Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів (далі – Комісія), у складі: головуючого Гнатіва А.Я., членів – Війтовича Л.М., Житного О.О., Отвіновського П.Л., Поліщука В.В., Стуконога О.І., Томак М.В., Цуркана М.І., Юзькова О.В., розглянувши висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора Чорнобаївського відділу Золотоніської окружної прокуратури Черкаської області Походенка Вячеслава Володимировича у дисциплінарному провадженні № 07/3/2-222дс-58дп-23, 

 

ВСТАНОВИЛА:

 

Походенко Вячеслав Володимирович в органах прокуратури працює із січня 2017 року, на посаді прокурора Чорнобаївського відділу Золотоніської окружної прокуратури Черкаської області з 15 березня 2021 року.

Характеризується позитивно. На підставі рішення Комісії від 11 січня 2023 року № 11дп-23 на Походенка В.В. накладено дисциплінарне стягнення у виді догани.

До Комісії 21 березня 2023 року надійшла дисциплінарна скарга виконувача обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури Сидора О.І. про вчинення дисциплінарного проступку прокурором Походенком В.В.

Автоматизованою системою розподілу дисциплінарну скаргу цього ж дня розподілено голові Комісії Гнатіву А.Я., яким 30 березня 2023 року прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2-222дс-58дп-23.

Скаржника та прокурора Походенка В.В. своєчасно та належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії.

Прокурор Походенко В.В. та скаржник повідомили про згоду на розгляд висновку за їх відсутності.

За таких обставин Комісією, ураховуючи вимоги пункту 1 частини третьої статті 47 Закону України «Про прокуратуру», прийнято рішення про розгляд висновку за відсутності прокурора.

 

3. Зміст дисциплінарної скарги 

 

У дисциплінарній скарзі скаржник вказав, що під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) від 08 вересня 2018 року стосовно ОСОБА_1 за частиною другою статті 185 Кримінального кодексу (далі – КК) України допущено низку порушень, які залишилися без реагування з боку прокурора Походенка В.В., який, будучи старшим групи прокурорів, при вивченні матеріалів кримінального провадження на предмет достатності доказів та їх взаємозв’язку перед погодженням повідомлення про підозру особі та при скеровуванні обвинувального акта до суду повинен був звернути увагу, що усупереч статті 94 Кримінального процесуального кодексу (далі – КПК) України сукупність зібраних доказів під час слідства з точки належності, допустимості та достовірності не є достатніми для прийняття відповідних процесуальних рішень.

За таких обставин скаржник вважав, що в діях прокурора Походенка В.В. вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру» – невиконання чи неналежне виконання службових обов’язків.

 

4. Обставини, встановлені під час здійснення дисциплінарного провадження

 

Заслухавши доповідача – голову Комісії Гнатіва А.Я., вивчивши висновок, дослідивши матеріали дисциплінарного провадження, Комісія встановила таке.

Під час досудового розслідування кримінального провадження № (конфіденційна інформація) встановлено, що ОСОБА_1, будучи раніше судимим за вчинення злочинів проти власності, перебуваючи 07 вересня 2018 року орієнтовно о 19 год у магазині, шляхом вільного доступу, викрав продукти харчування.

Постановою про призначення групи прокурорів від 08 вересня 2018 року Походенка В.В. визначено старшим групи прокурорів, який 27 вересня 2018 року погодив повідомлення про підозру ОСОБА_1

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні затверджено прокурором Походенком В.В. 01 жовтня 2018 року та скеровано до суду для розгляду. Підтримання публічного обвинувачення здійснював прокурор Походенко В.В.

Вироком Драбівського районного суду Черкаської області від 19 липня 2021 року у справі № 709/2176/18 ОСОБА_1 виправдано через недоведення, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 185 КК України.

На вказаний вирок суду прокурором подано апеляційну скаргу, яку ухвалою Черкаського апеляційного суду від 30 січня 2023 року залишено без задоволення, а вирок Драбівського районного суду Черкаської області від 19 липня 2021 року – без змін.

Прокурор Походенко В.В. брав участь у судових засіданнях 19 липня 2021 року та 30 січня 2023 року.

Відповідно до вироку від 19 липня 2021 року, допитаний у судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав, пояснив суду, що дійсно 07 вересня 2018 року він із дружиною та її дитиною заходив до приміщення магазину. Перед цим випив пляшку пива. Дружина купувала товари та розраховувалася на касі, він у цей час перебував у приміщенні магазину, відволікався на свій телефон, а як вони скупилися і виходили з магазину взяв разом із товаром, який вони купили, чужий пакет, який лежав поруч з їх товаром, оскільки вважав, що то була покупка його дружини. Удома ні він, ні дружина не помітили чужого товару, оскільки поклали всі куплені продукти до холодильника, в якому було багато інших продуктів харчування. Про вказаний випадок він дізнався лише від працівників поліції приблизно через місяць, проте в той магазин він навідувався неодноразово й будь-яких зауважень із приводу зниклого товару йому не повідомляли. Відео, надане стороною обвинувачення з записів спостережних камер, дійсно зафіксувало його з дружиною та дитиною.

Водночас суд констатував, що сторона обвинувачення не довела належними доказами те, що предметом крадіжки був саме напівфабрикат м’ясного дрібнокускового безкісткового зі свинини шашлику по-Кавказьки, охолодженого без ГМО, виробництва ТОВ «Глобинський м’ясокомбінат» вагою 2,215 кг. Це позбавило можливості встановити дійсну вартість викраденого, необхідну для кваліфікації діяння як кримінально караного чи такого, що підпадає під ознаки адміністративного правопорушення.

Також стороною обвинувачення не доведено суб’єктивної сторони крадіжки – умислу обвинуваченого. Відповідальність за крадіжку за статтею 185 КК України настає лише, коли її вчинено з прямим умислом, тобто доказуванню підлягає також те, що особа усвідомлювала, що вона протиправно заволодіває чужим майном. Стороною обвинувачення не спростовано пояснення обвинуваченого, що він помилково вважав товар, який лежав у пакеті, придбаним його дружиною. Із записів відеокамер вбачається, що ОСОБА_1 зайшов до магазину з дитиною, коли дружина вже вибирала товар для купівлі, сам пакет із товаром, який узяв ОСОБА_1, знаходився на морозильній камері біля лавки перед виходом, куди його згідно з відеозаписом поклала жінка, яка прибирала приміщення о 16 год 45 хв, про що вказав час, відображений на відеозапису. Лише через півгодини о 17 год 14 хв зазначений пакет ОСОБА_1 взяв з іншими купленими його дружиною товарами, які лежали поруч, та виніс з магазину. Факти того, що ОСОБА_1 не брав товар із вітрини магазину (місця, де товар розміщений для його демонстрації та продажу), відволікався на свій телефон, перебував у магазині з дитиною, а також із дружиною, яка й розраховувалася з касиром за товар, не виключав, на думку суду, можливості помилки з боку обвинуваченого.

Окрім того, сторона обвинувачення не довела, що переміщення товару в магазині з морозильної камери в інше місце іншою особою не пов’язано з його купівлею та оплатою цією особою, та яку дійсну мету мало таке переміщення. Свідки, заявлені прокурором для допиту при визначенні обсягу та порядку досліджуваних доказів, до суду тривалий час не з’являлися на виклик суду, змінили місце проживання, нові адреси їх перебування невідомі, унаслідок чого сторона обвинувачення відмовилася від їх допиту.

Також час, вказаний на відеозаписах спостережних камер (17-14 год), відрізняється від часу вчинення обвинуваченим злочину, вказаного в обвинувальному акті (19-00 год), і доказів, які б спростовували такі розбіжності, не надано.

Тому судом констатовано, що докази не доводять, що в діях обвинуваченого ОСОБА_1 наявний склад кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачено частиною першою статті 185 КК України, а саме відсутні докази суб’єктивної сторони - прямий умисел, та відсутні елементи об’єктивної сторони – предмет крадіжки, його вартість, час вчинення злочину.

Відповідно до ухвали Черкаського апеляційного суду від 30 січня 2023 року, висновок суду першої інстанції про відсутність у діянні обвинуваченого ознак суб’єктивної сторони складу злочину, передбаченого частиною другою статті 185 КК України, а саме прямого умислу, а також відсутності елементів об’єктивної сторони – предмету крадіжки, його вартості, часу вчинення злочину відповідає фактичним обставинам справи.

Колегія суддів погодилася з висновком суду першої інстанції про те, що сторона обвинувачення не довела, що переміщення товару в магазині із морозильної камери в інше місце іншою особою не пов’язане з його купівлею та оплатою цією особою та яку дійсну мету мало таке переміщення.

Також колегія зазначила, що прокурор відмовився від допиту свідків, які ним попередньо заявлено при визначенні обсягу та порядку досліджуваних доказів, оскільки вони не з’являлися за викликом до суду, згодом змінили своє місце проживання, а нові адреси стороні обвинувачення не були відомі.

Апеляційним судом констатовано, що доводи прокурора про те, що місцевий суд у вироку не надав оцінку всім доказам, наданим стороною обвинувачення, не вбачаються достатніми для скасування оскаржуваного рішення, адже виправдувальний вирок місцевим судом ухвалено з підстави відсутності в діянні особи складу злочину, зокрема, його конкретного елементу – суб’єктивної сторони.

Щодо грубої недбалості або злочинного наміру в діях прокурора Походенка В.В., які призвели до постановлення виправдувального вироку стосовно ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) Черкаська обласна прокуратура листом від 19 квітня 2023 року повідомила, що поза увагою прокурора залишилося, що на час погодження ним повідомлення про підозру слідчим 09 вересня 2018 року винесено постанову про визнання ОСОБА_3 потерпілою, хоча згідно з матеріалами досудового розслідування вона до правоохоронних органів про скоєний злочин не зверталася, її позицію щодо вчиненого діяння органом слідства не з’ясовано, пам’ятку про права та процесуальні обов’язки їй, як потерпілій, не вручено, чим не забезпечено виконання вимог статті 55 КПК України.

Також цією ж постановою представником потерпілого всупереч вимог статті 58 КПК України визнано бухгалтера ОСОБА_3 – ОСОБА_2, хоча вона не є адвокатом, відомості про якого внесено до Єдиного реєстру адвокатів України, або особою, уповноваженою належним чином представляти інтереси потерпілої у кримінальному провадженні.

Жодних заходів на усунення вказаних порушень під час слідства прокурором Походенком В.В. не вжито.

Так само прокурором не ініційовано долучення до матеріалів досудового розслідування доказів щодо належності викраденого товару потерпілій, наприклад, акта документальної ревізії по магазину, тощо.

За наявності в матеріалах досудового розслідування розбіжностей між часом, зазначеним на відеозаписах з камер відеоспостереження, та часом вчинення обвинуваченим злочину, вказаним в обвинувальному акті, не організовано усунення та пояснення таких розбіжностей.

Також, ураховуючи відсутність предмета злочину, прокурором Походенком В.В. не звернуто уваги на необхідності відшукання упаковки з-під викраденого товару, у тому числі шляхом проведення обшуку за місцем проживання обвинуваченого.

До того ж, ні ОСОБА_3, ні ОСОБА_2 під час судового розгляду не допитано, як наслідок їх показання при ухваленні судового рішення не враховано.

Відповідно до висновку щодо виконання процесуальних обов’язків прокурором у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_1 та законності судових рішень, затвердженого виконувачем обов’язків керівника Черкаської обласної прокуратури Сидором О.І. 28 лютого 2023 року, прокурором Походенком В.В. допущено неналежне виконання службових обов’язків, що призвело до порушення конституційних прав ОСОБА_1

 

5. Пояснення прокурора

 

Прокурор Походенко В.В. пояснив, що ним здійснювалося процесуальне керівництво у кримінальному проваджені № (конфіденційна інформація).

Під час досудового розслідування, з урахуванням зібраних доказів, на його думку, були наявні всі підстави для повідомлення про підозру ОСОБА_1

Щодо доводів скаржника з приводу визнання неналежним доказом у кримінальному провадженні заяви бухгалтера ОСОБА_2, то повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення надійшло від бухгалтера ОСОБА_3, таке повідомлення відповідало вимогам КПК України і стали підставою для внесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Під час досудового розслідування не допитано потерпілої ОСОБА_3, оскільки вона не виявила бажання брати участь на стадії досудового розслідування та судового розгляду, водночас надала доручення на участь бухгалтеру ОСОБА_2, якій вручено пам’ятку про процесуальні права та обов’язки представника потерпілого у кримінальному провадженні. Вказаний факт ніким не оспорено ні на стадії досудового розслідування, ні на стадії судового розгляду.

Окрім цього, на момент внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань проведення обшуку з метою відшукання та вилучення упаковки було недоцільним, оскільки вказаний товар придбано ОСОБА_3 відповідно до товарної накладної в загальній кількості 9,224 кг та потім розфасовано в поліетиленові пакети без будь-яких ідентифікаційних ознак, які не мали доказового значення.

Що стосується визначення вартості викраденого майна, слід зазначити, що відповідно до товарного чеку від 08 вересня 2018 року вартість напівфабрикату м’ясного дрібнокускового безкісткового із свинини шашлику по-Кавказьки, охолодженого без ГМО, виробництва ТОВ «Глобинський м’ясокомбінат», вагою 2, 215 кг, становила 308,00 грн.

Із метою визначення розміру матеріальних збитків та встановлення дійсної вартості викраденого майна у кримінальному провадженні призначено судову товарознавчу експертизу. Відповідно до висновку експерта від 24 вересня 2018 року вартість викраденого майна становила 242,85 грн, що на момент вчинення кримінального правопорушення було достатнім для притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Підстав для будь-яких сумнівів у висновку експерта не виникало, сам обвинувачений не заперечував ваги та найменування товару.

Із приводу доводів скаржника щодо розбіжностей між часом, зазначеним на відеозаписі з камер відеоспостереження, та часом вчинення обвинувачем злочину, вказаним в обвинувальному акті, такі розбіжності пояснюються неправильним виставленням часу на відеокамері в магазині. Вказані обставини також під час досудового розслідування та судового розгляду ніким не оспорено. Вказаний доказ неналежним та недопустимим судом не визнано, оскільки істотних порушень не допущено.

Тому, направляючи обвинувальний акт у кримінальному провадженні до суду, ним враховано наявність повідомлення ОСОБА_2 про вчинене кримінальне правопорушення, висновок експерта щодо розміру заподіяної шкоди, відеозапис з камер відеоспостереження в магазині, а також взято до уваги показання осіб у сукупності з поясненнями підозрюваного ОСОБА_1, який повністю визнавав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення.

Водночас під час судового розгляду, після залучення захисника, ОСОБА_1, з метою уникнення відповідальності, змінив свою попередню версію щодо викрадення ним напівфабрикату м’ясного дрібнокускового безкісткового зі свинини шашлику, повідомивши в судовому засіданні, що 07 вересня 2018 року заходив до приміщення вищевказаного магазину, де дружина купувала товари та розраховувалась за них на касі. У цей час він знаходився в приміщенні магазину, відволікся на свій телефон, а коли вони скупились і виходили з магазину, помилково взяв із магазину разом з товаром, який вони купили, чужий пакет, вважаючи його покупкою дружини. Вдома ні він, ні дружина не помітили чужого товару, оскільки одразу поклали придбані продукти до холодильника. Про факт крадіжки він дізнався лише через місяць від працівників поліції.

Тому, за результатами судового розгляду Драбівським районним судом Черкаської області 19 липня 2021 року ОСОБА_1 визнано невинуватим і виправдано.

Основною причиною виправдання ОСОБА_1, на думку суду, стала відсутність у його діях умислу на вчинення крадіжки.

Тому Походенко В.В. вважав, що на стадії досудового розслідування ним забезпечено проведення всіх необхідних слідчих дій, за результатами яких отримано достатньо доказів для повідомлення підозри ОСОБА_1

Прокурор вказав, що порушень вимог законодавства чи прав осіб, винесення незаконних і необґрунтованих процесуальних рішень, вчинення незаконних дій, неналежного реагування на скарги учасників процесу, потурання порушенням закону з боку осіб, на яких поширюються процесуальні повноваження, ним не допущено.

 

6. Правові джерела, що підлягають застосуванню, та мотиви ухваленого Комісією рішення

 

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями частини першої та другої статті 131¹ Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює підтримання публічного обвинувачення в суді; організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними; представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, загальні права і обов’язки прокурора визначено Законом України «Про прокуратуру».

Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 19 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.