Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, загальні права і обов’язки прокурора визначено                                   Законом № 1697-VII.

Згідно зі статтею 3 Закону №  1697-VІI діяльність прокуратури ґрунтується на засадах законності, справедливості, неупередженості та об’єктивності.

Відповідно до вимог пунктів 3, 4 частини четвертої статті  19  Закону  № 1697-VII прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, а також додержуватись правил прокурорської етики, зокрема, не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити  авторитету прокуратури.

Положеннями частини першої та другої статті 11 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого 27 квітня 2017 року всеукраїнською конференцією прокурорів (далі – Кодекс) прокурор повинен постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність; своєю доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю та сумлінним виконанням службових обов’язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї.

Крім цього, згідно з Нормами професійної відповідальності та переліком необхідних прав і обов’язків прокурорів, прийнятих Міжнародною асоціацією прокурорів 23 квітня 1999 року, прокурори зобов’язані завжди підтримувати честь та гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, правил та етики їх професії, в будь-який час дотримуватись найбільш високих норм чесності.

Згідно зі статтею 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необгрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Частиною 1 статті 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об’єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Згідно з вимогами статті  219 КПК України, строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Статтею 283 КПК України визначено, що прокурор зобов’язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: закрити кримінальне провадження; звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Згідно з приписами частини другої статті 301 КПК України прокурор зобов’язаний не пізніше трьох днів після отримання матеріалів дізнання разом з повідомленням про підозру звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або про звільнення від кримінальної відповідальності.

Відповідно до розділу 3 Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року № 298, внесення відомостей до Реєстру досудових розслідувань здійснюється з дотриманням, визначених КПК України та цим Положенням, а саме про закінчення досудового розслідування (частина третя статті 283 КПК України) – протягом 24 годин з моменту прийняття процесуального рішення.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 12 жовтня 2018 року у справі № 800/433/17, службовими обов’язками працівника прокуратури слід вважати нормативно визначені вид та міру необхідної поведінки, котрі забезпечують реалізацію завдань, поставлених перед прокуратурою суспільством і державою, та повноважень, наданих для ефективного здійснення професійних функцій.

Професійна діяльність прокурора має ґрунтуватися на неухильному дотриманні конституційних принципів верховенства права та законності.

Критерії, вимоги щодо ефективності виконання повноважень прокурором у сфері процесуального керівництва у кримінальних провадженнях встановлено відповідними нормами КПК України, Порядком організації діяльності прокурорів і слідчих органів прокуратури у кримінальному провадженні, затвердженим наказом Генеральної прокуратури України від 28 березня                      2019 року № 51 (далі – Порядок № 51), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04 квітня 2019 року за № 363/33334 (який діяв з 04.04.2019 до 30.09.2021).   

Відповідно до пункту 3 розділу IV Порядку № 51 прокурор                                   у кримінальному провадженні, здійснюючи процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, відповідно до вимог законодавства, забезпечує виконання завдань кримінального провадження з дотриманням його загальних засад, у тому числі повноту проведення досудового розслідування, захист учасників кримінального провадження.

Безпосередні службові обов’язки прокурора Маслюкова Д.Ю., який на той час обіймав посаду прокурора Бобринецького відділу Новоукраїнської місцевої прокуратури та Знам’янської окружної прокуратури Кіровогорадської області, закріплено у наказі керівника місцевої прокуратури «Про розподіл  обов’язків між працівниками Новоукраїнської місцевої прокуратури» від 28 січня 2020 року № 11 та наказах керівника окружної прокуратури «Про розподіл обов’язків між працівниками Знам’янської окружної прокуратури» від 06 квітня 2021 року № 6 та 15 липня 2021 року № 13, згідно з якими на нього покладено обов’язки із здійснення процесуального керівництва і підтримання публічного обвинувачення   у кримінальних провадженнях.

Дисциплінарне провадження стосовно прокурора Маслюкова Д.Ю. відкрито у зв’язку з можливим неналежним виконанням чи невиконанням ним службових обов’язків.

Наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують доводи дисциплінарної скарги та інші обставини, які мають значення для прийняття рішення у дисциплінарному провадженні, можуть встановлюватися письмовими, речовими електронними доказами та поясненнями посадових або службових осіб органів прокуратури.

Тому оцінку дій прокурора Маслюкова Д.Ю. проведено на підставі матеріалів, зібраних під час дисциплінарного провадження.

Для встановлення наявності чи відсутності факту невиконання чи неналежного виконання прокурором службових обов’язків потрібно установити, зокрема, факт ухилення прокурора від вчинення дій, передбачених законодавством, в рамках виконання ним спеціальних повноважень або завідомо неякісне, із порушенням норм законодавства та правил професійної етики, виконання прокурором посадових обов’язків, що тягне за собою настання негативних наслідків.

Комісія діє виключно в рамках встановленої Законом № 1697-VІI компетенції, тобто оцінює тільки ті факти, які можуть свідчити про наявність або відсутність у діях прокурора Маслюкова Д.Ю. складу дисциплінарного проступку та ступінь його вини, а тому дії прокурора, зазначені у дисциплінарній скарзі, слід розглядати через призму їх відповідності чи невідповідності вимогам законів та нормативно-правових актів.

Маслюков Д.Ю. має статус прокурора і за загальними правилами, викладеними у статті 19 Закону № 1697-VII, на нього покладено обов’язки  неухильного дотримання присяги прокурора.

Склавши Присягу, зміст якої наведено у статті 36 Закону № 1697-VII, прокурор Маслюков Д.Ю. серед іншого, взяв на себе обов’язок додержуватися Конституції, чинного законодавства України, нормативно-правових актів Генерального прокурора, вказівок керівництва, що прямо стосуються реалізації прокурором функцій прокуратури, виданих в письмовій формі в межах повноважень, визначених законом.

Прокурор Маслюков Д.Ю., здійснюючи нагляд за додержанням законів             під час проведення досудового розслідування у кримінальних провадженнях                № № (конфіденційна інформація) у формі процесуального керівництва, реалізуючи свої повноваження, мав виконувати завдання кримінального провадження, визначені статтею 2 КПК України, дотримуватись загальних засад судочинства таких як законність та розумність строків  (статті 7, 9, 28 КПК України).

Підставою для юридичної відповідальності прокурора – процесуального керівника є винесення ним незаконних і необґрунтованих процесуальних рішень, вчинення незаконних дій, бездіяльність, неналежне реагування на скарги учасників процесу, потурання порушенням закону з боку осіб, на яких поширюються його процесуальні повноваження.

Так, прокурор Маслюков Д.Ю. звернувся після закінчення строку досудового розслідування до суду з обвинувальним актом у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) стосовно ОСОБА 1 за частиною першою статті 125 КК України через 1 день, у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) стосовно ОСОБА 2 за частиною першою                    статті 309 КК України – через 6 днів, у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) стосовно ОСОБА 3 за частиною першою статті 309 КК України – через 4 дні, у кримінальному провадженні                                                     № (конфіденційна інформація) стосовно ОСОБА 4 за частиною першою статті 309 КК України – через 12 днів, у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) стосовно ОСОБА 5 за частиною першою статті 309, частиною першою статті 311 КК України – через 5 днів та у кримінальному провадженні  № (конфіденційна інформація) стосовно ОСОБА 6 за частиною першою статті 125 КК України – через 7 днів, що є порушенням норм кримінального процесуального закону, та стало підставою для закриття судом зазначених кримінальних проваджень на підставі пункту 10, частини 1 статті 284 КПК України.

Відповідно до правового висновку щодо застосування норм права (статті 219 КПК України) у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 15 вересня 2021 року у справі № 711/3111/19, кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов’язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням). А тому в межах строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду.

Ураховуючи вимоги пункту 9 частини другої статті 36, пункту 10 частини першої статті 284 КПК України, закінчення строку досудового розслідування єдиним законним способом дій прокурора у цьому разі є винесення постанови про закриття кримінального провадження, тоді як вказані дії Маслюковим Д.Ю. не вчинені.

Прокурором Маслюковим Д.Ю., у результаті своїх дій (бездіяльності) щодо затвердження обвинувального акту у кримінальному провадженні                       № № (конфіденційна інформація) та направлення його до суду поза межами строку досудового розслідування, порушено вимоги частини першої статті 28 КПК України, відповідно до якої процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийнятими в розумні строки, тобто такі, що є об’єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень, а також частини другої статті 283 КПК України, якою передбачено, що прокурор зобов’язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: закрити провадження, звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Невиконання Маслюковим Д.Ю. цих вимог закону мало наслідком порушення загальних завдань кримінального судочинства, закріплених частиною першою статті 2 КПК України, щодо забезпечення швидкого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, а також, прав підозрюваних, визначених частиною першою статті 283 КПК України, на розгляд обвинувачення проти них в суді в найкоротший строк або його припинення шляхом закриття провадження.

Такі дії та бездіяльність прокурора створили передумови для закриття Бобринецьким районним судом Кіровоградської області згаданих вище кримінальних проваджень на підставі пункту 10 частини першої статті 284 КПК України та унеможливлення вирішення по суті питання про кримінальну відповідальність осіб, якими скоєно кримінальні правопорушення.

Проте, прокурор Маслюков Д.Ю., продовжуючи неналежно виконувати свої службові обов’язки, як старший групи прокурорів безпідставно заперечив проти закриття судом кримінального провадження, направленого до суду поза межами строків досудового розслідування, а також 22 грудня 2021 року, без достатніх на це правових підстав вніс апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. На цім, за обставин, встановлених у дисциплінарному провадженні, з огляду на закінчення строку досудового розслідування у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА 2, не посягаючи на процесуальну незалежність прокурора Маслюкова Д.Ю., законною та безальтернативною його позицією в судах мало бути клопотання про закриття  кримінального провадження.

Таким чином, прокурор Маслюков Д.Ю. під час здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням у                                     кримінальних провадженнях № № (конфіденційна інформація) у формі процесуального керівництва, допустив порушення вимог статей 2, 7, 9, 28, 219 КПК України, пункту 4 Розділу II, пунктів 1, 3 Розділу IV Порядку № 51.

Отже, невикористання прокурором наданих йому законодавством повноважень під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні без поважних причин, що зумовлює, зокрема закриття судом кримінального провадження у зв’язку із закінченням строків досудового розслідування, свідчить про неналежне виконання прокурором своїх службових повноважень.

Комплексно проаналізувавши усі матеріали дисциплінарного провадження Комісія, не посягаючи на процесуальну самостійність прокурора, який вчинив очевидні порушення чинного законодавства дійшла консолідованого висновку, що зазначені правові положення у сукупності з обставинами, встановленими в межах дисциплінарного провадження, свідчать про вчинення  прокурором Маслюковим Д.Ю. дисциплінарного проступку, а саме неналежного виконання службових обов’язків, відповідальність за який передбачено пунктом 1  частини першої статті 43 Закону № 1697-VII.

Діяння Маслюкова Д.Ю. слід визнати сукупністю послідовних тотожних дій та бездіяльності, об’єднаних єдиним умислом, тобто триваючим правопорушенням.

Вчинення прокурором Маслюковим Д.Ю. вказаного дисциплінарного проступку підтверджується:

– дисциплінарною скаргою керівника Кіровоградської обласної прокуратури Твердохліба В.М.;

–   матеріалами службового розслідування, проведеного Кіровоградською обласною прокуратурою стосовно Маслюкова Д.Ю.;

–    ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від            14 грудня 2022 року (справа № (конфіденційна інформація);

–     ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 16 грудня 2021 року (справа № (конфіденційна інформація);

–     ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 21 грудня 2021 року (справа № (конфіденційна інформація);

–     ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 24 грудня 2022 року (справа № (конфіденційна інформація);

–     ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 24 грудня 2021 року (справа № (конфіденційна інформація);

–     ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 13 січня 2022 року (справа № (конфіденційна інформація);

–      ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 22 лютого 2022 року  (справа № (конфіденційна інформація);

–      поясненнями Маслюкова Д.Ю.

Згідно з частиною четвертою статті 48 Закону № 1697-VII рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення або рішення про можливість подальшого перебування на посаді прокурора може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової  непрацездатності або перебування прокурора у відпустці.

Відповідно до рішення Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 05 березня 2018 року у справі № 800/422/17, триваюче правопорушення  – це проступок, пов’язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов’язків, передбачених правовою нормою, яке припиняється, або виконанням регламентованих обов’язків, або притягненням винної у невиконанні особи до відповідальності. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов’язків.

Дії прокурора Маслюкова Д.Ю. належать до триваючого правопорушення, а тому днем початку вчинення прокурором дисциплінарного проступку варто вважати 26 лютого 2021 року, 07 квітня 2021 року, 07 жовтня 2021 року, 05 та 18 листопада 2021 року, тобто дату направлення обвинувального акта                                          у кримінальному провадженні  № № (конфіденційна інформація) до суду.

При цьому Комісією враховано активні дії Маслюкова Д.Ю., зокрема оскарження ним в апеляційному порядку рішень суду першої інстанції про закриття кримінального провадження на підставі пункту 10 частини першої статті 284 КПК України, у зв’язку із закінченням строку досудового розслідування.

Таким чином, кінцевою датою дисциплінарного проступку слід вважати 08 лютого 2022 року, коли Кропивницьким апеляційним судом постановлено ухвалу у справі № (конфіденційна інформація) про залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу прокурора – без задоволення.

Отже, з урахуванням тимчасової непрацездатності або перебування Маслюкова Д.Ю. у відпустці (загалом 45 днів) встановлений четвертою статті 48 Закону № 1697-VII річний строк для прийняття Комісією рішення про притягнення прокурора Маслюкова Д.Ю. до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку 07 квітня, 07 жовтня, 05 та 18 листопада 2021 року не минув. 

Визначаючи вид дисциплінарного стягнення, що може бути застосовано до прокурора Маслюкова Д.Ю., Комісією, з огляду на вимоги частини третьої статті 48 Закону № 1697-VII береться до уваги характер проступку, його наслідки, особа прокурора, ступінь його вини, обставини вчиненого діяння та враховано позитивну характеристику прокурора, відсутність дисцилінарних стягнень.

З іншого боку, з урахуванням безпосередніх службових обов’язків, покладених на прокурора Маслюкова Д.Ю. відповідними наказами керівництва окружної прокуратури, підлягає врахуванню очевидна його недбалість до виконання своїх службових обов’язків, а тому Комісія дійшла висновку про можливість накладення на нього стягнення у виді заборони на строк на шість місяців на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, яке є пропорційним вчиненому ним проступку.

Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення                                 у дисциплінарному провадженні, під час перевірки не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 47–50, 77, 78 Закону № 1697-VII, пунктами 108, 110–112, 115–117 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісія

                                         В И Р І Ш И Л А:

Притягнути прокурора Бобринецького відділу Знам’янської окружної прокуратури Кіровоградської області Маслюкова Дмитра Юрійовича до дисциплінарної відповідальності та накласти на нього дисциплінарне стягнення  у виді заборони на строк на шість місяців на переведення до органу прокуратури вищого рівня та на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду.

Копію рішення направити керівнику Кіровоградської обласної прокуратури для застосування накладеного дисциплінарного стягнення, прокурору Маслюкову Д.Ю. та керівнику Знам’янської окружної прокуратури Кіровоградської області.

Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до Окружного адміністративного суду міста Києва або до Вищої ради правосуддя протягом місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.