дій.

Так, 20 вересня 2023 року прокурорка Долга Н.М. прийняла рішення про погодження клопотання слідчого до слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва про проведення обшуку житлового приміщення за місцем проживання Особа 5 за адресою: (конфіденційна інформація), яке належало Особа 1.

Однак на момент прийняття такого рішення, Долга Н.М. в силу нижчеописаних об’єктивних причин не могла бути обізнаною із тим, що                        Особа 1 є адвокатом і, що її квартира є володінням адвоката, в якій вона здійснює адвокатську діяльність.

У контексті цього слід зазначити, що встановлені у дисциплінарному провадженні обставини є відмінними від обставин, які встановлені Великою Палатою Верховного Суду у справі № 9901/987/18, позаяк згаданим вище рішенням Кадрової комісії прокурора притягнуто до дисциплінарної відповідальності на підставі пункту 1 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру» за те, що вона, будучи процесуальним керівником у кримінальному провадженні, не врахувала наявних у матеріалах досудового розслідування відомостей, які підтверджували статус адвоката та погодила клопотання слідчого про проведення обшуку стосовно такого адвоката, яке розглянуто та задоволено слідчим суддею, внаслідок чого перевищила службові повноваження та порушила гарантії адвокатської діяльності, визначені пунктами 3, 4 частини першої статті 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», і права адвоката.

Натомість у дисциплінарному провадженні стосовно Долгої Н.М. необхідно звернути увагу на те, що відповідні процесуальні дії у кримінальному провадженні, описані скаржницею у дисциплінарній скарзі, стосувались лише громадянина Особа 5, а не адвокатки Особа 1, що підтверджено клопотанням про проведення обшуку, ухвалою слідчого судді про дозвіл на проведення обшуку та протоколом обшуку.

Поряд з цим, відомості про те, що названі прокурорка та адвокатка до моменту проведення обшуку у квартирі останньої були знайомі та знали про професійний статус одна одної, а їхні професійні інтереси у кримінальному провадженні перетинались, у дисциплінарному провадженні відсутні.

Окрім цього, у матеріалах кримінального провадження, поряд із відомостями про власника вказаної квартири – Особа 1, наявний рапорт співробітника оперативного підрозділу поліції від 15 вересня 2023 року, яким повідомлено, що це житлове приміщення, згідно з проведеним моніторингом Єдиного реєстру адвокатів України, не зареєстровано як об’єкт, де адвокат здійснює адвокатську діяльність. Інших документів, які б свідчили про наявність у Особа 1 статусу адвоката не було.

Водночас, вивченням веб-профілю адвокатки Особа 1, який є у відкритому доступі на веб-порталі Єдиного реєстру адвокатів України встановлено, що такий не містить жодних відомостей про адреси її робочого місця, а також номерів засобів зв’язку із нею.

Як слідує з інформації Національної асоціації адвокатів України, яка отримана під час проведення перевірки у дисциплінарному провадженні, у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України та введенням Указом Президента України воєнного стану на території нашої держави, рішенням Ради адвокатів України від 02 березня 2022 року № 22 з метою захисту персональних даних про адвокатів в період оголошеного воєнного стану, для запобігання загрози життю адвокатів, врахувавши пропозиції, зауваження та доповнення членів Ради адвокатів України, вирішено закрити для публічного доступу персональні дані адвокатів, розміщені в Єдиному реєстрі адвокатів України, в тому числі, щодо адрес їх робочих місць, на період запровадження воєнного стану.

Також, Комісія критично сприймає пояснення Особа 1 про те, що нею здійснювалася адвокатська діяльність за адресою: (конфіденційна інформація), позаяк ніхто із присутніх під час обшуку, зокрема, і її донька Особа 7, не повідомляли, що у цій квартирі здійснюється адвокатська діяльність та не вказували на будь-які речі, як такі, що належать адвокату чи містять адвокатську таємницю.

Ба більше, встановити, що в ЄРАУ та у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно зазначена одна і та ж особа, не надавалося за можливе, адже відомості в ЄРАУ про адвоката  Особа 1 не містять її паспортних даних, ідентифікаційного коду, дати народження, тощо, що дало б змогу ідентифікувати саме її, як власницю вищезазначеного помешкання.

За таких обставин немає підстав вважати, що прокуроркою Долгою Н.М. порушено гарантії адвокатської діяльності адвоката, які передбачені статтею 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», або ж неналежно виконано вимоги підпункту 11.4 наказу № 309. 

З приводу доводів адвоката Особа 1 про те, що під час проведення обшуку її володіння не дотримано положень абзацу другого частини другої статті 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», треба зазначити, що таку слідчу дію проводив слідчий органу досудового розслідування без участі прокурора, а тому саме на нього в силу цих законодавчих приписів покладено обов’язок повідомити Раду адвокатів міста Києва про проведення обшуку володіння адвоката.

Так само, слідчий є відповідальним й за належне збереження адвокатської таємниці у цьому випадку, позаяк саме він, а не прокурор, вилучав предмет, який, за словами Особа 1, містив адвокатську таємницю.

Разом з тим, Дисциплінарним статутом Національної поліції України, який затверджений законом, визначено окремі підстави та порядок притягнення слідчого органу поліції до дисциплінарної відповідальності, що до повноважень КДКП не належить.

Відтак, перевірку доводів дисциплінарної скарги проведено виключно в межах встановленої законом компетенції, а саме надано оцінку тільки фактам, які можуть свідчити про наявність або відсутність у діях прокурора складу дисциплінарного проступку та про ступінь його вини.

Комплексно проаналізувавши сукупність усіх обставин, отриманих у дисциплінарному провадженні, Комісія вважає, що висновок не може ґрунтуватися на припущеннях, а тому доказів вчинення прокуроркою          Долгою Н.М. невиконання чи неналежного виконання своїх службових обов’язків не здобуто.

У зв’язку з цим, підстави для притягнення прокурора Долгої Н.М. до дисциплінарної відповідальності відсутні.

Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення у дисциплінарному провадженні, не встановлено.

Відповідно до вимог частини п’ятої статті 48 Закону України «Про прокуратуру» у разі відсутності підстав для накладення на прокурора дисциплінарного стягнення Комісія своїм рішенням закриває дисциплінарне провадження.

На підставі викладеного, керуючись статтями 45, 47, 48, 50, 77, 78 Закону України «Про прокуратуру», пунктами 108, 110–113, 115, 116 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісія,

 

ВИРІШИЛА:

 

Дисциплінарне провадження № 07/3/2-864дс-153дп-23 стосовно прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Київської міської прокуратури Долгої Надії Миколаївни закрити.

Копію рішення направити прокурору Долгій Н.М., керівнику Київської міської прокуратури та особі, яка подала дисциплінарну скаргу.

Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.