Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

1. Відомості про прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження

         Костенко Сергій Костянтинович в органах прокуратури працює з квітня 1999 року, з 05 лютого 2022 року обіймав посаду керівника Одеської обласної прокуратури, а з 17 березня 2023 року призначений на посаду прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Одеської обласної прокуратури.  

Присягу працівника прокуратури склав 31 січня 2011 року, з положеннями Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів ознайомився 05 лютого 2021 року.

Дисциплінарних стягнень не має. Неодноразово заохочувався Генеральним прокурором України, прокурором Одеської області, нагороджений Грамотою Верховної Ради України та нагрудними знаками «Подяка за сумлінну службу в органах прокуратури ІІ ступеня та «Почесний працівник прокуратури України». Дисциплінарних стягнень не має.

Згідно із наказом Генерального прокурора від 01 серпня 2022 року № 25вк прокурору Костенку С.К. надано частину щорічної відпустки строком на 7 календарних дні.

2. Відомості щодо етапів дисциплінарного провадження

            До Комісії 31 січня 2023 року надійшла дисциплінарна скарга виконувача обов’язків керівника Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора Дзюби І.І. про вчинення прокурором Костенком С.К. дисциплінарного проступку.

         Автоматизованою системою розподілу для вирішення питання про відкриття або відмову у відкритті дисциплінарного провадження дисциплінарну скаргу розподілено члену Комісії Томак М.В., за результатами вивчення якої 06 лютого 2023 року прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2-66дс-23дп-23.

         За результатами перевірки 20 квітня 2023 року членом Комісії Томак М.В. складено висновок про відсутність дисциплінарного проступку прокурора, який із зібраними матеріалами передано на розгляд Комісії.

         Скаржника, прокурора Костенка С.К. своєчасно та належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії.

         У засіданні Комісії взяли участь прокурор Костенко С.К. та представник скаржника – прокурор відділу запобігання правопорушенням в органах прокуратури управління внутрішньої безпеки Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора Опішняк О.П.

3. Зміст дисциплінарної скарги 

Детективами Національного бюро розслідувань України (далі – НАБ України) за процесуального керівництва прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі – САП) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні                        № (конфіденційна інформація) за підозрою ОСОБА_1, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 255, частиною третьою статті 369 Кримінального кодексу України (далі – КК України), ОСОБА_3. у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 255, частиною третьою статті 369 КК України, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 255, частиною четвертою статті 268 КК України, а також ОСОБА_6 – за частиною третьою статті 255, частиною третьою статті 368 КК України.

Вказану інформацію висвітлено у публікаціях на офіційному сайті НАБ України, які розміщені за посиланнями: https://nabu.gov.ua/novyny/nova-zlochynna-organizaciya-v-odesi-troye-pidozryuvanyh та https://nabu.gov.ua/novyny/zlochynna-organizaciya-v-odesi-trom-zastupnykam-mera-povidomyly-pro-pidozru. Згідно з цими публікаціями у межах вказаного кримінального провадження викрито злочинну організацію, яка взяла під контроль практично всі питання економічного життя міста, серед яких взаємодія з забудовниками, закупівлі коштом місцевого бюджету, діяльність комунальних підприємств, інші аспекти взаємодії з бізнесом. Задля безперебійності реалізації поставлених цілей організатори злочинної організації налагодили процес системного підкупу чиновників та депутатів місцевої ради, про що свідчать докази, здобуті НАБ України і САП під час розслідування.

Разом із цим у межах зазначеного кримінального провадження детективами НАБ України отримано дозволи суду та проведено обшуки у службовому кабінеті та житлі керівника Одеської обласної прокуратури Костенка С.К. Згідно з цими ухвалами Костенко С.К. вірогідно причетний до вчинення кримінальних правопорушень, розслідування яких здійснювалося у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація).

Одночасно інформація про проведення цих обшуків набула негативного суспільного резонансу, оскільки її широко висвітлено у засобах масової інформації, зокрема, в інтернет-виданнях за посиланнями: https://censor.net/ua/news/3387185/nabu_provodyt_obshuky_u_prokuraturi_odeschyny_ta_yiyi_ochilnyka_kostenka_golova_rady_gromadskoyi_bezpeky; https://dumskaya.net/news/v-ramkah-novogo-odesskogo-dela-nabu-provelo-obys-171507/; https://vesti.ua/uk/odessa-uk/nabu-provelo-obshuki-u-prokurora-odeskoyi-oblasti; https://izbirkom.org.ua/news/kriminal-15/2022/prokuror-odeshini-pidtverdivpsho-nabu-provodilo-obhuki-v-prokuraturi/; https://anticorruption-vymir.com.ua/2022/12/15/nabu-provelo-obshuky-v-ochilnyka-odeskoyi-prokuratury/; https://odesa.novyny.live/glavnyi-prokuror-odesskoi-oblasti-podtverdil-obyski-u-nego-detektivami-nabu-69007.html.

За інформацією старшого групи прокурорів у вказаному вище кримінальному провадженні досудовим розслідуванням установлено, що для забезпечення взаємодії між учасниками злочинної організації з планування та узгодження дій, що спрямовані на реалізацію злочинного плану, керівники злочинної організації організували офіс за адресою: (конфіденційна інформація), куди прибували учасники злочинної організації для зустрічей у спеціально облаштованій кімнаті для проведення переговорів, під час яких використовувалися засоби протидії фіксації розмов. Ця інформацію, на думку скаржника, підтверджено копіями розсекречених протоколів проведених негласних слідчих (розшукових) дій (далі – НРСД), зокрема, від 15 липня 2022 року та 24 червня 2022 року № 19/2782 та поясненнями прокурора Костенка С.К., наданими у проведеному службовому розслідуванні. У своїх поясненнях Костенко С.К. підтвердив факт знайомства із підозрюваними ОСОБА_1, ОСОБА_2, а також факти неодноразових зустрічей із ними упродовж 2021‑2022 років в офісі за вказаною вище адресою.

За таких обставин скаржник вважав, що прокурор Костенко С.К. порушив вимоги статті 19 Закону України «Про прокуратуру» (далі – Закон № 1697-VII), статтю 21 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, тому підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності на підставі пунктів 5, 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII за вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, систематичного (два і більше разів протягом одного року) або одноразового грубого порушення правил прокурорської етики.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи прокуратури України та їх посадові особи зобов’язані діяти в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Разом з цим у частині третій статті 62 Конституції України у тому числі зазначено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із вимогами статті 129-1 Конституції України Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, загальні права і обов’язки прокурора визначено Законом № 1697-VI.

Згідно зі статтею 3 Закону № 1697-VII діяльність прокуратури ґрунтується на засадах законності, справедливості, неупередженості та об’єктивності.

Відповідно до частини 2 статті 16 Закону № 1697-VII, здійснюючи функції прокуратури, прокурор є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску, втручання і керується у своїй діяльності лише Конституцією та законами України. Незалежність прокурора, згідно з пунктом 5 статті 3 цього ж Закону, є однією із засад діяльності прокуратури, що передбачає існування гарантій від незаконного політичного, матеріального чи іншого впливу на прокурора щодо прийняття ним рішень при виконанні службових обов’язків.

Відповідно до вимог пунктів 3, 4 частини четвертої статті 19 Закону  № 1697-VII прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України та додержуватись правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Частиною 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України. Обов’язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Статтею 2 КПК України встановлено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до положень статті 7 КПК України, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя та обов’язковість судових рішень, змагальність сторін, диспозитивність та розумність строків розгляду справи.

Згідно зі статтею 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Стаття 9 КПК України регламентує таку загальну засаду судочинства як законність та встановлює такі зобов’язання прокурора під час кримінального провадження: неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Статтею 15 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів далі (Кодексу) передбачено, що прокурор повинен здійснювати службові повноваження сумлінно, компетентно, вчасно і відповідально, постійно підвищувати свій професійний рівень, культуру спілкування, виявляти ініціативу, відповідальне ставлення та творчий підхід до виконання своїх службових обов’язків, фахово орієнтуватися у чинному законодавстві, передавати власний професійний досвід колегам. Він має усвідомлювати, що його діяльність оцінюється з урахуванням рівня підготовки, знання законодавства, компетентності, ініціативності, комунікативних здібностей, здатності вчасно і якісно виконувати службові обов’язки та завдання.

Стаття 21 Кодексу передбачає, що прокурор діє на підставі закону, неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання.

Прокурору слід уникати особистих зв’язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об'єктивність виконання професійних обов'язків, скомпрометувати звання прокурора, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс.

Поза службою поводитися коректно і пристойно. При з'ясуванні будь-яких обставин з представниками правоохоронних і контролюючих органів не використовувати свій службовий статус, у тому числі посвідчення прокурора з метою впливу на посадових осіб.

Згідно з Нормами професійної відповідальності та переліком необхідних прав та обов’язків прокурорів, прийнятих 23 квітня 1999 року Міжнародною Асоціацією прокурорів, прокурори зобов’язані завжди підтримувати честь та гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, правилами та етикою їх професії, в будь-який час дотримуватись найбільш високих норм чесності.

Відповідно до вимог пункту 2 наказу Генерального прокурора «Про загальні засади організації роботи в органах прокуратури України» від 07 серпня 2020 року № 365, прокурори усіх рівнів здійснюють свої повноваження лише в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України. Прокурори зобов’язані забезпечувати діяльність органів прокуратури на засадах верховенства права, законності, справедливості, неупередженості та об’єктивності.

Згаданими нормами встановлено межі дисциплінарного провадження з метою убезпечення прокурорів від впливу на них і створення перешкод при здійсненні ними своїх повноважень відповідно до вимог КПК  України, що є гарантією самостійності прокурорів.

Права не можуть існувати окремо від відповідного обов’язку, вони існують у нерозривному взаємозв’язку, і праву одного суб’єкта кореспондується обов’язок іншого. Тому змістом повноважень є обов’язок здійснити (реалізувати, застосувати) конкретне суб’єктивне право.

Саме виконання обов’язків прокурором характеризує сутність його службової діяльності, адже саме через належне виконання обов’язків виявляється його роль у реалізації повноважень держави.

Тобто, прокурор для виконання встановлених законодавством функцій органів прокуратури зобов’язаний ефективно реалізовувати надані законодавством повноваження.

Дисциплінарне провадження стосовно прокурора Костенка С.К.  відкрито у зв’язку із можливим вчиненням дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумніви у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, а також систематичним (два і більше разів протягом одного року) або одноразовим грубим порушення правил прокурорської етики.

Тому, оцінку дій прокурора Костенка С.К. проведено на підставі матеріалів, зібраних під час дисциплінарного провадження, яку проведено виключно в межах встановленої законом компетенції, а саме надано оцінку тільки фактам, які можуть свідчити про наявність або відсутність у діях прокурора складу дисциплінарного проступку та про ступінь його вини.

У випадку, який є предметом розгляду, притягнення до відповідальності прокурора Костенка С.К. можливе лише у разі доведеності умисного порушення ним вимог законодавства.

За правилами частин четвертої та шостої статті 46 Закону №1697-VII такий умисел встановлюється в межах обставин, повідомлених у дисциплінарній скарзі на підставі долучених до неї доказів, отриманої на запит члена Комісії інформації, пояснень прокурора, тощо.

Оцінивши дії прокурора Костенка С.К. на предмет відповідності наведеним вимогам законодавства, дійшла висновку про відсутність порушень прокурором приписів чинного законодавства під час виконання основних обов’язків прокурора та вимог до позаслужбової поведінки прокурора.

Сукупність інформації отриманої за  результатами перевірки дає підстави для висновку, що доводи дисциплінарної скарги про вчинення прокурором Костенком С.К. дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумніви у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, а також систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики не знайшли свого підтвердження.

Щодо обшуків у службовому кабінеті та житлі прокурора Костенка С.К., проведених детективами НАБ України 15 грудня 2022 року у межах кримінального провадження № (конфіденційна інформація), дозволи на проведення яких надано ухвалами слідчого судді ВАКС ОСОБА_25 від 30 листопада 2022 року, 01 грудня 2022 року, відповідно у справах №№  (конфіденційна інформація), Комісією звернуто увагу на висновки слідчого судді у вказаних вище ухвалах, а саме те, що ним зважено на обґрунтовування детективами НАБ України клопотань про надання дозволів на проведення обшуків в частині можливого сприяння Костенком С.К. діяльності злочинній організації з використанням своїх повноважень у межах лише одного кримінального провадження (№ (конфіденційна інформація)). Разом з цим, слідчому судді не доведено фактів можливого зберігання Костенком С.К. за місцем роботи та в житлі речей та предметів, які стосувались діяльності злочинної організації, чи відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення за іншими епізодами, які розслідувалися у межах кримінального провадження № (конфіденційна інформація). Тому і відшукання та вилучення речей і документів під час обшуків детективам обмежено лише тими, що стосуються кримінального провадження № (конфіденційна інформація).

Тому аналізуючи висновки слідчого судді можливо дійти висновку, що на час отримання дозволів на проведення обшуків у матеріалах кримінального провадження № (конфіденційна інформація) відсутні беззаперечні докази, які б могли вказувати на причетність прокурора Костенка С.К. до вчинення кримінальних правопорушень, у яких здійснювалося досудове розслідування у цьому провадженні.

Окрім цього Комісія врахувала інші процесуальні документи, одержані у дисциплінарному провадженні відповідно до вимог статті 222 КПК України. Зокрема, протоколи обшуків, проведених 15 грудня 2022 року у службовому кабінеті та житлі Костенка С.К., які вказують на вилучання детективами низки електронних носіїв інформації, комп’ютерної та електронної техніки; мобільного телефону; платіжних документів, пов’язаних із проведенням ремонтних робіт у житлі, яким користується Костенко С.К.; довідок та таблиць у низці кримінальних проваджень; правоустановчої та іншої документації, пов’язаної із діяльністю КП (конфіденційна інформація). Комісією звернуто увагу на відсутність наразі інформації, у тому числі у скаржника чи його представника, фактів реалізації органами досудового розслідування у межах кримінального провадження № (конфіденційна інформація) або інших кримінальних провадженнях відомостей, одержаних у ході здійснення обшуків службового кабінету та житла прокурора Костенка С.К. Зокрема тих, що призвели до ініціювання органами досудового розслідування проведення інших слідчих (розшукових) слідчих дій стосовно Костенка С.К. або прийняття стосовно нього процесуальних рішень (повідомлення про підозру). Таким чином органами досудового розслідування/прокурором або судом наразі не встановлено беззаперечної причетності Костенка С.К. до вчинення будь-якого кримінального, адміністративного правопорушень пов’язаних з корупцією, зокрема і вчинення кримінальних правопорушень (співучасті) у складі злочинної організації та/або незаконних дій в інтересах осіб, пов’язаних із діяльністю злочинної організації, незаконна діяльність якої є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація).

На це вказують і пояснення прокурорів з групи прокурорів у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) та інформація, що міститься у довідці Офісу Генерального прокурора про стан досудового розслідування у цьому ж провадженні, згідно з якою 03 червня 2022 року (через місяць після внесення відомостей до ЄРДР) винній особі повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частину третю статті 368 КК України (тяжкий злочин), 29 серпня 2022 року – про зміну раніше повідомленої підозри, з кваліфікацією злочину відповідно до частини третьої статті 369² КК України (тяжкий злочин), а 30 серпня 2022 року обвинувальний акт у провадженні затверджено та скеровано прокурором до суду.

Проаналізувавши зміст зазначеної довідки та пояснення групи процесуальних керівників у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) Комісія зважила на викладений у них стан досудового розслідування у провадженні, строки проведення та його завершення направленням обвинувального акта стосовно особи, якою вчинено корупційне кримінальне правопорушення, віднесене законодавцем за класифікацією до тяжких злочинів до суду. Тому надана до Комісії інформація у чергове підтверджує про відсутність беззаперечних фактів здійснення Костенком С.К. тиску на прокурорів або надання їм вказівок, вжиття ним інших заходів з метою уникнення відповідальності винних осіб в описаному провадженні.

Комісія звертає увагу на те, що в межах дисциплінарного провадження не досліджується питання наявності або відсутності вини особи у вчиненні кримінального правопорушення, а надається правова оцінка обставинам наявності або відсутності вчинення прокурорами саме дисциплінарного проступку.

Згідно з пунктом 7 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, до основних засад діяльності Комісії належать верховенство права, законність, незалежність, відкритість і гласність, колегіальність, змагальність, неупередженість, об’єктивність, дотримання гарантій незалежності прокурора і презумпція невинуватості.

У зазначеній нормі зміст презумпції невинуватості не розкривається, але у всіх правовідносинах, пов’язаних із публічно-правовою відповідальністю особи, він має спільні риси. Зокрема, згідно із статтею 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Принцип презумпції невинуватості є обов’язковим не лише для органів досудового розслідування чи судів, а й для будь-яких інших суб’єктів владних повноважень.

Аналізом повідомлень у інтернет-ресурсах, на які послався скаржник, встановлено, що у них лише подано інформацію про факти проведення слідчих дій (обшуків) у Костенка С.К. та відсутності з цього приводу його коментарів. На цім, із повідомлень інтернет-ресурсів: Цензор.НЕТ, «Думська», «Vesti.ua», «Антикорупційний вимір», «Новини Live» неможливо дійти висновку, що проведення 15 грудня 2022 року слідчих дій у Костенка С.К. пов’язано із викриттям оперативними підрозділами НАБ України злочинної організації, у зв’язку із чим повідомленням детективами низці осіб про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, зокрема, у межах кримінального провадження № (конфіденційна інформація). Так само інформація з офіційного сайту НАБ України про викриття злочинної організації, на якій закцентував увагу представник скаржника, прямо чи опосередковано не вказує на причетність очільника Одеської обласної прокуратури до будь-якої незаконної діяльності. Отже в публікаціях цих інтернет-ресурсів не зазначаються підстави, обставини, результати проведення обшуків, не згадується причетності Костенка С.К. до тих чи інших правопорушень, тому не можна вважати, що викладена у них інформація набула негативного резонансу у суспільстві та зашкодила авторитету прокуратури чи опорочила прокурора Костенка С.К. Тому сама по собі інформація про проведення обшуків в Одеській обласній прокуратурі та її очільника, хоча і висвітлена у ЗМІ, проте не може вважатися констатацією факту вчинення ним кримінального або дисциплінарного правопорушення, зокрема, пов’язаних із вчиненням корупційних злочинів, а отже не зумовлює і дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.

Під час здійснення дисциплінарного провадження Комісією не встановлено, а скаржником чи його представником не наведено беззаперечних доводів, які вказували б на неприпустиму поведінку прокурора Костенка С.К., створення ним у суспільстві негативного іміджу прокурора, подання негативного прикладу для наслідування підлеглими, що б шкодило авторитету органів прокуратури у цілому. Проведеними у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) НСРД (спостереження за місцем) установлений факт одноразового відвідування Костенком С.К. приміщення по вулиці (конфіденційна інформація) (14 червня 2022 року), а НСРД (обстеження публічно недоступного місця та аудіоконтролю особи – (ОСОБА_1)) зафіксовано розмову фігуранта з іншою особою, під час якої згадувалося прізвище Костенка С.К. та часу його можливого прибуття о 15 год 30хв у невизначену дату, місце та мету прибуття. Проте ці факти та інформація скаржника про зустрічі Костенка С.К. із ОСОБА_2 та ОСОБА_1, які відбулися поза межами адміністративної будівлі обласної прокуратури, не можуть вказувати на вступ прокурора у позаслужбові стосунки, які б свідчили про вчинення ним незаконних дій і про які вказано у резолютивних частинах ухвал ВАКС у справах №№ (конфіденційна інформація) (надання/отримання неправомірної вигоди, передання особам відомостей про заплановані процесуальні дії або хід досудового розслідування, надання рекомендацій щодо уникнення кримінального переслідування або вказівок підлеглим прокурором про припинення подальшого проведення слідчих дій у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація)) та які б викликали негативний суспільний резонанс. Одночасно, ця інформація не може беззаперечно вказувати на обізнаність Костенка С.К. в описаний у скарзі період часу на те, що зазначені вище особи були фігурантами у будь-якому кримінальному провадженні. Це спростовується інформаціями заступника Генерального прокурора Генерального прокурора Литвинової В.В. та заступника керівника Одеської обласної прокуратури Хоменка О.С., викладеними у листах відповідно від 27 березня 2023 року за № 25/3-549ВИХ-23 та 27 березня 2023 року № 07-371ВИХ-23. 

Хоча в інтернет-виданнях і відображено інформацію про обшуки, що проведено у приміщеннях прокуратури та житлі Костенка С.К., проте це не доводить його причетності до вчинення кримінальних правопорушень та не вказує на допущення ним поведінки, яка може зашкодити репутації прокурора та прокуратури в цілому. Одночасно самі факти зустрічей Костенка С.К. у «неофіційному колі осіб», без належного підтвердження його обізнаності у злочинній діяльності ОСОБА_2 та ОСОБА_1, також не утворюють дій, які могли б опорочити звання прокурора, викликати сумнів у його об’єктивності, підірвати авторитет органу прокуратури. У дисциплінарному провадженні з’ясовано, що у періоди до 01 серпня 2021 року та з 01 серпня 2021 року до 14 червня 2022 року до Одеської обласної прокуратури не надходили матеріали перевірок, кримінальних та наглядових проваджень, оперативних зведень чи іншої інформації, які б стосувалися перевірок законності діяльності  ОСОБА_2, ОСОБА_1 або законності діяльності очолюваних ними підприємств, організацій та пов’язаного з останнім бізнесу, а також перевірок законності діяльності ОСОБА_10 (лист від 27 березня 2023 року № 07‑371ВИХ-23), що вказує про неможливість передачі Костенком С.К. будь-якої інформації з цих питань ОСОБА_2 та ОСОБА_9 (ОСОБА_1).

Отже під час перевірки не здобуто беззаперечних відомостей, а скаржником та його представником, не наведено доводів, які б свідчили, що прокурор Костенко С.К. у робочий чи позаробочий час допустив поведінку, яка може його дискредитувати та зашкодити репутації прокуратури.

Згідно із усталеною практикою Комісії, правила професійної етики та поведінки прокурорів є обов’язковими для прокурорів при виконанні своїх службових обов’язків та поза службою. Прокурор зобов’язаний не допускати будь-яких проявів, які можуть створити враження корупційних, у тому числі: вступати у позаслужбові стосунки з метою використання службових повноважень або службового становища. До дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, належать, зокрема, протиправні позаслужбові стосунки – використання прокурором своїх службових повноважень або службового статусу та пов'язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб.

Відповідно до пункту 62 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісія не може прийняти рішення на підставі припущень, неперевіреної чи недостовірної інформації.

Обставини, які встановлені під час дисциплінарного провадження, не підтверджують фактів протиправних позаслужбових стосунків, безпосередньо використання прокурором своїх службових повноважень або службового статусу та пов’язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб, вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, а також факту грубого порушення прокурором прокурорської етики.

Оскільки Комісія в межах проведеної перевірки та на своєму засіданні не встановила переконливих доказів для підтвердження підстав притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності за правилами статті 43 Закону  України «Про прокуратуру», то дисциплінарне провадження стосовно прокурора Костенка С.К. підлягає закриттю.

Встановлення окремих недоліків у згаданих вище діях прокурора є недостатніми для висновку про умисне порушення прокурором правил прокурорської етики або вчинення дії, що порочать звання прокурора з огляду на відсутність переконливих доказів про зворотне.

Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення у дисциплінарному провадженні, не встановлено.

           На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 45-50, 77, 78 Закону України «Про прокуратуру», пунктами 108, 110–113, 115, 116 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісія,

ВИРІШИЛА:

           Дисциплінарне провадження 07/3/2-597дс-123дп-21 стосовно прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Одеської обласної прокуратури Костенка Сергія Костянтиновича за діяння, вчинені на посаді керівника Одеської обласної прокуратури, закрити.

Копію рішення направити керівнику Одеської окружної прокуратури, прокурору Костенку С.К. та особі, яка подала дисциплінарну скаргу.

Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення їй чи отримання нею поштою копії рішення.