Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

Відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження (далі – Комісія), у складі: головуючого Гнатіва А.Я., членів – Війтовича Л.М., Житного О.О., Захарової О.С., Отвіновського П.Л., Поліщука В.В., Стуконога О.І., Томак М.В., Цуркана М.І., Юзькова О.В., розглянувши висновок про наявність дисциплінарного проступку першого заступника керівника Звенигородської окружної прокуратури Черкаської області Плетінь О.О. у дисциплінарному провадженні № 07/3/2-641дс-195дп-22, 

ВСТАНОВИЛА:

Плетінь Ольга Олексіївна в органах прокуратури працює з квітня  2013 року до цього часу. З липня 2019 року до березня 2021 року обіймала посади начальника Шполянського відділу Смілянської місцевої прокуратури Черкаської області та прокурора цього ж відділу, а з травня 2021 року – першого заступника керівника Звенигородської окружної прокуратури Черкаської області.

Присягу працівника прокуратури склала 30 вересня 2014 року, з положеннями Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів ознайомилася 01 жовтня 2018 року.

Характеризується позитивно, неодноразово заохочувалася прокурором Черкаської області, Генеральним прокурором України. Дисциплінарних стягнень не має.

2. Відомості щодо етапів дисциплінарного провадження

До Комісії 31 жовтня 2022 року надійшла дисциплінарна скарга керівника Черкаської обласної прокуратури Гриценка С.М. про вчинення прокурором Плетінь О.О. дисциплінарного проступку.

Автоматизованою системою розподілу для вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження дисциплінарну скаргу розподілено члену Комісії Томак М.В., за результатами вивчення якої 04 листопада 2022 року прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2-641дс-195дп-22.

3. Зміст дисциплінарної скарги 

Прокурором Плетінь О.О.  неналежно виконано службові обов’язки під час здійснення нагляду за додержанням законів у формі процесуального керівництва у кримінальному провадженні № (конфіденційна тінформація) від 05 жовтня 2020 року.

Скаржник зазначив, що в межах цього кримінального провадження 07 жовтня 2020 року особі повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 358 Кримінального кодексу України (далі – КК України), яке за своєю класифікацією віднесено до кримінальних проступків. Постановами прокурора Плетінь О.О. від 10 жовтня 2020 року та 06 листопада 2020 року строк досудового розслідування продовжено до одного і двох місяців відповідно. Прийняття рішення про продовження строку досудового розслідування до двох місяців Плетінь О.О. обґрунтовано нормами статті 219 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) в редакції 16 березня 2017 року № 1950-VIII. Проте нею залишено поза увагою зміни, що внесені до цього Кодексу 22 листопада 2018 року Законом № 2617-VIII, а саме до статей 219, 294 КПК України. Тому, вважав, що обвинувальний акт у вказаному вище кримінальному провадженні 06 січня 2021 року направлено до суду поза межами строку досудового розслідування, що також підтверджено ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області, якою 24 березня 2022 року вказане кримінальне провадження закрито на підставі пункту 10 частини першої статті 284 КПК України.

Попри це Плетінь О.О., усвідомлюючи порушення нею строку досудового розслідування, за відсутності підстав для оскарження постановленого судом рішення, 30 березня 2022 року подала апеляційну скаргу, яку ухвалою суду апеляційної інстанції від 31 травня 2022 року – залишено без задоволення.

Скаржник вважав, що за вказаних обставин, у зв’язку із неналежним виконанням службових обов’язків, що виразилося у порушенні прокурором Плетінь О.О. вимог статей 2, 9, 21, 28, 26, 283 КПК України, пункту 3 Розділу IV Порядку організації діяльності прокурорів і слідчих органів прокуратури у кримінальному провадженні, затвердженого наказом Генерального прокурора від 28 березня 2019 року № 51 (далі – Порядок № 51), і, який був чинний до 30 вересня 2021 року, статей 5, 6, 11, 15 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, 27 квітня 2017 року прийнятого всеукраїнською конференцією прокурорів, вона підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності на підставі пункту 1 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру» (далі – Закон № 1697-VII), а саме за неналежне виконання службових обов’язків.

4. Обставини, встановлені під час здійснення дисциплінарного провадження

Заслухавши доповідача – члена Комісії Томак М.В., прокурора                    Плетінь О.О., прокурора Омельченка В.В., вивчивши висновок, дослідивши матеріали перевірки, Комісією встановлено таке.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) здійснено СД Шполянського ВП ГУНП в Черкаській області за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частинами першою та четвертою статті 358 КК України.

Процесуальне керівництво у цьому провадженні здійснено групою прокурорів Шполянського відділу Смілянської місцевої прокуратури Черкаської області, старшим прокурором якої постановою від 05 жовтня 2020 року визначено прокурора Плетінь О.О.

Прокурором Плетінь О.О. 07 жовтня 2020 року погоджено підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 358 КК України, а 04 грудня 2020 року – нову підозру про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частинами першою та четвертою статті 358 КПК України.

Листами прокурора Плетінь О.О. від 07 грудня 2020 року № 33/4‑1820вих‑20 та від 15 грудня 2020 року № 33/4-1852вих-20 підозрюваній та її захиснику повідомлено про завершення досудового розслідування у вказаному вище кримінальному провадженні. Із посиланням на статі 290, 301 КПК України, надано можливість ознайомитися з матеріалами досудового розслідування та отримання їх копій.

За результатами досудового розслідування 07 грудня 2020 року прокурором Плетінь О.О. складено обвинувальний акт, який лише 06 січня 2021 року супровідним листом від № 33/4-18вих-21 скеровано до Шполянського районного суду Черкаської області. У додатках до цього листа значиться реєстр матеріалів досудового розслідування у вказаному провадженні. З копії реєстру вбачається, що його складено прокурором Плетінь О.О., у розділі ІІ «Прийняті в ході досудового розслідування процесуальні рішення» під №№ 79, 80 зазначено про продовження строку дізнання, рішення прийняті прокурором відповідно 10 жовтня 2020 року та 06 листопада 2020 року. 

Згідно з інформацією, що міститься у книзі обліку документів, відправлених кур’єром (Смілянської місцевої прокуратури), обвинувальний акт у цьому провадженні фізично передано до суду 11 січня 2021 року.

         Постановою першого заступника керівника Звенигородської прокуратури від 23 березня 2022 року у кримінальному провадженні змінено групу прокурорів, старшим якої визначено прокурора Руденка Р.М., а прокурор Плетінь О.О. стала членом цієї групи.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 24 березня 2022 року у справі № (конфіденційна інформація) задоволено клопотання сторони захисту, кримінальне провадження № (конфіденційна інформація) закрито на підставі пункту 10 частини першої статті 284 КПК України. Згідно з ухвалою, прокурор Плетінь О.О. проти задоволення заявленого клопотання заперечила, надавши суду свої доводи щодо здійснення досудового розслідування у строки, визначені законом. В ухвалі судом наведено норми пунктів 1 та 2 частини третьої статті 219 КПК України, якими визначено строки (сімдесят дві години та двадцять діб), у які повинно бути закінчено досудове розслідування у випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку. Також суд зазначив, що строки досудового розслідування продовжуються з підстав та у порядку, визначеному параграфом 4 Глави 24 КПК України, а строк, досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає. Загальний строк досудового розслідування не може перевищувати одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку у випадках, передбачених пунктами 1 і 2 частини третьої статті 219 КПК України. До того, перебіг строків досудового розслідування включає у себе стадії від внесення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – ЄРДР) до його закриття або звернення з обвинувальним актом до суду. Тому, момент звернення прокурора з обвинувальним актом до суду є моментом закінчення досудового розслідування. 

Вивченням реєстру матеріалів досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні судом встановлено, що про підозру у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 358 КК України, особі повідомлено 07 жовтня 2020 року, строк досудового розслідування продовжено прокурором двічі – 10 жовтня 2020 року та 06 листопада 2020 року, про нову підозру особі повідомлено 04 грудня 2020 року, а 07 грудня 2020 року прокурором складено обвинувальний акт, який направлено до суду у порядку статей 290, 301 КПК України 06 січня 2021 року та надійшов до суду лише 11 січня 2021 року.

З урахуванням положень статей 219, 294 КПК України, суд зважив на порушення прокурором вимог КПК України, оскільки нею істотно порушено загальні засади кримінального провадження, визначені статтею 28 КПК України. Тому, враховуючи установлені у судовому провадженні факти, суд дійшов висновку, що підозрювана ОСОБА_1 не набула статусу обвинуваченої (підсудної), оскільки направлення прокурором обвинувального акта відбулося поза межами строків досудового розслідування, а тому прийняв рішення про закриття цього кримінального провадження.

Не погоджуючись із таким судовим рішенням, 30 березня 2022 року до суду апеляційної інстанції прокурором Плетінь О.О. подано скаргу, у якій вона просила скасувати ухвалу від 24 березня 2022 року з підстав невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи та істотного порушення вимог КПК України. Прокурор вважала, що з огляду на її постанову від 06 листопада 2020 року, якою строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні продовжено до двох місяців, то усі процесуальні рішення та дії прийнято та проведено у межах строку досудового розслідування, кінцевою датою якого вважала 07 грудня 2020 року. Окрім цього, вважала, що направлення у цей же день та отримання стороною захисту 05 січня 2021 року обвинувального акта разом з матеріалами досудового розслідування відповідає процедурі їх відкриття, здійсненої у порядку статті 290 КПК України. Тому що з огляду на вимоги статті 219 КПК України строк ознайомлення сторін кримінального провадження з матеріалами досудового розслідування не включається у строк досудового розслідування. Тому, складання обвинувального акта 07 грудня 2020 року, його направлення 06 січня 2021 року до суду та надходження обвинувального акта до суду 11 січня 2021 року здійснено та відбулося в межах строку досудового розслідування. 

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 31 травня 2022 року у справі № (конфіденційна інформація), ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області від 24 березня 2022 року у справі № (конфіденційна інформація) залишено без змін, апеляційну скаргу прокурора – без задоволення. Згідно з цією ж ухвалою участь у судовому провадженні з розгляду апеляційної скарги взято прокурором Плетінь О.О.

Суд апеляційної інстанції вказав на законність, обґрунтованість та вмотивованість ухвали від 24 березня 2022 року, оскільки її постановлено на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими у судовому провадженні, оцінено та мотивовано судом відповідно до вимог статті 94 КПК України.

Зокрема, апеляційною інстанцією підтверджено порушення прокурором Плетінь О.О. вимог статей 219, 283 КПК України, невідповідність її дій загальним засадам кримінального провадження. Оскільки з урахуванням прийнятих стороною обвинувачення процесуальних рішень (повідомлення 07 жовтня 2020 року особі про підозру, продовження 10 жовтня 2020 року строку досудового розслідування до одного місяця), то строк досудового розслідування у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_1 закінчився 07 листопада 2020 року. У цей же строк прокурор мала закрити кримінальне провадження або звернутися до суду з обвинувальним актом. На цім, усі процесуальні рішення та дії (повідомлення про нову підозру, продовження строку досудового розслідування до двох місяців, складання обвинувального акта, направлення підозрюваній обвинувального акта, його направлення та надходження до суду) після вказаної дати прийнято та здійснено поза межами строків досудового розслідування і є незаконними.

Окрім цього, дослідивши доводи апелянта у частині складання обвинувального акта у кримінальному провадженні у межах двомісячного строку досудового розслідування, законності продовження процесуальних строків до двох місяців, суд зазначив, що при визначенні саме таких строків прокурор застосувала норми статті 219 КПК України в редакції Закону № 1950-VIII від 16 березня 2017 року, яка втратила чинність у зв’язку із прийняттям 22 листопада 2018 року Закону № 2617-VIII. Одночасно колегія суддів зауважила, що при мотивації апеляційної скарги прокурор використала вимоги статті 219 КПК України у двох вказаних вище редакціях, залежно від необхідності обґрунтування тих чи інших доводів поданої скарги.

Наказами «Про розподіл обов’язків між прокурорськими працівниками Смілянської місцевої прокуратури», виданими під час обіймання Плетінь О.О. посад виконувача обов’язків начальника Шполянського відділу Смілянської місцевої прокуратури, прокурора Шполянського відділу Звенигородської окружної прокуратури та першого заступника керівника Звенигородської окружної прокуратури від 28 вересня 2020 року, 30 грудня 2020 року №№ 39, 59, та наказами «Про розподіл обов’язків між керівництвом та працівниками Звенигородської окружної прокуратури» №№ 1, 11, 13, 16, 25, 51, 66, 10, 12, 14, 30, виданими у період з 15 березня 2021 року до 29 серпня 2022 року, на Плетінь О.О. серед іншого покладено обов’язки із здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням, участі у судовому провадженні та забезпечення оскарження судових рішень щодо кримінальних правопорушень; забезпечення виконання завдань кримінального провадження з дотриманням його загальних засад.

Представник скаржника підтримав доводи дисциплінарної скарги та висновок про наявність у прокурора Плетінь О.О. дисциплінарного проступку, а тому вважав, що вона підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності.

Згідно з інформацією начальника відділу кадрової роботи та державної служби Черкаської обласної прокуратури А. Гіндик та начальника відділу фінансування та бухгалтерського обліку Черкаської обласної прокуратури О. Бойко у період часу з 06 січня 2021 року до 02 січня 2022 року прокурору Плетінь О.О. надано щорічні відпустки 31 календарний день, а у період з 03 червня 2021 року до 25 січня 2022 року вона перебувала на лікарняному – 23 календарних дні, а загалом – 54 календарних дні.

5. Пояснення прокурора

Під час засідання Комісії прокурор Плетінь О.О. погодилася із висновком щодо наявності у неї дисциплінарного проступку, підтвердила факти здійснення нею процесуального керівництва у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформаці). Зокрема, прийняття двох процесуальних рішень 10 жовтня 2020 року та 04 грудня 2020 року, якими строк досудового розслідування продовжено до одного та двох місяців відповідно, направлення обвинувального акта 06 січня 2021 року та його надходження до суду 11 січня 2021 року, постановлення 24 березня 2022 року судом рішення, яким провадження у справі закрито на підставі пункту 10 частини першої статті 284 КПК України, у зв’язку із чим подання нею до апеляційного суду скарги та постановлення судом рішення, яким у задоволенні апеляційної скарги відмовлено.

Прокурор зазначила, що на час прийняття рішень у межах цього кримінального провадження вважала їх законними та обґрунтованими, оскільки керувалася змінами до законодавства, безпосередньо внесеними до статті 219 КПК України законами в редакції від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII, 17 червня 2020 року № 720-ІХ. Зазначила, що при прийнятті рішення про продовження строку досудового розслідування до двох місяців користувалася примірником КПК України, що був у неї у наявності. Зазначила, що на той час судова практика щодо обчислення строків досудового розслідування не була сталою, а тому, зробивши неправильні висновки, продовжила відстоювати свою позицію у судових провадженнях. Проте, судовими рішеннями підтверджено помилковість її дій та рішень, кримінальне провадження судом закрито у зв’язку із закінченням строку досудового розслідування.

Зауважила на тому, що склад кримінальних правопорушень, передбачених частинами першої та четвертої статті 358 КК України, не передбачає настання матеріальних наслідків. Отже внаслідок вчинення обвинуваченою цих кримінальних правопорушень, матеріальна шкода заподіяна не була, а наслідки, які настали через їх вчинення, не є невідворотними. Тому, продовжуючи захищати державні інтереси, з метою повернення у власність державних земельних ділянок сільськогосподарського призначення (70га), Плетінь О.О. підготовлено та скеровано до суду 35 позовних заяв в інтересах держави у порядку цивільного судочинства. Наразі один із заявлених позовів судом задоволено.

Разом з цим Плетінь О.О. вважала, що строки накладення на неї дисциплінарного стягнення минули, оскільки рішення про направлення обвинувального акта прийнято нею ще у січні 2021 року. На це вказує і протокол оперативної наради № 29, проведеної 13 червня 2022 року у першого заступника керівника обласної прокуратури. Тому дисциплінарне провадження, на її думку, підлягає закриттю.

6. Правові джерела, що підлягають застосуванню, та мотиви ухваленого Комісією рішення

            Надаючи юридичну оцінку діям прокурора, Комісія виходить з такого.

Відповідно до Конституції України та Закону № 1697-VII однією з основних функцій прокуратури є організація і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку.

Пунктом 10 частини першої статті 3 Закону № 1697-VII визначено, що діяльність прокуратури ґрунтується на неухильному дотриманні вимог професійної етики та поведінки, що у свою чергу регулюється Кодексом професійної етики та поведінки прокурорів (далі – Кодекс).

Згідно з частиною четвертою статті 19 Закону № 1697-VII прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною четвертою статті 48 Закону № 1697-VII передбачено, що рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці.

Частиною другою статті 12 КК України, визначено поняття кримінального проступку. З огляду на вимоги цієї статті та санкції частин першої, четвертої статті 358 КК України, то вчинення дій кваліфікованих за цими частинами цієї статті віднесено законодавцем до кримінальних проступків.

Стаття 1 КПК України регулює порядок кримінального провадження на території України, що визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.

Стаття 2 КПК України завданнями кримінального провадження визначає захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорону прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Частиною третьою статті 3 цього Кодексу, визначено, що зміни до кримінального процесуального законодавства України можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до законодавства про кримінальну відповідальність, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до статті 9 КПК України під час кримінального провадження прокурор зобов’язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Згідно із вимогами статті 28 КПК України проведення досудового розслідування кримінального провадження у розумні строки забезпечує прокурор (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції).

Вимоги статті 36 КПК України встановлюють, що прокурор уповноважений приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі, щодо продовження строків досудового розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 37 КПК України визначено, що прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення, тобто після початку досудового розслідування з моменту внесення відомостей та визначення його керівником прокуратури прокурором у конкретному кримінальному провадженні, і, до набрання судовим рішенням законної сили, оскільки відповідно до пункту 10 частини першої статті 3 КПК України кримінальне провадження законодавцем визначено, як досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв’язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.   

Статтею 113 КПК України визначено поняття процесуальних строків у межах яких учасники кримінального провадження зобов’язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії, які мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу. 

Стаття 219 КПК України (в редакції Закону № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року) визначає перебіг строків досудового розслідування у кримінальному провадженні, тобто їх обчислення. Зокрема, пунктами 1, 2 частини третьої цієї статті визначено, що з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом сімдесяти двох годин – у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або затримання особи в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298² цього Кодексу, або протягом двадцяти діб – у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку у випадках, якщо підозрюваний не визнає вину або необхідності проведення додаткових слідчих (розшукових) дій, або вчинення кримінального проступку неповнолітнім.

Пунктом 1 частини четвертої статті 219 КПК України (в редакції Закону № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року) визначено, що строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку у випадках, передбачених пунктами 1 і 2 частини третьої цієї статті.

Відповідно до статті 283 КПК України особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження. Прокурор зобов’язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: закрити кримінальне провадження; звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Частина тринадцята статті 290 КПК України визначає, що відкриття матеріалів дізнання сторонами кримінального провадження здійснюється в порядку, передбаченому статтями 301 і 314 цього Кодексу.

Частиною п’ятою статті 294 КПК України визначено, що строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає.

Частиною другою статті 298 КПК України (в редакції Закону № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року) визначено, що досудове розслідування кримінальних проступків (дізнання) здійснюється згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень глави 25. Частина перша статті 298⁵ КПК України (в редакції Закону № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року) регламентує, що у разі необхідності проведення додаткових слідчих і розшукових дій строк дізнання може бути продовжений прокурором до тридцяти днів. Про продовження строку дізнання прокурор виносить постанову.

Частиною другою статті 301 КПК України (в редакції Закону № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року) визначено обов’язок прокурора на здійснення дій, визначених пунктами 1-4 цього Кодексу. Зокрема, пунктом 3 частини другої статті 301 КПК України визначено, що прокурор протягом двадцяти чотирьох годин, за наявності підстав, зобов’язаний звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або про звільнення від кримінальної відповідальності.

Частина п’ята цієї ж статті передбачає, що у разі прийняття прокурором рішення про звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор зобов’язаний у межах строків, визначених частиною другою цієї статті, забезпечити надання особі, яка вчинила кримінальний проступок, або її захиснику, потерпілому чи його представнику копій матеріалів дізнання шляхом їх вручення, а у разі неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень, зокрема шляхом надсилання копій матеріалів дізнання за останнім відомим місцем проживання чи перебування таких осіб. У разі відмови вказаних осіб їх отримати чи зволікання з отриманням вказані особи вважаються такими, що отримали доступ до матеріалів дізнання.

Про відмову від отримання копій матеріалів дізнання чи неотримання таких копій складається відповідний протокол, який підписується прокурором та особою, яка відмовилася отримувати, або прокурором, якщо особа не з’явилася для отримання копій матеріалів дізнання.

Абзац 2 частини другої статті 314 КПК України регламентує, що у разі встановлення об’єктивної неможливості ознайомитися з матеріалами дізнання у порядку, передбаченому частиною п’ятою статті 301 цього Кодексу, суд за клопотанням сторони кримінального провадження вирішує питання про відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів дізнання, про що постановляє відповідну ухвалу.

Повноваження та обов’язки прокурора у провадженні серед інших визначено у пунктах 9, 14, 15 статті 36 КПК України, частині другій статті 283 КПК України, частині тринадцятій статті 290 КПК України, частині другій статті 294 КПК України, частині першій статті 298⁵ КПК України, частинах другої, п’ятої статті 301 КПК України, статтями 392, 393 КПК України.

Пунктом 3 розділу IV Порядку № 51 (чинного на час вчинення дисциплінарного проступку) передбачено, що прокурор у кримінальному провадженні, здійснюючи процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, відповідно до вимог законодавства: забезпечує виконання завдань кримінального провадження з дотриманням його загальних засад, у тому числі повноту проведення досудового розслідування, захист інтересів учасників кримінального провадження.

 Пунктом 8 розділу V Порядку № 51 (чинного на час вчинення дисциплінарного проступку) передбачено,  що прокурори, які беруть участь в апеляційному провадженні, під час виконання своїх повноважень відповідно до вимог законодавства: висловлюють мотивовану позицію щодо законності оскарженого судового рішення в межах вимог, викладених в апеляційних скаргах, а за наявності підстав для прийняття рішення на користь осіб, в інтересах яких апеляційні скарги не надійшли, ініціюють прийняття судом відповідного рішення; ініціюють повторне дослідження обставин кримінального провадження за умови, що вони досліджені судом першої інстанції неповністю або з порушеннями, а також ставлять питання про дослідження доказів, клопотання про дослідження яких судом першої інстанції відхилені або про які стало відомо після ухвалення судового рішення; здійснюють інші повноваження, передбачені КПК України.

Колегія суддів Верховного суду 03 червня 2021 року у справі № 525/641/20 зазначила, що досудове розслідування, яке має наслідком звернення до суду з обвинувальним актом або з клопотанням про застосування примусових заходів, має три ключові стадії: початок – визначається внесенням відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань; завершення – пов’язується з фактом відкриття матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику, законному представнику, захиснику особи та іншим особам відповідно до положень статті 290 КПК України; закінчення – зверненням до суду з обвинувальним актом (стаття 283 КПК України). Тобто, кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов’язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням), як це передбачено у статті 219 КПК України.

Вирішальним для прийняття рішення є строки притягнення прокурорів до дисциплінарної відповідальності, адже дисциплінарне стягнення може накладатися не пізніше ніж через один рік з дня вчинення проступку (частина четверта статті 48 Закону № 1697-VII). Досудове розслідування може тривати довше. Тому можуть виникати ситуації, за яких рішення, дії чи бездіяльність прокурора будуть визнані незаконними вже під час підготовчого засідання в суді після спливу строків давності притягнення до дисциплінарної відповідальності, але притягнути до відповідальності такого прокурора буде неможливо.

У контексті наведеного, Комісія нагадує, що визначення триваючого правопорушення, а саме – це проступок, пов’язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов’язків, передбачених правовою нормою, яке припиняється, або виконанням регламентованих обов’язків, або притягненням винної у невиконанні особи до відповідальності. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності).