Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів (далі – Комісія), у складі: головуючого Гнатіва А.Я., членів – Війтовича Л.М., Житного О.О., Захарової О.С., Отвіновського П.Л., Стуконога О.І., Томак М.В., Цуркана М.І., Юзькова О.В., розглянувши висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора Бережника В.В. у дисциплінарному провадженні № 07/3/2-310дс-74дп-23, 

 

ВСТАНОВИЛА:

 

Бережник Віктор Володимирович в органах прокуратури працює з грудня 2011 року до цього часу. З вересня 2022 року обіймає посаду прокурора третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора.

Присягу прокурора склав 11 червня 2012 року, з положеннями Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів ознайомлений 26 грудня 2012 року.

Характеризується позитивно, неодноразово заохочувався керівництвом обласної прокуратури, нагороджений Генеральним прокурором нагрудним знаком «За сумлінну службу в органах прокуратури». Дисциплінарних стягнень не має.

 

2. Відомості щодо етапів дисциплінарного провадження

 

До Комісії 20 квітня 2023 року надійшла дисциплінарна скарга виконувача обов’язків керівника Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора Дзюби І.І про вчинення прокурором Бережником В.В. дисциплінарного проступку.

Автоматизованою системою розподілу для вирішення питання про відкриття або відмову у відкритті дисциплінарного провадження дисциплінарну скаргу розподілено члену Комісії Томак М.В., за результатами вивчення якої 25 квітня 2023 року прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2-310дс-74дп-23.

За результатами перевірки 10 листопада 2023 року членом Комісії Томак М.В. складено висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора Бережника В.В., який передано на розгляд Комісії.

3. Зміст дисциплінарної скарги 

 

4. Обставини, встановлені під час здійснення дисциплінарного провадження

 

5. Пояснення прокурора  

 

Під час засідання Комісії прокурор Бережник В.В. погодився із висновком члена Комісії Томак М.В. про вчинення ним дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 6 частини першої статті 43 Закону № 1697‑VII. Зокрема, підтвердив факти зупинки поліцейськими 10 лютого 2023 року транспортного засобу під його керуванням, надання ним згоди на проведення огляду на виявлення стану сп’яніння як на місці зупинки транспортного засобу так і у закладі охорони здоров’я, проведення огляду, яким встановлено результати у виді 0,85‰ та 0,81‰, у зв’язку із чим складання стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, який закрито у суді на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП.

Зокрема, повідомив, що 10 лютого 2023 року він вжив два напої (коктейлів) із низькім вмістом алкоголю. Після зустрічі із друзями не планував сідати за кермо свого автомобіля, проте, у зв’язку із наближенням комендантської години, неможливістю викликати таксі та драйвера, а також суб’єктивними висновками про свій стан після вжиття коктейлів, невеликою відстанню між закладом та кінцевим пунктом прибуття, легковажно дійшов висновку про те, що низький рівень алкоголю надає можливість особисто керувати транспортним засобом.   

Наголосив на тому, що добровільно погодився пройти відповідний огляд на місці події та у закладі охорони здоров’я, перешкод під час огляду та оформлення уповноваженими особами адміністративних матеріалів не чинив, не допускав поведінки, яка б могла його скомпрометувати як прокурора, службове посвідчення не демонстрував. Усвідомив факт невідповідності його дій чинному законодавству, розкаявся у вчиненому, а також просив Комісію про застосування дисциплінарного стягнення, не пов’язаного із звільненням з органів прокуратури. 

     

7. Правові джерела, що підлягають застосуванню, та мотиви ухваленого Комісією рішення

 

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, загальні права і обов’язки прокурора визначено Законом № 1697‑VII.

Згідно із пунктами 2, 10 частини першої статті 3 Закону № 1697-VII діяльність прокуратури ґрунтується на засадах законності, справедливості, неупередженості, об’єктивності та неухильного дотримання вимог професійної етики та поведінки прокурорів. Пунктами 3, 4 частини четвертої статті 19 цього ж Закону визначено, що прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, додержуватися правил прокурорської етики, зокрема, не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Частина перша статті 130 КУпАП передбачає накладення адміністративного стягнення у випадку встановлення судом складу адміністративного правопорушення у зв’язку із керуванням транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Частини перша, друга, третя та четверта статті 266 КУпАП передбачають відсторонення особи від керування у тому числі транспортними засобами у разі наявності підстав вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції особи, яка керувала транспортним засобом, який проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів; застосування поліцейськими під час огляду осіб технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів проведення огляду у присутності двох свідків; проведення огляду особи на стан алкогольного сп’яніння в закладах охорони здоров’я у разі незгоди особи, на проведення такого огляду поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами; проміжок часу у який особа підлягає огляду в закладах охорони здоров’я.

У статті 268 КУпАП визначено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності і зокрема має право надавати пояснення.

Закон України «Про дорожній рух» від 30 червня 2003 року № 3353-XII (далі – Закон № 3353-XII) визначає правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров’я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища.

Частиною п’ятою статті 14 цього Закону № 3353-XII визначено, що учасники дорожнього руху зобов’язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам.

Відповідно до пункту «б» частини другої статті 16 Закону № 3353-XII водій зобов’язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Пунктом 2.9. «а» Розділу 2 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВД України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року       № 1452/735 (далі – Інструкція № 1452/735) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року № 1413/27858, визначено процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду. Розділами І та ІІ Інструкції № 1452/735 визначено загальні положення та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп’яніння поліцейськими та оформлення його результатів. Зокрема, визначено перелік ознак алкогольного сп’яніння за наявності яких проводиться відповідний огляд, зазначено осіб, які його проводять за допомогою спеціальних сертифікованих технічних засобів, умови проведення огляду, а також установлення результатів та фіксація стану алкогольного сп’яніння водія (пункт 7 Інструкції № 1452/735).

Пунктами 1, 2 Розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395 (далі – Інструкція № 1395) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року № 1408/27853, визначено перелік додатків до протоколу про адміністративне правопорушення, серед яких можуть бути документи і матеріали, які містять інформацію про правопорушення; протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, а за наявності свідків і потерпілих підписується також цими особами; особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу; під час складання протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснюються її права й обов’язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.

Розділом Х Інструкції № 1395 регулюються особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено статтею 130 КУпАП. Згідно з пунктами 1, 4 Розділу Х цієї Інструкції водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають, у тому числі, у стані алкогольного сп’яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного сп’яніння; огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

Абзацом 2 пункту 2 розділу 1 Порядку організації роботи з питань внутрішньої безпеки в органах прокуратури України, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 13 квітня 2017 року № 111 (далі – Порядок № 111), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 травня 2017 року № 623/30491, передбачено, що керування транспортними засобами у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння або відмова від проходження огляду з метою виявлення стану сп’яніння та ненадання документів, які підтверджують, що прокурор не перебував у такому стані, віднесено до дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.

Відповідно до статті 1 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, прийнятого 27 квітня 2017 року всеукраїнською конференцією прокурорів (далі – Кодекс), прийнятого всеукраїнською конференцією прокурорів, його завданнями, зокрема, є підвищення авторитету органів прокуратури та сприяння зміцненню довіри громадян до них, створення умов для розвитку у прокурорів почуття справедливості, відповідальності, відданості справі, додержання загальнолюдських моральних цінностей. Частинами першою та другою статті 11 Кодексу визначено, що прокурор повинен постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність. Своєю доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю та сумлінним виконанням службових обов'язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї. При виконанні службових обов’язків прокурор має дотримуватися загальноприйнятих етичних норм поведінки, бути взірцем доброчесності, вихованості і культури. Порушення службової дисципліни, непристойна поведінка є неприпустимими для прокурора і тягнуть за собою передбачену законом відповідальність (частина перша статті 16 Кодексу).

Статтями 32, 33 Кодексу визначено, що оцінка дотримання норм професійної етики та поведінки прокурора може проводитися під час дисциплінарного провадження. Відповідно до прокурори зобов’язані неухильно дотримуватися вимог цього Кодексу. Їх порушення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У разі систематичного (два і більше разів протягом одного року) або одноразового грубого порушення правил прокурорської етики прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Згідно з Нормами професійної відповідальності та переліком необхідних прав та обов’язків прокурорів, прийнятих 23 квітня 1999 року Міжнародною Асоціацією прокурорів, прокурори зобов’язані завжди підтримувати честь та гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, правил та етики їх професії, в будь-який час дотримуватись найбільш високих норм чесності, у тому числі підтримувати професійну конфіденційність.

Відповідно до пунктів 1, 3 Керівних принципів, що стосуються державних обвинувачів, які прийняті восьмим конгресом Організації об’єднаних націй з попередження злочинності та поводженню з правопорушниками (Гавана, Куба, 27 серпня – 07 вересня 1990) особи, відібрані для здійснення судового переслідування, повинні мати високі моральні якості та здібності, а також відповідну підготовку та кваліфікацію.

Особи, які здійснюють судове переслідування, будучи найважливішими представниками системи відправлення кримінального правосуддя, завжди зберігають честь та гідність своєї професії.

Розділом ІІІ Європейських інституцій з питань етики та поведінки прокурорів (Будапештські принципи), ухвалених Конференцією генеральних прокурорів країн-членів Ради Європи у 2005 році, які згідно з частиною другою статті 3 Кодексу є нормативною базою правового регулювання відносин у сфері професійної етики та поведінки прокурорів, передбачено, що поведінка прокурорів, як і суддів, не може бути залишена на власний розсуд незалежно від того, чи це стосується робочого або вільного часу. Це особливо важливо при оцінці діяльності прокурорів і в дисциплінарних провадженнях проти них.

Оцінивши доводи дисциплінарної скарги на предмет відповідності дій прокурора Бережника В.В. нормам законів та підзаконних актів, правилам прокурорської етики, установлено, що його дії не відповідали вимогам чинного законодавства, загальноприйнятим нормам поведінки, дискредитували звання прокурора та зашкодили авторитету органів прокуратури.

Дисциплінарне провадження стосовно прокурора Бережника В.В. відкрито у зв’язку з можливим вчиненням ним дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; одноразового грубого порушення правил прокурорської етики.

Склавши Присягу, зміст якої наведено у статті 36 Закону № 1697-VII, прокурор Бережник В.В. серед іншого взяв на себе обов’язок додержуватися Конституції, чинного законодавства України, чинних нормативно-правових актів, правил прокурорської етики, якими повинні керуватися прокурори при виконанні своїх службових обов'язків та поза службою, визначених у Кодексі професійної етики та поведінки прокурорів.

Натомість усупереч вимогам статей 3, 19, 36 Закону № 1697-VII, статті 11 Кодексу, статей 14, 16 Закону № 3353-XII, пункту 2.5. ПДР України, Бережник В.В. за обставин, викладених у дисциплінарній скарзі, допустив дії, які вказують на керування ним транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння, що безумовно є порушенням вимог чинного законодавства.

Конституцією України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Судові рішення у справах про адміністративні правопорушення не мають преюдиційного значення у дисциплінарному провадженні для вирішення питання про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора, однак не може бути залишено поза увагою констатовані уповноваженим судом ті чи інші факти. Зокрема, факти зупинки 10 лютого 2023 року уповноваженими особами транспортного засобу під керуванням Бережника В.В., проведення огляду, за результатами якого лікарем констатовано стан алкогольного сп’яніння, установлення оглядом показників алкоголю у Бережника В.В. у виді 0,85‰ та 0,81‰, здійснення фіксації виявлених результатів, складання стосовно Бережника В.В. протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП.

Законом № 3353-XII та ПДР України передбачено, що водій зобов’язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Комісія дійшла висновку, що матеріалами дисциплінарного провадження підтверджено факт виявлення оглядом у прокурора цифрових показників стану алкогольного сп’яніння.

Комісією звернуто увагу на те, що опрацюванням ухвали від 22 березня 2023 року у справі № (конфіденційна інформація) встановлено, що судом не досліджувалися факти виявлення у Бережника В.В. цифрових показників стану алкогольного сп’яніння, оскільки медичний висновок визнано недопустимим доказом через порушення встановленого законом порядку проведення огляду на стан сп’яніння. Тому Комісія виснувала, що під час розгляду адміністративної справи не спростовано фактів вживання Бережником В.В. 10 лютого 2023 року алкоголю, а також виявлення у нього у процесі огляду показників, які вказували на стан сп’яніння водія.

На цім, суб’єктивна, легковажна оцінка Бережником В.В. свого стану не пояснює його мотивів керування транспортним засобом одразу після вживання алкоголю, тому, що навіть після вживання напоїв із невеликим вмістом алкоголю, за допомогою газоаналізатора «Драгер», через тривалий проміжок часу з моменту вживання, виявлено показники у виді 0,85‰ та 0,81‰, при допустимій нормі – 0,2‰.

Прокурор має бути взірцем порядності, доброчесності, повинен постійно дбати про честь і гідність, додержуватися вимог Конституції України та чинних нормативно-правових актів, а отже не допускати вчинення дій або бездіяльності у разі наявних підстав для виконання законних вимог уповноважених представників правоохоронних органів, зокрема, встановлених для учасників дорожнього руху.  

Тому, виконуючи вимоги чинних нормативно-правових актів, якими регулюються правові та соціальні основи дорожнього руху, Бережник В.В. не повинен був допускати дій, що прямо не відповідали визначеному Законом № 3353-XII та ПДР України обов’язку та заборони водіям транспортних засобів керувати ними у стані алкогольного сп’яніння.

У зв’язку із недодержанням Бережником В.В. вимог чинного законодавства, Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів Комісія дійшла консолідованого висновку, що ним вчинено дисциплінарний проступок передбачений пунктом 6 частини першої статті 43 Закону № 1697‑VII (одноразове грубе порушення правил прокурорської етики).

Такий висновок кореспондується із рішенням Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05 вересня 2018 року у справі № 990/711/18, яким констатовано, що з огляду на завдання і функції, які покликана виконувати прокуратура, посада прокурора зобов’язує до правової поведінки не лише під час здійснення своїх повноважень, але й поза службою. На цім керування прокурорами транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння є усвідомленим грубим порушенням не тільки вимог закону, але й правил прокурорської етики, адже підриває авторитет і довіру до органів прокуратури загалом, ставить під сумнів компетентність і професіоналізм такого прокурора.

Разом із цим, відповідно до сталої практики Комісії до дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, віднесено, у тому числі керування транспортними засобами у стані алкогольного сп’яніння.

Тому, з огляду на підтвердження у дисциплінарному провадженні факту керування Бережником В.В. транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння Комісія дійшла до консолідованого висновку, що зазначеним прокурором вчинено і дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 5 частини першої статті 43 Закону № 1697‑VII (вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури).

Вчинення прокурором Бережником В.В. дисциплінарних проступків підтверджено матеріалами цього дисциплінарного провадження. Зокрема, наявними в матеріалах адміністративної справи № (конфіденційна інформація) рішенням Печерського районного суду міста Києва від 22 березня 2023 року, поясненнями прокурора В. Бережника, працівників поліції ОСОБА-_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_2, прокурорів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, лікаря             ОСОБА_1.