Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

Відповідно до вимог пункту 1 частини третьої статті 47 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII                                                           (далі – Закон № 1697-VII) та підпункту 1 пункту 110 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження Комісією прийнято рішення про можливість розгляду висновку, на підставі згоди прокурорів, без їх участі.

На думку скаржника, в діях прокурорів Пахомової К.О. та Смирнова А.В. вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом
1 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру», а саме – неналежне виконання службових обов’язків.

5. Правові джерела, що підлягають застосуванню, та мотиви ухвалення Комісією рішення

Надаючи юридичну оцінку діям прокурорів Пахомової К.О. та
Смирнова А.В. Комісія виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи прокуратури України та їх посадові особи зобов’язані діяти в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями пункту 1 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює підтримання публічного обвинувачення в суді. Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, загальні права і обов’язки прокурора визначено Законом № 1697-VII. Згідно зі статтею 3 Закону № 1697-VII діяльність прокуратури ґрунтується на засадах законності, справедливості, неупередженості та об’єктивності.

Відповідно до вимог пунктів 3, 4 частини четвертої статті 19 Закону  № 1697-VII прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах
та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, а також додержуватися правил прокурорської етики, зокрема, не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури. Положеннями частини третьої статті 36 КПК України визначено, що участь прокурора в суді є обов’язковою, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з вимогами статі 324 КПК України, якщо в судове засідання
не прибув за повідомленням прокурор або захисник у кримінальному провадженні, де участь захисника є обов’язковою, суд відкладає судовий розгляд, визначає дату, час та місце проведення нового засідання і вживає заходів до прибуття їх до суду.

Водночас, якщо причина неприбуття є неповажною, суд порушує питання про відповідальність прокурора або адвоката, які не прибули, перед органами, що згідно із законом уповноважені притягати їх до дисциплінарної відповідальності. У разі неможливості подальшої участі прокурора в судовому провадженні він замінюється іншим у порядку, передбаченому статтею 37 цього Кодексу. Зі змісту вказаної норми вбачається, що однією з обов’язкових вимог для порушення питання про відповідальність прокурора є неповажність причини його неприбуття в судове засідання.

Частинами першою та дев’ятою статті 135 КПК України встановлено, що особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою
чи факсимільним зв’язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

Особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов’язана прибути за викликом. У випадку встановлення цим Кодексом строків здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик у зазначений строк, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом.

Відповідно до вимог статті 138 КПК України серед поважних причин неприбуття на виклик, зокрема, передбачено: несвоєчасне одержання повістки про виклик; інші обставини, які об’єктивно унеможливлюють з’явлення особи на виклик.

Указані положення Закону узгоджуються з наказом Генерального прокурора від 30 вересня 2021 року № 309 «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні» (далі – наказ № 309), пунктами 21-25 якого визначено обов’язки прокурора при його участі в суді першої інстанції.

Кодексом професійної етики та поведінки прокурорів (статтею 15) визначено, що прокурор повинен здійснювати службові повноваження сумлінно, компетентно, вчасно і відповідально. Він має усвідомлювати, що його діяльність оцінюється з урахуванням рівня підготовки, знання законодавства, компетентності, ініціативності, комунікативних здібностей, здатності вчасно
і якісно виконувати службові обов’язки та завдання.  

Комісія вважає, що доводи скаржника про вчинення прокурорами Пахомовою К.О. та Смирновим А.В. дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, знайшли своє підтвердження частково, а саме тільки стосовно прокурора Пахомової К.О.
з огляду на таке.

Дисциплінарному проступку, як і будь‑якому протиправному діянню, притаманна визначена єдність об’єктивних і суб’єктивних ознак, сукупність яких називається складом правопорушення.  

Отже, для встановлення наявності чи відсутності факту невиконання чи неналежного виконання прокурором посадових обов’язків Комісія повинна установити, зокрема, факт ухилення прокурора від вчинення дій, передбачених законодавством, в рамках виконання ним спеціальних повноважень або завідомо неякісне, із порушенням норм законодавства та правил професійної етики, виконання прокурором посадових обов’язків, що тягне за собою настання негативних наслідків.

Комісія дійшла висновку, що у діях прокурора Смирнова А.В. відсутня одна із складових вчинення дисциплінарного проступку, а саме вина. Прокурор Смирнов А.В. після участі у судовому засіданні 02 вересня 2022 року
не отримував доручень від старшого групи прокурорів Пахомової К.О. щодо участі у судових засіданнях, призначених на 12 жовтня та 09 листопада 2022 року, відповідно, а тому він не знав про їх проведення і не міг брати участь у цих судових засіданнях, тож у його діях відсутні ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII.

Відсутність прокурора Пахомової К.О. у судових засіданнях, призначених на 12 жовтня та 09 листопада 2022 року, відповідно обґрунтовується тим, що вона брала участь у проведенні слідчих дій 12 жовтня 2022 року, а також додано три повістки про виклик прокурора Пахомової К.О. до Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська на 09 листопада 2022 року.

Проте частиною першою статті 37 КПК України визначено, що у разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів, чого старшим групи прокурорів Пахомовою К.О. під час розгляду в суді кримінального провадження не зроблено.

До складу групи прокурорів у зазначеному кримінальному провадженні, окрім Смирнова А.В., включено прокурорів ОСОБА 3, ОСОБА 4,
ОСОБА 5, ОСОБА 6, яким доручено підтримання публічного обвинувачення в суді. Прокурором Пахомовою К.О. доручення зазначеним прокурорам щодо участі у судових засіданнях, призначених на 12 жовтня та 09 листопада 2022 року відповідно, не надано.

Надаючи оцінку діям прокурора Пахомової К.О. Комісія зазначає, що згідно з частиною першою статті 28 КПК України, під час кримінального провадження, кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки.

Розумними вважаються строки, що є об’єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийнятті процесуальних рішень.

Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

У частині другій цієї норми зазначено, що проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження – суд. У частині третій визначено критерії розумності строків кримінального провадження, до яких, зокрема, належить поведінка учасників кримінального провадження.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та покликані забезпечити, аби обвинувачений не залишався занадто довгий час під тягарем обвинувачення, обґрунтованість якого має бути доведена.

Так, Велика палата Європейського суду з прав людини у пункті 68 рішення у справі «Карт проти Туреччини» (Kart v. Turkey, заява № 8917/05) зазначила, що право на розгляд справи протягом розумного строку базується на необхідності гарантувати, що обвинуваченим доведеться не залишатись занадто довго у стані невизначеності щодо результатів кримінальних звинувачень проти них.

Так само Європейський суд з прав людини у пункті 18 рішення в справі «Вемхофф проти Німеччини» (Wemhoff v. Germany, заява № 2122/64) вказував, що чітка мета відповідного положення пункту 1 статті 6 Конвенції у кримінальних справах полягає у забезпеченні того, щоби обвинувачені особи не перебували занадто довго під обвинуваченням та обвинувачення було визначене.

Відповідно до наказу № 309 прокурор, у межах своїх повноважень, у тому числі, передбачених статтею 25 Законом № 1697-VII, повинен вживати заходів, спрямованих на забезпечення досудового розслідування та судового розгляду кримінальних проваджень у розумні строки.

Згідно з частиною третьою статті 36 КПК України участь прокурора
у кримінальному провадженні є обов’язковою.

Це означає, що прокурор здійснює підтримання публічного обвинувачення у всіх кримінальних провадженнях, за винятком випадків, коли він відмовився від підтримання публічного обвинувачення й обвинувачення підтримується потерпілим. Водночас вказана норма покладає на прокурора імперативний обов’язок підтримувати публічне обвинувачення.

Норма щодо обов’язковості участі прокурора у судовому розгляді передбачена також частиною другою статті 218 КПК України, згідно з якою судовий розгляд здійснюється у судовому засіданні з обов’язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених КПК України.

Окрім цього, обов’язок участі прокурорів у судовому засідання встановлено пунктом 1 наказу № 309, яким визначено обов’язкову участь прокурора (групи прокурорів) у суді, крім випадків, передбачених законом. Це дозволяє зробити висновок, що обов’язок прокурора брати участь у судових засіданнях є необхідною складовою частиною функції підтримання прокурором публічного обвинувачення, з чого випливає, що неявка в судове засідання свідчить про невиконання прокурором покладеної на нього конституційної функції підтримання обвинувачення у відповідному кримінальному провадженні.

Під час дисциплінарного провадження встановлено, що судовий виклик, яким Солонянським районним судом Дніпропетровської області викликано прокурора Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра на 12 жовтня 2022 року в судове засідання у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА 2, надійшов до прокуратури 05 вересня 2022 року.

Судовий виклик, яким Солонянським районним судом Дніпропетровської області викликано прокурора Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра на 09 листопада 2022 року в судове засідання у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА 2, надійшов до прокуратури 17 жовтня 2022 року.

Тобто, у старшої групи прокурорів у кримінальному провадженні
№ (конфіденційна інформація)  Пахомової К.О. було достатньо часу, щоб визначитись ким із прокурорів буде забезпечено підтримання публічного обвинувачення, у визначені судом строки.

При наданні оцінки обставинам Комісія діє виключно в межах встановленої Законом компетенції, а саме надає оцінку тільки фактам,
які можуть свідчити про наявність або відсутність у діях прокурорів складу дисциплінарного проступку та про ступінь його вини.

Прокурор Пахомова К.О. порушила вимоги – статей 28, 36, 37, 135, 138, 218 КПК України, пунктів 1, 21-25 наказу № 309, тобто вчинила дисциплінарний проступок, відповідальність за який передбачено пунктом 1 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII – неналежне виконання службових обов’язків
і стосовно неї наявні підстави для притягнення її до дисциплінарної відповідальності. Надаючи комплексну оцінку встановленим під час перевірки
у дисциплінарному провадженні обставинам, Комісія вважає доводи дисциплінарної скарги стосовно прокурора Пахомової К.О. обґрунтованими та такими, які знайшли своє підтвердження.

Наявність дисциплінарного проступку прокурора підтверджується:

– постановою першого заступника керівника Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області від 14 лютого 2022 року, якою визначено групу прокурорів – Пахомову К.О. (старша групи),
Смирнова А.В., ОСОБА 3, ОСОБА 4, ОСОБА 5, ОСОБА 6, яким доручено підтримання публічного обвинувачення в суді у кримінальному провадженні
№ (конфіденційна інформація);

– судовим викликом Солонянського районного суду Дніпропетровської області, яким викликано прокурора Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра на 12 жовтня 2022 року в судове засідання у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА 2, та який надійшов до прокуратури 05 вересня 2022 року;

– судовим викликом Солонянського районного суду Дніпропетровської області, яким викликано прокурора Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра на 09 листопада 2022 року в судове засідання у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА 2, та який надійшов до прокуратури 17 жовтня 2022 року;

– поясненнями прокурорів Пахомової К.О., Смирнова А.В.

Враховуючи, що проступок вчинено 09 листопада 2022 року, строк застосування дисциплінарного стягнення визначений частиною четвертою статті 48 Закону № 1697-VII стосовно Пахомової К.О. не сплинув. Під час прийняття рішення у дисциплінарному провадженні щодо виду дисциплінарного стягнення взято до уваги характер проступку, його наслідки, особу прокурора, ступінь її вини, обставини вчинених діянь.  

Визначаючи вид дисциплінарного стягнення, що має бути застосовано до Пахомової К.О., взято позитивну характеристику, відсутність дисциплінарних стягнень, тривалий час роботи в органах прокуратури. 

Зазначене вище діяння є підставою для застосування до прокурора дисциплінарного стягнення у виді догани, яке є пропорційним вчиненому нею проступку. Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення у дисциплінарному провадженні, під час перевірки не встановлено.

На підставі зазначеного, керуючись статтями 43, 47 – 50, 77, 78 Закону № 1697-VII, пунктами 29, 99, 101, 102 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісія,

                                                   В И Р І Ш И Л А:

Притягнути прокурора Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області Пахомову Катерину Олександрівну
до дисциплінарної відповідальності та накласти на неї дисциплінарне стягнення у виді догани.

Дисциплінарне провадження стосовно прокурора Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області Смирнова Андрія Валерійовича – закрити.

Копію рішення направити керівнику Дніпропетровської обласної прокуратури для застосування накладеного дисциплінарного стягнення, прокурорам Пахомовій К.О., Смирнову А.В., керівнику Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області.

Прокурори можуть оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, або до Вищої ради правосуддя протягом місяця з дня вручення їм чи отримання ними поштою копії рішення.