Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

6. Правові джерела, що підлягають застосуванню, та мотиви ухвалення Комісією рішення

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи прокуратури України та їх посадові особи зобов’язані діяти в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, загальні права і обов’язки прокурора визначено Законом № 1697-VII.

Згідно зі статтею 3 Закону № 1697-VII діяльність прокуратури ґрунтується на засадах законності, справедливості, неупередженості та об’єктивності.  

Відповідно до вимог пунктів 3, 4 частини четвертої статті
19 Закону  № 1697-VII прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах       та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, а також додержуватися правил прокурорської етики, зокрема, не допускати поведінки, яка дискредитує його, як представника прокуратури, та може зашкодити авторитету прокуратури.

Частиною першою статті 25 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що прокурор здійснює нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, користуючись при цьому правами і виконуючи обов’язки, передбачені Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність» та КПК України.

Відповідно до статті  2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного                     та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності            в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу.

Частина перша статті 7 КПК України встановлює загальні засади судочинства та передбачає, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться  законність, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість,  доступ до правосуддя.

Стаття 9 КПК України регламентує таку загальну засаду судочинства
як законність та встановлює такі обов’язки прокурора під час кримінального провадження – неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Відповідно до статті 28  КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки.

Розумними вважаються строки, що є об’єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження – суд.

Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: 1) складність кримінального провадження, яка визначається
з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; 2) поведінка учасників кримінального провадження; 3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

Згідно із статтею 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Згідно з вимогами статті 219 КПК України, строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Відповідно до статті 283 КПК України, особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або його припинення шляхом закриття провадження.

Прокурор зобов’язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: закрити кримінальне провадження; звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Відомості про закінчення досудового розслідування вносяться прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Водночас Великою палатою Європейського суду з прав людини у пункті 68 рішення у справі «Карт проти Туреччини» (Kart v. Turkey, заява № 8917/05) зазначено, що право на розгляд справи протягом розумного строку базується
на необхідності гарантувати, що обвинуваченим доведеться не залишатись занадто довго у стані невизначеності щодо результатів кримінальних звинувачень проти них.

Так само Європейським судом з прав людини у пункті 18 рішення в справі «Вемхофф проти Німеччини» (Wemhoff v. Germany, заява № 2122/64) вказано, що чітка мета відповідного положення пункту 1 статті 6  Конвенції
у кримінальних справах полягає у забезпеченні того, щоби обвинувачені особи не перебували занадто довго під обвинуваченням та обвинувачення було визначене.

Тому, застосування передбачених законом наслідків пропуску такого строку, як строк досудового розслідування, не є зайвим формалізмом, оскільки строки досудового розслідування є граничними, а положення частини п’ятої статті 294 КПК України виключає можливість суду поновити строк досудового розслідування, що завершився.

Пунктом 3 розділу IV Порядку організації діяльності прокурорів і слідчих органів прокуратури у кримінальному провадженні, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 28 березня 2019 року № 51 (чинного на момент вчинення проступку) передбачено, що прокурор у кримінальному провадженні, здійснюючи процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, відповідно до вимог законодавства забезпечує виконання завдань кримінального провадження з дотриманням його загальних засад.

 Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 12 жовтня 2018 року у справі № 800/433/17, службовими обов’язками працівника прокуратури слід вважати нормативно визначені вид та міру необхідної поведінки, котрі забезпечують реалізацію завдань, поставлених перед прокуратурою суспільством і державою,
та повноважень, наданих для ефективного здійснення професійних функцій.

Окрім цього, згідно з Нормами професійної відповідальності та переліком необхідних прав і обов’язків прокурорів, прийнятих Міжнародною асоціацією прокурорів 23 квітня 1999 року, прокурори зобов’язані завжди підтримувати честь та гідність професії, поводитися професійно, відповідно до закону, правил та етики їх професії, в будь-який час дотримуватись найбільш високих норм чесності.

Професійна діяльність прокурора має ґрунтуватися на неухильному дотриманні конституційних принципів верховенства права та законності.

При наданні оцінки обставинам цього дисциплінарного провадження Комісія діє виключно в межах компетенції, встановленої Законом, тобто оцінює тільки ті факти, які можуть свідчити про наявність або відсутність у діях прокурора складу дисциплінарного проступку та ступінь його вини. Дії прокурора Ярошенка О.В., зазначені у дисциплінарній скарзі, слід розглядати через призму їх відповідності чи невідповідності вимогам законів
та нормативно-правових актів.

Прокурор Ярошенко О.В., здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні
№ (конфіденційна інформація) у формі процесуального керівництва, реалізуючи свої повноваження, мав виконувати завдання кримінального провадження, визначені статтею 2 КПК України, дотримуватись загальних засад судочинства, таких як законність та розумність строків (статті 7, 9, 28 КПК України). Обов’язки прокурора характеризують сутність його службової діяльності, адже саме через обов’язки виявляється його роль у реалізації повноважень держави.

Підставою для юридичної відповідальності прокурора – процесуального керівника є винесення ним незаконних і необґрунтованих процесуальних рішень, вчинення незаконних дій, бездіяльність, неналежне реагування на скарги учасників процесу,  потурання порушенням закону з боку осіб, на яких поширюються його процесуальні повноваження.

Отже, невикористання прокурором наданих йому законодавством повноважень під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні без поважних причин, що зумовлює, зокрема закриття судом кримінального провадження у зв’язку із закінченням строків, свідчить про неналежне виконання прокурором своїх службових повноважень.

Матеріалами дисциплінарного провадження підтверджено надходження обвинувального акта до суду у кримінальному провадженні
№  (конфіденційна інформація) тільки 15 квітня 2020 року, тобто через 25 днів після закінчення строку досудового розслідування.

Відповідно до Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від
20 серпня 2019 року № 814, вся вхідна кореспонденція, яка надходить до суду, підлягає реєстрації в день надходження.

У рішеннях Верховного Суду неодноразово зазначено, що кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке як етап кримінального провадження, законодавець пов’язує у часі зі зверненням
з обвинувальним актом до суду, а тому у рамках строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено
та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду (постанова Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 556/13481/18, ухвала Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 712/6375/18).

Судова практика застосування приписів пункту 10 частини першої статті 284 КПК України є усталеною у діяльності не тільки Верховного Суду, а й судів першої та апеляційної інстанцій.

Таким чином, прокурор Ярошенко О.В. порушив вимоги статей 2, 7, 9, 28, 219, 283 КПК України, пункту 3 розділу IV Порядку організації діяльності прокурорів і слідчих органів прокуратури у кримінальному провадженні, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 28 березня 2019 року № 51, пунктів 21.2, 21.4, 25.3, 25.4, 25.8, 25.12 наказу Генерального прокурора від 30 вересня 2021 року № 309 «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні» і наявні підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Неналежне виконання прокурором Ярошенком О.В. своїх службових обов’язків підтверджено:

– постановою  першого заступника керівника Житомирської місцевої прокуратури ОСОБА 3 від 10 жовтня 2019 року, якою визначено групу прокурорів у кримінальному провадженні №  (конфіденційна інформація)
у складі прокурорів Ярошенка О.В., ОСОБА 4. Старшим групи прокурорів призначено Ярошенка О.В.;

– обвинувальним актом за обвинуваченням ОСОБА 2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 307, частиною другою статті 307, частиною другою статті 309 КК України
у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація), затвердженим прокурором Ярошенком О.В. 31 березня 2020 року та супровідним листом від
07 квітня 2022 року, з відміткою канцелярії Корольовського районного суду міста Житомира про отримання обвинувального акта 15 квітня 2020 року;

– ухвалою Корольовського районного суду міста Житомира
від 24 грудня 2021 року про закриття зазначеного кримінального провадження (справа № (конфіденційна інформація), у якій зазначено, що у судовому засіданні взяв участь прокурор Ярошенко О.В.;

– ухвалою Житомирського апеляційного суду від 18 серпня 2022 року про відмову у задоволенні апеляційної скарги прокурора Ярошенка О.В. та  залишення ухвали Корольовського районного суду міста Житомира від
24 грудня 2021 року без змін (справа № (конфіденційна інформація), у якій зазначено, що у судовому засіданні взяв участь прокурор Ярошенко О.В.;

– поясненням прокурора Ярошенка О.В.

Надаючи комплексну оцінку встановленим під час перевірки
у дисциплінарному провадженні обставинам, Комісія дійшла висновку,
що  доводи дисциплінарної скарги є обґрунтованими та такими, які знайшли своє підтвердження.   

Водночас згідно з частиною 4 статті 48 Закону № 1697-VII рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення або рішення про можливість подальшого перебування на посаді прокурора може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці.

Надаючи оцінку щодо строків накладення на прокурора дисциплінарного стягнення Комісія зазначає, що дисциплінарний проступок, вчинений прокурором Ярошенком О.В., розпочався 20 березня 2020 року, у день закінчення строку досудового розслідування, продовжився 31 березня 2020 року, тобто  у день коли він затвердив обвинувальний акт у кримінальному провадженні  № (конфіденційна інформація), проте не вжив передбачених кримінальним процесуальним законодавством заходів для його вчасного направлення до суду, який надійшов до суду першої інстанції 15 квітня 2020 року.

У судових засіданнях Корольовського районного суду міста Житомира
та Житомирського апеляційного суду, які відбулись  24 грудня 2021 року
та  18 серпня 2022 року відповідно, брав участь прокурор Ярошенко О.В.

Попри те, що прокурор Ярошенко О.В. достовірно знав, що строки досудового розслідування  в  кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) минули,  у судових засіданнях судів першої та апеляційної інстанцій, він  заперечував проти його закриття, чим не сприяв дотриманню розумності строків та вирішення цієї справи по суті, тобто порушив вимоги статті 6 Конвенції, зокрема і право обвинуваченого ОСОБА 2 на справедливий
і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним
і безстороннім судом.

Отже, невикористання прокурором наданих йому законодавством повноважень під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні без поважних причин, що зумовило, зокрема, закриття судом кримінального провадження, у зв’язку із закінченням строків досудового розслідування, свідчить про неналежне виконання прокурором своїх службових обов’язків.

Відповідно до правових висновків щодо застосування норм права (частини четвертої статті 48 статті 219 КПК України) у подібних правовідносинах, викладених у рішеннях Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 05 березня 2018 року у справі № 800/422/17, від 30 січня 2019 року
у справі № 9901/921/18 тощо, триваючим правопорушенням є проступки, пов’язані з тривалим, неперервним невиконанням обов’язків, передбачених правовою нормою, припиняються виконанням регламентованих обов’язків, якщо ці обов’язки ще можливо виконати.

Триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності), увесь час безперервно скоює правопорушення (яке можливо припинити) у вигляді невиконання покладених на нього обов’язків, які ще можливо виконати.

Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу.

Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об’єктивно існує цей обов’язок, виконанням обов’язку відповідним суб’єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Враховуючи позицію Касаційного адміністративного суду Верховного Суду, встановлений законом річний строк накладення на прокурора
Ярошенка О.В. дисциплінарного стягнення на час складання цього висновку
не минув, оскільки прокурор Ярошенко О.В. взяв участь у двох судових засіданнях, зокрема  Корольовського районного суду міста Житомира у грудні 2021 року, Житомирського апеляційного суду у серпні 2022 року, будучи достеменно обізнаним про вимоги статті 219 КПК України, щодо строків досудового розслідування, які він своїми діями порушив.

Таким чином, відповідно до вимог частини четвертої статті 48 Закону
№ 1697-VII річний строк притягнення прокурора Ярошенка О.В.
до дисциплінарної відповідальності минає 18 серпня 2023 року.

Комплексно проаналізувавши усі матеріали дисциплінарного провадження Комісія, не посягаючи на процесуальну самостійність прокурора, який вчинив очевидні порушення чинного законодавства, дійшла висновку,
що зазначені правові положення у сукупності з обставинами, встановленими
в межах дисциплінарного провадження, свідчать про вчинення прокурором Ярошенком О.В. дисциплінарного проступку, а саме неналежного виконання службових обов’язків, відповідальність за який передбачено пунктом 1 частини першої статті 43 Закону № 1697-VІІ.

Перевірку доводів дисциплінарної скарги проведено виключно в межах встановленої законом компетенції Комісії, тобто надано оцінку тільки фактам, які можуть свідчити про наявність або відсутність у діях прокурора складу дисциплінарного проступку та про ступінь його вини. 

Під час прийняття рішення в дисциплінарному провадженні щодо виду дисциплінарного стягнення взято до уваги характер проступку, його наслідки, особу прокурора, ступінь його вини, обставини вчинених діянь.

Визначаючи вид дисциплінарного стягнення, що має бути застосовано
до Ярошенка О.В., взято до уваги його позитивну характеристику, відсутність дисциплінарних стягнень, тривалий час роботи в органах прокуратури.   

З іншого боку, слід зважити на  очевидну недбалість прокурора під час виконання своїх службових обов’язків, тому що вказаними діями створено передумови для уникнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

Зазначене вище діяння є підставою для застосування до прокурора дисциплінарного стягнення у виді догани, яке є пропорційним вчиненому ним проступку.

 На підставі зазначеного, керуючись статтями 43, 47 – 50, 77, 78 Закону № 1697-VII, пунктами 29, 99, 101, 102 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісія,

                                       В И Р І Ш И Л А:

Притягнути прокурора Житомирської окружної прокуратури Житомирської області  Ярошенка Олександра Вікторовича до дисциплінарної відповідальності та накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді догани.

Копію рішення направити керівнику Житомирської обласної прокуратури для застосування накладеного дисциплінарного стягнення, керівнику Житомирської окружної прокуратури Житомирської області, прокурору      Ярошенку О.В.

Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, або до Вищої ради правосуддя протягом місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.