Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

 Відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження (далі – Комісія), у складі: головуючого Гнатіва А.Я., членів – Війтовича Л.М., Житного О.О., Захарової О.С., Поліщука В.В., Отвіновського П.Л., Стуконога О.І., Цуркана М.І., Юзькова О.В., розглянувши висновок про наявність дисциплінарного проступку у діях прокурора Черкаської окружної прокуратури Черкаської області Корновенка В.С. (далі – прокурор Корновенко В.С.) у дисциплінарному провадженні № 07/3/2-135дс-64дп-22,

 

У С Т А Н О В И Л А:

 

1.                  Відомості про прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження

           Корновенко Віталій Сергійович в органах прокуратури працює з серпня 2014 року, а з 15 березня 2021 року до цього часу – на  посаді прокурора Черкаської окружної прокуратури Черкаської області.

           Присягу працівника прокуратури склав 11 липня 2014 року, з положеннями Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів ознайомлений 23 червня 2017 року.

           Характеризується позитивно. Дисциплінарних стягнень не має.

 

2.                  Відомості щодо етапів дисциплінарного провадження

           До Комісії, 07 лютого 2022 року, надійшла дисциплінарна скарга керівника Черкаської обласної прокуратури про вчинення дисциплінарного проступку прокурором Корновенком В.С.

           Автоматизованою системою дисциплінарну скаргу розподілено члену Комісії Війтовичу Л.М., яким 10 лютого 2022 року, прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2-135дс-64дп-22.

           За результатами перевірки, проведеної в межах обставин, повідомлених у дисциплінарній скарзі, 01 серпня 2022 року членом Комісії складено висновок про наявність дисциплінарного проступку у діях прокурора Корновенка В.С., який із зібраними матеріалами передано на розгляд Комісії.

           Скаржника та прокурора Корновенка В.С. про час і місце проведення засідання Комісії своєчасно та належним чином повідомлено.

           У засіданні взяв участь представник скаржника – ОСОБА 1.

           Прокурор Корновенко В.С. на засідання не з’явився, письмово надав пояснення по суті дисциплінарної скарги та згоду на розгляд висновку за його відсутності.

           За вказаних обставин Комісія, ураховуючи вимоги абзацу 3                           частини третьої статті 47 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі – Закон № 1697-VII), прийняла рішення про розгляд висновку за відсутності прокурора.

 

3.                  Зміст дисциплінарної скарги

          Автор скарги зазначив, що  прокурором Корновенком В.С., яким здійснено нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація), 25 квітня 2019 року погоджено повідомлення про підозру ОСОБА 2 у вчиненні кримінального правопорушення за частиною першою, третьою статті 297 Кримінального кодексу України (далі – КК України).

           Згідно з висновком судово-психіатричної експертизи, підозрювана   ОСОБА 2, на час вчинення інкримінованих їй кримінальних правопорушень  перебувала в стані неосудності.

           У зв’язку з цим, відповідно до глави 39 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), слідчим  змінено порядок досудового розслідування та 21 червня 2019 року прокурором Корновенком В.С. затверджено клопотання слідчого про застосування до ОСОБА 2 примусових заходів медичного характеру за вчинення суспільно небезпечних діянь, передбачених частиною першою, третьою статті 297 КК України.

          Того ж дня  клопотання, відповідно до статті 291 КПК України, направлено до суду.

          Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області (конфіденційна інформація) в задоволенні клопотання відмовлено, а провадження в справі закрито на підставі частини третьої статті 513 КПК України у зв’язку з недоведеністю вчинення ОСОБА 2 суспільно небезпечних діянь, які підпадають під ознаки кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою, третьою статті 297 КК України.

          На вказане рішення суду прокурором Корновенком В.С. внесено апеляційну скаргу, яку ухвалою Черкаського апеляційного суду (конфіденційна інформація) залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

           На переконання скаржника, в діях прокурора Корновенка В.С.                 вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII – неналежне виконання службових обов’язків. 

        

4.                  Обставини, встановлені під час здійснення дисциплінарного провадження

           Заслухавши доповідача – члена Комісії Війтовича Л.М., представника скаржника ОСОБА 1, вивчивши висновок та матеріали дисциплінарного провадження, Комісією встановлено таке.

           У провадженні СВ Черкаського районного відділення поліції Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області перебували матеріали досудового розслідування за № (конфіденційна інформація) за фактом вчинення невстановленими особами з 04 до 21 лютого 2019 року наруги над могилами на кладовищі в с. Руська Поляна Черкаського району Черкаської області, з попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за частиною першою статті 297 КК України.

           Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснювалось групою прокурорів Черкаської місцевої прокуратури (з 15 березня 2021 року – окружної прокуратури) в складі: Корновенка В.С. (старший групи прокурорів),  ОСОБА 3 та ОСОБА 4. 

           За погодженням з прокурором Корновенком В.С., 25 квітня 2019 року, слідчим поліції повідомлено  про підозру ОСОБА 2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою, третьою статті 297 КК України.

           Органом досудового розслідування ОСОБА 2 підозрювано у тому, що вона у період часу з 04  до 21 лютого 2021 року, перебуваючи на території сільського кладовища «Костіне» в с. Руська Поляна Черкаського району Черкаської області, застосувавши фізичну силу, пошкодила  19 пам’ятників, поваливши їх на землю, здійснивши  таким чином  наругу над могилою та осквернення пам’яті померлих осіб, після чого з місця вчинення злочину зникла.

           Згідно з  висновком судово-психіатричної експертизи, підозрювана   ОСОБА 2 на час вчинення інкримінованих їй кримінальних правопорушень  перебувала в стані неосудності.

           У зв’язку з цим, відповідно до глави 39 КПК України, слідчим  змінено порядок досудового розслідування та 21 червня 2019 року прокурором Корновенком В.С. затверджено клопотання слідчого про застосування до ОСОБА 2 примусових заходів медичного характеру за вчинення суспільно небезпечних діянь, передбачених частиною першою, третьою статті 297 КК України.

          Надалі, прокурором Корновенком В.С. 21 червня 2019 року затверджено клопотання слідчого про застосування до ОСОБА 2 за вчинення суспільно небезпечних діянь, передбачених частиною першою, третьою статті 297 КК України, примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричної лікарні зі звичайним типом нагляду.

          Того ж дня клопотання з реєстром матеріалів досудового розслідування, відповідно до статті 291 КПК України, направлено  до суду.

           Участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції забезпечено прокурором Корновенком В.С., який  у судових дебатах просив прийняти рішення про застосування до ОСОБА 2 примусових заходів медичного характеру, зазначених у клопотанні.

          Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області (конфіденційна інформація) в задоволенні клопотання відмовлено, а провадження у справі закрито на підставі частини третьої статті 513 КПК України, у зв’язку з недоведеністю вчинення ОСОБА 2 суспільно небезпечних діянь, які підпадають під ознаки кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою, третьою статті 297 КК України.

          Не погодившись з ухвалою місцевого суду, прокурор Корновенко В.С.                  06 січня 2021 року подав апеляційну скаргу про  скасування рішення суду першої інстанції  через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.

          Ухвалою Черкаського апеляційного суду (конфіденційна інформація) апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін. У рішенні суду зазначено, що суд першої інстанції дослідивши надані докази вчинення ОСОБА 2 суспільно небезпечних діянь, передбачених частиною першою, третьою статті 297 КК України дійшов висновку, що вони не підтверджують вчинення саме ОСОБА 2 вказаних діянь.

           Так, органом досудового розслідування у доведення вчинення                   ОСОБА 2 суспільно небезпечних діянь покладено показання свідка                      ОСОБА 5 про те, що його знайома ОСОБА 2 у лютому 2019 року  перебувала  на території сільського кладовища, звідки приносила цукерки та печиво та  свідка ОСОБА 6, яка бачила ОСОБА 2 на сільському кладовищі напередодні виявлення там повалених надгробних пам’ятників, а також – показання потерпілих про виявлення ними в кінці лютого 2019 року пошкоджених надгробних пам’ятників на місцях поховання рідних.

           Окрім того, як докази причетності ОСОБА 2 до вчинення суспільно небезпечних діянь органом досудового розслідування та прокурором надано :

-                     протокол огляду місця події, яким зафіксовано пошкодження надгробних споруд та виявлено 2 відбитки пальців рук та 3 відбитки слідів низу взуття;

-                     висновок судово-дактилоскопічної експертизи, згідно з яким вилучені під час огляду місця події сліди пальців рук залишено ОСОБА 2;

-                     висновок судово-трасологічної експертизи, згідно з яким вирішити питання про придатність слідів низу взуття можливо при порівняльному дослідженні із взуттям, що їх залишило та вони придатні для визначення групової належності.

           Разом з тим ОСОБА 2 заперечувала свою причетність до вчинення суспільно небезпечних діянь, передбачених частиною першою, третьою статті 297 КК України, оскільки остання через скрутний матеріальний стан дійсно перебувала на кладовищі та збирала залишені на могилах пожертви і могла залишити відбитки пальців рук на могильних плитах. Проте протиправних дій                не вчиняла, а жоден із наданих доказів обвинувачення не доводить, що саме вона вчиняла вказані діяння.

           На думку суду, обвинувачення стосовно ОСОБА 2 побудовано на припущеннях, а під час судового розгляду стороною обвинувачення не надано безсумнівних та належних доказів, які спростовують версію захисту про залишення ОСОБА 2 відбитків пальців рук під час збору пожертв на території кладовища та непричетність до дій, які підпадають під ознаки суспільно небезпечного діяння, передбаченого статтею 297 КК України.

          На переконання суду, наданих стороною обвинувачення доказів, які відповідають критеріям належності та допустимості, у своїй сукупності недостатньо для доведення того, що ОСОБА 2, застосовуючи фізичну силу, повалила на землю 19 пам’ятників та 3 хрести, чим здійснила наругу на могилами та осквернення пам’яті померлих осіб.

          За результатами дослідження процесуальних документів судом встановлено, що протокол огляду місця події від 21 лютого 2019 року з фототаблицею до нього  не містить відомостей щодо конкретного точного місця виявлення та вилучення на території кладовища слідів пальців рук, які згідно з висновком судової дактилоскопічної експертизи залишено ОСОБА 2.

          Також, дослідивши фототаблицю до протоколу огляду місця події, на якій зафіксовано повалені пам’ятники та хрести, суд констатував, що вказані споруди є кам’яними й розміщувалися вертикально п’єдесталами, шляхом скріплення цементною основою та залізними штирями, а тому для їх повалення необхідно докласти значні фізичні зусилля.

          Ураховуючи те, що ОСОБА 2 має худорляву будову тіла та у неї наявні певні вади здоров’я, суд дійшов до переконання, що остання фізично не могла зруйнувати таку кількість пам’ятників та хрестів на місцях поховання, у тому числі приклавши фізичне зусилля шляхом натиску долонями рук.

          Будь-яких інших доказів, які відповідають критеріям належності та допустимості, прокурором у судовому засіданні не надано, а відтак суд дійшов висновку, що стороною обвинувачення не доведено в суді вчинення                         ОСОБА 2  інкримінованих їй суспільно небезпечних діянь.

          Окрім того, суд, мотивуючи своє рішення про відмову в задоволенні клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру стосовно ОСОБА 2, звернув увагу на допущені органом досудового розслідування недоліки  клопотання в частині формулювання обставин вчинення ОСОБА 2  суспільно небезпечного діяння.

          Зокрема, судом констатовано, що усупереч положень статей 23, 24 КК України, у клопотанні вказано про умисне вчинення протиправних дій                     ОСОБА 2, незважаючи на те, що вона перебувала в стані, у якому не могла розуміти значення своїх дій та керувати ними, а також вчинення таких дій повторно, що стало підставою кваліфікації її діянь за частиною третьою статті 297 КК України.

          Таким чином, причинами ухвалення таких судових рішень  стали неповнота та однобічність проведеного досудового розслідування, відсутність належних допустимих та достатніх доказів вчинення інкримінованих суспільно небезпечних діянь ОСОБА 2, а також упередженість під час оцінки доказів обвинувачення та неналежний прокурорський нагляд у формі процесуального керівництва за досудовим розслідуванням прокурором Корновенком В.С.

          Окрім того, за результатами  оперативної наради за участі першого заступника Черкаської обласної прокуратури встановлено факти неналежного виконання прокурором Корновенком В.С. своїх службових обов’язків під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА 2,  що призвело до  ухвалення  судом реабілітуючих рішень.

          Також згідно з мотивованим висновком від 24 грудня 2021 року прийнято рішення про недоцільність оскарження судових рішень стосовно ОСОБА 2 в касаційному порядку.

          До цього ж висновку дійшла комісія Черкаської обласної прокуратури               за результатами проведеного за вказаним фактом стосовно Корновенка В.С.  службового розслідування.

          Прокурор Корновенко В.С. у поясненнях, наданих під час здійснення перевірки у дисциплінарному провадженні, підтвердив факт здійснення ним, як старшим групи прокурорів, повноважень прокурора у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) за частиною першою, третьою статті 297 КК України та  забезпечення підтримання публічного обвинувачення у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції.

          Під час досудового розслідування ним погоджено повідомлення про підозру ОСОБА 2, а також затверджено клопотання слідчого поліції  про застосування примусових заходів медичного характеру у вказаному кримінальному провадженні стосовно ОСОБА 2, яке направлено для розгляду по суті до суду.

          У судових дебатах ним запропоновано суду прийняти рішення про застосування стосовно ОСОБА 2 примусових заходів медичного характеру, зазначених у клопотанні, однак Черкаським районним судом Черкаської області  в його задоволенні відмовлено та кримінальне провадження за ознаками суспільно небезпечних діянь, передбачених частиною першою, третьою статті 297 КК України, закрито. Підставами для відмови та закриття провадження стали сумніви суду у причетності підозрюваної ОСОБА 2 до скоєння кримінального правопорушення.

          Вказану ухвалу ним оскаржено в апеляційному порядку через неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні фактичним обставинам кримінального провадження та істотне порушення КПК України.

          За результатами апеляційного розгляду ухвалою Черкаського апеляційного суду його апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

          Зазначив, що в його діях  при виконанні службових обов’язків із здійснення процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення у вказаному кримінальному провадженні відсутній умисел, спрямований на відмову в задоволенні клопотання та закриття провадження.

          Проте, прокурор Корновенко В.С. зазначив, що під час вивчення зазначеного кримінального провадження ним не звернуто належної уваги на процесуальні недоліки, зазначені у судовому рішенні.

          Вбачає своє недоопрацювання як процесуального керівника, оскільки не звернув уваги на місце вилучення відбитків пальців під час проведення огляду місця події, на що серед іншого вказано у судовому рішенні про закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА 2.

          Під час засідання Комісії оголошено пояснення прокурора                      Корновенка В.С., аналогічні тим, які він надав під час здійснення                               перевірки у дисциплінарному провадженні.

          Представник скаржника підтримала доводи дисциплінарної скарги, повністю погодилася із висновком про наявність дисциплінарного проступку прокурора, наголосивши, що виправдання особи у цьому випадку сталося у зв’язку із неналежним виконанням прокурором Корновенком В.С. своїх службових обов’язків.

 

5.     Правові джерела, що підлягають застосуванню, та мотиви ухваленого Комісією рішення

          Надаючи юридичну оцінку діям прокурора, Комісія виходить з такого.

          Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи прокуратури України та їх посадові особи зобов’язані діяти в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.