Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

(рішення Комісії скасовано рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13.10.2023 у справі № 640/17125/22)

Відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження (далі – Комісія), у складі: головуючого Гнатіва А.Я., членів – Війтовича Л.М., Житного О.О., Захарової О.С., Отвіновського П.Л., Поліщука В.В., Стуконога О.І., Томак М.В., Цуркана М.І., Юзькова О.В., розглянувши висновок про наявність дисциплінарного проступку прокурора Голосіївської окружної прокуратури міста Києва Михайлова М.В. у дисциплінарному провадженні № 07/3/2-218дс-81дп-22,

 

ВСТАНОВИЛА:

 

1. Відомості про прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження

Михайлов Михайло Володимирович, в органах прокуратури працює з листопада 2013 року до цього часу. З березня 2021 року Михайлов М.В. перебуває на посаді прокурора Голосіївської окружної прокуратури міста Києва.

Присягу працівника прокуратури склав 03 липня 2014 року, з положенням Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого 27 квітня 2017 року всеукраїнською конференцією прокурорів, ознайомлений 10 вересня 2021 року.

Зі змісту службової характеристики вбачається, що Михайлов М.В. зарекомендував себе позитивно. Дисциплінарних стягнень не має.

2. Відомості щодо етапів дисциплінарного провадження

До Комісії 06 квітня 2022 року надійшла дисциплінарна скарга керівника Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора Яковлева А.С. (далі – скаржник) про вчинення прокурором Голосіївської окружної прокуратури міста Києва Михайловим М.В. дисциплінарного проступку.

Того самого дня дисциплінарну скаргу розподілено члену Комісії Юзькову О.В., яким за результатами її вивчення 11 квітня 2022 року прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2-218дс-817дп-21 стосовно прокурора Михайлова М.В.

Членом Комісії отримано інформацію керівника Київської міської прокуратури про особу прокурора, пояснення прокурора Михайлова М.В., прокурорів Дрогобицької окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, а також головного спеціаліста з питань захисту державних таємниць Дрогобицької окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_4.

За результатами проведеної перевірки 23 червня 2022 року членом Комісії Юзьковим О.В. складено висновок про наявність дисциплінарного проступку прокурора Михайлова М.В.

Висновок на засіданні розглядається не вперше, його включено раніше в порядок денний засідань на 24 серпня 2022  року та 07 вересня 2022 року, однак розгляд відкладено у зв’язку з систематичними тривалими повітряними тривогами та закінченням робочого часу, а також з причини неявки прокурора Михайлова М.В.

Скаржника, прокурорів Михайлова М.В. та ОСОБА_1 повторно належним чином повідомлено про час і місце проведення наступного засідання Комісії.

У засіданні взяли участь представник скаржника – заступник начальника відділу запобігання правопорушенням в органах прокуратури управління внутрішньої безпеки Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5, прокурор Михайлов М.В., а також прокурор ОСОБА_1 в режимі відеоконференції.

3. Зміст дисциплінарної скарги

У скарзі зазначено, що прокурор Голосіївської окружної прокуратури міста Києва Михайлов М.В., тимчасово здійснюючи службові повноваження прокурора в Дрогобицькій окружній прокуратурі Львівської області, 30 березня 2022 року запропонував прокурору цієї ж прокуратури ОСОБА_1 використати її службовий статус прокурора, сприяти йому, а також його знайомим у створенні службовими особами Дрогобицько-Бориславського об’єднаного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі – Дрогобицько-Бориславський РТЦК та СП) штучних підстав для ухилення від конституційного обов’язку захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України. За це Михайлов В.М. пообіцяв, що він та його знайомі готові віддячити і сплатити ОСОБА_1 та працівникам Дрогобицько-Бориславський РТЦК та СП грошові кошти.

Також, як зазначено у скарзі, Михайлов М.В. повідомив ОСОБА_1, що у нього є багато знайомих, які готові за вирішення такого питання платити «скільки треба» і що на цьому можна «озолотитися».

Окрім цього у ході цієї ж розмови Михайлов М.В. спонукав ОСОБА_1 використати свої службові повноваження, пов’язані з цим можливості і дружні стосунки з працівниками Дрогобицько-Бориславський РТЦК та СП, для сприяння йому в отриманні довідки про перебування на військовому обліку без проходження офіційних процедур, за що обіцяв подарунок.

Таким чином скаржник вважає, що прокурор Михайлов М.В. вчинив дії, які порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, та одноразово грубо порушив правила прокурорської етики. Поведінка Михайлова М.В. дискредитувала його як працівника прокуратури та суттєво зашкодила авторитету органів прокуратури України, у зв’язку з чим Михайлов М.В. підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності на підставі пунктів 5, 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII.

4. Обставини, встановлені під час здійснення дисциплінарного провадження

Заслухавши доповідача – члена Комісії Юзькова О.В., прокурорів Михайлова М.В. і ОСОБА_1, представника скаржника ОСОБА_5, який підтримав доводи дисциплінарної скарги, вивчивши висновок, дослідивши матеріали перевірки, Комісією встановлено таке.

У зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан.

З цих причин прокурор Михайлов М.В. вибув з міста Києва та тимчасово здійснював службові повноваження прокурора у Львівській області, а саме у складі групи прокурорів у кримінальному провадженні № (конфіденційна інформація) від 24 лютого 2022 року та його закріплено за однією із шкіл міста Трускавця для здійснення допиту внутрішньо переміщених осіб, які були свідками або потерпілими від військової агресії російської федерації.

30 березня 2022 року прокурор Михайлов М.В. прибув до приміщення Дрогобицької окружної прокуратури Львівської області для чергової відмітки у журналі обліку тимчасово переміщених прокурорів, який веде прокурор Дрогобицької окружної прокуратури ОСОБА_1. Окрім цього Михайлов М.В. попросив ОСОБА_1 роздрукувати бланки протоколів допиту свідка, потерпілого, пам’яток та інших процесуальних документів, на що остання погодилась та запропонувала йому присісти за її робочий стіл, при цьому зробила йому зауваження, що в прокуратурі, як державній установі, необхідно розмовляти державною мовою.

На зауваження ОСОБА_1 Михайлов М.В. відповів, що не буде спілкуватись українською мовою, оскільки  українську мову він хоч і знає, але йому не комфортне спілкування державною мовою.

У подальшому ОСОБА_1, в черговий раз,  пояснила, що вдома він може говорити на якій завгодно мові, а в прокуратурі треба розмовляти українською, з чим він категорично не погодився.

Присутня в кабінеті прокурор Дрогобицької окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_2 намагалась донести Михайлову М.В. цінність української мови та про те, що він обличчя української прокуратури і є державним службовцем. На що Михайлов О.М. зазначив, що він все своє свідоме життя спілкується російською мовою і коли чує заклики до того, щоб розмовляти українською мовою, він навпаки, з принципу не хоче нею говорити.

Надаючи пояснення Михайлов М.В. зазначив, що у нього з ОСОБА_1 мали місце суперечності стосовно мови його спілкування у повсякденному житті та його підтримки позиції офіційних представників делегації України після проведеного чергового раунду переговорів між Україною то російською федерацією, що і стало підставою подання відповідних пояснень спочатку до відділу Генеральної інспекції та у подальшому до відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження. При цьому Михайлов М.В. вказав, що 26 років він проживав у Запоріжжі, у якому всі громадяни спілкувались російською мовою.

Також Михайлов М.В. зазначив, що ОСОБА_1 дійсно висловлювала в його адресу доволі радикальні судження про те, що російськомовні українці стали причиною військового вторгнення російської федерації в Україну, які він не поділяє. Крім того, його особисте бачення результатів чергового раунду переговорів між Україною та російською федерацією щодо можливості обговорення статусу Донецької, Луганської областей та півострова Крим беззаперечно помилково сприйнято ОСОБА_1, як бажання здати вказані території. По суті це був лише обмін думками у неформальному спілкуванні, який ОСОБА_1 необґрунтовано визначила для себе як конфлікт та підставу для скерування скарги щодо його неправомірних дій.

У подальшому Михайлов М.В. попросив ОСОБА_1 продовжити йому довідку про взяття на тимчасовий військовий облік у Дрогобицькому РТЦК та СП, оскільки там постійні черги і він не буде стояти та чекати, тому запропонував їй віскі, щоб вона продовжила йому довідку.

На зазначену пропозицію ОСОБА_1 відповіла відмовою і сказала, що він мусить сам поновити довідку.

Після цього Михайлов М.В. спитав у ОСОБА_1, чи має вона вихід на військового комісара, щоб вирішити питання з військово-лікарською комісією і уникнути мобілізації, що в нього є багато знайомих, які готові за таке платити скільки треба і що вони на цьому можуть «озолотитися». ОСОБА_1 категорично заперечила Михайлову М.В. та відповіла, що такі пропозиції є  неприпустимими  і вона не хоче говорити на цю тему.

Надаючи пояснення Михайлов М.В. зазначив, що під час перебування у приміщенні прокуратури він звернувся до ОСОБА_1 з питанням можливості пролонгації довідки про взяття на облік у військкоматі, на що остання повідомила, що у зв’язку із змінами у організації роботи військкомату продовжити строк дії довідки досить складно. На що він повідомив, що цінує витрачений на нього час та хотів би виразити вдячність у вигляді подарунка, маючи на увазі цукерки або квіти. При цьому, вказане було виключно проявом доброзичливості та підтримання добрих ділових відносин, поведінкою згідно з загальноприйнятими правилами етикету. Жодних пропозицій щодо надання неправомірної вигоди ОСОБА_1 чи особам Дрогобицького РТЦК та СП з його, Михайлова М.В., боку висловлено не було.

Окрім того, у ході спілкування з ОСОБА_1 про недопустимість чи неправомірність його поведінки жодних зауважень не висловила, відповідно, нею вказане було сприйнято дійсно, як звичайна вдячність. Лише у зв’язку із виниклим в подальшому непорозумінням між ним та ОСОБА_1 з приводу мови спілкування вказаний випадок став підставою для скерування ОСОБА_1 надуманих звинувачень на його адресу.

Також Михайлов М.В. вказав, що відповідно до тимчасового посвідчення від 29 березня 2007 року його на постійній основі зараховано до запасу Центрального ОРВК м. Запоріжжя на підставі Наказу МО 2007 від 1999 року у зв’язку із непридатністю до військової служби. Таким чином твердження про пошук штучних підстав про ухилення від мобілізації та невзяття на облік у військкомат не можуть відповідати реальним обставинам та взагалі суперечать дійсності, оскільки він непридатний до військової служби та фактично перебуває на обліку у військкоматі.

Опитана прокурор Дрогобицької окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_1 пояснила, що з 28 лютого 2022 року вона вела в Дрогобицькій окружній прокуратурі Львівської області журнал обліку тимчасово переміщених прокурорів, які прибули із зони бойових дій.

30 березня 2022 року, зранку, в окружну прокуратуру для чергової відмітки у журналі обліку прибув прокурор Голосіївської окружної прокуратури міста Києва Михайлов М.В., який розписався у вказаному журналі та попросив її роздрукувати бланки протоколів допиту свідка, потерпілого, пам’яток та інших процесуальних документів. ОСОБА_1 погодилася та запропонувала йому присісти за її робочий стіл, водночас зробила йому зауваження, що в прокуратурі, як державній установі, необхідно розмовляти державною мовою. Михайлов М.В. відповів, що знає українську мову, але розмовляти українською не буде принципово, бо така мова є для нього сільською. Пояснив, що він і його діти завжди розмовляють російською і ніхто не має права змушувати їх переходити на українську. У подальшому ОСОБА_1 у черговий раз пояснила, що вдома він може говорити на якій завгодно мові, а в прокуратурі потрібно розмовляти українською мовою, з чим він категорично не погодився. ОСОБА_1 намагалася йому пояснити, що мова – це важливо, оскільки путінська нечисть прийшла до нас під приводом «освобождєнія рускоязичного насєленія», а тому треба відстоювати свою мову і свою державу, щоб не давати йому більше приводу для вторгнення через 10 чи більше років.

Після цього Михайлов М.В. спитав її, як вона ставиться до мирного договору з росією і як проголосує на референдумі, на що ОСОБА_1 відповіла, що про це зарано говорити, оскільки немає жодної конкретики, зараз йде війна і потрібно всіма силами відбивати ворога. Наші воїни гинуть за нашу державу на полі бою, а ми повинні робити все, щоб зміцнити її тут.

Михайлов М.В. заперечив їй і сказав, що потрібно віддати росії все, що вона хоче, бо в нього двоє маленьких дітей, головне щоб не падали бомби, а все решта не має для нього ніякого значення, головне щоб був мир і не важливо під ким.

У подальшому Михайлов М.В. попросив її продовжити йому довідку про взяття на тимчасовий військовий облік у Дрогобицькому РТЦК та СП, оскільки вона видається на 10 днів, після чого її необхідно знову продовжити. Михайлов М.В. сказав, що до військкомату постійні черги, він не буде стояти і чекати, тому запропонував їй віскі, щоб вона продовжила йому довідку.

На зазначену пропозицію ОСОБА_1 відповіла відмовою і сказала, що він мусить сам поновити довідку.

Після цього Михайлов М.В. спитав у ОСОБА_1, чи має вона вихід на військового комісара, щоб вирішити питання з військово-лікарською комісією і уникнути мобілізації, що в нього є багато знайомих, які готові за таке платити скільки треба, і що вони на цьому можуть «озолотитися». ОСОБА_1 категорично заперечила Михайлову М.В. та відповіла, що такі пропозиції є неприпустимими і вона не хоче про таке говорити.

Пояснення, аналогічні поясненням ОСОБА_1, надали прокурори Дрогобицької окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_2, ОСОБА_3, а також головний спеціаліст з питань захисту державних таємниць Дрогобицької окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_4.

Михайлов М.В. вважає, що вказані твердження, зазначені у скарзі та викладені у поясненнях ОСОБА_1, є недостовірними та викладені не об’єктивно у зв’язку із тим, що із вказаним прокурором у нього мали місце суперечності стосовно мови його спілкування у повсякденному житті. Також Михайлов М.В. під час виступу заявив, що в його діях відсутні ознаки дисциплінарного проступку та докази його вчинення, у зв’язку з чим попросив провадження щодо нього закрити.

До своїх пояснень прокурор Михайлов М.В. долучив у копіях висновок про результати опитування з використанням комп’ютерного поліграфа, посвідчення про проходження атестації щодо володіння державною мовою.

5. Правові джерела, що підлягають застосуванню, та мотиви ухваленого органом рішення

Надаючи юридичну оцінку діям прокурора Михайлова М.В., Комісія виходить з такого.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, загальні права і обов’язки прокурора визначено Законом №1697-VII.

Відповідно до вимог пунктів 3, 4 частини четвертої статті 19 Закону № 1697-VII прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також додержуватись правил прокурорської етики, зокрема, не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури. Положеннями частини першої та другої статті 11 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого 27 квітня 2017 року всеукраїнською конференцією прокурорів (далі – Кодекс), прокурор повинен постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність; своєю доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю та сумлінним виконанням службових обов’язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї.

Своєю доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю та сумлінним виконанням службових обов’язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї.

Прокурор має не допускати будь-яких проявів, які можуть створити враження корупційних.

Згідно із статтями 3, 22 Закону України «Про запобігання корупції» посадовим та службовим особам органів прокуратури заборонено використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов’язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.

Відповідно до частини другої статті 21 Кодексу прокурору слід уникати особистих зв’язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об’єктивність виконання професійних обов’язків, дискредитувати його як представника прокуратури, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс.

Згідно зі статтею 29 Кодексу відносини між прокурорами у їх колективах повинні ґрунтуватися на засадах взаємоповаги і взаємодопомоги. У стосунках між собою прокурори повинні уникати проявів недоброзичливого ставлення один до одного, спрямовуючи свої зусилля на виконання покладених на прокуратуру завдань.

Положеннями статті 33 Кодексу визначено, що прокурори зобов’язані неухильно дотримуватися вимог цього Кодексу. Їх порушення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У разі систематичного (два і більше разів протягом одного року) або одноразового грубого порушення правил прокурорської етики прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до пункту 2 Порядку організації роботи з питань внутрішньої безпеки в органах прокуратури України, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 13 квітня 2017 року № 111 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 травня 2017 року за № 623/30491, до дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, належать протиправні позаслужбові стосунки – використання прокурором своїх службових повноважень або службового статусу та пов’язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб; вчинення дій, що містять ознаки корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших кримінальних правопорушень; порушення прокурором вимог, заборон та обмежень, встановлених Законом України «Про запобігання корупції» та Законом № 1697-VII.

Окрім цього, згідно з Нормами професійної відповідальності та переліком необхідних прав і обов’язків прокурорів, прийнятих Міжнародною асоціацією прокурорів 23 квітня 1999 року, прокурори зобов’язані завжди підтримувати честь та гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, правил та етики їх професії, в будь-який час дотримуватись найбільш високих норм чесності.

Відповідно до часини сьомої статті 1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» статус української мови як єдиної державної мови передбачає обов’язковість її використання на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначені цим Законом.

Пунктом 1 частини першої статті 9 вказаного Закону на прокурорів покладено обов’язок володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків.

Відповідно до Концепції державної мовної політики, затвердженої Указом Президента України від 15 лютого 2010 року № 161/2010, визначено стратегічні пріоритети в подоланні спричинених багатовіковою асиміляційною політикою колонізаторів та окупантів деформацій національного мовно-культурного і мовно-інформаційного простору та відповідно до якої повноцінне функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території держави є гарантією збереження ідентичності української нації та зміцнення державної єдності України.

За результатами перевірки Комісією встановлено, що доводи дисциплінарної скарги керівника Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора Яковлева А.С. про вчинення прокурором Голосіївської окружної прокуратури міста Києва Михайловим М.В. дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, знайшли своє підтвердження.

До тверджень Михайлова М.В. з приводу того, що зазначені у вищевказаній скарзі доводи є недостовірними слід ставитись критично та розцінювати, як спосіб захисту.

Описані вище дії Михайлова М.В. грубо порушують етичні стандарти професійної поведінки прокурорів, його поведінка неприпустима та жодним чином не сприяє утвердженню статусу прокурора як високоморальної особи в очах сторонніх осіб та дискредитує його як працівника прокуратури і суттєво шкодить авторитету органів прокуратури України.

Вчинений Михайловим М.В. дисциплінарний проступок має грубий характер, оскільки порушені ним норми є основоположними для поведінки прокурора.

Дії Михайлова М.В. щодо спроби спонукання іншого прокурора до використання своїх службових повноважень або службового статусу та пов’язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб, принципове спілкування російською мовою під час виконання службових обов’язків є грубим порушенням Присяги прокурора, вимог статті 19 Закону № 1697-VII, статті 22 Закону України «Про запобігання корупції», статей 1, 7 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», положень статей 4, 11, 16, 19, 29 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів.

Наявність дисциплінарного проступку прокурора Михайлова М.В. підтверджується матеріалами дисциплінарного провадження, зокрема: доводами дисциплінарної скарги, поясненнями прокурорів Дрогобицької окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, а також головного спеціаліста з питань захисту державних таємниць Дрогобицької окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_4.

За вказаних обставин Комісія дійшла висновку, що зазначені правові положення у сукупності з обставинами, встановленими у межах дисциплінарного провадження, свідчать про наявність в діях прокурора Михайлова М.В. дисциплінарного проступку, а саме вчинення дій, які порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, та одноразово грубо порушив правила прокурорської етики (пункти 5, 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII).

Згідно з частиною четвертою статті 48 Закону № 1697-VII визначено, що рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці.

З огляду на викладене, з урахуванням того, що дисциплінарний проступок вчинено 30 березня 2022 року, строк притягнення Михайлова М.В. до дисциплінарної відповідальності не минув.

При виборі виду дисциплінарного стягнення стосовно прокурора Михайлова М.В. Комісією враховано характер проступку, його наслідки, особу прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення, його характеристику, відсутність застосованих та незнятих дисциплінарних стягнень і тривалий час роботи в органах прокуратури.

Вчинений прокурором Михайловим М.В. дисциплінарний проступок має грубий характер, оскільки дотримання вимог щодо обов’язку діяти на підставі закону, не допускати порушення правил прокурорської етики є очевидним та обов’язковим і порушення таких вимог не може бути виправдано ніякими обставинами.

Отже, обираючи вид дисциплінарного стягнення стосовно Михайлова М.В., Комісія вважає, що для досягнення мети дисциплінарного провадження, достатнім, необхідним та справедливим буде накладення на Михайлова М.В. дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури, яке застосовується лише у тому випадку, коли немає підстав для застосування більш м’яких видів стягнення, передбачених частиною першою статті 49 Закону № 1697-VII.

З огляду на викладене застосування до Михайлова М.В. дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури є пропорційним вчиненому ним дисциплінарному проступку.

Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення, не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 47 - 50, 77, 78 Закону № 1697-VII, пунктами 108, 110 - 112, 115 - 117 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісія,

ВИРІШИЛА:

 

Притягнути прокурора Голосіївської окружної прокуратури міста Києва Михайлова Михайла Володимировича до дисциплінарної відповідальності та накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.

Копію рішення направити керівнику Київської міської прокуратури, для застосування накладеного дисциплінарного стягнення, керівнику Голосіївської окружної прокуратури міста Києва та прокурору Михайлову М.В.

Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до Окружного адміністративного суду міста Києва або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.