Рішення N 57дп-23

22.03.2023

Рішення №57дп-23

Про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора відділу координації діяльності підрозділів Державного бюро розслідувань у сфері протидії злочинності та контролю виконання управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіальних управлінь Державного бюро розслідувань, Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України Анікеєнко О.О.

кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

РІШЕННЯ
№57дп-23

22 березня 2023

Київ

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів (далі – Комісія), у складі: головуючого Гнатіва А.Я., членів – Війтовича Л.М., Житного О.О., Захарової О.С., Поліщука В.В., Отвіновського П.Л., Стуконога О.І., Томак М.В., Цуркана М.І., Юзькова О.В., розглянувши висновок про наявність дисциплінарного проступку у діях прокурора відділу координації діяльності підрозділів Державного бюро розслідувань у сфері протидії злочинності та контролю виконання управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіальних управлінь Державного бюро розслідувань, Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України Анікеєнко О.О. у дисциплінарному провадженні № 07/3/2-734дс-233дп-22,

У С Т А Н О В И Л А:

1. Відомості про прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження

Анікеєнко Оксана Олександрівна в органах прокуратури працює з липня 2013 року, а з 21 березня 2019 року до цього часу – на посаді прокурора відділу координації діяльності підрозділів Державного бюро розслідувань у сфері протидії злочинності та контролю виконання управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіальних управлінь Державного бюро розслідувань, Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України.

Присягу працівника прокуратури склала 24 січня 2014 року. З положеннями Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів ознайомлена 11 липня 2013 року.

2. Відомості щодо етапів дисциплінарного провадження

До Комісії 02 грудня 2022 року надійшла дисциплінарна скарга начальника Департаменту кадрової роботи та державної служби Офісу Генерального прокурора Яновича С.В. про вчинення дисциплінарного проступку прокурором Анікеєнко О.О.

Автоматизованою системою дисциплінарну скаргу розподілено члену Комісії Війтовичу Л.М., яким 07 грудня 2022 року прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2-734дс-233дп-22 та за результатами перевірки, проведеної в межах обставин, повідомлених у дисциплінарній скарзі, 15 лютого 2023 року складено висновок про наявність дисциплінарного проступку у діях прокурора Анікеєнко О.О., який разом з матеріалами перевірки направлено на розгляд Комісії.

Скаржника та прокурора своєчасно та належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії.

У засіданні взяли участь представники скаржника - ОСОБА 1 та ОСОБА 2, які з висновком члена Комісії погодились.

Прокурором Анікеєнко О.О. надіслано клопотання про участь у засіданні Комісії в режимі відеоконференції, яке рішенням Голови Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 20 березня 2023 року № 30зп-23 задоволено.

Під час засідання задоволено клопотання прокурора Анікеєнко О.О. про долучення скріншотів з месенджера про намагання завчасного направлення до Офісу Генерального прокурора заяви про надання відпустки з 20 серпня 2022 року; представників скаржника – про долучення копій заяви Анікеєнко О.О. від 17 серпня 2022 року та скріншотів про її рух через електронну пошту Офісу Генерального прокурора, актів про відсутність Анікеєнко О.О. на робочому місці у період з 23 листопада 2022 року до 21 березня 2023 року, заяви Анікеєнко О.О. від 06.03.2023 про звільнення з посади прокурора за власним бажанням та наданої Офісом Генерального прокурора відповіді про результати її розгляду, заяв Анікеєнко О.О. щодо надання відпустки та відповідей про результати їх розгляду.

3. Зміст дисциплінарної скарги

Скаржник зазначив, що прокурор Анікеєнко О.О., згідно з наказом першого заступника Генерального прокурора від 21 грудня 2019 року № 4634-вц перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку до 19 серпня 2022 року.

Далі Анікеєнко О.О. у період дії воєнного стану в Україні, у порушення вимог Правил внутрішнього службового розпорядку без поважних причин після закінчення відпустки 22 серпня 2022 року на роботу не з’явилась, про поважність причин своєї відсутності не повідомила, тому стосовно неї складено акти про відсутність на робочому місці.

На переконання скаржника, в діях прокурора Анікеєнко О.О. вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 7 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі – Закон № 1697-VII), а саме порушення правил внутрішнього службового розпорядку.

4. Обставини, встановлені під час здійснення дисциплінарного провадження

Заслухавши доповідача – члена Комісії Війтовича Л.М., представників скаржника ОСОБА 1 та ОСОБА 2, прокурора Анікеєнко О.О., вивчивши висновок та матеріали дисциплінарного провадження, Комісією встановлено таке.

Наказом Генерального прокурора України від 21 березня 2019 року № 224ц Анікеєнко О.О. призначено на посаду прокурора відділу координації діяльності підрозділів Державного бюро розслідувань у сфері протидії злочинності та контролю виконання управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіальних управлінь Державного бюро розслідувань, Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ (далі – Закон № 113-ІХ) запроваджено реформування системи органів прокуратури, згідно з яким прокурори та слідчі органів прокуратури можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора лише у разі успішного проходження ними атестації.

Наказом Генерального прокурора від 03 жовтня 2019 року № 221 затверджено Порядок проходження прокурорами атестації (далі – Порядок атестації).

Пунктом 9 розділу І Порядку атестації визначено, що атестація проводиться на підставі письмової заяви прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури про переведення на посаду прокурора відповідно в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах, в якій зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних і на застосування процедур та умов проведення атестації. Форми типових заяв прокурора встановлено у додатку 2 цього Порядку.

Анікеєнко О.О. надіслано Генеральному прокурору заяву про переведення до Офісу Генерального прокурора, яка за своїм змістом та формою не відповідала вимогам Порядку атестації, оскільки у поданій заяві нею не зазначено про бажання пройти атестацію, не надано згоди на застосування процедур та умов проведення атестації.

Відтак, ураховуючи імперативність норм пункту 7 розділу ІІ Закону № 113-ІХ Анікеєнко О.О. не могла бути переведена до Офісу Генерального прокурора, оскільки обов’язковою умовою для призначення прокурорів до Офісу Генерального прокурора є успішне проходження ними атестації та надання їх згоди на призначення.

Анікеєнко О.О. має сина, 19 серпня 2019 року народження. Згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження від 20 серпня 2019 року № 00023725507 відомості про батька дитини, відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, записано зі слів матері. Таким чином, Анікеєнко О.О. є одинокою матір’ю, що має дитину віком до 14 років.

Натомість Закон № 113-ІХ не містить положень щодо порядку звільнення працівників, які, відповідно до статті 184 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) мають гарантії при прийнятті на роботу та звільненні з роботи. Згідно з сталою судовою практикою, у разі неврегулювання спеціальним законодавством спірних питань, застосовуються норми законодавства про працю.

Так, відповідно до частини третьої статті 184 КЗпП України звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років – частина шоста статті 179 КЗпП), одиноких матерів при наявності дитини віком до 14 років або дитини з інвалідністю з ініціативи роботодавця не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли звільнення допускається з обов’язковим працевлаштуванням.

З огляду на викладене наказ про звільнення Анікеєнко О.О. з посади прокурора відділу координації діяльності підрозділів Державного бюро розслідувань у сфері протидії злочинності та контролю виконання управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіальних управлінь Державного бюро розслідувань, Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України, відповідно до підпункту І пункту 19 розділу ІІ Закону № 113-ІХ не видавався.

Згідно з наказом першого заступника Генерального прокурора від 21 грудня 2019 року № 4634-вц Анікеєнко О.О. надано відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 21 грудня 2019 року до 19 серпня 2022 року.

Відповідно до наказу Генерального прокурора від 27 грудня 2019 року № 358 юридичну особу «Генеральна прокуратура України» перейменовано в «Офіс Генерального прокурора», який розпочав роботу з 02 січня 2020 року. У штатному розписі Офісу Генерального прокурора посади, яку обіймала Анікеєнко О.О., не передбачено.

Після завершення відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку Анікеєнко О.О. мала приступити до роботи 22 серпня 2022 року, проте у зазначений день та дотепер до Офісу Генерального прокурора не з’явилася, документів про причини свої відсутності не надала. У зв’язку з цим комісією у складі працівників Офісу Генерального прокурора з 22 серпня 2022 року щоденно складалися акти про відсутність Анікеєнко О.О. на робочому місці та зроблено відповідні відмітки у табелях обліку використання робочого часу.

За інформацією Департаменту планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку, звітності, внутрішнього контролю та аудиту у табелі обліку використання робочого часу з 22 серпня 2022 року Анікеєнко О.О. проставляється елемент робочого часу «І» (інші причини неявок на роботу).

З урахуванням вищевикладених обставин 30 серпня, 09 та 23 листопада 2022 року кадровим підрозділом Офісу Генерального прокурора, на всі відомі адреси, у тому числі електронну адресу Анікеєнко О.О. скеровано листи за № № 07/1/1-53098вих-22, 07/1/1-1050вих-22, 07/1/1-76708вих-22 з проханням подати Генеральному прокурору пояснення щодо причин її відсутності на робочому місці з 22 серпня 2022 року та підтверджуючих документів поважності причин неявки на роботу.

Анікеєнко О.О. надіслано Генеральному прокурору заяву (реєстраційний номер 190413-22 від 21 листопада 2022 року), у якій повідомлено, що у зв’язку із збройною агресією росії проти України, з 27 квітня 2022 року перебуває разом із двома своїми неповнолітніми дітьми у Великобританії, де отримала статус особи, що потребує захисту на період війни. Оскільки Анікеєнко О.О. вбачає реальну загрозу для життя і здоров’я своїх дітей, тому змушена залишатись з ними у безпечному місці до закінчення воєнних дій. Після закінчення війни планує повернутись до України. Вона також зазначила, що відповідно до частини третьої статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» протягом дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надати йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів. У зв’язку з цим Анікеєнко О.О. просила надати їй відпустку без збереження заробітної плати тривалістю 90 календарних днів з 21 листопада 2022 року на період дії воєнного стану в Україні, у чому їй відмовлено.

Пояснення аналогічного змісту з приводу обставин, викладених у дисциплінарній скарзі, Анікеєнко О.О. надала і під час перевірки у дисциплінарному провадженні. Вона вважає, що доводи дисциплінарної скарги щодо неповідомлення нею про відсутність на роботі та ненадання відомостей про поважність відсутності, не відповідають дійсності.

Так, у зв’язку із збройною агресією російської федерації проти України, вона повідомила у березні 2022 року роботодавця про вимушене залишення території України разом із двома неповнолітніми дітьми, оскільки ніхто не міг гарантувати її безпеку та збереження життя і здоров’я її дітей в умовах постійних ракетних обстрілів міста Києва. На цім не мала наміру вчинити прогул, як умисну дію, пов’язану з відсутністю на робочому місці без поважних причин.

Зазначила, що у період з серпня 2022 року жоден співробітник кадрового підрозділу Офісу Генерального прокурора не зв’язувався з нею для роз’яснення її прав та обов’язків у період війни. Вона змушена була самостійно шукати шляхи захисту своїх прав та надання пояснень. Хоча мобільний номер телефону Анікеєнко О.О. завжди увімкнено та наявні усі месенджери для зв’язку Viber, Whatsapp, Telegram тощо, проте ніхто 22 серпня 2022 року не телефонував і не цікавився чи вона взагалі жива, щоб приступити до виконання своїх обов’язків та має право на відпустку за власний рахунок. Законодавством передбачено, що роботодавець у разі виявлення та фіксування факту відсутності працівника на роботі, повинен вжити заходів для з’ясування причин такої відсутності, перш за все зателефонувати працівнику за номерами його телефонів.

Анікеєнко О.О. 22 серпня 2022 року направлено до Офісу Генерального прокурора заяву про надання відпустки за власний рахунок на період дії воєнного стану тривалістю 92 дні та 30 серпня 2022 року за № 07-23515-19 отримала листа, згідно з яким вказану заяву залишено без задоволення. Вважає це грубим порушенням її прав та ігноруванням вимог Кодексу законів про працю України, Законів України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», «Про відпустки» та інших.

Так, Законом не обмежено можливості працівника реалізувати своє право на таку відпустку кілька разів. Для отримання такої відпустки працівник, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, звертається до роботодавця з відповідною заявою, в якій обов’язково має бути визначеною тривалість такої відпустки, але не більше ніж 90 календарних днів.

Повторно у заявах від 21 листопада 2022 року № № 190413-22, 190326-22 та від 24 листопада 2022 року № 193665-22 Анікеєнко О.О. просила надати відпустку відповідно до положень частини четвертої статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», однак на всі заяви знову отримала відмову, тому її право на відпустку порушено.

На думку Анікеєнко О.О., роботодавець, навмисно порушуючи її законні права, штучно створив умови для настання факту нібито вчинення нею «прогулу», нехтуючи можливістю уникнення трудового спору шляхом виконання своїх обов’язків та забезпечення дотримання законних прав Анікеєнко О.О. на відпустку.

Вважає, що систематичне ненадання передбачених Законами України відпусток та створення «законних» підстав для звільнення мають ознаки переслідування і позбавлення Анікеєнко О.О. права на безпечні та рівні умови праці.

На цім Анікеєнко О.О. зроблено посилання на роз’яснення Міністерства економіки України від 23 березня 2022 року, що стосуються сфери трудових відносин в умовах воєнного стану, якими визначено, що законодавством про працю не передбачено обов’язку працівника повідомляти роботодавця про своє місцезнаходження та отримання статусу біженця або визнання його особою, яка потребує тимчасового захисту. На її думку, працівники, які не виходять на роботу унаслідок обставин, пов’язаних з бойовими діями, або ті, які не мають змоги виходити на роботу у зв’язку з небезпекою для життя та здоров’я, не підлягають автоматичному звільненню чи за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП за «прогул без поважної причини». Зазначене обумовлено необхідністю збереження життя та здоров’я таких працівників та їх сімей і вважається як відсутність на роботі з поважних причин. Якщо специфіка виконання роботи не дозволяє виконувати її віддалено за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, працівникові може бути оформлено простій, надано відпустку без збереження заробітної плати або з ним може тимчасово призупинено трудовий договір (що не є звільненням).

З приводу доводів дисциплінарної скарги про порушення Анікеєнко О.О. правил внутрішнього службового розпорядку та відсутність її без поважних причин на робочому місці, а також наданих нею з цього питання пояснень необхідно зазначити наступне.

Анікеєнко О.О. направлено Генеральному прокурору 22 серпня 2022 року о 22 год 54 хв засобами електронного зв’язку заяву від 17 серпня 2022 року про надання відпустки без збереження заробітної плати за згодою сторін під час дії воєнного стану строком на 92 календарних дні з 20 серпня 2022 року.

Заява надійшла на електронну пошту Офісу Генерального прокурора 23 серпня 2022 року в 00 год 54 хв та фактично зареєстрована 24 серпня 2022 року за вхідним № 128749-22. Того ж дня заяву передано на розгляд до Департаменту кадрової роботи та державної служби Офісу Генерального прокурора, за результатами якого Анікеєнко О.О. надано відповідь 30 серпня 2022 року.

На засіданні Комісії представники скаржника підтримали доводи дисциплінарної скарги та погодилися з висновком про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора Анікеєнко О.О.

Під час засідання Комісії прокурор Анікеєнко О.О. висловила свої заперечення щодо обставин, викладених у дисциплінарній скарзі та висновку члена Комісії. Вважає непідтвердженим факт вчинення нею дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 7 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII. Надала аналогічні пояснення тим, що під час дисциплінарного провадження, які підтримала у повному обсязі. Підтвердила свою відсутність на роботі 22 серпня 2022 року. На цім нею завчасно вжито заходів щодо подання заяви про надання відпустки з 20 серпня 2022 року, у чому їй безпідставно відмовлено. Зауважила, що навіть у разі виходу на роботу не визначено її робочого місця, безпідставно відмовлено їй у наданні відпустки та не з’ясовано поважності причин відсутності на роботі.

5. Правові джерела, що підлягають застосуванню, та юридична оцінка встановлених обставин

Конституцією України (частиною другою статті 19) визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, загальні права і обов’язки прокурора визначено Законом № 1697-VII, та згідно з пунктами 3, 4 частини четвертої статті 19 цього Закону прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Відповідно до пункту 10 частини першої статті 3 Закону № 1697-VII діяльність прокуратури ґрунтується на засадах неухильного дотримання вимог професійної етики та поведінки.

Згідно з Нормами професійної відповідальності та переліком необхідних прав та обов’язків прокурорів, прийнятими 23 квітня 1999 року Міжнародною Асоціацією прокурорів, прокурори зобов’язані завжди підтримувати честь та гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, правил та етики їх професії, в будь-який час дотримуватись найбільш високих норм чесності.

Абзацом 3 пункту 3 розділу ІІ Закону №113-ІХ передбачено, що за прокурорами та керівниками регіональних, місцевих і військових прокуратур, прокурорами і керівниками структурних підрозділів Генеральної прокуратури України зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури. На зазначений період оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури.

Відповідно до пункту 39 Бордоської декларації «Судді та прокурори в демократичному суспільстві» прокурорами мають бути особи з високими моральними якостями; через характер повноважень, на виконання яких вони свідомо погодились, прокурори є постійно відкриті для публічної критики; головними суб’єктами здійснення правосуддя, вони мають повсякчасно підтримувати честь і гідність своєї професії.

Згідно із статтею 36 Закону № 1697-VII особа, призначена на посаду прокурора, набуває повноважень прокурора після складення Присяги прокурора такого змісту: «Я, (прізвище, ім’я, по батькові), вступаючи на службу в прокуратуру, присвячую свою діяльність служінню Українському народові і Україні та урочисто присягаю:

неухильно додержуватися Конституції та законів України;

сумлінним виконанням своїх службових обов’язків сприяти утвердженню верховенства права, законності та правопорядку;

захищати права і свободи людини і громадянина, інтереси суспільства і держави;

постійно вдосконалювати свою професійну майстерність, бути принциповим, чесно, сумлінно і неупереджено виконувати свої обов’язки, з гідністю нести високе звання прокурора».

Згідно із статтею 11 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів (далі – Кодекс), затвердженого всеукраїнською конференцією прокурорів від 27 квітня 2017 року, прокурор повинен постійно дбати про свою компетентність, професійну честь та гідність. Своєю доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю та сумлінним виконанням службових обов’язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї.

Статтею 16 Кодексу визначено, що при виконанні службових обов’язків прокурор має дотримуватися загальноприйнятих етичних норм поведінки, бути взірцем доброчесності, вихованості і культури. Порушення службової дисципліни, непристойна поведінка є неприпустимими для прокурора і тягнуть за собою передбачену законом відповідальність.

Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов’язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової дисципліни.

Статтею 40 КЗпП України передбачено розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у випадках прогулу (у тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

У Кодексі законів про працю України не надається визначення поняття «прогул», проте пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06 листопада 1992 року прогул визначено як відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.

З огляду на вимоги Правил та КЗпП України, прогул прокурором вчиняється за наявності сукупності наступних обставин: відсутність на роботі у період часу, визначений правилами внутрішнього службового розпорядку як робочий, більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня; неповідомлення керівника про свою відсутність на робочому місці; відсутність на роботі через службові питання або з інших поважних причин.

Пунктами 1, 2 розділу ІІ Правил внутрішнього службового розпорядку прокурорів Генеральної прокуратури України, затверджених наказом Генерального прокурора України від 30 грудня 2016 року № 419 та погоджених профспілковим комітетом Генеральної прокуратури України 23 грудня 2016 року (далі – Правила), визначено перебування прокурорів у робочий час за межами приміщення Генеральної прокуратури України із службових питань з відома безпосереднього керівника підрозділу, а керівників самостійних структурних підрозділів – першого заступника, заступників Генерального прокурора або Генерального прокурора.

Відповідно до Правил встановлено такий режим в Генеральній прокуратурі України (Офісі Генерального прокурора): початок роботи з 9 години упродовж робочого тижня; перерва на обід з 13 години до 13 години 45 хвилин; кінець робочого дня в понеділок, вівторок, середу та четвер – о 18 годині, у п’ятницю – о 16 годині 45 хвилин.

Прокурори можуть перебувати у робочий час за межами приміщення Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) із службових питань з відома безпосереднього керівника підрозділу, а керівники самостійних структурних підрозділів – Генерального прокурора, його перших заступників та заступників.

Про свою відсутність на роботі прокурор повинен повідомити безпосереднього керівника у письмовій формі, засобами електронного чи телефонного зв’язку або іншими доступними способами. У разі недотримання прокурором цих вимог складається акт про його відсутність на робочому місці При ненаданні прокурором доказів поважності причини відсутності на роботі він повинен подати письмові пояснення на ім’я Генерального прокурора щодо причин своєї відсутності.

Аналогічні за змістом вимоги містяться і в Правилах внутрішнього службового розпорядку прокурорів Офісу Генерального прокурора, затверджених наказом Генерального прокурора від 12 серпня 2020 року № 375 та погоджених профспілковим комітетом Офісу Генерального прокурора 04 серпня 2020 року.

Відповідно до пункту 1 розділу ІХ Правил недотримання їх вимог є підставою для притягнення прокурора до відповідальності у порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження, зокрема, органів прокуратури України. Отже, прокурори зобов’язані виконувати службові повноваження, незважаючи на існуючий воєнний стан.

Також, згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2022 року № 440 «Деякі питання організації роботи державних службовців та працівників державних органів у період воєнного стану» передбачено, що у період воєнного стану робота державних службовців та працівників державного органу за межами України допускається лише у разі службового відрядження, оформленого в установленому порядку.

Пунктом 3 цієї Постанови передбачено, що у разі перебування державного службовця або працівника державного органу в робочий час за кордоном, крім перебування у службовому відрядженні, оформленому в установленому порядку, до них може бути застосоване дисциплінарне стягнення відповідно до закону.

Інших випадків правомірного перебування працівників державних органів за кордоном у робочий час постанова не містить.

Надаючи комплексну оцінку встановленим під час перевірки у дисциплінарному провадженні обставинам, Комісія вважає обґрунтованими доводи дисциплінарної скарги та такими, які знайшли своє підтвердження.

Комісія вважає, що у наданні Анікеєнко О.О. відпустки без збереження заробітної плати Офісом Генерального прокурора обгрунтовано відмовлено.

З приводу застосування роз’яснень Мінекономіки від 23 березня 2022 року «Відповіді на поширені питання зі сфери трудових відносин в умовах воєнного стану» під час звільнення працівника за відсутність на робочому місці без поважних причин, необхідно враховувати правову позицію Верховного Суду (справа № 640/22836/19).

Верховний Суд зазначив, що положення трудового законодавства, які містить КЗпП України, є загальними для правовідносин, пов’язаних з проходженням публічної служби і, їх можна і потрібно застосовувати у тому випадку, коли спеціальні норми не регулюють певних аспектів правовідносин, які є об’єктом спеціального регулювання. Втім, у вимірі обставин справи потрібно зауважити, що спеціальні норми достатньо чітко й однозначно регулюють питання, пов’язані з припиненням публічної служби (в органах прокуратури) і умовами/правилами переведення прокурорів на посади в Офісі Генерального прокурора, обласних і регіональних прокуратурах в рамках реформування органів прокуратури, але це регулювання відрізняється від правил загального трудового законодавства.

Відсутність у спеціальному законі норм, які передбачають гарантії/пільги при звільненні певним категоріям осіб на кшталт тих, які містить КЗпП України, у цьому випадку не можна вважати прогалиною, яку можна «заповнити» шляхом застосування загальних норм трудового законодавства. Так само помилково буде вважати, що загальні норми трудового законодавства (у контексті цієї справи мовиться про гарантії/пільги при звільненні) можуть превалювати над нормами спеціального закону (Закону № 113-ІХ), які передбачають інакший підхід до прийняття рішень щодо проходження/припинення публічної служби.

У цьому зв’язку можна додати, що положення КЗпП України щодо гарантій при прийнятті на роботу і заборони звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей, (стаття 184) не впливають на висловлену Верховним Судом позицію щодо застосування до правовідносин, пов’язаних з реформою органів прокуратури, впровадженою Законом № 113-ІХ, положень пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону (у поєднанні з пунктом 9 частини першої статті 51 Закону № 1697-VІІ).

Таку правову позицію викладено, зокрема, і у постановах Верховного Суду від 26 січня 2022 року у справі № 240/17743/20, від 27 травня 2022 року у справі № 520/6591/2020 та від 27 червня 2022 року у справі № 420/2859/21.

Окрім цього, необхідно врахувати, що зазначені роз’яснення Мінекономіки не є нормами законодавства та у них йде мова про звільнення особи за статтею 40 КЗпП України, тоді як до прокурора норми КЗпП України не застосовуються, а вичерпний перелік підстав, за якими можливе звільнення прокурора з посади визначено Законом № 1697-VІІ.

Так, Анікеєнко О.О. надіслано Генеральному прокурору 22 серпня 2022 року о 22 год 54 хв засобами електронного зв’язку заяву від 17 серпня 2022 року про надання відпустки без збереження заробітної плати за згодою сторін під час дії воєнного стану строком на 92 календарних дні з 20 серпня 2022 року.

Заява надійшла на електронну пошту Офісу Генерального прокурора лише 23 серпня 2022 року та зареєстрована 24 серпня цього ж року, хоча фактично Анікеєнко О.О. повинна бути на робочому місці 22 серпня 2022 року. Однак Анікеєнко О.О. була відсутня 22 серпня 2022 року на робочому місці, що вона не заперечила під час засідання Комісії.

Крім цього, Комісією не взято до уваги доводи Анікеєнко О.О. про не визначення їй робочого місця в Офісі Генерального прокурора, оскільки після закінчення 19 серпня 2022 року відпустки, вона до роботи 22 серпня 2022 року не приступила.

Таким чином, пояснення Анікеєнко О.О. в частині її виїзду та перебування за кордоном з метою забезпечення безпеки дітей Комісія вважає не поважною причиною відсутності на роботі.

Перевірку доводів дисциплінарної скарги проведено виключно в межах встановленої законом компетенції Комісії, а саме надано оцінку тільки фактам, які можуть свідчити про наявність або відсутність у діях прокурора складу дисциплінарного проступку та про ступінь його вини.

При наданні оцінки обставинам цього дисциплінарного провадження Комісія діє виключно в рамках компетенції, встановленої Законом, тобто оцінює тільки ті факти, які можуть свідчити про наявність або відсутність діях прокурора складу дисциплінарного проступку та ступінь його вини.

Зазначені у дисциплінарній скарзі дії прокурора Анікеєнко О.О. слід розглядати через призму їх відповідності чи невідповідності вимогам законів та нормативно-правових актів.

Зазначені правові положення у сукупності з обставинами, встановленими в межах дисциплінарного провадження, свідчать про вчинення прокурором Анікеєнко О.О. дисциплінарного проступку, а саме порушення правил внутрішнього службового розпорядку, відповідальність за який передбачено пунктом 7 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII.

Так, прокурор Анікеєнко О.О., в порушення вимог Правил без поважних причин, після закінчення відпустки 19 серпня 2022 року до роботи 22 серпня 2022 року не приступила, була відсутня у цей день на робочому місці без поважних причин у період часу, визначений Правилами, як робочий, більше трьох годин безперервно. Не повідомила керівника про причину своєї відсутності на робочому місці, відсутність на роботі відбулася не через службові питання та без інших поважних причин.

Отже, прокурором Анікеєнко О.О. порушено вимоги пунктів 3, 4 частини 4 статті 19 Закону № 1697-VІІ, Присяги прокурора, статей 11, 16 Кодексу, Правил внутрішнього службового розпорядку, чим вчинено проступок, відповідальність за який передбачено пунктом 7 частини першої статті 43 Закону № 1697-VІІ, і наявні підстави для притягнення її до дисциплінарної відповідальності за порушення правил внутрішнього службового розпорядку.

Вчинення прокурором Анікеєнко О.О. вказаного дисциплінарного проступку підтверджено:

– дисциплінарною скаргою начальника Департаменту кадрової роботи та державної служби Офісу Генерального прокурора Яновича С.В.;

– актами про відсутність на робочому місці прокурора Анікеєнко О.О. від 22, 23, 26, 29, 30, 31 серпня, 01, 02, 05, 06, 07, 08, 09, 12, 13, 14, 15, 16, 19, 20, 21, 22, 23, 26, 27, 28, 29, 30 вересня, 03, 04, 05, 06, 07, 10, 11, 12, 13, 14, 17, 18, 19, 24, 25, 26, 27, 28, 31 жовтня, 01, 02, 03, 04, 07, 08, 09, 10, 11, 14, 15, 16, 17, 18, 21, 22 листопада 2022 року;

– табелями обліку використання робочого часу прокурором Анікеєнко О.О. за серпень, вересень, жовтень та листопад 2022 року;

– іншими матеріалами дисциплінарного провадження.

Частиною четвертою статті 48 Закону № 1697-VII визначено, що рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці.

Вчинений Анікеєнко О.О. дисциплінарний проступок має характер триваючого. Дії прокурором Анікеєнко О.О. вчинено з 22 серпня 2022 року до 22 листопада 2022 року згідно з актами про відсутність на робочому місці та вони тривають до подачі дисциплінарної скарги.

Отже встановлений частиною четвертою статті 48 Закону № 1697-VII строк для прийняття Комісією рішення про притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності не закінчився.

З часу вчинення дисциплінарного проступку прокурор Анікеєнко О.О. у відпустці не перебувала та листки непрацездатності не надала.

Визначаючи вид дисциплінарного стягнення, що має бути застосовано до прокурора Анікеєнко О.О., Комісією, з огляду на вимоги частини третьої статті 48 Закону взято до уваги характер проступку, його наслідки, особа прокурора, ступінь його вини, обставини вчиненого діяння.

Грубий характер вказаного дисциплінарного правопорушення прокурора Анікеєнко О.О. є очевидним, оскільки нехтування правилами внутрішнього службового розпорядку, нерозуміння свого обов’язку додержання трудової дисципліни, відсутність у неї як професійної честі, так і доброчесності є несумісним із подальшим зайняттям нею будь-якої посади в органах прокуратури.

Вказане діяння є підставою для застосування до прокурора Анікеєнко О.О. дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури, яке є найбільш суворим і застосовується лише в тому випадку, коли немає підстав для застосування більш м’яких видів стягнення, передбачених частиною першою статті 49 Закону № 1697-VІІ.

Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення у дисциплінарному провадженні, під час перевірки не встановлено.

На підставі зазначеного, керуючись статтями 43, 47–50, 77, 78 Закону № 1697-VII, пунктами 108, 110–112, 115-117 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісія,

В И Р І Ш И Л А:

Притягнути прокурора відділу координації діяльності підрозділів Державного бюро розслідувань у сфері протидії злочинності та контролю виконання управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіальних управлінь Державного бюро розслідувань, Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України Анікеєнко Оксану Олександрівну та накласти на неї дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.

Копію рішення направити Генеральному прокурору для застосування накладеного дисциплінарного стягнення та прокурору Анікеєнко О.О.

Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, або до Вищої ради правосуддя протягом місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.

Головуючий		Андрій ГНАТІВ


Члени Комісії		Любомир ВІЙТОВИЧ


		Олександр ЖИТНИЙ


		Олена ЗАХАРОВА

		Павло ОТВІНОВСЬКИЙ


		В’ячеслав ПОЛІЩУК
		Олег СТУКОНОГ


		Майя ТОМАК


		Михайло ЦУРКАН


		Олександр ЮЗЬКОВ