Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів (далі – Комісія), у складі: головуючого Гнатіва А.Я., членів: Війтовича Л.М., Житного О.О., Захарової О.С., Отвіновського П.Л., Поліщука В.В., Томак М.В., Цуркана М.І., Юзькова О.В., розглянувши висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора Малинського відділу Коростенської окружної прокуратури Житомирської області Яричевської Н.М. у дисциплінарному провадженні № 07/3/2-314дс-76дп-23,

 

УСТАНОВИЛА:

 

1. Відомості про прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження

 

Яричевська Наталія Миколаївна в органах прокуратури працює з серпня 1998 року, а на посаді прокурора Малинського відділу Коростенської окружної прокуратури Житомирської області – з 15 березня 2021 року до цього часу.

Присягу працівника прокуратури склала 04 лютого 2011 року, з положеннями Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів ознайомлена 14 вересня 2017 року.

Характеризується позитивно. Дисциплінарних стягнень не має.

 

2. Відомості щодо етапів дисциплінарного провадження

За результатами перевірки членом Комісії 23 червня 2023 року складено висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора Яричевської Н.М., який разом з матеріалами дисциплінарного провадження передано на розгляд Комісії.

Скаржника та прокурора своєчасно та належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії.

Прокурором Яричевською Н.М. надіслано листа, в якому вона погодилася з висновком про наявність дисциплінарного проступку в своїх діях та просила розглянути висновок за її відсутності. Від скаржника участь у засіданні взяв начальник відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання, досудового розслідування та підтриманням публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_2.

За наведених обставин Комісія, ураховуючи вимоги пункту 1 частини третьої статті  47 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (далі – Закон № 1697‑VII), прийняла рішення про розгляд висновку за відсутності прокурора Яричевської Н.М.

 

 3. Зміст дисциплінарної скарги

4. Обставини, встановлені під час здійснення дисциплінарного провадження

Заслухавши доповідача – члена Комісії Отвіновського П.Л., представника скаржника – ОСОБА_2, вивчивши висновок, дослідивши матеріали перевірки, встановлено таке.

Прокурор Яричевська Н.М. здійснювала процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, як старший групи прокурорів, у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація), згідно з постановою заступника керівника Коростишівської місцевої прокуратури Житомирської області про призначення групи прокурорів від 06 грудня 2019 року.

У вказаному кримінальному провадженні 27 березня 2020 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п’ятою статті 27, частиною четвертою статті 191, частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України (далі – КК України). 31 березня 2020 року ОСОБА_3 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри і його дії кваліфіковано за частиною п’ятою статті 27, частиною п’ятою статті 191, частиною другою статті 366 КК України.

З огляду на положення пункту 4 частини третьої статті 219 КПК України строк досудового розслідування закінчився 27 травня 2020 року.

Згідно з відомостями Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – ЄРДР) 27 травня 2020 року учасникам кримінального провадження відкрито матеріали для ознайомлення відповідно до статті 290 КПК України.

Водночас Яричевською Н.М. відомості до ЄРДР про відкриття матеріалів внесено 02 червня 2020 року. Ознайомлення з матеріалами досудового розслідування завершено 23 червня 2020 року.

Цього ж дня Яричевською Н.М. затверджено обвинувальний акт та скеровано до суду для розгляду по суті.

Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 21 жовтня 2022 року задоволено клопотання захисника ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_3 за ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України на підставі пункту 10 частини першої статті 284 КПК України.

Яричевською Н.М. 27 жовтня 2022 року подано апеляційну скаргу на вищевказане судове рішення, яку ухвалою Житомирського апеляційного суду від 16 січня 2023 року залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції стосовно ОСОБА_3 – без змін.

 

5. Пояснення прокурора

6. Правові джерела, що підлягають застосуванню, та мотиви ухваленого Комісією рішення

 

Надаючи юридичну оцінку діям прокурора Яричевської Н.М., Комісія виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи прокуратури України та їх посадові особи зобов’язані діяти в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 4 статті 19 Закону № 1697-VII прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження було застосовано належну правову процедуру.

Частиною другою статті 9 цього ж Кодексу передбачено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов’язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом’якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Згідно з вимогами статті 28 КПК України проведення досудового розслідування кримінального провадження у розумні строки забезпечує прокурор – процесуальний керівник у вказаному провадженні.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини третьої статті 219 КПК України з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку досудове розслідування повинно бути закінчене протягом одного місяця, а у разі повідомлення про підозру у вчиненні злочину – протягом двох місяців з дня такого повідомлення.

Відповідно до статті 283 КПК України особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження. Прокурор зобов’язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: закрити кримінальне провадження; звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності;  звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Пунктом 3 розділу IV Порядку організації діяльності прокурорів і слідчих органів прокуратури у кримінальному провадженні, затвердженого наказом Генерального прокурора від 28 березня 2019 року № 51 (далі – Наказ № 51), який втратив чинність 30 вересня 2021 року, однак був чинний на час викладених у дисциплінарній скарзі обставин, передбачено, що прокурор у кримінальному провадженні, здійснюючи процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, відповідно до вимог законодавства забезпечує виконання завдань кримінального провадження з дотриманням його загальних засад.

Колегія суддів Верховного суду 03 червня 2021 року у справі № 525/641/20 зазначила, що досудове розслідування, яке має наслідком звернення до суду з обвинувальним актом або з клопотанням про застосування примусових заходів, має три ключові стадії: початок – визначається внесенням відомостей до ЄРДР; завершення – пов’язується з фактом відкриття матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику, законному представнику, захиснику особи та іншим особам відповідно до положень статті 290 КПК України; закінчення – зверненням до суду з обвинувальним актом (стаття 283 КПК). Тобто, кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов’язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням), як це передбачено у статті 219 КПК України.

Обов’язок прокурора якнайшвидше, але не пізніше визначеного законом процесуального строку після повідомлення особі про підозру звернутись до суду з обвинувальним актом або закрити кримінальне провадження - є гарантією фундаментального права людини на розгляд її справи упродовж розумного строку, закріпленого в пункті 1 статті 6 Конвенції, передбаченого статтею 7, частиною першою статті 21 КПК України, що підтверджується практикою ЄСПЛ.

Так, Велика палата ЄСПЛ у пункті 68 рішення у справі «Карт проти Туреччини» (Kart v. Turkey, заява № 8917/05) зазначила, що право на розгляд справи протягом розумного строку базується на необхідності гарантувати, що обвинуваченим доведеться не залишатись занадто довго у стані невизначеності щодо результатів кримінальних звинувачень проти них. Так само ЄСПЛ у пункті 18 рішення в справі «Вемхофф проти Німеччини» (Wemhoff v. Germany, заява № 2122/64) вказував, що чітка мета відповідного положення пункту 1 статті 6 Конвенції у кримінальних справах полягає у забезпеченні того, щоби обвинувачені особи не перебували занадто довго під обвинуваченням та обвинувачення було визначене.

Тому застосування передбачених законом наслідків пропуску такого строку, як строк досудового розслідування, не є зайвим формалізмом, оскільки строки досудового розслідування є граничними, а положення частини п’ятої статті 294 КПК України виключає можливість суду поновити строк досудового розслідування, що завершився.

Окрім цього, згідно зі Стандартами професійної відповідальності та основними правами і обов’язками прокурорів, прийнятими Міжнародною асоціацією прокурорів 23 квітня 1999 року, та Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів прокурор повинен завжди поводитись професійно, згідно закону, правил та етики своєї професії, здійснювати службові повноваження сумлінно, компетентно, вчасно і відповідально, а також відігравати активну роль у кримінальному судочинстві.

Оцінивши поведінку Яричевської Н.М. на предмет відповідності наведеним  вимогам Комісія дійшла висновку про наявність ознак порушення прокурором відповідних приписів законодавства, підзаконних актів з огляду на таке.

Зокрема, через неналежне виконання вимог законодавства та службових обов’язків Яричевською Н.М. не вжито заходів до своєчасного направлення до суду обвинувального акта у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація)  та не забезпечено виконання завдань кримінального провадження, зокрема, обвинуваченого ОСОБА_3 не притягнуто до відповідальності в міру своєї вини за вчинення особливо тяжкого злочину.

Окрім цього, внаслідок бездіяльності Яричевської Н.М., як прокурора в кримінальному провадженні, не забезпечено захисту суспільства та держави від кримінальних правопорушень, а також не забезпечено відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди (814 808,81  грн.) у порядку, передбаченому законом.

З огляду на вищезазначене Комісія дійшла висновку про те, що прокурор Яричевська Н.М. порушила вимоги статей 2, 7, 9, 28, 36, 219, 283, 294 КПК України, статті 19 Закону № 1697-VII, чим вчинила дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 1 частини першої статті 43 цього Закону (неналежне виконання службових обов’язків).

Вчинення Яричевською Н.М. дисциплінарного проступку підтверджено:

– відомостями, що містяться у дисциплінарній скарзі керівника Житомирської обласної прокуратури Білошицького О.В.;

– поясненнями прокурора Яричевської Н.М.;

– копією повідомлення про підозру ОСОБА_3 від 27 березня 2020 року;

– ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 21 жовтня 2022 року у справі № (конфіденційна інформація);

– ухвалою Житомирського апеляційного суду від 16 січня 2023 року у справі № (конфіденційна інформація).

При вирішенні питання щодо дати (періоду) вчинення Яричевською Н.М. дисциплінарного проступку Комісія зважає на наступне.

Правові позиції Верховного Суду дають підстави для твердження про необхідність оперувати у практичній діяльності поняттям «триваюче правопорушення», а відтак днем обчислення річного строку для накладення на  прокурора дисциплінарного стягнення буде день належного виконання ним установленого обов’язку або день припинення правопорушення (рішення від 30 січня 2019 року у справі № 9901/921/18, від  05 березня 2018 року у справі №  800/422/17, від 27 травня 2019 року у справі № 9901/196/19 тощо).

Так, постановою Великої Палати Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі № 9901/315/19 визначено поняття триваючого правопорушення, як безперервного стану протиправної бездіяльності через невиконання та неналежне виконання своїх обов’язків.

Застосовуючи наведені підходи, Комісія дійшла висновку, що Яричевською Н.М. вчинено продовжуваний дисциплінарний проступок, який розпочався 23 червня 2020 року (направлення до суду обвинувального акта поза межами строку досудового розслідування) і закінчився 16 січня 2023 року (ухвалення апеляційним судом Житомирської області рішення про залишення в силі ухвали суду першої інстанції про закриття кримінального провадження).

На цім, Комісію враховано й те, що під час апеляційного розгляду Яричевська Н.М. наполягала на необхідності задовольнити доводи її апеляційної скарги та просила скасувати рішення суду першої інстанції про закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_3.    

Відтак, з урахуванням приписів частини четвертої статті 48 Закону №1697-VII, річний строк для накладення на прокурора Яричевську Н.М. дисциплінарного стягнення за цей проступок не сплинув.

При виборі виду дисциплінарного стягнення стосовно Яричевської Н.М. Комісія враховує характер проступку та його наслідки, а саме – закриття кримінального провадження про вчинення особливо тяжкого злочину та уникнення обвинуваченим ОСОБА_3 кримінальної відповідальності.

Також слід врахувати особу прокурора, яка характеризується позитивно, ступінь її вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення, відсутність застосованих та незнятих дисциплінарних стягнень, щире каяття та тривалий час роботи в органах прокуратури.  

Зазначене вище є підставою для застосування до Яричевської Н.М. дисциплінарного стягнення у виді догани, яке Комісія вважає пропорційним вчиненому нею проступку. 

Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення у дисциплінарному провадженні, не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 47–49, 77, 78 Закону № 1697-VII, пунктами 110–112, 115, 117 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісія,

 

ВИРІШИЛА:

 

Притягнути прокурора Малинського відділу Коростенської окружної прокуратури Житомирської області Яричевську Наталію Миколаївну до дисциплінарної відповідальності та накласти на неї дисциплінарне стягнення у виді догани.

Копію рішення направити керівнику Житомирської обласної прокуратури для застосування накладеного дисциплінарного стягнення, прокурору Яричевській Н.М., а також керівнику Коростенської окружної прокуратури Житомирської області.  

Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення чи отримання ним поштою копії рішення.