Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

 

УСТАНОВИЛА:

 

1. Відомості про прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження

 

2. Відомості щодо етапів дисциплінарного провадження

 

До Комісії 17 січня 2022 року надійшла дисциплінарна скарга адвоката ОСОБА_1 про вчинення прокурором Окружної прокуратури міста Миколаєва Миколаївської області Балунською Т.І. дисциплінарного проступку.

За допомогою автоматизованої системи дисциплінарну скаргу розподілено члену Комісії Юзькову О.В., за результатами вивчення якої 20 січня 2022 року прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2-53дс-37дп-22.

За результатами перевірки членом Комісії 03 жовтня 2022 року складено висновок про відсутність дисциплінарного проступку прокурора, який разом з матеріалами дисциплінарного провадження передано на розгляд Комісії.

Скаржницю та прокурора Балунську Т.І. своєчасно та належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії.

Адвокатом ОСОБА_1 надіслано листа, зі змісту якого вбачається, що прибути у визначений Комісією час для розгляду висновку не має можливості та не заперечує про його розгляд за її відсутності.

Розгляд висновку здійснено за участі прокурора Балунської Т.І. у режимі відеоконференції.

 

 3. Зміст дисциплінарної скарги

Заслухавши доповідача – члена Комісії Юзькова О.В., вивчивши висновок, дослідивши матеріали перевірки, встановлено таке.

Прокурором Балунською Т.І. здійснювалось процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) від 13 грудня 2021 року за фактом вчинення кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 125 КК України, яке розслідувалось СД відділення поліції № 1 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області.

Органом досудового розслідування ОСОБА_2 обвинувачено в тому, що 10 грудня 2021 року близько о 22:30 годин, перебуваючи за місцем свого фактичного проживання у м. Миколаєві, спричинила потерпілій ОСОБА_3 тілесні ушкодження, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Умисні дії ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковано за ознаками кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 125 КК України, як умисне заподіяння легких тілесних ушкоджень.

Першим заступником керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_4  постановою від 13 грудня 2021 року призначено групу прокурорів у вищевказаному кримінальному провадженні у складі прокурорів Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

Постановою цього ж заступника від 17 грудня 2021 року зазначену групу прокурорів змінено, до неї включено прокурора Балунську Т.І. та визначено її старшою групи.

На підставі здобутих доказів 20 грудня 2021 року у вищевказаному кримінальному провадженні ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальною проступку, передбаченого частиною першою статті 125 КК України.

Прокурором Балунською Т.І. 31 грудня 2021 року, відповідно до вимог статті 291 КПК України, складено обвинувальний акт стосовно ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 125 КК України.

07 січня 2022 року в приміщенні відділення поліції дізнавач ОСОБА_7 ознайомила захисника ОСОБА_1  з матеріалами кримінального провадження, а 08 січня 2022 року обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_2 в порядку статті 301 КПК України скеровано до суду.

13 січня 2022 року ухвалою судді Центрального районного суду міста Миколаєва кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 закрито у зв’язку із відмовою потерпілої ОСОБА_3 від обвинувачення.

Згідно з відомостями порталу «Судова влада України» зазначене рішення суду не оскаржено та набрало законної сили 21 січня 2022 року.

Відповідно до надісланих Миколаївською обласною прокуратурою копій затребуваних документів вбачається, що адвокатом ОСОБА_1 подано прокурору Окружної прокуратури міста Миколаєва Балунській Т.І. клопотання про проведення слідчих дій, яке зареєстровано 05 січня 2022 року за № 114-22 та клопотання про закриття кримінального провадження, яке зареєстровано 06 січня 2022 року за № 117-22.

На вказані клопотання прокурором Балунською Т.І. 11 січня 2022 року за № 15.51-50/4-7-22 надано відповідь про те, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12021153020000943 скеровано до суду, який під час його розгляду надасть оцінку належності, допустимості, достовірності та сукупності зібраним доказам. У зв’язку з цим підстав для закриття вищевказаного кримінального провадження не вбачає.

Окрім того, на адвокатський запит ОСОБА_1, який зареєстровано 11 січня 2022 року за № 351-22, щодо надання витягу з ЄРДР про рух кримінального провадження, Балунською Т.І. надано відповідь 17 січня 2022 року за № 15.51-50/4-7-22 щодо необхідності звернення за запитуваною інформацією до Офісу Генерального прокурора, оскільки останній як державний орган і суб’єкт владних повноважень є розпорядником такої інформації.

На запит члена Комісії адвокат ОСОБА_1 повідомила, що нею дії прокурора Балунської Т.І. в порядку, встановленому статтею 303 КПК України, не оскаржувались.

 

5. Пояснення прокурора.

 

Прокурор Балунська Т.І. пояснила, що нею здійснювалось процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) від 13 грудня 2021 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 125 КК України.

12 грудня 2021 року до відділення поліції № 1 МРУП ГУНП в Миколаївській області звернулася ОСОБА_3 із заявою про спричинення їй тілесних ушкоджень ОСОБА_2, про що свідчить протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення, підписаний власноруч ОСОБА_3.

Під час допиту потерпілої встановлено, що тілесні ушкодження їй нанесено 12 грудня 2021 року саме ОСОБА_2. Факт нанесення потерпілій ОСОБА_3 тілесних ушкоджень ОСОБА_2 також підтвердив свідок ОСОБА_8. Розбіжностей між показаннями потерпілої та свідка не встановлено.

Висновком судово-медичної експертизи встановлено ступінь тяжкості нанесених тілесних ушкоджень, а саме легкі тілесні ушкодження та давність їх утворення.

Потерпілою ОСОБА_3 та свідком ОСОБА_8 відтворено обставини нанесення та локалізацію тілесних ушкоджень під час проведення слідчих експериментів за їх участі.

На підставі здобутих доказів 20 грудня 2021 року у вищевказаному кримінальному провадженні ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальною проступку, передбаченого частиною першою статті 125 КК України. Підозрювана від надання будь-яких показань відмовилась, посилаючись на положення статті 63 Конституції України.

Прокурором Балунською Т.І. особисто, 31 грудня 2021 року, відповідно до вимог статті 291 КПК України, складено обвинувальний акт стосовно ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 125 КК України. Захисник ОСОБА_1 31 грудня 2021 року відмовилась від отримання обвинувального акта та ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, посилаючись на неналежне повідомлення, у зв’язку з чим останній вручено повістку про виклик на 07 січня 2022 року.

З матеріалами кримінального провадження захисника ОСОБА_1 дійсно знайомила дізнавач ОСОБА_7 в приміщенні відділення поліції, у зв’язку із тим, що 07 січня 2022 року був вихідний (святковий) день та вона перебувала за межами міста, тобто нею, як прокурором забезпечено надання особі, яка вчинила кримінальний проступок та її захиснику копій матеріалів дізнання та обвинувального акта.

Також зазначила, що станом на 07 січня 2022 року матеріали кримінального провадження містили повідомлення про відкриття сторонам кримінального провадження. На момент виготовлення вказаного повідомлення їй не було відомо чи з’являться захисник та підозрювана для ознайомлення з матеріалами, а тому дату та підпис нею не поставлено.

08 січня 2022 року обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_2 в порядку статті 301 КПК України скеровано до суду.

13 січня 2022 року ухвалою судді Центрального районного суду міста Миколаєва кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 закрито у зв’язку із відмовою потерпілої ОСОБА_3 від обвинувачення.

Відповідно до статті 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Відтак, доводи захисника ОСОБА_1 щодо неналежності та недопустимості доказів, які містяться в матеріалах кримінального провадження, ґрунтуються лише на припущеннях.

Щодо необґрунтованого, на думку захисника, зволікання з розглядом клопотання сторони захисту пояснила наступне.

До Окружної прокуратури міста Миколаєва 05 січня 2022 року надійшло клопотання захисника ОСОБА_1 за № 71/12-21 від 30 грудня 2021 року. Окрім цього, 06 січня 2022 року надійшло від неї ще одне клопотання про закриття кримінального провадження.

Прокурором Балунською Т.І. 11 січня 2022 року захиснику ОСОБА_1 надано відповідь на вищевказані клопотання за № 15.51-50/4-7-22, яку після реєстрації залишено секретарю для відправки поштовим зв’язком.

Окрім цього, 11 січня 2022 року від захисника ОСОБА_1 на адресу Окружної прокуратури міста Миколаєва надійшов адвокатський запит за № 77/01-22.

Вказаний запит розглянуто та надано обґрунтовану відповідь за № 15.51-50/4-7-22 від 17 січня 2022 року, яку після реєстрації залишено секретарю для відправки поштовим зв’язком.

Чому адвокатом ОСОБА_1 не отримано відповідей на клопотання та запит, їй невідомо.

6. Правові джерела, що підлягають застосуванню, та мотиви ухваленого Комісією рішення

 

Надаючи юридичну оцінку діям прокурора Балунської Т.І., Комісія виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, загальні права і обов’язки прокурора визначено Законом № 1697-VII.

Згідно з вимогами частини другої статті 16 Закону України «Про прокуратуру», здійснюючи функції прокуратури, прокурор є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску, втручання і керується у своїй діяльності лише Конституцією та законами України.

Пунктом 3 частини четвертої статті 19 Закону № 1697-VII передбачено, що прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 25 Закону № 1697-VII визначено, що прокурор здійснює нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, користуючись при цьому правами і виконуючи обов’язки, передбачені Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність» та КПК України.

Згідно зі статтею 2 КПК України завданнями кримінального провадження є забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду кримінального правопорушення.

Чинним наказом Генерального прокурора України «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні» від 30 вересня 2021 року № 309 передбачено, що прокурор, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні, відповідно до вимог законодавства зобов’язаний: контролювати виконання доручень і вказівок, наданих слідчому, дізнавачу, органу досудового розслідування, відповідному оперативному підрозділу, щодо проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій.

Згідно з частинами першою та другою статті 290 КПК України, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов’язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Прокурор або слідчий за його дорученням зобов’язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом’якшенню покарання.

Частинами першою та третьою статті 291 КПК України передбачено, що обвинувальний акт складається слідчим, дізнавачем, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим, дізнавачем. Обвинувальний акт підписується слідчим, дізнавачем та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

Прокурор в силу вимог частини першої статті 36 КПК України, обстоюючи свої правові позиції, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Зазначене забезпечує засади рівності та змагальності сторін кримінального провадження.

Згідно з абзацом 2 частини першої статті 45 Закону № 1697-VII рішення, дії чи бездіяльність прокурора в межах кримінального процесу можуть бути оскаржені виключно в порядку, встановленому КПК України. Лише у разі, якщо за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність прокурора в межах кримінального процесу встановлено факти порушення прокурором прав осіб або вимог закону, таке рішення може бути підставою для дисциплінарного провадження.

На час викладених у дисциплінарній скарзі обставин службові обов’язки прокурора Балунської Т.І. закріплено у розподілі обов’язків між працівниками Окружної прокуратури міста Миколаєва від 10 грудня 2021 року з подальшими змінами від 29 грудня 2021 року.

Комісія вважає, що доводи скаржниці щодо вчинення прокурором Балунською Т.І. дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 1, 2, 5 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, не знайшли свого підтвердження з огляду на таке.

Для встановлення наявності чи відсутності факту невиконання чи неналежного виконання прокурором посадових обов’язків необхідно встановити, зокрема, факт ухилення прокурора від вчинення конкретних дій, передбачених законодавством, у рамках виконання ним спеціальних повноважень або завідомо неякісне, із порушенням норм законодавства та правил професійної етики, виконання прокурором посадових обов’язків, що тягне за собою настання негативних наслідків.

Дисциплінарному проступку, як і будь‑якому протиправному діянню, притаманна визначена єдність об’єктивних і суб’єктивних ознак, сукупність яких називається складом правопорушення. Об’єктивну сторону дисциплінарного проступку характеризують такі елементи, як протиправне діяння (бездіяльність), шкідливі наслідки, причиновий зв’язок між діянням і шкідливими наслідками, а також час і місце діяння. Суб’єктивну сторону дисциплінарного проступку характеризує вина.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

При наданні оцінки обставинам Комісія діє виключно в межах встановленої Законом компетенції, а саме надає оцінку тільки фактам, які можуть свідчити про наявність або відсутність у діях прокурора складу дисциплінарного проступку та про ступінь її вини.

Водночас слід зазначити, що прокурор Балунська Т.І. після завершення досудового розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні, відповідно до вимог частин першої та другої статті 290 КПК України, виконала дії щодо відкриття матеріалів іншій стороні, та пункту 3 частини другої статті 283 КПК України, застосувала належну правову процедуру щодо розгляду обвинувачення в суді у найкоротший строк, звернулася до суду з обвинувальним актом.

Надіслана прокурором Балунською Т.І. ухвала судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 13 січня 2022 року свідчить про закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у зв’язку із відмовою потерпілої ОСОБА_3 від обвинувачення. У цьому ж судовому засіданні захисник ОСОБА_1 не заперечувала проти задоволення клопотання потерпілої.

У зазначеному судовому рішенні відсутні будь-які відомості про допущені прокурором порушення при направленні обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування до суду.

Зважаючи на викладене, фактів, згідно з твердженнями скаржниці, про невиконання чи неналежне виконання службових обов’язків прокурором Балунською Т.І. Комісією не встановлено.

Окрім того, слід звернути увагу на те, що вимогою Закону до змісту дисциплінарної скарги є зазначення скаржником конкретних відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку прокурора. Конкретними відомостями про нерозгляд прокурором заяв, клопотань не можуть вважатись просто посилання на неотримання на них відповідей, оскільки не конкретизовано яким саме чином у цьому винен прокурор.

Законодавство містить вимогу до прокурора розглянути заяву, клопотання та надати відповідь у встановлений законом строк, а не вимогу забезпечити вручення відповідної кореспонденції заявнику. При іншому тлумаченні член Комісії мав би здійснювати перевірку у дисциплінарному провадженні не з метою встановлення факту вчинення прокурором проступку, а для того, щоб перевірити причини та обставини неотримання заявником кореспонденції. Отже, для з’ясування таких причин та обставин заявниця могла звернутись до керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва чи керівника Миколаївської обласної прокуратури, як до прокурорів вищого рівня стосовно вказаного прокурора, що уповноважені вжити відповідних заходів щодо перевірки зазначених скаржницею тверджень. Таких дій нею не здійснено, відповідних документів на підтвердження своєї позиції до скарги не додано.

Водночас на запит члена Комісії Миколаївською обласною прокуратурою надіслано копії відповідей прокурора Балунської Т.І. на клопотання та адвокатський запит ОСОБА_1 з відповідними штампами та реквізитами, що свідчить про надання таких відповідей скаржниці у передбачені законом строки.

Що стосується вчинення прокурором дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 5 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, то, виходячи із положень пункту 2 розділу I Порядку організації роботи з питань внутрішньої безпеки в органах прокуратури України, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 13 квітня 2017 року № 111, дій прокурора Балунської Т.І., зазначених у переліку, у дисциплінарній скарзі не наведено та Комісією самостійно таких не встановлено.

За цих обставин Комісія дійшла консолідованого висновку, що в діях прокурора Балунської Т.І. відсутні ознаки будь-якого дисциплінарного проступку, оскільки не здобуто достатніх фактичних даних, які вказують на наявність підстав для притягнення цього прокурора до дисциплінарної відповідальності.

Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення у дисциплінарному провадженні, не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 47 – 49, 77, 78 Закону № 1697-VII пунктами 110 – 112, 115, 117 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісія,

 

ВИРІШИЛА:

 

Дисциплінарне провадження № 07/3/2-53дс-37дп-22  стосовно прокурора Окружної прокуратури міста Миколаєва Миколаївської області Балунської Тетяни Ігорівни закрити.

Копію рішення направити керівнику Окружної прокуратури міста Миколаєва Миколаївської області, прокурору Балунській Т.І. та адвокату ОСОБА_1.

Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до Окружного адміністративного суду міста Києва або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.