19.10.2022
Рішення №183дп-22
Про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора Черкаської окружної прокуратури Черкаської області Корновенка В.С.
кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів
№183дп-22
19 жовтня 2022
Київ
Про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора Черкаської окружної прокуратури Черкаської області Корновенка В.С.
Відповідний орган, що здійснює дисциплінарне
провадження (далі – Комісія), у складі: головуючого Гнатіва А.Я.,
членів – Війтовича Л.М., Житного О.О., Захарової О.С.,
Поліщука В.В., Отвіновського П.Л., Стуконога О.І., Цуркана М.І.,
Юзькова О.В., розглянувши висновок про наявність дисциплінарного проступку
у діях прокурора Черкаської окружної прокуратури Черкаської області
Корновенка В.С. (далі – прокурор Корновенко В.С.) у
дисциплінарному провадженні № 07/3/2-135дс-64дп-22,
У С Т А Н О В И Л А:
1.
Відомості про прокурора, стосовно якого
здійснюється дисциплінарне провадження
Корновенко Віталій Сергійович в
органах прокуратури працює з серпня 2014 року, а з 15 березня 2021 року до
цього часу – на посаді прокурора
Черкаської окружної прокуратури Черкаської області.
Присягу працівника прокуратури склав
11 липня 2014 року, з положеннями Кодексу професійної етики та поведінки
прокурорів ознайомлений 23 червня 2017 року.
Характеризується позитивно.
Дисциплінарних стягнень не має.
2.
Відомості щодо етапів дисциплінарного
провадження
До Комісії, 07 лютого 2022 року,
надійшла дисциплінарна скарга керівника Черкаської обласної прокуратури про
вчинення дисциплінарного проступку прокурором Корновенком В.С.
Автоматизованою системою
дисциплінарну скаргу розподілено члену Комісії Війтовичу Л.М., яким 10
лютого 2022 року, прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження
№ 07/3/2-135дс-64дп-22.
За результатами перевірки,
проведеної в межах обставин, повідомлених у дисциплінарній скарзі, 01 серпня
2022 року членом Комісії складено висновок про наявність дисциплінарного
проступку у діях прокурора Корновенка В.С., який із зібраними матеріалами
передано на розгляд Комісії.
Скаржника та прокурора Корновенка В.С. про час і місце проведення
засідання Комісії своєчасно та належним чином повідомлено.
У
засіданні взяв участь представник скаржника – ОСОБА 1.
Прокурор Корновенко В.С. на
засідання не з’явився, письмово надав пояснення по суті дисциплінарної скарги
та згоду на розгляд висновку за його відсутності.
За
вказаних обставин Комісія, ураховуючи вимоги абзацу 3 частини третьої
статті 47 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року
№ 1697-VII (далі – Закон № 1697-VII), прийняла рішення
про розгляд висновку за відсутності прокурора.
3.
Зміст дисциплінарної скарги
Автор скарги зазначив, що прокурором
Корновенком В.С., яким здійснено нагляд за додержанням законів під час
проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва
досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № (конфіденційна
інформація), 25 квітня 2019 року погоджено повідомлення про підозру ОСОБА 2 у
вчиненні кримінального правопорушення за частиною першою, третьою статті 297
Кримінального кодексу України (далі – КК України).
Згідно
з висновком судово-психіатричної експертизи, підозрювана ОСОБА 2, на час вчинення інкримінованих їй
кримінальних правопорушень перебувала в
стані неосудності.
У
зв’язку з цим, відповідно до глави 39 Кримінального процесуального кодексу
України (далі – КПК України), слідчим
змінено порядок досудового розслідування та 21 червня 2019 року
прокурором Корновенком В.С. затверджено клопотання слідчого про
застосування до ОСОБА 2 примусових заходів медичного характеру за вчинення
суспільно небезпечних діянь, передбачених частиною першою, третьою статті 297
КК України.
Того ж дня
клопотання, відповідно до статті 291 КПК України, направлено до суду.
Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської
області (конфіденційна інформація) в задоволенні клопотання відмовлено, а
провадження в справі закрито на підставі частини третьої статті 513 КПК України
у зв’язку з недоведеністю вчинення ОСОБА 2 суспільно небезпечних діянь, які
підпадають під ознаки кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою,
третьою статті 297 КК України.
На вказане
рішення суду прокурором Корновенком В.С. внесено апеляційну скаргу, яку
ухвалою Черкаського апеляційного суду (конфіденційна інформація) залишено без
задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.
На переконання скаржника, в діях прокурора Корновенка В.С. вбачаються ознаки
дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 43
Закону № 1697-VII – неналежне виконання службових обов’язків.
4.
Обставини,
встановлені під час здійснення дисциплінарного провадження
Заслухавши доповідача – члена
Комісії Війтовича Л.М., представника скаржника ОСОБА 1, вивчивши висновок та матеріали дисциплінарного
провадження, Комісією встановлено таке.
У провадженні СВ Черкаського
районного відділення поліції Черкаського відділу поліції Головного управління
Національної поліції в Черкаській області перебували матеріали досудового розслідування
за № (конфіденційна інформація) за фактом вчинення невстановленими особами
з 04 до 21 лютого 2019 року наруги над могилами на кладовищі в с. Руська
Поляна Черкаського району Черкаської області, з попередньою правовою
кваліфікацією кримінального правопорушення за частиною першою статті 297 КК
України.
Процесуальне керівництво досудовим
розслідуванням здійснювалось групою прокурорів Черкаської місцевої прокуратури
(з 15 березня 2021 року – окружної прокуратури) в складі: Корновенка В.С.
(старший групи прокурорів), ОСОБА 3 та ОСОБА
4.
За погодженням з прокурором
Корновенком В.С., 25 квітня 2019 року, слідчим поліції повідомлено про підозру ОСОБА 2 у вчиненні кримінального
правопорушення, передбаченого частиною першою, третьою статті 297 КК України.
Органом досудового розслідування ОСОБА
2 підозрювано у тому, що вона у період часу з 04 до 21 лютого 2021 року, перебуваючи на
території сільського кладовища «Костіне» в с. Руська Поляна Черкаського
району Черкаської області, застосувавши фізичну силу, пошкодила 19 пам’ятників, поваливши їх на землю,
здійснивши таким чином наругу над могилою та осквернення пам’яті
померлих осіб, після чого з місця вчинення злочину зникла.
Згідно
з висновком
судово-психіатричної експертизи, підозрювана
ОСОБА 2 на час вчинення інкримінованих їй кримінальних
правопорушень перебувала в стані
неосудності.
У
зв’язку з цим, відповідно до глави 39 КПК України, слідчим змінено порядок досудового розслідування та
21 червня 2019 року прокурором Корновенком В.С. затверджено клопотання
слідчого про застосування до ОСОБА 2 примусових заходів медичного характеру за
вчинення суспільно небезпечних діянь, передбачених частиною першою, третьою
статті 297 КК України.
Надалі, прокурором Корновенком В.С. 21
червня 2019 року затверджено клопотання слідчого про застосування до ОСОБА 2 за
вчинення суспільно небезпечних діянь, передбачених частиною першою, третьою
статті 297 КК України, примусових заходів медичного характеру у вигляді
госпіталізації до психіатричної лікарні зі звичайним типом нагляду.
Того ж дня клопотання з реєстром матеріалів
досудового розслідування, відповідно до статті 291 КПК України, направлено до суду.
Участь у розгляді кримінального провадження
судом першої інстанції забезпечено прокурором Корновенком В.С., який у судових дебатах просив прийняти рішення про
застосування до ОСОБА 2 примусових заходів медичного характеру, зазначених
у клопотанні.
Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської
області (конфіденційна інформація) в задоволенні клопотання відмовлено, а
провадження у справі закрито на підставі частини третьої статті 513 КПК
України, у зв’язку з недоведеністю вчинення ОСОБА 2 суспільно небезпечних
діянь, які підпадають під ознаки кримінальних правопорушень, передбачених
частиною першою, третьою статті 297 КК України.
Не погодившись з ухвалою місцевого суду,
прокурор Корновенко В.С.
06 січня 2021 року подав апеляційну скаргу про скасування рішення суду першої інстанції через істотні порушення вимог кримінального
процесуального закону, неповноту судового розгляду та невідповідність висновків
суду фактичним обставинам кримінального провадження.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду (конфіденційна
інформація) апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а рішення
суду першої інстанції – без змін. У рішенні суду зазначено, що суд першої
інстанції дослідивши надані докази вчинення ОСОБА 2 суспільно небезпечних
діянь, передбачених частиною першою, третьою статті 297 КК України дійшов
висновку, що вони не підтверджують вчинення саме ОСОБА 2 вказаних діянь.
Так, органом досудового
розслідування у доведення вчинення ОСОБА 2 суспільно
небезпечних діянь покладено показання свідка ОСОБА 5 про те, що його
знайома ОСОБА 2 у лютому 2019 року
перебувала на території
сільського кладовища, звідки приносила цукерки та печиво та свідка ОСОБА 6, яка бачила ОСОБА 2 на
сільському кладовищі напередодні виявлення там повалених надгробних
пам’ятників, а також – показання потерпілих про виявлення ними в кінці лютого
2019 року пошкоджених надгробних пам’ятників на місцях поховання рідних.
Окрім того, як докази причетності ОСОБА
2 до вчинення суспільно небезпечних діянь органом досудового розслідування та
прокурором надано :
-
протокол
огляду місця події, яким зафіксовано пошкодження надгробних споруд та виявлено
2 відбитки пальців рук та 3 відбитки слідів низу взуття;
-
висновок
судово-дактилоскопічної експертизи, згідно з яким вилучені під час огляду місця
події сліди пальців рук залишено ОСОБА 2;
-
висновок
судово-трасологічної експертизи, згідно з яким вирішити питання про придатність
слідів низу взуття можливо при порівняльному дослідженні із взуттям, що їх
залишило та вони придатні для визначення групової належності.
Разом з тим ОСОБА 2 заперечувала
свою причетність до вчинення суспільно небезпечних діянь, передбачених частиною
першою, третьою статті 297 КК України, оскільки остання через скрутний
матеріальний стан дійсно перебувала на кладовищі та збирала залишені на могилах
пожертви і могла залишити відбитки пальців рук на могильних плитах. Проте
протиправних дій не
вчиняла, а жоден із наданих доказів обвинувачення не доводить, що саме вона
вчиняла вказані діяння.
На думку суду, обвинувачення
стосовно ОСОБА 2 побудовано на припущеннях, а під час судового розгляду
стороною обвинувачення не надано безсумнівних та належних доказів, які
спростовують версію захисту про залишення ОСОБА 2 відбитків пальців рук під час
збору пожертв на території кладовища та непричетність до дій, які підпадають
під ознаки суспільно небезпечного діяння, передбаченого статтею 297 КК України.
На переконання суду, наданих стороною
обвинувачення доказів, які відповідають критеріям належності та допустимості, у
своїй сукупності недостатньо для доведення того, що ОСОБА 2, застосовуючи
фізичну силу, повалила на землю 19 пам’ятників та 3 хрести, чим здійснила
наругу на могилами та осквернення пам’яті померлих осіб.
За результатами дослідження
процесуальних документів судом встановлено, що протокол огляду місця події від
21 лютого 2019 року з фототаблицею до нього
не містить відомостей щодо конкретного точного місця виявлення та
вилучення на території кладовища слідів пальців рук, які згідно з висновком
судової дактилоскопічної експертизи залишено ОСОБА 2.
Також, дослідивши фототаблицю до
протоколу огляду місця події, на якій зафіксовано повалені пам’ятники та
хрести, суд констатував, що вказані споруди є кам’яними й розміщувалися
вертикально п’єдесталами, шляхом скріплення цементною основою та залізними
штирями, а тому для їх повалення необхідно докласти значні фізичні зусилля.
Ураховуючи те, що ОСОБА 2 має
худорляву будову тіла та у неї наявні певні вади здоров’я, суд дійшов до
переконання, що остання фізично не могла зруйнувати таку кількість пам’ятників
та хрестів на місцях поховання, у тому числі приклавши фізичне зусилля шляхом
натиску долонями рук.
Будь-яких інших доказів, які
відповідають критеріям належності та допустимості, прокурором у судовому
засіданні не надано, а відтак суд дійшов висновку, що стороною обвинувачення не
доведено в суді вчинення
ОСОБА 2 інкримінованих їй
суспільно небезпечних діянь.
Окрім того, суд, мотивуючи своє
рішення про відмову в задоволенні клопотання про застосування примусових
заходів медичного характеру стосовно ОСОБА 2, звернув увагу на допущені
органом досудового розслідування недоліки
клопотання в частині формулювання обставин вчинення ОСОБА 2 суспільно небезпечного діяння.
Зокрема, судом констатовано, що
усупереч положень статей 23, 24 КК України, у клопотанні вказано про умисне
вчинення протиправних дій
ОСОБА 2, незважаючи на те, що вона перебувала в стані, у якому не могла
розуміти значення своїх дій та керувати ними, а також вчинення таких дій
повторно, що стало підставою кваліфікації її діянь за частиною третьою статті
297 КК України.
Таким чином, причинами ухвалення таких
судових рішень стали неповнота та
однобічність проведеного досудового розслідування, відсутність належних
допустимих та достатніх доказів вчинення інкримінованих суспільно небезпечних
діянь ОСОБА 2, а також упередженість під час оцінки доказів обвинувачення та
неналежний прокурорський нагляд у формі процесуального керівництва за досудовим
розслідуванням прокурором Корновенком В.С.
Окрім того, за результатами оперативної наради за участі першого
заступника Черкаської обласної прокуратури встановлено факти неналежного
виконання прокурором Корновенком В.С. своїх службових обов’язків під час
здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА
2, що призвело до ухвалення
судом реабілітуючих рішень.
Також згідно з мотивованим висновком
від 24 грудня 2021 року прийнято рішення про недоцільність оскарження судових
рішень стосовно ОСОБА 2 в касаційному порядку.
До цього ж висновку дійшла комісія
Черкаської обласної прокуратури
за результатами проведеного за вказаним фактом стосовно
Корновенка В.С. службового
розслідування.
Прокурор Корновенко В.С. у
поясненнях, наданих під час здійснення перевірки у дисциплінарному провадженні, підтвердив факт здійснення ним, як старшим групи
прокурорів, повноважень прокурора у формі процесуального керівництва досудовим
розслідуванням у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) за
частиною першою, третьою статті 297 КК України та забезпечення підтримання публічного
обвинувачення у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції.
Під час досудового розслідування ним
погоджено повідомлення про підозру ОСОБА 2, а також затверджено клопотання
слідчого поліції про застосування
примусових заходів медичного характеру у вказаному кримінальному провадженні
стосовно ОСОБА 2, яке направлено для розгляду по суті до суду.
У судових дебатах ним запропоновано
суду прийняти рішення про застосування стосовно ОСОБА 2 примусових заходів
медичного характеру, зазначених у клопотанні, однак Черкаським районним судом
Черкаської області в його задоволенні
відмовлено та кримінальне провадження за ознаками суспільно небезпечних діянь,
передбачених частиною першою, третьою статті 297 КК України, закрито.
Підставами для відмови та закриття провадження стали сумніви суду у причетності
підозрюваної ОСОБА 2 до скоєння кримінального правопорушення.
Вказану ухвалу ним оскаржено в
апеляційному порядку через неповноту судового розгляду, невідповідність
висновків суду, викладених у судовому рішенні фактичним обставинам
кримінального провадження та істотне порушення КПК України.
За результатами апеляційного розгляду
ухвалою Черкаського апеляційного суду його апеляційну скаргу залишено без
задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
Зазначив, що в його діях при виконанні службових обов’язків із
здійснення процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення у
вказаному кримінальному провадженні відсутній умисел, спрямований на відмову в
задоволенні клопотання та закриття провадження.
Проте, прокурор Корновенко В.С.
зазначив, що під час вивчення зазначеного кримінального провадження ним не
звернуто належної уваги на процесуальні недоліки, зазначені у судовому рішенні.
Вбачає своє недоопрацювання як
процесуального керівника, оскільки не звернув уваги на місце вилучення
відбитків пальців під час проведення огляду місця події, на що серед іншого
вказано у судовому рішенні про закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА
2.
Під час засідання Комісії оголошено
пояснення прокурора
Корновенка В.С., аналогічні тим, які він надав під час здійснення перевірки у
дисциплінарному провадженні.
Представник скаржника підтримала доводи дисциплінарної скарги, повністю
погодилася із висновком про наявність дисциплінарного проступку прокурора,
наголосивши, що виправдання особи у цьому випадку сталося у зв’язку із
неналежним виконанням прокурором Корновенком В.С. своїх службових
обов’язків.
5. Правові джерела, що підлягають
застосуванню, та мотиви ухваленого Комісією рішення
Надаючи юридичну оцінку діям
прокурора, Комісія виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті
19 Конституції України органи прокуратури України та їх посадові особи
зобов’язані діяти в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією
та законами України.
Правові засади організації і
діяльності прокуратури України, статус прокурорів, загальні права і обов’язки прокурора
визначено Законом № 1697-VII.
Згідно зі статтею 3 Закону № 1697-VII
діяльність прокуратури ґрунтується на засадах законності, справедливості,
неупередженості та об’єктивності.
Відповідно до вимог пунктів 3, 4
частини четвертої статті 19
Закону № 1697-VII прокурор зобов’язаний діяти
лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та
законами України, а також додержуватись правил прокурорської етики, зокрема, не
допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може
зашкодити авторитету прокуратури.
Статтею
22 та частиною першою статті 25 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що прокурор підтримує державне обвинувачення в судовому провадженні щодо
кримінальних правопорушень, користуючись при цьому правами і виконуючи
обов’язки, передбачені КПК України. Здійснює нагляд за додержанням законів
органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове
слідство, користуючись при цьому правами і виконуючи обов’язки, передбачені Законом
України «Про оперативно-розшукову діяльність» та КПК України.
Положеннями частини першої та другої
статті 11 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого 27
квітня 2017 року всеукраїнською конференцією прокурорів (далі – Кодекс), прокурор повинен постійно дбати про свою
компетентність, професійну честь і гідність; своєю доброчесністю,
принциповістю, компетентністю, неупередженістю та сумлінним виконанням
службових обов’язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню
довіри громадян до неї.
Окрім цього, згідно з Нормами
професійної відповідальності та переліком необхідних прав і обов’язків
прокурорів, прийнятих Міжнародною асоціацією прокурорів 23 квітня 1999 року,
прокурори зобов’язані завжди підтримувати честь та гідність професії, вести
себе професійно, відповідно до закону, правил та етики їх професії, в будь-який
час дотримуватись найбільш високих норм чесності.
Згідно зі статтею 2 КПК України
завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від
кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів
кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та
неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив
кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї
вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не
була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника
кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до частини другої статті
37 КПК України прокурор здійснює свої повноваження від початку до його
завершення, а відповідно до пункту 10 частини першої статті 3 КПК України
кримінальне провадження включає в себе стадії досудового розслідування та
судового провадження.
Пунктом 14 статті 3 КПК України
визначено, що притягнення до кримінальної відповідальності, є стадією
кримінального провадження, яка починається з моменту повідомлення особі про
підозру у вчиненні кримінального правопорушення.
Параграфами 1, 2 глави 4 розділу І
КПК України урегульовано питання поняття доказів, їх належність та допустимість
при визнанні відомостей доказами та доказування у кримінальному провадженні.
Главою 28 розділу IV КПК
України регулюються питання судового розгляду.
Відповідно до правової позиції
Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 12 жовтня 2018
року у справі № 800/433/17, службовими обов’язками працівника прокуратури
слід вважати нормативно визначені вид та міру необхідної поведінки, котрі
забезпечують реалізацію завдань, поставлених перед прокуратурою суспільством і
державою, та повноважень, наданих для ефективного здійснення професійних
функцій.
Професійна діяльність
прокурора має ґрунтуватися на неухильному дотриманні конституційних принципів
верховенства права та законності.
Критерії, вимоги щодо ефективності виконання повноважень прокурором у
сфері процесуального керівництва у кримінальних провадженнях встановлено
відповідними нормами КПК України, Порядком організації діяльності прокурорів
і слідчих органів прокуратури у кримінальному провадженні, затвердженим наказом
Генеральної прокуратури України від 28 березня 2019 року № 51
(далі – Порядок № 51), зареєстрованим в Міністерстві юстиції
України 04 квітня 2019 року за № 363/33334 (який діяв
з 04.04.2019 до 30.09.2021).
Відповідно до пункту 3 розділу IV Порядку № 51 прокурор у
кримінальному провадженні, здійснюючи процесуальне керівництво досудовим
розслідуванням, відповідно до вимог законодавства, забезпечує виконання завдань
кримінального провадження з дотриманням його загальних засад, у тому числі
повноту проведення досудового розслідування, захист учасників кримінального
провадження.
Безпосередні службові обов’язки
прокурора Корновенка В.С., який на
той час обіймав посаду прокурора Черкаської місцевої прокуратури Черкаської області,
закріплено у наказі керівника місцевої прокуратури «Про розподіл обов’язків між керівництвом та прокурорами
Черкаської місцевої прокуратури» від 29 травня 2020 року № 30, згідно з яким на
нього покладено обов’язки із здійснення нагляду за додержанням законів при проведенні
досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим
розслідуванням у кримінальних провадженнях.
Дисциплінарне провадження стосовно
прокурора Корновенка В.С. відкрито у зв’язку з можливим неналежним
виконанням чи невиконанням ним службових обов’язків.
Наявність або відсутність обставин
(фактів), що обґрунтовують доводи дисциплінарної скарги та інші обставини, які
мають значення для прийняття рішення у дисциплінарному провадженні, можуть
встановлюватися письмовими, речовими електронними доказами та поясненнями
посадових або службових осіб органів прокуратури.
Тому оцінку дій прокурора
Корновенка В.С. проведено на підставі матеріалів, зібраних під час
дисциплінарного провадження.
Для встановлення наявності чи
відсутності факту невиконання чи неналежного виконання прокурором службових
обов’язків потрібно установити, зокрема, факт ухилення прокурора від вчинення
дій, передбачених законодавством, в рамках виконання ним спеціальних
повноважень або завідомо неякісне, із порушенням норм законодавства та правил
професійної етики, виконання прокурором посадових обов’язків, що тягне за собою
настання негативних наслідків.
Корновенко В.С. має статус
прокурора і за загальними правилами, викладеними у статті 19 Закону
№ 1697-VII, на нього покладено обов’язки неухильного дотримання
присяги прокурора.
Склавши Присягу, зміст якої наведено
у статті 36 Закону № 1697-VII, прокурор Корновенко В.С. серед іншого, взяв
на себе обов’язок додержуватися Конституції, чинного законодавства України,
нормативно-правових актів Генерального прокурора, вказівок керівництва, що
прямо стосуються реалізації прокурором функцій прокуратури, виданих в письмовій
формі в межах повноважень, визначених законом.
Комісія діє виключно в рамках
встановленої Законом компетенції, тобто оцінює тільки ті факти, які можуть
свідчити про наявність або відсутність у діях прокурора Корновенка В.С. складу
дисциплінарного проступку та ступінь його вини, а тому дії прокурора, зазначені у
дисциплінарній скарзі, слід
розглядати через призму їх відповідності чи невідповідності вимогам законів та
нормативно-правових актів.
Надаючи оцінку встановленим під час
перевірки у дисциплінарному провадженні обставинам, Комісія вважає, що доводи
дисциплінарної скарги знайшли своє підтвердження.
Прокурор Корновенко В.С., здійснюючи нагляд за додержанням законів під
час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) у формі
процесуального керівництва, реалізуючи свої повноваження, мав забезпечити
виконання завдань кримінального провадження з дотриманням його загальних засад, принципу законності, тобто
неухильного додержання вимог Конституції України, КПК України, вимог інших
нормативно-правових актів
Підставою для юридичної відповідальності прокурора – процесуального
керівника є винесення ним незаконних і необґрунтованих процесуальних рішень,
вчинення незаконних дій, бездіяльність, неналежне реагування на скарги
учасників процесу, потурання порушенням закону з боку осіб, на яких поширюються
його процесуальні повноваження.
Отже,
невикористання прокурором наданих йому законодавством повноважень під час
здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні без поважних
причин, що зумовлює, зокрема закриття судом кримінального провадження на
підставі частини третьої статті 513 КПК України через недоведення, що суспільно
небезпечні діяння вчинено ОСОБА 2, свідчить про неналежне виконання прокурором
своїх службових повноважень.
Так, допущені під час досудового
розслідування у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА 2 порушення вимог КПК
України залишись поза увагою процесуального прокурора Корновенка В.С.,
який при вивченні матеріалів кримінального провадження на предмет наявності
достатніх доказів та їх взаємозв’язку перед погодженням повідомлення про
підозру особі та при скеруванні до суду клопотання про застосування примусових
заходів медичного характеру, не звернув увагу на те, що сукупність зібраних у
ході слідства доказів у порушення вимог статті 94 КПК України, не є достатньою
для прийняття відповідних процесуальних рішень.
Поза
увагою прокурора залишилось недотримання слідчим вимог статті 104 КПК України
при складанні протоколу огляду місця події від 21 лютого 2019 року, оскільки
він не містить відомостей щодо конкретного точного місця виявлення та вилучення
з території кладовища слідів пальців рук, залишених ОСОБА 2, а сам факт
перебування останньої на місці події – кладовищі, не свідчить про
вчинення нею правопорушення.
Також
прокурор Корновенко В.С. усупереч вимог статей 23, 24 КК України погодив
клопотання слідчого про застосування примусових заходів медичного характеру, де
вказано про умисне вчинення протиправних дій ОСОБА 2, незважаючи на те, що
остання перебувала в стані, у якому не могла розуміти значення своїх дій та
керувати ними, а також вчинення таких дій повторно, що стало підставою
кваліфікації її діянь за частиною третьою статті 297 КК України, що потягло за
собою закриття судом кримінального провадження на підставі частини третьої
статті 513 КПК України через недоведення, що суспільно небезпечні діяння
вчинено ОСОБА 2.
Таким
чином, прокурор Корновенко В.С., здійснюючи нагляд за додержанням законів
під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) у формі
процесуального керівництва, допустив порушення вимог статей 2, 9, 36, 94,
частини першої статті 290 КПК України,
статей 23, 24 КК України, пункту 3 розділу IV Порядку № 51.
Комплексно проаналізувавши усі
матеріали дисциплінарного провадження, не посягаючи на процесуальну
самостійність прокурора, Комісія дійшла консолідованого висновку, що зазначені правові
положення у сукупності з обставинами, встановленими в межах дисциплінарного
провадження, свідчать про вчинення
прокурором Корновенком В.С. дисциплінарного проступку, а саме
неналежного виконання службових обов’язків, відповідальність за який передбачено пунктом 1 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII.
Вчинення прокурором
Корновенком В.С. вказаного дисциплінарного проступку підтверджується:
– дисциплінарною
скаргою керівника Черкаської обласної прокуратури;
– матеріалами службового
розслідування, проведеного Черкаською обласною прокуратурою стосовно Корновенка
В.С.;
– ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області (конфіденційна
інформація);
– ухвалою Черкаського апеляційного суду Черкаської
області (конфіденційна
інформація);
–
поясненнями
Корновенка В.С.
Згідно з частиною четвертою статті 48
Закону № 1697-VII рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення
або рішення про можливість подальшого перебування на посаді прокурора може бути
прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу
тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці.
Відповідно до рішення Касаційного
адміністративного суду в складі Верховного Суду від 05 березня 2018 року у
справі № 800/422/17, триваюче правопорушення – це проступок,
пов’язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов’язків, передбачених
правовою нормою, яке припиняється, або виконанням регламентованих обов’язків,
або притягненням винної у невиконанні особи до відповідальності. Тобто,
триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні
дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих
дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу.
Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє
правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов’язків.
Дії прокурора Корновенка В.С. належать до триваючого правопорушення, а
тому днем початку вчинення прокурором дисциплінарного проступку варто вважати
21 червня 2019 року, тобто дату затвердження клопотання слідчого про
застосування до ОСОБА 2 примусових заходів медичного характеру у
кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація). З урахуванням його
активних дій, зокрема підтримання
публічного обвинувачення, оскарження в апеляційному порядку вироку та
підтримання своєї позиції у суді, то кінцевою датою слід вважати
30 листопада 2021 року, коли Черкаським апеляційним судом за
участю прокурора Корновенка В.С. постановлено ухвалу у справі № (конфіденційна
інформація).
Отже, встановлений частиною четвертою статті 48 Закону
№ 1697-VII річний
строк для прийняття Комісією рішення про притягнення прокурора до
дисциплінарної відповідальності не минув.
Визначаючи вид дисциплінарного
стягнення, що має бути застосовано до прокурора Корновенка В.С., Комісією, з огляду на вимоги частини третьої
статті 48 Закону № 1697-VII, взято до уваги характер проступку, його
наслідки, особа прокурора, ступінь його вини, обставини вчиненого діяння та
враховано позитивну
характеристику прокурора, відсутність дисциплінарних стягнень. З іншого боку, з
урахуванням безпосередніх службових обов’язків, покладених на прокурора
відповідними наказами керівництва окружної прокуратури, підлягає врахуванню
очевидна його недбалість до виконання своїх службових обов’язків, а тому
Комісія дійшла висновку про можливість накладення на нього стягнення у виді
догани, яке є пропорційним вчиненому ним проступку.
Інших обставин, що мають значення для
прийняття рішення у дисциплінарному провадженні, під час перевірки не
встановлено.
На підставі викладеного, керуючись
статтями 43, 47–50, 77, 78 Закону № 1697-VII, пунктами 108, 110–112,
115–117 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює
дисциплінарне провадження, Комісія
В И Р І Ш И Л А:
Притягнути прокурора Черкаської
окружної прокуратури Черкаської області Корновенка Віталія Сергійовича до
дисциплінарної відповідальності та накласти на нього дисциплінарне
стягнення у виді догани.
Копію рішення направити керівнику
Черкаської обласної прокуратури для застосування накладеного дисциплінарного стягнення, прокурору Корновенку В.С. та
керівнику Черкаської окружної прокуратури Черкаської області.
Прокурор може оскаржити рішення,
прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до Окружного
адміністративного суду міста Києва або до Вищої ради правосуддя протягом місяця
з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.
|
Головуючий |
|
Андрій ГНАТІВ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Члени
Комісії |
|
Любомир ВІЙТОВИЧ
|
|
|
|
|
|
|
|
Олександр ЖИТНИЙ
|
|
|
|
Олена ЗАХАРОВА
|
|
|
|
|
|
|
|
Павло ОТВІНОВСЬКИЙ
|
|
|
|
|
|
|
|
В’ячеслав ПОЛІЩУК
|
|
|
|
|
|
|
|
Олег СТУКОНОГ
|
|
|
|
|
|
|
|
Михайло ЦУРКАН
|
|
|
|
|
|
|
|
Олександр ЮЗЬКОВ |
|
|
|
|