Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

Відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження (далі – Комісія), у складі: головуючого Гнатіва А.Я., членів – Війтовича Л.М., Житного О.О., Захарової О.С., Отвіновського П.Л., Поліщука В.В.,   Стуконога О.І., Томак М.В., Цуркана М.І., Юзькова О.В., розглянувши висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Офісу Генерального прокурора Подгорця С.В. у дисциплінарному провадженні № 07/3/2-64дс-52дп-22, 

 

ВСТАНОВИЛА:

 

Подгорець Сергій Васильович  в органах прокуратури працює з травня 2007 року до цього часу. Посаду прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Офісу Генерального прокурора обіймає з 02 січня 2020 року.

Присягу працівника прокуратури склав 08 лютого 2011 року, з положеннями Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів ознайомився 21 грудня 2012 року.

Характеризується позитивно. Дисциплінарних стягнень не має.

 

2. Відомості щодо етапів дисциплінарного провадження

 

До Комісії, 18 січня 2022 року надійшла дисциплінарна скарга виконувача обов’язків керівника Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора Яковлева А.С. про вчинення дисциплінарного проступку прокурором Подгорцем С.В.

Автоматизованою системою розподілу дисциплінарних скарг для вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження скаргу розподілено мені, за результатами вивчення якої 31 січня 2022 року прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2-64дс-52дп-22.

3. Зміст дисциплінарної скарги 

 

                 Прокурором Подгорцем С.В. забезпечено участь у судовому провадженні з розгляду обвинувального акта у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація), Вищим антикорупційним судом (далі – ВАКС) постановлено виправдувальний вирок, який 20 вересня 2021 року надійшов до Офісу Генерального прокурора. Для вивчення судового рішення на предмет його законності вирок через ІС «СЕД» передано прокурору Подгорцю С.В., яким за результатами вивчення підготовлено апеляційну скаргу, яку із порушенням строку для оскарження цього судового рішення нарочно подано до ВАКС.

             Ухвалою Апеляційної палати ВАКС від 03 листопада 2021 року прокурору Подгорцю С.В. відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження вироку, апеляційну скаргу повернуто прокурору.

Скаржник вважав, що за викладених обставин, у зв’язку із порушенням строку апеляційного оскарження ухваленого вироку, прокурором Подгорцем С.В. порушено вимоги частини четвертої статті 17, статей 19, 22 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі – Закон № 1697-VII), статей 2, 7, 9, 36 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), частини першої та другої статті 113 КПК України, частини другої статті 395 КПК України, чим вчинено дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 1 частини першої статті 43 Закону № 1697‑VII.

 

4. Обставини, встановлені під час здійснення дисциплінарного провадження

 

Заслухавши доповідача – члена Комісії Томак М.В., прокурора Подгорця С.В., представника скаржника, вивчивши висновок, дослідивши матеріали перевірки, Комісією встановлено таке.

На підставі наказу від 16 листопада 2021 року № 360 проведено службове розслідування щодо можливого вчинення прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі – САП) під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у їх об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.

Згідно з пунктом 2 висновку, за результатами цього службового розслідування, Комісією не встановлено фактів, за якими воно проводилося. Проте установлено факт пропущення прокурором Подгорцем С.В. строку апеляційного оскарження вироку ухваленого у вказаному вище кримінальному провадженні, що може свідчити про неналежне виконання ним службових обов’язків.

До Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – ЄРДР) 23 листопада 2017 року внесено відомості за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 364, частиною третьою статті 425 Кримінального кодексу України (далі – КК України). Досудове розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) здійснювалось слідчим відділом слідчого управління військової прокуратури сил антитерористичної операції, а з 10 січня 2018 року – детективами Національного антикорупційного бюро України (далі – НАБ України).

Після скасування 10 січня 2018 року постанови про скасування постанови про визначення підслідності у цьому кримінальному провадженні, процесуальне керівництво у ньому здійснювалося прокурорами САП. Постановою від 10 січня 2018 року у кримінальному провадженні визначено групу прокурорів, до складу якої включено прокурора Подгорця С.В., старшим групи прокурорів визначено прокурора Козачину С.С.

Попри визначення старшим групи прокурорів у ньому іншого прокурора, Подгорцем С.В. у межах цього провадження прийнято процесуальні рішення. Зокрема 10 травня 2018 року ним винесено постанову, якою кримінальне провадження № (конфіденційна інформація) закрито стосовно певних осіб, на підставі статті 284 КПК України, у зв’язку з відсутністю в їх діях складу кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 364, частиною третьою статті 425 КК України; 30 травня та 30 серпня 2018 року ним подано клопотання про продовження строку досудового розслідування до 9 та 12 місяців відповідно; 28 листопада 2018 року погоджено повідомлення про підозру у вчиненні особою кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 364 КК України.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні затверджено 22 лютого 2019 року прокурором Кривенком В.В. та у порядку статті 291 КПК України скеровано до суду.

Підтримання публічного обвинувачення у судовому провадженні з розгляду ВАКС обвинувального акта у ньому забезпечено групою прокурорів САП, а упродовж 2021 року – лише прокурором Подгорцем С.В.

За результатами судового розгляду 15 вересня 2021 року у справі № (конфіденційна інформація) ВАКС ухвалено виправдувальний вирок, яким ОСОБА_1 визнано невинуватою у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, у зв’язку з відсутністю у її діях складу кримінального правопорушення.

Вирок набрав законної сили через 30 днів із дня його проголошення.

Копія цього вироку надійшла до Офісу Генерального прокурора 20 вересня 2021 року № 215176 (супровідний лист від 15 вересня 2021 року № 161/3363/19/23997/2021). 

Вивчення вироку на предмет його законності 21 вересня 2021 року доручено прокурору Подгорцю С.В та начальнику шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді САП, Офісу Генерального прокурора  Козачині С.С.

Письмовими вказівками (резолюціями), наданими 21 вересня 2021 року та 24 вересня 2021 року, Подгорцю С.В. доручено доповісти пропозиції та відповідно внести апеляційну скаргу на ухвалений вирок.

Висновком про законність вироку, який підписано Подгорцем С.В. та виконувачем обов’язків керівника САП Грищуком М.О., встановлено необхідність внесення апеляційної скарги на вирок, ухвалений у вказаному кримінальному провадженні.

Подгорцем С.В. на ухвалений вирок 20 жовтня 2021 року підготовлено, а 21 жовтня 2021 року подано до ВАКС апеляційну скаргу.

Наказом від 22 вересня 2021 року № 3567-вц Подгорцю С.В. у період з 04 до 08 жовтня 2021 року надано частину щорічної відпустки.

Ухвалою Апеляційної палати ВАКС від 03 листопада 2021 року у справі (конфіденційна інформація) у задоволенні клопотання прокурора Подгорця С.В. про поновлення строку апеляційного оскарження вироку від 15 вересня 2021 року відмовлено, апеляційну скаргу повернуто прокурору. Згідно з цією ухвалою, колегією суддів ВАКС установлено, що апеляційну скаргу подано прокурором поза межами строку для апеляційного оскарження вироку, а доводи прокурора щодо причин пропущення строку апеляційного оскарження визнано неповажними. Зокрема колегією суддів зазначено, що особливості організації внутрішнього документообігу у системі органів прокуратури не можуть змінювати загальний порядок обчислення строку апеляційного оскарження, а доводи прокурора про перебування його у відпустці у період перебігу строку апеляційного оскарження у конкретному провадженні не можуть вказувати на об’єктивну непереборність причин неоскарження іншими прокурорами з групи прокурорів у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) судового рішення та невикористання керівництвом САП своїх повноважень, передбачених частиною четвертою статті 36 КПК України. Таким чином, колегією суду установлено відсутність у апелянта об’єктивних причин для подання апеляційної скарги у строки, визначені КПК України (30 днів із дня проголошення вироку).

Оперативною нарадою у виконувача обов’язків керівника САП 10 листопада 2021 року, на якій обговорено результати судового розгляду у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація), установлено факт порушення прокурором Подгорцем С.В. строку для апеляційного оскарження вироку у цьому провадженні. Нарадою також вирішено оскаржити у касаційному порядку ухвалу від 03 листопада 2021 року.

Наразі цю ухвалу оскаржено прокурором Подгорцем С.В. у касаційному порядку (касаційна скарга від 03 лютого 2022 року № 16-18194-18).

Під час службового розслідування опитано прокурорів Козачину С.С., Довганя А.І., які пояснили про таке.

Нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у описаному вище кримінальному провадженні здійснено групою прокурорів САП, до якої включено прокурора Подгорця С.В., а старшим цієї групи визначено прокурора  Козачину С.С. Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні фактично здійснено Подгорцем С.В., а після направлення обвинувального акта у цьому провадженні до суду ним же забезпечено підтримання публічного обвинувачення. Про проголошений у судовому провадженні виправдувальний вирок, 16 вересня 2021 року Подгорцем С.В. поінформовано безпосереднього керівника та старшого групи прокурорів – прокурора Козачину С.С. Оскільки жоден прокурор із групи прокурорів не був присутнім у суді під час проголошення вироку, то мотиви прийняття судом саме такого рішення їм відомі не були. З метою перевірки законності цього рішення вирішено дочекатися повного тексту вироку, зокрема його безпосереднього надходження до Офісу Генерального прокурора.  Вирок у цьому провадженні до прокуратури надійшов 20 вересня 2021 року, а наступного дня через ІС «СЕД» його передано прокурору Подгорцю С.В. для перевірки законності. На цім 24 вересня 2021 року після ознайомлення із вироком Козачиною С.С., прокурору Подгорцю С.В. надано письмове доручення щодо внесення апеляційної скарги на це судове рішення.

Прокурори Козачина С.С. та Довгань А.І. також повідомили, що попри контроль за дотриманням Подгорцем С.В. строків подання до ВАКС апеляційної скарги, процесуальні строки пропущено. Козачина С.С. також повідомив, про хибну позицію Подгорця С.В. щодо розрахунку процесуальних строків для апеляційного оскарження ухваленого вироку, початком перебігу яких той вважав 24 вересня 2021 року, тобто дату безпосереднього отримання ним вироку. У зв’язку з цим під час опрацювання проєкту апеляційної скарги Козачиною С.С. прокурору Подгорцю С.В. вказано на необхідність одночасного подання до суду клопотання про продовження строків для апеляційного оскарження. Апеляційну скаргу Подгорцем С.В. подано до суду лише 21 жовтня 2021 року, тобто з порушенням процесуальних строків, про що заначено у відповідній ухвалі суду апеляційної інстанції.  

Під час зсідання Комісії прокурор Подгорець С.В. надав пояснення, у яких не погодився із висновком про наявність у нього дисциплінарного проступку. Підтвердив факти здійснення ним процесуального керівництва у складі групи прокурорів у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 364 КК України; підтримання публічного обвинувачення у цьому судовому провадженні; ухвалення виправдувального вироку, який прокурор вважав обґрунтованим та законним; підготовку, за розпорядженням (вказівкою) старшого групи прокурорів, апеляційної скарги та клопотання про поновлення процесуальних строків; направлення цих документів до суду; прийняття судом рішення, яким клопотання залишено без задоволення, а апеляційну скаргу повернуто прокурору.

Окрім цього, зазначив, що службове розслідування стосовно нього проведено на підставі наказу Генерального прокурора, метою проведення якого було підтвердження або спростування фактів, які б вказували на вчинення ним дій під час здійснення процесуального керівництва у відповідному кримінальному провадженні, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, чого під час службового розслідування не установлено. На думку Подгорця С.В., цей наказ не вказував на те, що службове розслідування призначено у зв’язку із порушеннями прокурором норм кримінального або кримінального процесуального законодавства. Тому, установлені під час цього розслідування факти не можуть бути покладені в основу рішення Комісії про порушення ним вимог КПК України. 

На запитання Комісії Подгорець С.В. повідомив, що не мав наміру умисно порушити процесуальні строки, зокрема, строки апеляційного оскарження вироку. Попри це наголосив на незгоді із позицією керівництва САП та старшого групи прокурорів у згаданому кримінальному провадженні щодо необхідності оскарження ухваленого вироку, оскільки вважав його обґрунтованим та законним. Вважає, що висновок щодо законності вироку суду і наявності підстав для його подальшого оскарження ніяким чином не підтверджує його позицій щодо законності вироку. Тому, на його думку, зазначення ним у висновку позиції щодо наявності підстав для його оскарження, які були формальними, не може висловлювати його позиції щодо обґрунтованості судового рішення.

Умислу на порушення процесуальних строків у нього не було, проте усвідомлював факт сплину строків для апеляційного оскарження, у зв’язку із чим до апеляційного суду подав клопотання про їх поновлення. Направлення апеляційної скарги поза межами процесуальних строків, обґрунтував перебуванням його та старшого групи прокурорів у відпустці, про, що зазначено у клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження.

Повідомив, що у зв’язку із своєю позицією щодо фактичної відсутності підстав для оскарження вироку, яка кардинально відрізнялася від позиції старшого групи прокурорів,  будь-яких документів, як то рапорта/службової записки/пояснення керівництву прокуратури не подавав.

Вважає, що позиція керівництва, старшого групи прокурорів щодо необхідності оскарження ухваленого вироку, не може розцінюватися як вказівка, оскільки виключно є письмовою резолюцією на супровідному листі.

Вважає, що матеріали службового розслідування, дисциплінарної скарги вказують лише на хронологію подій та прийнятих процесуальних рішень у цьому кримінальному провадженні, які Подгорцем С.В. не заперечено. У зв’язку із відсутністю у нього дисциплінарного проступку, вважає, що дисциплінарне провадження стосовно нього підлягає закриттю.

Представник скаржника підтримав доводи дисциплінарної скарги, погодився із висновком про наявність дисциплінарного проступку прокурора Подгорця С.В., вказавши на те, що у вказаному випадку ані до компетенції скаржника, ані Комісії не входить надання оцінки законності та обґрунтованості судового рішення. Проте вважає, що неналежне виконання прокурором службових обов’язків полягає саме у безпідставному зволіканні із поданням апеляційної скарги в установлені законом строк. 

 

5. Правові джерела, що підлягають застосуванню, та мотиви ухваленого Комісією рішення

 

            Надаючи юридичну оцінку діям прокурора, Комісія виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини першої та частини другої статті 131¹ Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює підтримання публічного обвинувачення в суді. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Частиною першою статті 2 Закону № 1697-VII на прокуратуру, серед іншого, покладено функції підтримання державного обвинувачення у суді, нагляд за додержанням законів органами, що проводять досудове слідство.

Загальні права та обов’язки прокурора, визначено статтею 19  Закону № 1697-VII і серед них зазначено обов’язок діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 43 Закону № 1697-VII виправдання особи або закриття стосовно неї судом кримінального провадження не може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора, який здійснював процесуальне керівництво досудовим розслідуванням та/або підтримання державного обвинувачення у цьому провадженні, крім випадків умисного порушення ним вимог законодавства чи неналежного виконання службових обов’язків.

Частинами третьою та четвертою статті 17 Закону № 1697-VII визначено, що під час здійснення повноважень, пов’язаних з реалізацією функцій прокуратури, прокурори є незалежними, самостійно приймають рішення про порядок здійснення таких повноважень, керуючись при цьому положеннями закону, а також зобов’язані виконувати лише такі вказівки прокурора вищого рівня, що були надані з дотриманням вимог цієї статті. Прокурори вищого рівня мають право давати вказівки прокурору нижчого рівня, погоджувати прийняття ним певних рішень та здійснювати інші дії, що безпосередньо стосуються реалізації цим прокурором функцій прокуратури, виключно в межах та порядку, визначених законом. Накази адміністративного характеру, а також вказівки, що прямо стосуються реалізації прокурором функцій прокуратури, видані (віддані) в письмовій формі в межах повноважень, визначених законом, є обов’язковими до виконання відповідним прокурором.

Статтею 2 КПК України установлено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 9 КПК України визначено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов’язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Пунктом 20 статті 36 КПК України визначено повноваження прокурора щодо оскарження судових рішень в порядку, встановленому цим Кодексом, зокрема у частині додержанням процесуальних строків установлених пунктом першим частини другої статті 395 КПК України

Частиною другою статті 37 КПК України визначено, що прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення, а частиною першою цієї статті визначаються повноваження старшого прокурора групи, який керує діями інших прокурорів.

Відповідно до вимог пункту 10 частини першої статті 3 КПК України кримінальне провадження включає в себе стадії досудового розслідування та судового провадження, а пунктом 24 цієї статті, визначено поняття судового провадження – провадження у суді першої інстанції, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно із правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 629/847/15-к, група прокурорів у кримінальному провадженні діє як єдиний процесуальний суб’єкт – прокурор. Процесуальні дії, що вчиняють прокурори, які входять до групи, мають характер взаємодоповнюваності та взаємозамінності й спрямовані на реалізацію прав та обов’язків прокурора відповідно до норм КПК України. Прокурори, визначені у групі прокурорів для здійснення процесуального керівництва взаємозамінні та рівнозначні між собою в межах визначеного кримінального провадження.

Статтею 15 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, передбачено, що прокурор повинен здійснювати службові повноваження сумлінно, компетентно, вчасно і відповідально, постійно підвищувати свій професійний рівень, культуру спілкування, виявляти ініціативу, відповідальне ставлення та творчий підхід до виконання своїх службових обов’язків, фахово орієнтуватися у чинному законодавстві, передавати власний професійний досвід колегам. Він має усвідомлювати, що його діяльність оцінюється з урахуванням рівня підготовки, знання законодавства, компетентності, ініціативності, комунікативних здібностей, здатності вчасно і якісно виконувати службові обов’язки та завдання.

Згідно з Нормами професійної відповідальності та переліком необхідних прав та обов’язків прокурорів, прийнятих 23 квітня 1999 року Міжнародною Асоціацією прокурорів, прокурори зобов’язані завжди підтримувати честь та гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, правил та етики їх професії, в будь-який час дотримуватись найбільш високих норм чесності.

Відповідно до пунктів 1, 3 Керівних принципів, що стосуються державних обвинувачів, які прийняті восьмим конгресом Організації об’єднаних націй з попередження злочинності та поводженню з правопорушниками (Гавана, Куба, 27 серпня – 07 вересня 1990 року) особи, відібрані для здійснення судового переслідування, повинні мати високі моральні якості та здібності, а також відповідну підготовку та кваліфікацію.

Особи, які здійснюють судове переслідування, будучи найважливішими представниками системи відправлення кримінального правосуддя, завжди зберігають честь та гідність своєї професії.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 12 жовтня 2018 року у справі № 800/433/17, службовими обов’язками працівника прокуратури слід вважати нормативно визначені вид та міру необхідної поведінки, котрі забезпечують реалізацію завдань, поставлених перед прокуратурою суспільством і державою, та повноважень, наданих для ефективного здійснення професійних функцій.

Пунктом 3 розділу IV Порядку організації діяльності прокурорів і слідчих органів прокуратури у кримінальному провадженні, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 28 березня 2019 року № 51 (далі – Порядок № 51), який діяв до 30 вересня 2021 року, передбачено, що прокурор у кримінальному провадженні, здійснюючи процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, відповідно до вимог законодавства: забезпечує виконання завдань кримінального провадження з дотриманням його загальних засад, у тому числі повноту проведення досудового розслідування, захист інтересів учасників кримінального провадження.

Пунктом 1 розділу V Порядку № 51 визначено, що діяльність прокурорів у судовому провадженні також організовується прокурорами, яких визначено керівниками групи прокурорів у кримінальному провадженні. Аналогічна норма міститься і у пункті 19 наказу «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні» від 30 вересня 2021 року № 309.

Положенням про САП Офісу Генерального прокурора, яке затверджено наказом Генерального прокурора від 05 березня 2020 року № 125, у пункті 6.5. розділу 6 цього Положення закріплені службові обов’язки прокурорів відділів управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді, посаду у якому обіймає прокурор Подгорець С.В. Зокрема до повноважень прокурорів належить виконання завдань і доручень керівництва САП, відділу; здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування НАБ України; підтримання обвинувачення у кримінальних провадженнях, що розслідуються НАБ України; подання апеляційних та касаційних скарг тощо.

Оцінивши діяльність прокурора Подгорця С.В. на предмет відповідності наведеним вимогам, Комісія дійшла висновку про наявність порушень прокурором приписів чинного законодавства.

Дисциплінарне провадження стосовно прокурора Подгорця С.В. відкрито у зв’язку із можливим неналежним виконанням чи невиконанням ними службових обов’язків.

Наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують доводи дисциплінарної скарги та інші обставини, які мають значення для прийняття рішення у дисциплінарному провадженні, можуть встановлюватися письмовими, речовими електронними доказами та поясненнями посадових або службових осіб органів прокуратури.

Таку позицію викладено Верховним Судом у постанові від 20 травня 2020 року у справі № 9901/383/19.

Тому оцінку дій Подгорця С.В. проведено на підставі матеріалів, зібраних під час дисциплінарного провадження.

Для встановлення наявності чи відсутності факту невиконання чи неналежного виконання прокурором службових обов’язків потрібно установити, зокрема, факт ухилення прокурора від вчинення дій, передбачених законодавством, в рамках виконання ним спеціальних повноважень або завідомо неякісне, із порушенням норм законодавства та правил професійної етики, виконання прокурором посадових обов’язків, що тягне за собою настання негативних наслідків.

Подгорець С.В. має статус прокурора і за загальними правилами, викладеними у статті 19 Закону № 1697-VII, на нього покладено обов’язки  неухильного дотримання Присяги прокурора.

Склавши Присягу, зміст якої наведено у статті 36 Закону № 1697-VII, прокурор Подгорець С.В. серед іншого, взяв на себе обов’язок додержуватися Конституції, чинного законодавства України, нормативно-правових актів Генерального прокурора, вказівок керівництва, що прямо стосуються реалізації прокурором функцій прокуратури, виданих в письмовій формі в межах повноважень, визначених законом.

З метою реалізації своїх повноважень прокурор Подгорець С.В., здійснюючи нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація), повинен забезпечити виконання завдань кримінального провадження з дотриманням його загальних засад, принципу законності, тобто неухильного додержання вимог Конституції України, КПК України, вимог інших нормативно- правових актів.

Повноваження  прокурора у кримінальному процесі безпосередньо визначено у статті 36 КПК України, згідно із пунктом 20 якої прокурор уповноважений на оскарження судових рішень в порядку, встановленому цим Кодексом. На цім законодавцем у статті 113 КПК України надано поняття процесуальних строків, у межах яких учасники кримінального провадження зобов’язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.

Для оскарження судових рішень, зокрема вироків, законодавець визначив процесуальний строк – 30 днів із дня проголошення прийнятого рішення (пункт 1 частини другої статті 395 КПК України). Тому, ураховуючи безпосередні службові обов’язки прокурора, закріплені Положенням про САП, Офісу Генерального прокурора; повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначені статтею 36 КПК України; письмове доручення (вказівки) безпосереднього керівника – старшого групи прокурорів Козачини С.С., який вважав, що судове рішення підлягає оскарженню у зв’язку із невідповідністю його вимогам закону; висновок прокурора Подгорця С.В. від 15 вересня 2021 року, у якому ним відображено позицію щодо наявності підстав для оскарження ухваленого вироку, то він зобов’язаний був подати апеляційну скаргу на цей вирок у межах строків, визначених статтею 395 КПК України.

Порушення прокурором процесуальних строків, визначених законодавцем, констатовано ухвалою Апеляційної палати ВАКС від 03 листопада 2021 року у справі № (конфіденційна інформація), призвело до настання негативних наслідків у виді невиконання завдань кримінального провадження, визначених статтею 2 КПК України та свідчить про неналежне виконання прокурором Подгорцем С.В. своїх службових обов’язків.

ВИРІШИЛА:

 

Притягнути прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Офісу Генерального прокурора Подгорця Сергія Васильовича до дисциплінарної відповідальності та накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді догани.

Копію рішення направити Генеральному прокурору, для застосування накладеного дисциплінарного стягнення, скаржнику, Подгорцю С.В. та керівнику Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Офісу Генерального прокурора.

Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до Окружного адміністративного суду міста Києва або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.