Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

Статтею 308 КПК України визначено, що підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи законні інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування.

Прокурор вищого рівня зобов’язаний розглянути скаргу протягом трьох днів після її подання і, в разі наявності підстав для її задоволення, надати відповідному прокурору обов’язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень. Особа, яка подала скаргу, невідкладно письмово повідомляється про результати  її розгляду.

Згідно з матеріалами кримінального провадження № (конфіденційна інформація), ОСОБА 1 є потерпілою.

Як вбачається з оглянутих в судовому засіданні матеріалів кримінального провадження, останнє не містить ні вказівок дізнавачу, які були зазначені
у відповіді на скаргу, ні інших відомостей, які б свідчили про здійснення слідчих (розшукових) дій в межах досудового розслідування.

Ухвалою суду від 18 жовтня 2022 року визначено, що сукупність вказаного переконує в бездіяльності заявленого суб’єкта оскарження, що пов’язано
з неналежним розглядом керівником прокуратури, яким на той час був
Сенюк О.В., поданою ОСОБА 1 скаргою на недотримання розумних строків в рамках кримінального провадження № (конфіденційна інформація), а тому існують законні підстави зобов’язати уповноважену особу розглянути скаргу останньої,  у відповідності до вимог статті 308 КПК України.

На виконання цієї ухвали суду 31 жовтня 2022 року заступником керівника Фастівської окружної прокуратури ОСОБА 3 надано відповідь ОСОБА 1 щодо наданих вказівок дізнавачу у кримінальному провадженні
№ (конфіденційна інформація) у порядку статті 36 КПК України.

 

5. Пояснення прокурора

 

Як пояснив прокурор Сенюк О.В., під час розгляду скарги ОСОБА 1 ним вивчено матеріали досудового розслідування, встановлено, що
у кримінальному провадженні проведено слідчі та процесуальні дії, зокрема, допитано, як потерпілу ОСОБА 1, далі 15 серпня 2022 року надано доручення працівникам ВП № 1 Фастівського РУП ГУНП в Київській області щодо виконання слідчих (розшукових) дій, а 13 вересня 2022 року повторно надано доручення працівникам ВП № 1 Фастівського РУП ГУНП в Київській області задля виконання вищевказаних слідчих (розшукових) дій, а також забезпечення у розумні строки прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. На виконання вимог статті 308 КПК України ним, з метою повного, всебічного та об’єктивного встановлення усіх обставин кримінального правопорушення
22 вересня 2022 року надано вказівки процесуальному керівнику у вказаному кримінальному провадженні зі строком виконання до 30 грудня 2022 року. Прокурором – процесуальним керівником, у порядку статті 36 КПК України, також надано письмові вказівки органу дізнання та 23 вересня 2022 року повідомлено ОСОБА 1 про результати розгляду її скарги.

Далі на виконання ухвали слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області під його головуванням 07 грудня 2022 року проведено оперативну нараду щодо стану досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні.

За результатами цієї оперативної наради прокурором Сенюком О.В. повторно, в порядку статті 308 КПК України, надано вказівки процесуальному керівнику, які виконано у повному обсязі.

З метою забезпечення ефективного досудового розслідування
у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) від 01 грудня 2021 року змінено орган досудового розслідування з Фастівського РУП ГУНП
в Київській області на відділення поліції № 1 указаного районного управління поліції.

 

6. Правові джерела, що підлягають застосуванню, та мотиви ухвалення Комісією рішення

 

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи прокуратури України та їх посадові особи зобов’язані діяти в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, загальні права і обов’язки прокурора визначено Законом № 1697-VII.

Згідно зі статтею 3 Закону № 1697-VII діяльність прокуратури ґрунтується на засадах законності, справедливості, неупередженості та об’єктивності.

Статтею 13 Закону № 1697-VII визначено повноваження керівника окружної прокуратури.

Згідно з частиною третьою статті 17 Закону № 1697-VII під час здійснення повноважень, пов’язаних з реалізацією функцій прокуратури, прокурори
є незалежними, самостійно приймають рішення про порядок здійснення таких повноважень, керуючись при цьому положеннями закону, а також зобов’язані виконувати лише такі вказівки прокурора вищого рівня, що були надані
з дотриманням вимог цієї статті.

Прокурори вищого рівня мають право давати вказівки прокурору нижчого рівня, погоджувати прийняття ним певних рішень та здійснювати інші дії,
що безпосередньо стосуються реалізації цим прокурором функцій прокуратури, виключно в межах та порядку, визначених законом.

Генеральний прокурор має право давати вказівки будь-якому прокурору.

Прокурором вищого рівня є: для прокурорів, у тому числі прокурорів - стажистів окружних прокуратур, керівників та заступників керівників підрозділів окружної прокуратури – керівник окружної прокуратури чи його перший заступник або заступник відповідно до розподілу обов’язків; для прокурорів, керівників та заступників керівників підрозділів обласної прокуратури – керівник обласної прокуратури чи його перший заступник або заступник відповідно до розподілу обов’язків; для керівника окружної прокуратури, його першого заступника та заступників – керівник відповідної обласної прокуратури чи його перший заступник або заступник відповідно до розподілу обов’язків; для керівника обласної прокуратури, його першого заступника та заступників, керівника та заступника керівника підрозділу, прокурора Офісу Генерального прокурора – Генеральний прокурор чи його перший заступник або заступник відповідно до розподілу обов’язків; для першого заступника та заступника Генерального прокурора – Генеральний прокурор. У разі утворення спеціалізованих прокуратур (крім Спеціалізованої антикорупційної прокуратури) прокурори вищого рівня в межах таких прокуратур визначаються Генеральним прокурором.

Відповідно до вимог пунктів 3, 4 частини четвертої статті
19 Закону  № 1697-VII прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, а також додержуватися правил прокурорської етики, зокрема, не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Відповідно до статті  2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності
в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу.

Частина перша статті 7 КПК України встановлює загальні засади судочинства та передбачає, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться законність, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, доступ до правосуддя. Стаття 9 КПК України регламентує таку загальну засаду судочинства як законність та встановлює такі обов’язки прокурора під час кримінального провадження – неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Згідно з частиною першою статті 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до статті 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об’єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження – суд.

Згідно зі статтею 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Окрім цього, згідно з Нормами професійної відповідальності та переліком необхідних прав і обов’язків прокурорів, прийнятих Міжнародною асоціацією прокурорів 23 квітня 1999 року, прокурори зобов’язані завжди підтримувати честь та гідність професії, поводитися професійно, відповідно до закону, правил та етики їх професії, в будь-який час дотримуватись найбільш високих норм чесності.

Професійна діяльність прокурора має ґрунтуватися на неухильному дотриманні конституційних принципів верховенства права та законності.

Статтею 308 КПК України визначено, що підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи законні інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування.

Прокурор вищого рівня зобов’язаний розглянути скаргу протягом трьох днів після її подання і, в разі наявності підстав для її задоволення, надати відповідному прокурору обов’язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень. Особа, яка подала скаргу, невідкладно письмово повідомляється про результати її розгляду.

Згідно з пунктом 1 наказу Генерального прокурора від 30 вересня 2021 року № 309 «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні» (далі – наказ № 309) керівники окружних прокуратур забезпечують організацію діяльності прокурора, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні, на засадах самостійності в процесуальній діяльності, диспозитивності та незалежності, витребування та вивчення інформації про хід і результати досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження, матеріалів кримінального провадження та засвідчених копій судових рішень, підготовку та проведення нарад із питань діяльності прокурорів, залучення до участі в таких нарадах відповідних працівників прокуратур нижчого рівня.

Згідно з пунктом 9.8 наказу № 309, керівника окружної прокуратури зобов’язано у межах повноважень, у тому числі передбачених статтею 25 Закону України «Про прокуратуру», вживати заходів, спрямованих на забезпечення досудового розслідування та судового розгляду кримінальних проваджень
у розумні строки.

При наданні оцінки обставинам цього дисциплінарного провадження Комісія діє виключно в межах компетенції, встановленої Законом, тобто оцінює тільки ті факти, які можуть свідчити про наявність або відсутність у діях прокурора складу дисциплінарного проступку та ступінь його вини.

Дії прокурора Сенюка О.В., зазначені у дисциплінарній скарзі,
як керівника окружної прокуратури, слід розглядати через призму їх відповідності чи невідповідності вимогам законів та нормативно-правових актів.

Прокурор Сенюк О.В., здійснюючи повноваження щодо організації роботи окружної прокуратури, діяльності процесуальних керівників, під час виконання ними повноважень при проведенні досудового розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація), реалізуючи свої повноваження, мав забезпечити виконання завдань кримінального провадження, визначених статтею 2 КПК України, дотримання загальних засад судочинства, таких як законність та розумність строків, а також здійснити належний розгляд скарг відповідно до вимог закону (стаття 308 КПК України).

Обов’язки прокурора характеризують сутність його службової діяльності, адже саме через обов’язки виявляється його роль у реалізації повноважень держави. Підставою для юридичної відповідальності прокурора є винесення ним незаконних і необґрунтованих процесуальних рішень, вчинення незаконних дій, бездіяльність, неналежне реагування на скарги учасників процесу, потурання порушенням закону з боку осіб, на яких поширюються його процесуальні повноваження.

Надаючи комплексну оцінку встановленим під час перевірки
у дисциплінарному провадженні обставинам, Комісія дійшла висновку, що доводи дисциплінарної скарги є обґрунтованими та такими, які знайшли своє підтвердження.

При наданні оцінки обставинам цього дисциплінарного провадження Комісія діє виключно в межах компетенції, встановленої Законом, тобто оцінює тільки ті факти, які можуть свідчити про наявність або відсутність у діях прокурора складу дисциплінарного проступку та ступінь його вини.

Дисциплінарне провадження стосовно прокурора Сенюка О.В. відкрито
у зв’язку з його можливим неналежним виконанням службових обов’язків.

Для встановлення наявності чи відсутності факту невиконання чи неналежного виконання прокурором службових обов’язків потрібно установити, зокрема, факт ухилення прокурора від вчинення дій, передбачених законодавством, у рамках виконання ним спеціальних повноважень або завідомо неякісне, із порушенням норм законодавства та правил професійної етики, виконання прокурором посадових обов’язків.

Згідно з усталеною практикою Комісії, дисциплінарним проступком прокурора необхідно вважати протиправну винну дію або бездіяльність, прийняття рішення чи його неприйняття, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні прокурором своїх посадових обов’язків та інших вимог, встановлених Законом України «Про прокуратуру» та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Комісія зазначає, що складовими дисциплінарного проступку є: дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов’язків; вина працівника; наявність причинового зв’язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов’язків.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12 жовтня 2018 року у справі № 800/433/17, службовими обов’язками працівника прокуратури слід вважати нормативно визначені вид та міру необхідної поведінки, котрі забезпечують реалізацію завдань, поставлених перед прокуратурою суспільством і державою,  
та повноважень, наданих для ефективного здійснення професійних функцій.

Неналежне виконання прокурором Сенюком О.В. своїх службових обов’язків підтверджено:

– скаргою ОСОБА 1 від 15 вересня 2022 року;

– вчиненою резолюцією керівника Фастівської окружної прокуратури Сенюка О.В. від 20 вересня 2022 собі та прокурору ОСОБА 2 щодо опрацювання скарги ОСОБА 1 від 15 вересня 2022 року;

– наданою 23 вересня 2023 року прокурором ОСОБА 2 відповіддю
ОСОБА 1 на її скаргу від 15 вересня 2022 року;

         – ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від
18 жовтня 2022 року, якою задоволено скаргу ОСОБА 1, визначено бездіяльність прокурора, що полягає у нездійсненні процесуальних дій щодо розгляду скарги на недотримання розумних строків під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація), та зобов’язано уповноваженого прокурора Фастівської окружної прокуратури розглянути
її скаргу, у порядку статті 308 КПК України.

         Під час засідання Комісії прокурор Сенюк О.В. підтвердив, що ні письмово, ні усно, не доручав заступнику керівника Фастівської окружної прокуратури або прокурору ОСОБА 1, надання відповіді скаржниці
із заявлених нею у скарзі питань. Самостійно він також не надавав відповіді, тобто фактично, заявлена скарга від 15 вересня 2022 року залишена без розгляду.

Комплексно проаналізувавши усі матеріали дисциплінарного провадження Комісія, враховуючи положення статті 17 Закону 1697-VІІ, якою визначено повноваження прокурора вищого рівня,  дійшла консолідованого висновку, що зазначені правові положення у сукупності з обставинами, встановленими в межах дисциплінарного провадження, свідчать про вчинення прокурором Сенюком О.В. дисциплінарного проступку, а саме неналежного виконання службових обов’язків, відповідальність за який передбачено пунктом 1 частини першої статті 43 Закону № 1697-VІІ, адже в межах визначених КПК України повноважень, ним особисто, належним чином не розглянуто та не надано відповіді на скаргу ОСОБА 1 від 15 вересня 2022 року щодо недотримання розумних строків під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація), а у порушення вимог статті
308 КПК України доручено вчинити такі дії процесуальному керівнику, стосовно якого подано скаргу.

Перевірку доводів дисциплінарної скарги проведено виключно в межах встановленої законом компетенції Комісії, тобто надано оцінку тільки фактам, які можуть свідчити про наявність або відсутність у діях прокурора складу дисциплінарного проступку та про ступінь його вини. 

Таким чином, прокурор Сенюк О.В. порушив вимоги статей 2, 7, 9, 28, 308 КПК України, пункти 1, 9.8 наказу № 309  і наявні підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Під час прийняття рішення
в дисциплінарному провадженні щодо виду дисциплінарного стягнення взято до уваги характер проступку, його наслідки, особу прокурора, ступінь його вини, обставини вчинених діянь.

Визначаючи вид дисциплінарного стягнення, що має бути застосовано до прокурора Сенюка О.В., взято до уваги його позитивну характеристику, відсутність дисциплінарних стягнень, тривалий час роботи в органах прокуратури.  

З іншого боку, слід зважити на очевидну недбалість прокурора під час виконання своїх службових обов’язків, тому що вказаними діями допущено порушення вимог КПК України щодо належного розгляду скарги потерпілого про недотримання розумних строків досудового розслідування та ненадання відповіді на скаргу саме керівником органу прокуратури.

Зазначене вище діяння є підставою для застосування до прокурора дисциплінарного стягнення у виді догани, яке є пропорційним вчиненому ним проступку. Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення
у дисциплінарному провадженні, не встановлено.

На підставі зазначеного, керуючись статтями 43, 47 – 50, 77, 78 Закону № 1697-VII, пунктами 29, 99, 101, 102 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісія,

 

                                       В И Р І Ш И Л А:

 

Притягнути керівника Фастівської  окружної прокуратури Київської області Сенюка Олега Володимировича до дисциплінарної відповідальності та накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді догани.

Копію рішення направити керівнику Київської обласної прокуратури для застосування накладеного дисциплінарного стягнення, прокурору Сенюку О.В. та скаржниці.

Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, або до Вищої ради правосуддя протягом місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.