Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів (далі – КДКП, Комісія) у складі: головуючого Гнатіва А.Я., членів – Війтовича Л.М., Житного О.О., Захарової О.С., Отвіновського П.Л., Поліщука В.В., Стуконога О.І., Цуркана М.І., Юзькова О.В., розглянувши висновок про відсутність дисциплінарного проступку в діях прокурорів Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області Шпоньки Микити Володимировича та Шпоньки Ірини Вадимівни у дисциплінарному провадженні № 07/3/2-747дс-239дп-22, 

 

ВСТАНОВИЛА:

 

Шпонька Микита Володимирович в органах прокуратури працює із липня 2010 року до цього часу. З 22 квітня 2021 року обіймає посаду прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області.

Присягу прокурора склав 23 серпня 2011 року. Із положеннями Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів ознайомився 13 вересня 2017 року.

Характеризується позитивно, дисциплінарних стягнень не має.

Шпонька Ірина Вадимівна в органах прокуратури працює із січня 2017 року до цього часу. З 22 квітня 2021 року обіймає посаду прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області.

Присягу прокурора склала 18 квітня 2017 року. Із положеннями Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів ознайомилася 29 серпня 2019 року.

Характеризується позитивно, дисциплінарних стягнень не має.

Згідно з наказом керівника Запорізької обласної прокуратури від 08 грудня 2022 року № 1382-к Шпоньці І.В. надано відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 12 грудня 2022 року до 14 вересня 2025 року.

До Комісії 06 грудня 2022 року надійшла дисциплінарна скарга керівника Запорізької обласної прокуратури Запорізької області Приходька В.В. про вчинення дисциплінарного проступку прокурором Шпонькою М.В.

Цього дня за допомогою автоматизованої системи дисциплінарну скаргу розподілено голові Комісії Гнатіву А.Я., яким за результатами її вивчення            12 грудня 2022 року прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2-747дс-239дп-22 стосовно прокурора Шпоньки М.В.

Окрім цього, до Комісії 06 грудня 2022 року надійшла дисциплінарна скарга керівника Запорізької обласної прокуратури Приходька В.В. про вчинення прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області Шпонькою І.В. дисциплінарного проступку.

Автоматизованою системою розподілу дисциплінарну скаргу цього ж дня розподілено члену Комісії Цуркану М.І., яким 12 грудня 2022 року прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2-748дс-238дп-22 стосовно прокурора Шпоньки І.В.

Рішенням Комісії від 14 грудня 2022 року № 227дп-22 дисциплінарні провадження № 07/3/2-747дс-239дп-22 стосовно прокурора Шпоньки М.В. та № 07/3/2-748дс-238дп-22 стосовно Шпоньки І.В. об’єднано в одне провадження за № 07/3/2-747дс-239дп-22. Автоматизованою системою розподілу дисциплінарних скарг 15 грудня 2022 року голову Комісії Гнатіва А.Я. визначено відповідальним за подальшу перевірку в об’єднаному дисциплінарному провадженні № 07/3/2-747дс-239дп-22.

За результатами перевірки 27 березня 2023 року складено висновок про відсутність дисциплінарного проступку прокурорів, який із зібраними матеріалами передано на розгляд Комісії.

Скаржника та прокурорів Шпоньку М.В. та Шпоньку І.В. своєчасно та належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії.

3. Зміст дисциплінарної скарги 

 

Скаржник вказав, що Шпонька М.В. та Шпонька (Мельниченко) І.В. є подружжям з 03 липня 2021 року. Заступником керівника Дніпровської окружної прокуратури Шевейком Р.І. 02 серпня 2021 року внесено відомості про визначення Мельниченко (Шпоньки) І.В. старшою групи прокурорів у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація). Далі, 05 серпня 2021 року, у вказаному кримінальному провадженні призначено нову групу прокурорів у складі прокурорів Мельниченко (Шпоньки) І.В. (старша групи), Шпоньки М.В. та інших прокурорів. Від прокурорів Шпоньки М.В. та Шпоньки І.В. повідомлення про наявність конфлікту інтересів не надходили.

За таких обставин скаржник вважав, що в діях вказаних прокурорів вбачаються ознаки дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру» – вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; грубе порушення правил прокурорської етики.

 

4. Обставини, встановлені під час здійснення дисциплінарного провадження

 

Заслухавши доповідача – голову Комісії Гнатіва А.Я., представника скаржника – Москалець Я.В., вивчивши висновок, дослідивши матеріали дисциплінарного провадження, Комісія встановила таке.

Прокурори Шпонька М.В. та Шпонька (Мельниченко) І.В. є подружжям із 03 липня 2021 року, свідоцтво про шлюб серії (конфіденційна інформація).

Відповідно до відомостей із Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – ЄРДР) у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) від 02 серпня 2021 року за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 197-1 Кримінального кодексу України, заступником керівника Дніпровської окружної прокуратури Запорізької області Шевейком Р.І. 02 серпня 2021 року внесено інформацію про визначення процесуальними керівниками прокурорів Мельниченко (Шпоньку) І.В. (старша групи), Красниха О.О. та Гризоглазову Д.С.

Після цього, 05 серпня 2021 року, заступником керівника Дніпровської окружної прокуратури Запорізької області Шевейком Р.І. до ЄРДР внесено відомості про визначення нової групи процесуальних керівників, додавши до групи процесуальних керівників прокурора Шпоньку М.В.

Таким чином, Шпонька І.В. відповідно до положень частини першої статті 37 Кримінального процесуального кодексу (далі – КПК) України та пункту 5 розділу V Порядку організації діяльності прокурорів і слідчих органів прокуратури у кримінальному провадженні, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 28 березня 2019 року № 51 (далі – Порядок № 51), який діяв до 01 жовтня 2021 року, була наділена повноваженням керувати діями інших прокурорів у групі прокурорів, у тому числі, Шпоньки М.В.

Прокурором Шпонькою М.В. у вказаному кримінальному провадженні вчинено низку процесуальних дій. Зокрема, до дисциплінарної скарги долучено клопотання слідчого про арешт майна, складені 04 серпня 2021 року та затверджені прокурором Шпонькою М.В, а також клопотання про арешт майна від 09 серпня 2021 року, яке затверджено Шпонькою І.В.

Лише 06 жовтня 2022 року, тобто через 14 місяців, постановою заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури Шевейка Р.І. призначено нову групу прокурорів у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація), з якої виключено Шпоньку І.В., залишено Шпоньку М.В. та призначено інших прокурорів.

Запорізькою обласною прокуратурою проведено службове розслідування, за результатами якого констатовано порушення прокурорами Шпонькою М.В. та Шпонькою І.В. пункту 2 частини 1 статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» щодо неповідомлення про наявність потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, недотримання вимог статті 9 КПК України, статті 19 Закону України «Про прокуратуру», статей 5, 14, 19 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів при здійсненні процесуального керівництва у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація).

Згідно з листом Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) від 30 грудня 2022 року складовими конфлікту інтересів є приватний інтерес та службові повноваження, залежно від співвідношення яких виникає реальний чи потенційний конфлікт інтересів. Закон визначає приватний інтерес як будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, зокрема, зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами.

Позаслужбові (сімейні) стосунки зумовлюють наявність у Шпоньки М.В. та Шпоньки І.В. приватного інтересу.

Під час спільної роботи близьких осіб конфлікт інтересів виникає в тієї близької особи, яка має службові повноваження щодо прийняття рішень, або вчинення чи невчинення дій стосовно іншої близької особи.

У Шпоньки М.В. як прокурора групи відсутні службові повноваження щодо вчинення дій, прийняття рішень розпорядчого характеру стосовно дружини, як старшого прокурора групи, що унеможливлює констатацію наявності в нього конфлікту інтересів.

Водночас у Шпоньки І.В., враховуючи повноваження старшого прокурора групи, який керує діями інших прокурорів, з 05 серпня 2021 року як старшого прокурора виник потенційний конфлікт інтересів через наявність у сфері службових повноважень приватного інтересу, зумовленого позаслужбовими стосунками із чоловіком, що може вплинути на об’єктивність та неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання службових повноважень старшого прокурора групи стосовно чоловіка як прокурора групи.

Окрім цього НАЗК вказано, що Шпонька М.В. та Шпонька І.В. зверталися 22 листопада 2022 року та 15 грудня 2022 року з листами про надання роз’яснень.

Відповідно до листа керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області Солодкого О.С. від 04 січня 2023 року, про факт укладання шлюбу між вказаними особами його усно повідомила Шпонька І.В. 02 серпня 2021 року.

Про наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) його не повідомлено.

Наказ виконувача обов’язків керівника Запорізької обласної прокуратури від 06 серпня 2021 року № 1163к про зміну прізвища Шпонькою І.В. надійшов до Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області 11 серпня 2021 року. Із вказаним наказом ознайомлено лише Шпоньку І.В.

Для уникнення потенційного чи реального конфлікту інтересів між працівниками у зв’язку із укладенням шлюбу між Шпонькою М.В. та Шпонькою І.В. вирішено територіально розмістити подружжя в різних приміщеннях окружної прокуратури.

Відповідно до листа заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури Запорізької області Шевейка Р.І. про факт укладання шлюбу між Шпонькою М.В. та Шпонькою І.В. йому стало відомо з тексту наказу від  06 серпня 2021 року № 1163к «Про зміну прізвища Мельниченко» в середині серпня 2021 року. Із вказаним наказом його не було ознайомлено. Зазначений документ він бачив серед інших документів у канцелярії окружної прокуратури.

Про наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) його не було повідомлено.

Під час винесення постанов про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) 02 та 05 серпня 2021 року йому не було відомо про факт укладання шлюбу між Шпонькою М.В. та Шпонькою І.В.

Відповідно до Книги обліку усних та письмових повідомлень про конфлікт інтересів повідомлення про наявність конфлікту інтересів від Шпоньки М.В. чи Шпоньки І.В. не надходили.

Окрім цього, на підставі пункту 7-1 частини дев’ятої статті 71 Закону України «Про прокуратуру» листом Комісії від 21 грудня 2022 року перед Радою прокурорів України ініційовано питання надання роз’яснення щодо додержання вимог законодавства з приводу врегулювання конфлікту інтересів у діяльності прокурорів Шпоньки М.В. та Шпоньки І.В.

Відповідно до листа Ради прокурорів України від 21 березня 2023 року, Рада прокурорів України дійшла висновку, що прокурором Шпонькою І.В. вжито належних заходів з метою запобігання конфлікту інтересів у порядку, передбаченому статтею 28 Закону України «Про запобігання корупції» та статтею 14 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів.

Так, Радою прокурорів України констатовано, що прокурор Шпонька І.В. з 02 до 31 липня 2021 року перебувала у щорічній відпустці. Після виходу зі щорічної відпустки, тобто 02 серпня 2021 року повідомила безпосереднього керівника про факт укладення шлюбу зі Шпонькою М.В. Також, 02 серпня 2021 року нею подано до відділу кадрів Запорізької обласної прокуратури копії відповідних документів, а саме копії паспорта з новим прізвищем Шпонька та свідоцтва про шлюб, з метою внесення змін до особової справи.

Наказом виконувача обов’язків керівника Запорізької обласної прокуратури Коваля А.В. від 06 серпня 2021 року № 1163к прізвище Мельниченко змінено на Шпонька та внесено зміни до трудової книжки та особової справи. Відповідний наказ відділом кадрів того ж дня направлено до відома та ознайомлення до окружної прокуратури. Тобто, керівники окружної прокуратури були письмово повідомлені про факт укладення шлюбу Шпонькою І.В. шляхом отримання відповідного наказу керівника Запорізької обласної прокуратури. 

Згідно з висновком Ради прокурорів України з матеріалів, доданих до дисциплінарної скарги, вбачається, що Шпонькою І.В. вжито належних заходів для повідомлення безпосереднього керівника про факт наявності сімейних відносин між нею та прокурором Шпонькою М.В., а пізніше, у зв’язку із включенням до складу групи прокурорів у кримінальному провадженні  № (конфіденційна інформація) Шпоньки М.В., усно повідомлено про потенційний конфлікт інтересів у відповідності до вимог статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» та статті 14 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів.

Окрім цього, до Ради прокурорів України прокурори Шпонька І.В., Шпонька М.В. щодо надання їм роз’яснень із вказаних вище питань не зверталися.

 

5. Пояснення прокурорів

 

Прокурор Шпонька І.В. пояснила, що у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) її призначено старшим групи прокурорів, до складу якої 05 серпня 2021 року включено, зокрема, її чоловіка Шпоньку М.В., чим фактично усупереч вимогам статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» створено потенційний конфлікт інтересів.

Про вказаний конфлікт інтересів вона дізналася 09 серпня 2021 року, тобто в день, коли погоджувала слідчому клопотання про накладення арешту на майно після усунення недоліків у раніше поданих клопотаннях. У той же день, про виникнення потенційного конфлікту інтересів нею повідомлено заступника керівника окружної прокуратури, який фактично його створив через зміну групи прокурорів.

Безпосереднього керівника про потенційний конфлікт інтересів вона повідомила усно не пізніше наступного робочого дня, а саме 10 серпня 2021 року. Чи вносився керівником відповідний запис про її усне повідомлення про конфлікт інтересів до Книги усних та письмових повідомлень про конфлікт інтересів, їй до моменту ознайомлення з матеріалами службового розслідування невідомо.

Шпонька І.В. не погодилася із твердженнями заступника керівника прокуратури про те, що йому взагалі не було відомо про факт її родинних відносин, оскільки 02 серпня 2021 року нею усно повідомлено безпосереднього керівника про факт укладення шлюбу зі Шпонькою М.В. Цього ж або наступного дня нею подано до відділу кадрів Запорізької обласної прокуратури копії відповідних документів та виданий наказ про зміну прізвища, внесено зміни до ЄРДР.

Тому Шпонька І.В. вважає, що нею вжито належних заходів щодо повідомлення безпосереднього керівника про потенційний конфлікт інтересів.

Водночас погодилася, що належну фіксацію вказаного повідомлення у Книзі усних та письмових повідомлень про конфлікт інтересів окружної прокуратури, а також факт усунення потенційного конфлікту інтересів, нею своєчасно не перевірено.

Прокурор Шпонька М.В. пояснив, що в нього як прокурора групи у вказаному кримінальному провадженні відсутні службові повноваження щодо вчинення дій, прийняття рішень розпорядчого характеру стосовно дружини, що унеможливлює наявності конфлікту інтересів.

Тому він не погоджується із твердженнями скаржника щодо його обов’язку при отриманні клопотань слідчого повідомити безпосереднього керівника про наявність потенційного конфлікту інтересів та вважає, що в його діях відсутні порушення вимог Законів України «Про запобігання корупції» та «Про прокуратуру», Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів.

 

6. Правові джерела, що підлягають застосуванню, та мотиви ухваленого Комісією рішення

 

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 2 частини першої статті 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, загальні права і обов’язки прокурора визначено Законом України «Про прокуратуру».

Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 19 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до частини другої статті 16 Закону України «Про прокуратуру», здійснюючи функції прокуратури, прокурор є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску, втручання і керується у своїй діяльності лише Конституцією та законами України.

Згідно з Нормами професійної відповідальності та переліком необхідних прав та обов’язків прокурорів, прийнятих 23 квітня 1999 року Міжнародною Асоціацією прокурорів, прокурори зобов’язані завжди підтримувати честь та гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, правил та етики їх професії, в будь-який час дотримуватись найбільш високих норм чесності.

Відповідно до пунктів 1, 3 Керівних принципів, що стосуються державних обвинувачів, які прийняті восьмим конгресом Організації об’єднаних націй з попередження злочинності та поводженню з правопорушниками (Гавана, Куба, 27 серпня – 07 вересня 1990 року) особи, відібрані для здійснення судового переслідування, повинні мати високі моральні якості та здібності, а також відповідну підготовку та кваліфікацію.

Особи, які здійснюють судове переслідування, будучи найважливішими представниками системи відправлення кримінального правосуддя, завжди зберігають честь та гідність своєї професії.

Частиною першою статті 37 КПК України визначено, що у разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів.

Згідно з пунктом 5 розділу V Порядку № 51 старші групи прокурорів відповідно до вимог законодавства: організовують участь прокурорів групи в усіх судових засіданнях; особисто беруть участь у судових засіданнях; під час судового провадження координують діяльність прокурорів групи та узгоджують їх процесуальні позиції; підписують процесуальні документи прокурорів про зміну або відмову від обвинувачення, висунення додаткового обвинувачення, а також погоджують такі рішення з прокурором вищого рівня, укладають угоди про визнання винуватості.

Відповідно до статті 9 КПК України, під час кримінального провадження прокурор зобов’язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» до членів сім’ї віднесено особу, яка перебуває у шлюбі із суб’єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, та діти зазначеного суб’єкта до досягнення ними повноліття – незалежно від спільного проживання із суб’єктом.

Відповідно до статті 5 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, професійна діяльність прокурора має ґрунтуватися на неухильному дотриманні конституційних принципів верховенства права та законності.

При здійсненні повноважень прокурор зобов’язаний діяти відповідно до закону, своєчасно вживати вичерпних заходів для їх належного виконання. Він повинен вживати всіх можливих заходів щодо недопущення виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів, повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли він дізнався чи повинен був дізнатися про наявність у нього реального чи потенційного конфлікту інтересів, безпосереднього керівника.

Згідно із статтею 14 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, у разі виникнення конфлікту інтересів прокурор зобов’язаний діяти відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до статті 19 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів прокурор має суворо дотримуватись обмежень, передбачених антикорупційним законодавством, не допускати будь-яких проявів корупції.

Статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» потенційний конфлікт інтересів визначено як наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Приватний інтерес згідно із вказаним Законом – це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, зокрема, зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, а також ті, що виникають у зв’язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Підпунктом «е» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» посадових та службових осіб органів прокуратури визнано суб’єктами, на яких поширюється дія цього Закону.

Статтею 28 Закону України «Про запобігання корупції» на осіб, зазначених у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, покладено обов’язок: вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов’язане з корупцією – це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Згідно з пунктом 2 розділу 1 Порядку організації роботи з питань внутрішньої безпеки в органах прокуратури України, затвердженого наказом Генерального прокурора України 13 квітня 2017 року № 111, порушення прокурором вимог, заборон та обмежень, встановлених Законами України «Про запобігання корупції», «Про прокуратуру» віднесено до дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.

Статтею 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено адміністративну відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

Відповідно до пункту 7-1 частини дев’ятої статті 71 Закону України «Про прокуратуру», Рада прокурорів надає роз’яснення щодо додержання вимог законодавства щодо врегулювання конфлікту інтересів у діяльності прокурорів, голови та членів відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження.

Дисциплінарне провадження стосовно прокурорів Шпоньки М.В. та Шпоньки І.В. відкрито у зв’язку з вчиненням дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; грубим порушенням правил прокурорської етики.

Дисциплінарному проступку, як і будь-якому протиправному діянню, притаманна визначена єдність об’єктивних і суб’єктивних ознак, сукупність яких називається складом правопорушення. Об’єктивну сторону дисциплінарного проступку характеризують такі елементи, як протиправне діяння (бездіяльність), можливі шкідливі наслідки, причиновий зв’язок між діянням і шкідливими наслідками, а також час і місце діяння. Суб’єктивну сторону дисциплінарного проступку характеризує вина.

Одним з елементів професійності прокурора є обов’язок неухильно дотримуватись засад професійної честі, етики, моралі та доброчесності, які є запорукою правосуддя. Прокурор своїми вчинками, діями формує репутацію, яка впливає на формування суспільної думки не тільки стосовно окремого прокурора, а й щодо всіх працівників прокуратури. Присяга прокурора вимагає від нього захищати права і свободи людини і громадянина, інтереси суспільства і держави.

Слід врахувати, що у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2018 року у справі № 800/549/17, від 13 листопада 2018 року у справі          № П/9901/19/17 суд зазначив, що для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності за такий проступок, як одноразове грубе порушення правил прокурорської етики, потрібно установити, зокрема, факт поведінки, що скомпрометувала звання працівника прокуратури, зашкодила репутації працівника прокуратури та авторитету прокуратури, викликала негативний громадський резонанс. Наявність судового рішення, яким би було визнано особу прокурора винною у вчиненні кримінального правопорушення, склад якого передбачав би відповідні діяння, не є умовою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності.

Варто зауважити, що спеціально уповноваженим суб’єктом у сфері протидії корупції є НАЗК, якому надано право на проведення перевірок можливих фактів порушення вимог відповідного Закону, надання роз’яснень, методичної та консультаційної допомоги з питань застосування актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

У листі НАЗК від 30 грудня 2022 року повідомлено, що у Шпоньки І.В., враховуючи повноваження старшого прокурора групи, який керує діями інших прокурорів, з 05 серпня 2021 року, як старшого прокурора, виник потенційний конфлікт інтересів через наявність у сфері службових повноважень приватного інтересу, зумовленого позаслужбовими стосунками із чоловіком, що може вплинути на об’єктивність та неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання службових повноважень старшого прокурора групи стосовно чоловіка як прокурора групи.

У Шпоньки М.В., як прокурора групи, відсутні службові повноваження щодо вчинення дій, прийняття рішень розпорядчого характеру стосовно дружини, як старшого прокурора групи, що унеможливлює констатацію наявності у нього конфлікту інтересів та порушення правил прокурорської етики.

Таким чином, Комісія висновує, що Шпонькою М.В. не допущено дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, а також грубого порушення правил прокурорської, а тому в його діяннях відсутні ознаки дисциплінарних проступків, передбачених пунктами      5, 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру».

Разом з тим, комплексно проаналізувавши сукупність усіх обставин, отриманих у дисциплінарному провадженні, хоча Рада прокурорів України дійшла висновку, що прокурором Шпонькою І.В. вжито належних заходів з метою запобігання конфлікту інтересів у порядку, передбаченому статтею 28 Закону України «Про запобігання корупції» та статтею 14 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, однак, враховуючи суперечності у поясненнях, наданих Шпонькою І.В., та інформації, повідомленої керівництвом Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області, Комісія вважає, що неможливо підтвердити відомості щодо усного повідомлення Шпонькою І.В. про наявність у неї конфлікту інтересів у кримінальному провадженні  № (конфіденційна інформація).

Неповідомлення про наявність потенційного конфлікту інтересів є правопорушенням, пов’язаним із корупцією, за вчинення якого у встановленому порядку прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Рішенням науково-методичної ради Генеральної прокуратури України (протокол № 6 від 20 вересня 2017 року) схвалено Рекомендації щодо запобігання виникненню реального чи потенційного конфлікту інтересів у діяльності працівників органів прокуратури та шляхи їх врегулювання.

Форма повідомлення про наявність конфлікту інтересів, згідно з цими Рекомендаціями, може бути усною, письмовою (зокрема в електронній формі). Пропонується повідомлення подавати у письмовій формі. Спосіб повідомлення слід обирати, з огляду на кожну конкретну ситуацію.

Якщо порядок врегулювання конфлікту інтересів не викликає сумнівів та не потребує прийняття рішення у формі організаційно-розпорядчого або процесуального документа, для оперативності таке повідомлення може бути зроблено працівником усно. На цім, керівник про прийняте рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів може повідомити працівника як усно, так і письмово.

В інших випадках рекомендується повідомлення робити в письмовій формі і передавати через спеціаліста, який відповідає за реєстрацію кореспонденції.

Ураховуючи, що за неповідомлення особою про реальний або потенційний конфлікт інтересів у встановленому порядку настає адміністративна та дисциплінарна відповідальність відповідно, отримання усних та письмових повідомлень, інформування про їх розгляд доцільно фіксувати у Книзі обліку усних та письмових повідомлень про конфлікт інтересів.

Фіксація факту повідомлення, по-перше, гарантовано є доказом виконання пункту 2 частини першої статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» працівником, по-друге, дає змогу керівнику ретельно проаналізувати повідомлення та прийняти обґрунтоване рішення у строки, передбачені у частині третій статті 28 Закону України «Про запобігання корупції».

Аналогічно у розділі 3.2 Методичних рекомендаціях «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» з приводу запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції» від 02 квітня 2021 року № 5 (чинних на станом на 10 серпня 2021 року) НАЗК вказує, що у Законі не зазначено, у якій саме формі слід повідомляти про конфлікт інтересів. Однак НАЗК рекомендує здійснювати повідомлення про реальний/потенційний конфлікт інтересів у письмовій формі з реєстрацією відповідно до існуючої системи діловодства. Письмове повідомлення, по-перше, буде документальним підтвердженням того, що особа дійсно повідомила про наявність конфлікту інтересів, а по-друге – дасть можливість безпосередньому керівнику детально проаналізувати ситуацію та визначитися із оптимальним способом врегулювання конфлікту інтересів.

Саме для уникнення таких суперечностей щодо усного повідомлення про конфлікт інтересів, його змісту та дня повідомлення, необхідна письмова (зокрема в електронній формі) фіксація факту повідомлення про наявність конфлікту інтересів, що Шпонькою І.В. не зроблено.

Подання нею 02 серпня 2021 року (ще до винесення 05 серпня 2021 року постанови у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) про включення до групи прокурорів Шпоньки М.В. та виникнення потенційного конфлікту інтересів) до відділу кадрів Запорізької обласної прокуратури копії відповідних документів, а саме копії паспорта з новим прізвищем Шпонька та свідоцтва про шлюб, з метою внесення змін до особової справи, видання від 06 серпня 2021 року наказу про зміну прізвища, призначення на посаду в один день, не можна вважати належним повідомленням про наявність конфлікту інтересів.

Отже, у прокурора Шпоньки І.В. з 05 серпня 2021 року виник потенційний конфлікт інтересів у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) через наявність у сфері службових повноважень приватного інтересу, зумовленого позаслужбовими стосунками з чоловіком, що може вплинути на об’єктивність та неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання службових повноважень старшого прокурора групи стосовно чоловіка як прокурора групи. Про вказаний конфлікт інтересів їй стало відомо 09 серпня 2022 року, коли вона погоджувала клопотання про накладення арешту на майно. Факт її усного повідомлення неможливо жодним чином перевірити та підтвердити, оскільки нею не перевірено факту внесення такого усного повідомлення до відповідної Книги усних та письмових повідомлень про конфлікт інтересів. Тому, починаючи з 10 серпня 2021 року до 06 жовтня 2022 року (дня виключення її з групи прокурорів у кримінальному провадженні            № (конфіденційна інформація)) нею не вжито належних заходів для фіксації повідомлення про конфлікт інтересів, а також не ініційовано внесення змін до групи прокурорів для усунення порушень, передбачених антикорупційним законодавством.

Такі факти підтверджують допущення прокурором Шпонькою І.В. грубого порушення правил прокурорської етики.

Аналізом практики Комісії до дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, можна віднести протиправні позаслужбові стосунки – використання прокурором своїх службових повноважень або службового статусу та пов’язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб; вчинення прокурором дій на користь окупаційної влади, перехід на  бік ворога, зайняття колабораційною діяльністю, добровільне та свідоме перебування під час війни на території ворога; порушення прокурором вимог, заборон та обмежень, встановлених Законами України «Про запобігання корупції», «Про прокуратуру».

Тому неповідомлення про потенційний конфлікт інтересів може вплинути на об’єктивність та неупередженість прийняття рішень у кримінальному провадженні, не сприяє виконанню завдань кримінального провадження та, як наслідок, порочить звання прокурора.

Отже, прокурором Шпонькою І.В. порушено вимоги статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», статті 19 Закону України «Про прокуратуру», статті 9 КПК України, статті 5, 14, 19 Кодексу, тобто вчинено дисциплінарний проступок, відповідальність за який передбачено пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру», і наявні підстави для притягнення її до дисциплінарної відповідальності  вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, а також грубе порушення правил прокурорської етики.

Перевірку доводів дисциплінарної скарги проведено виключно в межах встановленої законом компетенції, а саме надано оцінку тільки фактам, які можуть свідчити про наявність або відсутність у діях прокурора складу дисциплінарного проступку та про ступінь її вини.

Вчинення прокурором Шпонькою І.В. вказаного дисциплінарного проступку підтверджено:

-     дисциплінарною скаргою;

-     матеріалами службового розслідування;

-     постановами про призначення групи прокурорів від 05 серпня 2021 року та від 06 жовтня 2022 року;

-     Книгою усних та письмових повідомлень про конфлікт інтересів;

-     листами НАЗК від 22 та 30 грудня 2022 року;

-     листом керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області Солодкого О.С.;

-     листом заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури Запорізької області Шевейка Р.І.;

Дії та бездіяльність прокурора Шпоньки І.В. належать до триваючих правопорушень, а тому днем початку вчинення дисциплінарного проступку треба вважати 10 серпня 2021 року, тобто наступний день після того, як вона дізналася про виникнення конфлікту інтересів, а завершення – 06 жовтня 2022 року, тобто день винесення постанови про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація), якою її виключено з групи прокурорів, та усунення конфлікту інтересів. Отже, встановлений законодавством строк для прийняття Комісією рішення про притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, не минув.

При виборі виду дисциплінарного стягнення стосовно прокурора Шпоньки І.В. враховано її позитивну характеристику, грубий характер проступку, ступінь вини, тому Комісія дійшла висновку про можливість накладення на неї стягнення у виді догани.