Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

1. Відомості про прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження

За вказаних обставин скаржник вважав, що в діях Левкулича О.І. вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII – невиконання чи неналежне виконання службових обов’язків, та у зв’язку з цим він підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності.

4.1. Пояснення прокурора та інших осіб

 

Прокурор Левкулич О.І. пояснив, що ним здійснювалось процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) від 30 січня 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 191 та частиною першою статті 366 КК України, у якому ним 10 червня 2020 року погоджено повідомлення ОСОБА_4 про підозру у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, а 31 липня 2020 року затверджено обвинувальний акт. Водночас, обвинувальний акт судом отримано лише 20 січня 2021 року, тобто поза межами строків досудового розслідування, визначених статтею 219 КПК України.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 27 грудня 2022 року зазначене кримінальне провадження закрито на підставі пункту 10 частини першої статті 284 КПК України. Під час судового розгляду він не заперечував проти закриття кримінального провадження.

Левкулич О.І. визнав свою провину у несвоєчасному направленні обвинувального акта до суду поза межами встановлених статтею 219 КПК України строків досудового розслідування.

Щодо участі у судових засіданнях Левкулич О.І. пояснив наступне:

– 07 лютого 2022 року та 10 березня 2022 року йому стало відомо, що у судове засідання не прибули учасники (обвинувачений, захисник, потерпілий), тому він надіслав до суду клопотання про відкладення розгляду;

– 19 квітня та 17 травня 2022 року не прибув обвинувачений;

– 13 червня 2022 року не з’явився потерпілий, а тому він подав клопотання про перенесення судового розгляду;

– 02 серпня 2022 року судове засідання перенесено за клопотанням обвинуваченого та його захисника, а тому ним також до суду направлено клопотання про перенесення судового засідання;

– 23 серпня 2022 року судове засідання перенесено за його клопотанням у зв’язку із загрозою ракетних обстрілів;

– 07 жовтня 2022 року та 21 листопада 2022 року через неявку до суду обвинуваченого, потерпілого та захисника ним подано клопотання про перенесення судового засідання;

– 21 грудня 2022 року через неявку до суду обвинуваченого захисника та потерпілого, а також у зв’язку із його хворобою перенесено судове засідання.

Окрім того, Левкулич О.І. зазначив, що, на його думку, строк притягнення його до дисциплінарної відповідальності закінчився ще 22 грудня 2022 року, та вважає, що дисциплінарне провадження підлягає закриттю.

Перший заступник керівника Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_5 пояснив, що прокурором Левкуличем О.І. здійснювалось процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) від 30 січня 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_4, у якому Левкуличем О.І. 10 червня 2020 року погоджено повідомлення ОСОБА_4 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, якими завдано державі збитків на 237 тис. грн., а 31 липня 2020 року затверджено обвинувальний акт. Водночас, обвинувальний акт судом отримано лише 20 січня 2021 року, тобто поза межами строків досудового розслідування, визначених статтею 219 КПК України.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 27 грудня 2022 року зазначене кримінальне провадження закрито на підставі пункту 10 частини першої статті 284 КПК України. Участь у судових засіданнях брав прокурор Левкулич О.І.

Про допущення Левкуличем О.І. порушення строків досудового розслідування йому вперше стало відомо лише 27 грудня 2022 року, у зв’язку з закриттям судом вказаного кримінального провадження.

У ході судового розгляду кримінального провадження в Ужгородському міськрайонному суді за обвинуваченням ОСОБА_4 засідання неодноразово відкладалися у зв’язку з неявкою учасників кримінального провадження.

На адресу окружної прокуратури надійшло 8 судових повісток про участь прокурора у судовому засіданні, які далі, як правило, відповідно до його резолюції адресувались прокурору Левкуличу О.І.

Із призначених судом 19 засідань у справі у 12 випадках засідання не відбулося. У 9 випадках судовий розгляд справи відкладено на підставі поданих до суду прокурором Левкуличем О.І. відповідних клопотань, у яких останній вказував серед причин неявки «зайнятість у проведенні слідчих (розшукових) дій в іншому кримінальному провадженні».

На щоденних оперативних нарадах Левкулич О.І. доповідав, що судові засідання відкладались з причин неявки інших учасників кримінального провадження.

Натомість матеріали судової справи та наглядове провадження відповідних клопотань прокурора Левкулича О.І. не містять, відомості про їх реєстрацію у ІС «СЕД» відсутні.

ОСОБА_5 вважав, що окрім порушення прокурором Левкуличем О.І. строків досудового розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні, ним також допущено порушення розумних строків його судового розгляду, який тривав майже два роки, що призвело до уникнення кримінальної відповідальності особою, яка вчинила злочин та заподіяла державі значної шкоди.

Пояснення аналогічного змісту надав керівник Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_6.

Слідчий СВ Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції (далі – РУП ГУНП) в Закарпатській області ОСОБА_3 пояснив, що ним безпосередньо здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) від 30 січня 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 191 та частиною першою статті 366 КК України, у якому ним 10 червня 2020 року підготовлено, а прокурором Левкуличем О.І. погоджено повідомлення про підозру ОСОБА_4. За результатами досудового розслідування ним 31 липня 2020 року складено обвинувальний акт, який разом із матеріалами досудового розслідування передано прокурору Левкуличу О.І. для затвердження. Відповідно до інформації з ЄРДР йому відомо, що 31 липня 2020 року Левкуличем О.І. затверджено обвинувальний акт. Яким чином та коли його направлено до Ужгородського міськрайонного суду, йому невідомо.

Після завершення досудового розслідування матеріали кримінального провадження № (конфіденційна інформація) передано ним особисто до Ужгородської окружної прокуратури для подальшого їх спрямування за належністю до суду.

Спеціаліст Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_7 пояснила, що обвинувальний акт із додатками у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) 31 липня 2020 року надійшов до окружної прокуратури та зареєстрований за № 369 вх-20.

Далі 20 січня 2021 року прокурором Левкуличем О.І. надано на реєстрацію вихідний супровідний лист за № 07.34-99-318вих-21.

До окружної прокуратури обвинувальний акт у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) з Ужгородського міськрайонного суду не повертався.

До своїх пояснень ОСОБА_7 долучила виписку із книги обліку обвинувальних актів, направлених для затвердження до прокуратури.

Прокурор Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_8 пояснив, що ним безпосередньо процесуальні та слідчі дії у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) не проводились.

Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснювалось прокурором Левкуличем О.І.

Начальник відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_9 пояснила, що 02 січня 2023 року до галузевого відділу обласної прокуратури надійшов лист виконувача обов’язків керівника Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_5 із довідкою про правову позицію щодо законності ухвали Ужгородського міськрайонного суду від 27 грудня 2022 року у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) стосовно ОСОБА_4.

За результатами вивчення матеріалів цього кримінального провадження та наглядового провадження, а також аналізу наданої Ужгородським міськрайонним судом інформації щодо ходу судового розгляду обвинувального акта стосовно ОСОБА_4 встановлено, що досудове розслідування у зазначеному провадженні закінчено поза межами визначених у статті  219 КПК України строків з вини прокурора Левкулича О.І., який здійснював процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, затвердив обвинувальний акт 31 липня 2020 року (у межах строків, які спливали 11 серпня 2020 року), однак надіслав його до суду лише 20 січня 2021 року, тобто через 6 місяців після його затвердження та закінчення строків досудового розслідування.

Вважала, що Левкулич О.І. під час підтримання публічного обвинувачення у суді, достовірно знаючи, що строк досудового розслідування закінчився, попри неодноразові неявки учасників кримінального провадження до суду, належних заходів щодо забезпечення їх явки не вживав, натомість сам надав до суду шість клопотань про відкладення судового розгляду з метою його затягування та штучного створення умов для спливу строків притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Вказані обставини знайшли своє підтвердження під час проведення 26 січня 2023 року оперативної наради під головуванням першого заступника керівника обласної прокуратури ОСОБА_10. За її результатами стан організації процесуального керівництва у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) та підтримання державного обвинувачення визнано таким, що не відповідає вимогам КПК України, на що вказано керівництву окружної прокуратури.

Пояснення аналогічно змісту надав перший заступник керівника обласної прокуратури ОСОБА_10.

 

4.2. Обставини, встановлені під час опрацювання документів та інших матеріалів

 

Під час перевірки у дисциплінарному провадженні із Закарпатської обласної прокуратури, Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області отримано низку документів. За результатами їх опрацювання встановлено таке.

31 липня 2020 року Ужгородським ВП Ужгородським РУП до Ужгородської окружної прокуратури спрямовано матеріали кримінального провадження № (конфіденційна інформація). Вказане підтверджується відомостями, внесеними до ІС «СЕД» про надходження матеріалів до прокуратури. Серед іншого, в них міститься інформація, що обвинувальний акт прокурором Левкуличем О.І. направлено до суду 20 січня 2021 року.

Відповідно до витягу із ЄРДР у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) безпосередньо прокурором Левкуличем О.І. вчинено відмітки, що 31 липня 2020 року затверджено обвинувальний акт та скеровано його до Ужгородського міськрайонного суду.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 20 вересня 2021 року у справі № (конфіденційна інформація) обвинувальний акт у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) повернуто прокурору для усунення недоліків.

Прокурором Левкуличем О.І. 27 вересня 2021 року подано апеляційну скаргу на зазначену ухвалу. За результатами її розгляду ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 22 грудня 2021 року апеляційну скаргу прокурора задоволено, ухвалу суду першої інстанції скасовано і у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) призначено новий розгляд обвинувального акта у суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 27 грудня 2022 року кримінальне провадження № (конфіденційна інформація) за обвинуваченням ОСОБА_4 закрито на підставі пункту 10 частини першої статті 284 КПК України у зв’язку із закінченням строків досудового розслідування, визначених статтею 219 КПК України.

Згідно із листом керівника апарату Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 березня 2023 року № 308/771/21/27/2023 та долученими до нього копіями документів встановлено, що відповідно до журналів судового засідання у кримінальному проваджені (справа № (конфіденційна інформація) за обвинуваченням ОСОБА_4 судові засідання неодноразово відкладалися та переносилися з причин неявки учасників кримінального провадження та безпосередньо прокурора Левкулича О.І.

Зокрема, такі судові засідання не відбулися з причин неявки прокурора Левкулича О.І. у зв’язку з направленням ним (у тому числі неодноразово – у день призначення судового засідання) клопотань про їх відкладення, які призначалися на 28 травня 2021 року; 07 лютого 2022 року; 10 березня 2022 року; 13 червня 2022 року; 02 серпня 2022 року; 23 серпня 2022 року; 07 жовтня 2022 року; 21 листопада 2022 року, що підтверджено окремими копіями журналів судових засідань.

Також судом надано копії повісток про виклик прокурора Левкулича О.І. у судові засідання у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація).

Доповідною запискою заступника начальника відділу обласної прокуратури ОСОБА_11 від 24 січня 2023 року, складеною на ім’я першого заступника керівника обласної прокуратури ОСОБА_10 та погодженою з начальником відділу ОСОБА_9 та начальником управління ОСОБА_12, визнано неналежне виконання службових обов’язків прокурором Левкуличем О.І., порушення строків досудового розслідування у кримінальному проваджені № (конфіденційна інформація) та затягування його судового розгляду.

Згідно з довідкою від 28 грудня 2022 року про правову позицію і законність рішення суду першої інстанції у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) прокурор Левкулич О.І. та керівники окружної прокуратури ОСОБА_13 та ОСОБА_5 погодились з ухваленим Ужгородським міськрайонним судом рішенням від 27 грудня 2022 року про закриття зазначеного кримінального провадження у зв’язку із закінченням строків досудового розслідування.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, загальні права і обов’язки прокурора визначено Законом № 1697-VII.

Згідно зі статтею 3 Закону № 1697-VII діяльність прокуратури ґрунтується на засадах законності, справедливості, неупередженості та об’єктивності.

Відповідно до вимог пункту 3 частини четвертої статті 19 Закону  № 1697-VII прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до вимог пункту 2 наказу Генерального прокурора від 07 серпня 2020 року № 365 «Про загальні засади організації роботи в органах прокуратури України» прокурори усіх рівнів здійснюють свої повноваження лише в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України. Прокурори зобов’язані забезпечувати діяльність органів прокуратури на засадах верховенства права, законності, справедливості, неупередженості та об’єктивності.

Критерії, вимоги щодо ефективності виконання повноважень прокурором у сфері процесуального керівництва у кримінальних провадженнях встановлено відповідними нормами КПК України, вимогами наказу № 309 та наказу Генерального прокурора України від 28 березня 2019 року № 51 «Про затвердження Порядку організації діяльності прокурорів і слідчих органів прокуратури у кримінальному провадженні» (далі – Порядок № 51).

Статтею 2 КПК України встановлено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до положень статті 7 КПК України зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя та обов`язковість судових рішень, змагальність сторін, диспозитивність та розумність строків розгляду справи.

Частиною першою статті 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об’єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Згідно зі статтею 113 КПК України процесуальні строки – це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.

Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу (частина друга статті 113 КПК України).

Згідно з вимогами частини першої статті  219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань або винесення постанови про початок досудового розслідування у порядку, встановленому статтею 615 цього Кодексу, до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Частина третя цієї ж статті передбачає, що з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Згідно з пунктом 10 частини першої статті 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров’я особи.

Прокурор має право приймати процесуальні рішення у кримінальному провадженні виключно в межах процесуальних строків, зокрема, складати, затверджувати та направляти обвинувальний акт у кримінальному провадженні саме у межах строку досудового розслідування.

Кримінальним процесуальним законодавством не передбачено можливості передання обвинувального акта до суду поза межами строків досудового розслідування.

Таку правову позицію висловлено в постанові Верховного Суду від 21 квітня 2021 року у справі № 991/6516/20, в якій, зокрема, вказано, що відповідно до вимог частини першої статті 290 КПК України досудове розслідування вважається завершеним після повідомлення стороні захисту про його завершення та відкриття матеріалів. Дії слідчого і прокурора, передбачені частиною першою статті 291 та статтею 293 КПК України (складення обвинувального акта, його затвердження, вручення стороні захисту та направлення до суду), є формою завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні і не є підставою для зупинення процесуальних строків після ознайомлення сторонами з матеріалами кримінального провадження.

Як неодноразово зазначав Верховний Суд, кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке як етап кримінального провадження законодавець пов’язує в часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням). Тому в межах строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду (постанови Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 556/1381/18, від 01 липня 2021 року у справі № 752/3218/20, ухвали Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 712/6375/18, від 15 березня 2021 року у справі № 676/6116/18, від 05 квітня 2021 року  у справі № 676/804/20, від 21 квітня 2021 року у справі № 991/6516/20).

Передбачення процесуальним законом обов’язку прокурора якнайшвидше, але не пізніше визначеного законом процесуального строку після повідомлення особі про підозру звернутись до суду з обвинувальним актом або закрити кримінальне провадження, є гарантією фундаментального права людини на розгляд її справи упродовж розумного строку, закріпленого у пункті 1 статті шостої Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція), передбаченого статтею 7, частиною першою статті 21 КПК України, що підтверджується усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ).

Так, Велика палата ЄСПЛ у пункті 68 рішення у справі «Карт проти Туреччини» (Kart v. Turkey, заява № 8917/05) зазначила, що право на розгляд справи протягом розумного строку базується на необхідності гарантувати, що обвинуваченим не доведеться залишатись занадто довго у стані невизначеності щодо результатів кримінальних звинувачень проти них. Так само ЄСПЛ у пункті 18 рішення в справі «Вемхофф проти Німеччини» (Wemhoff v. Germany, заява   № 2122/64) вказав, що чітка мета відповідного положення пункту 1 статті шостої Конвенції у кримінальних справах полягає у забезпеченні того, щоби обвинувачені особи не перебували занадто довго під обвинуваченням та обвинувачення було визначене. У справі «Іванов проти України» (заява № 15007/02) зазначено, що стаття шоста Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в кримінальному провадженні застосовується у такий спосіб, щоб особа, яку звинувачено, не залишалася тривалий час у стані невизначеності щодо своєї долі (пункт 71).

Критерії, вимоги щодо ефективності виконання повноважень прокурором у сфері процесуального керівництва у кримінальних провадженнях встановлено відповідними нормами КПК України, Порядком № 51, який був чинний до 30 вересня 2021 року, та чинним наказом № 309.  

Відповідно до пункту 3 розділу IV Порядку № 51 прокурор у кримінальному провадженні, здійснюючи процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, відповідно до вимог законодавства забезпечує виконання завдань кримінального провадження з дотриманням його загальних засад, здійснює повноваження, передбачені КПК України. Аналогічні вимоги передбачено, зокрема, пунктом 11 чинного наказу № 309.

Безпосередні службові обов’язки прокурора Левкулича О.І. закріплено у наказі керівника Ужгородської місцевої прокуратури від 30 липня 2020 року № 10 «Про розподіл обов’язків між керівництвом та прокурорами Ужгородської місцевої прокуратури», наказі керівника Ужгородської окружної прокуратури від 14 жовтня 2022 року № 23 «Про розподіл обов’язків між керівництвом та прокурорами Ужгородської окружної прокуратури» (а також у аналогічних наказах керівництва місцевої/окружної прокуратур, які неодноразово змінено у досліджуваний проміжок часу). Так, до обов’язків прокурора Левкулича О.І. належало здійснення нагляду за додержанням законів відділом поліції № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області під час досудового розслідування кримінальних правопорушень, здійснення нагляду під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення в суді та участь у судовому провадженні, а також низка інших повноважень.

При наданні оцінки обставинам цього дисциплінарного провадження Комісія діє виключно в рамках компетенції, встановленої Законом, тобто оцінює тільки ті факти, які можуть свідчити про наявність або відсутність в діях прокурора складу дисциплінарного проступку та ступінь його вини.

Дисциплінарний проступок – це винне, протиправне діяння (бездіяльність), яке порушує трудову дисципліну у відповідному організованому колективі шляхом невиконання чи неналежного виконання своїх трудових обов’язків, за яке передбачене застосування дисциплінарних санкцій, визначених у чинному законодавстві.

Дії прокурора Левкулича О.І., зазначені у дисциплінарній скарзі, слід розглядати крізь призму їх відповідності чи невідповідності вимогам законів та нормативно-правових актів.

Прокурор Левкулич О.І., здійснюючи нагляд у формі процесуального керівництва за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) та підтримуючи публічне обвинувачення в суді, реалізуючи свої повноваження, мав виконувати завдання кримінального провадження, визначені статтею 2 КПК України, дотримуватись загальних засад судочинства, зокрема й таких, як розумність строків (статті 7, 28, 219 КПК України).

У кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) ОСОБА_4 повідомлено про підозру 10 червня 2020 року. Строк досудового розслідування у цьому провадженні в установленому порядку не продовжено.

Кримінальні правопорушення, передбачені частиною другою статті 191 та частиною першою статті 366 КК України, відповідно до вимог статті 12 КК України належать до злочинів. Отже, досудове розслідування мало б закінчитися протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру, тобто 11 серпня 2020 року.

Обвинувальний акт стосовно ОСОБА_4 у зазначеному кримінальному провадженні прокурором Левкуличем О.І. затверджено 31 липня 2020 року. Водночас, обвинувальний акт ним скеровано до Ужгородського міськрайонного суду лише 20 січня 2021 року, тобто майже через 6 місяців. Таким чином, звернення прокурора до суду з обвинувальним актом здійснено поза межами строку досудового розслідування з грубим, очевидним порушенням вимог кримінального процесуального законодавства.

Унаслідок допущених прокурором Левкуличем О.І. порушень вимог законодавства під час здійснення процесуального керівництва у вказаному кримінальному провадженні судом прийнято рішення про його закриття.

Надалі, усвідомлюючи відсутність іншої, аніж його закриття судом на підставі пункту 10 частини першої статті 284 КПК України, судової перспективи кримінального провадження № (конфіденційна інформація), прокурор Левкулич О.І. упродовж тривалого часу (аж до винесення Ужгородським міськрайонним судом 27 грудня 2022 року відповідної ухвали) вчиняв процесуальні дії, які завідомо не могли забезпечити виконання завдань кримінального провадження, що позбавляло ці його дії процесуального змісту й по суті було тяганиною, безцільним витрачанням ресурсів органів прокуратури та суду.

Обов’язки прокурора характеризують сутність його службової діяльності, адже саме через них виявляється його роль у реалізації повноважень держави.

Підставою для юридичної відповідальності прокурора – процесуального керівника є винесення ним незаконних і необґрунтованих процесуальних рішень, вчинення незаконних дій, бездіяльність, неналежне реагування на скарги учасників процесу, потурання порушенням закону з боку осіб, на яких поширюються його процесуальні повноваження.

Невикористання прокурором наданих йому законодавством повноважень під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні без поважних причин, що зумовлює, зокрема, закриття судом кримінального провадження у зв’язку із закінченням строків, свідчить про неналежне виконання прокурором своїх службових повноважень.

Унаслідок неналежного виконання своїх службових обов’язків прокурором Левкуличем О.І. втрачено можливість розгляду судом й вирішення по суті питання про кримінальну відповідальність особи, не виконано завдань кримінального процесу, неефективно витрачено організаційні й матеріальні ресурси на розкриття, розслідування кримінальних правопорушень та судовий розгляд кримінальних справ.

Оцінивши діяльність прокурора Левкулича О.І. на предмет відповідності наведеним вимогам чинного законодавства, Комісія дійшла висновку про наявність їх порушень, тобто про неналежне виконання прокурором Левкуличем О.І. своїх службових обов’язків під час здійснення процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення в суді у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація).

Таким чином, доводи, викладені в дисциплінарній скарзі, знайшли своє підтвердження.

Комісія вважає, що неналежне виконання прокурором Левкуличем О.І. своїх службових обов’язків підтверджено:

– постановами першого заступника керівника Ужгородської місцевої прокуратури від 30 січня 2020 року та 10 червня 2020 року про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні;

– повідомленням про підозру ОСОБА_4 від 10 червня 2020 року, погодженим прокурором Левкуличем О.І.;

– повідомленням від 31 липня 2020 року про завершення досудового розслідування;

– протоколом про надання доступу до матеріалів кримінального провадження від 31 липня 2020 року та ознайомлення із матеріалами досудового розслідування;

– обвинувальним актом від 31 липня 2020 року, затвердженим прокурором Левкуличем О.І.;

– супровідним листом № 07.34-99-3/8вих-21 від 20 січня 2021 року про направлення обвинувального акта до суду;

– інформацією із ІС «СЕД» про направлення 20 січня 2021 року обвинувального акта до суду;

– клопотаннями прокурора Левкулича О.І. про відкладення/перенесення судових засідань у кримінальному провадженні;

– листом Ужгородського ВП Ужгородського РУП від 31 липня 2020 року № 3971/106/25/2-2020 про направлення матеріалів кримінального провадження, обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування до Ужгородської окружної прокуратури;

– листом Ужгородського міськрайонного суду від 17 березня 2023 року №308/771/21/27/2023 про неодноразові відкладення/перенесення судових засідань з причин неявки учасників кримінального провадження з долученими до нього копіями судових повісток, журналів судових засідань та клопотань прокурора  Левкулича О.І.;

– доповідною запискою заступника начальника відділу обласної прокуратури ОСОБА_11, начальника відділу ОСОБА_9 та начальника управління ОСОБА_12 від 24 січня 2023 року про неналежне виконання службових обов’язків прокурором Левкуличем О.І. у кримінальному проваджені № (конфіденційна інформація);

– ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 22 грудня 2021 року у справі № (конфіденційна інформація);

– ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 27 грудня 2022 року у справі № (конфіденційна інформація);

– довідкою від 28 грудня 2022 року про правову позицію і законність рішення суду першої інстанції у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація), складеною прокурором Левкулич О.І. за погодженням із керівництвом окружної прокуратури;

– поясненнями прокурорів Левкулича О.І., ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_8, слідчого ОСОБА_3, спеціаліста Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_7.

Згідно з частиною четвертою статті 48 Закону № 1697-VII рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення або рішення про можливість подальшого перебування на посаді прокурора може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці.

При вирішенні питання щодо часу вчинення прокурором Левкуличем О.І дисциплінарного проступку Комісія зважає на таке.

Правові позиції Верховного Суду дають підстави для твердження про необхідність оперувати у практичній діяльності поняттям «триваюче правопорушення», а відтак днем обчислення річного строку для накладення на прокурора дисциплінарного стягнення є день належного виконання ним установленого обов’язку або день припинення правопорушення (рішення від 30 січня 2019 року у справі № 9901/921/18, від 05 березня 2018 року у справі № 800/422/17, від 27 травня 2019 року у справі № 9901/196/19 тощо).

Так, постановою Великої Палати Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі № 9901/315/19 визначено поняття триваючого правопорушення як безперервного стану протиправної бездіяльності через невиконання та неналежне виконання своїх обов’язків.

Прокурором Левкуличем О.І. вчинено триваюче дисциплінарне правопорушення.

Початком вчинення дисциплінарного проступку слід вважати день, наступний за періодом часу, в який, згідно із вимогами КПК України, прокурор мав виконати обов’язок якнайшвидше, але не пізніше визначеного законом процесуального строку після повідомлення особі про підозру звернутись до суду з обвинувальним актом або закрити кримінальне провадження. Таким днем є 11 серпня 2020 року.

Закінчене вчинення дисциплінарного проступку прокурором Левкуличем О.І. 27 грудня 2022 року, коли, за його участі в судовому засіданні, ухвалено остаточне рішення суду першої інстанції у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація).

З огляду на викладене, строк притягнення прокурора Левкулича О.І. до дисциплінарної відповідальності на час складення цього висновку не сплинув.

Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення у дисциплінарному провадженні, під час перевірки не встановлено.

Надаючи комплексну оцінку встановленим під час перевірки у дисциплінарному провадженні обставинам, Комісія вважає доводи дисциплінарної скарги обґрунтованими й такими, що знайшли своє об’єктивне підтвердження щодо неналежного виконання прокурором Левкуличем О.І. обов’язків у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація).

Прокурор Левкулич О.І. порушив вимоги пункту 3 частини четвертої статті 19 Закону № 1697-VII, статей 2, 7, 28, 219 КПК України, пункту 4 розділу II, пунктів 1, 3 розділу IV Порядку № 51, та пункту 11 наказу № 309, тобто вчинив дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 1 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII. Наявні підстави для притягнення його до дисциплінарної  відповідальності за неналежне виконання службових обов’язків.

Під час прийняття рішення у дисциплінарному провадженні щодо виду дисциплінарного стягнення, з огляду на вимоги частини третьої статті  48 Закону № 1697-VII, беру до уваги характер проступку, його наслідки, очевидність та грубість порушень, те, що вони підривають авторитет самого прокурора, органів прокуратури й держави в цілому, особу прокурора, ступінь його вини, вчинення ним дисциплінарного проступку у статусі прокурора, притягнутого до дисциплінарної відповідальності за аналогічні порушення, що вказує на систематичність вчинення ним порушень вимог закону та недосягнення цілей раніше застосованого до нього дисциплінарного стягнення, негативну службову характеристику, професійний досвід та період роботи в органах прокуратури.

З урахуванням викладеного Комісія дійшла висновку про наявність підстав для застосування до прокурора Левкулича О.І. передбаченого пунктом 2 частини першої статті 49 Закону № 1697-VII дисциплінарного стягнення у виді заборони на один рік на переведення до органу прокуратури вищого рівня та на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду.

Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення у дисциплінарному провадженні, Комісією не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 47–50, 77, 78 Закону № 1697-VII, пунктами 108, 110–112, 115–117 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісія

В И Р І Ш И Л А:

 

Притягнути прокурора Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області Левкулича Олександра Івановича до дисциплінарної відповідальності та накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді заборони на один рік на переведення до органу прокуратури вищого рівня та на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду.

Копію рішення направити керівнику Закарпатської обласної прокуратури для застосування накладеного дисциплінарного стягнення, прокурору Левкуличу О.І. та керівнику Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області.

Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.