Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів (далі – Комісія), у складі: головуючого Гнатіва А.Я., членів: Війтовича Л.М., Житного О.О., Захарової О.С., Отвіновського П.Л., Стуконога О.І., Томак М.В., Цуркана М.І., Юзькова О.В., розглянувши висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора Недригайлівського відділу Роменської окружної прокуратури Сумської області Гриценка А.О. у дисциплінарному провадженні № 07/3/2-503дс-111дп-23,

 

УСТАНОВИЛА:

 

1. Відомості про прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження

 

Гриценко Анатолій Олександрович в органах прокуратури працює з квітня 1996 року, а на посаді прокурора Недригайлівського відділу Роменської окружної прокуратури Сумської області – з 15 березня 2021 року до цього часу.

Присягу працівника прокуратури склав 07 лютого 2011 року, характеризується позитивно, дисциплінарних стягнень не має.

 

2. Відомості щодо етапів дисциплінарного провадження

За результатами перевірки членом Комісії 14 серпня 2023 року складено висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора Гриценка А.О., який разом з матеріалами дисциплінарного провадження передано на розгляд Комісії.

Скаржника та прокурора своєчасно та належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії.

Прокурором Гриценком А.О. надіслано листа, в якому він просив розглянути висновок за його відсутності. Від скаржника надійшов лист про проведення засідання без участі представника Сумської обласної прокуратури.

За наведених обставин Комісія, ураховуючи вимоги пункту 1 частини третьої статті  47 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (далі – Закон № 1697‑VII), прийняла рішення про розгляд висновку за відсутності прокурора Гриценка А.О.

 

 3. Зміст дисциплінарної скарги

4. Обставини, встановлені під час здійснення дисциплінарного провадження

Заслухавши доповідача – члена Комісії Отвіновського П.Л., вивчивши висновок, дослідивши матеріали перевірки, встановлено таке.

Гриценко А.О. здійснював процесуальне керівництво та підтримання публічного обвинувачення, як старший групи прокурорів у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) стосовно ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, згідно з постановою заступника керівника Роменської місцевої прокуратури Сумської області про призначення групи прокурорів від 22 грудня 2018 року.

У вказаному кримінальному провадженні 31 жовтня 2018 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 367, частиною п’ятою статті 27, частиною четвертою статті 190, частиною другої статті 364, частиною другої статті 366 Кримінального кодексу України (далі – КК України). ОСОБА_1 повідомлено про підозру 22 грудня 2018 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частинами 1–3 статті 358, частиною четвертою статті 190 КК України.

З огляду на положення пункту 4 частини третьої статті 219 КПК України, а також з урахуванням процедури ознайомлення підозрюваних із матеріалами кримінального провадження, строк досудового розслідування закінчився 09 березня 2019 року.

Обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні Гриценком А.О. затверджено 18 березня 2019 року та направлено до суду 21 березня 2019 року, тобто поза межами строку досудового розслідування.

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 11 липня 2022 року задоволено клопотання захисників обвинувачених про закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на підставі пункту 10 частини першої статті 284 КПК України.

Гриценком А.О. 15 липня 2022 року подано апеляційну скаргу на вищевказане судове рішення, яку ухвалою Сумського апеляційного суду від 18 квітня 2023 року залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції стосовно ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 – без змін.

 

5. Пояснення прокурора

6. Правові джерела, що підлягають застосуванню, та мотиви ухваленого Комісією рішення

 

Надаючи юридичну оцінку діям прокурора Гриценка А.О., Комісія виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи прокуратури України та їх посадові особи зобов’язані діяти в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 4 статті 19 Закону № 1697-VII прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження було застосовано належну правову процедуру.

Частиною другою статті 9 цього ж Кодексу передбачено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов’язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом’якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Згідно з вимогами статті 28 КПК України проведення досудового розслідування кримінального провадження у розумні строки забезпечує прокурор – процесуальний керівник у вказаному провадженні.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини третьої статті 219 КПК України з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку досудове розслідування повинно бути закінчене протягом одного місяця, а у разі повідомлення про підозру у вчиненні злочину – протягом двох місяців з дня такого повідомлення.

Відповідно до статті 283 КПК України особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження. Прокурор зобов’язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: закрити кримінальне провадження; звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності;  звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Пунктом 3 розділу IV Порядку організації діяльності прокурорів і слідчих органів прокуратури у кримінальному провадженні, затвердженого наказом Генерального прокурора від 28 березня 2019 року № 51 (далі – Наказ № 51), який втратив чинність 30 вересня 2021 року, однак був чинний на час викладених у дисциплінарній скарзі обставин, передбачено, що прокурор у кримінальному провадженні, здійснюючи процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, відповідно до вимог законодавства забезпечує виконання завдань кримінального провадження з дотриманням його загальних засад.

Колегія суддів Верховного суду 03 червня 2021 року у справі № 525/641/20 зазначила, що досудове розслідування, яке має наслідком звернення до суду з обвинувальним актом або з клопотанням про застосування примусових заходів, має три ключові стадії: початок – визначається внесенням відомостей до ЄРДР; завершення – пов’язується з фактом відкриття матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику, законному представнику, захиснику особи та іншим особам відповідно до положень статті 290 КПК України; закінчення – зверненням до суду з обвинувальним актом (стаття 283 КПК). Тобто, кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов’язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням), як це передбачено у статті 219 КПК України.

Обов’язок прокурора якнайшвидше, але не пізніше визначеного законом процесуального строку після повідомлення особі про підозру звернутись до суду з обвинувальним актом або закрити кримінальне провадження - є гарантією фундаментального права людини на розгляд її справи упродовж розумного строку, закріпленого в пункті 1 статті 6 Конвенції, передбаченого статтею 7, частиною першою статті 21 КПК України, що підтверджується практикою Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ).

Так, Велика палата ЄСПЛ у пункті 68 рішення у справі «Карт проти Туреччини» (Kart v. Turkey, заява № 8917/05) зазначила, що право на розгляд справи протягом розумного строку базується на необхідності гарантувати, що обвинуваченим доведеться не залишатись занадто довго у стані невизначеності щодо результатів кримінальних звинувачень проти них. Так само ЄСПЛ у пункті 18 рішення в справі «Вемхофф проти Німеччини» (Wemhoff v. Germany, заява № 2122/64) вказував, що чітка мета відповідного положення пункту 1 статті 6 Конвенції у кримінальних справах полягає у забезпеченні того, щоби обвинувачені особи не перебували занадто довго під обвинуваченням та обвинувачення було визначене.

Тому застосування передбачених законом наслідків пропуску такого строку, як строк досудового розслідування, не є зайвим формалізмом, оскільки строки досудового розслідування є граничними, а положення частини п’ятої статті 294 КПК України виключає можливість суду поновити строк досудового розслідування, що завершився.

Окрім цього, згідно зі Стандартами професійної відповідальності та основними правами і обов’язками прокурорів, прийнятими Міжнародною асоціацією прокурорів 23 квітня 1999 року, та Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів прокурор повинен завжди поводитись професійно, згідно закону, правил та етики своєї професії, здійснювати службові повноваження сумлінно, компетентно, вчасно і відповідально, а також відігравати активну роль у кримінальному судочинстві.

Оцінивши поведінку Гриценка А.О. на предмет відповідності наведеним  вимогам Комісія дійшла висновку про наявність ознак порушення прокурором відповідних приписів законодавства, підзаконних актів з огляду на таке.

Зокрема, через неналежне виконання вимог законодавства та службових обов’язків Гриценком А.О. не вжито заходів до своєчасного направлення до суду обвинувального акта у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація), внаслідок чого не забезпечено виконання завдань кримінального провадження, зокрема, обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 не притягнуто до відповідальності в міру своєї вини за вчинення особливо тяжкого злочину.

Окрім цього, внаслідок бездіяльності Гриценка А.О., як прокурора у кримінальному провадженні, не забезпечено захисту суспільства та держави від кримінальних правопорушень, а також не забезпечено відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди (1017400 грн) у порядку, передбаченому законом.

З огляду на вищезазначене Комісія дійшла висновку про те, що прокурор  порушив вимоги статей 2, 7, 9, 28, 36, 219, 283, 294 КПК України, статті 19 Закону № 1697-VII, чим вчинив дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 1 частини першої статті 43 цього Закону (неналежне виконання службових обов’язків).

Вчинення Гриценком А.О. дисциплінарного проступку підтверджено:

– відомостями, що містяться у дисциплінарній скарзі керівника Сумської обласної прокуратури;

– поясненнями прокурора Гриценка А.О.;

– протоколом оперативної наради у заступника керівника Сумської обласної прокуратури від 17 травня 2023 року;

– ухвалою Ковпаківського районного суду міста Суми від 21 жовтня 2022 року у справі № (конфіденційна інформація);

– ухвалою Сумського апеляційного суду від 18 квітня 2023 року у справі № (конфіденційна інформація).

При вирішенні питання щодо дати (періоду) вчинення Гриценком А.О. дисциплінарного проступку Комісія зважає на наступне.

Правові позиції Верховного Суду дають підстави для твердження про необхідність оперувати у практичній діяльності поняттям «триваюче правопорушення», а відтак днем обчислення річного строку для накладення на  прокурора дисциплінарного стягнення буде день належного виконання ним установленого обов’язку або день припинення правопорушення (рішення від 30 січня 2019 року у справі № 9901/921/18, від  05 березня 2018 року у справі №  800/422/17, від 27 травня 2019 року у справі № 9901/196/19 тощо).

Так, постановою Великої Палати Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі № 9901/315/19 визначено поняття триваючого правопорушення, як безперервного стану протиправної бездіяльності через невиконання та неналежне виконання своїх обов’язків.

Застосовуючи наведені підходи, Комісія дійшла висновку, що Гриценком А.О. вчинено продовжуваний дисциплінарний проступок, який розпочався 21 березня 2019 року (направлення до суду обвинувального акта поза межами строку досудового розслідування) і закінчився 18 квітня 2023 року (ухвалення Сумським апеляційним судом рішення про залишення в силі ухвали суду першої інстанції про закриття кримінального провадження).

На цім, Комісією враховано й те, що під час апеляційного розгляду Гриценко А.О. наполягав на необхідності задовольнити доводи його апеляційної скарги та просив скасувати рішення суду першої інстанції про закриття кримінального провадження. 

Відтак, з урахуванням приписів частини четвертої статті 48 Закону №1697-VII, річний строк для накладення на прокурора Гриценка А.О. дисциплінарного стягнення за цей проступок не сплинув.

При виборі виду дисциплінарного стягнення стосовно Гриценка А.О. Комісія врахувала характер проступку та його наслідки, а саме – закриття кримінального провадження про вчинення особливо тяжкого злочину та уникнення обвинуваченими ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 кримінальної відповідальності.

Також слід врахувати особу прокурора, який характеризується позитивно, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення, відсутність застосованих та незнятих дисциплінарних стягнень, щире каяття та тривалий час роботи в органах прокуратури.  

Зазначене вище є підставою для застосування до Гриценка А.О. дисциплінарного стягнення у виді догани, яке Комісія вважає пропорційним вчиненому ним проступку. 

Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення у дисциплінарному провадженні, не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 47–49, 77, 78 Закону № 1697-VII, пунктами 110–112, 115, 117 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісія,

 

ВИРІШИЛА:

 

Притягнути прокурора Недригайлівського відділу Роменської окружної прокуратури Сумської області Гриценка Анатолія Олександровича до дисциплінарної відповідальності та накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді догани.

Копію рішення направити керівнику Сумської обласної прокуратури для застосування накладеного дисциплінарного стягнення, прокурору Гриценку А.О., а також керівнику Роменської окружної прокуратури Сумської області.  

Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення чи отримання ним поштою копії рішення.