Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів (далі – Комісія), у складі: головуючого Гнатіва А.Я., членів: Війтовича Л.М., Житного О.О., Отвіновського П.Л., Поліщука В.В., Стуконога О.І., Томак М.В., Цуркана М.І., Юзькова О.В., розглянувши висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях керівника Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області Шпака В.В., заступника керівника цієї ж прокуратури Висоцької О.В., прокурорів Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області Давидюка Р.М. та Давидюк В.В. у дисциплінарному провадженні № 07/3/2-292дс-70дп-23,

 

УСТАНОВИЛА:

 

1. Відомості про прокурорів, стосовно яких здійснюється дисциплінарне провадження

 

Шпак Віталій Васильович в органах прокуратури працює з квітня 2007 року, а на посаді керівника Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області – з 15 березня 2021 року до цього часу.

Присягу працівника прокуратури склав 04 лютого 2011 року, з положеннями Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів ознайомлений 07 лютого 2019 року.

Характеризується позитивно. Дисциплінарних стягнень не має.

Висоцька Олена Володимирівна в органах прокуратури працює з лютого 2004 року, а на посаді заступника керівника Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області – з 29 березня 2021 року до цього часу.

 Присягу працівника прокуратури склала 04 лютого 2011 року, з положеннями Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів ознайомлена 14 лютого 2019 року.

Характеризується позитивно. Дисциплінарних стягнень не має.

Давидюк Роман Миколайович в органах прокуратури працює з листопада 2011 року, а на посаді прокурора Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області – з 30 березня 2021 року до цього часу.

 Присягу працівника прокуратури склав 26 жовтня 2012 року, з положеннями Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів ознайомлений 08 лютого 2019 року.

Характеризується посередньо. Дисциплінарних стягнень не має.

Давидюк Віталія Віталіївна в органах прокуратури працює з листопада 2013 року, а на посаді прокурора Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області – з 30 березня 2021 року до цього часу.

Присягу працівника прокуратури склала 07 липня 2014 року, з положеннями Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів ознайомлена 07 лютого 2019 року.

Характеризується позитивно. Дисциплінарних стягнень не має.

 

2. Відомості щодо етапів дисциплінарного провадження

За результатами перевірки членом Комісії 07 червня 2023 року складено висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурорів Шпака В.В., Висоцької О.В., Давидюка Р.М., Давидюк В.В., який разом з матеріалами дисциплінарного провадження передано на розгляд Комісії.

Скаржників та прокурорів своєчасно та належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії.

На засідання Комісії з’явилися прокурори Шпак В.В., Давидюк Р.М., Давидюк В.В. Прокурором Висоцькою О.В. надіслано листа про надання згоди на розгляд висновку за її відсутності.

 Від скаржників участь у засіданні взяли: начальник відділу запобігання правопорушенням в органах прокуратури управління внутрішньої безпеки Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора ОСОБА_1 та прокурори цього ж відділу ОСОБА_2 і ОСОБА_3, а також начальник відділу кадрової роботи та державної служби Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_4.

За наведених обставин Комісія, ураховуючи вимоги пункту 1 частини третьої статті  47 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (далі – Закон № 1697‑VII), прийняла рішення про розгляд висновку за відсутності прокурора Висоцької О.В.

 

 3. Зміст дисциплінарної скарги

4. Обставини, встановлені під час здійснення дисциплінарного провадження

Заслухавши доповідача – члена Комісії Отвіновського П.Л., прокурорів Шпака В.В., Давидюка Р.М., Давидюк В.В., представників скаржників – ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2, вивчивши висновок, дослідивши матеріали перевірки, встановлено таке.

Шпак В.В., обіймаючи посаду керівника Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області, будучи обізнаним про перебування з 2014 року у зареєстрованому шлюбі підлеглих прокурорів Давидюка Р.М. та Давидюк В.В. упродовж листопада 2021 року – липня 2022 року прийняв рішення в порядку частини першої статті 37 КПК України у 10 кримінальних провадженнях (починаючи з № (конфіденційна інформація) до № (конфіденційна інформація)) про призначення Давидюка Р.М. старшим групи прокурорів з одночасним призначенням до складу груп Давидюк В.В.

Також, Шпаком В.В. у цей же період прийнято рішення в порядку частини першої статті 37 КПК України у 12 кримінальних провадженнях (починаючи з № (конфіденційна інформація) до № (конфіденційна інформація)) про призначення Давидюк В.В. старшою групи прокурорів з одночасним включенням до складу груп Давидюка Р.М.

Заступником керівника Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області Висоцькою О.В. упродовж березня 2021 року – січня 2023 року прийнято рішення у 75 кримінальних провадженнях (починаючи з № (конфіденційна інформація) до № (конфіденційна інформація)) про призначення Давидюка Р.М. старшим групи прокурорів з одночасним призначенням до складу груп Давидюк В.В.

Також Висоцькою О.В. упродовж листопада 2021 року – січня 2023 року прийнято рішення у 126 кримінальних провадженнях (починаючи з № (конфіденційна інформація) до № (конфіденційна інформація)) про призначення Давидюк В.В. старшою групи прокурорів з одночасним включенням до складу груп Давидюка Р.М.

Прокурор Давидюк Р.М., володіючи інформацією про призначення його старшим групи прокурорів у 54 кримінальних провадженнях (починаючи з № (конфіденційна інформація) до № (конфіденційна інформація))  з одночасним включенням у групу його дружини – Давидюк В.В., не повідомив свого безпосереднього керівника про наявність у нього у зв’язку з цим конфлікту інтересів. У цих провадженнях ухвалено остаточні судові рішення.

Прокурор Давидюк В.В., володіючи інформацією про призначення її старшим групи прокурорів у 79 кримінальних провадженнях (починаючи з № (конфіденційна інформація) до № (конфіденційна інформація)) з одночасним включенням у групу її чоловіка – Давидюка Р.М., не повідомила свого безпосереднього керівника про наявність у неї у зв’язку з цим конфлікту інтересів. У цих провадженнях також ухвалено остаточні судові рішення.

Також встановлено, що Давидюк Р.М. у 61 кримінальному провадженні, які перебували на стадії досудового розслідування та судового розгляду (починаючи з № (конфіденційна інформація) до № (конфіденційна інформація)), де він виконував роль старшого групи прокурорів, із порушенням строку, передбаченого у пункті 2 частини першої статті 28 Закону №1700-VII, повідомив свого керівника про конфлікт інтересів.

Аналогічно Давидюк В.В. у 22 кримінальних провадженнях, які перебували на стадії досудового розслідування (починаючи з № (конфіденційна інформація) до № (конфіденційна інформація)), де роль старшого групи прокурорів виконував її чоловік – Давидюк Р.М., із порушенням строку, передбаченого у пункті 2 частини першої статті 28 Закону №1700-VII, повідомила свого керівника про конфлікт інтересів у цих провадженнях.

Так само й у 5 кримінальних провадженнях (№ № (конфіденційна інформація)), у яких вона виконувала роль старшого групи прокурорів, із порушенням вищевказаного строку повідомила свого керівника про конфлікт інтересів.

Окрім цього встановлено, що у низці кримінальних проваджень прокурорами Давидюк Р.М. та Давидюк В.В. під час спільного перебування у складі груп прокурорів з визначенням ролі одного з них – старшого групи, тобто фактично під час потенційного конфлікту інтересів, вчинено процесуальні дії та прийнято процесуальні рішення (повідомлення про підозру, складення обвинувальних актів, підтримання публічного обвинувачення тощо).

5. Пояснення прокурорів

6. Правові джерела, що підлягають застосуванню, та мотиви ухваленого Комісією рішення

 

Надаючи юридичну оцінку діям прокурорів Шпака В.В., Висоцької О.В., Давидюка Р.М., Давидюк В.В., Комісія виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи прокуратури України та їх посадові особи зобов’язані діяти в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 2 частини першої статті 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, загальні права і обов’язки прокурора визначено Законом №1697-VII.

Відповідно до частини 4 статті 19 Закону № 1697-VII прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з Нормами професійної відповідальності та переліком необхідних прав та обов’язків прокурорів, прийнятих 23 квітня 1999 року Міжнародною Асоціацією прокурорів, прокурори зобов’язані завжди підтримувати честь та гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, правил та етики їх професії, в будь-який час дотримуватись найбільш високих норм чесності.

Відповідно до пунктів 1, 3 Керівних принципів, що стосуються державних обвинувачів, які прийняті восьмим конгресом Організації об’єднаних націй з попередження злочинності та поводженню з правопорушниками (Гавана, Куба, 27 серпня – 07 вересня 1990 року) особи, відібрані для здійснення судового переслідування, повинні мати високі моральні якості та здібності, а також відповідну підготовку та кваліфікацію.

Особи, які здійснюють судове переслідування, будучи найважливішими представниками системи відправлення кримінального правосуддя, завжди зберігають честь та гідність своєї професії.

Відповідно до статті 9 КПК України, під час кримінального провадження прокурор зобов’язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Частиною першою статті 37 КПК України визначено, що у разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів.

Згідно з частиною першою статті 77 КПК України прокурор, слідчий, дізнавач не має права брати участь у кримінальному провадженні, якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім’ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

Статтею 1 Закону № 1700-VII до членів сім’ї віднесено особу, яка перебуває у шлюбі із суб’єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, та діти зазначеного суб’єкта до досягнення ними повноліття – незалежно від спільного проживання із суб’єктом.

Потенційний конфлікт інтересів визначено як наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Приватний інтерес згідно із вказаним Законом – це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, зокрема, зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, а також ті, що виникають у зв’язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Підпунктом «е» пункту 1 частини першої статті 3 Закону № 1700-VII посадових та службових осіб органів прокуратури визнано суб’єктами, на яких поширюється дія цього Закону.

Статтею 28 Закону № 1700-VII на осіб, зазначених у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, покладено обов’язок: вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Відповідно до статті 5 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів (далі – Кодекс), професійна діяльність прокурора має ґрунтуватися на неухильному дотриманні конституційних принципів верховенства права та законності.

При здійсненні повноважень прокурор зобов’язаний діяти відповідно до закону, своєчасно вживати вичерпних заходів для їх належного виконання. Він повинен вживати всіх можливих заходів щодо недопущення виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів, повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли він дізнався чи повинен був дізнатися про наявність у нього реального чи потенційного конфлікту інтересів, безпосереднього керівника.

Згідно із статтею 14 Кодексу, у разі виникнення конфлікту інтересів прокурор зобов’язаний діяти відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до статті 19 Кодексу прокурор має суворо дотримуватись обмежень, передбачених антикорупційним законодавством, не допускати будь‑яких проявів корупції.

Згідно з пунктом 9.5 наказу Генерального прокурора «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні» від 30 вересня 2021 року №309 (далі - наказ № 309) старший групи прокурорів здійснює керівництво такою групою, у зв’язку із чим забезпечує загальне планування, розподіл обов'язків і навантаження між членами групи, їх доступ до накопиченої інформації, обмін потрібною інформацією, контроль за своєчасністю та повнотою проведення процесуальних і слідчих дій, урахування мотивованих позицій прокурорів групи щодо додержання вимог законодавства, виконання завдань кримінального провадження, реагування на факти порушень вимог кримінального процесуального законодавства.

Пунктом 22.1 наказу № 309 старших прокурорів груп прокурорів відповідно до вимог законодавства зобов’язано організовувати та координувати діяльність прокурорів групи, узгоджувати їх процесуальні позиції, у тому числі шляхом надання відповідних доручень, які долучати до наглядового провадження, та надано низку інших повноважень.

Відповідно до розділу 13 методичних рекомендацій НАЗК від 21 жовтня 2022 року № 13 щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції (далі – Методичні рекомендації), за порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів та інших обмежень щодо запобігання корупції особа може бути притягнута, зокрема, до адміністративної та дисциплінарної відповідальності.

Пунктом 13.3 цих рекомендацій передбачено настання дисциплінарної відповідальності у випадках: 1) неповідомлення особою безпосереднього керівника про наявність у неї потенційного конфлікту інтересів; 2) невжиття керівником заходів щодо врегулювання конфлікту інтересів у підлеглого; 3) непередачу в управління корпоративних прав чи порушення особою строків такої передачі, неповідомлення чи порушення строку повідомлення Національного агентства про таку передачу в управління підприємств та корпоративних прав, ненадання до Національного агентства нотаріально завіреної копії договору про таку передачу.

Оцінивши поведінку Шпака В.В., Висоцької О.В., Давидюка Р.М. та Давидюк В.В. на предмет відповідності наведеним  вимогам Комісія дійшла висновку про наявність ознак порушення прокурорами відповідних приписів законодавства, підзаконних актів та стандартів прокурорської етики з огляду на таке.

Шпак В.В. та Висоцька О.В., перебуваючи на адміністративних посадах керівника та заступника керівника Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області, у порушення вимог пункту 1 частини першої статті 28 Закону № 1700-VII, упродовж тривалого періоду часу не вживали заходів щодо недопущення виникнення потенційного конфлікту інтересів у прокурорів цієї ж прокуратури Давидюка Р.М. та Давидюк В.В.

Натомість саме вони створили передумови до виникнення конфлікту інтересів між подружжям Давидюків шляхом прийняття значної кількості процесуальних рішень в порядку статті 37 КПК України про створення/зміну груп прокурорів із включенням цих осіб до складу таких груп із покладанням ролі старшого групи на одного з них.

Водночас Давидюк Р.М. та Давидюк В.В. у порушення вимог пункту 2 частини першої статті 28 Закону № 1700-VII, у значній кількості кримінальних проваджень не повідомили свого безпосереднього керівника про наявність у них потенційного конфлікту інтересів, а у інших кримінальних провадженнях – здійснили такі повідомлення із порушенням строку, передбаченого у вищевказаному приписі Закону № 1700-VII.

Таким чином, прокурори Шпак В.В., Висоцька О.В., Давидюк Р.М. та Давидюк В.В. порушили вимоги пункту 3 частини четвертої статті 19 Закону № 1697-VII, статей 9, 77 КПК України, частини першої статті 28 Закону № 1700‑VII, статей 5, 14, 19 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, чим вчинили дисциплінарні проступки, передбачені пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII (вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, а також систематичне грубе порушення правил прокурорської етики).

До пояснень прокурора Шпака В.В. про те, що Методичними рекомендаціями не передбачено можливості притягнення до кримінальної, адміністративної чи дисциплінарної відповідальності за невжиття заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів, слід віднестись критично з огляду на таке.

Розділом 13 Методичних рекомендацій встановлено, що за порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів та інших обмежень щодо запобігання корупції особа може бути притягнута, зокрема, до адміністративної та дисциплінарної відповідальності.

Окрім цього, припис пункту 1 частини першої статті 28 Закону № 1700‑VII достатньо чітко та недвозначно вказує на те, що особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону (зокрема й посадові та службові особи органів прокуратури), зобов’язані вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів.

Згідно з академічним тлумачним словником української мови, розміщеним на веб-сторінці http://sum.in.ua/s/nedopushhennja, «недопущення» тлумачиться як створення перешкоди, неможливості для здійснення, появи і т. ін. чого-небудь, заборона брати участь у чомусь, займатися, користуватися і т. ін. чим-небудь.

На цім, роль керівника органу прокуратури, як організатора діяльності підрозділу державної установи, полягає не лише у тому, щоб урегульовувати конфлікт інтересів у разі його виникнення (за алгоритмом, встановленим у пункті 4 частини першої статті 28 Закону № 1700-VII), а й вживати превентивних заходів для недопущення виникнення такого конфлікту. Зокрема, дії Шпака В.В. мали полягати в утриманні від прийняття процесуальних рішень про включення до складу групи прокурорів подружжя Давидюків із визначенням ролі старшого прокурора таких груп за одним із них.

Комісія також вважає неспроможними пояснення Висоцької О.В., відповідно до яких їй не було відомо про те, що Давидюк Р.М. та Давидюк В.В. перебувають у зареєстрованому шлюбі, оскільки згідно з поясненнями цих прокурорів, керівництву окружної прокуратури було відомо про їх сімейний статус, однак це не вплинуло на їх рішення про обопільне включення до складу груп прокурорів. На цім потрібно й врахувати, що у подружжя одне прізвище.

Вчинення Шпаком В.В., Висоцькою О.В., Давидюком Р.М. та Давидюк В.В. дисциплінарних проступків підтверджено:

– відомостями, що містяться у дисциплінарних скаргах виконувача обов’язків керівника Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора та керівника Житомирської обласної прокуратури;

– поясненнями прокурорів Шпака В.В., Висоцької О.В., Давидюка Р.М. та Давидюк В.В.;

– постановами прокурорів Шпака В.В. та Висоцької О.В. про призначення/зміну груп прокурорів у кримінальних провадженнях, наведених у дисциплінарних скаргах;

– листом НАЗК від 04 травня 2023 року № 200-03/9740-23;

– листом НАЗК від 13 квітня 2023 року № 200-03/7890-23;

– листом НАЗК від 21 квітня 2023 року № 200-03/8603-23;

– копією книги обліку усних та письмових повідомлень про конфлікт інтересів в Бердичівській окружній прокуратурі;

– рапортами (повідомленнями) Давидюка Р.М. керівнику Бердичівської окружної прокуратури від 30 січня, 07, 09 лютого, 09, 13 березня 2023 року про зміну груп прокурорів у низці кримінальних проваджень у зв’язку з конфліктом інтересів;

– рапортами (повідомленнями) Давидюк В.В. керівнику Бердичівської окружної прокуратури від 30 січня та 22 лютого 2023 року про зміну груп прокурорів у низці кримінальних проваджень у зв’язку з конфліктом інтересів;

– матеріалами службового розслідування, проведеного на підставі наказу керівника Житомирської обласної прокуратури від 06 лютого 2023 року № 24к.

При вирішенні питання щодо дати вчинення Шпаком В.В., Висоцькою О.В., Давидюком Р.М. та Давидюк В.В. дисциплінарного проступку Комісія зважає на наступне.

Правові позиції Верховного Суду дають підстави для твердження про необхідність оперувати у практичній діяльності поняттям «триваюче правопорушення», а відтак днем обчислення річного строку для накладення на  прокурора дисциплінарного стягнення буде день належного виконання ним установленого обов’язку або день припинення правопорушення (рішення від 30 січня 2019 року у справі № 9901/921/18, від  05 березня 2018 року у справі №  800/422/17, від 27 травня 2019 року у справі № 9901/196/19 тощо).

Так, постановою Великої Палати Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі № 9901/315/19 визначено поняття триваючого правопорушення, як безперервного стану протиправної бездіяльності через невиконання та неналежне виконання своїх обов’язків.

Застосовуючи наведені підходи, Комісія дійшла висновку, що Шпаком В.В., Висоцькою О.В., Давидюком Р.М. та Давидюк В.В. вчинено продовжувані дисциплінарні проступки.

Початком вчинення проступку Шпаком В.В. слід вважати 10 листопада 2021 року (дата винесення першої постанови про призначення групи прокурорів з ознаками потенційного конфлікту інтересів), а закінченням – 13 березня 2023 року, коли ним надано письмову вказівку (резолюцію) Висоцькій О.В. про зміну групи прокурорів за рапортом Давидюка Р.М.

Початком вчинення проступку Висоцькою О.В. слід вважати 19 березня 2021 року (дата винесення першої постанови про призначення групи прокурорів з ознаками конфлікту інтересів), а закінченням – 13 березня 2023 року, коли нею змінено групу прокурорів за вказівкою (резолюцією) Шпака В.В., тобто вжито заходів для врегулювання конфлікту інтересів.

Дисциплінарний проступок Давидюка Р.М. та Давидюк В.В. розпочався у березні 2021 року, коли їх спільно призначено у групу прокурорів у кримінальному провадженні з ознаками конфлікту інтересів. Строком закінчення проступку слід вважати 22 лютого 2023 року (Давидюк В.В.) та 13 березня 2023 року (Давидюк Р.М.), коли ними подано рапорти (повідомлення) про конфлікт інтересів.

Відтак, з урахуванням приписів частини четвертої статті 48 Закону №1697-VII, річний строк для накладення на прокурорів Шпака В.В., Висоцьку О.В., Давидюка Р.М. та Давидюк В.В. дисциплінарного стягнення за ці проступки не сплинув.

При виборі виду дисциплінарного стягнення стосовно вищезгаданих прокурорів Комісія враховує триваючий характер проступку, його наслідки, а саме – прийняття остаточних процесуальних рішень у значній кількості кримінальних проваджень в умовах потенційного конфлікту інтересів державних обвинувачів, осіб прокурорів, які характеризуються позитивно (за виключенням Давидюка Р.М.), ступінь їх вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення, відсутність застосованих та незнятих дисциплінарних стягнень і тривалий час роботи в органах прокуратури. Також Комісія зважає на визнання прокурорами своєї вини та їх щире каяття.

Водночас Комісія враховує й те, що на вихованні подружжя Давидюків перебуває дитина, яка тривалий час хворіє і потребує ретельного догляду.

Сукупність зазначених вище обставин вказує на наявність підстав для застосування до Шпака В.В., Висоцької О.В., Давидюка Р.М. та Давидюк В.В. дисциплінарних стягнень у виді догани, які Комісія вважає пропорційними вчиненим ними проступкам. 

Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення у дисциплінарному провадженні, не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 47–49, 77, 78 Закону № 1697-VII, пунктами 110–112, 115, 117 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісія,

 

ВИРІШИЛА:

 

Притягнути керівника Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області Шпака Віталія Васильовича, заступника керівника цієї прокуратури – Висоцьку Олену Володимирівну, прокурорів Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області Давидюка Романа Миколайовича та Давидюк Віталію Віталіївну до дисциплінарної відповідальності та накласти на кожного з них дисциплінарне стягнення у виді догани.

Копію рішення направити керівнику Житомирської обласної прокуратури Білошицькому О.В. для застосування накладеного дисциплінарного стягнення, виконувачу обов’язків керівника Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора Дзюбі І.І., прокурорам Шпаку В.В., Висоцькій О.В., Давидюку Р.М., Давидюк В.В.  

Прокурори можуть оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення чи отримання ними поштою копії рішення.