Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

6. Правові джерела, що підлягають застосуванню, та мотиви ухвалення рішення

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи прокуратури України та їх посадові особи зобов’язані діяти в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, загальні права і обов’язки прокурора визначено Законом № 1697-VII.

Згідно зі статтею 3 Закону № 1697-VII діяльність прокуратури ґрунтується на засадах законності, справедливості, неупередженості та об’єктивності.

Відповідно до вимог пунктів 3, 4 частини четвертої статті                                     19 Закону  № 1697-VII прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах       та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, а також додержуватися правил прокурорської етики, зокрема, не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Окрім цього, згідно з Нормами професійної відповідальності та переліком необхідних прав і обов’язків прокурорів, прийнятих Міжнародною асоціацією прокурорів 23 квітня 1999 року, прокурори зобов’язані завжди підтримувати честь та гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, правил та етики їх професії, в будь-який час дотримуватись найбільш високих норм чесності. Професійна діяльність прокурора має ґрунтуватися на неухильному дотриманні конституційних принципів верховенства права та законності.

Відповідно до статті  2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного                     та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності            в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу.

Частина перша статті 7 КПК України встановлює загальні засади судочинства та передбачає, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться  законність, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість,  доступ до правосуддя.

Стаття 9 КПК України регламентує таку загальну засаду судочинства як законність та встановлює такі обов’язки прокурора під час кримінального провадження – неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Відповідно до статті 28  КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки.

Розумними вважаються строки, що є об’єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження – суд.

Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: 1) складність кримінального провадження, яка визначається
з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; 2) поведінка учасників кримінального провадження; 3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

Згідно із статтею 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Згідно з вимогами статті 219 КПК України, строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

При наданні оцінки обставинам цього дисциплінарного провадження Комісія діє виключно в межах компетенції, встановленої Законом, тобто оцінює тільки ті факти, які можуть свідчити про наявність або відсутність у діях прокурора складу дисциплінарного проступку та ступінь його вини. Дії прокурора Бірюкової І.А., зазначені у дисциплінарній скарзі, слід розглядати через призму їх відповідності чи невідповідності вимогам законів
та нормативно-правових актів.

Прокурор Бірюкова І.А., здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні
№ (конфіденційна інформація), у формі процесуального керівництва, реалізуючи свої повноваження, мала виконувати завдання кримінального провадження, визначені статтею 2 КПК України, дотримуватись загальних засад судочинства, таких як законність та розумність строків (статті 7, 9, 28 КПК України).

Обов’язки прокурора характеризують сутність його службової діяльності, адже саме через обов’язки виявляється його роль у реалізації повноважень держави.

Підставою для юридичної відповідальності прокурора – процесуального керівника є винесення ним незаконних і необґрунтованих процесуальних рішень, вчинення незаконних дій, бездіяльність, неналежне реагування на скарги учасників процесу,  потурання порушенням закону з боку осіб, на яких поширюються його процесуальні повноваження.

Отже, невикористання прокурором наданих йому законодавством повноважень під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні без поважних причин, що зумовлює, зокрема закриття судом кримінального провадження у зв’язку із закінченням строків, свідчить про неналежне виконання прокурором своїх службових повноважень. Матеріалами дисциплінарного провадження підтверджено надходження обвинувального акта до суду тільки 26 лютого 2021 року.

У рішеннях Верховного Суду неодноразово зазначено, що кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке як етап кримінального провадження, законодавець пов’язує у часі зі зверненням
з обвинувальним актом до суду, а тому у рамках строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено
та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду (постанова Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 556/13481/18, ухвала Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 712/6375/18). Судова практика застосування приписів пункту 10 частини першої статті 284 КПК України є усталеною
у діяльності не тільки Верховного Суду, а й судів першої та апеляційної інстанцій.

Неналежне виконання прокурором Бірюковою І.А. своїх службових обов’язків підтверджено:

– обвинувальним актом за обвинуваченням ОСОБА 2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті
289 КК України, у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація), затвердженим прокурором Бірюковою І.А. 29 травня 2020 року та супровідним листом прокурора Фастівської місцевої прокуратури Київської області
ОСОБА 7 від 26 лютого 2021 року, з відміткою канцелярії Фастівського міськрайонного суду Київської області про отримання обвинувального акта
26 лютого 2021 року;

– ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області
від 05 жовтня 2022 року про закриття зазначеного кримінального провадження (справа № (конфіденційна інформація);

– ухвалою Київського апеляційного суду від 02 грудня 2021 року, згідно
з якою відмовлено у задоволенні апеляційної скарги прокурора, а ухвалу Фастівського міськрайонного суду від 05 жовтня 2021 року залишено без змін;

– поясненнями прокурорів Бірюкової І.А., Лук’янчука А.В.

Таким чином, прокурор Бірюкова І.А. порушила вимоги: статей 2, 7, 9, 20, 24, 28, 219, 283 КПК України, тобто вчинила дисциплінарний проступок, відповідальність за який передбачено пунктом 1 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, тобто неналежне виконання службових обов’язків, і наявні підстави для притягнення її до дисциплінарної відповідальності.

Перевірку доводів дисциплінарної скарги проведено виключно в межах встановленої законом компетенції Комісії, а саме надано оцінку тільки фактам, які можуть свідчити про наявність або відсутність у діях прокурора складу дисциплінарного проступку та про ступінь його вини. Надаючи комплексну оцінку встановленим під час перевірки у дисциплінарному провадженні обставинам, Комісія дійшла висновку,  що  доводи дисциплінарної скарги
є обґрунтованими та такими, які знайшли своє підтвердження.   

Згідно з частиною 4 статті 48 Закону № 1697-VII рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення або рішення про можливість подальшого перебування на посаді прокурора може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці.

Надаючи оцінку щодо строків накладення на прокурора дисциплінарного стягнення Комісія зазначає, що дисциплінарний проступок, вчинений прокурором Бірюковою І.А., розпочався 29 травня 2020 року, тобто  у день, коли вона підписала обвинувальний акт у кримінальному провадженні
№ (конфіденційна інформація), проте не вжила передбачених кримінальним процесуальним законодавством заходів для його направлення до суду.

Обвинувальний акт у зазначеному кримінальному провадженні супровідним листом від 26 лютого 2021 року до Фастівського міськрайонного суду Київської області надіслав прокурор ОСОБА 7.

Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань прокурора Бірюкову І.А. включено до групи прокурорів у кримінальному провадженні
№ (конфіденційна інформація)  з 23 квітня 2020 року. Далі постановою керівника Фастівської окружної прокуратури від 22 березня 2021 року про заміну групи прокурорів та старшого групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні її визначено старшим групи прокурорів. Постановою керівника Фастівської окружної прокуратури від 05 жовтня 2021 року про заміну групи прокурорів
та старшого групи прокурорів у зазначеному кримінальному провадженні прокурора Бірюкову І.А. виключено з групи прокурорів.

Таким чином, на час скерування 26 лютого 2021 року прокурором
ОСОБА 7 до суду обвинувального акта у кримінальному провадженні                                                               № (конфіденційна інформація)  прокурор Бірюкова І.А. була старшою групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні і до цього часу (26 лютого 2021 року) перебувала у стані вчинення дисциплінарного проступку, який припинено
за її вказівкою, як старшої групи прокурорів, прокурором ОСОБА 7.    

Комісією встановлено, що наказом керівника Київської обласної прокуратури від 23 вересня 2021 року № 925вк прокурору Бірюковій І.А. надано відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами з 20 серпня до 23 грудня 2021 року, а наказом керівника Київської обласної прокуратури від 25 листопада 2021 року № 1124вк  їй надано відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами з 24 грудня
до 06 січня 2022 року.

Згідно з наданою начальником відділу кадрової роботи та державної служби Київської обласної прокуратури ОСОБА 8 інформацією встановлено, що наказом керівника Київської обласної прокуратури від 06 січня 2022 року № 17вк прокурору Бірюковій І.А. надано відпустку для догляду за дитиною
до досягнення нею трирічного віку з 07 січня 2022 року до 21 жовтня 2024 року.

Таким чином, відповідно до вимог частини четвертої статті 48 Закону
№ 1697-VII, з урахуванням часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці, строк притягнення прокурора Бірюкової І.А.
до дисциплінарної відповідальності, який слід обраховувати з 26 лютого 2021 року, не минув. Під час прийняття рішення у дисциплінарному провадженні щодо виду дисциплінарного стягнення взято до уваги характер проступку, його наслідки, особу прокурора, ступінь її вини, обставини вчинених діянь.  

Визначаючи вид дисциплінарного стягнення, що має бути застосовано до Бірюкової І.А., взято її позитивну характеристику, відсутність дисциплінарних стягнень, тривалий час роботи в органах прокуратури.   Зазначене вище діяння
є підставою для застосування до прокурора дисциплінарного стягнення у виді догани, яке є пропорційним вчиненому нею проступку.  Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення  у дисциплінарному провадженні, під час перевірки не встановлено.

На підставі зазначеного, керуючись статтями 43, 47-50, 77, 78 Закону № 1697-VII, пунктами 110-112, 115-117 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, прийнятого 27 квітня 2017 року всеукраїнською конференцією прокурорів, Комісія

В И Р І Ш И Л А:

Притягнути прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області Бірюкову Ірину Андріївну до дисциплінарної відповідальності
та накласти на неї дисциплінарне стягнення у виді догани.

Копію рішення направити прокурору Бірюковій І.А., керівнику Київської обласної прокуратури, керівнику Фастівської окружної прокуратури Київської області.

Рішення може бути оскаржено прокурором, стосовно якого воно прийняте, до адміністративного суду або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.