Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

За результатами перевірки членом Комісії 28 листопада 2022 року складено висновок про наявність дисциплінарного проступку прокурора, який із зібраними матеріалами передано на розгляд Комісії.

Прокурор Сухорученко М.В. на засідання Комісії не з’явилась, однак надала згоду на розгляд висновку за її відсутності.

За вказаних обставин Комісія, ураховуючи вимоги пункту 3 частини третьої статті 47 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі – Закон № 1697-VII), прийняла рішення про розгляд висновку за відсутності прокурора Сухорученко М.В. 

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктами 3, 4 частини четвертої статті 19 Закону № 1697-VII прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Згідно з Нормами професійної відповідальності та переліком необхідних прав та обов’язків прокурорів, прийнятими 23 квітня 1999 року Міжнародною Асоціацією прокурорів, прокурори зобов’язані завжди підтримувати честь та гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, правил та етики їх професії, в будь-який час дотримуватись найбільш високих норм чесності.

Відповідно до пунктів 1, 3 Керівних принципів, що стосуються державних обвинувачів, які прийняті восьмим конгресом Організації об’єднаних націй з попередження злочинності та поводженню з правопорушниками (Гавана, Куба, 27 серпня – 07 вересня 1990) особи, відібрані для здійснення судового переслідування, повинні мати високі моральні якості та здібності, а також відповідну підготовку та кваліфікацію.

Згідно з підпунктом «b» Висновку № 3 (2008) «Про роль прокуратури за межами сфери кримінального права», прийнятого Консультативною радою європейських прокурорів (ССРЕ) на 3-му пленарному засіданні (Страсбург, 15-17 жовтня 2008 року), держави, у яких прокурорські служби виконують функції за межами сфери кримінального права, мають забезпечити реалізацію цих функцій відповідно до принципів демократичної держави з верховенством права і, зокрема, що дії прокурорів за межами сфери кримінального права мають характеризуватися чесністю.

24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 у зв’язку з військовою агресією росії проти України введено воєнний стан на всій території України.

Рішенням Верховної Ради України відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН 3314 «Визначення агресії» від 14 грудня 1974 року росію визнано державою-агресором, яка здійснює збройну агресію проти України, розв’язала і веде повномасштабну агресивну війну проти України та Українського народу з порушенням норм міжнародного права, вчиняючи злочини проти людства.

Відповідно до статті 1 Закону № 1697-VII прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Згідно з пунктом 10 частини першої статті 3 Закону № 1697-VII діяльність прокуратури ґрунтується на засадах неухильного дотримання вимог професійної етики та поведінки.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-VIII у період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.

Згідно із статтею 36 Закону № 1697-VII особа, призначена на посаду прокурора, набуває повноважень прокурора після складення Присяги прокурора такого змісту: «Я, (прізвище, ім’я, по батькові), вступаючи на службу в прокуратуру, присвячую свою діяльність служінню Українському народові і Україні та урочисто присягаю:

неухильно додержуватися Конституції та законів України;

сумлінним виконанням своїх службових обов’язків сприяти утвердженню верховенства права, законності та правопорядку;

захищати права і свободи людини і громадянина, інтереси суспільства і держави;

постійно вдосконалювати свою професійну майстерність, бути принциповим, чесно, сумлінно і неупереджено виконувати свої обов’язки, з гідністю нести високе звання прокурора».

Стаття 3 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів (далі –Кодекс), яким здійснюється правове регулювання відносин у сфері професійної етики та поведінки прокурорів зазначає, що нормативною базою у цій сфері є також міжнародно-правові документи, у тому числі Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод і рішення Європейського суду з прав людини, Керівні принципи ООН щодо ролі прокурорів, прийняті на Восьмому конгресі ООН у 1990 році, Стандарти професійної відповідальності та виклади основних обов’язків і прав прокурорів, ухвалені Міжнародною асоціацією прокурорів у 1999 році, Європейські інструкції з питань етики та поведінки прокурорів (Будапештські принципи), ухвалені Конференцією генеральних прокурорів країн - членів Ради Європи у 2005 році, та інші.

Статтею 11 Кодексу встановлено, що прокурор повинен постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність; своєю доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю та сумлінним виконанням службових обов’язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї.

Відповідно до статті 16 Кодексу при виконанні службових обов’язків прокурор має дотримуватися загальноприйнятих етичних норм поведінки, бути взірцем доброчесності, вихованості і культури. Порушення службової дисципліни є неприпустимим для прокурора і тягне за собою у відповідних випадках передбачену законом відповідальність.

Статтею 21 Кодексу визначено, що прокурор діє на підставі закону, неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь- яких осіб, на свої ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання. Прокурору слід не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс. Поза службою поводитися коректно і пристойно.

Згідно зі статтею 33 Кодексу визначено, що прокурори зобов’язані неухильно дотримуватися вимог цього Кодексу. Їх порушення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У разі систематичного (два і більше разів протягом одного року) або одноразового грубого порушення правил прокурорської етики прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Статтею 40 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) передбачено розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у випадках прогулу (у тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов’язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової дисципліни.

Прогулом вважається самовільне використання без погодження з роботодавцем днів відгулів, чергової відпустки, припинення виконання трудових обов’язків до закінчення строку трудового договору або строку, який працівник повинен відпрацювати після закінчення вищого або середнього спеціального навчального закладу.

Відповідно до пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06 листопада 1992 року прогулом вважається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.

Правила внутрішнього службового розпорядку прокурорів органів прокуратури Донецької області погоджено ЦК незалежної професійної спілки працівників прокуратури Донецької області та затверджено загальними зборами працівників органів Донецької обласної прокуратури 20 липня 2021 року (далі – Правила).

Відповідно до Правил встановлено такий режим в органах Донецької  обласної прокуратури: початок роботи з 9 години упродовж робочого тижня; перерва на обід з 13 години до 13 години 45 хвилин; кінець робочого дня в понеділок, вівторок, середу та четвер – о 18 годині, у п’ятницю – о 16 годині
45 хвилин, вихідні дні – субота і неділя.

Пунктом 1 розділу ІІІ Правил визначено, що про свою відсутність на роботі прокурор повідомляє безпосереднього керівника у письмовій формі, засобами електронного чи телефонного зв’язку або іншими доступними способами. У разі недотримання прокурором цих вимог складається акт про його відсутність на робочому місці.

Відповідно до розділу ІХ недотримання Правил є підставою для притягнення прокурора до відповідальності у порядку, передбаченому законодавством.

За результатами перевірки Комісія дійшла  висновку про наявність у діях та бездіяльності прокурора Сухорученко М.В. сукупності дисциплінарних проступків.

Так, прокурор Сухорученко М.В. надавала сприяння представникам держави-агресора у схилянні працівників органів прокуратури України до переходу на бік ворога з метою встановлення та зміцнення окупаційної влади на території України, заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній безпеці України та сама схиляла прокурора ОСОБА-9 до переходу на бік ворога, чим вчинила дії, які можуть викликати сумнів у об’єктивності, неупередженості та незалежності прокурора, у чесності та непідкупності органів прокуратури.

Допущення подібної поведінки підриває як авторитет прокурора, органів прокуратури, такі і держави в цілому, адже прокурори при здійсненні своїх повноважень представляють державу. Такі дії в умовах воєнного часу на користь окупанта мають своїм наслідком зростання обурення в суспільстві діями органів влади, провокують соціальні конфлікти.

Очевидним порушенням присяги прокурора та вимог правил прокурорської етики є невиконання вимог заходів евакуації, неприбуття до місця тимчасової дислокації органу прокуратури, очевидне й свідоме ігнорування законних вказівок та наказів керівництва про необхідність прибуття на своє робоче місце, а також схиляння прокурора ОСОБА-9 до переходу на бік ворога, сприяння державі-агресору у такому схилянні інших прокурорів.

Отже, за результатами перевірки знайшли своє підтвердження доводи дисциплінарної скарги керівника Донецької про вчинення прокурором Сухорученко М.В. дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII.

Одним із елементів професійності прокурора є обов’язок неухильно дотримуватись засад професійної честі, етики, моралі та доброчесності, які є запорукою правосуддя. Прокурор своїми вчинками, діями формує репутацію, яка впливає на формування суспільної думки не тільки щодо окремого прокурора, а й щодо всіх працівників прокуратури.

Дії прокурора Сухорученко М.В., яка не приступила до виконання своїх службових обов’язків після завершення службового відрядження, невиконання нею заходів для евакуації та неприбуття до місця тимчасової дислокації, а також схиляння прокурора ОСОБА-9 до переходу на бік ворога, сприяння державі-агресору у такому схилянні інших прокурорів в умовах воєнного стану свідчать про очевидне порушення нею присяги прокурора та вимог правил прокурорської етики. Такі дії дискредитують її як працівника прокуратури та підривають авторитет органів прокуратури.

Аналіз положень статей 3, 19, 43 Закону № 1697-VII та Кодексу дає підстави для  висновку, що для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності за такий проступок, як одноразове грубе порушення правил прокурорської етики, потрібно установити, зокрема, факт поведінки, що скомпрометувала звання працівника прокуратури, зашкодила репутації працівника прокуратури та авторитету прокуратури, викликала негативний громадський резонанс. Наявність судового рішення, яким би було визнано особу прокурора винною у вчиненні кримінального правопорушення, склад якого передбачав би відповідні діяння, не є умовою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності.

Отже, за результатами перевірки встановлено, що доводи дисциплінарної скарги керівника Донецької обласної прокуратури про вчинення прокурором Сухорученко М.В. дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, знайшли своє підтвердження.

Окрім цього, до правил професії прокурора, про які йдеться у Нормах професійної відповідальності, та до переліку необхідних прав та обов’язків прокурорів належать також правила внутрішнього службового розпорядку, яких мають дотримуватись прокурори згідно з національним законодавством.

Прокурор Сухорученко М.М. з 04  березня  2022 року дотепер більше трьох годин безперервно відсутня на робочому місці без поважних причин у період часу, визначеного Правилами як робочий та не повідомила керівника про свою відсутність на робочому місці. Її відсутність на роботі відбулася не через службову необхідність та без інших поважних причин.

Окупація частини території Донецької області російсько-терористичними військами не є поважною причиною неприбуття прокурором Сухорученко М.В. до свого робочого місця (місця тимчасової дислокації), оскільки нею не вжито заходів щодо евакуації.

У своїх поясненнях Сухорченко М.В. не вказала поважність причин, які упродовж декількох місяців перешкоджали їй прибути на робоче місце та приступити до виконання свої службових обов’язків, що свідчить про її небажання це зробити. 

Вказані обставини свідчать, що прокурор Сухорученко М.В. вчинила  прогули та порушила службову дисципліну.

Отже, за результатами перевірки встановлено, що доводи дисциплінарної скарги керівника Донецької обласної прокуратури про вчинення прокурором Сухорученко М.В. дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 7 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, знайшли своє підтвердження.

Комісія ставиться критично до наданих прокурором Сухорученко М.В. пояснень, оскільки упродовж певного періоду часу у неї була можливість виконати вимоги наказу керівника обласної прокуратури та виїхати  з тимчасово окупованої території Донецької області та прибути до тимчасового місця дислокації працівників Донецької обласної прокуратури і приступити до виконання своїх службових обов’язків. Втім, Сухорученко М.В. такою можливістю не скористалася та свідомо залишилася на тимчасово окупованій території, що завідомо для неї унеможливило виконання обов’язків працівника органів прокуратури України.

Таким чином прокурором Сухорученко М.В. порушено вимоги пунктів 3, 4 частини четвертої статті 19 Закону № 1697-VII, Присяги прокурора, статей 11, 16, 21 Кодексу, Правил внутрішнього службового розпорядку, чим вчинено дисциплінарні проступки, відповідальність за які передбачено пунктами 5, 6, 7 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, і наявні підстави для притягнення її до дисциплінарної відповідальності за дії, які можуть викликати сумнів у об’єктивності, неупередженості та незалежності прокурора, у чесності та непідкупності органів прокуратури, одноразове грубе порушення правил прокурорської етики, а також порушення правил внутрішнього службового розпорядку.

Вчинення прокурором Сухорученко М.В. дисциплінарних проступків підтверджується:

– доводами дисциплінарної скарги;

– матеріалами та висновком службового розслідування;

– наказом керівника Донецької обласної прокуратури від 03 червня 2022 року № 25;

– актами про відсутність на робочому місці прокурора Сухорученко М.В.;

– табелями обліку використання робочого часу прокурора Сухорученко М.В. за квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень 2022 року;

– матеріалами кримінального провадження (конфіденційна інформація);

– поясненнями прокурорів ЩСОБА-4, ОСОБА-5, ОСОБА-6, ОСОБА-7, ОСОБА-8, ОСОБА-9, ОСОБА-10, ОСОБА-11, ОСОРБА-12, ОСОРБА-13, ОСОРЮА-14, ОСОБА-15, начальника відділу – головного бухгалтера ОСОБА-16 та спеціаліста Лівобережної окружної прокуратури ОСОБА-6.

Дисциплінарний проступок прокурором Сухорученко М.В. вчинено починаючи з 04 березня 2022 року та він триває дотепер. Отже, встановлений законодавством строк для прийняття Комісією рішення про притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності не минув.

При виборі виду дисциплінарного стягнення стосовно прокурора Сухорученко М.В. необхідно врахувати характер вчиненого дисциплінарного проступку, який триває впродовж кількох місяців, його наслідки, особу прокурора, її посередню характеристику, ступінь її вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення, тривалий час роботи в органах прокуратури.

Вчинений прокурором Сухорученко М.В. дисциплінарний проступок має грубий характер, оскільки дотримання вимог щодо обов’язку діяти на підставі закону, не допускати порушення правил прокурорської етики є очевидним
та обов’язковим і порушення таких вимог не може бути виправдано жодними обставинами та є несумісним із подальшим зайняттям нею будь-якої посади
в органах прокуратури.

Обираючи вид дисциплінарного стягнення стосовно прокурора Сухорученко М.В. Комісія дійшла до висновку, що для досягнення мети дисциплінарного провадження немає підстав для застосування більш м’яких видів стягнення, передбачених частиною першою статті 49 Закону № 1697-VII. Тому достатнім, необхідним та справедливим буде накладення на неї дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури, що передбачене пунктом 3 частини першої статті 49 Закону № 1697-VII. Застосування до Сухорученко М.В. зазначеного дисциплінарного стягнення є пропорційним вчиненим нею дисциплінарним проступкам.

Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення, не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 47–50, 77, 78 Закону № 1697-VII, пунктами 108, 110–112, 115–117 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісія,

В И Р І Ш И Л А:

Притягнути прокурора Лівобережної окружної прокуратури Донецької області Сухорученко Марину Володимирівну до дисциплінарної відповідальності та накласти на неї дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.

Копію рішення направити керівнику Донецької обласної прокуратури для застосування накладеного дисциплінарного стягнення, керівнику Лівобережної окружної прокуратури  Донецької області та прокурору Сухорученко М.В.

Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, або до Вищої ради правосуддя протягом місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.