Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

Відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження (далі – Комісія), у складі: головуючого Гнатіва А.Я., членів – Війтовича Л.М.,     Житного О.О., Захарової О.С., Отвіновського П.Л., Поліщука В.В.,           Стуконога О.І., Томак М.В., Цуркана М.І., Юзькова О.В, розглянувши висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора Чернівецької окружної прокуратури Чернівецької області Максимюка Максима Борисовича у дисциплінарному провадженні № 07/3/2-528дс-177дп-22,

УСТАНОВИЛА:

1. Відомості про прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження

Максимюк Максим Борисович в органах прокуратури працює з червня 2019 року. З листопада 2021 року обіймає посаду прокурора Чернівецької окружної прокуратури Чернівецької області.

Присягу працівника прокуратури склав 20 червня 2019 року та того ж дня ознайомився із положеннями Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого 27 квітня 2017 року всеукраїнською конференцією прокурорів (далі – Кодекс).

Характеризується посередньо. Дисциплінарних стягнень не має.

2. Відомості щодо етапів дисциплінарного провадження

До Комісії 07 вересня 2022 року надійшла дисциплінарна скарга керівника Чернівецької обласної прокуратури Ковальського А.А. про вчинення дисциплінарного проступку прокурором Максимюком М.Б.

Скаргу розподілено члену Комісії Цуркану М.І., яким 14 вересня 2022 року прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2-528дс-177дп-22 стосовно Максимюка М.Б. та розпочато перевірку відомостей про наявність підстав для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності. Копії рішення надіслано скаржнику, прокуророві      Максимюку М.Б. та виконувачу обов’язків керівника Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора.

Окрім цього, 21 жовтня 2022 року до Комісії надійшла дисциплінарна скарга виконувача обов’язків керівника Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора Дзюби І.І. про вчинення дисциплінарного проступку прокурором Максимюком М.Б.

Скаргу також розподілено члену Комісії Цуркану М.І., яким за результатами її вивчення 24 жовтня 2022 року прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2-620дс-190дп-22. Копії рішення надіслано скаржнику, прокуророві Максимюку М.Б. та керівнику Чернівецької обласної прокуратури.

Комісією 26 жовтня 2022 року прийнято рішення № 186 дп-22 про об’єднання проваджень № 07/3/2-528дс-177дп-22 та № 07/3/2-620дс-190дп-22 в одне (за № 07/3/2-528дс-177дп-22), а об’єднане дисциплінарне провадження передано члену Комісії Цуркану М.І., яким перевірку продовжено.

У процесі перевірки до Комісії надійшли: копії матеріалів службового розслідування стосовно прокурора Максимюка М.Б.; копія висновку службового розслідування від 19 серпня 2022 року; копії окремих процесуальних документів у кримінальних провадженнях № (конфіденційна інформація) та                                   № (конфіденційна інформація); матеріали, що характеризують особу прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження.    

За результатами перевірки 07 лютого 2023 року складено висновок про наявність дисциплінарного проступку у діях прокурора Максимюка М.Б., який із зібраними матеріалами  передано на розгляд Комісії.

У зв’язку із неявкою Максимюка М.Б. на засідання  01 березня 2023 року, Комісія своїм рішенням у відповідності до пункту 108 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, продовжила  на один місяць розгляд висновку про наявність дисциплінарного проступку прокурора.

Скаржників, прокурора та представника прокурора своєчасно та належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії.

Від першого скаржника участь у засіданні Комісії взяла начальник відділу кадрової роботи та державної служби Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_1, яка скаргу підтримала та з висновком члена Комісії погодилась.

Від другого скаржника участь у засіданні Комісії взяв прокурор відділу запобігання правопорушенням в органах прокуратури управління внутрішньої безпеки Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора ОСОБА_2, який скаргу підтримав та з висновком члена Комісії погодився. ОСОБА_2 на засіданні надано копії матеріалів з кримінального провадження № (конфіденційна інформація), дозвіл старшого групи прокурорів у цьому провадженні на розголошення відомостей досудового розслідування та копію ухвали Шевченківського районного суду м. Чернівці про призначення підготовчого судового засідання у справі по обвинуваченню Максимюка М.Б.

Представник скаржника зазначив, що копіями матеріалів з кримінального провадження, зокрема протоколами допиту свідка ОСОБА_3, протоколами за результатами проведення негласних слідчих дій підтверджено факти позапроцесуальних стосунків прокурора Максимюка М.Б. із адвокатом ОСОБА_3 щодо перспектив вирішення справи по обвинуваченню ОСОБА_4 та  надання грошових коштів прокуророві.   

Представник прокурора повторно не з’явився на засідання Комісії. Про причини неявки не повідомив.     

Прокурор Максимюк М.Б. повторно не прибув на засідання Комісії. Надіслав інформацію про перебування на амбулаторному лікуванні. Просив відкласти розгляд висновку, зняти це питання з порядку денного та забезпечити його особисту участь у засіданні дисциплінарного органу.

Окрім того, Максимюк М.Б. надіслав пояснення за змістом яких заперечив  доводи висновку члена Комісії стосовно себе та зазначив, що у позаслужбових стосунках із адвокатом ОСОБА_3 не перебував. Здійснюючи підтримання обвинувачення стосовно ОСОБА_4 керувався виключно вимогами законодавства, з метою досягнення завдань кримінального провадження. До своїх пояснень прокурором долучено пояснення ОСОБА_5, ОСОБА_4, копію протоколу допиту свідка ОСОБА_6, копію вироку стосовно ОСОБА_3 у справі № (конфіденційна інформація).

З урахуванням вимог частини третьої статті 47 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі – Закон № 1697-VII) Комісією прийнято рішення про розгляд висновку за відсутності прокурора Максимюка М.Б.

3. Зміст дисциплінарної скарги

Авторами зазначено, що прокурора Чернівецької окружної прокуратури Чернівецької області Максимюка М.Б. 20 червня 2022 року  затримано в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу (далі – КПК) України та в подальшому йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу (далі – КК) України.

Під час проведеного Чернівецькою обласною прокуратурою службового розслідування установлено, що Максимюк М.Б. вступив в позаслужбові стосунки з адвокатом ОСОБА_3 з метою одержання неправомірної вигоди в сумі 3 тисячі доларів США за укладення угоди на користь підзахисного цього адвоката – громадянина ОСОБА_4, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 307 КК України.

Так, Максимюк М.Б. у період з грудня 2021 року до червня 2022 року під час неодноразових зустрічей та телефонних розмов із адвокатом ОСОБА_3 повідомив останньому про можливість укладення у кримінальному провадженні угоди про визнання винуватості, зміст якої передбачав би звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням,  обговорював  судову практику та можливі шляхи виконання цього задуму.

На цім, Максимюк М.Б. вживав заходи до переконання як безпосереднього керівника, так і працівників обласного апарату у необхідності підписання угоди про визнання винуватості із ОСОБА_4, аргументуючи це нібито наявними процесуальними недоліками, допущеними під час досудового розслідування, що може призвести до постановлення виправдувального вироку.

Незважаючи на те, що Максимюку М.Б. неодноразово роз’яснено про відсутність процесуальних порушень, які б давали підстави для такого вироку, останній продовжував переконувати керівника окружної прокуратури         ОСОБА_7 та працівників апарату обласної прокуратури у необхідності підписання із ОСОБА_4 угоди про визнання винуватості. Максимюку М.Б.  прямо вказано про непогодження такої угоди та про відсутність законних підстав для її укладання.

Разом з тим, Максимюк М.Б., усвідомлюючи, що порушує вимоги наказу Генерального прокурора від 30 вересня 2021 року № 309 «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні», діючи умисно з особистих мотивів в інтересах сторони захисту, всупереч інтересам служби та суспільства, склав проєкт угоди про визнання винуватості із обвинуваченим ОСОБА_4.  Достеменно знаючи, про відсутність законних підстав для укладання угоди прокурор особисто підписав її.

Скаржники стверджують, що Максимюк М.Б., вступивши в позаслужбові стосунки з адвокатом ОСОБА_3, протиправно підписав угоду про визнання винуватості, чим вчинив всі дії, які від нього залежали, на користь обвинуваченого ОСОБА_4, що в подальшому надало йому можливість зустрітись із адвокатом ОСОБА_3 та отримати  3 тисячі доларів США.

На переконання авторів скарг, в діях прокурора Максимюка М.Б. вбачаються ознаки дисциплінарних поступків, передбачених пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону №1697-VII, тобто вчинення дій, що порочать звання прокурора і які можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури та одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.

4. Досліджені Комісією джерела інформації та встановлені на їх підставі обставини

Заслухавши доповідача – Цуркана М.І., пояснення представників скаржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2, вивчивши висновок, матеріали перевірки, Комісія встановила таке.

4.1 Інформація про рух кримінального провадження                                        № (конфіденційна інформація)

Слідчим управлінням ГУНП в Чернівецькій області 09 листопада               2016 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі –  ЄРДР) за фактом вчинення ОСОБА_4 злочину, передбаченого частиною другою статті 307 КК України. Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснювалося прокурором відділу прокуратури Чернівецької області ОСОБА_8, яка 29 червня 2017 року скерувала обвинувальний акт до Хотинського районного суду Чернівецької області.

Справа судами різних інстанцій розглядалася неодноразово. Наразі судовий розгляд триває у Новоселицькому районниому суді Чернівецької області.   Виконувачем обов’язків керівника Чернівецької обласної прокуратури  02 листопада 2021 року у кримінальному провадженні визначено групу прокурорів до складу якої включено і прокурора Максимюка М.Б. Зі складу групи цього прокурора виключено рішенням першого заступника керівника Чернівецької обласної прокуратури  від 07 липня 2022 року.

Захист інтересів підсудного здійснює адвокат ОСОБА_3.

4.2 Інформація про рух кримінального провадження                                        № (конфіденційна інформація)

Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні                         № (конфіденційна інформація) від 17 грудня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України.

Відомості до ЄРДР внесено за фактом вимагання неправомірної вигоди службовою особою правоохоронного органу.

Зі змісту окремих процесуальних документів досудового розслідування вбачається, що прокурора Максимюка М.Б. включено до складу  групи прокурорів у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) від 09 листопада 2016 року за обвинуваченням ОСОБА_4.

Публічне обвинувачення у  суді забезпечував  Максимюк М.Б., а захист підсудного – адвокат ОСОБА_3.

З метою одержання неправомірної вигоди в сумі 3 тисяч доларів США за укладення угоди на користь підзахисного ОСОБА_3 прокурор вступив в позаслужбові стосунки з адвокатом.

Під час санкціонованого обшуку у службовому кабінеті прокурора виявлено два екземпляри угоди про визнання винуватості датованої червнем 2022 року (без зазначення дати) та підписаної лише Максимюком М.Б.

Прокуророві Максимюку М.Б. 20 червня 2022 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України.

Ухвалюючи рішення від 22 червня 2022 року у справі № (конфіденційна інформація) про відсторонення від посади прокурора Максимюка М.Б., слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва послався на низку наданих йому доказів про позапроцесуальні стосунки між прокурором та захисником. Зокрема, ухвала містить посилання на те, що про вчинення правопорушення заявив саме адвокат і підтвердив заяву на допиті у якості свідка.

За висновком суду, спілкування між прокурором і адвокатом у процедурі розгляду кримінального провадження підтверджено протоколами огляду мобільного телефону де зафіксовано відповідні розмови.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08 вересня 2022 року повідомлення про підозру Максимюку М.Б. від 20 червня   2022 року скасовано.

Прокуророві Максимюку М.Б. 22 грудня 2022 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 368, частиною першою статті 209 КК України.

Досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні закінчено. Матеріали скеровано до суду. Зі змісту окремих процесуальних документів провадження вбачаються факти неодноразового позапроцесуального спілкування Максимюка М.Б. із адвокатом ОСОБА_3.

Суддею Шевченківського районного суду м. Чернівці 28 лютого 2023 року постановлено ухвалу про призначення підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) по обвинуваченню Максимюка М.Б.

4.3 Короткий зміст висновку службового розслідування

Згідно із висновком службового розслідування, затвердженого виконувачем обов’язків керівника Чернівецької обласної прокуратури 19 серпня 2022 року, комісія вважала підтвердженими факти вчинення прокурором Максимюком М.Б. неправомірних дій, які стали підставою для призначення розслідування.   

Констатовано порушення прокурором вимог статті 19 Закону №1697-VII, статей 19, 21 Кодексу, Присяги працівника прокуратури, статей 3, 22 Закону України «Про запобігання корупції».

У своїх висновках комісія покладалася на дані протоколу затримання Максимюка М.Б. за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, повідомлення про підозру прокуророві, пояснення співробітників прокуратури.

Зокрема, керівник Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_7 пояснив, що Максимюк М.Б. повідомляв про проблемність провадження у  якому дії обвинуваченого кваліфіковано слідством за частиною другою статті 307 КК України. Пропонував прокуророві порадитися із цього питання з прокурором відділу обласної прокуратури ОСОБА_8. Остання згодом повідомила, що надала Максимюку М.Б. пораду та зазначила, що підстави для укладення угоди про визнання винуватості, як то вважав прокурор, відсутні.

Прокурор ОСОБА_8 пояснила комісії, що обізнана із провадженням стосовно ОСОБА_4, оскільки раніше здійснювала процесуальне керівництво у ньому. Підтвердила, що керівник Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_7 на початку червня 2022 року повідомив про наявність проблем щодо допустимості доказів у згаданому провадженні. Просив поспілкуватися із Максимюком М.Б., яким забезпечувалося публічне обвинувачення у суді. Вона погодилася. Максимюк М.Б. зайшов з матеріалами наглядового провадження, розповів про складнощі, припустив ухвалення виправдувального вироку, вів мову про наявність підстав для укладення угоди про визнання винуватості. З посиланням на законодавство та судову практику повідомила у чому твердження прокурора є помилковими, а підстави для укладання угоди відсутніми.

4.4  Щодо пояснень прокурора Максимюка М.Б.

На час складання висновку прокурор, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, правом надавати пояснення не скористався.

Зі змісту пояснень прокурора наданих після складання висновку вбачається, що Максимюк М.Б. заперечує наявність доказів про його протиправне спілкування із адвокатом ОСОБА_3. Звертає увагу на те, що висновки службового розслідування є помилковими та необґрунтованими, а окремі процесуальні документи свідчать лише про припущення органів досудового розслідування та прокуратури щодо можливої його причетності до вчинення кримінального правопорушення.

Показання адвоката ОСОБА_3 вважає недопустимими і неналежними, оскільки той міг діяти з особистих мотивів і надати неправдиві пояснення.

5. Правові джерела, що підлягають застосуванню, та юридична оцінка встановленим обставинам

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно  частині четвертій статті 19 Закону №1697-VII прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, додержуватися правил прокурорської стики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Підпунктом «е» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» посадових та службових осіб органів прокуратури віднесено до суб’єктів, на яких поширюється дія цього Закону.

Статтями 22, 23 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що посадовим та службовим особам органів прокуратури забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов’язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб. Забороняється безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких їм осіб від юридичних або фізичних осіб.

Відповідно до статті 19 Кодексу, при виконанні службових обов’язків прокурор має суворо дотримуватись обмежень, передбачених антикорупційним законодавством, не допускати будь-яких проявів корупції, у тому числі вступати у позаслужбові стосунки з метою використання службових повноважень або службового становища; неправомірно втручатися чи здійснювати у випадках чи порядку, не передбачених законодавством, вплив на службову діяльність іншого прокурора, службових, посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування чи суддів.

Статтею 21 Кодексу визначено, що прокурору слід уникати особистих зв’язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об’єктивність виконання професійних обов’язків, скомпрометувати звання прокурора, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс.

Пунктами 1, 3 Керівних принципів, що стосуються державних обвинувачів, які прийняті восьмим конгресом Організації Об’єднаних Націй з попередження злочинності та поводження з правопорушниками (Гавана, Куба, 27 серпня – 07 вересня 1990 року) наголошено, що особи, відібрані для здійснення судового переслідування, повинні мати високі моральні якості та здібності, а також відповідну підготовку та кваліфікацію. Особи, які здійснюють судове переслідування, будучи найважливішими представниками системи відправлення кримінального правосуддя, завжди зберігають честь та гідність своєї професії.

За змістом пункту 2 розділу 1 Порядку організації роботи з питань внутрішньої безпеки в органах прокуратури України, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України № 111 від 13 квітня 2017 року, до дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, належать протиправні позаслужбові стосунки – використання прокурором своїх службових повноважень або службового статусу та пов’язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб.

Верховним Судом у рішенні від 18 лютого 2019 року (справа                              № 9901/721/18) наголошено, що правила професійної етики та поведінки прокурорів, є обов’язковими для прокурорів при виконанні своїх службових обов’язків та поза службою. Прокурор зобов’язаний не допускати будь-яких проявів, які можуть створити враження корупційних, у тому числі: вступати у позаслужбові стосунки з метою використання службових повноважень або службового становища. До дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, належать, зокрема, протиправні позаслужбові стосунки – використання прокурором своїх службових повноважень або службового статусу та пов’язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб.

Окрім цього, Стандартами професійної відповідальності та викладенням основних обов’язків та прав прокурорів, прийнятих Міжнародною Асоціацією прокурорів 23 квітня 1999 року, прокурорів зобов’язано завжди підтримувати честь та гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, правил та етики їх професії, в будь-який час дотримуватись найбільш високих норм чесності.

Частиною першою статті 43 Закону №1697-VII передбачено, що прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.

Оцінивши діяльність Максимюка М.Б. на предмет відповідності наведеним вимогам, Комісія вважає наявними порушення прокурором приписів чинного законодавства, що є підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності за правилами пунктів 5, 6 частини першої статті 43 Закону №1697-VII.

Так, зібраними доказами, які узгоджуються між собою, встановлено, що прокурор Максимюк М.Б. неодноразово спілкувався із адвокатом             ОСОБА_3 з приводу перспектив вирішення справи про обвинувачення ОСОБА_4,  зокрема стверджував про можливість її завершення угодою про визнання винуватості.

Незважаючи на дійсність чи хибність тверджень скаржників про злочинну мету такого спілкування, дії Максимюка М.Б., поза всяким сумнівом, створили враження корупційних, порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.

Окрім того, Максимюком М.Б. проігноровані етичні норми які є основоположними для поведінки прокурора. Наведена поведінка підриває як авторитет самого прокурора, органів прокуратури, так і держави в цілому.

Комісія констатує, що своїми діями прокурор Максимюк М.Б. допустив одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.

На цім, варто зазначити, що статус підозрюваного у кримінальному провадженні не змінює правової кваліфікації дій прокурора в межах дисциплінарного провадження. Як зазначив Верховний Суд у рішенні від              18 серпня 2022 року (справа № 640/18269/20), повідомлення про підозру є тільки формальним/офіційним припущенням органу/посадової особи, який/яка проводить досудове розслідування, про те, що конкретна особа причетна до злочину. Таке припущення ґрунтується на неостаточних (неповних) результатах досудового розслідування і кримінально-правова кваліфікація поставленого їй за провину діяння може бути змінена. З часу оголошення цієї підозри особа набуває статусу підозрюваного, однак її вину у вчиненні злочину ще потрібно довести, принаймні на цій стадії кримінального провадження твердити про її винуватість як доконаний факт не можна.

Дисциплінарна відповідальність є окремим/самостійним видом юридичної відповідальності і вирішення питання про правомірність притягнення особи до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з’ясувати склад дисциплінарного проступку в його діях, незалежно від того яку            кримінально-правову кваліфікацію ті самі дії працівника прокуратури отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали чи можуть настати для такої особи.

Доводи прокурора щодо недоведеності у його діях складу дисциплінарного проступку не узгоджуються із сукупністю доказів отриманих у процедурі дисциплінарного провадження. Зокрема, про зустрічі прокурора та адвоката ОСОБА_3 поза межами кримінального процесу йдеться у розсекречених протоколах за результатами проведення негласних слідчих дій «Спостереження за особою» та «Аудіо,-відео контроль особи».

Під час визначення виду стягнення стосовно Максимюка М.Б. Комісією взято до уваги як посередню характеристику прокурора так і відсутність застосованих дисциплінарних стягнень.

Водночас, Комісія ураховує очевидність та грубість допущеного Максимюком М.Б. порушення, яке підриває авторитет самого прокурора, а також авторитет органів прокуратури й держави в цілому.

З урахуванням викладеного, Комісія дійшла висновку про відсутність підстав для накладення більш м’якого стягнення, ніж звільнення з посади
в органах прокуратури, оскільки вчинений Максимюком М.Б. дисциплінарний проступок не сумісний з подальшим зайняттям будь-якої посади в органах прокуратури.

З огляду на викладене Комісія вважає, що застосування до прокурора Максимюка М.Б. дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури є пропорційним вчиненому ним дисциплінарному проступку.

Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення у дисциплінарному провадженні, не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 45, 47-50, 77, 78 Закону України «Про прокуратуру», пунктами 108, 110-112, 115-117 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісія,

В И Р І Ш И Л А:

         Притягнути прокурора Чернівецької окружної прокуратури Чернівецької області Максимюка Максима Борисовича до дисциплінарної відповідальності та накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.

Копію рішення направити керівнику Чернівецької обласної прокуратури  для застосування накладеного дисциплінарного стягнення, керівнику Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора, керівнику Чернівецької окружної прокуратури Чернівецької області та прокуророві Максимюку М.Б.

Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.