Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

Відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження (далі – Комісія), у складі: головуючого Гнатіва А.Я., членів – Війтовича Л.М., Житного О.О., Захарової О.С., Отвіновського П.Л., Поліщука В.В., Стуконога О.І., Томак М.В., Цуркана М.І., Юзькова О.В., розглянувши висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора Малинського відділу Коростенської окружної прокуратури Житомирської області Закірова Р.К. у дисциплінарному провадженні № 07/3/2-545дс-180дп-22, 

 

ВСТАНОВИЛА:

 

Закіров Руслан Камільович в органах прокуратури працює з грудня 2011 року до цього часу. З 15 березня 2021 року обіймає посаду прокурора Малинського відділу Коростенської окружної прокуратури Житомирської області.

Характеризується посередньо. Дисциплінарних стягнень не має.

До Комісії надійшла дисциплінарна скарга керівника Житомирської обласної прокуратури Білошицького О.В. про вчинення дисциплінарного проступку прокурором Закіровим Р.К.

За допомогою автоматизованої системи дисциплінарну скаргу 15 вересня 2022 року розподілено голові Комісії Гнатіву А.Я., яким за результатами її вивчення 22 вересня 2022 року прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2-545дс-180дп-22 стосовно Закірова Р.К.

За результатами перевірки 12 грудня 2022 року складено висновок про наявність дисциплінарного проступку прокурора, який із зібраними матеріалами передано на розгляд Комісії.

Скаржника та прокурора Закірова Р.К. своєчасно та належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії.

У засіданні взяли участь прокурор Закіров Р.К. та представник скаржника – начальник відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання, досудового розслідування та підтриманням публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Житомирської обласної прокуратури Романенко Д.М.

 

3. Зміст дисциплінарної скарги 

 

Скаржник вказав, що під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) від 03 квітня 2018 року за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 164 Кримінального кодексу (далі – КК) України, прокурором Закіровим Р.К. допущено порушення вимог кримінального процесуального законодавства, а саме скерування обвинувального акта до суду поза межами строку досудового розслідування, передбаченого статтею 219 Кримінального процесуального кодексу (далі – КПК) України.

За таких обставин скаржник вважав, що в діях прокурора Закірова Р.К.  вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру» – неналежне виконання службових обов’язків.

 

4. Обставини, встановлені під час здійснення дисциплінарного провадження

 

 Заслухавши доповідача – голову Комісії Гнатіва А.Я., прокурора Закірова Р.К., який погодився із висновком, представника скаржника – прокурора Романенка Д.М., який підтримав дисциплінарну скаргу, вивчивши висновок, дослідивши матеріали дисциплінарного провадження, Комісія встановила таке.

Прокурором Закіровим Р.К., як старшим групи прокурорів, здійснено процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація). Під час досудового розслідування слідчим за погодженням із прокурором Закіровим Р.К. 11 квітня 2018 року повідомлено про підозру ОСОБА_1

За результатами досудового розслідування кримінального провадження прокурором Закіровим Р.К. 12 квітня 2018 року затверджено обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні.

Однак, відповідно до супровідного листа від 03 серпня 2022 року № 52-88-3841вих-22 прокурор Закіров Р.К. доставив обвинувальний акт до Коростишівського районного суду Житомирської області лише 04 серпня 2022 року, тобто більше ніж через 4 роки після повідомлення особі про підозру та після завершення строку досудового розслідування вказаного кримінального провадження, який відповідно до статті 219 КПК України минув 11 червня 2018 року.

За вказаним фактом Житомирською обласною прокуратурою проведено службове розслідування, за результатами якого встановлено, що стан процесуального керівництва під час досудового розслідування кримінального провадження № (конфіденційна інформація) не відповідав вимогам КПК України та Порядку організації діяльності прокурорів і слідчих органів прокуратури у кримінальному провадженні, затвердженого наказом Генерального прокурора від 28 березня 2019 року № 51 (далі – Порядок № 51).

Заступник керівника Коростенської окружної прокуратури Житомирської області Маньківський В.І. пояснив, що 18 липня 2022 року Закіров Р.К. повідомив йому, що ним з 12 квітня 2018 року не направлено до Коростишівського районного суду Житомирської області для розгляду по суті обвинувальний акт у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація).

Начальник Попільнянського відділу Коростишівської окружної прокуратури Гордієнко С.В. пояснив, що станом на 12 квітня 2018 року обіймав посаду першого заступника керівника Коростишівської місцевої прокуратури. З приводу обставин здійснення процесуального керівництва прокурором Закіровим Р.К. у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) та ненаправлення обвинувального акта до суду йому стало відомо тільки у 2022 році.

Також Гордієнко С.В. пояснив, що не пам’ятає, щоб у Коростишівській місцевій прокуратурі проводилась інвентаризація у кримінальних провадженнях. Передача кримінальних проваджень від Коростишівської місцевої прокуратури до Коростенської окружної прокуратури здійснювалася на підставі акта прийому-передачі.

Керівник Коростенської окружної прокуратури Мамкута А.М. пояснив, що 18 липня 2022 року йому стало відомо від прокурора Закірова Р.К., що ним з 12 квітня 2018 року не направлено до Коростишівського районного суду Житомирської області для розгляду по суті обвинувальний акт у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація). Причина ненаправлення прокурором Закіровим Р.К. до суду обвинувального акта стосовно ОСОБА_1 йому невідома.

У Акті приймання-передачі справ, документів і майна Коростишівської місцевої прокуратури Житомирської області від 18 березня 2021 року матеріали кримінального провадження № (конфіденційна інформація) не відображені.

 

5. Пояснення прокурора

 

Прокурор Закіров Р.К. повністю визнав свою вину та зазначив, що з 03 квітня 2018 року ним здійснено процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація), за результатами досудового розслідування якого 12 квітня 2018 року ним затверджено обвинувальний акт та у Єдиний реєстр досудових розслідувань (далі – ЄРДР) внесено відмітку про направлення обвинувального акта до Коростишівського районного суду Житомирської області.

Проте, через неуважність ним вказаний обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_1 не спрямовано на розгляд до Коростишівського районного суду Житомирської області.

У листопаді 2019 року під час зміни дислокації з м. Коростишева до м. Малина вказане провадження разом з іншими несформованими наглядовими провадженнями, які він не встиг передати в архів, та чорновими записами він перевіз до службового кабінету у м. Малин, де воно знаходилося.

У липні 2022 року йому зателефонували колеги з Коростишівської окружної прокуратури, які повідомили про те, що за результатами звірок виявлено факт ненаправлення кримінального провадження № (конфіденційна інформація) на розгляд до суду.

Саме тоді він передивився всю свою документацію, виявив вказане кримінальне провадження. Після чого зайшов в ЄРДР, де відомостей про судовий розгляд справи не виявив, тому зрозумів, що справу до суду ним так і не направлено.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) стосовно ОСОБА_1 на розгляд до Коростишівського районного суду ним направлено лише 04 серпня 2022 року.

Коростишівським районним судом 28 вересня 2022 року кримінальне провадження № (конфіденційна інформація) закрито у зв’язку з відмовою потерпілої від приватного обвинувачення, оскільки потерпіла зазначила, що жодних претензій до обвинуваченого не має, він матеріально допомагає їй утримувати дітей.

 

6. Правові джерела, що підлягають застосуванню, та мотиви ухваленого Комісією рішення

 

Надаючи юридичну оцінку діям прокурора, Комісія виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 2 частини першої статті 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, загальні права і обов’язки прокурора визначено Законом України «Про прокуратуру».

Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 19 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з Нормами професійної відповідальності та переліком необхідних прав та обов’язків прокурорів, прийнятих 23 квітня 1999 року Міжнародною Асоціацією прокурорів, прокурори зобов’язані завжди підтримувати честь та гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, правил та етики їх професії, в будь-який час дотримуватись найбільш високих норм чесності.

Відповідно до пунктів 1, 3 Керівних принципів, що стосуються державних обвинувачів, які прийняті восьмим конгресом Організації об’єднаних націй з попередження злочинності та поводженню з правопорушниками (Гавана, Куба, 27 серпня – 07 вересня 1990 року) особи, відібрані для здійснення судового переслідування, повинні мати високі моральні якості та здібності, а також відповідну підготовку та кваліфікацію.

Особи, які здійснюють судове переслідування, будучи найважливішими представниками системи відправлення кримінального правосуддя, завжди зберігають честь та гідність своєї професії.

Статтею 2 КПК України встановлено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до статті 9 КПК України, під час кримінального провадження прокурор зобов’язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Розумність строків є однією із засад кримінального провадження, передбачених статтею 7 КПК України.

Відповідно до частини другої статті 36 КПК України, прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений: затверджувати чи відмовляти у затвердженні обвинувального акта, самостійно складати обвинувальний акт, звертатися до суду з обвинувальним актом.

Згідно з частиною четвертою статті 190 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Відповідно до вимог частини першої статті 290 КПК України досудове розслідування вважається завершеним після повідомлення стороні захисту про його завершення та відкриття матеріалів. Дії слідчого і прокурора, передбачені вимогами частини першої статті 291 та статті 293 КПК (складення обвинувального акта, його затвердження, вручення стороні захисту та направлення до суду), є формою завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні і не є підставою для зупинення процесуальних строків після ознайомлення сторонами з матеріалами кримінального провадження.

Згідно з пунктом 10 частини першої статті 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров’я особи.

Згаданими нормами визначено, що прокурор має право приймати процесуальні рішення у кримінальному провадженні виключно в межах процесуальних строків, зокрема, складати, затверджувати та направляти обвинувальний акт у кримінальному провадженні саме у межах строку досудового розслідування. Окрім цього, кримінальним процесуальним законодавством не передбачено можливості передання обвинувального акта до суду поза межами строків досудового розслідування.

Таку ж позицію зазначено в постанові Верховного Суду від 21 квітня 2021 року у справі № 991/6516/20, що відповідно до вимог частини першої статті 290 КПК України досудове розслідування вважається завершеним після повідомлення стороні захисту про його завершення та відкриття матеріалів.

Передбачення процесуальним законом обов’язку прокурора якнайшвидше, але не пізніше визначеного законом процесуального строку після повідомлення особі про підозру звернутись до суду з обвинувальним актом або закрити кримінальне провадження – є гарантією фундаментального права людини на розгляд її справи упродовж розумного строку, закріпленого у пункті 1 статті 6 Конвенції, передбаченого статтею 7, частиною першою статті 21 КПК, що підтверджується усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ).

Так, Велика палата ЄСПЛ у пункті 68 рішення у справі Карт проти Туреччини (Kart v. Turkey, заява №8917/05) зазначила, що право на розгляд справи протягом розумного строку базується на необхідності гарантувати, що обвинуваченим доведеться залишатись занадто довго у стані невизначеності щодо результатів кримінальних звинувачень проти них. Так само ЄСПЛ у пункті 18 рішення в справі Вемхофф проти Німеччини (Wemhoff v. Germany, заява №2122/64) вказував, що чітка мета відповідного положення пункту 1 статті 6 Конвенції у кримінальних справах полягає у забезпеченні того, щоби обвинувачені особи не перебували занадто довго під обвинуваченням та обвинувачення було визначене.

Статтею 15 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів передбачено, що прокурор повинен здійснювати службові повноваження сумлінно, компетентно, вчасно і відповідально, постійно підвищувати свій професійний рівень, культуру спілкування, виявляти ініціативу, відповідальне ставлення та творчий підхід до виконання своїх службових обов’язків, фахово орієнтуватися у чинному законодавстві, передавати власний професійний досвід колегам. Він має усвідомлювати, що його діяльність оцінюється з урахуванням рівня підготовки, знання законодавства, компетентності, ініціативності, комунікативних здібностей, здатності вчасно і якісно виконувати службові обов’язки та завдання.

Пунктом 3 розділу IV Порядку № 51, який діяв до 30 вересня 2021 року, передбачено, що прокурор у кримінальному провадженні, здійснюючи процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, відповідно до вимог законодавства: забезпечує виконання завдань кримінального провадження з дотриманням його загальних засад, контролює виконання доручень і вказівок, наданих слідчому, органу досудового розслідування, відповідному оперативному підрозділу, щодо проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій.

Наказами керівника Коростишівської місцевої прокуратури від 15 березня 2018 року № 9 та від 30 травня 2018 року № 12 «Про розподіл обов’язків між працівниками Коростишівської місцевої прокуратури» на Закірова Р.К. покладено обов’язок здійснювати нагляд за додержанням законів у формі процесуального керівництва під час проведення досудового розслідування у кримінальних провадженнях, використовуючи повноваження згідно з частиною другою статті 36 КПК України та підтримання публічного обвинувачення; внесення відомостей до ЄРДР у порядку, визначеному Положенням про ведення ЄРДР з накладенням електронного цифрового підпису. Перед внесенням до Реєстру відповідно до частини третьої статті 283 КПК України даних про результати досудового розслідування особисто перевіряти правильність та повноту відомостей про кримінальне правопорушення, осіб, які їх учинили, та рух кримінальних проваджень.

Відповідно до рішення Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 05 березня 2018 року у справі № 800/422/17, триваюче правопорушення – це проступок, пов’язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов’язків, передбачених правовою нормою, яке припиняється, або виконанням регламентованих обов’язків, або притягненням винної у невиконанні особи до відповідальності. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов’язків.

Відповідно до Порядку приймання-передачі справ, документів та майна органів прокуратури, затвердженого наказом Генерального прокурора від 17 грудня 2020 року № 587 (далі – Порядок приймання-передачі справ), а також наказу керівника Житомирської обласної прокуратури від 12 березня 2021 року № 40 прокурори, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальних провадженнях, зобов’язані у акті приймання-передачі зазначити наявність кримінальних проваджень (справ) із зазначенням їх номерів, правової кваліфікації кримінальних правопорушень, стислого викладу обставин таких діянь та кількості томів.

Дисциплінарне провадження стосовно прокурора Закірова Р.К. відкрито у зв’язку з його можливим неналежним виконанням чи невиконанням службових обов’язків.

Для встановлення наявності чи відсутності факту невиконання чи неналежного виконання прокурором службових обов’язків потрібно установити, зокрема, факт ухилення прокурора від вчинення дій, передбачених законодавством, у рамках виконання ним спеціальних повноважень або завідомо неякісне, із порушенням норм законодавства та правил професійної етики, виконання прокурором посадових обов’язків.

Під час здійснення нагляду за додержанням законів у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) прокурор Закіров Р.К. повинен був забезпечити виконання завдань кримінального провадження з дотриманням його загальних засад, принципу законності, тобто неухильного додержання вимог Конституції України, КПК України, вимог інших актів законодавства.

Водночас прокурор Закіров Р.К., здійснюючи повноваження прокурора у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація), допустив порушення вимог кримінального процесуального законодавства, а саме, скерував обвинувальний акт до суду поза межами строку досудового розслідування, передбаченого статтею 219 КПК України.

Унаслідок чого стан процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) визнано таким, що не відповідає вимогам КПК України та Порядку № 51, який діяв на момент здійснення Закіровим Р.К. процесуального керівництва досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні.

Окрім цього, прокурором Закіровим Р.К. порушено вимоги Порядку приймання-передачі справ, а також наказу керівника Житомирської обласної прокуратури від 12 березня 2021 року № 40 щодо необхідності відображення в акті приймання-передачі наявності кримінальних проваджень (справ) із зазначенням їх номерів, правової кваліфікації кримінальних правопорушень, стислого викладу обставин таких діянь та кількості томів, у яких прокурор здійснює процесуальне керівництво.

Такі факти свідчать про неналежне виконання прокурором Закіровим Р.К. своїх службових обов’язків.

Перевірку доводів дисциплінарної скарги проведено виключно в межах встановленої законом компетенції, а саме надано оцінку тільки фактам, які можуть свідчити про наявність або відсутність у діях прокурора складу дисциплінарного проступку та про ступінь його вини.

Отже, прокурором Закіровим Р.К. порушено вимоги статей 2, 9, 28, 36, 283 КПК України та пункту 3 розділу ІV Порядку № 51 та Порядку приймання-передачі справ, тобто вчинено дисциплінарний проступок, відповідальність за який передбачено пунктом 1 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру» (неналежне виконання службових обов’язків), і наявні підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання службових обов’язків.

Вчинення прокурором Закіровим Р.К. вказаного дисциплінарного проступку підтверджується:

-     матеріалами службового розслідування;

-     постановою від 04 квітня 2018 року про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація);

-     обвинувальним актом від 12 квітня 2018 року;

-     супровідним листом від 03 серпня 2022 року про направлення обвинувального акта до суду;

-     актом приймання-передачі справ, документів і майна Коростишівської місцевої прокуратури від 18 березня 2021 року

-      ухвалою Коростишівського районного суду від 28 вересня 2022 року про закриття кримінального провадження;

-     поясненнями прокурорів Закірова Р.К., Маньківського В.І., Гордієнка С.В.

Дії та бездіяльність прокурора Закірова Р.К. належать до триваючих правопорушень, а тому днем початку вчинення дисциплінарного проступку треба вважати 11 червня 2018 року, тобто день закінчення строку досудового розслідування, а завершення – 04 серпня 2022 року, тобто день направлення обвинувального акта до суду. Отже, встановлений законодавством строк для прийняття Комісією рішення про притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, не минув.

При виборі виду дисциплінарного стягнення стосовно прокурора Закірова Р.К. враховано його посередню характеристику, характер проступку, ступінь вини, а також щире каяття та визнання вини, тому Комісія дійшла висновку про можливість накладення на нього стягнення у виді догани. 

Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення у дисциплінарному провадженні, не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 47–50, 77, 78 Закону України «Про прокуратуру», пунктами 108, 110–112, 115–117 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісія

 

ВИРІШИЛА:

 

Притягнути прокурора Малинського відділу Коростенської окружної прокуратури Житомирської області Закірова Руслана Камільовича до дисциплінарної відповідальності та накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді догани.

Копію рішення направити керівнику Житомирської обласної прокуратури для застосування накладеного дисциплінарного стягнення, прокурору Закірову Р.К., керівнику Коростенської окружної прокуратури Житомирської області.