Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

Відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження (далі – Комісія), у складі: головуючого Гнатіва А.Я., членів: Війтовича Л.М., Житного О.О., Захарової О.С., Отвіновського П.Л., Поліщука В.В., Стуконога О.І., Томак М.В., Цуркана М.І., Юзькова О.В., розглянувши висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора Житомирської окружної прокуратури Житомирської області Момота Д.П. та про відсутність дисциплінарного проступку в діях прокурора Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області Моцної О.В. у дисциплінарному провадженні № 07/3/2-727дс-228дп-22,

 

УСТАНОВИЛА:

 

1. Відомості про прокурорів, стосовно яких здійснюється дисциплінарне провадження

 

Момот Дмитро Петрович в органах прокуратури працює з листопада 2012 року, а на посаді прокурора Житомирської окружної прокуратури Житомирської області – з 15 березня 2021 року до цього часу.

Присягу працівника прокуратури склав 21 травня 2013 року, з положеннями Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів ознайомлений 01 лютого 2019 року.

Характеризується позитивно. Дисциплінарних стягнень не має.

Моцна Ольга Валеріївна (до заміжжя Хоменко О.В.) в органах прокуратури працює з травня 2012 року, а на посаді прокурора Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області – з 15 березня 2021 року до цього часу.

Присягу працівника прокуратури склала 14 лютого 2013 року, з положеннями Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів ознайомлена 26  грудня 2012 року.

Характеризується позитивно. Дисциплінарних стягнень не має.

 

2. Відомості щодо етапів дисциплінарного провадження

 

До Комісії 30 листопада 2022 року надійшла дисциплінарна скарга керівника Житомирської обласної прокуратури Білошицького О.В. про вчинення прокурорами Момотом Д.П. та Моцною О.В. дисциплінарного проступку.

За допомогою автоматизованої системи дисциплінарну скаргу  розподілено члену Комісії Отвіновському П.Л., за результатами вивчення якої 05 грудня 2022 року прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2-727дс-228дп-22.

За результатами перевірки членом Комісії 06 лютого 2023 року складено висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора Момота Д.П. та відсутність дисциплінарного проступку в діях прокурора Моцної О.В., який разом з матеріалами дисциплінарного провадження передано на розгляд Комісії.

Скаржника та вищезгаданих прокурорів своєчасно та належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії.

На засідання Комісії прокурори Момот Д.П. та Моцна О.В. не з’явилися,  надавши письмову згоду на розгляд висновку за їх відсутності. Від скаржника участь у засіданні Комісії взяв начальник відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_1.

За наведених обставин Комісія, ураховуючи вимоги пункту 1 частини третьої статті  47 Закону України «Про прокуратуру» (далі – Закон № 1697‑VII), прийняла рішення про розгляд висновку за відсутності прокурорів.

 

 3. Зміст дисциплінарної скарги

4. Обставини, встановлені під час здійснення дисциплінарного провадження

Заслухавши доповідача – члена Комісії Отвіновського П.Л., представника скаржника – ОСОБА_1, вивчивши висновок, дослідивши матеріали перевірки, встановлено таке.

Прокурор Момот Д.П. здійснював процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, як старший групи прокурорів у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) згідно з постановою керівника Житомирської місцевої прокуратури Житомирської області про призначення групи прокурорів від 18 вересня 2018 року.

У вказаному кримінальному провадженні 18 вересня 2018 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 190 Кримінального кодексу України (далі – КК України).

З огляду на положення пункту 4 частини третьої статті 219 КПК України строк досудового розслідування закінчився 18 листопада 2018 року.

24 вересня 2018 року ОСОБА_2 повідомлено про завершення досудового розслідування та ознайомлено з матеріалами кримінального провадження.

За даними ЄРДР цього ж дня обвинувальний акт стосовно ОСОБА_2 направлено до Богунського районного суду міста Житомира, однак фактично вказаний обвинувальний акт направлено та надійшов до суду лише 13 жовтня 2022 року, тобто більш ніж через 4 роки.

Ухвалою Богунського районного суду міста Житомира від 25 жовтня 2022 року у справі № 295/10150/22 кримінальне провадження стосовно ОСОБА_2 закрито у зв’язку із закінченням строків давності на підставі статті 49 КК України.

У кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) Момота Д.П. призначено старшим групи прокурорів згідно з постановою заступника керівника Житомирської місцевої прокуратури Житомирської області від 24 вересня 2018 року.

Цього ж дня ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 190 КК України. Строк досудового розслідування закінчився 24 листопада 2018 року.

Момотом Д.П. 27 вересня 2018 року затверджено обвинувальний акт та 28 вересня 2018 року внесено відомості до ЄРДР про скерування його до суду. Проте, фактично вказаний обвинувальний акт направлено та надійшов до суду лише 13 жовтня 2022 року, тобто більш ніж через 4 роки.

Ухвалою Богунського районного суду міста Житомира від 10 листопада 2022 року у справі № 295/10143/22 кримінальне провадження стосовно ОСОБА_3 закрито у зв’язку із закінченням строків давності на підставі статті 49 КК України.

У кримінальному провадженні №  (конфіденційна інформація) Момота Д.П. призначено старшим групи прокурорів згідно з постановою заступника керівника Житомирської місцевої прокуратури Житомирської області від 24 вересня 2018 року.

Цього ж дня ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 190 КК України. Строк досудового розслідування закінчився 24 листопада 2018 року.

Момотом Д.П. 27 вересня 2018 року затверджено обвинувальний акт та наступного дня внесено відомості до ЄРДР про скерування його до суду. Проте, фактично вказаний обвинувальний акт направлено та надійшов до суду лише 13 жовтня 2022 року, тобто більш ніж через 4 роки.

Ухвалою Богунського районного суду міста Житомира від 09 листопада 2022 року у справі № 295/10168/22 кримінальне провадження стосовно ОСОБА_4 закрито у зв’язку із закінченням строків давності на підставі статті 49 КК України.

У кримінальному провадженні №  (конфіденційна інформація) Момота Д.П. призначено старшим групи прокурорів згідно з постановою заступника керівника Житомирської місцевої прокуратури Житомирської області від 26 вересня 2018 року.

Цього ж дня ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 190 КК України. Строк досудового розслідування закінчився 26 листопада 2018 року.

Момотом Д.П. 28 вересня 2018 року затверджено обвинувальний акт та цього ж дня внесено відомості до ЄРДР про скерування його до суду. Проте, фактично вказаний обвинувальний акт направлено та надійшов до суду лише 13 жовтня 2022 року, тобто більш ніж через 4 роки.

Ухвалою Богунського районного суду міста Житомира від 29 листопада 2022 року у справі № 295/10165/22 кримінальне провадження стосовно ОСОБА_5 закрито у зв’язку із закінченням строків давності на підставі статті 49 КК України.

У кримінальному провадженні №  (конфіденційна інформація) Момота Д.П. призначено старшим групи прокурорів згідно з постановою заступника керівника Житомирської місцевої прокуратури від 26 вересня 2018 року.

Цього ж дня ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 190 КК України. Строк досудового розслідування закінчився 26 листопада 2018 року.

Момотом Д.П. 28 вересня 2018 року затверджено обвинувальний акт та цього ж дня внесено відомості до ЄРДР про скерування його до суду. Проте, фактично вказаний обвинувальний акт направлено та надійшов до суду лише 13 жовтня 2022 року, тобто більш ніж через 4 роки.

Ухвалою Богунського районного суду міста Житомира від 29 листопада 2022 року у справі № 295/10173/22 кримінальне провадження стосовно ОСОБА_6 закрито у зв’язку із закінченням строків давності на підставі статті 49 КК України.

У кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) Моцну (Хоменко) О.В. призначено прокурором у складі групи прокурорів згідно з постановою прокурора Радомишльського району Житомирської області від 04 лютого 2015 року. Старшим прокурором групи визначено прокурора ОСОБА_7.

08 квітня 2015 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 185 КК України. Строк досудового розслідування закінчився 08 червня 2015 року.

Моцною (Хоменко) О.В. 16 квітня 2015 року затверджено обвинувальний акт та 20 квітня 2015 року внесено відомості до ЄРДР про скерування його до суду.

Супровідний лист про направлення обвинувального акта до суду складено та підписано Моцною (Хоменко) О.В. 20 квітня 2015 року, тобто в межах строку досудового розслідування, який цього ж дня зареєстровано у журналі обліку вихідної кореспонденції.

Проте, фактично вказаний обвинувальний акт із вищезазначеним супровідним листом направлено та надійшов до суду лише 17 жовтня 2022 року, тобто більш ніж через 7 років.

Згідно з копією журналу вихідної кореспонденції, отриманою під час перевірки у дисциплінарному провадженні, супровідний лист про направлення до суду обвинувального акта стосовно ОСОБА_8 зареєстровано 20 квітня 2015 року із зазначенням дати відправки – 20.04.2015 (графа 5, реєстраційний номер [06-23]607вих-15).

Водночас службовим розслідуванням, а також проведеною перевіркою в межах обставин, повідомлених у дисциплінарній скарзі, не встановлено осіб, які прийняли від Моцної (Хоменко) О.В. документи для подальшої відправки до суду та повинні відправити їх, згідно з реєстром документів, або могли б пояснити причини, з яких обвинувальний акт із додатками у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) своєчасно не надійшов до суду.

5. Пояснення прокурорів

Прокурор Момот Д.П. у письмових поясненнях підтвердив обставини здійснення ним процесуального керівництва досудовим розслідуванням у вищевказаних кримінальних провадженнях, а також погодився із фактами несвоєчасного направлення до суду обвинувальних актів.

Фактично ним направлено обвинувальні акти до Богунського районного суду міста Житомира лише 13 жовтня 2022 року.

Після цього ним забезпечено підтримання публічного обвинувачення у цих п’ятьох кримінальних провадженнях, за результатами розгляду яких судом ухвалено рішення від 25 жовтня, 09, 10, 29 листопада 2022 року про закриття кримінальних проваджень стосовно ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6  на підставі статті 49 КК України у зв’язку з закінченням строків давності.

Також Момот Д.П. вказав про те, що на стадії досудового розслідування у цих кримінальних провадженнях забезпечено повне відшкодування заподіяної шкоди.

Згідно з письмовими поясненнями прокурора Моцної О.В., вона здійснювала процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація), старшим групи у якому призначено ОСОБА_7.

Згідно з даними ЄРДР вказане кримінальне провадження 20 квітня 2015 року нею направлено до Радомишльського районного суду Житомирської області. Однак, як виявилось, фактично обвинувальний акт направлено до суду лише 17 жовтня 2022 року.

Моцна О.В. зазначила, що після затвердження обвинувального акта у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) та внесення відповідних відомостей до ЄРДР, 20 квітня 2015 року вона передала обвинувальний акт з додатками до канцелярії прокуратури Радомишльського району для реєстрації супровідного листа у журналі вихідної кореспонденції для подальшого відправлення до суду. Їй невідомо, де знаходився обвинувальний акт після того, як вона передала його до канцелярії для реєстрації та відправки.

Моцна О.В. також вказала про те, що згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 12 жовтня 2018 року у справі № 800/433/17, службовими обов’язками працівника прокуратури слід вважати нормативно визначені вид та міру необхідної поведінки, котрі забезпечують реалізацію завдань, поставлених перед прокуратурою суспільством і державою, та повноважень, наданих для ефективного здійснення професійних функцій.

Відповідно до покладених на неї обов’язків, у межах строків досудового розслідування вона передала обвинувальний акт стосовно ОСОБА_8 з реєстром матеріалів кримінального провадження до канцелярії прокуратури, уповноваженої здійснювати відправку поштової кореспонденції, для подальшого скерування до суду, чим, на її думку, виконала вимоги статей 28, 219, 283 КПК України.

Також Моцна О.В. акцентувала увагу на тому, що контроль за подальшим доставленням обвинувального акта до суду та з’ясування фактичного отримання судом відправлених процесуальних документів не входить до її службових обов’язків.

Згідно з поясненнями керівника Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області ОСОБА_9, обвинувальний акт у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_8 затверджено Моцною (Хоменко) О.В. 16 квітня 2015 року, а 20 квітня 2015 року нею в системі електронного документообігу прокуратури зареєстровано листа про скерування цього обвинувального акта до Радомишльського районного суду Житомирської області. Однак, згідно з його ж поясненнями, цей обвинувальний акт направлено до суду лише 17 жовтня 2022 року.

Контроль за фактичним направленням кримінальних проваджень до суду повинен був забезпечуватися шляхом проведення звірок з районними судами, однак за вказаний період акти звірок з судами не складалися.

 

6. Правові джерела, що підлягають застосуванню, та мотиви ухваленого Комісією рішення

 

Надаючи юридичну оцінку діям прокурора Момота Д.П. та Моцної О.В., Комісія виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи прокуратури України та їх посадові особи зобов’язані діяти в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 2 частини першої статті 131¹ Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, загальні права і обов’язки прокурора визначено Законом № 1697‑VII. 

Згідно з вимогами частини другої статті 16 Закону № 1697‑VII, здійснюючи функції прокуратури, прокурор є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску, втручання і керується у своїй діяльності лише Конституцією та законами України.

Частина четверта статті 19 Закону № 1697‑VII зобов’язує прокурора діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 25 Закону № 1697‑VII визначено, що прокурор здійснює нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, користуючись при цьому правами і виконуючи обов’язки, передбачені Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність» та КПК України.

Згідно зі статтею 2 КПК України завданнями кримінального провадження є забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду кримінального правопорушення.

Частиною другою статті 9 цього ж Кодексу передбачено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов’язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом’якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Згідно з вимогами статті 28 КПК України проведення досудового розслідування кримінального провадження у розумні строки забезпечує прокурор – процесуальний керівник у вказаному провадженні.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини третьої статті 219 КПК України з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку досудове розслідування повинно бути закінчене протягом одного місяця, а у разі повідомлення про підозру у вчиненні злочину – протягом двох місяців з дня такого повідомлення.

Відповідно до статті 283 КПК України особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження. Прокурор зобов’язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: закрити кримінальне провадження; звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності;  звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Пунктом 4 наказу Генерального прокурора України від 19 грудня 2012 року № 4гн «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні», який втратив чинність 28 березня 2019 року, однак був чинний на час викладених у дисциплінарній скарзі обставин (далі – Наказ № 4гн), передбачено, що прокурори забезпечують виконання вимог закону щодо додержання розумних строків, а також строків, прямо визначених Кримінальним процесуальним кодексом України.

Колегія суддів Верховного суду 03 червня 2021 року у справі № 525/641/20 зазначила, що досудове розслідування, яке має наслідком звернення до суду з обвинувальним актом або з клопотанням про застосування примусових заходів, має три ключові стадії: початок – визначається внесенням відомостей до ЄРДР; завершення – пов’язується з фактом відкриття матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику, законному представнику, захиснику особи та іншим особам відповідно до положень статті 290 КПК України; закінчення – зверненням до суду з обвинувальним актом (стаття 283 КПК). Тобто, кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов’язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням), як це передбачено у статті 219 КПК України.

Обов’язок прокурора якнайшвидше, але не пізніше визначеного законом процесуального строку після повідомлення особі про підозру звернутись до суду з обвинувальним актом або закрити кримінальне провадження - є гарантією фундаментального права людини на розгляд її справи упродовж розумного строку, закріпленого в пункті 1 статті 6 Конвенції, передбаченого статтею 7, частиною першою статті 21 КПК України, що підтверджується практикою  Європейського суду з прав людини.

Так, Велика палата Європейського суду з прав людини у пункті 68 рішення у справі «Карт проти Туреччини» (Kart v. Turkey, заява № 8917/05) зазначила, що право на розгляд справи протягом розумного строку базується на необхідності гарантувати, що обвинуваченим доведеться не залишатись занадто довго у стані невизначеності щодо результатів кримінальних звинувачень проти них. Так само Європейського суду з прав людини у пункті 18 рішення в справі «Вемхофф проти Німеччини» (Wemhoff v. Germany, заява № 2122/64) вказував, що чітка мета відповідного положення пункту 1 статті 6 Конвенції у кримінальних справах полягає у забезпеченні того, щоби обвинувачені особи не перебували занадто довго під обвинуваченням та обвинувачення було визначене.

Тому застосування передбачених законом наслідків пропуску такого строку, як строк досудового розслідування, не є зайвим формалізмом, оскільки строки досудового розслідування є граничними, а положення частини п’ятої статті 294 КПК України виключає можливість суду поновити строк досудового розслідування, що завершився.

Окрім цього, згідно із Стандартами професійної відповідальності та основними правами і обов’язками прокурорів, прийнятими Міжнародною асоціацією прокурорів 23 квітня 1999 року, та Кодексом професійної етики та поведінки прокурорів прокурор повинен завжди поводитись професійно, відповідно до закону, правил та етики своєї професії, здійснювати службові повноваження сумлінно, компетентно, вчасно і відповідально, а також відігравати активну роль у кримінальному судочинстві.

Пунктом 2 розділу VI Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 06 квітня 2016 року № 139 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 травня 2016 року за № 680/28810 (далі – Положення № 139), яке було чинним на час викладених у дисциплінарній скарзі обставин, передбачено, що прокурори, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва, перед внесенням до Реєстру відповідно до частини третьої статті 283 КПК України даних про результати досудового розслідування особисто перевіряють правильність та повноту відомостей про кримінальне правопорушення, осіб, які їх учинили, та рух кримінальних проваджень.

Комісія вважає, що доводи скаржника щодо вчинення Момотом Д.П. дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, знайшли своє підтвердження з огляду на таке.

Дисциплінарному проступку, як і будь‑якому противоправному діянню, притаманна визначена єдність об’єктивних і суб’єктивних ознак, сукупність яких називається складом правопорушення. Об’єктивну сторону дисциплінарного проступку характеризують такі елементи, як протиправне діяння (бездіяльність). Суб’єктивну сторону дисциплінарного проступку характеризує вина.

Для встановлення наявності чи відсутності факту невиконання чи неналежного виконання прокурором службових обов’язків потрібно встановити, зокрема, факт ухилення прокурора від вчинення дій, передбачених законодавством, в рамках виконання ним спеціальних повноважень або завідомо неякісне, із порушенням норм законодавства та правил професійної етики, виконання прокурором посадових обов’язків.

Момот Д.П., неналежно виконуючи службові обов’язки, не вжив заходів до своєчасного направлення до суду обвинувальних актів у кримінальних провадженнях № № (конфіденційна інформація), чим не забезпечив виконання завдань кримінального провадження, зокрема, щоб обвинувачених у цих провадженнях було притягнуто до відповідальності в міру своєї вини.

Окрім цього, внаслідок бездіяльності Момота Д.П., як прокурора в кримінальному провадженні, не забезпечено захисту суспільства та держави від кримінальних правопорушень.

З огляду на вищезазначене Комісія дійшла консолідованого висновку про те, що прокурор Момот Д.П. під час здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням у вищевказаних кримінальних провадженнях порушив вимоги статей 2, 7, 9, 28, 36, 219, 283, 294 КПК України, статті 19 Закону № 1697-VII, пункту 2 розділу VІ Положення № 139, чим вчинив дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 1 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII (неналежне виконання службових обов’язків).

На цім, без направлення обвинувальних актів у вищевказаних кримінальних провадженнях до суду, Момот Д.П. порушив вимоги пункту 2 розділу VI Положення № 139, відобразивши 24 та 28 вересня 2018 року у ЄРДР відомості про результати досудового розслідування, а саме – направлення до суду цих обвинувальних актів.

Вчинення Момотом Д.П. дисциплінарного проступку підтверджено:

– дисциплінарною скаргою керівника Житомирської обласної прокуратури;

– поясненнями прокурора Момота Д.П.;

– ухвалами Богунського районного суду міста Житомира від 29 листопада 2022 року у справах № 295/10173/22, № 295/10165/22, від 25 жовтня 2022 року у справі № 295/10150/22, від 09 листопада 2022 року у справі № 295/10168/22, від 10 листопада 2022 року у справі № 295/10143/22.;

– матеріалами службового розслідування, проведеного на виконання наказу керівника Житомирської обласної прокуратури від 23 вересня 2022 року № 187к, стосовно прокурора Момота Д.П.

При вирішенні питання щодо дати вчинення Момотом Д.П. дисциплінарного проступку Комісія зважає на наступне.

Правові позиції Верховного Суду дають підстави для твердження про необхідність оперувати у практичній діяльності поняттям «триваюче правопорушення», а відтак днем обчислення річного строку для накладення на  прокурора дисциплінарного стягнення буде день належного виконання ним установленого обов’язку або день припинення правопорушення (рішення від 30 січня 2019 року у справі № 9901/921/18, від  05 березня 2018 року у справі №  800/422/17, від 27 травня 2019 року у справі № 9901/196/19 тощо).

Так, постановою Великої Палати Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі № 9901/315/19 визначено поняття триваючого правопорушення, як безперервного стану протиправної бездіяльності через невиконання та неналежне виконання своїх обов’язків.

Застосовуючи наведені підходи, Комісія доходить висновку, що у кримінальних провадженнях № (конфіденційна інформація) правопорушення розпочалося 24 – 28 вересня 2018 року (реєстрація відомостей у ЄРДР про направлення обвинувальних актів до суду), а припинилося 13 жовтня 2022 року, тобто в день реального надходження обвинувальних актів у цих провадженнях до суду.

Відтак, з урахуванням приписів частини четвертої статті 48 Закону №1697-VII, річний строк для накладення на прокурора Момота Д.П. дисциплінарного стягнення за цей проступок не сплинув.

Водночас доводи дисциплінарної скарги про неналежне виконання Моцною (Хоменко) О.В. службових обов’язків у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) Комісія вважає такими, що не знайшли свого підтвердження.

Відповідно до покладених на неї обов’язків, визначених наказом керівника прокуратури від 17 листопада 2014 року № 24, прокурор Моцна (Хоменко) О.В. у межах строків досудового розслідування передала обвинувальний акт стосовно ОСОБА_8 з реєстром матеріалів кримінального провадження  до  секретаріату місцевої прокуратури, уповноваженого здійснювати відправку поштової кореспонденції, для скерування до Радомишльського районного суду Житомирської області, що підтверджено реєстром, чим виконала вимоги статей 28, 219, 283 КПК України.

Однак, старший групи прокурорів у вищевказаному провадженні ОСОБА_7, проігнорувавши вимоги пункту 14 частини першої статті 36, частини першої статті 37 КПК України, не проконтролювала фактичне відправлення до суду обвинувального акта стосовно ОСОБА_8.

Комісією не встановлено також відомостей про те, чи надавала старший групи прокурорів у вищевказаному кримінальному провадженні доручення Моцній О.В. проконтролювати фактичне надходження до суду обвинувального акта стосовно ОСОБА_8.

За наведених обставин Комісія дійшла висновку про невстановлення факту ухилення прокурора Моцної (Хоменко) О.В. від вчинення дій, передбачених законодавством, у межах виконання нею повноважень процесуального керівника у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) або завідомо неякісного, із порушенням вимог законодавства, виконання нею своїх посадових обов’язків.

При виборі виду дисциплінарного стягнення стосовно Момота Д.П. Комісія враховує характер проступку та його наслідки, а саме своєчасне ненаправлення до суду обвинувальних актів у кримінальних провадженнях, особу прокурора, який характеризується позитивно, ступінь його вини та відсутність застосованих та незнятих дисциплінарних стягнень, тривалий час роботи в органах прокуратури.   

Зазначене вище є підставою для застосування до Момота Д.П. дисциплінарного стягнення у виді догани, яке Комісія вважає пропорційним вчиненому ним проступку. 

Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення у дисциплінарному провадженні, не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 47–49, 77, 78 Закону № 1697-VII, пунктами 110–112, 115, 117 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісія,

 

ВИРІШИЛА:

 

Притягнути прокурора Житомирської окружної прокуратури Житомирської області Момота Дмитра Петровича до дисциплінарної відповідальності та накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді догани.

Дисциплінарне провадження стосовно прокурора Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області Моцної Ольги Валеріївни закрити.  

Копію рішення направити керівнику Житомирської обласної прокуратури для застосування накладеного на Момота Д.П. дисциплінарного стягнення, прокурорам Момоту Д.П., Моцній О.В., а також керівникам Житомирської та Коростишівської окружних прокуратур Житомирської області.  

Прокурори можуть оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення чи отримання ними поштою копії рішення.