19.10.2022
Рішення №179дп-22
Про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Миколаївської обласної прокуратури Кузнецова В.В.
кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів
№179дп-22
19 жовтня 2022
Київ
Про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Миколаївської обласної прокуратури Кузнецова В.В.
Відповідний
орган, що здійснює дисциплінарне провадження (далі – Комісія), у складі: головуючого
Гнатіва А.Я., членів – Війтовича Л.М.,
Житного О.О., Захарової О.С., Отвіновського П.Л., Поліщука В.В., Стуконога О.І., Цуркана М.І., Юзькова
О.В., розглянувши висновок про наявність
дисциплінарного проступку в діях прокурора відділу процесуального керівництва
при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та
підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів
Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою
та транснаціональною злочинністю, Миколаївської обласної прокуратури Кузнецова Володимира Віталійовича у дисциплінарному
провадженні № 07/3/2-227дс-84дп-22,
УСТАНОВИЛА:
1.
Відомості про
прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження
Кузнецов Володимир Віталійович в органах прокуратури працює з липня 2012 року. З 13 жовтня 2020 року
обіймає посаду прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні
досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання
публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною
поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та
транснаціональною злочинністю, Миколаївської обласної прокуратури.
До дисциплінарної відповідальності
Кузнецов В.В. не притягувався, характеризується позитивно.
Присягу працівника прокуратури прийняв 01 липня 2013 року. З положеннями
Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів ознайомлений 12 червня 2017
року.
Згідно із наказом командира військової частини А4465 від 24 травня 2022 року Кузнецов В.В. призваний на
військову службу по мобілізації.
2. Відомості щодо етапів дисциплінарного
провадження
До Комісії 12 квітня 2022 року надійшла дисциплінарна скарга керівника Миколаївської обласної прокуратури Говорухи В.В. про вчинення дисциплінарного проступку прокурором Кузнецовим В.В.
За допомогою автоматизованої системи дисциплінарну скаргу розподілено члену
Комісії Цуркану М.І., яким за
результатами її вивчення 19 квітня 2022 року прийнято рішення про
відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2-227дс-84дп-22 стосовно Кузнецова В.В. та розпочато перевірку відомостей про наявність підстав для притягнення прокурора
до дисциплінарної відповідальності в межах обставин, повідомлених у
дисциплінарній скарзі. Копії рішення надіслано керівнику Миколаївської обласної
прокуратури, керівнику Генеральної
інспекції Офісу Генерального прокурора та прокурору Кузнецову В.В.
У процесі перевірки до Комісії надійшли: копії окремих процесуальних документів
у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація); копії ухвал
Печерського районного суду міста Києва; довідка про хід і стан розслідування
кримінального провадження № (конфіденційна інформація); копії матеріалів
службового розслідування; пояснення Кузнецова В.В.; матеріали, що
характеризують особу прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне
провадження.
За результатами перевірки 12 вересня 2022 року складено висновок про
наявність дисциплінарного проступку у діях прокурора Кузнецова В.В., який із
зібраними матеріалами передано на розгляд Комісії.
Скаржника та прокурора своєчасно та належним чином повідомлено про час і
місце проведення засідання Комісії.
Від скаржника участь у засіданні Комісії у режимі відеоконференції взяв заступник
начальника відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях
слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Миколаївської
обласної прокуратури ОСОБА_1.
Кузнецов В.В. особисто взяв участь у засіданні Комісії у режимі
відеоконференції.
3. Зміст дисциплінарної скарги
Автор скарги зазначив, що 22 жовтня 2021 року за
фактом вимагання службовою особою правоохоронного органу неправомірної вигоди,
за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті
368 Кримінального кодексу (далі – КК) України, до Єдиного реєстру досудових
розслідувань внесено відомості та зареєстровано кримінальне провадження №
(конфіденційна інформація). Про підозру у вчиненні вказаного кримінального
правопорушення 09 грудня 2021 року повідомлено прокурору Кузнецову В.В.
Службовим
розслідуванням встановлено, що слідчим управлінням Головного управління
Національної поліції в Миколаївській області здійснювалось досудове
розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) від 21 липня
2021 року за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень,
передбачених частиною третьою статті 15, пункту 7 частини другої статті 115,
частини першої статті 263 КК України.
У цьому
кримінальному провадженні Кузнецов В.В. входив до складу групи прокурорів, у якій старшим визначено прокурора ОСОБА_3.
Прокурор Кузнецов В.В. вступив в позаслужбові стосунки з батьком
підозрюваного та вів з ним розмови про обставини розслідування і прийняття
процесуальних рішень у кримінальному провадженні, що суперечить вимогам Закону
України «Про прокуратуру», Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів,
порушує присягу прокурора.
На цім, Кузнецов В.В. письмово не повідомив
безпосереднього керівника або керівника Миколаївської обласної прокуратури про
надходження йому пропозиції від ОСОБА_4 щодо надання неправомірної вигоди.
Обставини проведення обшуку в приміщенні Миколаївської
обласної прокуратури, повідомлення про підозру прокурору Кузнецову В.В. висвітлено
в публікаціях негативного характеру, розміщених інтернет-виданнями регіону, що
підриває авторитет самого прокурора, органів прокуратури, так і держави в
цілому.
На переконання автора скарги, прокурор
порушив вимоги пункту 4 частини четвертої статті 19 Закону
України «Про прокуратуру», статті 24 Закону України «Про запобігання корупції»,
статей 19 та 21 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, тобто
допустив поведінку, яка дискредитує його, як працівника прокуратури, та може
зашкодити авторитету прокуратури, що є підставами передбаченими пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону
України «Про прокуратуру» для притягнення Кузнецова В.В. до дисциплінарної відповідальності.
4. Досліджені Комісією джерела інформації та
встановлені на їх підставі обставини
Заслухавши доповідача – Цуркана М.І., пояснення Кузнецова В.В., який з
доводами висновку погодився частково, представника скаржника, котрий скаргу
підтримав та з висновками члена Комісії погодився, вивчивши висновок,
дослідивши матеріали перевірки, Комісія встановила таке.
4.1 Інформація
про рух кримінального провадження № (конфіденційна інформація)
Головним слідчим управлінням Державного бюро
розслідувань здійснювалося досудове розслідування у кримінальному
провадженні № (конфіденційна інформація) від 22 жовтня
2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною
третьою статті 368 КК України.
Відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено
за фактом вимагання неправомірної вигоди службовою особою правоохоронного
органу.
Під час проведення цього досудового розслідування
встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в
Миколаївській області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному
провадженні № (конфіденційна інформація) від 21 липня 2021 року за підозрою ОСОБА_2
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 15,
пункту 7 частини другої статті 115, частиною першою статті 263 КК України.
До складу групи прокурорів, які здійснювали процесуальне керівництво, окрім
інших, входив Кузнецов В.В. Старшим
групи визначено прокурора ОСОБА_3.
Прокурор Кузнецов В.В. вступив в позаслужбові стосунки з батьком
підозрюваного ОСОБА_4 та вів з ним розмови про обставини розслідування та
прийняття процесуальних рішень у згаданому кримінальному провадженні.
4.2 Короткий
зміст висновку службового розслідування
Згідно із висновком службового розслідування, затвердженим керівником
Миколаївської обласної прокуратури 11 лютого 2022 року, комісія вважала
підтвердженими факти вчинення прокурором Кузнецовим В.В. неправомірних дій, які
стали підставою для призначення розслідування.
Констатовано грубе порушення прокурором вимог статті 19 Закону України «Про
прокуратуру», статей 19, 21 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів,
Присяги працівника прокуратури, статті 24 Закону України «Про запобігання
корупції».
Грубим порушенням вимог
Закону України «Про прокуратуру», Кодексу професійної етики та поведінки
прокурорів, Присяги працівника прокуратури комісія вважала факт позаслужбових
стосунків Кузнецова В.В. з ОСОБА_4 щодо обговорення обставин розслідування та
прийняття процесуальних рішень у кримінальному провадженні, а порушення вимог
Закону України «Про запобігання корупції» вбачала у неповідомленні прокурором
безпосереднього керівника або керівника Миколаївської обласної прокуратури про
надходження від ОСОБА_4 пропозицій надання неправомірної вигоди.
4.3 Пояснення
прокурора Кузнецова В.В.
Кузнецов В.В. пояснив, що приблизно з 2006 року знає ОСОБА_2. Мають спільного знайомого – ОСОБА_5.
Останній 01 вересня 2021 року попросив дозволу надати ОСОБА_2 номер його
(Кузнєцова В.В.) телефону. Враховуючи тривале знайомство з ОСОБА_2, погодив
надання такої інформації.
ОСОБА_2 зателефонував та вказав, що йому повідомлено про підозру у вчиненні
кримінального правопорушення за частиною другою статті 15, частиною першою
статті 115 КК України. Попросив зустрітися й переговорити з його батьком та
порадити як діяти в цій ситуації. Водночас
повідомив, що не впевнений у
правильності позиції та компетентності своїх адвокатів.
Врахувавши приятельські відносини з ОСОБА_2, будучи обізнаним із
незадовільним станом здоров’я його батька - не зміг відмовити у проханні.
В першій половині вересня 2021 року батько приятеля (ОСОБА_4) зателефонував
та попросив про зустріч. Через декілька днів відбулася зустріч і ОСОБА_4 виклав
обставини події, яка сталася із сином,
розповів про позицію органу досудового розслідування і сторони захисту у
справі.
Опираючись виключно на інформацію ОСОБА_4, з урахуванням власного досвіду
роботи та судової практики, порадив приділити увагу вирішенню питання про
відшкодування потерпілому завданої матеріальної і моральної шкоди. У другу
чергу, через ОСОБА_4, порадив його
синові надати правдиві і повні показання.
Приблизно в середині жовтня 2021 року йому знову зателефонував ОСОБА_4 і попросив про зустріч. Мотивував
це необхідністю повідомити позицію потерпілого та отримати поради про подальші
кроки.
Під час зустрічі ОСОБА_4 повідомив, що потерпілий просить виплатити компенсацію розміром у 15 000 доларів США за
медичні послуги та 50 000 гривень моральної шкоди в обмін на відмову від
претензій до ОСОБА_2. З цього приводу жодних порад ОСОБА_4 не давав. Лише
зазначив, що позиція потерпілого врахується судом при призначенні покарання, а
тому йому необхідно домовлятись про відшкодування шкоди.
Також під час цієї зустрічі ОСОБА_4 повідомив, що ОСОБА_2 готовий давати
правдиві показання та те, що є свідки події, які можуть підтвердити протиправну поведінку самого
потерпілого.
На підставі цієї інформації порадив ОСОБА_4 ініціювати перед органом
досудового розслідування проведення допиту підозрюваного та свідків, оскільки
без цього неможливо повно, всебічно та об’єктивно встановити істину у справі.
Тоді ж зазначив, що можуть виникнути підстави для перекваліфікації дій ОСОБА_2. Наголосив, що цими питаннями
повинні займатися адвокати шляхом подання відповідних клопотань.
Надалі ще декілька разів зустрічався з ОСОБА_4 та обговорював з ним деталі
досудового розслідування.
Під час зустрічі 31 жовтня 2021 року ОСОБА_4 повідомив про позитивні
зрушення у кримінальному провадженні. На цім неодноразово запитував скільки
грошей потрібно надати за зміну раніше пред’явленої підозри. Від отримання
будь-яких коштів він категорично відмовлявся.
Протягом дня 05 листопада 2021 року ОСОБА_4 неодноразово телефонував йому.
Близько 20 години він сам зателефонував ОСОБА_4 та на прохання про зустріч
відповів, що підстав для цього немає, оскільки надати поради, відмінні від попередніх, не може.
Після такої розмови і того ж дня ОСОБА_4 ще декілька разів телефонував,
однак він не відповідав на дзвінки. З цього моменту будь-яких зустрічей та розмов
між ним та ОСОБА_4 не відбувалось.
Акцентував, що жодного разу від ОСОБА_4 та ОСОБА_2 пропозицій, обіцянок
щодо надання неправомірної вигоди за вчинення або невчинення будь-яких дій у кримінальному провадженні
не приймав, не вимагав та не отримував.
Вважає, що в його діях відсутні ознаки позаслужбових стосунків, оскільки
ним особисто процесуальні дії у вказаному кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_2
не проводились, вказівки слідчим не надавались, у судових засіданнях під час
досудового слідства та судового розгляду він участі не брав, будь-яких доручень
від старшого прокурора групи не
отримував, до слідчих, які здійснювали досудове розслідування та прокурорів,
які здійснювали процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у вказаному
кримінальному провадженні жодного разу не звертався.
Будь-якої інформації щодо стану досудового розслідування не отримував та не
мав такого наміру. Матеріали кримінального та наглядового провадження у нього
ніколи не перебували. Про те, що його включено до складу групи прокурорів у
кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) стало відомо лише 09
грудня 2021 року, після ознайомлення з ухвалою про проведення обшуку його
службового кабінету.
Вважає, що службовим розслідуванням та доводами дисциплінарної скарги не
доведено факту використання ним, як прокурором, своїх службових повноважень або
службового статусу та пов’язаних із цим можливостей під час досудового
розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація), а отже
відсутні підстави для висновку про наявність у його діях протиправних
позаслужбових стосунків.
Зазначив, що на теперішній час
перебуває у статусі підозрюваного за частиною третьою статті 368 КК України, а
тому скаржник не вправі констатувати наявність у його діях ознак
дисциплінарного проступку відповідно до пункту 5 частини першої статті 43
Закону України «Про прокуратуру».
Також вважає, що не вчиняв грубого порушення правил прокурорської етики,
оскільки він, хоча в позаслужбовий час і спілкувався з батьком свого приятеля,
однак дотримувався основних вимог професійної етики.
Твердження, зазначене у дисциплінарній скарзі, про неповідомлення
керівництва про ймовірне провокування на отримання неправомірної вигоди не
відповідає дійсності, оскільки він ставив до відома керівництво Миколаївської обласної
прокуратури про вищезгадані обставини.
Пояснив, що стосовно нього мала місце провокація отримання неправомірної
вигоди.
5. Правові джерела, що підлягають застосуванню, та мотиви ухваленого
Комісією рішення
Відповідно до частини
другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого
самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах
повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною четвертою
статті 19 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов’язаний діяти лише на
підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України,
додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка
дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету
прокуратури.
Згідно підпункту «е» пункту 1
частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» посадові та
службові особи органів прокуратури є суб’єктами, на яких поширюється дія цього
Закону, а за змістом його статті 22 посадовим та службовим особам органів
прокуратури забороняється використовувати свої службові повноваження або своє
становище та пов’язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди
для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне
майно або кошти в приватних інтересах.
Відповідно до статті 19 Кодексу
професійної етики та поведінки прокурорів, прийнятого 27 квітня 2017 року
всеукраїнською конференцією прокурорів (далі - Кодекс), при виконанні службових
обов’язків прокурор має суворо дотримуватись обмежень, передбачених
антикорупційним законодавством, не допускати будь-яких проявів корупції, у тому
числі вступати у позаслужбові стосунки з метою використання службових
повноважень або службового становища; неправомірно втручатися чи здійснювати у
випадках чи порядку, не передбачених законодавством, вплив на службову
діяльність іншого прокурора, службових, посадових осіб органів державної влади,
органів місцевого самоврядування чи суддів.
Статтею 21 Кодексу визначено, що
прокурору слід уникати особистих зв’язків, фінансових і ділових взаємовідносин,
що можуть вплинути на неупередженість і об’єктивність виконання професійних
обов’язків, скомпрометувати звання прокурора, не допускати дій, висловлювань і
поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури,
викликати негативний суспільний резонанс.
Окрім того, відповідно до
положень статті 24 Закону України «Про запобігання корупції» особи,
уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняні
до них особи у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або
подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов’язані невідкладно вжити таких
заходів, зокрема письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника
(за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи,
організації, спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції.
Пунктами 1, 3 Керівних принципів, що
стосуються державних обвинувачів, які прийняті восьмим конгресом Організації
Об’єднаних Націй з попередження злочинності та поводження з правопорушниками
(Гавана, Куба, 27.08 - 07.09.1990) наголошено, що особи, відібрані для
здійснення судового переслідування, повинні мати високі моральні якості та
здібності, а також відповідну підготовку та кваліфікацію. Особи, які здійснюють
судове переслідування, будучи найважливішими представниками системи
відправлення кримінального правосуддя, завжди зберігають честь та гідність
своєї професії.
За змістом пункту 2 розділу 1 Порядку організації роботи з питань внутрішньої безпеки в органах
прокуратури України, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України №
111 від 13 квітня 2017 року, до дій, що порочать звання прокурора і можуть
викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у
чесності та непідкупності органів прокуратури, належать протиправні
позаслужбові стосунки - використання прокурором своїх службових повноважень або
службового статусу та пов’язаних із цим можливостей на користь своїх приватних
інтересів або приватних інтересів третіх осіб.
Верховним Судом у рішенні від 18
лютого 2019 року (справа №9901/721/18) наголошено, що правила професійної етики
та поведінки прокурорів, є обов’язковими для прокурорів при виконанні своїх
службових обов’язків та поза службою. Прокурор зобов’язаний не допускати
будь-яких проявів, які можуть створити враження корупційних, у тому числі:
вступати у позаслужбові стосунки з метою використання службових повноважень або
службового становища. До дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати
сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та
непідкупності органів прокуратури, належать, зокрема, протиправні позаслужбові
стосунки – використання прокурором своїх службових повноважень або службового
статусу та пов’язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів
або приватних інтересів третіх осіб.
Частиною першою статті 43 Закону
України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурора може бути притягнуто до
дисциплінарної відповідальності за вчинення дій, що порочать звання прокурора і
можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності,
у чесності та непідкупності органів прокуратури та за одноразове грубе
порушення правил прокурорської етики.
Оцінивши діяльність Кузнецова В.В. на предмет відповідності наведеним вимогам, Комісія дійшла висновку, що в
діях прокурора наявні порушення приписів
чинного законодавства, що є підставою для притягнення його до дисциплінарної
відповідальності за правилами пунктів 5, 6 частини першої статті 43 Закону
України «Про прокуратуру».
Так, на підставі сукупності
наведеної вище інформації вбачається
доведеним, а прокурором визнаним, факт неодноразового позаслужбового
спілкування із батьком фігуранта кримінального провадження щодо обставин
досудового розслідування. Незалежно від сприйняття самим Кузнецовим В.В. законності такого спілкування та/чи
реальності використання за його наслідками
своїх службових повноважень або службового статусу та пов’язаних із цим
можливостей на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх
осіб – такі спілкування створили враження корупційних, порочать звання
прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та
незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.
Окрім того,
Кузнецов В.В., всупереч згаданим приписам положень статті
24 Закону України «Про запобігання корупції», письмово не повідомив безпосереднього керівника або
керівника Миколаївської обласної прокуратури про надходження йому пропозиції
від ОСОБА_4 щодо надання неправомірної вигоди. Пояснення про зворотне не
підтверджуються належними доказами.
У своїй сукупності діяння
Кузнецова В.В. належить кваліфікувати як: вчинення дій, що порочать звання
прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та
незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; одноразове грубе
порушення правил прокурорської етики. Наведене є обставинами, передбаченими
пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру» у
якості підстав для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності.
На цім варто зазначити, що статус
підозрюваного у кримінальному провадженні не змінює правової кваліфікації дій
прокурора в межах дисциплінарного провадження. Як зазначив Верховний Суд у
рішенні від 18 серпня 2022
року (справа № 640/18269/20), повідомлення про підозру є тільки формальним/офіційним
припущенням органу/посадової особи, який/яка проводить досудове розслідування,
про те, що конкретна особа причетна до злочину. Таке припущення ґрунтується на
неостаточних (неповних) результатах досудового розслідування і кримінально-правова
кваліфікація поставленого їй за провину діяння може бути змінена. З часу
оголошення цієї підозри особа набуває статусу підозрюваного, однак її вину у
вчиненні злочину ще потрібно довести, принаймні на цій стадії кримінального
провадження твердити про її винуватість як доконаний факт не можна.
Дисциплінарна відповідальність є
окремим/самостійним видом юридичної відповідальності і вирішення питання про
правомірність притягнення особи до дисциплінарної відповідальності передбачає
необхідність з’ясувати склад дисциплінарного проступку в його діях, незалежно
від того, яку кримінально-правову кваліфікацію ті самі дії працівника
прокуратури отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у
підсумку, настали чи можуть настати для такої особи.
Обираючи вид
дисциплінарного стягнення стосовно Кузнецова В.В., Комісія враховує як
відсутність дисциплінарних стягнень, так і грубий характер проступку.
Комісією напрацьовано
практику згідно із якою за подібні проступки, як правило, приймаються рішення
про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора, як то і
передбачено правилами частини четвертої статті 49 Закону України «Про
прокуратуру».
Разом з тим, поведінка
прокурора після вчиненого проступку щодо організації спротиву військовій
агресії російської федерації дає підстави для відступу від загального підходу
та застосування до Кузнецова В.В. менш тяжкого покарання.
Річний строк накладення на
прокурора дисциплінарного стягнення не сплинув.
Інших обставин, які мають
значення для ухвалення рішення, не встановлено.
З огляду на викладене, Комісія
дійшла висновку про можливість та необхідність накладення на Кузнецова В.В.
стягнення у виді заборони на один рік на переведення до органу прокуратури
вищого рівня та на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому
прокурор обіймає посаду.
На підставі викладеного,
керуючись статтями 43, 45, 47-50, 77, 78 Закону України «Про прокуратуру»,
пунктами 108, 110-112, 115-117 Положення про порядок роботи відповідного
органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісія,
В И Р І Ш И Л А:
Притягнути прокурора відділу процесуального
керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами
поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за
додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу
з організованою та транснаціональною злочинністю, Миколаївської обласної
прокуратури Кузнецова Володимира Віталійовича до дисциплінарної відповідальності та накласти на
нього дисциплінарне стягнення у виді заборони на один рік на переведення до органу
прокуратури вищого рівня та на призначення на вищу посаду в органі прокуратури,
в якому прокурор обіймає посаду.
Копію
рішення направити Генеральному прокурору для застосування накладеного
дисциплінарного стягнення, прокурору Кузнецову В.В., а також керівнику Миколаївської
обласної прокуратури.
Прокурор
може оскаржити рішення до Окружного адміністративного суду міста Києва або до
Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання
ним поштою копії рішення.
Головуючий
Андрій ГНАТІВ
Члени Комісії:
Любомир ВІЙТОВИЧ
Олександр ЖИТНИЙ
Олена ЗАХАРОВА
Павло ОТВІНОВСЬКИЙ
В’ячеслав ПОЛІЩУК
Олег СТУКОНОГ
Михайло ЦУРКАН
Олександр
ЮЗЬКОВ