Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

1. Відомості про прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження

Скаржника, прокурора Текут’єва А.А. належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 2 частини другої статті 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, загальні права і обов’язки прокурора визначено Законом № 1697-VII.

Статтею 3 Закону № 1697-VII зазначено, що діяльність прокуратури ґрунтується на засадах законності, справедливості, неупередженості та об’єктивності.

Згідно з вимогами частини другої статті 16 Закону № 1697-VII, здійснюючи функції прокуратури, прокурор є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску, втручання і керується у своїй діяльності лише Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог пунктів 3, 4 частини четвертої статті 19 Закону № 1697-VII прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також додержуватись правил прокурорської етики, зокрема, не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Згідно зі статтею 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Частиною 1 статті 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об’єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Повноваження прокурора у кримінальному провадженні визначені частиною другою статті 36 КПК України, зокрема, передбачено, що прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження та продовження строків досудового розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною другою та третьою статтею 37 КПК України прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення.

Згідно з вимогами статті 219 КПК України, строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Статтею 283 КПК України визначено, що прокурор зобов’язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: закрити кримінальне провадження; звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Виходячи з приписів статті 92 КПК України, тягар доказування покладений на сторону обвинувачення.

Кримінальне провадження закривається у разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 КПК України (пункт 10 частини першої статті 284 КПК України).

Згаданими нормами визначено, що прокурор має право приймати процесуальні рішення у кримінальному провадженні виключно в межах процесуальних строків, зокрема, складати, затверджувати та направляти обвинувальний акт у кримінальному провадженні саме в межах строку досудового розслідування.

Кримінальним процесуальним законодавством не передбачено можливості спрямування обвинувального акта до суду поза межами строків досудового розслідування.

Обов’язок прокурора якнайшвидше, але не пізніше визначеного законом процесуального строку після повідомлення особі про підозру звернутись до суду з обвинувальним актом або закрити кримінальне провадження, є гарантією фундаментального права людини на розгляд її справи упродовж розумного строку, закріпленого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція), передбаченого статтею 7, частиною першою статті 21 КПК України, що підтверджується усталеною практикою Європейського суду з прав людини.

Так, Велика палата Європейського суду з прав людини у пункті 68 рішення у справі Карт проти Туреччини (Kart v. Turkey, заява № 8917/05) зазначила, що право на розгляд справи протягом розумного строку базується на необхідності гарантувати, що обвинуваченим доведеться не залишатись занадто довго у стані невизначеності щодо результатів кримінальних звинувачень проти них. Так само Європейський суд з прав людини у пункті 18 рішення в справі Вемхофф проти Німеччини (Wemhoff v. Germany, заява № 2122/64) вказував, що чітка мета відповідного положення пункту 1 статті 6 Конвенції у кримінальних справах полягає у забезпеченні того, щоби обвинувачені особи не перебували занадто довго під обвинуваченням та обвинувачення було визначене.

Тому, застосування передбачених законом наслідків пропуску такого строку, як строк досудового розслідування, не є зайвим формалізмом, оскільки строки досудового розслідування є граничними, а положення частини п’ятої статті 294 КПК України виключає можливість суду поновити строк досудового розслідування, що завершився.

Положеннями частини першої та другої статті 11 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого 27 квітня 2017 року всеукраїнською конференцією прокурорів (далі – Кодекс) прокурор повинен постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність; своєю доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю та сумлінним виконанням службових обов’язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї.

Статтею 15 Кодексу передбачено, що прокурор повинен здійснювати службові повноваження сумлінно, компетентно, вчасно і відповідально, постійно підвищувати свій професійний рівень, культуру спілкування, виявляти ініціативу, відповідальне ставлення та творчий підхід до виконання своїх службових обов’язків, фахово орієнтуватися у чинному законодавстві, передавати власний професійний досвід колегам. Він має усвідомлювати, що його діяльність оцінюється з урахуванням рівня підготовки, знання законодавства, компетентності, ініціативності, комунікативних здібностей, здатності вчасно і якісно виконувати службові обов’язки та завдання.

Окрім цього, згідно з Нормами професійної відповідальності та переліком необхідних прав і обов’язків прокурорів, прийнятих Міжнародною асоціацією прокурорів 23 квітня 1999 року, прокурори зобов’язані завжди підтримувати честь та гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, правил та етики їх професії, в будь-який час дотримуватись найбільш високих норм чесності.

Критерії, вимоги щодо ефективності виконання повноважень прокурором у сфері процесуального керівництва у кримінальних провадженнях встановлено відповідними нормами КПК України, Порядком організації діяльності прокурорів і слідчих органів прокуратури у кримінальному провадженні, затвердженим наказом Генеральної прокуратури України від 28 березня 2019 року № 51 (далі – Порядок № 51), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04 квітня 2019 року за № 363/33334 (чинним на момент вчинення проступку).

Відповідно до пункту 3 розділу IV Порядку № 51 прокурор у кримінальному провадженні, здійснюючи процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, відповідно до вимог законодавства забезпечує виконання завдань кримінального провадження з дотриманням його загальних засад.

Згідно з пунктами 21.5, 31 наказу Генерального прокурора № 309 від 30 вересня 2021 року «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні» прокурорам:

- забезпечувати своєчасне внесення до відповідної інформаційно-аналітичної системи обліку та статистики органів прокуратури відомостей про ухвалене судове рішення у кримінальному провадженні, а впродовж п’яти діб із дня ухвалення судового рішення  також  зазначати про свою позицію щодо його законності та наявності підстав для апеляційного, касаційного оскарження;

- прокурору у провадженні (старшому групи прокурорів), прокурору, який брав участь у суді апеляційної інстанції при перегляді судового рішення, упродовж доби з дня проголошення судового рішення складати довідку з правовою позицією про законність рішення суду першої (апеляційної) інстанції і наявність підстав для подальшого оскарження таких рішень в апеляційному чи касаційному порядку, яку упродовж п’яти діб погоджувати у керівника відповідного структурного підрозділу та керівника прокуратури відповідного рівня, його першого заступника або заступника згідно з розподілом обов’язків.

Безпосередні службові обов’язки прокурора Текут’єва А.А. на час викладених у дисциплінарній скарзі обставин закріплено у розподілах функціональних обов’язків, між працівниками другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Дніпропетровської обласної прокуратури, затверджених заступником керівника Дніпропетровської обласної прокуратури 11 січня 2021 року та 05 листопада 2021 року, згідно з якими на нього покладено обов’язки із здійснення нагляду  та процесуального керівництва досудовим розслідуванням, утому числі у кримінальних провадженнях з ознаками корупції, участі в судовому провадженні, а також внесення  відомостей про результати наглядової і слідчої роботи до визначених форм первинного обліку Єдиного реєстру досудових розслідувань, Інформаційно-аналітичної системи «Облік та статистика органів прокуратури» згідно з процесуальними повноваженнями. Забезпечує повноту та об’єктивність внесених відомостей та несе особисту відповідальність за їх внесення.

Комісія вважає, що доводи дисциплінарної скарги про вчинення прокурором Текут’євим А.А. дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, знайшли своє підтвердження з урахуванням вищезазначених вимог законодавства та встановлених під час перевірки обставин.

Прокурор Текут’єв А.А., здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) у формі процесуального керівництва, реалізуючи свої повноваження, мав забезпечити виконання завдань кримінального провадження з дотриманням його загальних засад, принципу законності, тобто неухильного додержання вимог Конституції України, КПК України, вимог інших нормативно-правових актів.

Підставою для юридичної відповідальності прокурора – процесуального керівника є винесення ним незаконних і необґрунтованих процесуальних рішень, вчинення незаконних дій, бездіяльність, неналежне реагування на скарги учасників процесу, потурання порушенням закону з боку осіб, на яких поширюються його процесуальні повноваження.

Отже, невикористання прокурором наданих йому законодавством повноважень під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні без поважних причин, що зумовлює, зокрема закриття судом кримінального провадження на підставі пункту 10 частини 1 статті 284 КПК України у зв’язку із закінченням строку досудового розслідування, свідчить про неналежне виконання прокурором своїх службових повноважень.

Так, відповідно до правового висновку щодо застосування норм права (статті 219 КПК України) у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 15 вересня 2021 року у справі № 711/3111/19, кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов’язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням). А тому в межах строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду.

Ураховуючи вимоги пункту 9 частини другої статті 36, пункту 10 частини першої статті 284 КПК України, закінчення 26 грудня 2020 року строку досудового розслідування єдиним законним способом дій прокурора у цьому разі є винесення постанови про закриття кримінального провадження, тоді як вказані дії Текут’євим А.А. не вчинено.

Прокурором Текут’євим А.А. у результаті своїх дій (бездіяльності) щодо затвердження обвинувального акта у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) та направлення його до суду поза межами строку досудового розслідування, порушено вимоги частини першої статті 28 КПК України, відповідно до якої процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийнятими в розумні строки, тобто такі, що є об’єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень, а також частини другої статті 283 КПК України, якою передбачено, що прокурор зобов’язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: закрити провадження, звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Невиконання прокурором Текут’євим А.А. цих вимог закону мали наслідком порушення загальних завдань кримінального судочинства, закріплених частиною першою статті 2 КПК України, щодо забезпечення швидкого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, а також, прав підозрюваного, визначених частиною першою статті 283 КПК України, на розгляд обвинувачення проти нього в суді в найкоротший строк або його припинення шляхом закриття провадження.

Такі дії та бездіяльність прокурора створили передумови для закриття Солонянським районним судом Дніпропетровської області 01 квітня 2021 року та 02 грудня 2021 року згаданого кримінального провадження на підставі пункту 10 частини першої статті 284 КПК України та унеможливлення вирішення по суті питання про кримінальну відповідальність ОСОБА_2.

Проте, прокурор Текут’єв А.А., продовжуючи неналежно виконувати свої службові обов’язки, 01 квітня 2021 року та 02 грудня 2021 року у судових засіданнях безпідставно заперечував проти закриття судом кримінального провадження, направленого до суду поза межами строків досудового розслідування, а також 07 квітня 2021 року та 27 січня 2022 року, без достатніх на це правових підстав подав апеляційні скарги на рішення суду першої інстанції. На цім, за обставин, встановлених у дисциплінарному провадженні, з огляду на закінчення строку досудового розслідування у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_2, не посягаючи на процесуальну незалежність прокурора Текут’єва А.А., законною та безальтернативною його позицією в судах мало бути клопотання про закриття кримінального провадження.

Окрім цього, прокурором Текут’євим А.А. порушено вимоги частини третьої статті 283 КПК України та пункту 2 розділу VІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 06 квітня 2016 року № 139 (далі – Положення) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 травня 2016 року за № 680/28810 (чинним на момент вчинення проступку), шляхом внесення 24 грудня 2021 року неправдивих відомостей до ЄРДР про направлення у цей же день обвинувального акта у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) до суду, коли фактично його направлено 30 грудня 2021 року та доставлено нарочним лише 03 лютого 2021 року.

Також, у порушення вимог пункту 21.5 наказу Генерального прокурора № 309, прокурором Текут’євим А.А. відомості щодо ухваленого судового рішення у вищевказаному кримінальному провадженні до ІАС «ОСОП» не внесено та незабезпечено повноту й об’єктивність цих відомостей, що призвело до викривлення статистичної звітності щодо участі прокурора у розгляді кримінальних проваджень судами першої інстанції за 2021 рік.

Таким чином, прокурор Текут’єв А.А., здійснюючи нагляд за додержанням законів під час здійснення досудового розслідування у кримінальному проваджені № (конфіденційна інформація) у формі процесуального керівництва, допустив порушення вимог статей 2, 7, 9, 28, 36, 219, 283 КПК України, пунктів 1, 3 розділу IV Порядку № 51, пунктів 21.5, 31 наказу № 309, а також  пункту 2 розділу VІ Положення.

Комплексно проаналізувавши усі матеріали дисциплінарного провадження, не посягаючи на процесуальну самостійність прокурора, який вчинив очевидні порушення чинного законодавства, Комісія вважає, що зазначені правові положення у сукупності з обставинами, встановленими в межах дисциплінарного провадження, свідчать про вчинення прокурором Текут’євим А.А. дисциплінарного проступку, а саме неналежного виконання службових обов’язків, відповідальність за який передбачено пунктом 1 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII.

Діяння прокурора Текут’єва А.А. слід визнати сукупністю послідовних тотожних дій та бездіяльності, об’єднаних єдиним умислом, тобто триваючим правопорушенням.

Вчинення прокурором Текут’євим А.А. вказаного дисциплінарного проступку підтверджено:

– дисциплінарною скаргою виконувача обов’язків керівника Дніпропетровської обласної прокуратури Прихожанова В.О.;

– копіями постанов про призначення та зміну групи прокурорів;

– копією висновку прокурора Текут’єва А.А. у кримінальному провадженні;

– копією супровідного листа до Офісу Генерального прокурора;

– копією супровідного листа про скерування до суду обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування;

– копією роздруківки з ЄРДР;

– копією витягу з ІАС «ОСОП»;

– ухвалою Солонянського районного суду від 01 квітня 2021 року;

– ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 19 липня 2021 року;

– ухвалою Солонянського районного суду від 02 грудня 2021 року;

– ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 27 січня 2022 року;

– копією протоколу оперативної наради від 24 грудня 2021 року;

–  поясненнями прокурора Текут’єва А.А.

Згідно з частиною четвертою статті 48 Закону № 1697-VII рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення або рішення про можливість подальшого перебування на посаді прокурора може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової  непрацездатності або перебування прокурора у відпустці.

Відповідно до рішення Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 05 березня 2018 року у справі № 800/422/17, триваюче правопорушення – це проступок, пов’язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов’язків, передбачених правовою нормою, яке припиняється, або виконанням регламентованих обов’язків, або притягненням винної у невиконанні особи до відповідальності. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності).

Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов’язків.

Таким чином, дії прокурора Текут’єва А.А. належать до триваючого правопорушення, а тому Комісія вважає, що днем вчинення прокурором дисциплінарного проступку є 24 грудня 2020 року, тобто дата внесення неправдивих відомостей до ЄРДР про направлення 30 грудня 2020 року обвинувального акта у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) до суду, а кінцевою датою слід вважати 27 січня 2022 року, коли Дніпровським апеляційним судом за участі Текут’єва А.А. постановлено ухвалу про залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу прокурора – без задоволення.

Отже, встановлений частиною четвертою статті 48 Закону № 1697-VII річний строк для прийняття Комісією рішення про притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності не минув.

При виборі виду дисциплінарного стягнення стосовно прокурора Текут’єва А.А. враховано характер проступку, його наслідки, особу прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення, його характеристику, відсутність застосованих та незнятих дисциплінарних стягнень і тривалий час роботи в органах прокуратури.

З огляду на викладене Комісія вважає, що застосування до прокурора Текут’єва А.А. дисциплінарного стягнення у виді догани є пропорційним вчиненому ним дисциплінарному проступку. Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення у дисциплінарному провадженні, під час перевірки не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 47 – 50, 77, 78 Закону України «Про прокуратуру», пунктами 108, 110 – 112, 115 – 117 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісія 

 

ВИРІШИЛА:

 

Притягнути прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Дніпропетровської обласної прокуратури Текут’єва Андрія Анатолійовича до дисциплінарної відповідальності та накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді догани.

Копію рішення направити Генеральному прокурору для застосування накладеного дисциплінарного стягнення, керівнику Дніпропетровської обласної прокуратури та прокурору Текут’єву А.А.

Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.