Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів (далі – Комісія, КДКП) у складі: головуючого Гнатіва А.Я., членів – Війтовича Л.М., Житного О.О., Захарової О.С., Отвіновського П.Л., Поліщука В.В., Стуконога О.І., Томак М.В., Цуркана М.І., Юзькова О.В., розглянувши висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора Київської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області Тімонової Людмили Ігорівни у дисциплінарному провадженні № 07/3/2-615дс-129дп-23, 

 

ВСТАНОВИЛА:

 

Тімонова Людмила Ігорівна в органах прокуратури Харківської області працює з квітня 2015 року, посаду прокурора Київської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області обіймає з 10 жовтня 2022 року, що підтверджено наказом керівника Харківської обласної прокуратури від                              04 жовтня 2022 року № 1541к.

Присягу прокурора склала 03 червня 2015 року, з Кодексом професійної етики та поведінки прокурорів ознайомлена 02 червня 2017 року.

Характеризується позитивно, дисциплінарних стягнень не має.

 

До Комісії 26 липня 2023 року надійшла дисциплінарна скарга представника Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України ОСОБА_1 про вчинення дисциплінарного проступку прокурором Тімоновою Л.І.    

Автоматизованою системою розподілу для вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження дисциплінарну скаргу розподілено голові КДКП Гнатіву А.Я., яким 31 липня 2023 року прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження.

За результатами перевірки, Гнатівим А.Я. 30 жовтня 2023 року складено висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора Юхман Л.Я., який того ж дня разом із матеріалами дисциплінарного провадження передано на розгляд КДКП.

Скаржника та прокурора своєчасно та належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії.

У засіданні КДКП взяла участь прокурор Тімонова Л.І.

Скаржник надіслав 08 листопада 2023 року до Комісії листа, яким просив провести розгляд висновку без його участі.

 

Із дисциплінарної скарги вбачається, що 15 червня 2023 року, приблизно               о 13 год 55 хв екіпаж патрульної поліції роти № 3 батальйону № 1 полку управління патрульної поліції в Одеській області виявив автомобіль марки (конфіденційна інформація), під керуванням прокурора Тімонової Л.І., яка керувала цим транспортним засобом із перевищенням швидкості руху в зоні дії дорожнього знаку, передбаченого пунктом 3.29 Правил дорожнього руху (обмеження максимальної швидкості 50 км/год), чим перевищила максимальне обмеження швидкості руху на 32 км/год та порушила підпункт «б» пункту 12.9 Правил дорожнього руху, за що передбачено адміністративну відповідальність за частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).

У ході оформлення працівниками поліції вказаного адміністративного правопорушення прокурор Тімонова Л.І. намагалась завадити притягненню її до адміністративної відповідальності шляхом пропозиції поліцейським внести неправдиві відомості до постанови про накладення адміністративного стягнення, зокрема, зазначити, що не вона перебувала за кермом згаданого автомобіля під час вчинення адміністративного правопорушення.

На цім, Тімонова Л.І. демонструвала патрульним своє службове посвідчення працівника прокуратури, грошові кошти та повідомила, що вона є прокурором в Харкові, а також просила не складати стосовно неї відповідні документи про адміністративне правопорушення.

За таких обставин скаржник вважав, що в діях прокурора Тімонової Л.І. вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 5, 8 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру» – вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; втручання чи будь-який інший вплив прокурора у випадках чи порядку, не передбачених законодавством, у службову діяльність іншого прокурора, службових, посадових осіб чи суддів, у тому числі шляхом публічних висловлювань стосовно їх рішень, дій чи бездіяльності, за відсутності при цьому ознак адміністративного чи кримінального правопорушення.

 

4.   Обставини, встановлені під час здійснення дисциплінарного провадження

 

Заслухавши доповідача – голову Комісії Гнатіва А.Я., прокурора                    Тімонову Л.І., яка не погодилась із висновком, вивчивши висновок, дослідивши матеріали дисциплінарного провадження, у тому числі відеозаписи вказаної події із нагрудних камер поліцейських, Комісія встановила таке.

Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення серії (конфіденційна інформація) Тімонову Л.І. притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн.

Так, 15 червня 2023 року о 13 год 55 хв Тімонова Л.І., будучи у відпустці та перебуваючи за кермом автомобіля марки (конфіденційна інформація), рухаючись автодорогою М05 (450 км) в напрямку міста Одеси поблизу с. Алтестове Біляївського району Одеської області, допустила перевищення швидкості руху в зоні дії дорожнього знаку, передбаченого пунктом 3.29 Правил дорожнього руху (обмеження максимальної швидкості 50 км/год) на 32 км/год, чим порушила підпункт б) пункту 12.9 Правил дорожнього руху, а відтак вчинила адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 122 КУпАП.

Зазначене правопорушення зафіксовано лазерним вимірювачем швидкості руху транспортних засобів TruCAM ТС000524 та підтверджено відеозаписами із лазерного вимірювача швидкості руху «1686837887_C8000_0615_140447.jmf», «1686837887_C8000_0615_140447.avi» та скріншотом «Скріншот 1».

Вивченням відеозаписів подальших подій з відеореєстраторів патрульних інспекторів поліції № 470616 та № 475253, з’ясовано наступне.

Із метою притягнення до адміністративної відповідальності правопорушника за вищезазначене адміністративне правопорушення працівник патрульної поліції ОСОБА_2 приблизно о 14 год 04 хв здійснив зупинку вказаного транспортного засобу, після чого, представившись водію                      Тімоновій Л.І., пояснив їй причину зупинки, а саме, що вона рухалась зі швидкістю 82 км/год в зоні дії дорожнього знаку, яким передбачено обмеження максимальної швидкості 50 км/год.

У відповідь Тімонова Л.І. показала працівнику поліції в розгорнутому вигляді документи на право керування автомобілем, серед яких було її службове посвідчення прокурора та запропонувала йому на перший раз обмежитись попередженням стосовно неї (що не передбачено санкцією частини першої статті 122 КУпАП). На це поліцейський пояснив їй, що скоєне нею правопорушення зафіксовано технічними засобами фіксації та що вона може спробувати вирішити вказане питання через його начальника.

Далі, Тімонова Л.І. поцікавилась у патрульного про штраф за згадане адміністративне правопорушення, на що він повідомив їй, що сума штрафу складає 340 грн.

Приблизно о 14 год 05 хв Тімонова Л.І. поклала у документи грошові кошти, запитала у ОСОБА_2 хто є його начальником та вийшла з автомобіля.

На цім, приблизно о 14 год 06 хв, Тімонова Л.І. повідомила поліцейському ОСОБА_2, що не можна, щоб вона перевищувала швидкість, позаяк вона є держслужбовцем, після чого вони удвох підійшли до інших працівників патрульної поліції.

Тоді, Тімонова Л.І. звернулась до іншого працівника поліції, який саме вимірював за допомогою технічного приладу швидкість проїжджаючих дорогою автомобілів, витягнувши із документів гроші, показала йому в розгорнутому вигляді документи на право керування автомобілем, серед яких було її службове посвідчення прокурора, та повідомила, що їй необхідна допомога, пояснюючи це тим, що вона їде до своєї доньки, готова сплатити штраф за адміністративне правопорушення, проте непотрібно щоб саме вона була зафіксована, як правопорушник, позаяк є держслужбовцем.

На це працівник поліції повідомив їй, що таке питання вирішує начальник управління патрульної поліції, на що Тімонова Л.І. попросила контакт до нього, посилаючись, що вона з Харкова, а не з Одеси, але поліцейський відповів їй, що контактів до начальника управління у нього немає, і якщо б не засоби фіксації, то вони б її відпустили.

Далі Тімонова Л.І. уточнила у інспектора чи їй надійде штраф, на що останній пояснив, що штраф надійде їй у застосунок «Дія», або ж вона може сплатити цей штраф на місці зупинки за допомогою платіжного терміналу.

У відповідь на це Тімонова Л.І. знову поцікавилась у інспектора чи можна зафіксувати, щоб хтось інший був за кермом автомобіля у момент скоєння вказаного адміністративного правопорушення, проте він заперечив їй посилаючись на те, що усе зафіксовано на відеокамеру.

Після цього, Тімонова Л.І. вкотре натякнула працівнику поліції, що хтось інший може бути за кермом замість правопорушника в момент скоєння правопорушення і що така людина навіть може прийти та написати про це.

На це працівник поліції ОСОБА_2 пояснив Тімоновій Л.І., що вона має розуміти, коли він підійшов до її автомобіля, то за кермом перебувала саме вона, а не якась інша особа і що це знято на відеокамеру. У відповідь Тімонова Л.І. сказала, що вона також розуміє, що інколи відеокамери не записують, однак ці її слова працівники поліції спростували.

Тоді Тімонова Л.І. повідомила працівникам поліції, що сплатить штраф через «Дію», на що інспектор ОСОБА_2 запропонував їй надати своє посвідчення водія та технічний паспорт на транспортний засіб. Також працівники поліції запропонували їй одразу сплатити штраф за допомогою платіжного терміналу.

Між тим, один із поліцейських, приблизно о 14 год 08 хв, запитав   Тімонову Л.І. де вона служить, на що та відповіла, що не служить, а є прокурором в Харкові. Почувши це, інспектор заспокоїв її, пояснивши що їй нічого не буде за такий штраф.

Потім Тімонова Л.І. надала інспектору ОСОБА_2 для оформлення адміністративного правопорушення своє водійське посвідчення та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. На запитання інспектора, чи буде вона сплачувати штраф одразу на місці, остання заперечила.

Далі, названим інспектором стосовно Тімонової Л.І. оформлено постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення серії (конфіденційна інформація), копію якої вручено їй.

Вищенаведені обставини також підтверджено поясненнями інспектора взводу № 1 роти № 3 батальйону № 1 сержанта поліції ОСОБА_2, який додатково зазначив, що Тімонова Л.І. намагалась втрутитись в його службову діяльність, ймовірно для уникнення відповідальності, позаяк пропонувала внести завідомо неправдиві відомості до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, а саме вказати, що «хтось інший був за кермом».

Також слід зазначити, що штраф за інкриміноване Тімоновій Л.І. адміністративне правопорушення вона не сплатила, із вказаною постановою не погодилася та звернулася до Київського районного суду міста Харкова з позовною заявою про її скасування.

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень,                         27 червня 2023 року Київським районним судом міста Харкова відкрито провадження у справі (конфіденційна інформація) за позовною заявою Тімонової Л.І. до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження у справі, проте на час розгляду Комісією висновку у дисциплінарному провадженні, суд ще не прийняв остаточного рішення за цим позовом.

 

5.   Пояснення прокурора

 

Прокурор Тімонова Л.І., не погодившись із висновком про наявність у її діях дисциплінарного проступку, пояснила Комісії наступне.

15 червня 2023 року вона, перебуваючи у відпустці, виїхала до своєї доньки на випускний у садочку в місті Болград Одеської області, де донька проживає з бабусею, позаяк в місті Харків наразі небезпечно.

Їдучи в далеку дорогу, вона зняла грошові кошти з особистої картки для власних потреб і поклала їх в обкладинку з іншими документами. Цю обкладинку використовує як гаманець, там зберігає банківські картки, гроші, документи, інші особисті речі і документи.

Окрім цього, за декілька днів перед поїздкою, друзі попросили її взяти із собою їхнього знайомого на ім’я Дмитро, який теж мав намір поїхати до Одеси. Як їй пояснили, у Дмитра є посвідчення водія та достатній водійський стаж, а оскільки відстань з Харкова до Одеси складає біля 1200 км, то вона погодилась узяти його із собою.

Отже, 15 червня 2023 року, близько 14 год 11 хв, вона з Дмитром, рухаючись автошляхом МО5 Київ-Одеса в напрямку міста Одеси, за кермом автомобіля марки (конфіденційна інформація), була зупинена співробітниками поліції нібито за перевищення швидкості. У зв’язку з цим, нею пред’явлено працівнику поліції документи, що посвідчують її особу, а саме паспорт громадянина України.

Однак, з власної ініціативи, безпідставно, у розгорнутому вигляді службове посвідчення вона не надавала для ознайомлення, але через те, що технічний паспорт на автомобіль, посвідчення водія, паспорт громадянина України та її службове посвідчення знаходяться у неї в одній обкладинці, то працівникам поліції стало відомо її місце роботи.

Також, Тімонова Л.І. послалася на відеозапис № 470616 із нагрудної камери поліцейського, згідно з яким на часовій відмітці 14:05:20 видно, як нею показано всі документи поліцейським і вона не зазначала, що є співробітником органів прокуратури.

Вона розуміла, що прокурору немає необхідності приховувати свою посаду, а тому не повідомляла одразу працівнику поліції про свій статус прокурора через те, що це може створити враження про намагання здобуття певного привілейованого ставлення, уникнення адміністративної відповідальності.

Її слова, адресовані працівнику поліції, щодо застосування стосовно неї попередження вважає законними тому, що стаття 24 КУпАП передбачає такий вид адміністративного стягнення.

Санкції статті 122 КУпАП вона на той момент не знала, а тому, на її думку, попередження, як найлегший вид стягнення можна було б застосувати стосовно неї, враховуючи, що це перший її штраф, і що її водійський стаж складає менше року. Відтак, прохання застосувати стосовно неї більш легкий вид стягнення, на її думку, є нормальним людським проханням.

Після відмови працівника поліції ОСОБА_2 застосувати щодо неї попередження, їй поступила пропозиція від нього вирішити вказане питання «через начальника». На думку Тімонової Л.І., цими словами працівник поліції провокував її вирішити питання через його керівника.

Вона зрозуміла, що співробітники поліції можуть невірно сприйняти її слова про те, щоб на перший раз застосувати стосовно неї найлегший вид стягнення у вигляді попередження, а тому одразу перестала продовжувати цю тему і сказала, що не відмовляється сплатити штраф, вказане, на її думку, підтверджено відеозаписом № 470616 у часових відмітках 14:05:39 та 14:07:17. Відтак, вона вважала, що не намагалася уникнути відповідальності чи якимось чином вплинути на співробітників поліції.

Також, її вислів про те, що вона держслужбовець і що на роботі не дуже хотітимуть бачити документи про адміністративне правопорушення стосовно неї, не може свідчити про те, що вона свідомо намагалася вплинути на дії працівників поліції. Аналогічну позицію, за словами Тімонової Л.І., викладено у рішенні Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів № 96дп-22 від            06 липня 2022 року.

Поряд з цим, Тімонова Л.І. повідомила, що із Дмитром не була достатньо знайомою, а тому при виході з авто забрала всі цінні речі із собою, а саме документи, гроші і ключі. На цім, вона категорично не погоджується з тим, що нібито вкладала грошові кошти до обкладинки документів з метою намагання вплинути на інспектора поліції задля уникнення від адміністративної відповідальності. Протягом всього часу розмови із співробітниками поліції вона просто тримала обкладинку з документами та грошима і не намагалася надати їм грошові кошти.

Те, що вона є працівником органів прокуратури перед працівниками поліції не приховувала та не використовувала цей статус при з’ясуванні обставин, пов’язаних з адміністративним правопорушенням, тим паче з метою впливу на них задля уникнення відповідальності.

Підійшовши до старшого поліцейських, вона зазначила, що є держслужбовцем та заявила, що не проти сплатити штраф, це видно на відеозаписі № 470616 на часовій відмітці 14:06:32 і явно свідчить про те, що уникнути адміністративної відповідальності вона не намагалася, а лише просила застосувати попередження стосовно неї на перший раз.

На її прохання старший присутніх працівників поліції також порадив звернутися до керівництва, зазначивши, що якби не відеокамера, то взагалі б без проблем і їй би побажали щасливої дороги.

Водночас, Тімонова Л.І. заперечила, що робила пропозицію працівникам поліції внести до постанови про накладення адміністративного стягнення завідомо неправдиві відомості про те, що хтось інший був за кермом, а не вона. За її словами, протягом усієї подорожі вона із Дмитром періодично мінялися за кермом її автомобіля. Приблизно за дві хвилини перед тим, як її зупинили працівники поліції, вона з Дмитром якраз помінялася місцями, тобто він пересів із місця водія на заднє сидіння, щоб відпочити, а вона сіла за кермо. Позаяк поліцейські не надали їй відомостей, де саме автомобіль перевищив швидкість, то вона достовірно не розуміла, хто в той момент знаходився за кермом – Дмитро чи вона. Саме тому, вона вголос озвучила поліцейським слова про те, що хтось інший був за кермом.

За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, працівниками патрульної поліції складено постанову серії (конфіденційна інформація), якою на неї накладено штраф, проте вона прийняла рішення не сплачувати його одразу.

Не погодившись із вказаною постановою, вона оскаржила її до Київського районного суду міста Харкова.

На цім, Тімонова Л.І. вважала, що її дії під час описаних подій сприйнято співробітниками поліції абсолютно невірно та нею не допущено порушень вимог Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, а тому в її діях відсутні ознаки некоректної та непристойної поведінки як прокурора. Її поведінка не носила компрометуючий звання прокурора характер, шкоди для репутації прокурора та авторитету органів прокуратури не завдано, наслідки у вигляді негативного громадського резонансу відсутні. В тій ситуації вона діяла відповідно до вимог Закону України «Про прокуратуру» та Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів.

До пояснень Тімонова Л.І. долучила фото розгорнутої обкладинки для документів із наявними у ній посвідченням водія на її ім’я, свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу – автомобіля марки (конфіденційна інформація), що належить їй, паспортом громадянина України та службовим посвідченням прокурора.

 

6.   Правові джерела, що підлягають застосуванню, та мотиви ухваленого Комісією рішення

 

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 131¹ Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка поміж іншим здійснює підтримання публічного обвинувачення в суді, організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Так, правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, загальні права і обов’язки прокурора визначено Законом України «Про прокуратуру».

У відповідності до пунктів 3, 4 частини четвертої статті 19 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Згідно з Нормами професійної відповідальності та переліком необхідних прав та обов’язків прокурорів, прийнятих 23 квітня 1999 року Міжнародною Асоціацією прокурорів, прокурори зобов’язані завжди підтримувати честь та гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, правил та етики їх професії, в будь-який час дотримуватись найбільш високих норм чесності, у тому числі підтримувати професійну конфіденційність.

Відповідно до пунктів 1, 3 Керівних принципів, що стосуються державних обвинувачів, які прийняті восьмим конгресом Організації об’єднаних націй з попередження злочинності та поводженню з правопорушниками (Гавана, Куба, 27 серпня – 07 вересня 1990) особи, відібрані для здійснення судового переслідування, повинні мати високі моральні якості та здібності, а також відповідну підготовку та кваліфікацію.

Особи, які здійснюють судове переслідування, будучи найважливішими представниками системи відправлення кримінального правосуддя, завжди зберігають честь та гідність своєї професії.

За рекомендаціями Консультативної Ради Європейських прокурорів, викладеними у пункті 22 висновку під назвою «Незалежність, підзвітність та етика прокурорів» від 23 листопада 2018 року № 13 (2018), поведінка прокурорів не може бути залишена на власний розсуд незалежно від того, чи це стосується робочого або вільного часу. Це особливо важливо при оцінці діяльності прокурорів і в дисциплінарних провадженнях проти них. 

Статтею 11 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів (далі – Кодекс) передбачено, що прокурор повинен постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність.

За правилами статті 16 Кодексу, при виконанні службових обов’язків прокурор має дотримуватися загальноприйнятих етичних норм поведінки, бути взірцем доброчесності, вихованості та культури.

Водночас стаття 21 Кодексу вимагає від прокурора не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс. Поза службою прокурор повинен поводитися коректно і пристойно. При з’ясуванні будь-яких обставин з представниками правоохоронних органів не використовувати свій службовий статус, у тому числі посвідчення прокурора з метою впливу на посадових осіб.

Коментар до Кодексу, затверджений Рішенням Ради прокурорів України від 23 листопада 2022 року № 36 (далі – Коментар), чітко окреслює вимоги статті 21, зокрема, що прокурор не повинен зважати на приватні інтереси і особисте ставлення й у разі, коли він стає учасником правопорушення. У таких випадках він повинен вжити всіх заходів щодо належного повідомлення про правопорушення з метою його реєстрації.

Зважаючи на завдання і функції, які покладені на прокуратуру, посада прокурора зобов’язує особу, яка її обіймає, до правомірної поведінки не лише при здійсненні своїх повноважень, але й поза тим. 

Прокурор завжди має бути взірцем належної поведінки, у тому числі при з’ясуванні будь-яких обставин з представниками правоохоронних і контролюючих органів, не використовувати свій службовий статус, посвідчення прокурора з метою впливу на посадових осіб. Прокурору неприпустимо використовувати чи намагатися використовувати своє службове становище для здобуття будь-якої особистої вигоди чи привілейованого ставлення.

Поряд з цим, стаття 25 Кодексу зобов’язує прокурора у взаємовідносинах із співробітниками правоохоронних органів бути компетентним, виважено та тактовно виявляти вимогливість і принциповість, що базуються на вимогах закону.

Коментар до цієї статті, роз’яснює, що у взаємовідносинах зі співробітниками правоохоронних органів прокурор має бути поміркованим, відчувати міру допустимої поведінки та водночас не допускати свавільної поведінки стосовно себе, вміти поводитися відповідно до етикету і загальних етичних норм.

На цім, стаття 33 Кодексу, зобов’язує прокурорів неухильно дотримуватися вимог цього Кодексу, позаяк їх порушення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У разі систематичного (два і більше разів протягом одного року) або одноразового грубого порушення правил прокурорської етики прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Оцінивши діяльність прокурора Тімонової Л.І. на предмет відповідності наведеним вимогам, Комісія висновує про наявність порушень прокурором приписів чинних нормативно-правових актів. 

Так, дисциплінарне провадження стосовно неї відкрито у зв’язку з вчиненням нею дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, та втручання чи будь-який інший вплив прокурора у випадках чи порядку, не передбачених законодавством, у службову діяльність іншого прокурора, службових, посадових осіб чи суддів, у тому числі шляхом публічних висловлювань стосовно їх рішень, дій чи бездіяльності, за відсутності при цьому ознак адміністративного чи кримінального правопорушення.

Аналізом практики Комісії до дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, можна віднести протиправні позаслужбові стосунки – використання прокурором своїх службових повноважень або службового статусу та пов’язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб; вчинення прокурором дій на користь окупаційної влади, перехід на бік ворога, зайняття колабораційною діяльністю, добровільне та свідоме перебування під час війни на території ворога; порушення прокурором вимог, заборон та обмежень, встановлених Законами України «Про запобігання корупції», «Про прокуратуру»; відмова від проходження огляду з метою виявлення стану сп’яніння, некоректне та непристойне поводження.

Під непристойним розуміється все, що виходить за межі загальноприйнятих моральних норм, а отже, непристойною поведінкою є сукупність вчинків, спосіб життя, що виходять за межі загальноприйнятих морально-етичних норм. Як вбачається зі змісту постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 листопада 2018 року у справі № 9901/19/17, ознаками непристойної поведінки прокурорів можна вважати її компрометуючий (звання прокурора) характер, шкоду (репутації прокурора та авторитету органів прокуратури).

Статтею 122 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність, серед іншого, за перевищення встановлених дорожніми знаками обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.

Варто звернути увагу на те, що рішення у справі про адміністративне правопорушення, не є преюдиціальним для вирішення питання про наявність або відсутність в діях/бездіяльності прокурора складу дисциплінарного проступку. Оскільки в межах дисциплінарного провадження не досліджується питання наявності або відсутності вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а надається правова оцінка обставинам наявності або відсутності вчинення прокурором саме дисциплінарного проступку.

У зв’язку із цим, у дисциплінарному провадженні надається правова оцінка обставинам наявності або відсутності вчинення Тімоновою Л.І. дисциплінарного проступку у частині порушення норм професійної етики та вчиненням нею дій, що порочать звання прокурора, а також втручання у порядку, не передбаченому законодавством, у службову діяльність працівників патрульної поліції.

Наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують доводи дисциплінарної скарги та інші обставини, які мають значення для прийняття рішення у дисциплінарному провадженні, можуть встановлюватися письмовими, речовими електронними доказами та поясненнями посадових або службових осіб відповідних органів. Таку позицію викладено Верховним Судом у постанові від 20 травня 2020 року у справі № 9901/383/19.

Виходячи зі змісту примітки до статті 122 КУпАП, суб’єктом правопорушення у виді перевищення обмеження швидкості руху транспортних засобів є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі.

Інкриміноване Тімоновій Л.І. правопорушення зафіксовано лазерним вимірювачем швидкості руху транспортних засобів TruCAM ТС000524 та підтверджено здійсненим ним відеозаписом під назвою «1686837887_C8000_0615_140447.avi».

Як вбачається із відеозаписів подальших подій з нагрудних відеокамер патрульних інспекторів поліції № 470616 та № 475253, під час спілкування з поліцейськими Тімонова Л.І. неодноразово пред’являла в розгорнутому вигляді документи на право керування транспортним засобом, серед яких було посвідчення прокурора, тим самим вона дала зрозуміти їм, що має статус прокурора. Ба більше, вона самостійно декілька разів підтверджувала цей статус працівникам поліції, виправдовуючи своє бажання не бути зафіксованою, як правопорушник.

Цими діями, вона справила враження на поліцейських про намагання використати свій статус для здобуття певного привілейованого ставлення задля уникнення юридичної відповідальності. 

На цім, названий прокурор, з метою уникнення адміністративної відповідальності, усупереч наведеним етичним вимогам, неодноразово намагалась схилити поліцейських внести до постанови про накладення адміністративного стягнення відомості про те, що в момент вчинення адміністративного правопорушення за кермом автомобіля була не вона, а інша особа, що не передбачено чинним законодавством.

Окрім того, під час описаних подій Тімонова Л.І. тримала у руках грошові кошти, вкладені нею у вище перелічені документи, тим самим демонструючи їх працівникам поліції, що в сукупності з її вищеописаними діями, справило враження на інспектора поліції ОСОБА_2, що таким чином вона намагається вплинути на нього з метою непритягнення її до адміністративної відповідальності.

Відтак, очевидним порушенням правил професійної етики з боку прокурора Тімонової Л.І., якій інкримінується порушення правил дорожнього руху, а саме перевищення встановленого дорожнім знаком обмеження швидкості, є її намагання втрутитись у порядку, не передбаченому законодавством, у службову діяльність інспектора патрульної поліції задля уникнення нею адміністративної відповідальності, повідомляючи на цім, що вона є прокурором, та, з огляду на цей статус, виправдовуючи своє бажання не бути зафіксованою у постанові, як правопорушник.

І хоча вона й перебувала у відпустці, проте її позаслужбова поведінка в цьому випадку є неприпустимою, адже свідчить про зневагу до норм закону і моралі. Водночас такі дії призвели до дискредитації особи прокурора перед працівниками правоохоронного органу, зашкодили її репутації та авторитету прокуратури.

За таких обставин, Комісія критично сприймає пояснення Тімонової Л.І. про те, що її дії під час описаних подій невірно трактовані співробітниками поліції та нею не допущено порушень вимог Кодексу, позаяк цими поясненнями вона прагнула уникнути дисциплінарної відповідальності за свій проступок.

Зокрема, Тімонова Л.І. пояснила свої неодноразові звернення до працівників поліції з приводу фіксації особи правопорушника тим, що в момент вчинення адміністративного правопорушення за кермом автомобіля могла бути не вона, а інша особа, якщо це так, то це суперечить її попереднім проханням до працівників поліції застосувати до неї стягнення у виді попередження, адже цим вона фактично погодилася, що особисто скоїла правопорушення. Більш того, вона жодним словом не обмовилася працівникам поліції про те, що незадовго до її зупинки ними, замінила за кермом мужчину на ім’я Дмитро, з яким їхала.

Окрім цього, названий прокурор, апелювала до доводів дисциплінарної скарги щодо здійснення впливу на працівників поліції при оформленні ними адміністративного правопорушення тим, що вона не відмовлялася сплатити штраф, тоді як подальші її дії, зокрема оскарження постанови про накладення на неї адміністративного стягнення, свідчать про зворотне.

З приводу її посилань на позицію Комісії, викладену у рішенні                         від 06 липня 2022 року № 96дп-22, а саме «вислів на роботі не дуже хотітимуть бачити протокол, не може свідчити про свідоме намагання вплинути на дії працівників поліції», потрібно зазначити, що прокурор, стосовно якого Комісією розглянуто висновок, не пропонував поліцейським під час оформлення ними адміністративного правопорушення вказати у процесуальних документах як правопорушника іншу особу замість нього. Окрім цього, подія та обставини, встановлені при розгляді вказаного висновку, є відмінними від події та обставин, що встановлені у цьому дисциплінарному провадженні, а тому застосування вказаної позиції Комісії до висновку стосовно Тімонової Л.І. є недоречним.   

З огляду на встановлені обставини, Комісія дійшла консолідованого висновку про те, що прокурором Тімоновою Л.І. умисно порушено вимоги статті 19 Закону України «Про прокуратуру», статей 16, 21, 25 Кодексу, чим вчинено проступки, відповідальність за які передбачено пунктами 5, 8 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру», і тому наявні підстави для притягнення її до дисциплінарної відповідальності за вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; втручання чи будь-який інший вплив прокурора у випадках чи порядку, не передбачених законодавством, у службову діяльність службових, посадових осіб, у тому числі шляхом публічних висловлювань стосовно їх рішень, дій чи бездіяльності, за відсутності при цьому ознак адміністративного чи кримінального правопорушення.

Вчинення прокурором Тімоновою Л.І. вказаних дисциплінарних проступків підтверджено:

-         відомостями, викладеними у дисциплінарній скарзі та додатках до неї;

-         відеозаписами нагрудних камер поліцейських № 470616 та № 475253;

-         поясненнями працівника поліції ОСОБА_2;

-         поясненнями Тімонової Л.І.

Комісія вважає, що днем вчинення дисциплінарного проступку слід вважати день зупинки транспортного засобу, яким керувала Тімонова Л.І., та складання стосовно неї постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії (конфіденційна інформація), тобто 15 червня 2023 року.

Відтак, встановлений законодавством строк для прийняття Комісією рішення про притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, не минув.

При виборі виду дисциплінарного стягнення стосовно Тімонової Л.І., Комісія зважає на її характеристику, характер проступку, ступінь вини, яка залежала виключно від її діянь та умислу, а тому дійшла висновку про можливість накладення на неї дисциплінарного стягнення у виді догани.

Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення у дисциплінарному провадженні, не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 47-50, 77, 78 Закону України «Про прокуратуру», пунктами 108, 110-112, 115-117 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісія

 

ВИРІШИЛА:

 

Притягнути прокурора Київської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області Тімонову Людмилу Ігорівну до дисциплінарної відповідальності та накласти на неї дисциплінарне стягнення у виді догани.

Копію рішення направити керівнику Харківської обласної прокуратури для застосування накладеного дисциплінарного стягнення, скаржнику, прокурору Тімоновій Л.І., а також керівнику Київської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області.

Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення їй чи отримання нею поштою копії рішення.