Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

За вказаних обставин Комісія, ураховуючи вимоги пункту 3 частини третьої статті 47 Закону № 1697-VII, прийняла рішення про розгляд висновку
за відсутності прокурора Горбунової О.Ю.

6. Правові джерела, що підлягають застосуванню, та мотиви ухвалення Комісією рішення

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи прокуратури України та їх посадові особи зобов’язані діяти в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, загальні права і обов’язки прокурора визначено Законом № 1697-VII.

Згідно зі статтею 3 Закону № 1697-VII діяльність прокуратури ґрунтується на засадах законності, справедливості, неупередженості та об’єктивності.

Положеннями частини першої та другої статті 11 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого 27 квітня 2017 року всеукраїнською конференцією прокурорів, передбачено, що прокурор повинен постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність; своєю доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю та сумлінним виконанням службових обов’язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї.

Окрім цього, згідно з Нормами професійної відповідальності та переліком необхідних прав і обов’язків прокурорів, прийнятих Міжнародною асоціацією прокурорів 23 квітня 1999 року, прокурори зобов’язані завжди підтримувати честь та гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, правил та етики їх професії, в будь-який час дотримуватись найбільш високих норм чесності.

Професійна діяльність прокурора має ґрунтуватися на неухильному дотриманні конституційних принципів верховенства права та законності.

Відповідно до пунктів 1, 3 Керівних принципів, що стосуються державних обвинувачів, які прийняті Восьмим конгресом Організації об’єднаних націй з попередження злочинності та поводженню з правопорушниками (Гавана, Куба, 27 серпня – 07 вересня 1990) особи, відібрані для здійснення судового переслідування, повинні мати високі моральні якості та здібності, а також відповідну підготовку та кваліфікацію.

Згідно з підпунктом «b» Висновку № 3 (2008) «Про роль прокуратури за межами сфери кримінального права», прийнятого Консультативною радою європейських прокурорів (ССРЕ) на 3-му пленарному засіданні (Страсбург, 15 – 17 жовтня 2008 року), держави, у яких прокурорські служби виконують функції за межами сфери кримінального права, мають забезпечити реалізацію цих функцій відповідно до принципів демократичної держави з верховенством права і, зокрема, що дії прокурорів за межами сфери кримінального права мають характеризуватися чесністю.

Відповідно до статті 1 Закону № 1697-VII прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Згідно з пунктом 10 частини першої статті 3 Закону № 1697-VII діяльність прокуратури ґрунтується на засадах неухильного дотримання вимог професійної етики та поведінки.  

Згідно із статтею 36 Закону № 1697-VII особа, призначена на посаду прокурора, набуває повноважень прокурора після складення Присяги Україні, згідно з якою урочисто присягає, у тому числі, сумлінним виконанням своїх службових обов’язків сприяти утвердженню верховенства права, законності та правопорядку.

         Статтею 3 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів (далі – Кодекс), яким здійснюється правове регулювання відносин у сфері професійної етики та поведінки прокурорів, передбачено, що нормативною базою у цій сфері є також міжнародно-правові документи, у тому числі Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод і рішення Європейського суду з прав людини, Керівні принципи ООН щодо ролі прокурорів, прийняті на Восьмому конгресі ООН у 1990 році, Стандарти професійної відповідальності та виклади основних обов’язків і прав прокурорів, ухвалені Міжнародною асоціацією прокурорів у 1999 році, Європейські інструкції з питань етики та поведінки прокурорів (Будапештські принципи), ухвалені Конференцією генеральних прокурорів країн – членів Ради Європи у 2005 році, та інші.

Статтею 11 Кодексу встановлено, що прокурор повинен постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність; своєю доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю та сумлінним виконанням службових обов’язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї.

Відповідно до статті 16 Кодексу при виконанні службових обов’язків прокурор має дотримуватися загальноприйнятих етичних норм поведінки, бути взірцем доброчесності, вихованості і культури.  

Порушення службової дисципліни є неприпустимим для прокурора і тягне за собою у відповідних випадках передбачену законом відповідальність.

Згідно зі статтею 33 Кодексу прокурори зобов’язані неухильно дотримуватися вимог цього Кодексу.

Пунктами 1, 2 розділу ІІ Правил внутрішнього службового розпорядку прокурорів Генеральної прокуратури України, затверджених наказом Генерального прокурора України від 30 грудня 2016 року № 419 (далі – Правила) визначено внутрішній службовий розпорядок для прокурорів Генеральної прокуратури України та встановлено такий режим роботи: початок робочого дня з 09 години – упродовж робочого тижня, перерва на обід з 13 години до 13 години 45 хвилин – упродовж робочого тижня, завершення робочого дня з понеділка до четверга включно – о 18 годині, у п’ятницю – о 16 годині 45 хвилин, вихідні дні – субота, неділя.

Водночас, наказом Генерального прокурора від 07 липня 2020 року № 315 (далі – наказ № 315) на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, в Офісі Генерального прокурора встановлено такий режим роботи: початок робочого дня з 08 години – упродовж робочого тижня, перерва на обід з 12 години до 12 години 45 хвилин – упродовж робочого тижня, завершення робочого дня з понеділка до четверга включно – о 17 годині, у п’ятницю – о 15 годині 45 хвилин, вихідні дні – субота, неділя.

Прокурори можуть перебувати у робочий час за межами приміщення Генеральної прокуратури із службових питань з відома безпосереднього керівника підрозділу, а керівники самостійних структурних підрозділів – першого заступника, заступників Генерального прокурора або Генерального прокурора.

Про свою відсутність на роботі прокурор повинен повідомити безпосереднього керівника у письмовій формі, засобами електронного чи телефонного зв’язку або іншими доступними способами.

У разі недотримання прокурором цих вимог складається акт про його відсутність на робочому місці.

При ненаданні прокурором доказів поважності причини відсутності на роботі він повинен подати письмові пояснення на ім’я Генерального прокурора щодо причин своєї відсутності.

Згідно з пунктом 2 розділу VII Правил вхід прокурорів Генеральної прокуратури України до адміністративних приміщень здійснюється через пости (турнікети) з використання електронної перепустки (смарт-карти) або за пред’явленням службового посвідчення.

Відповідно до пункту 1 розділу VІІІ Правил, недотримання їх вимог
є підставою для притягнення прокурора до відповідальності у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Аналогічні за змістом вимоги містяться і у Правилах внутрішнього службового розпорядку Офісу Генерального прокурора, затверджених наказом Генерального прокурора від 12 серпня 2020 року № 375 та погоджених профспілковим комітетом Офісу Генерального прокурора 04 серпня 2020 року.

Статтею 40 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) передбачено розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у випадках прогулу (у тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов’язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової дисципліни.

Прогулом вважається самовільне використання без погодження
з роботодавцем днів відгулів, чергової відпустки, припинення виконання трудових обов’язків до закінчення строку трудового договору або строку, який працівник повинен відпрацювати після закінчення вищого або середнього спеціального навчального закладу.

Відповідно до пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06 листопада 1992 року прогулом вважається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.

З урахуванням вимог трудового законодавства, прогул є підставою для звільнення працівника.

Прокурором Горбуновою О.Ю. двічі – 30 травня 2022 року та 14 червня 2022 року надіслано заяви про те, що вона перебуває у Німеччині та просить призупинити дію трудового договору.

Водночас, статтею 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» визначено, що призупинення дії трудового договору – це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою
і тимчасове припинення працівниками виконання роботи за укладеним трудовим договором.

Тобто, головною умовою для призупинення дії трудового договору
є об’єктивна неможливість роботодавця надати роботу, а працівника – виконувати її.

Офіс Генерального прокурора працює в штатному режимі, працівники якого продовжують забезпечувати виконання функцій органів прокуратури відповідно до вимог Закону, у зв’язку з чим правові підстави для призупинення дії трудового договору відсутні.

Окрім цього, постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2022 року № 440 «Деякі питання організації роботи державних службовців та працівників державних органів у період воєнного стану» передбачено можливість виконання працівниками державних органів за межами України лише у разі оформлення в установленому порядку службового відрядження. Інших випадків правомірного перебування працівників державних органів за кордоном у робочий час зазначена постанова не містить.

За результатами розгляду висновку та пояснень представників скаржника, Комісія дійшла висновку про наявність у діях та бездіяльності прокурора Горбунової О.Ю. дисциплінарного проступку.

Так, службовими обов’язками працівника прокуратури є нормативно визначені вид та міра необхідної поведінки, котрі забезпечують реалізацію завдань, поставлених перед прокуратурою суспільством і державою,
та повноважень, наданих для ефективного здійснення професійних функцій.

Згідно з правовою позицією Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеною у рішенні від 04 березня 2019 року у справі 9901/5/19, протиправне порушення службових обов’язків, що випливають
з вимог Законів України та виданих на їх підставі нормативно-правових актів, наказів і вказівок керівництва, визнається дисциплінарним проступком прокурора.

Допущення подібної поведінки підриває як авторитет прокурора, органів прокуратури, такі і держави в цілому, тому що прокурори при здійсненні своїх повноважень представляють державу.

Неналежне виконання чи невиконання вимог Конституції, Законів України, підзаконних нормативно-правових актів є неналежним виконанням службових обов’язків, що є дисциплінарним проступком, за який прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження.

Одним із елементів професійності прокурора є обов’язок неухильно дотримуватись засад професійної честі, етики, моралі та доброчесності, які
є запорукою правосуддя.

Прокурор своїми вчинками, діями формує репутацію, яка впливає на формування суспільної думки не тільки щодо окремого прокурора, а й щодо всіх працівників прокуратури.

Починаючи з 01 червня 2022 року, прокурор Горбунова О.Ю. без поважних причин безперервно (більше трьох годин) відсутня на робочому місці у період часу, визначений Правилами, як робочий.

Після закінчення 31 травня 2022 року строку відпустки, наданої Горбуновій О.Ю., відсутність її на роботі відбулася не через службові питання, та без інших поважних причин.

Неприбуття в розумний строк прокурором Горбуновою О.Ю. до свого робочого місця свідчить, що прокурор вчинила прогули та порушила службову дисципліну.

Комісією також взято до уваги нещирість прокурора Горбунової О.Ю.,
а саме її намагання надати інший зміст документу про хворобу, виданого
07 червня 2022 року лікарем Федеративної республіки Німеччина, ніж встановлено перекладом цього документу в Офісі Генерального прокурора.

Медичних документів, які б свідчили про необхідність  негайного хірургічного втручання або її перебування на післяопераційній реабілітації
у медичних закладах Федеративної республіки Німеччина, Горбуновою О.Ю.
не надано.

Враховуючи викладене, тривале порушення прокурором
Горбуновою О.Ю. законодавства свідчить про невиконання нею вимог щодо професійної відповідності, загальновизнаних світовою спільнотою прокурорів обов’язків прокурора, грубе ігнорування вимог закону, що для прокурора
є неприпустимим. Доводи дисциплінарної скарги про вчинення прокурором Горбуновою О.Ю. дисциплінарного проступку, за результатами перевірки, знайшли своє повне підтвердження.

Таким чином Комісія дійшла висновку, що прокурором Горбуновою О.Ю. порушено вимоги частини другої статті 11, частини першої статті 16 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, пунктів 1, 2 розділу ІІ Правил внутрішнього службового розпорядку, чим вчинено проступок, відповідальність за який передбачено пунктом 7 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII,
та наявні підстави для притягнення її до дисциплінарної відповідальності
за порушення правил внутрішнього службового розпорядку.

Вчинення прокурором Горбуновою О.Ю. дисциплінарного проступку підтверджено: доводами дисциплінарної скарги; доданими до дисциплінарної скарги документами – актами про відсутність на робочому місці прокурора Горбунової О.Ю., табелями обліку використання робочого часу прокурора Горбунової О.Ю. за червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2022 року; заявами від 30 травня 2022 року та 14 червня 2022 року про призупинення дії трудового договору.

Дисциплінарний проступок прокурором Горбуновою О.Ю. вчинено починаючи з 01 червня 2022 року. Порушення визначених правил внутрішнього службового розпорядку тривають до цього часу. Отже, встановлений законодавством строк для прийняття рішення про притягнення прокурора
до дисциплінарної відповідальності не минув.

Учинений прокурором Горбуновою О.Ю. дисциплінарний проступок має грубий характер, оскільки дотримання вимог щодо обов’язку діяти на підставі закону є очевидним та обов’язковим і порушення таких вимог не може бути виправдано жодними обставинами та є несумісним із подальшим зайняттям нею будь-якої посади  в органах прокуратури.

При виборі виду дисциплінарного стягнення стосовно прокурора Горбунової О.Ю. Комісія враховує характер вчинених дисциплінарних проступків, їх наслідки, особу прокурора, ступінь її вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення, характеристику прокурора, тривалий час роботи в органах прокуратури.  

Обираючи вид дисциплінарного стягнення стосовно прокурора
Горбунової О.Ю. Комісія дійшла висновку, що для досягнення мети дисциплінарного провадження немає підстав для застосування більш м’якихвидів стягнення, передбачених частиною першою статті 49 Закону № 1697-VII.

Тому пропорційним вчиненому нею дисциплінарному проступку достатнім, необхідним та справедливим буде накладення на неї дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.

Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення,
не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 47–49, 77, 78 Закону № 1697-VII, пунктами 108, 110–112, 115–117 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісія,

В И Р І Ш И Л А:

Притягнути прокурора відділу підготовки матеріалів щодо дисциплінарної відповідальності та звільнення прокурорів з посад управління організаційного забезпечення діяльності (Секретаріат) Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів Департаменту кадрової роботи та державної служби Генеральної прокуратури України Горбунову Олену Юріївну до дисциплінарної відповідальності та накласти на неї дисциплінарне стягнення у виді звільнення
з посади в органах прокуратури.

Копію рішення направити Генеральному прокурору для застосування накладеного стягнення, начальнику Департаменту кадрової роботи та державної служби Офісу Генерального прокурора та прокурору Горбуновій О.Ю.

Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, або до Вищої ради правосуддя протягом місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.