Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

Відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження (далі – Комісія), у складі: головуючого Гнатіва А.Я., членів: Війтовича Л.М., Житного О.О., Захарової О.С., Отвіновського П.Л., Поліщука В.В., Стуконога О.І., Томак М.В., Цуркана М.І., Юзькова О.В., розглянувши висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора Маріупольської окружної прокуратури Донецької області Лєгусової І.В. у дисциплінарному провадженні № 07/3/2-688дс-220дп-22,

 

УСТАНОВИЛА:

 

1. Відомості про прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження

 

Лєгусова Ірина Володимирівна в органах прокуратури працює з березня 2013 року, а на посаді прокурора Маріупольської окружної прокуратури Донецької області – з 15 березня 2021 року до теперішнього часу.

Присягу працівника прокуратури склала 18 квітня 2017 року, з положеннями Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів ознайомлена 16 травня 2017 року.

Характеризується позитивно. Дисциплінарних стягнень не має.

 

2. Відомості щодо етапів дисциплінарного провадження

 

До Комісії 11 листопада 2022 року надійшла дисциплінарна скарга керівника Донецької обласної прокуратури Угровецького П.О. про вчинення прокурором Лєгусовою І.В. дисциплінарного проступку.

За допомогою автоматизованої системи дисциплінарну скаргу  розподілено члену Комісії Отвіновському П.Л., за результатами вивчення якої 22 листопада 2022 року прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2-688дс-220дп-22.

У дисциплінарному провадженні, відповідно до вимог статті 222 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), отримано дозвіл прокурора на розголошення та використання у межах дисциплінарного провадження відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) від 04 червня 2022 року.

За результатами перевірки членом Комісії 25 січня 2023 року складено висновок про наявність дисциплінарного проступку прокурора, який разом з матеріалами дисциплінарного провадження передано на розгляд Комісії.

Скаржника та прокурора Лєгусову І.В. своєчасно та належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії.

На засідання Комісії Лєгусова І.В. повторно не з’явилася, про причини неявки не повідомила. Від скаржника участь у засіданні Комісії у режимі відеоконференції взяв заступник начальника відділу кадрової роботи та державної служби Донецької обласної прокуратури ОСОБА_1, який з висновком члена Комісії погодився.

За наведених обставин Комісія, ураховуючи вимоги пункту 3 частини третьої статті 47 Закону України «Про прокуратуру» (далі – Закон № 1697‑VII), прийняла рішення про розгляд висновку за відсутності прокурора.

 

 3. Зміст дисциплінарної скарги

За таких обставин скаржник вважав, що в діях Лєгусової І.В. вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 5, 6, 7 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII – вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, одноразове грубе порушення правил прокурорської етики, а також порушення правил внутрішнього службового розпорядку.

4. Обставини, встановлені під час здійснення дисциплінарного провадження

Заслухавши доповідача – члена Комісії Отвіновського П.Л., представника скаржника ОСОБА_1, вивчивши висновок, дослідивши матеріали перевірки, встановлено таке.

Станом на 24 лютого 2022 року у Маріупольській окружній прокуратури Донецької області Лєгусова І.В. обіймала посаду прокурора.

О 5 годині ранку цього дня збройні сили російської федерації розпочали обстріл території України, у тому числі міста Маріуполь.

Керівником Донецької обласної прокуратури Угровецьким П.О., приблизно о 06 годині, в телефонному режимі повідомлено керівника Маріупольської окружної прокуратури ОСОБА_2 про необхідність виїзду працівників очолюваної ним прокуратури в напрямку міста Запоріжжя та очікування подальших вказівок.

Приблизно о 06 годині 30 хвилин за допомогою месенджера «Viber» ОСОБА_2 повідомив усіх працівників Маріупольської окружної прокуратури про вищезгадану вказівку керівника обласної прокуратури.

Далі, керівник кадрового підрозділу Донецької обласної прокуратури довела до відома ОСОБА_2 про необхідність прямування працівників Маріупольської окружної прокуратури до м. Кропивницький за місцем розташування Кіровоградської обласної прокуратури.

Про необхідність виїзду з міста Маріуполя, зокрема, поінформовано й прокурора Лєгусову І.В., яка повідомила ОСОБА_2 про те, що вважає більш безпечним для себе перебування у місті Маріуполі. Прохання про допомогу у виїзді від Лєгусової І.В. не надходило.

Починаючи з 24 лютого 2022 року до 31 березня 2022 року Лєгусова І.В. декілька разів за допомогою месенджерів виходила на зв’язок із своїм безпосереднім керівником – ОСОБА_2, запевняючи, що при першій можливості буде виїжджати з міста Маріуполя.

Із 01 квітня 2022 року Лєгусова І.В. перестала виходити на зв’язок. Її мобільний телефон (конфіденційна інформація) постійно вимкнений.

Згідно з отриманими поясненнями безпосереднього керівника Лєгусової І.В. – керівника Маріупольської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_2, у перший день початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, а також упродовж березня 2022 року Лєгусова І.В. ігнорувала необхідність виїзду з міста Маріуполя до нового місця дислокації Маріупольської окружної прокуратури (на той час – приміщення Кіровоградської обласної прокуратури), фактично не виконавши вказівку свого безпосереднього керівника. Це призвело до подальшого складання та включення інформації щодо Лєгусової І.В. до табелів обліку робочого часу працівників Маріупольської окружної прокуратури за квітень – жовтень 2022 року про неявку «з інших причин».

Окрім цього, з інформації Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях вбачається, що Лєгусова І.В. у період дії воєнного стану, перебуваючи на посаді прокурора Маріупольської окружної прокуратури, не виконала наказ керівництва Донецької обласної прокуратури, залишилась на окупованій ворогом території та до теперішнього часу для подальшого виконання своїх службових обов’язків не з’явилася. За наявною інформацією Лєгусова І.В. до 20 березня 2022 року знаходилась на окупованій російською федерацією території Запорізької та Херсонської областей. Після 20 березня 2022 року знаходиться на території російської федерації (виїзд через АР Крим).

Станом на 25 січня 2023 року пояснення від прокурора Лєгусової І.В. щодо обставин, викладених у дисциплінарній скарзі, не надійшли.

 

5. Правові джерела, що підлягають застосуванню, та мотиви ухваленого Комісією рішення

 

Надаючи юридичну оцінку діям прокурора Лєгусової І.В., Комісія виходить з наступного.

Частиною другою статті 2 Конституції України визначено, що територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною, а частиною першою статті 17 Конституції України передбачено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, загальні права і обов’язки прокурора визначено Законом №1697-VII.

Згідно з пунктами 3, 4 частини четвертої статті 19 Закону № 1697-VII прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, додержуватися правил прокурорської етики, зокрема, не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Згідно з Нормами професійної відповідальності та переліком необхідних прав та обов’язків прокурорів, прийнятими 23 квітня 1999 року Міжнародною Асоціацією прокурорів, прокурори зобов’язані завжди підтримувати честь та гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, правил та етики їх професії, в будь-який час дотримуватись найбільш високих норм чесності.

Відповідно до пунктів 1, 3 Керівних принципів, що стосуються державних обвинувачів, які прийняті восьмим конгресом Організації об’єднаних націй з попередження злочинності та поводженню з правопорушниками (Гавана, Куба, 27 серпня – 07 вересня 1990) особи, відібрані для здійснення судового переслідування, повинні мати високі моральні якості та здібності, а також відповідну підготовку та кваліфікацію.

Згідно з підпунктом «b» Висновку № 3 (2008) «Про роль прокуратури за межами сфери кримінального права», прийнятого Консультативною радою європейських прокурорів (ССРЕ) на 3-му пленарному засіданні (Страсбург, 15‑17 жовтня 2008 року), держави, у яких прокурорські служби виконують функції за межами сфери кримінального права, мають забезпечити реалізацію цих функцій відповідно до принципів демократичної держави з верховенством права і, зокрема, що дії прокурорів за межами сфери кримінального права мають характеризуватися чесністю.

24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 у зв’язку з військовою агресією росії проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України.

Постановою Верховної Ради України від 27 січня 2015 року відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН 3314 «Визначення агресії» від 14 грудня 1974 року росію визнано державою-агресором, яка здійснює збройну агресію проти України, розв’язала і веде повномасштабну агресивну війну проти України та Українського народу з порушенням норм міжнародного права, вчиняючи злочини проти людства.

Відповідно до статті 1 Закону № 1697-VII прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави. Згідно з пунктом 10 частини першої статті 3 цього ж Закону діяльність прокуратури ґрунтується на засадах неухильного дотримання вимог професійної етики та поведінки.

Згідно зі статтею 36 Закону № 1697-VII особа, призначена на посаду прокурора, набуває повноважень прокурора після складення Присяги прокурора такого змісту: «Я, (прізвище, ім’я, по батькові), вступаючи на службу в прокуратуру, присвячую свою діяльність служінню Українському народові і Україні та урочисто присягаю: неухильно додержуватися Конституції та законів України; сумлінним виконанням своїх службових обов’язків сприяти утвердженню верховенства права, законності та правопорядку; захищати права і свободи людини і громадянина, інтереси суспільства і держави; постійно вдосконалювати свою професійну майстерність, бути принциповим, чесно, сумлінно і неупереджено виконувати свої обов’язки, з гідністю нести високе звання прокурора».

Відповідно до статті 16 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого 27 квітня 2017 року всеукраїнською конференцією прокурорів (далі – Кодекс), при виконанні службових обов’язків прокурор має дотримуватися загальноприйнятих етичних норм поведінки, бути взірцем доброчесності, вихованості та культури. Порушення службової дисципліни, непристойна поведінка є неприпустимими для прокурора і тягнуть за собою передбачену законом відповідальність.

Статтею 21 Кодексу визначено, що прокурору слід уникати особистих зв’язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об’єктивність виконання професійних обов’язків, скомпрометувати звання прокурора, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс.

Статтею 33 Кодексу, визначено, що прокурори зобов’язані неухильно дотримуватися вимог цього Кодексу. Їх порушення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У разі систематичного (два і більше разів протягом одного року) або одноразового грубого порушення правил прокурорської етики прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Статтею 40 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) передбачено розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у випадках прогулу (у тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов’язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової дисципліни.

Прогулом вважається самовільне використання без погодження з роботодавцем днів відгулів, чергової відпустки, припинення виконання трудових обов’язків до закінчення строку трудового договору або строку, який працівник повинен відпрацювати після закінчення вищого або середнього спеціального навчального закладу.

Відповідно до пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06 листопада 1992 року прогулом вважається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.

Правила внутрішнього службового розпорядку прокурорів Донецької обласної прокуратури окружних прокуратур (далі – Правила) затверджено Загальними зборами працівників Донецької обласної прокуратури 20 липня 2021 року та розміщено на офіційному вебсайті обласної прокуратури.

Відповідно до Правил встановлено такий режим в органах прокуратури Донецької області: початок роботи з 9 години упродовж робочого тижня; перерва на обід з 13 години до 13 години 45 хвилин; кінець робочого дня в понеділок, вівторок, середу та четвер – о 18 годині 00 хвилин, у п’ятницю – о 16 годині 45 хвилин.

Пунктом 1 розділу ІІІ Правил визначено, що про свою відсутність на роботі прокурор повідомляє безпосереднього керівника у письмовій формі, засобами електронного чи телефонного зв’язку або іншими доступними способами. У разі недотримання прокурором цих вимог складається акт про його відсутність на робочому місці.

Відповідно до пункту 1 розділу ІХ Правил недотримання їх вимог є підставою для притягнення прокурора до відповідальності у порядку, передбаченому законодавством.

Комісія вважає, що доводи скаржника щодо вчинення Лєгусовою І.В. дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 5, 6, 7 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, знайшли своє підтвердження з огляду на таке.

Одним із елементів професійності прокурора є обов’язок, пов’язаний із професійною честю, етичністю, моральністю, доброчесністю, які є запорукою правосуддя. Прокурор своїми вчинками, діями формує репутацію, яка впливає на формування суспільної думки не тільки щодо окремого прокурора, а й щодо всіх працівників прокуратури.

На цім слід врахувати, що у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2018 року у справі № 800/549/17, від 13 листопада 2018 року у справі № П/9901/19/17 суд зазначив, що для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності за такий проступок, як одноразове грубе порушення правил прокурорської етики, потрібно установити, зокрема, факт поведінки, що скомпрометувала звання працівника прокуратури, зашкодила репутації працівника прокуратури та авторитету прокуратури, викликала негативний громадський резонанс.

Комісія констатує, що дотримання прокурором вимог щодо заборони вчинення дій, які можуть викликати сумнів у об’єктивності, неупередженості та незалежності прокурора, у чесності та непідкупності органів прокуратури, та ще й в умовах воєнного часу, є очевидним та обов’язковим. Порушення таких вимог не може бути виправдано жодними обставинами.

Допущення подібної поведінки підриває як авторитет прокурора, органів прокуратури, так і держави в цілому, тому що прокурори при здійсненні своїх повноважень представляють державу. Такі дії в умовах воєнного часу мають своїм наслідком зростання обурення в суспільстві діями органів влади, провокують соціальні конфлікти.

Дії прокурора Лєгусової І.В. щодо невиконання заходів для евакуації та прибуття до місця тимчасової дислокації, а також подальший виїзд через тимчасово окуповану територію АР Крим до російської федерації в умовах воєнного стану свідчать про очевидне порушення нею присяги прокурора та вимог правил прокурорської етики, а також вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.

За цих обставин Комісія враховує очевидну нещирість прокурора Лєгусової І.В., а також введення свого безпосереднього керівника в оману, оскільки під час телефонних розмов із керівником Маріупольської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_2, які тривали до 01 квітня 2022 року, Лєгусова І.В. запевняла про те, що перебуває у місті Маріуполі. Однак, як убачається з інформації, отриманої з Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях, Лєгусова І.В. до 20 березня 2022 року знаходилась на окупованій російською федерацією території Запорізької та Херсонської областей. Після 20 березня 2022 року знаходиться на території російської федерації, до якої виїхала через Автономну Республіку Крим.   

Окрім цього, до правил професії прокурора, про які йдеться у Нормах професійної відповідальності та переліком необхідних прав та обов’язків прокурорів, прийнятих 23 квітня 1999 року Міжнародною Асоціацією прокурорів, належать також правила внутрішнього службового розпорядку, яких мають дотримуватись прокурори згідно з національним законодавством.

Прокурор Лєгусова І.В. із квітня 2022 року і до теперішнього часу відсутня на робочому місці без поважних причин у період часу, визначеного Правилами, як робочий, більше трьох годин безперервно, не повідомляє безпосереднього керівника про причини своєї відсутності на робочому місці. Відсутність Лєгусової І.В. на роботі не пов’язана із виконанням нею службових обов’язків або інших поважних причин. Вказані обставини свідчать, що прокурор вчинив прогули та порушив службову дисципліну.

З огляду на вищезазначене Комісія дійшла консолідованого висновку про те, що Лєгусовою І.В. порушено вимоги пунктів 3, 4 частини четвертої статті 19 Закону № 1697-VII, Присяги прокурора, статей 16 та 21 Кодексу, Правил, чим вчинено проступок, відповідальність за який передбачено пунктами 5, 6, 7 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, і наявні підстави для притягнення її до дисциплінарної відповідальності за вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, одноразове грубе порушення правил прокурорської етики, порушення правил внутрішнього службового розпорядку.

Зокрема, умисні дії Лєгусової І.В., які полягали у виїзді та тривалому перебуванні на території країни-агресора, яка упродовж року веде широкомасштабні бойові дії, спрямовані на захоплення території України, а також знищення критичної та цивільної інфраструктури, слід кваліфікувати як такі, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури (пункт 5 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII). Своїми діями Лєгусова І.В. зрадила Присязі прокурора щодо обов’язку присвятити свою діяльність служінню Українському народові і Україні, її поведінка свідчить про заподіяння шкоди репутації прокурора та авторитету органів прокуратури, може викликати негативний громадський резонанс.

Її ж дії, спрямовані на умисне невиконання наказу керівництва про необхідність евакуації до тимчасового місця дислокації Маріупольської окружної прокуратури Донецької області, а також введення в оману керівництва про своє місце перебування, Комісія вважає порушенням присяги прокурора та відповідно одноразовим грубим порушенням правил прокурорської етики (пункт 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII).

Відсутність Лєгусової І.В. на робочому місці без поважних причин у період з 01 квітня 2022 року до 11 листопада 2022 року слід кваліфікувати як порушення правил внутрішнього службового розпорядку (пункт 7 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII).

Вчинення Лєгусовою І.В. дисциплінарного проступку підтверджено:

- дисциплінарною скаргою керівника Донецької обласної прокуратури;

- поясненнями та рапортом керівника Маріупольської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_2;

- витягами з табелів обліку використання робочого часу працівників Маріупольської окружної прокуратури за квітень – жовтень 2022 року;

- листом Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 09 грудня 2022 року.

Датою вчинення Лєгусовою І.В. дисциплінарних проступків слід вважати 01 квітня 2022 року, а саме невиконання вказівки керівництва про евакуацію з міста Маріуполя до нового місця дислокації Маріупольської окружної прокуратури.

Також Комісією взято до уваги те, що допущені Лєгусовою І.В. порушення трудової дисципліни (прогули) мають умисний та систематичний характер, вона продовжує ігнорувати вимоги службового розпорядку і не з’являється на робочому місці дотепер, тому вчинений нею дисциплінарний проступок має грубий характер.

З урахуванням положень частини четвертої статті 48 Закону № 1697-VII строк притягнення Лєгусової І.В. до дисциплінарної відповідальності не сплинув.

Під час прийняття рішення в дисциплінарному провадженні щодо виду дисциплінарного стягнення Комісія, з додержанням вимог частини третьої статті 48 Закону № 1697-VII, зважає на характер проступку, його наслідки, особу прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення.

При визначенні виду стягнення, що має бути застосоване до Лєгусової І.В., взято до уваги позитивну характеристику, відсутність застосованих дисциплінарних стягнень. З іншого боку підлягає врахуванню триваючий характер дисциплінарного проступку, який вчинено в умовах воєнного стану.

Дисциплінарний проступок Лєгусової І.В. має грубий характер, оскільки дотримання вимог щодо обов’язку діяти на підставі закону, не допускати порушення правил прокурорської етики та правил внутрішнього службового розпорядку, є очевидним та обов’язковим і порушення таких вимог не може бути виправдано ніякими обставинами.

Комісія дійшла висновку про відсутність підстав для накладення більш м’якого стягнення, ніж звільнення з посади в органах прокуратури, оскільки вчинений Лєгусовою І.В. дисциплінарний проступок не сумісний з подальшим заняттям будь-якої посади в органах прокуратури.

Зазначене вище є підставою для застосування до Лєгусової І.В. дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури, яке Комісія вважає пропорційним вчиненому нею проступку. 

Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення у дисциплінарному провадженні, не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 47–49, 77, 78 Закону № 1697-VII, пунктами 110–112, 115, 117 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісія,

 

ВИРІШИЛА:

 

Притягнути прокурора Маріупольської окружної прокуратури Донецької області Лєгусову Ірину Володимирівну до дисциплінарної відповідальності та накласти на неї дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.

Копію рішення направити керівнику Донецької обласної прокуратури для застосування накладеного дисциплінарного стягнення, прокурору Лєгусовій І.В., а також керівнику Маріупольської окружної прокуратури Донецької області.  

Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення чи отримання ним поштою копії рішення.