Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

За вказаних обставин Комісія, ураховуючи вимоги пункту 3 частини третьої статті 47 Закону № 1697-VII, прийняла рішення про розгляд висновку
за відсутності прокурора Дроздової Н.О.

6. Правові джерела, що підлягають застосуванню, та мотиви ухвалення Комісією рішення

Рішенням Верховної Ради України відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН 3314 «Визначення агресії» від 14 грудня 1974 року росію визнано державою-агресором, яка здійснює збройну агресію проти України, розв’язала
і веде повномасштабну агресивну війну проти України та Українського народу
з порушенням норм міжнародного права, вчиняючи злочини проти людства.

24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 у зв’язку
з військовою агресією росії проти України введено воєнний стан на всій території України.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-VIII у період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи прокуратури України та їх посадові особи зобов’язані діяти в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, загальні права і обов’язки прокурора визначено Законом № 1697-VII.

Відповідно до статті 1 Закону № 1697-VII прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.  Згідно з пунктом 10 частини першої статті 3 Закону № 1697-VII діяльність прокуратури ґрунтується на засадах неухильного дотримання вимог професійної етики та поведінки. 

Відповідно до вимог пунктів 3, 4 частини четвертої статті                                     19 Закону  № 1697-VII прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, а також додержуватися правил прокурорської етики, зокрема, не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Згідно із статтею 36 Закону № 1697-VII особа, призначена на посаду прокурора, набуває повноважень прокурора після складення Присяги Україні, згідно з якою урочисто присягає, у тому числі, сумлінно виконувати свої службові обов’язки, сприяти утвердженню верховенства права, законності
та правопорядку.

Положеннями частини першої та другої статті 11 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого 27 квітня 2017 року всеукраїнською конференцією прокурорів, передбачено, що прокурор повинен постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність; своєю доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю
та сумлінним виконанням службових обов’язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї.

Окрім цього, згідно з Нормами професійної відповідальності та переліком необхідних прав і обов’язків прокурорів, прийнятих Міжнародною асоціацією прокурорів 23 квітня 1999 року, прокурори зобов’язані завжди підтримувати честь та гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, правил та етики їх професії, в будь-який час дотримуватись найбільш високих норм чесності. Професійна діяльність прокурора має ґрунтуватися на неухильному дотриманні конституційних принципів верховенства права та законності.

Відповідно до пунктів 1, 3 Керівних принципів, що стосуються державних обвинувачів, які прийняті Восьмим конгресом Організації об’єднаних націй з попередження злочинності та поводженню з правопорушниками (Гавана, Куба, 27 серпня – 07 вересня 1990) особи, відібрані для здійснення судового переслідування, повинні мати високі моральні якості та здібності, а також відповідну підготовку та кваліфікацію.

Згідно з підпунктом «b» Висновку № 3 (2008) «Про роль прокуратури за межами сфери кримінального права», прийнятого Консультативною радою європейських прокурорів (ССРЕ) на 3-му пленарному засіданні (Страсбург, 15 – 17 жовтня 2008 року), держави, у яких прокурорські служби виконують функції за межами сфери кримінального права, мають забезпечити реалізацію цих функцій відповідно до принципів демократичної держави з верховенством права і, зокрема, що дії прокурорів за межами сфери кримінального права мають характеризуватися чесністю.

Стаття 3 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів (далі – Кодекс), яким здійснюється правове регулювання відносин у сфері професійної етики та поведінки прокурорів, зазначає, що нормативною базою у цій сфері
є також міжнародно-правові документи, у тому числі Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод і рішення Європейського суду з прав людини, Керівні принципи ООН щодо ролі прокурорів, прийняті на Восьмому конгресі ООН у 1990 році, Стандарти професійної відповідальності та виклади основних обов’язків і прав прокурорів, ухвалені Міжнародною асоціацією прокурорів у 1999 році, Європейські інструкції з питань етики та поведінки прокурорів (Будапештські принципи), ухвалені Конференцією генеральних прокурорів країн – членів Ради Європи у 2005 році, та інші.

Статтею 11 Кодексу встановлено, що прокурор повинен постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність; своєю доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю та сумлінним виконанням службових обов’язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї. Відповідно до статті 16 Кодексу при виконанні службових обов’язків прокурор має дотримуватися загальноприйнятих етичних норм поведінки, бути взірцем доброчесності, вихованості і культури.  Порушення службової дисципліни є неприпустимим для прокурора і тягне за собою у відповідних випадках передбачену законом відповідальність.

Статтею 21 Кодексу визначено, що прокурор діє на підставі закону, неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь- яких осіб, на свої ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання. Прокурору слід не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс. Згідно зі статтею 33 Кодексу прокурори зобов’язані неухильно дотримуватися вимог цього Кодексу. Їх порушення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.  У разі систематичного (два і більше разів протягом одного року) або одноразового грубого порушення правил прокурорської етики прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Статтею 40 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) передбачено розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у випадках прогулу (у тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов’язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової дисципліни.

Прогулом вважається самовільне використання без погодження з роботодавцем днів відгулів, чергової відпустки, припинення виконання трудових обов’язків до закінчення строку трудового договору або строку, який працівник повинен відпрацювати після закінчення вищого або середнього спеціального навчального закладу.

Відповідно до пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06 листопада 1992 року прогулом вважається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.

Відповідно до Правил встановлено такий режим роботи в органах прокуратури області: початок роботи з 9 години упродовж робочого тижня; перерва на обід з 13 години до 13 години 45 хвилин; кінець робочого дня
в понеділок, вівторок, середу та четвер – о 18 годині, у п’ятницю – о 16 годині
45 хвилин, вихідні дні – субота і неділя.

Згідно з наказом № 315 в Офісі Генерального прокурора встановлено такий режим роботи: початок робочого дня з 08 години – упродовж робочого тижня, перерва на обід з 12 години до 12 години 45 хвилин – упродовж робочого тижня, завершення робочого дня з понеділка по четвер включно – о 17 годині,
у п’ятницю – о 15 годині 45 хвилин, вихідні дні – субота, неділя та зобов’язано керівників регіональних прокуратур привести режим роботи очолюваних прокуратур у відповідність з постановою Кабінету Міністрів України від
20 травня 2020 року № 392 та з вимогами цього наказу.

Пунктом 2 розділу ІІ зазначених Правил визначено, що про свою відсутність на роботі прокурор повідомляє безпосереднього керівника у письмовій формі, засобами електронного чи телефонного зв’язку або іншими доступними способами. У разі недотримання прокурором цих вимог складається акт про його відсутність на робочому місці. Згідно з пунктом І розділу VІІ Правил їх порушення є підставою для притягнення прокурора до відповідальності у порядку, передбаченому законодавством.

За результатами перевірки та обговорення Комісія дійшла висновку про наявність у діях та бездіяльності прокурора Дроздової Н.О. сукупності дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 5, 6, 7 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, за таких підстав.

Зокрема, службовими обов’язками працівника прокуратури є нормативно визначені вид та міра необхідної поведінки, котрі забезпечують реалізацію завдань, поставлених перед прокуратурою суспільством і державою,
та повноважень, наданих для ефективного здійснення професійних функцій.

Згідно з правовою позицією Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеною у рішенні від 04 березня 2019 року у справі 9901/5/19, протиправне порушення службових обов’язків, що випливають
з вимог Законів України та виданих на їх підставі нормативно-правових актів, наказів і вказівок керівництва, визнається дисциплінарним проступком прокурора.

Допущення подібної поведінки підриває як авторитет прокурора, органів прокуратури, такі і держави в цілому, тому що прокурори при здійсненні своїх повноважень представляють державу. Неналежне виконання чи невиконання вимог Конституції, Законів України, підзаконних нормативно-правових актів
є дисциплінарним проступком, за який прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження.

Одним із елементів професійності прокурора є обов’язок неухильно дотримуватись засад професійної честі, етики, моралі та доброчесності, які
є запорукою правосуддя. Прокурор своїми вчинками, діями формує репутацію, яка впливає на формування суспільної думки не тільки щодо окремого прокурора, а й щодо всіх працівників прокуратури. Присяга прокурора вимагає від нього захищати права і свободи людини і громадянина, інтереси суспільства і держави.

Безпідставне припинення прокурором Дроздовою Н.О. виконання своїх службових обов’язків в умовах воєнного стану, неприбуття в розумні строки
на робоче місце, очевидне, свідоме, тривале ігнорування законних письмових
та усних вказівок та наказів керівництва, є порушенням нею Присяги прокурора.

Одним із елементів професійності прокурора є обов’язок, пов’язаний
із професійною честю, етичністю, моральністю, доброчесністю, які є запорукою правосуддя. Прокурор своїми вчинками, діями формує репутацію, яка впливає на формування суспільної думки не тільки щодо окремого прокурора, а й щодо всіх працівників прокуратури.

Слід врахувати, що у постановах Великої Палати Верховного Суду від
03 липня 2018 року у справі № 800/549/17, від 13 листопада 2018 року у справі          № П/9901/19/17 суд зазначив, що для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності за такий проступок, як одноразове грубе порушення правил прокурорської етики, потрібно установити, зокрема, факт поведінки, що скомпрометувала звання працівника прокуратури, зашкодила репутації працівника прокуратури та авторитету прокуратури, викликала негативний громадський резонанс.

Водночас наявність судового рішення, яким би було визнано особу прокурора винною у вчиненні кримінального правопорушення, склад якого передбачав би відповідні діяння, не є умовою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності.

Згідно з усталеною практикою Комісії, дисциплінарним проступком прокурора необхідно вважати протиправну винну дію або бездіяльність, прийняття рішення чи його неприйняття, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні прокурором своїх посадових обовязків та інших вимог, встановлених Законом № 1697-VII та іншими нормативно-правовими актами,
за яке до нього може бути застосовано дисциплінарне стягнення.

До дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, належать порушення прокурором вимог, заборон
та обмежень, встановлених Законом № 1697-VII.

При виконанні службових обов’язків прокурор має дотримуватися загальноприйнятих етичних норм поведінки, бути взірцем доброчесності, вихованості і культури. Порушення службової дисципліни, непристойна поведінка є неприпустимими для прокурора і тягнуть за собою передбачену законом відповідальність.

Комісія констатує, що дотримання прокурором вимог щодо заборони вчинення дій, які можуть викликати сумнів у об’єктивності, неупередженості та незалежності прокурора, у чесності та непідкупності органів прокуратури, та ще й в умовах воєнного часу, є очевидним та обов’язковим. Порушення таких вимог не може бути виправдано жодними обставинами.

Такими діями є свідоме неповернення прокурора Дроздової Н.О., яка склала  Присягу прокурора,  з 24 лютого 2022 року дотепер до України,
та добровільне перебування під час війни на території агресора.

Таким чином, Комісія дійшла висновку, що прокурором Дроздовою Н.О. вчинено дисциплінарний проступок, передбачений пунктами 5 та 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII – вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості
та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.

Окрім цього, до правил професії прокурора, про які йдеться у Нормах професійної відповідальності та переліком необхідних прав та обов’язків прокурорів, прийнятих 23 квітня 1999 року Міжнародною Асоціацією прокурорів, належать також правила внутрішнього службового розпорядку, яких мають дотримуватись прокурори згідно з національним законодавством.

Починаючи з 25 травня 2022 року, прокурор Дроздова Н.О. без поважних причин безперервно (більше трьох годин) відсутня на робочому місці у період часу, визначений Правилами, як робочий. Після закінчення 24 травня 2022 року строку відпустки, наданої Дроздовій Н.О., відсутність її на роботі відбулася
не через службові питання та без інших поважних причин.

Неприбуття в розумний строк прокурором Дроздовою Н.О. до свого робочого місця свідчить, що прокурор вчинила прогули та порушила службову дисципліну, тобто вчинила дисциплінарний проступок, передбачений пунктом
7 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII  – порушення правил внутрішнього службового розпорядку.

Враховуючи викладене, тривале порушення прокурором Дроздовою Н.О. законодавства свідчить про невиконання нею вимог щодо професійної відповідності, загальновизнаних світовою спільнотою прокурорів обов’язків прокурора, грубе ігнорування вимог закону, що для прокурора є неприпустимим.

Доводи дисциплінарної скарги керівника Дніпропетровської обласної прокуратури про вчинення прокурором Дроздовою Н.О. дисциплінарного проступку за результатами перевірки знайшли своє повне підтвердження.

Таким чином Комісія дійшла консолідованого висновку, що прокурором Дроздовою Н.О. порушено вимоги пунктів 3, 4 частини четвертої статті 19 Закону № 1697-VII, Присягу прокурора, статей 11, 16, 21 Кодексу, Правила внутрішнього службового розпорядку, чим вчинено проступки, відповідальність за які передбачено пунктами 5, 6, 7 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, та наявні підстави для притягнення її до дисциплінарної відповідальності за вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, одноразове грубе порушення правил прокурорської етики, та порушення правил внутрішнього службового розпорядку.

Вчинення прокурором Дроздовою Н.О. дисциплінарних проступків підтверджується: доводами дисциплінарної скарги; доданими до дисциплінарної скарги документами – актами про відсутність на робочому місці прокурора Дроздової Н.О., табелями обліку використання робочого часу прокурора Дроздової Н.О. за травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2022 року; поясненням прокурора Дроздової Н.О., скріншотом переписки
з працівниками Дніпропетровської обласної прокуратури з 26 лютого 2022 року до 27 вересня 2022 року.

Також Комісією взято до уваги те, що допущені Дроздовою Н.О. порушення трудової дисципліни (прогули) мають умисний та систематичний характер, вона продовжує ігнорувати вимоги службового розпорядку і не з’являється на робочому місці, продовжує перебувати на території ворога
і порушує Присягу прокурора дотепер, тому вчинений нею дисциплінарний проступок має грубий характер.

Дисциплінарні проступки прокурором Дроздовою Н.О. вчинено починаючи з 24 лютого 2022 року (пункт 5 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII) та з 25 травня 2022 року, тобто порушення правил внутрішнього службового розпорядку, дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, правил прокурорської етики тривають
до цього часу. Отже, встановлений законодавством строк для прийняття рішення про притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності не минув.

При виборі виду дисциплінарного стягнення стосовно прокурора Дроздової Н.О. Комісія враховує характер вчинених дисциплінарних проступків, їх наслідки, особу прокурора, ступінь її вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення, характеристику прокурора, тривалий час роботи в органах прокуратури.

Учинені прокурором Дроздовою Н.О. дисциплінарні проступки мають грубий характер, оскільки дотримання вимог щодо обов’язку діяти на підставі закону, не допускати порушення Присяги прокурора та правил прокурорської етики є очевидним та обов’язковим і порушення таких вимог не може бути виправдано жодними обставинами та є несумісним із подальшим зайняттям нею будь-якої посади в органах прокуратури.

Обираючи вид дисциплінарного стягнення стосовно прокурора
Дроздової Н.О. Комісія дійшла висновку, що для досягнення мети дисциплінарного провадження немає підстав для застосування більш м’яких видів стягнення, передбачених частиною першою статті 49 Закону № 1697-VII. Тому пропорційним вчиненому нею дисциплінарному проступку достатнім, необхідним та справедливим буде накладення на неї дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури. Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення, не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 47–49, 77, 78 Закону № 1697-VII, пунктами 108, 110–112, 115–117 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісія,

В И Р І Ш И Л А:

Притягнути прокурора відділу організаційного та правового забезпечення прокуратури Дніпропетровської області Дроздову Наталію Олександрівну до дисциплінарної відповідальності та накласти на неї дисциплінарне стягнення
у виді звільнення з посади в органах прокуратури.

Копію рішення направити Генеральному прокурору для застосування накладеного дисциплінарного стягнення, керівнику Дніпропетровської обласної прокуратури та прокурору Дроздовій Н.О.

Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, або до Вищої ради правосуддя протягом місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.