Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

Відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження (далі – Комісія), у складі: головуючого Гнатіва А.Я., членів – Війтовича Л.М., Житного О.О., Захарової О.С., Отвіновського П.Л., Поліщука В.В., Стуконога О.І., Томак М.В., Цуркана М.І., Юзькова О.В., розглянувши висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора Болградської окружної прокуратури Одеської області Русанжика В.П. у дисциплінарному провадженні № 07/3/2-271дс-103дп-22,

УСТАНОВИЛА:

1. Відомості про прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження

Русанжик Василь Панасович в органах прокуратури працює з серпня  2002 року дотепер. Зокрема, з 15 грудня 2025 року обіймав посаду першого заступника керівника Ізмаїльської місцевої прокуратури, а з 15 березня 2021 року переведений на посаду прокурора Болградської окружної прокуратури Одеської області.

Присягу працівника прокуратури склав 01 лютого 2011 року, з положеннями Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого 27 квітня 2017 року всеукраїнською конференцією прокурорів, ознайомлений 06 вересня 2017 року.

Характеризується позитивно. Дисциплінарних стягнень не має.

2. Відомості щодо етапів дисциплінарного провадження

До Комісія 11 травня 2022 року надійшла дисциплінарна скарга керівника Одеської обласної прокуратури Костенка С.К. про вчинення дисциплінарного проступку прокурором Болградської окружної прокуратури Одеської області Русанжиком В.П.

Для вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження автоматизованою системою того самого дня вказану скаргу розподілено за членом Комісії Поліщуком В.В., яким 13 травня 2022 року прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2-271дс-103дп-22 стосовно прокурора Русанжика В.П.

За результатами перевірки 06 вересня 2022 року членом Комісії      Поліщуком В.В. складено висновок про наявність дисциплінарного проступку прокурора.

Скаржника та прокурора Русанжика В.П. своєчасно та належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії.

У засіданні в режимі відеоконференції взяли участь прокурор                      Русанжик В.П. та представник скаржника – ОСОБА 1.

3. Зміст дисциплінарної скарги

Прокурор Русанжик В.П. допустив неналежне виконання своїх службових обов’язків при організації процесуального керівництва у кримінальному провадженні № конфіденційна інформація.

Так, за результатами досудового розслідування цим прокурором 29 лютого 2016 року повідомлено про підозру ОСОБА 2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 185, частиною другою статті 190 Кримінального кодексу України (далі – КК України), а 03 березня 2016 року затверджено обвинувальний акт та цього ж дня направлено його до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області.

За результатами підготовчого судового засідання за участі Русанжика В.П., 12 травня 2016 року судом повернуто обвинувальний акт прокурору для усунення виявлених недоліків з огляду на його невідповідність вимогам пунктів 2, 5 частини другої статті 291 Кримінального процесуального кодексу України  (далі – КПК  України).

Повторно до суду Русанжик В.П. обвинувальний акт не направив та відповідно судом кримінальне провадження не розглянуто.

Також Русанжиком В.П. допущено неналежне виконання своїх службових обов’язків при організації процесуального керівництва у кримінальному провадженні № конфіденційна інформація за підозрою ОСОБА 3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 309 КК України.

Зокрема, після повідомлення ОСОБА 3 про підозру та затвердження 15 лютого 2017 року обвинувального акта матеріали кримінального провадження до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області прокурором Русанжиком В.П. не скеровано.

У скарзі її автор вказує на невиконання Русанжиком В.П. службових обов’язків упродовж 7 років під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні № конфіденційна інформація, оскільки вказані матеріали, які направлені Рівненською місцевою прокуратурою Рівненської області до Ізмаїльської міжрайонної прокуратури у грудні 2014 року, знаходилися без руху та фізично виявлені у прокурора Болградської окружної прокуратури Русанжика В.П.

Таким чином, упродовж вказаного періоду досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні не проводилося взагалі, що призвело до порушення вимог статті 28 КПК України у частині проведення досудового розслідування у розумні строки.

Матеріали зазначених кримінальних проваджень стосовно ОСОБА 2, ОСОБА 3 та переданого кримінального провадження у порядку статті 218 КПК України з Рівненського РВ УМВС України в Рівненській області, виявлено у приміщенні Болградської окружної прокуратури Одеської області.

На думку скаржника, в діях прокурора Русанжика В.П. вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини першої статті  43 Закону України «Про прокуратуру», а саме – неналежне виконання службових обов’язків.

4. Обставини, встановлені під час здійснення дисциплінарного провадження

Заслухавши доповідача – члена Комісії Поліщука В.В., пояснення Русанжика В.П., представника скаржника – ОСОБА 1, вивчивши висновок, дослідивши матеріали перевірки, Комісією встановлено таке.

Ізмаїльським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області (далі – Ізмаїльським ВП ГУНП в Одеській області) здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні                               № конфіденційна інформація  за підозрою ОСОБА 2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 185, частиною другою статті 190 КК України.

Процесуальне керівництво у зазначеному кримінальному провадженні  забезпечував прокурор Ізмаїльської місцевої прокуратури Русанжик В.П.

29 лютого 2016 року слідчим за погодженням з прокурором         Русанжиком В.П. повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри         ОСОБА 2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 185, частиною другою статті 195 КК України.

За результатами проведеного досудового розслідування Русанжиком В.П. 03 березня 2016 року затверджено обвинувальний акт стосовно ОСОБА 2.

Того ж дня керівником Ізмаїльської місцевої прокуратури супровідним листом обвинувальний акт стосовно ОСОБА 2 направлено до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 12 травня 2016 року обвинувальний акт повернуто прокурору Русанжику В.П. на підставі пункту третього частини третьої статті 314 КПК України для усунення виявлених недоліків, у зв’язку з його невідповідністю вимогам пунктів 2, 5  частини другої статті 291 КПК України, зокрема, через невідповідність формулювання обвинувачення викладеним в обвинувальному акті обставинам, незазначення місця вчинення кримінального правопорушення в одному з епізодів та анкетних відомостей щодо місця проживання ОСОБА 2.

26 травня 2016 року ухвала суду з обвинувальним актом надійшли до Ізмаїльської місцевої прокуратури. Того ж дня керівником місцевої прокуратури ОСОБА 4 доручено Русанжику В.П. усунути недоліки.

Проте, усупереч вимогам абзацу 11 пункту 1 глави 3 розділу I Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 06 квітня 2016 року № 139, чинного на час вчинення проступку, (далі – Положення № 139) прокурором Русанжиком В.П. відомості щодо повернення обвинувального акта упродовж 24 годин з моменту надходження із суду матеріалів до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – ЄРДР) не внесено, заходів щодо приведення обвинувального акта у відповідність до вимог статті 291 КПК України та його повторного направлення до суду не вжито.

Як наслідок Ізмаїльською окружною прокуратурою 29 квітня 2022 року прийнято рішення про закриття цього кримінального провадження на підставі пункту 10 частини першої статті 284 КПК України.

Також Ізмаїльським ВП ГУНП в Одеській області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № конфіденційна інформація за підозрою ОСОБА 3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 309 КК України.

Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні відповідно до постанови виконувача обов’язків керівника Ізмаїльської місцевої прокуратури ОСОБА 5 від 06 вересня 2016 року забезпечувалось групою прокурорів, старшим якої визначено Русанжика В.П.

15 лютого 2017 року Русанжиком В.П. затверджено обвинувальний акт та 23 лютого 2017 року внесено відомості до ЄРДР про скерування обвинувального акта до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області.

Відповідно до відомостей інформаційної системи «Єдина система статистики та аналізу органів прокуратури» вказані матеріали прокурор передав до суду лише 21 травня 2018 року, тобто через 1 рік 3 місяці 7 днів після завершення строку досудового розслідування.

За інформацією Ізмаїльського міськрайонного суду від 20 грудня 2021 року, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № конфіденційна інформація за підозрою ОСОБА 3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 309 КК України, до суду не надходив та відповідно судом не розглядався. 

Лише 29 квітня 2022 року прокурором Ізмаїльської окружної прокуратури ОСОБА 6 спрямовано обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні до Ізмаїльського міськрайонного суду.

За результатами розгляду Ізмаїльський міськрайонним судом 06 травня 2022 року прийнято рішення про звільнення ОСОБА 3, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 309 КК України, від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строку давності на підставі статті 49 КК України, а кримінальне провадження закрито на підставі пункту 1 частини другої статті 284 КПК України.

Рівненським РВ УМВС України в Рівненській області проводилося досудове розслідування у кримінальному провадженні № конфіденційна інформація за фактом збуту наркотичних засобів за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 307 КК України.

Під час проведення досудового розслідування слідчим встановлено, що місцем вчинення кримінального правопорушення є місто Ізмаїл Одеської області. На підставі статті 218 КПК України прокуратурою Рівненського району Рівненської області 29 грудня 2014 року визначено підслідність за Ізмаїльським МВ  УМВС України в Одеській області та Ізмаїльською міжрайонною  прокуратурою.

Відповідно до інформації журналу вихідної кореспонденції Рівненської місцевої прокуратури та реєстру підрозділу спецзв’язку, матеріали зазначеного кримінального провадження 30 грудня 2014 року направлено до Ізмаїльської міжрайонної прокуратури.

За відомостями електронного документообігу надходження кримінального провадження № конфіденційна інформація до Ізмаїльської міжрайонної прокуратури не зафіксовано.

31 грудня 2014 року заступником Ізмаїльського міжрайонного прокурора Русанжиком В.П. внесено відмітку до ЄРДР про повернення вказаного   кримінального провадження до Рівненського РВ УМВС України у Рівненській області.  

У грудні 2021 року під час перевірки інформації Рівненської окружної прокуратури встановлено, що матеріали вказаного кримінального провадження  виявлено у прокурора Русанжика В.П.

Ізмаїльська окружна прокуратура листом від 09 грудня 2021 року  повідомила Рівненську окружну прокуратуру про встановлення місцезнаходження матеріалів кримінального провадження та необхідності визначення органу досудового провадження.

17 грудня 2021 року заступником керівника Ізмаїльської окружної прокуратури винесено постанову, якою призначено прокурора Кузнецова С.В. процесуальним керівником у вказаному кримінальному провадженні, яким 04 січня 2022 року направлено матеріали до Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області для подальшого розслідування.

Таким чином, упродовж семи років досудове розслідування у кримінальному провадженні № конфіденційна інформація не проводилося взагалі, що призвело до порушення вимог статті 28 КПК України у частині проведення досудового розслідування у розумні строки.  

5. Пояснення прокурора

Прокурор Русанжик В.П. визнав, що ним допущено порушення, як процесуальним керівником у вказаних кримінальних провадженнях та зазначив, що ці порушення допущено внаслідок  великої завантаженості.

Зокрема, повідомив, що наприкінці 2018 року чи 2019 року (точної дати не пам’ятає) його викликав керівник Ізмаїльської місцевої прокуратури ОСОБА 7 та повідомив, що в його службовому кабінеті знайдено кримінальні провадження, процесуальним керівником у яких визначено Русанжика В.П. Керівником місцевої прокуратури йому доручено вивести вказані матеріали до Болградського осередку Ізмаїльської місцевої прокуратури для подальшого зберігання в архіві.

У грудні 2021 року під час розгляду запиту Рівненської обласної прокуратури в архіві Болградської окружної прокуратури виявлено кримінальні провадження №№ конфіденційна інформація.

6. Правові джерела, що підлягають застосуванню, та мотиви ухваленого Комісією рішення

Надаючи юридичну оцінку діям прокурора Русанжика В.П., Комісія виходить з такого.

Конституцією України (частиною другою статті 19) визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 2 частини першої статті 131¹ Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, загальні права і обов’язки прокурора визначено Законом України «Про прокуратуру».

Згідно з вимогами частини другої статті 16 Закону України «Про прокуратуру», здійснюючи функції прокуратури, прокурор є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску, втручання і керується у своїй діяльності лише Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 25 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що прокурор здійснює нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, користуючись при цьому правами і виконуючи обов’язки, передбачені Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність» та КПК України.

Згідно зі статтею 2 КПК України завданнями кримінального провадження є забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду кримінального правопорушення.

Статтею 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконанні або прийняті в розумні строки. Розумними вважають строки, що є об’єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор. 

Повноваження прокурора у кримінальному провадженні визначені частиною другою статті 36 КПК України.

Згідно з частиною другою та третьою статті 37 КПК України прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення. Здійснення повноважень прокурора в цьому самому кримінальному провадженні іншим прокурором можливе лише у випадках, передбачених частинами четвертою та п’ятою статті 36, частиною третьою статті 313, частиною другою статті 341 цього Кодексу та частиною третьою цієї статті.

Виходячи з приписів статті 92 КПК України, тягар доказування покладений на сторону обвинувачення.

Кримінальне провадження закривається у разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею  219 КПК України (пункт 10 частини першої статті 284 КПК України).

Згаданими нормами визначено, що прокурор має право приймати процесуальні рішення у кримінальному провадженні виключно в межах процесуальних строків, зокрема, складати, затверджувати та направляти обвинувальний акт у кримінальному провадженні саме в межах строку досудового розслідування.

Кримінальним процесуальним законодавством не передбачено можливості спрямування обвинувального акта до суду поза межами строків досудового розслідування.

Обов’язок прокурора як найшвидше, але не пізніше визначеного законом процесуального строку після повідомлення особі про підозру звернутись до суду з обвинувальним актом або закрити кримінальне провадження – є гарантією фундаментального права людини на розгляд її справи упродовж розумного строку, закріпленого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ратифікованої Україною 17 липня 1997 року (далі – Конвенція), передбаченого статтею 7, частиною першою статті 21 КПК України, що підтверджується усталеною практикою Європейського суду з прав людини.

Так, Велика палата Європейського суду з прав людини у пункті 68 рішення у справі Карт проти Туреччини (Kart v. Turkey, заява № 8917/05) зазначила, що право на розгляд справи протягом розумного строку базується на необхідності гарантувати, що обвинуваченим доведеться не залишатись занадто довго у стані невизначеності щодо результатів кримінальних звинувачень проти них. Так само Європейський суд з прав людини у пункті 18 рішення в справі Вемхофф проти Німеччини (Wemhoff v. Germany, заява № 2122/64) вказував, що чітка мета відповідного положення пункту 1 статті 6 Конвенції, у кримінальних справах полягає у забезпеченні того, щоби обвинувачені особи не перебували занадто довго під обвинуваченням та обвинувачення було визначене.

Тому, застосування передбачених законом наслідків пропуску такого строку, як строк досудового розслідування, не є зайвим формалізмом, оскільки строки досудового розслідування є граничними, а положення частини п’ятої статті 294 КПК України виключає можливість суду поновити строк досудового розслідування, що завершився.

Відповідно до правового висновку щодо застосування норм права (статті 219 КПК України) у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від  15 вересня 2021 року у справі № 711/3111/19, що кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов’язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням). А тому в межах строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду.

Пунктом 2 розділу  VІ Положенням № 139 визначено, що прокурори, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва, перед внесенням до Реєстру відповідно до частини третьої статті 283 КПК України даних про результати досудового розслідування особисто перевіряють правильність та повноту відомостей про кримінальне правопорушення, осіб, які їх учинили, та рух кримінальних проваджень.

Згідно з абзацом абзацу 11 пункту 1 глави 3 розділу I цього Положення унесення відомостей до Реєстру здійснюється з дотриманням строків, визначених КПК України та цим Положенням, а саме повернення судом кримінального провадження, обвинувального акта, клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, клопотання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру у порядку частини третьої статті 314, частини четвертої статті 288, частини другої статті 407 КПК України – упродовж 24 годин з моменту надходження із суду матеріалів до прокурора;

Надаючи комплексу оцінку встановленим під час перевірки у дисциплінарному провадженні обставинам, Комісія вважає обґрунтованими доводи дисциплінарної скарги та такими, що знайшли своє підтвердження.

Так, невиконання Русанжиком В.П. вимог закону мали наслідком порушення загальних завдань кримінального судочинства, закріплених частиною першою статті 2 КПК України, щодо забезпечення швидкого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, а також, прав підозрюваних, визначених частиною першою статті 283 КПК України, на розгляд обвинувачення проти них в суді в найкоротший строк або його припинення шляхом закриття провадження.

Такі дії та бездіяльність прокурора Русанжика В.П. створили передумови для звільнення Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області 06 травня 2022 року ОСОБА 3, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 309 КК України, від кримінальної відповідальності, а також закриття Ізмаїльською окружною прокуратурою 29 квітня 2022 року кримінального провадження стосовно ОСОБА 2 за частиною третьою статті 185, частиною другою статті 190 КК України.

Окрім того, усупереч вимогам статті 6 Конвенції прокурором Русанжиком В.П. у кримінальному провадженні № конфіденційна інформація не забезпечено право обвинуваченому ОСОБА 2 на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Отже, прокурором Русанжиком В.П. порушено вимоги частини другої статті 283 КПК України, відповідно до якої прокурор зобов’язаний у найкоротший строк після повідомлення про підозру особі звернутися до суду з обвинувальним актом, а також вимог абзацу 11 пункту 1 глави 3 розділу I Положення № 139, відповідно до яких відомості про закінчення досудового розслідування вносяться до ЄРДР протягом 24 годин з моменту прийняття процесуального рішення.

У кримінальному провадженні № конфіденційна інформація  упродовж семи років досудове розслідування не проводилося взагалі, що призвело до порушення вимог статті 28 КПК України у частині проведення досудового розслідування у розумні строки.

Таким чином, прокурором Русанжиком В.П. під час реалізації повноважень прокурора у кримінальних провадженнях №№ конфіденційна інформація порушено вимоги статей 2, 28, 36, 219, 283, 291 КПК України, пункту 2 розділу  VІ  Положення № 139, тобто вчинено дисциплінарні проступки, відповідальність за який передбачено пунктом 1 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру», а саме, за невиконання та неналежне службових обов’язків.

Наявність дисциплінарного проступку у діях прокурора підтверджується:

– дисциплінарною скаргою керівника Одеської обласної прокуратури Костенка С.К.;

– витягом з ЄРДР у кримінальному провадженні № конфіденційна інформація;

– витягом з ЄРДР у кримінальному провадженні № конфіденційна інформація;

– витягом з ЄРДР у кримінальному провадженні № конфіденційна інформація;

– повідомленням про підозру ОСОБА 2 від 12 січня 2016 року;

– повідомленням про підозру ОСОБА 3 від 09 лютого 2017 року;

– протоколами про надання потерпілому та підозрюваному доступу до матеріалів досудового розслідування;

– обвинувальним актом стосовно ОСОБА 3;

– листом Рівненської окружної прокуратури щодо встановлення місцезнаходження кримінального провадження № конфіденційна інформація;

– супровідним листом Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області про повернення обвинувального акта стосовно ОСОБА 2;

– обвинувальним актом стосовно ОСОБА 2;

– поясненням Русанжика В.П.

Ненаправлення обвинувальних актів до суду Русанжиком В.П. у кримінальних провадженнях №№ конфіденційна інформація, у яких завершено досудове розслідування, є триваючим правопорушенням, оскільки у цьому випадку особа перебуває в безперервному стані протиправної бездіяльності через невиконання своїх обов’язків.

Проступок у кримінальному провадженні № конфіденційна інформація припинено 29 квітня 2022 року прийняттям рішення про закриття цього кримінального провадження на підставі пункту 10 часини першої статті 284 КПК України, а у кримінальному провадженні № конфіденційна інформація 29 квітня 2022 року – направленням обвинувального акта до суду.

Відтак враховуючи, що проступок є триваючим, строк застосування дисциплінарного стягнення, визначений частиною четвертою статті 48 Закону України «Про прокуратуру», стосовно Русанжика В.П. за цими фактами не минув.

Також не сплинув строк притягнення Русанжика В.П. до відповідальності за фактом знаходження у нього без руху кримінального провадження № конфіденційна інформація, оскільки вказане правопорушення припинено 09 грудня 2021 року.

Щодо неналежного виконання прокурором своїх службових обов’язків під час внесення до ЄРДР неправдивих відомостей про направлення обвинувальних актів до суду та про повернення кримінального провадження, то строк застосування дисциплінарного стягнення минув.

При визначенні виду стягнення, що має бути застосоване до Русанжика В.П., взято до уваги його позитивну характеристику, відсутність застосованих дисциплінарних стягнень, тривалий період роботи в органах прокуратури, визнання своєї провини та щире каяття. З іншого боку, підлягає врахуванню очевидна недбалість прокурора до виконання свої службових обов’язків, вказаними діями створено передумови для уникнення обвинувачених від кримінальної відповідальності.

Зазначене вище діяння є підставою для застосування до прокурора дисциплінарного стягнення у виді догани, яке є пропорційним вчиненому ним проступку.

Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення у дисциплінарному провадженні, під час перевірки не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 47 – 50, 77, 78 Закону України «Про прокуратуру», пунктами 108, 110 – 112, 115 – 117 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Порядку проведення засідання відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, в режимі відеоконференції на період дії воєнного стану, Комісія,

ВИРІШИЛА:

Притягнути прокурора Болградської окружної прокуратури Одеської області Русанжика Василя Панасовича до дисциплінарної відповідальності та накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді догани.

Копію рішення направити керівнику Одеської обласної прокуратури для застосування накладеного дисциплінарного стягнення, прокурору Русанжику В.П., керівнику Болградської окружної прокуратури Одеської області.

Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до Окружного адміністративного суду міста Києва або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.