Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів (далі – Комісія), у складі: головуючого Гнатіва А.Я., членів – Війтовича Л.М., Житного О.О., Захарової О.С., Отвіновського П.Л., Поліщука В.В., Стуконога О.І., Цуркана М.І., Юзькова О.В., розглянувши висновок про відсутність дисциплінарного проступку в діях прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора Іваніна П.В. у дисциплінарному провадженні № 07/3/2-738дс-234дп-22,

 

У С Т А Н О В И Л А:

 

1.Відомості про прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження

 

Іванін Павло Володимирович в органах прокуратури працює з січня 2017 року, з березня 2021 року на посаді прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора, а з 15 вересня 2021 року до цього часу – на посаді прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора.

Присягу працівника прокуратури склав 26 квітня 2017 року. З положеннями Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів ознайомлений 03 січня 2017 року.

Характеризується позитивно. Дисциплінарних стягнень не має.

 

2. Відомості щодо етапів дисциплінарного провадження

 

До Комісії 02 грудня 2022 року надійшла дисциплінарна скарга адвоката ОСОБА 1, який діє в інтересах ТОВ (конфіденційна інформація), про вчинення дисциплінарного проступку прокурором Іваніним П.В.

Автоматизованою системою дисциплінарну скаргу розподілено члену Комісії Війтовичу Л.М., яким 07 грудня 2022 року прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2-738дс-234дп-22 стосовно прокурора Іваніна П.В. та за результатами перевірки, проведеної в межах обставин, повідомлених у дисциплінарній скарзі, 25 травня 2023 року складено висновок про відсутність дисциплінарного проступку в діях прокурора Іваніна П.В.

Скаржника та прокурора своєчасно та належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії.

У засідання Комісії, яке відбулось 14 червня 2023 року, скаржник не прибув, надіславши заяву про розгляд висновку без його участі.

Прокурор Іванін П.В. надіслав заяву про можливість розгляду висновку без його участі, яку Комісією, враховуючи положення частини третьої статті 47 Закону № 1697-VII, задоволено та прийнято рішення про розгляд висновку за відсутності прокурора.

Прокурором Іваніним П.В. не забезпечено ефективного здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 189, частиною третьою статті 301 та частиною другою статті 355 Кримінального кодексу (далі – КК) України, що мало наслідком порушення вимог статей 2, 7, 9, 28, 36 Кримінального процесуального кодексу (далі – КПК) України, не виконано судове рішення про повернення майна ТОВ (конфіденційна інформація) та в його діях наявний конфлікт інтересів при виконанні ухвали суду про внесення відомостей в ЄРДР.

         На переконання скаржника, в діях прокурора Іваніна П.В. вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №  1697-VII  (далі – Закон № 1697-VII) – неналежне виконання службових обов’язків.

          

6. Правові джерела, що підлягають застосуванню, та юридична оцінка встановлених обставин

 

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи прокуратури України та їх посадові особи зобов’язані діяти в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, загальні права і обов’язки прокурора визначено Законом № 1697-VII.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону № 1697-VII серед іншого, на прокуратуру покладено нагляд за додержанням законів органами, що проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство.

Згідно з вимогами частини другої статті 16 Закону № 1697-VII, здійснюючи функції прокуратури, прокурор є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску, втручання і керується у своїй діяльності лише Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог статті 3 та пунктів 3, 4 частини четвертої статті 19 цього Закону діяльність прокуратури ґрунтується на засадах законності, справедливості, неупередженості та об’єктивності.

Прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, а також додержуватись правил прокурорської етики.

Положеннями статті 5 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого 27 квітня 2017 року всеукраїнською конференцією прокурорів (далі – Кодекс), професійна діяльність прокурора має ґрунтуватися на неухильному дотриманні конституційних принципів верховенства права та законності, при здійсненні повноважень він зобов’язаний діяти відповідно до закону, своєчасно вживати вичерпних заходів для їх належного виконання.

Згідно зі статтею 11, 15 Кодексу прокурор повинен постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність; своєю доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю та сумлінним виконанням службових обов’язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї.

Повинен здійснювати службові повноваження сумлінно, компетентно, вчасно і відповідально та має усвідомлювати, що його діяльність оцінюється з урахуванням рівня підготовки, знання законодавства, компетентності, ініціативності, комунікативних здібностей, здатності вчасно і якісно виконувати службові обов’язки та завдання.

Окрім цього, згідно з Нормами професійної відповідальності та переліком необхідних прав і обов’язків прокурорів, прийнятих Міжнародною асоціацією прокурорів 23 квітня 1999 року, прокурори зобов’язані завжди підтримувати честь та гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, правил та етики їх професії, в будь-який час дотримуватись найбільш високих норм чесності.

Згідно зі статтею 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження застосована належна правова процедура.

Професійна діяльність прокурора має ґрунтуватися на неухильному дотриманні конституційних принципів верховенства права та законності.

Частиною першою статті 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об’єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Повноваження прокурора у кримінальному провадженні визначені частиною другою статті 36 КПК України, зокрема, передбачено, що прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження та продовження строків досудового розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною другою та третьою статтею 37 КПК України прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення.

Критерії, вимоги щодо ефективності виконання повноважень прокурором у сфері процесуального керівництва у кримінальних провадженнях встановлено відповідними нормами КПК України, Порядком організації діяльності прокурорів і слідчих органів прокуратури у кримінальному провадженні, затвердженим наказом Генеральної прокуратури України від 28 березня 2019 року № 51 (далі – Порядок № 51), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04 квітня 2019 року за № 363/33334 (який діяв з 04.04.2019 до 30.09.2021), та наказом Генерального прокурора від 30 вересня 2021 року № 309 «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні                  (далі – Наказ № 309).   

Відповідно до пункту 3 розділу IV Порядку № 51 прокурор у кримінальному провадженні, здійснюючи процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, відповідно до вимог законодавства, забезпечує виконання завдань кримінального провадження з дотриманням його загальних засад, у тому числі повноту проведення досудового розслідування, захист учасників кримінального провадження.

Пунктом 11.3 наказу Офісу Генерального прокурора від 30 вересня 2021 року № 309 «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні» визначено обов’язок прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні, визначено обов’язок прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні, відповідно до вимог законодавства перевіряти дотримання визначених правил підслідності щодо проведення досудового розслідування у формі дізнання кримінальних проступків та досудового розслідування злочинів уповноваженими органами.

Згідно з підпунктами 11.1, 11.3 пункту 11 вищезазначеного наказу передбачено, що прокурор, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні, відповідно до вимог законодавства зобов’язаний здійснювати щоденний моніторинг ЄРДР, реагувати на факти невиконання слідчим, дізнавачем письмових вказівок прокурора та за наявності підстав ініціювати притягнення слідчого, дізнавача до відповідальності.

На час викладених у дисциплінарній скарзі обставин службові обов’язки прокурора Іваніна П.В. визначено Положенням про Департамент нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора, затвердженим наказами Генерального прокурора 29 грудня 2021 року № 404 та 14 грудня 2022 року № 281. Згідно з цим Положенням, серед іншого, на прокурорів другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності, у тому числі Іваніна П.В. покладено обов’язок щодо організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за додержанням законів при проведенні слідчих та негласних слідчих (розшукових) дій, участь у судовому провадженні та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях.

При наданні оцінки обставинам цього дисциплінарного провадження Комісія діє виключно в рамках компетенції, встановленої Законом, тобто оцінює тільки ті факти, які можуть свідчити про наявність або відсутність діях прокурора складу дисциплінарного проступку та ступінь його вини.

Дії прокурора Іваніна П.В., зазначені у дисциплінарній скарзі, слід розглядати через призму їх відповідності чи невідповідності вимогам законів та нормативно-правових актів.

Формуючи позицію щодо невиконання чи неналежного виконання прокурором Іваніним П.В. своїх службових обов’язків слід установити, зокрема, факт ухилення прокурора від вчинення дій, передбачених законом та посадовою інструкцією, в рамках виконання ним спеціальних повноважень або завідомо неякісне, із порушенням норм законодавства, виконання прокурором посадових обов’язків, що тягне за собою настання негативних наслідків.

Дисциплінарний проступок  – це винне, протиправне діяння (бездіяльність), яке порушує трудову дисципліну у відповідному організованому колективі шляхом невиконання чи неналежного виконання своїх трудових обов’язків, за яке передбачене застосування дисциплінарних санкцій, визначених у чинному законодавстві.

Підставою для юридичної відповідальності прокурора – процесуального керівника є винесення ним незаконних і необґрунтованих процесуальних рішень, вчинення незаконних дій, бездіяльність, неналежне реагування на скарги учасників процесу, потурання порушенням закону з боку осіб, на яких поширюються його процесуальні повноваження.

Так, прокурор Іванін П.В., будучи старшим групи прокурорів і здійснюючи нагляд у формі процесуального керівництва за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація), реалізуючи свої повноваження, зобов’язаний  виконувати завдання кримінального провадження, визначених статями 2 КПК України, а також реалізувати повноваження, визначені статтею 36 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА 3 від 23 грудня 2021 року задоволено клопотання адвоката ОСОБА 1 в інтересах ТОВ (конфіденційна інформація) про закриття в порядку частини дев’ятої статті 284 КПК України кримінального провадження № (конфіденційна інформація). Кримінальне провадження закрито у зв’язку із закінченням строку досудового розслідування та скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22 липня     2021 року на вилучене під час обшуку 23 липня 2020 року майно ТОВ (конфіденційна інформація).

Прокурором Іваніним П.В. зазначене судове рішення оскаржено в апеляційному порядку та ухвалою колегії суддів апеляційної палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду від 22 червня 2022 року ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23 грудня 2021 року залишено без змін, а апеляційну скаргу прокурора Іваніна П.В. – без задоволення.

У зв’язку з прийняттям вищезазначених судових рішень адвокатом ОСОБА 1 надіслано прокурору у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) клопотання, що надійшли до Офісу Генерального прокурора 06, 13, 25 липня, 03 серпня 2022 року та стосувались надання йому копії постанови про закриття кримінального провадження № (конфіденційна інформація), а також повернення майна, вилученого під час обшуку, проведеного 23 липня 2020 року в офісі ТОВ (конфіденційна інформація). 

Розгляд клопотань доручено прокурору Іваніну П.В., яким 16 серпня 2022 року за № 09/3/2-10451-20 повідомлено адвоката ОСОБА 1 про внесення того ж дня відомостей до ЄРДР щодо закриття кримінального провадження № (конфіденційна інформація) в порядку частини дев’ятої статті 284 КПК України, а також про ненадходження у встановленому частиною сьомою статті 376 КПК України порядку на адресу Офісу Генерального прокурора ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА 3 від 23 грудня 2021 року № (конфіденційна інформація) та ухвали Київського апеляційного суду від 22 червня 2022 року (конфіденційна інформація).

ОСОБА 1 надано роз’яснення в частині неможливості надання йому копії постанови про закриття кримінального провадження, оскільки відповідно до вимог частини другої статті 110 КПК України рішення про закриття кримінального провадження, прийняте у формі ухвали слідчого судді, не передбачає винесення постанови слідчого або прокурора.

Також ОСОБА 1 повідомлено про те, що повернення вилученого у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) майна, у тому числі ТОВ (конфіденційна інформація), доручено слідчому у фактичному володінні якого воно перебуває. На виконання зазначеної ухвали слідчого судді прокурором    Іваніним П.В. надано 16 серпня 2022 року доручення старшому слідчому в особливо важливих справах ГСУ Національної поліції України ОСОБА 4 повернути тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні його законним володільцям, яке слідчим отримано того ж дня. Повернення слідчим вилученого згідно з описами майна представникам ТОВ (конфіденційна інформація) (серед яких адвокату ОСОБА 1) здійснено 05, 23 вересня та 04, 15 листопада 2022 року. Розписки про отримання майна 05, 23 вересня та 13 листопада 2022 року написано від імені адвоката ОСОБА 1, а 04 листопада 2022 року – начальника юридичного відділу ТОВ (конфіденційна інформація) ОСОБА 5. 

Таким чином, прокурор Іванін П.В. як старший групи прокурорів у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) реалізував свої повноваження, передбачені статтею 36 КПК України, а отже, використав надані йому законодавством повноваження під час здійснення процесуального керівництва у цьому кримінальному провадженні, забезпечивши виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА 3 від 23 грудня 2021 року у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація), що може свідчити про належне виконання прокурором своїх службових повноважень.

На цім, комплексно проаналізувавши сукупність всіх обставин, викладених у дисциплінарній скарзі та встановлених під час перевірки, Комісія вважає, що у матеріалах дисциплінарної скарги не наведено доводів щодо незабезпечення ефективного здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація), що мало наслідком порушення прокурором Іваніним П.В. вимог статей 2, 7, 9, 28, 36 КПК України, невиконання судового рішення про повернення майна ТОВ (конфіденційна інформація), а також порушення прокурором Іваніним П.В. вимог Закону України «Про запобігання корупції», та не здобуто таких фактів під час перевірки доводів дисциплінарної скарги.