Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

Прокурор галузевого відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА-8 пояснив, що відповідно до розподілу функціональних обов’язків між працівниками відділу за ним закріплено організацію нагляду під час здійснення процесуального керівництва працівниками Фастівської окружної прокуратури.

Так, ним встановлено, що у провадженні Фастівського РУП ГУНП                   в Київській області перебувало кримінальне провадження (клнфіденційна інформація) за частиною першою статті 309 КК України стосовно ОСОБА-1. Постановою заступника керівника Фастівської окружної прокуратури Київської області від  10 липня 2021 року старшим групи прокурорів у вказаному кримінальному провадженні визначено Лукашенка О.В.

За результатами досудового розслідування дізнавачем за погодженням           з прокурором Лукашенком О.В. 07 серпня 2021 року ОСОБА-1 повідомлено про підозру у вчиненні зазначеного кримінального проступку.

Обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні 09 серпня 2021 року затверджено прокурором Лукашенком О.В. та у той же день у ЄРДР зроблено відмітку про його направлення до суду.

Відповідно до супровідного листа від 13 серпня 2021 року (вихідний № 1769вих-21) зазначений обвинувальний акт прокурором Лукашенком О.В. цього дня надіслано до Києво-Святошинського районного суду, про що свідчить дата на штампі вхідної кореспонденції суду.

Враховуючи, що кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою статті 309 КК України, є кримінальним проступком, відповідно до пункту першого частини третьої статті 219 КПК України за загальним правилом досудове розслідування повинно бути закінчене протягом сімдесяти двох годин у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку.

Отже, у кримінальному провадженні (конфіденційна інформація) строк досудового розслідування закінчився 10 серпня 2021 року. Відомості щодо продовження строку дізнання або його зупинення відсутні.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду від 17 січня 2023 року кримінальне провадження (конфіденційна інформація) стосовно ОСОБА-1 закрито на підставі пункту 10 частини першої статті 284 КПК України.

Окрім того, ухвалою Київського апеляційного суду від 06 квітня 2023 року апеляційну скаргу прокурора Лукашенка О.В. залишено без задоволення,                а рішення суду першої інстанції від 17 січня 2023 року без змін.

Враховуючи викладене, прокурором Лукашенком О.В. не забезпечено належного процесуального керівництва у кримінальному провадженні (конфіденційна інформація), що призвело до фактичного надходження обвинувального акту до суду поза межами строку досудового розслідування, визначеного статтею 219 КПК України, та подальшого закриття провадження.

Пояснення аналогічного змісту надала скаржниця – начальник галузевого відділу Київської обласної прокуратури Піх Н.С.

Також Піх Н.С. зазначила, що Лукашенко О.В., усвідомлюючи відсутність іншої, аніж його закриття судом на підставі пункту 10 частини першою статті 284 КПК України, судової перспективи у кримінальному провадженні (конфіденційна інформація), умисно продовжував підтримувати публічне обвинувачення у ньому, тобто вчиняв процесуальні дії, які завідомо не могли забезпечити виконання завдань кримінального провадження, що позбавляло ці його дії процесуального змісту й по суті було невиправданою тяганиною, безцільним витрачанням ресурсів органів прокуратури та суду.

 

7. Обставини, встановлені під час вивчення процесуальних та інших документів, одержаних під час перевірки у дисциплінарному провадженні

 

Під час перевірки у дисциплінарному провадженні із Київської обласної прокуратури отримано низку документів (копій документів). За результатами їх опрацювання встановлено таке.

Постановою заступника керівника Фастівської окружної прокуратури від 10 липня 2021 року Лукашенка О.В. призначено старшим групи прокурорів             у кримінальному провадженні (конфіденційна інформація).

07 серпня 2021 року за погодженням із прокурором Лукашенком О.В. ОСОБА-1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 309 КК України.

09 серпня 2021 року Лукашенком О.В. затверджено обвинувальний акт         у зазначеному кримінальному провадженні.

13 серпня 2021 року обвинувальний акт надіслано до Києво-Святошинського районного суду.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду від 17 січня 2023 року кримінальне провадження (конфіденційна інформація) стосовно ОСОБА-1 закрито на підставі пункту 10 частини першої статті 284 КПК України у зв’язку із закінченням строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру. Участь у зазначеному засіданні суду взяв прокурор Лукашенко О.В.

На зазначене рішення суду Лукашенко О.В. 19 січня 2023 року подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду.

Обґрунтовуючи незаконність ухвали Києво-Святошинського районного суду від 17 січня 2023 року прокурор вказав, зокрема, що частину першу статті 284 КПК України доповнено пунктом 10 Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі – Закон № 2147-VIII). На цім прокурор Лукашенко О.В. звернув увагу, що згідно    з пунктом 4 параграфу 2 розділу 4 Закону № 2147-VIII, пункт 19 параграфу 1 розділу 4, яким, власне, й доповнено КПК України пунктом 10 у чинній редакції, введено в дію через три місяці після набрання чинності зазначеним Законом та зміни не мають зворотної дії в часі й застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР після введення в дію цих змін. Своєю чергою, Закон № 2147-VIII набрав чинності з дня початку роботи Верховного Суду, визначеного рішенням його Пленуму відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду від 30 листопада 2017 № 2 «Про визначення дня початку роботи Верховного Суду» визначено днем початку роботи Верховного Суду 15 грудня 2017 року. На цім у апеляційній скарзі її автором зроблено висновок, що зміни до частини першої статті 284 КПК України, що полягали у доповненні її пунктом 10, введено в дію 15 березня 2021 року.

Додатково в апеляційній скарзі зазначено, що в ухвалі Києво-Святошинського районного суду від 17 січня 2023 року використано правові позиції Верховного Суду, виснувані 12 травня 2021 року та 15 вересня 2021 року, тобто після скерування прокурором обвинувального акта у кримінальному провадженні (конфіденційна інформація) до суду.

Виходячи з цього, Лукашенко О.В. в апеляційній скарзі ствердив, що місцевим судом застосовано закон, який не підлягає застосуванню.

Ухвалою зазначеного суду від 06 квітня 2023 року апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу Києво-Святошинського районного суду від 17 січня 2023 року – без змін. 

 

8. Правові джерела, що підлягають застосуванню, та юридична оцінка встановлених обставин

 

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи прокуратури України та їх посадові особи зобов’язані діяти в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації й діяльності прокуратури України, статус прокурорів, загальні права і обов’язки прокурора визначено Законом № 1697-VII.

Згідно зі статтею третьою Закону № 1697-VII діяльність прокуратури ґрунтується на засадах законності, справедливості, неупередженості та об’єктивності.

Відповідно до вимог пункту 3 частини четвертої статті 19 Закону  № 1697-VII прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до вимог пункту 2 наказу Генерального прокурора від 07 серпня 2020 року № 365 «Про загальні засади організації роботи в органах прокуратури України» прокурори усіх рівнів здійснюють свої повноваження лише в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України. Прокурори зобов’язані забезпечувати діяльність органів прокуратури на засадах верховенства права, законності, справедливості, неупередженості та об’єктивності.

Статтею 15 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів передбачено, що прокурор повинен здійснювати службові повноваження сумлінно, компетентно, вчасно і відповідально, постійно підвищувати свій професійний рівень, культуру спілкування, виявляти ініціативу, відповідальне ставлення та творчий підхід до виконання своїх службових обов’язків, фахово орієнтуватися у чинному законодавстві, передавати власний професійний досвід колегам. Він має усвідомлювати, що його діяльність оцінюється з урахуванням рівня підготовки, знання законодавства, компетентності, ініціативності, комунікативних здібностей, здатності вчасно і якісно виконувати службові обов’язки та завдання.

Згідно з Нормами професійної відповідальності та переліком необхідних прав та обов’язків прокурорів, прийнятих 23.04.1999 Міжнародною Асоціацією прокурорів, прокурори зобов’язані завжди підтримувати честь та гідність професії, поводитися професійно, відповідно до закону, правилами та етикою їх професії, в будь-який час дотримуватись найбільш високих норм чесності.

Професійна діяльність прокурора має ґрунтуватися на неухильному дотриманні конституційних принципів верховенства права та законності.  Критерії, вимоги щодо ефективності виконання повноважень прокурором                у сфері процесуального керівництва у кримінальних провадженнях містять відповідні норми КПК України та вимоги наказів Генерального прокурора України № 309 від 30 вересня 2021 року «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні» (далі – Наказ № 309) та № 51 від 28 березня 2019 року «Про затвердження Порядку організації діяльності прокурорів і слідчих органів прокуратури у кримінальному провадженні» (далі – Порядок № 51).

Статтею 2 КПК України встановлено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності            в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до положень статті 7 КПК України, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження.

Згідно зі ст. 9 КПК України кримінальне провадження здійснюється                з додержанням принципу законності, відповідно до якого під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов’язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Частиною першою статті 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об’єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Згідно з вимогами частини першої статті  219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР до дня звернення до суду                                     з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Пункт перший частини третьої статті  219 КПК України встановлює, що       з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку досудове розслідування повинно бути закінчене протягом сімдесяти двох годин.

Згідно із частиною другою статті 12 КК України кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі.

Кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою статті 309 КК України, карається штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років. Таким чином, воно належить до кримінальних проступків.

Згідно з пунктом 10 частини першої статті 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров’я особи.

Прокурор має право приймати процесуальні рішення у кримінальному провадженні виключно в межах процесуальних строків, зокрема, складати, затверджувати та направляти обвинувальний акт саме у межах строку досудового розслідування.

Кримінальним процесуальним законодавством не передбачено можливості передання обвинувального акта до суду поза межами строків досудового розслідування.

Таку правову позицію висловлено в постанові Верховного Суду від              21 квітня 2021 року у справі № 991/6516/20, в якій, зокрема, вказано, що відповідно до вимог частини першої статті 290 КПК України досудове розслідування вважається завершеним після повідомлення стороні захисту про його завершення та відкриття матеріалів. Дії слідчого і прокурора, передбачені частиною першою статті 291 та статтею 293 КПК України (складення обвинувального акта, його затвердження, вручення стороні захисту та направлення до суду), є формою завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні і не є підставою для зупинення процесуальних строків після ознайомлення сторонами з матеріалами кримінального провадження.

Як неодноразово зазначав Верховний Суд, кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке як етап кримінального провадження законодавець пов’язує в часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду. Тому в межах строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду (постанови Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі                             № 556/1381/18, від 01 липня 2021 року у справі № 752/3218/20, ухвали Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 712/6375/18, від 15 березня 2021 року у справі № 676/6116/18, від 05 квітня 2021 року  у справі № 676/804/20, від 21 квітня 2021 року у справі № 991/6516/20).

Передбачення процесуальним законом обов’язку прокурора якнайшвидше, але не пізніше визначеного законом процесуального строку після повідомлення особі про підозру звернутись до суду з обвинувальним актом або закрити кримінальне провадження, є гарантією фундаментального права людини на розгляд її справи упродовж розумного строку, закріпленого у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбаченого статтею 7, частиною першою статті 21 КПК, що підтверджується усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ).

Так, Велика палата ЄСПЛ у пункті 68 рішення у справі «Карт проти Туреччини» (Kart v. Turkey, заява № 8917/05) зазначила, що право на розгляд справи протягом розумного строку базується на необхідності гарантувати, що обвинуваченим не доведеться залишатись занадто довго у стані невизначеності щодо результатів кримінальних звинувачень проти них. Так само ЄСПЛ у пункті 18 рішення в справі «Вемхофф проти Німеччини» (Wemhoff v. Germany, заява № 2122/64) вказував, що чітка мета відповідного положення пункту 1 статті 6 Конвенції у кримінальних справах полягає у забезпеченні того, щоби обвинувачені особи не перебували занадто довго під обвинуваченням та обвинувачення було визначене.

Критерії, вимоги щодо ефективності виконання повноважень прокурором у сфері процесуального керівництва у кримінальних провадженнях встановлено відповідними нормами КПК України, Наказом № 51, який був чинний до                30 вересня 2021 року, та чинним Порядком № 309.

Відповідно до пункту 3 розділу IV Наказу № 51 прокурор у кримінальному провадженні, здійснюючи процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, відповідно до вимог законодавства, забезпечує виконання завдань кримінального провадження з дотриманням його загальних засад, здійснює повноваження, передбачені КПК України. Аналогічні вимоги передбачено, зокрема, пунктом 11 чинного Порядку № 309.

Безпосередні службові обов’язки прокурора Лукашенка О.В. закріплені у наказі керівника Фастівської окружної прокуратури від 13 квітня 2021 року № 19 «Про розподіл обов’язків між працівниками Боярського відділу Фастівської окружної прокуратури» (а також в аналогічних наказах від 14 вересня 2021 року № 48, від 09 грудня 2021 року № 65, від 12 лютого 2022 року № 5 від 09 серпня 2022 року № 29 та від 17 жовтня 2022 року № 35). Зокрема, до його обов’язків належить здійснення нагляду за додержанням законів у діяльності Фастівського РУП при здійсненні досудового розслідування кримінальних правопорушень та кримінальних проступків (в межах повноважень територіальної юрисдикції відділення поліції) у формі процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення, оскарження незаконних судових рішень, участі у суді при розгляді скарг на дії слідчого прокурора та низка інших повноважень.

При наданні оцінки обставинам цього дисциплінарного провадження Комісія діє виключно в рамках компетенції, встановленої Законом, тобто оцінює тільки ті факти, які можуть свідчити про наявність або відсутність в діях чи бездіяльності прокурора складу дисциплінарного проступку, та ступінь його вини.

Згідно з усталеною практикою КДКП дисциплінарним проступком прокурора необхідно вважати протиправну, винну дію або бездіяльність, прийняття рішення чи його неприйняття, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні прокурором своїх посадових обов’язків та інших вимог, встановленими Законом України «Про прокуратуру» та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Дії прокурора Лукашенка О.В., зазначені у дисциплінарній скарзі, слід розглядати крізь призму їх відповідності чи невідповідності вимогам законів та нормативно-правових актів.

Прокурор Лукашенко О.В., здійснюючи нагляд у формі процесуального керівництва за додержанням законів під час досудового розслідування у кримінальному провадженні (конфіденційна інформація), реалізуючи свої повноваження, мав виконувати завдання кримінального провадження, визначені статтею 2 КПК України, дотримуватись загальних засад судочинства, зокрема й таких, як законність та розумність строків (статті 7, 9, 28, 91–93, 219 КПК України).

У кримінальному провадженні (конфіденційна інформація) ОСОБА-1 повідомлено про підозру 07 серпня 2021 року. Строк досудового розслідування у цьому провадженні в установленому порядку не продовжувався.

Кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою статті 309 КК України, є кримінальним проступком.

Згідно з вимогами КПК України, з обвинувальним актом стосовно  ОСОБА-1 прокурор Лукашенко О.В. мав звернутись до суду протягом 72 годин, тобто до відповідної години 10 серпня 2021 року включно. Фактично ж його скеровано до Києво-Святошинського районного суду лише 13 серпня 2021 року. Отже, звернення прокурора до суду з обвинувальним актом здійснено поза межами строку досудового розслідування.

Унаслідок допущених прокурором Лукашенком О.В. порушень вимог законодавства під час здійснення процесуального керівництва у вказаному кримінальному провадженні судом прийнято рішення про його закриття. Між тим, усвідомлюючи відсутність підстав для апеляційного оскарження цього рішення, прокурором Лукашенком О.В. з надуманих підстав подано на нього апеляційну скаргу. Унаслідок допущених прокурором порушень безпідставно витрачено організаційні ресурси органів прокуратури та суду.

Обов’язки прокурора характеризують сутність його службової діяльності, адже саме через них виявляється його роль у реалізації повноважень держави.

Підставою для юридичної відповідальності прокурора – процесуального керівника є винесення ним незаконних і необґрунтованих процесуальних рішень, вчинення незаконних дій, бездіяльність, неналежне реагування на скарги учасників процесу, потурання порушенням закону з боку осіб, на яких поширюються його процесуальні повноваження.

Невикористання прокурором наданих йому законодавством повноважень під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні без поважних причин, що зумовлює, зокрема, закриття судом кримінального провадження у зв’язку із закінченням строків, свідчить про неналежне виконання прокурором своїх службових повноважень.

Унаслідок неналежного виконання своїх службових обов’язків прокурором Лукашенком О.В. втрачена можливість розгляду судом й вирішення по суті питання про кримінальну відповідальність особи, не було виконано завдання кримінального процесу, неефективно витрачено організаційні                     й матеріальні ресурси на розкриття й розслідування кримінальних правопорушень.

Оцінивши діяльність прокурора Лукашенка О.В. на предмет відповідності наведеним вимогам чинного законодавства, Комісія доходить висновку про наявність їх порушень, тобто про неналежне виконання прокурором Лукашенком О.В. своїх службових обов’язків під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні (конфіденційна інформація).

Таким чином, в цій частині доводи, викладені в дисциплінарній скарзі, знайшли своє підтвердження.

Неналежне виконання прокурором Лукашенком О.В. своїх службових обов’язків підтверджено:

– постановою заступника керівника Фастівської окружної прокуратури Київської області від 10 липня 2021 року про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні (конфіденційна інформація);

– повідомленням про підозру ОСОБА-1 у вчиненні кримінального проступку від 07 серпня 2021 року;

– обвинувальним актом у кримінальному провадженні (конфіденційна інформація) від 09 серпня 2021 року;

– листом прокурора Лукашенка О.В. голові Києво-Святошинського районного суду від 13 серпня 2021 року № 1769/вих-21 про скерування до суду обвинувального акта;

– ухвалою Києво-Святошинського районного суду від 17 січня 2023 року    у кримінальному провадженні (конфіденційна інформація);

– апеляційною скаргою прокурора Лукашенка О.В. від 19 січня 2023 року у кримінальному провадженні (конфіденційна інформація);

– ухвалою Київського апеляційного суду від 06 квітня 2023 року;

– розподілом службових обов’язків між працівниками Боярського відділу Фастівської окружної прокуратури, затвердженим наказами керівника окружної прокуратури від 13 квітня 2021 року № 19 та від 14 лютого 2022 року № 5;

 – поясненнями прокурорів Лукашенка О.В., ОСОБА-2, ОСОБА-4, ОСОБА-5, ОСОБА-8, Піх Н.С., спеціаліста ОСОБА-6  та заступника начальника ВП № 1 Фастівського РУП ОСОБА-7.

Згідно з частиною четвериою статті 48 Закону № 1697-VII рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення або рішення про можливість подальшого перебування на посаді прокурора може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці.

При вирішенні питання щодо часу вчинення прокурором Лукашенком О.В. дисциплінарного проступку зважаю на таке.

Прокурором Лукашенком О.В. вчинено триваюче дисциплінарне правопорушення.

Початком вчинення дисциплінарного проступку слід вважати день, наступний за періодом часу, в який, згідно із вимогами КПК України, прокурор мав виконати обов’язок якнайшвидше, але не пізніше визначеного законом процесуального строку після повідомлення особі про підозру звернутись до суду з обвинувальним актом або закрити кримінальне провадження. Таким днем є         11 серпня 2021 року.

Закінчено вчинення дисциплінарного проступку 19 січня 2023 року, коли прокурором Лукашенком О.В. подано апеляційну скаргу у кримінальному провадженні (конфіденційна інформація) до Київського апеляційного суду.

Згідно із наданою Київською обласною прокуратурою інформацією, прокурор  Лукашенко О.В. увільнявся від роботи терміном на 5 днів у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю з 15 до 19 травня 2023 року.

З огляду на викладене, строк притягнення прокурора Лукашенка О.В. до дисциплінарної відповідальності не сплинув.

Таким чином, прокурор Лукашенко О.В. умисно порушив вимоги статей 2, 7, 9, 28, 219 КПК України, пункту 4 розділу II, пунктів 1, 3 розділу IV Наказу № 51 та пункту 11 Порядку № 309, тобто вчинив дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 1 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII. Наявні підстави для притягнення його до дисциплінарної  відповідальності за неналежне виконання службових обов’язків.

Під час прийняття рішення у дисциплінарному провадженні щодо виду дисциплінарного стягнення, з огляду на вимоги частини третьої статті  48 Закону № 1697-VII, Комісією береться до уваги характер проступку, його наслідки, очевидність та грубість порушень, те, що вони підривають авторитет самого прокурора, органів прокуратури й держави в цілому, особа прокурора, ступінь його вини, позитивна службова характеристика, професійний досвід та період роботи в органах прокуратури.

Із урахуванням зазначених обставин Комісія дійшла висновку, що дисциплінарний проступок, який вчинено прокурором, є підставою для застосування до Лукашенка О.В. дисциплінарного стягнення у виді догани.

Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення                                  у дисциплінарному провадженні, під час перевірки не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 47–49, 50, 77, 78 Закону № 1697-VII, пунктами 108, 110–112, 115–117 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісія

 

В И Р І Ш И Л А:

 

Притягнути прокурора Боярського відділу Фастівської окружної прокуратури Київської області Лукашенка Олександра Вячеславовича до дисциплінарної відповідальності та накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді догани.

Копії рішення направити керівнику Київської обласної прокуратури для застосування накладеного дисциплінарного стягнення, прокурору          Лукашенку О.В., скаржниці, а також керівнику Фастівської окружної прокуратури Київської області.

Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.