Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

Відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження (далі – Комісія), у складі: головуючого Гнатіва А.Я., членів – Війтовича Л.М., Житного О.О., Захарової О.С., Отвіновського П.Л., Стуконога О.І., Томак М.В., Цуркана М.І., Юзькова О.В., розглянувши висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва Лейтара О.С. у дисциплінарному провадженні № 07/3/2-15дс-33дп-22, 

 

ВСТАНОВИЛА:

 

Лейтар Олексій Сергійович, в органах прокуратури міста Києва працює
з липня 2013 року до цього часу. З березня 2021 року обіймає посаду прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва.

Присягу працівника прокуратури склав 28 травня 2014 року, з положенням Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів ознайомлений 14 вересня 2021 року.

Характеризується позитивно, дисциплінарних стягнень немає.

 

2. Відомості щодо етапів дисциплінарного провадження

 

До Комісії, 04 січня 2022 року надійшла дисциплінарна скарга керівника Київської міської прокуратури Кіпера О.О. про вчинення прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва Лейтаром О.С дисциплінарного проступку.

Автоматизованою системою розподілу для вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження дисциплінарну скаргу розподілено члену Комісії Томак М.В., за результатами вивчення якої 18 січня 2022 року прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2‑15дс‑33дп-22.

3. Зміст дисциплінарної скарги 

 

Прокурором Лейтаром О.С. неналежно виконано службові обов’язки під час здійснення нагляду за додержанням законів у формі процесуального керівництва у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) від 25 липня 2017 року стосовно Кравчук Ю.В. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною п’ятою статті двадцять сьомої частини першої статті 358, частиною четвертою статті 358  Кримінального кодексу України (далі – КК України).

Скаржник вважав, що Лейтаром О.С. у порушення вимог пункту 6 розділу VІ Положення порядок ведення Єдиного реєстр досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора від 06 квітня 2016 року № 139 (далі – Положення № 139), яке було чинним у період, описаний у скарзі, і діяло до 30 червня 2020 року, та пункту 1 розділу VІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року № 298 (далі – Положення № 298), до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – ЄРДР) 30 серпня 2017 року внесено відомості, які не відповідали  дійсності.

Так, перевіркою діяльності прокурорів окружних прокуратур щодо об’єктивного та достовірного відображення у ЄРДР відомостей про направлення обвинувальних актів у кримінальних провадженнях до суду, серед іншого, виявлено факти направлення підпорядкованими прокурорами обвинувальних актів до суду поза межами строку досудового розслідування, викривлення прокурорами статистичної звітності у період з 01 січня 2017 року до 21 березня 2021 року. Зокрема, прокурором Лейтаром О.С. до ЄРДР внесено недостовірні відомості про направлення обвинувального акта у вказаному кримінальному провадженні до суду. Проте така процесуальна дія цим прокурором вчинена лише 18 листопада 2021 року, тобто через 4 роки після закінчення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні. У результаті безпідставної бездіяльності Лейтара О.С. та у зв’язку із змінами у кримінальному законодавстві, обвинувальний акт кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) повернуто судом прокурору на підставі пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII (далі – Закон № 2617-VIII).

Направлення Лейтаром О.С. обвинувального акта у цьому провадженні поза межами строку досудового розслідування, його повернення прокурору, призвело в подальшому до звільнення особи від кримінальної відповідальності, у зв’язку із закінченням строків давності. 

Скаржник вважав, що за бездіяльності прокурора Лейтара О.С. порушено вимоги чинного законодавства та нормативно-правових актів Генерального прокурора, чим вчинено дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 1 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру» (далі – Закон № 1697-VII), тобто невиконання чи неналежне виконання службових обов’язків.

 

4. Обставини, встановлені під час здійснення дисциплінарного провадження

 

Заслухавши доповідача – члена Комісії Томак М.В., прокурора Лейтара О.С., представника скаржника, вивчивши висновок, дослідивши матеріали перевірки, Комісією встановлено таке.

Наказом керівника Київської міської прокуратури Кіпера О.О.
від 16 листопада 2021 року № 132 призначено та проведено службове розслідування з метою перевірки викладеної у рапорті прокурора відділу забезпечення обвинувачення в регіоні управління підтримання публічного обвинувачення в суді Київської міської прокуратури Лактіонової К.І. інформації щодо неналежного здійснення повноважень прокурора та можливої втрати матеріалів кримінальних проваджень №№ (конфіденційна інформація), процесуальне керівництво у яких здійснювалось прокурорами Шевченківської окружної прокуратури міста Києва.

Згідно з даними, які містяться в ЄРДР, кримінальне провадження № (конфіденційна інформація) стосовно ОСОБА_1 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною п’ятою статті двадцять сьомої частини першої статті 358, частиною четвертою статті 358 КК України, згідно з ЄРДР  направлено до суду прокурором Лейтаром О.С. 30 серпня 2017 року.

Водночас перевіркою встановлено, що обвинувальний акт у вищезазначеному кримінальному провадженні фактично скеровано до Шевченківського районного суду м. Києва Лейтаром О.С. лише 18 листопада 2021 року. Цього ж дня обвинувальний акт стосовно Кравчук Ю.В., у порядку підпункту 5 пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2617-VIII повернуто прокурору.

Згідно з відомостями в ЄРДР 18 листопада 2021 року у кримінальному провадженні визначено групу прокурорів та підслідність за Шевченківським УП ГУ НП у м. Києві.

Надалі, 08 грудня 2021 року підозрювану ОСОБА_1 оголошено у розшук, з одночасним зупиненням досудового розслідування, яке відновлено 09 грудня 2021 року.

Прокурором Лейтаром О.С. 10 грудня 2021 року підготовлено та  скеровано до суду клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності.

На виконання пункту 6.1. оперативної наради у керівника Київської міської прокуратури від 12 серпня 2021 року та плану заходів щодо усунення недоліків, виявлених в ході надання практичної допомоги Офісом Генерального прокурора з питань організації роботи прокурорів щодо оскарження незаконних судових рішень у кримінальних провадженнях в апеляційному та касаційному порядках, вивчено діяльність прокурорів окружних прокуратур щодо об’єктивного та достовірного відображення в ЄРДР відомостей про направлення кримінальних проваджень до суду.

З метою перевірки об’єктивності таких відомостей, використано наявні висновки про законність судових рішень у кримінальних провадженнях, ухвалених за участі прокурорів Шевченківської окружної прокуратури міста Києва, інформацію з ЄРДР, Єдиного державного реєстру судових рішень та порталу «Судова влада України».

Під час вивчення не отримано достовірної інформації щодо фактичного направлення до суду прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва Лейтаром О.С. обвинувального акта у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація), яке за даними ЄРДР направлено до суду 30 серпня 2017 року. Відповідно до інформації, наданої у ході перевірки керівником Шевченківської окружної прокуратури міста Києва від 22 листопада 2021 року, встановлено, що такий обвинувальний акт та кримінальне провадження перебували в приміщенні Шевченківської окружної прокуратури міста Києва та до суду не скеровано.

Перевіркою встановлено, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) фактично надійшов до Шевченківського районного суду міста Києва лише 18 листопада 2021 року.

Під час засідання Комісії прокурор Лейтар О.С. частково погодився із висновком про наявність у нього дисциплінарного проступку, підтвердивши факти здійснення ним процесуального керівництва у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація); погодження обвинувального акта у цьому провадженні, внесення про це відомостей до ЄРДР; повернення судом обвинувальний акта у цьому провадженні на підставі підпункту 5 пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2617-VIII, прокурору; направлення у грудні 2021 року до суду клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України.

Окрім цього, зазначив, що у 2017 році у вказаний у дисциплінарній скарзі строк ним погоджено обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні, який у порядку статті 291 КПК України скеровано до суду. Обвинувальний акт у цьому провадженні ним передано до канцелярії місцевої прокуратури разом із супровідним листом, який зареєстровано у відповідній книзі обліку документів, що направлялись до суду. Після виявлення перевіркою, проведеною міською прокуратурою у 2021 році, факту ненаправлення ним обвинувального акта у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) до суду, Лейтаром О.С. з’ясовано обставини, які вказували на те, що цей процесуальний документ ще у 2017 року повернуто прокурору у зв’язку із невідповідністю вимогам статті 291 КПК України. Тому, ним у листопаді 2021 року повторно до суду скеровано такий обвинувальний акт. У зв’язку із зміною у законодавстві, кримінальне правопорушення, яке інкримінувалося винній особі віднесено до кримінальних проступків, тому з метою приведення у відповідність до норм чинного законодавства, ухвалою суду обвинувальний акт вдруге повернуто прокурору. Надалі, у грудні 2021 року Лейтером О.С. у цьому провадженні до суду скеровано клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності, яке розглянуто судом та задоволено.

На запитання Комісії Лейтар О.С. повідомив, що ним після 2017 року надалі не контролювався стан судового провадження з розгляду обвинувального акта у вказаному вище кримінальному провадженні. Пропри існування спеціального порядку повернення судом обвинувального акта, що унормовано чинним КПК України, не міг вказати коли і яким чином обвинувальний акт повернуто судом до місцевої прокуратури. Про те, що обвинувальний акт канцелярією суду повернуто прокурору, Лейтару О.С. стало відомо наприкінці 2021 року. Вважає, що кримінальне провадження стосовно винної особи закрито з нереабілітуючих підстав, тому не можна вважати, що у цьому випадку не досягнуто мети кримінального провадження.

Під час прийняття Комісією рішення, просив урахувати його позитивну характеристику та малозначність вчиненого дисциплінарного проступку, у зв’язку із чим закрити дисциплінарне провадження.  

Представник скаржника підтримала доводи дисциплінарної скарги у повному обсязі, погодившись із висновком про наявність дисциплінарного проступку прокурора Лейтара О.С., у зв’язку із чим  вважала, що прокурор підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності.

 

5. Правові джерела, що підлягають застосуванню, та мотиви ухваленого Комісією рішення

 

            Надаючи юридичну оцінку діям прокурора, Комісія виходить з такого.

Відповідно до Конституції України та Закону № 1697-VII однією з основних функцій прокуратури є організація і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку.

Згідно з частиною четвертою статті 19 Закону № 1697-VII прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 2 КПК України завданнями кримінального провадження визначає захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорону прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повне та неупереджене розслідування і судовий розгляд з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до статті 9 КПК України під час кримінального провадження прокурор зобов’язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Вимоги статті 36 КПК України встановлюють, що прокурор уповноважений приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі, щодо продовження строків досудового розслідування
за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно із вимогами статті 28 КПК України проведення досудового розслідування кримінального провадження у розумні строки забезпечує прокурор – процесуальний керівник у вказаному провадженні.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 219 КПК України з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування повинно бути закінчене протягом 2 місяців.

Згідно з частиною п’ятою статті 115 КПК України, при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк.

Відповідно до статті 283 КПК України особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження. Прокурор зобов’язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: закрити кримінальне провадження; звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Пунктом 3 розділу IV Порядку № 51 (чинного на час вчинення дисциплінарного проступку) передбачено, що прокурор у кримінальному провадженні, здійснюючи процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, відповідно до вимог законодавства: забезпечує виконання завдань кримінального провадження з дотриманням його загальних засад, у тому числі повноту проведення досудового розслідування, захист інтересів учасників кримінального провадження.

Окрім того, згідно з пунктом 2 розділом VI Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Наказом Генеральної прокуратури України від 06 квітня 2016 року № 139, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 травня 2016 року за № 680/28810 та чинного на момент вчинення інкримінованих порушень, прокурори, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва, перед внесенням до Реєстру відповідно до частини третьої статті 283 КПК України даних про результати досудового розслідування особисто перевіряють правильність та повноту відомостей про кримінальне правопорушення, осіб, які їх учинили, та рух кримінальних проваджень. У разі встановлення фактів невідповідності внесеної до Реєстру інформації матеріалам кримінального провадження або її неповноти вживаються заходи щодо усунення виявлених порушень. Відповідно до пункту 8 розділу I Інструкції реєстраторами Реєстру є зокрема прокурори. Пункт 1 розділу 2 інструкції зобов’язує прокурора внести до ЄРДР зокрема дані про закінчення досудового розслідування (частина третя статті 283 КПК України). Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затверджене наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року № 298, чинне на момент проведення службового розслідування, дублює дані вимоги. Проте в пункті 1 розділу VII положення зазначено, що Реєстратор є відповідальною особою за своєчасність, повноту та об’єктивність внесених до Реєстру відомостей згідно з чинним законодавством.

Положенням № 138 та Положенням № 298 визначається порядок формування та ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, а також надання відомостей з нього.

Колегія суддів Верховного суду 03 червня 2021 року у справі № 525/641/20 зазначила, що досудове розслідування, яке має наслідком звернення до суду з обвинувальним актом або з клопотанням про застосування примусових заходів, має три ключові стадії: початок – визначається внесенням відомостей до ЄРДР; завершення – пов’язується з фактом відкриття матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику, законному представнику, захиснику особи та іншим особам відповідно до положень статті 290 КПК України; закінчення – зверненням до суду з обвинувальним актом (стаття 283 КПК України). Тобто, кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов’язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням), як це передбачено у статті 219 КПК України.

Обов’язок прокурора якнайшвидше, але не пізніше визначеного законом процесуального строку після повідомлення особі про підозру звернутись до суду з обвинувальним актом або закрити кримінальне провадження – є гарантією фундаментального права людини на розгляд її справи упродовж розумного строку, закріпленого в пункті 1 статті 6 Конвенції, передбаченого статтею 7, частини першої статті 21 КПК України, що підтверджується усталеною практикою ЄСПЛ.

Так, Велика палата ЄСПЛ у пункті 68 рішення у справі Карт проти Туреччини (Kart v. Turkey, заява № 8917/05) зазначила, що право на розгляд справи протягом розумного строку базується на необхідності гарантувати, що обвинуваченим доведеться не залишатись занадто довго у стані невизначеності щодо результатів кримінальних звинувачень проти них. Так само ЄСПЛ у пункті 18 рішення в справі Вемхофф проти Німеччини (Wemhoff v. Germany, заява № 2122/64) вказував, що чітка мета відповідного положення пункту 1 статті 6 Конвенції у кримінальних справах полягає у забезпеченні того, щоби обвинувачені особи не перебували занадто довго під обвинуваченням та обвинувачення було визначене.

Тому застосування передбачених законом наслідків пропуску такого строку, як строк досудового розслідування, не є зайвим формалізмом, оскільки строки досудового розслідування є граничними, а положення частини п’ятої статті 294 КПК України виключає можливість суду поновити строк досудового розслідування, що завершився.

На час викладених у дисциплінарній скарзі обставин службові обов’язки прокурора Лейтара О.С. закріплено у наказах керівника Київської місцевої прокуратури № 10 м. Києва «Про розподіл функціональних обов’язків між працівниками Київської місцевої прокуратури № 10 м. Києва» від 15 травня 2018 року № 9, 26 листопада 2018 року, 05 квітня 2019 року № 11, 22 травня 2019 року № 14, 19 лютого 2020 року № 5, 18 червня 2020 року № 10, 19 листопада 2020 року № 22, 14 грудня 2020 року № 25 та наказів керівника Шевченківської окружної прокуратури м. Києва «Про розподіл функціональних обов’язків між працівниками Шевченківської окружної прокуратури м. Києва» від 18 березня 2021 року № 2, 25 червня 2021 року № 26, від 16 серпня 2021 року № 51, 08 листопада 2021 року № 60. Згідно яких на прокурора Лейтара О.С. серед іншого покладено обов’язки нагляд за додержанням за додержанням законів під час досудового розслідування, у тому числі у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, які розслідуються слідчими СВ Шевченківського УП ГУНП у м. Києві та дізнавачами ВД Шевченківського УП ГУНП у м. Києві; забезпечення виконання вимог закону щодо додержання розумних строків, а також строків, прямо визначених КПК України; своєчасне внесення достовірних даних ЄРДР.  

Оцінивши діяльність прокурора Лейтара О.С. на предмет відповідності наведеним вимогам, Комісія дійшла висновку про наявність порушень прокурором приписів чинного законодавства.

Комісія погоджується із висновком, що через неналежне виконання вимог законодавства та службових обов’язків, прокурором Лейтаром О.С. не вжито заходів до завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні у межах строків, визначених  статтею 219 КПК України та не забезпечено виконання завдань кримінального провадження, у зв’язку з чим  обвинувачену не притягнуто до відповідальності в міру своєї вини. Отже, через неналежне виконання службових обов’язків процесуальним керівником у кримінальному провадженні підозрювана (обвинувачена) не була притягнута до передбаченої кримінальним законом відповідальності, не отримавши справедливого  покарання за вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, оскільки кримінальне провадження скеровано до суду поза межами строків досудового розслідування, передбачених статтею 219 КПК України.

Окрім цього, внаслідок бездіяльності Лейтара О.С., як прокурора у кримінальному провадженні, не забезпечено захист суспільства та держави
від кримінального правопорушення у порядку, передбаченому законом, та допущено викривлення статистичної звітності у період вказаний у дисциплінарній скарзі.

Під час дисциплінарного провадження не знайшов свого об’єктивного підтвердження факт фізичного направлення у 2017 році прокурором Лейтером О.С. обвинувального акта у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) до суду. На це вказує і висновок службового розслідування від 16 грудня 2021 року та пояснення Лейтара О.С. про те, що чинним КПК України встановлений порядок повернення судом прокурору обвинувального акта (пункт 3 частина друга статті 314 КПК України). Тому, доводи прокурора Лейтера О.С. у цій частині Комісією не приймаються. 

Комплексно проаналізувавши усі матеріали дисциплінарного провадження, не посягаючи на процесуальну самостійність прокурора, Комісія дійшла консолідованого висновку, що прокурор Лейтар О.С. під час здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) порушив вимоги статей 2, 9, 28, 36, пункту 4 частини третьої статті 219, статті 283 КПК України, пункту 3 розділу IV Порядку № 51, пункту 6 розділ VІ Положення № 139, підпункт 1 пункту 3, підпункти 1, 2, 3, 8 пункту 4 розділу ІІ, пункти 1, 2 розділу VI Положення № 298, чим вчинив дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 1 частини першої статті 43 Закону № 1697‑VII, у виді неналежного виконання службових обов’язків.

Вчинення прокурором Лейтаром О.С. дисциплінарного проступку підтверджується матеріалами дисциплінарного провадження, зокрема матеріалами, зібраними під час службового розслідування, проведеного на підставі наказу від 16 листопада 2021 року; витягом з ЄРДР у якому відображено рух кримінального провадження № (конфіденційна інформація), матеріалами наглядового провадження у цьому кримінальному провадженні; протоколом оперативної наради від 19 листопада 2021 року.

Строк притягнення до дисциплінарної відповідальності не закінчився.  Події, щодо яких проводилася перевірка, відносяться до триваючого правопорушення, оскільки хоча і обвинувальний акт у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) затверджено Лейтаром О.С. 30 серпня 2017 року, проте його скеровано до суду лише 18 листопада 2021 року.

Окрім цього, недостовірні відомості про направлення обвинувального акта у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) цим прокурором внесено 30 серпня 2017 року, проте фактично обвинувальний акт у цьому провадженні направлено прокурором поза межами строку досудового розслідування, лише 18 листопада 2021 року.

ВИРІШИЛА:

 

Притягнути прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва Лейтара Олексія Сергійовича до дисциплінарної відповідальності та накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді догани.

Копію рішення направити Керівнику Київської міської прокуратури, для застосування накладеного дисциплінарного стягнення, Лейтару О.С. та керівнику Шевченківської окружної прокуратури міста Києва.

Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до Окружного адміністративного суду міста Києва або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.